М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

2.Гончарова Е. А. Пути лингво-стилистического выражения категорий автор-персонаж в художественном тексте. Томск, 1984.

3.Кусько К. Я. Проблемы языка современной художественной литературы. Львов, 1980.

4.Федорчук М. М. Лингвистическая структура и стилистическое функцио­нирование внутреннего монолога (на материале прозы США) Дис.. ..канд. фі­лол. наук. - Лывзв, 1990.

5.Есперсен О. Философия грамматики. - М., 1958.

Nineteenth Century American Short Stories. - M., 1978.Янсон В. В., Лежньов С. М.,

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов

 

АНГЛОМОВНІ НЕОЛОГІЗМИ-ЗАПОЗИЧЕННЯ

Стаття присвячується дослідженню іншомовних запозичень у скла­ді сучасного англомовного лексикону. Вивчаються прагматичні та структурно-семантичні особливості лексики іншомовного походження. Визначаються процеси асиміляції запозичень і типи словотворення.

Ключові слова: запозичення, екстралінгвальні чинники, способи сло­вотворення.

The article is devoted to the problem of loanwords study in the system of the language-recipient. Pragmatic and structural-semantic peculiarities of borrowings are analysed. Some ways of wordbuilding are described in the article. Key words: loanwords, extra-linguistic factors, ways of wordbuilding.

Однією із рушійних сил, що забезпечує розвиток словникового скла­ду англійської мови, є іншомовний вплив, який виявляється в процесі за­позичення нових лексичних одиниць. Цей процес пов'язаний з екстра-лінгвальними чинниками. Він відбиває мовні контакти, що виникають внаслідок спілкування між носіями мови [7, с. 214]. Відомо, що лекси­ка є найбільш рухомою та чутливою до іншомовних запозичень мовною підсистемою.

Наша мета полягає у виявленні прагматичних причин виникнення англомовних неологізмів-запозичень і вивченні їх структури та семан­тики. Предметом дослідження є прагматичні та структурно-семантичні особливості лінгвальних інновацій. Об'єкт дослідження - запозичення у складі сучасного англомовного лексикону. Матеріалом дослідження слугували лексичні одиниці, зафіксовані англомовними словниками нео­логізмів [5; 6].

Під неологізмом слід розуміти "слова, словосполучення, фразеологіз­ми, окремі їх значення, що з'явилися на певному етапі розвитку мови для передачі нових реалій і понять, периферійних номінацій, актуалізація яких зумовлена соціальними і територіальними чинниками функціону­вання літературної мови, а також оказіоналізми (індивідуально-авторські новації), використані одноразово в мовній практиці певного автора, ви­дання, редакції чи в конкретному тексті. Новизну цих номінацій усвідом­люють мовці" [4, с. 77]. Класифікація лінгвальних інновацій грунтуєть­ся на поєднанні двох критеріїв: "новизни" форми та змісту лексичної або фразеологічної одиниці та способу її впровадження до мови.

Сучасна англійська мова збагачується французькими, італійськи­ми, іспанськими, арабськими, китайськими та японськими лексемами,

© Янсон В. В., Лежньов С. М, 2010пов'язаними, значним чином, із сферою повсякденного життя, що "пере­творюється на один із головних постачальників лексико-фразеологічних інновацій у сучасну англійську мову" [3, с. 164]. Нова лексика відбиває такі реалії, як:

а) їжа (adobo - "гостра приправа, соус ", bollito misto - "м 'ясна страва
з овочами",
capellini - "локшина", gemelli - "різновид локшини", macchiato

-    "кава", panino - "сендвіч", scamorza- "італійський сир" (Ital));

б)    одяг (devore - "оксамит, тканина" (Fr), hijab - "жіночий головний
убір у мусульман"
(Arab));

в)    предмети побуту (ballotin - "коробка з шоколадними цукерками"
(Fr), barrique - "бочка вина" (Fr));

г) музика (bachata - "стиль романтичної музики" (Span), cavaquinho

-    "різновид гітари" (Port));

д)    рослини, тварини (ajowan - "рослина, різновид петрушки" (Hindi),
chamise
- "вічнозелений кущ" (Span)).

Наступні приклади ілюструють вживання неологізмів-запозичень у художньо-публіцистичному контексті: "Eight clams and a few weeks later it was capellini in white clam sauce at an excellent southern Italian restaurant around the corner from my house" (Steingarten "The Man Who Ate Everything"). "Women must cover their hair, a requirement called hijab" (National Geographic, March 2001). "Famed for its gold ballotin boxes, Godiva sells more than 200 different chocolate pieces, featuring fillings like Turkish filbert butter, cashew mousse, mandarin orange, and creme fraiche (Hispanic, May 1994). "Shantytown residents enjoy meringue, but they also have their own music, called bachata" (Manuel "Caribbean Currents"). "The entree was crisp-on-the-outside succulent-inside haunch of spring chevon" (Mother Earth News, February 1995) [5].

Як зазначає Ю.А. Зацний, до особливостей процесу запозичення ан­глійської мови варто відносити "переорієнтацію" на нові джерела (на мови східних, особливо мусульманських, країн), масове "освоєння" ан­глійською мовою раніше лише "використовуваних" іншомовних слів-екзотизмів, їх перетворення в асимільовані, потрібні лексико-семантичній системі англійської мови одиниці. Критеріями і показниками освоєння запозичень англійською мовою є їх участь у дериваційних процесах, їх семантична еволюція" [3, с. 215].

На шляху до повного лексичного засвоєння слово проходить три етапи: 1) етап інновації, первісного вживання слова в контексті мови-реципієнта; 2) етап віртуалізму, поширення слова серед невеликої гру­пи носіїв мови; 3) етап неологізму, вживання слова більшістю носіїв мови-реципієнта [2, с. 18]. Запозичені елементи підлягають адаптуванню до умов фонетичної, граматичної, семантичної і графічної систем мови-реципієнта. Ступінь асиміляції лексичної одиниці може варіюватися: відповного її несприйняття до повного її включення до мовної парадигми, тобто повної граматичної інтеграції слова, що залежить від певних екс-тралінгвальних та лінгвальних чинників.

Певні іноземні слова зберігають риси свого іншомовного походжен­ня у вигляді звукових, орфографічних, граматичних і семантичних осо­бливостей, які не є притаманними правічним словам мови-реципієнта. Вони позначають властиві іншому народу і країні поняття та залишають­ся у вигляді екзотизмів в англійській мові: acharya - "духовний учитель" (Hindi), al-Nakba - "переселення палестинців з їх правічних земель у 1948 році" (Arab). Запозичені слова, як правило, передаються на письмі гра­фічними знаками, які існують у мові-реципієнті і змінюють свою графіч­ну форму: hajaba (Arab) > hijab, ajvayn (Hindi) > ajowan.

Ступінь фонетичної асиміляції варіюється та залежить від того, на­скільки близькими за своїм походженням є мова-постачальник нової лексичної одиниці та мова-реципієнт. У споріднених мовах іншомовне слово передається точно. У випадку, коли запозичене слово складається із звуків, що не є притаманними для мови-реципієнта, вони замінюють­ся найбільш близькими звуками, що існують у мові. Одним із видів фо­нетичної асиміляції є зміна акцентної структури слова. Так, у французь­ких запозиченнях в англійській мові словниковий наголос, як правило, зміщується з останнього складу на перший: che'von > 'chevon - "козлина (їжа)". Найбільш значних змін графічної і фонетичної форми зазнають запозичення із східних мов, зокрема, китайської мови: danggui > dong quai - "ароматична трава, що росте у Китаї та Японії".

Одним з показників ступеня лексичної асиміляції запозичених слів у новому для них мовному середовищі є їх словотворча активність [1, с. 35]. Лексичні одиниці поступово адаптуються у новій для них мовній системі, асимілюються фонетично, набувають семантичної самостійнос­ті та продуктивної сили.

Лексико-семантичне словотворення відображає процес асиміляції за­позичень. Певні назви побудовані на метонімічному переносі: dulce de leche (Argent) = sweetness of milk > dulce de leche - "десерт - карамель з цукру та молока".

Прикладами метафоричного переносу є запозичення із іспанської мови: reposado = rested > reposado - "різновид текіли, що витримується у дубо­вих бочках протягом року"; concha = mussel shell > concha - "прикраса".

Проведений аналіз англомовних запозичених лінгвальних інновацій дозволяє дійти певних висновків. Процес запозичення іншомовних лек­сичних одиниць зумовлений внутрішньомовними чинниками (необхід­ністю позначення нових понять і реалій), а також екстралінгвальними чинниками (мовними контактами, що відбуваються). Іншомовні запози­чення входять до англомовної лексики на позначення понять, значнимчином, у сфері повсякденного життя. Вони підлягають процесам графіч­ної, фонетичної та морфологічної асиміляції. Запозичення створюють деривати шляхом метонімічних і метафоричних переносів. Експресив­ність запозичень є важливим показником глибини лексичної асиміляції іншомовних слів у сфері англомовної лексики.

Перспективним вбачається подальше дослідження англомовної запо­зиченої інноваційної лексики на рівні дискурсу.

Література:

1.Беляева С. А. Словообразовательная активность заимствованного слова // Проблемы словообразования. - Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. - 1979. - Вып. 7. - С. 34-38.

2.Голдованський Я. А. Етапи іншомовного походження в лексичній систе­мі мови-реципієнта // Іншомовна філологія. - 1983. - Вип. 69. - С. 17-21.

3.Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. - Львів: ПАІС, 2007. - 228 с.

4.Стишов О. А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). - Дис ... докт. філол. наук: 10.02.01. - К., 2003. - С. 74-87.

5.Hargraves O. New Words. - Oxford University Press, 2004. - 320 p.

6.Holder R. W. Oxford Dictionary of Euphemisms. - Oxford University Press, 2003. - 501 p.

Langacker R. W. Language and its structure: some fundamental linguistic structure. - NY: Harcourt Brace Jovanovich, 1993. - 275 p.Янчук К. О.,

Національний університет "Острозька академія"

МОВНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ ТЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАРАТИВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)

У статті розглядаються найбільш поширені в суспільстві гендерні стереотипи а також їх мовна об'єктивація на прикладі усталених по­рівнянь німецької мови. Досліджується також вплив цих стереотипів на людське мислення та світосприйняття.

Ключові слова: гендер, стереотип, компаративна фразеологічна оди­ниця, маскулінне, фемінінне.

The article deals with the most common gender stereotypes existing in the society and their language objectification in fixed comparative units of German language. The influence of these stereotypes on human thinking and perception of the world in also covered.

Keywords: gender, stereotype, comparative phraseological unit, masculine, feminine.

Останнім часом в науці все більше уваги приділяється саме антропо-центричному підходу, зокрема і в лінгвістиці. Актуальним залишається вивчення співвідношення мови та мислення, тобто вираження ідей, уяв­лень та думок людини засобами мови, зокрема й засобами фразеології як невід'ємного компонента мовної картини світу того чи іншого народу.

Запропоноване дослідження має за мету 1) окреслити поняття гендерно-го стереотипу, який аксіологічно впливає на поведінку людини в суспільстві; 2) визначити найпоширеніші стереотипи маскулінного і фемінінного, які функціонують в сучасному суспільстві; 3) розглянути мовну об'єктивацію цих стереотипів засобами компаративної фразеології німецької мови.

Дослідження гендерних питань у лінгвістиці в головним чином зво­диться до вивчення та усвідомлення того, який зміст ми вкладаємо в ка­тегорії маскулінності і фемінінності, що в них спільне, а що - відмінне та яким чином ця взаємодія відображається у мовній картині світу. Цей зміст є результатом ментальної діяльності людини, а отже, може варі­юватись залежно від культурного і національного чинника. Культури і мови завжди мають щось універсальне, спільне, типове для того чи ін­шого предмета чи образу, певні характеристики повторюються, форму­ючи таким чином уявлення, які починають вважатися певним еталоном, взірцем, тобто, стереотипами. Дослідженнями гендерних стереотипів за­ймались такі науковці, як А. В. Кириліна, О. Л. Бессонова, О. С. Бонда­ренко, В. Зикова, Т. А. Клименкова, В. П. Агеєва, Т. І. Власова, та інші.

© Янчук К. О., 2010Поняття стереотипу ввів Уолтер Ліппман, американський журналіст та письменник, у своїй праці "Громадська думка" у 1922 році. У. Ліп-пман стверджував, що, розглядаючи думку групи людей, можна заплу­татись, якщо не відрізняти суто інстинктивний склад свідомості від сте­реотипів та моделей, які відіграють важливу роль у побудові ментально­го світу, до якого розум має пристосуватись і на який він повинен реагу­вати [5, с. 106].

Вивченням стереотипів зацікавилися такі науки, як психологія, соці­ологія, когнітологія, соціолінгвістика, лінгвістика. Найбільш яскраво ви­раженими стереотипами в суспільстві є, безумовно, гендерні стереоти­пи, вивчення яких активно розпочалось із розвитком такого напрямку, як фемінізм. Донедавна дослідження гендерних стереотипів було прак­тично головним, ключовим завданням гендерних студій. Під гендерними стереотипами ми розуміємо загальноприйняті уявлення про норми по­ведінки чоловіка та жінки у суспільстві, про їх соціальні ролі, які знахо­дять своє вираження в мові і несуть в собі як негативну, так і позитив­ну конотацію. На думку А. В. Кириліної, гендерні стереотипи - це "куль­турно та соціально зумовлені погляди та пресу-позиції про якості, атри­бути та норми поведінки представників обох статей та їх відображення у мові" [3, с. 98].

Існує декілька підходів до вивчення атрибутів маскулінності та фе-мінінності. Так, представники феміністичного напрямку об'єктом дослі­дження обрали лише жінку. На нашу ж думку, ізольоване вивчення лише чоловіка або лише жінки є дослідницьки вразливим, оскільки ці дві кате­горії, хоча і вважаються в багатьох аспектах полярними, все ж є компле­ментарними, тому розгляд лише однієї з категорій є недоцільним.

З огляду на це стереотипи маскулінності та фемінінності розгляда­тимемо паралельно, розділивши на три підкатегорії: 1) ті, що пов'язані з уявленнями про зовнішність; 2) ментальні здібності та риси характеру; 3) стереотипізовані соціальні ролі чоловіків та жінок.

Впродовж тисячоліть людство чітко сформувало стійкі уявлення про те, якими повинні бути ідеальні чоловік та жінка. Чи не найпершою ха­рактеристикою, яка спадає на думку при спробі уявити собі еталон тієї чи іншої статі, є зовнішній вигляд, а саме статура, риси обличчя, мане­ра одягатись. До всього цього в суспільстві випрацювались досить чіт­кі вимоги, і якщо людина не відповідала хоча б одній з них, вона вва­жалась недосконалою. Найпоширенішим стереотипом є той, що краси­вою повинна бути насамперед жінка - для жінки зовнішність виявила­ся набагато важливішою, ніж для чоловіка. Одразу ж це знайшло своє відображення в мові, зокрема у фразеології. Так, у німецькій мові сво­єрідним еталоном краси вважається проста сільська дівчина: jmd (sieht aus) wie eine Landpomeranze. В українській мові - як рожа, як маків цвіт.(Взагалі, досить типовим є порівняння дівочої вроди з квітами, які мож­на назвати своєрідним світоглядним еталоном поняття "краса", напр. гар­на як квітка навесні). Гарну дівчину в німецькій фразеології порівню­ють також з квітучим, вічним життям: aussehen wie das bluhende / ewige Leben, або з піоном, як у виразі jmd sieht aus wie eine Pfingstrose. Отже, як бачимо, визнання жіночої вроди не несе в собі жодної негативної коно­тації і сприймається як належне у суспільстві. Однак, як вірно підмічає А. М. Архангельська на прикладі чеської мовної картини світу, одиниці-маскулінізми, завданням яких є номінація краси, абсолютної довершено­сті, привабливості чоловіка, несуть пейоративне навантаження, оскільки першопочатково могли вживатися в дещо іронічному значенні: "В ска-ді ономасіологічної парадигми "вродливий чоловік" представлені ФО, ономасіологічною базою яких стала попередня семантична еволюція одного з компонентів у напрямку узагальнення семантики, а внаслідок її символізації античні боги символізують собою абсолютну довершеність зовнішності чоловіка, квітка та лялька є втіленням поняття про красу, але в багатьох мовах досить часто жіночої (саме тому значення таких ФО "красунчик" може потенційно вживатися в іронічному значенні)" [1, с. 429]. Яскравим прикладом негативної конотації є слово мачо, запози­чене з іспаномовної культури, яке досить часто використовується для висміювання вродливого, зосередженого на своїй сексуальності чолові­ка, напр. ФО sich wie ein Macho verhalten (букв. поводити себе як мачо, перебільшувати свої чоловічі здібності) в німецькій системі стійких порівнянь. Проте не можна стверджувати, що в мові, як і в свідомості людей, жінка повинна бути гарною, а чоловік - ні. Так, наприклад, в ні­мецькій мові плоскогруда жінка порівнюється з млинцем (platt wie ein Pfannkuchen), повна - з бочкою (або копицею сіна в українській системі номінацій) (dickwie eine Tonne). Дуже страшну, потворну жінку в німець­кій культурі порівнюють з бісом чи його бабусею (haslich wie der Teufel, aussehen wie des Teufels Grofimutter). Відхилення від еталонних уявлень про зовнішність, що є основою стереотипу, мовою оцінюється негативно.

У системі порівнянь щодо чоловіка найчастіше позитивною конотаці­єю позначені такі риси, як гарна статура, широкі плечі, високий зріст. Зо­внішній вигляд здорового та червонощокого чоловіка у німецькій фразе­ології нагадує суміш крові з молоком (aussehen wie Milch und Blut), а ши­рокоплечий порівнюється з шафою (асоціація за розмірами) (ein Kerl wie ein Schrank). Маскулінізми ж на позначення сухорлявого та дуже худо­го чоловіка містять асоціації з цвяхом (dunn wie ein Nagel), зі швом (dunn wie ein Streich) чи з трясогузкою (mager wie eine Stelze).

Ще одним, не менш цікавим аспектом дослідження гендерних стере­отипів є мовна об'єктивація стереотипів, пов'язаних з ментальними зді­бностями та рисами характеру чоловіків та жінок. Вже досить давно всуспільстві склалися традиційні уявлення про те, якими мають бути або звичайно є представники обох статей. Якщо говорити про жінку, то це обов'язково скромна, ніжна, стримана, покірна чоловікові, нерідко бала­куча особа. Саме тому дівочу скромність порівнюють з фіалкою, надзви­чайно тендітною квіткою в німецькій мовній картині світу (bescheiden wie ein Veilchen). Проводячи паралель з українською мовою, бачимо, що в німецькій також є відповідник - ФО роботяща як бджілка - emsig/ fleissig wie eine Biene. (Цей факт ще раз підтверджує наявність спільних джерел вторинної номінації в обох мовах). Стереотип покірності, яку жінка повинна виявляти щодо чоловіка, та абсолютне домінування чоло­віка Ю. В. Григоренко пояснює релігійними чинниками, а саме - іденти­фікацією жінки з Євою, яка, спокусивши Адама, вчинила гріх. зв'язку з цим, церква визнала за необхідність викласти ряд вимог до жіночої мо­ральності і сексуальності, адже джерелом жіночої гріховності постало саме її тіло. Воно представлялося втіленням зла та спокуси, тому його потрібно було соромитись і приховувати самій жінці. Єдине, чим ви­правдовувала православна церква, призначення жінки - це здатність до народження. Подружня вірність переросла в головну жіночу чесноту." [2]. Саме тому сформувалося зневажливе ставлення до жінки, яка пово­дить себе надто відверто. В німецькій мові - слово die Nutte, що означає видра, або молода повія, входить до складу таких КФО як sitzen wie eine (vollgeile) Nutte in Lauerstellung (дуже непристойно сидіти), та stinken wie eine Nutte (тхнути дешевими парфумами). Якщо ж жінка, яка повинна у всьому коритись своєму чоловікові, показує свій норов, її порівнюють з козою (sich auffuhren wie eine Zicke am Strick).

Набір рис, які суспільство приписує чоловікові, є прямо протилежни­ми. В ідеальному уявленні чоловік - це мужній, чесний, надійний, сміли­вий захисник. Досить чітко цей стереотип проглядається у таких КФО як sich als Mann bewahren/zeigen (поводити себе як чоловік, виявити муж­ність), та ein Kerl wie ein Baum (сильний, кремезний чолов'яга). В україн­ській мові сильний чоловік теж порівнюється з деревом (міцний як дуб).

"Слізливість, м'якість і т.п. вважаються атрибутами жіночої поведін­ки й розглядаються як неприпустимі для чоловіка"[4, с. 133]. Будь-яка референція з жінкою є принизливою. Недарма про людину, яка часто свариться, кажуть лається як базарна баба.

Найбільше контроверсій останнім часом викликають саме стереоти­пи, пов'язані з соціальними ролями, які виконують в суспільстві чолові­ки та жінки. Саме цей аспект і став основною причиною обурення дис­кримінацією жінки в суспільстві, що дало поштовх такому ідеологічно­му напрямку, як фемінізм. Тривалий час у суспільній свідомості перева­жали погляди на те, що призначення жінки народжувати дітей та сиді­ти вдома, займатися господарством. Навіть отримання освіти вважалосядля жінки зайвим. Чоловік же повинен працювати, заробляти гроші щоб утримувати сім'ю. Феміністки почали відстоювати свої позиці з того, що домоглися права голосу для жінок, а згодом, і можливостей підійматись нагору кар'єрними сходинками. Все менше професій сьогодні вважають­ся суто чоловічими, а в деяких країнах чоловіки можуть брати декретну відпустку щоб, доглядати за дитиною.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16