М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Hassett shows that the kind of frenzy we saw at the height ofdot-com mania, far from being characteristic of financial markets, is actually relatively rare (The New Yorker, August 19, 2002).

Suria was the man for a moribund market. By the time his report came out, the dot-com bubble had been pricked - Amazon's stock was already down sixty-three per cent from its high (The New Yorker, May 20, 2002).

Розглядаючи дериваційні властивості одиниці dot-com, слід особливо відзначити варіативність її формального вираження. Як свідчить наведе­ний нижче приклад, її репрезентація в межах багатокомпонентної мов­ної одиниці есплікується не цільним або дефісованим, а "дотованим" ва­ріантом.Talk story about the dot.com internet industry shake-out, specifically mentioning the British on-line retailer Boo.com and would-be Internet television pioneer DEN... (The New Yorker, June 12, 2000)

У свою чергу інновація dot-name являє собою певне узагальнення ши­рокої мережі загальноприйнятих інтернетівських одиниць найменування, так званих "кіберафіксів":. aero (the air transport industry), arpa (operationally-critical infrastructural identifier spaces as advised by the Internet Architecture Board), asia (companies and individuals in the Asia-Pacific region), fbiz (business use), cat (Catalan language/culture), com (commercial organizations), coop (cooperatives), edu (educational establishments),. gov (government entities within the ІЖА), info (informational sites), int (international organizations), jobs (employment-related sites), mil (the U.S. military), mobi (mobile devices), museum (museums), name (families and individuals), net (network infrastructures), org (organizations), pro (certain professions), tel_(telephone network), travel (travel agents, airlines, hoteliers, tourism bureaus) etc.

Dot-Name Becomes Cybercrime Haven: The company that controls the. name registry is charging for access to domain registration information, a step that security researchers say frustrates their ability to police the internet and creates a haven for hackers who run internet scams (Wired Magazine August 28, 2007).

У зв'язку з цим, досить доречною є теза вчених про те, що широко­масштабне впровадження новітніх технологій, становлення та розгалу­ження сфер "віртуальної реальності" спричинює виникнення якісно но­вих модусів людського існування. Відтепер об'єктивна дійсність є, так би мовити, діалектичною єдністю "реального" та "віртуального" пара­метрів. Причому останній являє собою необхідний імпліцитний компо­нент мовної актуалізації буття. [6, с. 58].

Як ми вважаємо, механізм продукування мовних одиниць та складних афіксів шляхом складання дериваційних елементів утворився за аналогі­єю до механізму словоскладання. Зазначену модель елементоскладання вважаємо за можливе характеризувати як "біфункціональну", оскільки вихідні продукти її діяльності являють собою одиниці не тільки морфо­логічного, а й лексичного рівнів мовної системи.

Література

1.Гармаш О. Л. Англомовна епідигматика та розвиток вокабуляру: [мо­нографія] / Гармаш О. Л. - Мелітополь: ТОВ "Видавничий будинок ММД", 2009. - 128 с.

2.Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Єні­кєєва С. М. - Харківський державний університет. - Харків, 1999. - 16 с.

3.         Зацний Ю. А., Пахомова Т. О. Мова і суспільство: збагачення словнико-вого складу сучасної англійської мови: [монографія] / Зацний Ю. А., Пахомо-ва Т. О. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. - 243 с.

4.Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получений знаний о языке: Час­ти речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. [моногра­фія] / Кубрякова Е. С. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 560 с.

5.Левицкий А. Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02. 04. / Ле­вицкий А. Е. - К., 1999. - 36 с.

6.Махачашвілі Р. К. Методологічні засади аналізу англомовної інновацій­ної лінгвосфери сучасного буття / Махачашвілі Р. К. // Вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. - РВВ "Вежа" ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - №4. - С. 56-61.

7.Полюжин М. М. Диахронно-семантический аспект префиксального сло­вообразования в английском языке: Дис. ...д-ра філол. наук. 10.02.04 / Полю­жин М. М. - М. - Ужгород, 1993. - 416 с.

8.Полюжин М. М., Омельченко Л. Ф. Функциональное словосложение и префиксальные ономасиологические категории в английском языке: [Учебное пособие] / Полюжин М. М., Омельченко Л. Ф. - Ужгород: Патент, 1997. - 99 с.

Buchanan A. C., Klingsporn B. 1000 Voices That Shared Our Souls. Wisdom to Guide Our Future. - Bloomington: FrontPorch Books, 1999. - 159 p.УДК 811.111'37'42

Грошко Т. В.,

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

ДИСКУРСИВНИЙ АНАЛІЗ БАНКІВСЬКИХ НОМІНАТИВНИХ ОДИНИЦЬ

У даній статті мова йде про дискурсивний аналіз окремої банків­ської лексеми у структурі спеціального дискурсу. Банківські терміни є невід'ємним компонентом мовної комунікації, завдяки динамізму та гнуч­кості своєї структурної будови і семантики.

Ключові слова: дискурс, банківські терміни, невід'ємним компонент, семантика.

The given paper highlights the discourse analysis of separate bank lexeme in the structure of special discourse. Banking terms are the integral component of communication, by the help of dynamism and flexibility of the structure and semantics.

Key words: discourse, banking terms, integral component, semantics.

Метою даного дослідження є виокремити типи номінації та встанови­ти кореляцію різних типів номінації в банківському дискурсі.

Аналіз номінативного аспекту значення мовних одиниць уможлив­лює дослідження закономірностей їх вживання у мовленні. А. Е. Левиць-кий вважає (2000), що при функціональному підході номінативні одини­ці вживаються як сутність, в яких об'єктивуються мислення та комуніка­ція. Саме мовний знак дає змогу позначати, називати, а отже бути найме­нування об'єкта пізнавання.

На думку лінгвістів, акт позначення водночас передбачає використан­ня під час комунікації наявних у мові номінативних знаків, а також про­цес мовних назв.

Проблеми функціонування номінації в англійській мові у різноманіт­них аспектах досліджували: С. Л. Сахно (1991), А. Ф. Строкова (2002), Г. Г. Кошель (1986), С. Д. Кацнельсон (1986), Є. С. Азнаурова (1987), А. А. Уфімцева (1977). Багатосторонній аналіз типів номінації можливий тільки у структурі дискурсу. Аналіз дискурсу є важливою категорією ко­мунікації. В ньому досліджуються загальні закони спілкування за допо­могою мови, мовні засоби комунікації, комунікативні ситуації, комуніка­тивна стратегія і тактика, структура дискурсу тощо.

Здебільшого методика таких досліджень полягає у застосуванні загально-теоретичних положень і міркувань до розв'язання конкретно­го завдання і обгрунтуванні одержаних результатів більшою чи меншою кількістю прикладів. До вивчення комунікативних стратегій чи тактик під­ходять, аналізуючи ментальні процеси, пов'язані зі створенням тексту.

Головним чинником, який формує науковий текст є термін. Тому слід

© Грошко Т. В., 2010вважати, що саме терміну належить чільне місце серед компонентів тек­сту, аналіз яких може дати відповідь на низку питань, пов'язані зі струк­турою та функціонуванням наукового дискурсу.

Дослідження наукового дискурсу неодмінно повинен включати ана­ліз термінологічного словника тексту. Текст є результатом - матеріаль­ним продуктом - певних когнітивних та комунікативних процесів.

Витоки дискурсивного підходу до вивчення мовних явищ в антро-поцентричній системі координат простежуються у працях В. фон Гум­больдта та його послідовників, в тому числі представників лінгвістич­ної антропології. Найважливішою характеристикою дискурсу як фено­мена культури є його ціннісно-гносеологічний потенціал. У колективній свідомості мовних особистостей існує формально неоформлений, проте усвідомлюваний на рівні генетичної пам'яті кодекс поведінки, в якому за допомогою спеціальних прийомів вивчення можна виокремити цін­нісні домінанти відповідної культури як в етичному та утилітарному, так і в естетичному планах. За Е. Бенвеністом, якщо трактувати функ­цію об'єкту як його місце в системі більш високого об'єкту, то визна­чною характеристикою мови є її місце в культурі. Цим, зокрема, поясню-єгься можливість вивчення вторинних текстів, типів дискурсу [2, с. 13].

"Аналіз дискурсу повинен бути заснований на систематичній рекон­струкції соціально-історичного поля, в якому був створений об'єкт ана­лізу дискурсу" [4, с. 4]. При цьому вивчається як синтаксична форма про­позицій, так і загальна організація дискурсу, а не тільки загальні теми і "локальні значення". Детально розглядається стилістика і риторика дис­курсу (риторичні прийоми, мовні акти, стратегії і т.д.). Такі структури звичайно відносять до елементів соціального контексту.

Як зазначає В.В. Михайленко, дискурсивний аналіз - лінгвістичний аналіз уривка (усного / письмового) мовлення, більшого ніж речення для встановлення:

1)ланцюга речень (висловлювань), що відзначені в однаковій дис­трибуції;

2)набору засобів лексико-граматичного зв'язку (когезії);

3)правил об'єднання речень в абзаці (параграфі) та абзаців (парагра­фів) у дискурсі;

4)стратегії мовця введення або зміни теми, а також стимулювання слухача для отримання мовленнєвого зворотнього зв'язку;

5)контенсивної завершеності мовленнєвого уривку (когеренції) [6, c. 185].

Мовна діяльність опинилась у фокусі інтересів сучасного мовознав­ства і суміжних з лінгвістикою галузей знань, перш за все - психології, соціології, культурології. Багато термінів, що застосовуються в лінгвіс­тиці мови, прагмалінгвістиці, психолінгвістиці, соціолінгвістиці та лінг-вокультурології, не набули однозначного трактування. Вивченню дис­курсу присвячено численні дослідження, автори яких для трактування цього явища осягають таке розмаїття наукових систем, що саме поняття "дискурс" стало ширшим за поняття "мова".

М. Л. Макаров окреслює основні координати, за допомогою яких ви­значається дискурс: формальна, функціональна, ситуативна інтерпрета­ції. Формальна інтерпретація - це розуміння дискурсу як утворення, яке за рівнем є вище, ніж речення. Йдеться про надфразову єдністі, склад­не синтаксичне ціле, висловлюване як абзац або перелік реплік у діало­зі; на перший план тут виступає система конекторів, яка забезпечує ці­лісність цього утворення. Функціональна інтерпретація у найбільш ши­рокому розумінні - це розуміння дискурсу як використання (вживання) мови. Таке трактування дискурсу вбудовується у протиставлення дис­курсу як процесу і тексту як продукту мовлення або тексту як віртуаль­ної абстрактної сутності і дискурсу як актуалізації цієї сутності. Кон­текст як ознака дискурсу акцентує увагу дослідників на протиставлен­ні сказаного і того, що малося на увазі (локуції і ілокуції), а отже - на си­туації спілкування. "Ситуативна інтерпретація дискурсу - це врахуван­ня соціальне, психологічно і культурно значущих умов та обставин спіл­кування"... [5, с. 164].

У формуванні мовної картини світу засобами публіцистичного дис­курсу окреслюється його діалектична єдність із суспільством. Дискурс, зокрема публіцистичний є онтологічною складовою соціуму; його поро­дження, розгортання"; функціонування пов'язане з взаємодією інформа­тивних формантів інших соціумів.

Для досягнення мети необхідно розглянути економічний дискурс, так як банківські номінативні одиниці функціонують не лише у самій банків­ській сфері, вони характерні для всіх термінів в економіці:

Economics - income - profit - account - interest - share - price - customer - deposit - demand - supply - investment - stock - company - statement -liabilities and others.

Так макроконцепт banking вбирає в себе такі загальні поняття, як діяльність (activity), справи (affairs), відсотки (interests), зайнятість (occupation), підприємництво (enterprise / undertaking / entrepreneurship), підприємство (a business / an enterprise / an undertaking), ризикова­не підприємcтво (venture), об'єднання, корпорація (corporation), діло­ва угода (transaction / deal), робота (job), професія (profession), відпові­дальність (responsibility), заняття, рід діяльності, фах (line), виробництво (production), торгівля (trade) [1, c. 68].

Не можне не навести приклад що одного концепту profit, який є ви­значальним у концептуальній парадигмі не лише банківського дискурсу, тлумачиться як advantage (перевага, вигода, користь), benefit (користь, вигода, прибуток), use (право користування, користь, вигода), interest(вигода, користь), gain (вигода, користь, нажива), good (добро, благо; ко­ристь) well-being (добробут; благополуччя) [1, c. 69].

Зараз прослідкуємо вторинну номінацію структурі спеціального бан­ківського дискурсу номінативних одиниць:

Banks act as payment agents by conducting checking or current accounts for customers, paying cheques drawn by customers on the bank, and collecting cheques deposited to customers' current accounts...

.. .Commercial banks are formed as joint-stock companies or as companies on an equal footing with both legal and natural persons involved [7, c.106].

Таким чином, концептуальну парадигму банківського англомовного дискурсу можна представити у вигляді такої схеми:

Bank payment agent institutions they non-banks commercial banks companies on an equal footing joint-stock companies.

У результаті дослідження можна зробити такі висновки, що в спеці­альному дискурсі можна прослідковувати не лише вторинне функціону­вання одного терміну.

Із усього вище поданого ланцюга, можна побачити, що банк буде пер­винним, а все решта вторинне. Отже змінюється первинне - субститут. Також із прикладу виокремлюємо різні номінативні одиниці, які вжива­ються не лише у банківському дискурсі, а й у іншій спеціальній сфері.

Вивчення закономірностей породження, розгортання та існування банківського дискурсу надає можливість окреслення особливостей мов­ної картини світу певного соціуму, особливості національного менталі­тету, визначнення поточного ставу суспільства та прогнозування його політичного, економічного розвитку.

Література:

1. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике: учеб. по­собие / И. В. Арнольд. - М.: Высшая школа, 1991. - 140 с.

2. Бєлова А. Д. Поняття "стиль", "жанр", "дискурс", "текст" у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Вісник КУ. Іноземна Філологія: Вип. 32-33. - К.: КНУ, 2002. - С. 11-14.

3.Воробьёва И. Н. Дискурсивне характеристики внутренней речи / И. Н. Воробьёва // Людина. Мова. Комунікація. - Харків: ХНУ ім. В. Н. Кара-зіна, 2004. - С. 52-54.

4.Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен / [Безуглая Л. Р., Бондаренко Е. В., Донец П. М. и др.]: под общ. ред. И.С. Шевченко. Моногра­фия. - Харьков: Константа, 2005. - 356 с.

5.Макаров М. Л. Основы теории дискурса. - М.: ИТДГК "Гнозис", 2003. - 280 с.

6.Михайленко В. В. Про семантичну динаміку дискурсу / В. В. Михайлен-ко // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болон­ський процес. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 185-186.

The Oxford English Dictionary. In 20 volumes. - Oxford: Clarendon Press., 1991. - Vol.II. - 1078 p.УДК81'373.232.1: 001.4

Дзюба М. М.,

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ТЕРМІНІВ З КОМПОНЕНТАМИ-ЕПОНІМАМИ

Зроблено спробу розглянути термін-епонім як метамовну семіотичну одиницю в прагматичному аспекті. Розкрито суть прагматичного ком­понента в змісті термінологічних одиниць.

Ключові слова: терміни-епоніми, прагматика терміна, національний компонент.

An attempt is made to consider an eponymic term as a metalanguage unit in a pragmatic aspect. The essence is revealed of a pragmatic component in the content of terminological units.

Key words: eponymic terms, pragmatics of terms, national component.

Для науки, як правило, одностайність - явище нетипове, проте "теза про взаємозв'язок мови і культури у своєму найзагальнішому формулю­ванні в сучасній науці не має серйозних опонентів" [3, с. 3]. Дискусійною залишається проблема наявності культурної (конотативної) інформації в семантичній структурі спеціальної назви, адже згідно з усталеною у тер-мінознавстві думкою, термін - однозначне, експресивно і конотативно нейтральне слово (словосполучення). Дослідження конотативної інфор­мації, яку містить термінологічна лексика, важливе у зв'язку з усвідом­ленням знаковості мови, яке відіграло, як відомо, у розвитку методології мовознавства принципову роль [9, с. 134].

1 У сучасній лінгвістиці термін епонім уживають у широкому й вузькому розумінні. Одні дослідники (І. Волкова, О. Лобач, С. Овсейчик, Н. Цимбал та ін.) епонім трактують як власну назву, яка стала основою для творення мовного знака з новим значенням (широке розуміння), інші (Г. Беженар, М. Дмитрук, Б. Михайлишин, Н. Новинська та ін.) - як термін, який утворено від власних імен (вузьке розуміння). З метою уникнення термінологічної неточності, яка може бути причиною численних непорозумінь, підтримуємо перший погляд.

Оскільки прагматика визначається як закріплене в мовній одиниці ставлення мовця до дійсності чи змісту повідомлення, прагматичний компонент епонімічного терміна містить

© Дзюба М. М., 2010


В останні десятиліття застосування загальних принципів семіотики практикують у термінознавстві, розмежовуючи три виміри, властиві зна­ченню: синтактику, семантику і прагматику. Прагматичний зміст спе­ціального мовного знака реалізується в нерозривному зв'язку з синтак-тикою та семантикою. Лінгвопрагматичні особливості терміна вже були предметом вивчення як зарубіжних, так і вітчизняних дослідни­ків (Ларина Ю. Є., Турчин В. В., Шапран Д. П. та інші), проте терміни з компонентом-епонімом1 у прагматичному аспекті предметом розглядуелемент оцінного ставлення. Спеціальний знак з компонентом-власною назвою може мати відтінки оцінності за параметрами: схвалення - осуд, згода - незгода, симпатія - антипатія. Конотативного оцінного відтінку спеціальні одиниці набувають у сфері функціонування на противагу сфері фіксації, де вони звичайно зберігають нейтральність.

Саме національний компонент семантичної структури спеціального знака став причиною гострої дискусії, яка виникла свого часу навколо терміна дизель: німецькі спеціалісти, вказуючи на "німецьке" звучання терміна, підкреслювали, що пріоритет винаходу Рудольфа Дизеля належить їхній нації; англійці ж стверджували, що ідея дизельмотора виникла одночасно в різних країнах, тому сам термін позбавлений національного змісту. Полеміка, незалежно від її результатів, дала підстави для висновку про пожвавлення в епонімічному терміні додаткових значень ще більше півстоліття тому [8, с. 29].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16