М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 45

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Явище національної конотативності можемо проілюструвати на прикладі терміна рентгенівське проміння та його похідників. Питання першості у відкритті явища, названого цим терміном (або причетності до нього), стало причиною дисертаційного дослідження, численних публікацій сучасних фізиків, медиків, істориків, публіцистів, у яких автори відстоюють думку про те, що є всі підстави вважати українця Івана Пулюя, поряд із Рентгеном, основоположником науки про рентгенівські промені.

Надання переваги вживанню в окремих текстах терміна х-промені й уникання його синоніма рентгенівське проміння спричинені оцінним ставленням до останнього авторів цих публікацій, яке трактуємо як незгоду з правомірністю вживання цього епонімічного знака, наприклад: В.К. Рентген ніколи не згадуваву зв'язку з відкриттям х-променів про роботи Пулюя. Загадку складає й заповіт Рентгена спалити все його наукове й особисте листування [6, с. 58]. Ми хочемо згадати ім'я нашого земляка, видатного вченого - фізика, електротехніка, відомого у Чехословаччині, Австрії, що спричинився до відкриття х-променів [4, с. 59].

Конотація, яка може виникати у процесі функціонування епонімічного терміна, тісно пов'язана з категоріями оцінної опозиції "своє - чуже", які виявляються в науковій термінології. Зазвичай прагматичний відтінок симпатії - на боці "свого", що може спричинювати вживання різних компонентів-епонімів у складі спеціальних знаків носіями різних мов (хоча існує думка, що "імена, які становлять національну гордість того чи іншого народу, стають інтернаціональним надбанням" [2, с. 43], тобто такі одиниці, як правило, інтернаціональні).

Так, на жаль, можемо констатувати, що термін формула Гаусса-Остроградського в англійській мові має відповідник Gaussian formula, тобто прізвища українського вченого спеціальна назва англійською мовою не фіксує.

Не дотримано традиційного принципу перекладу2 українського за походженням терміна сироватка Богомольця (мед.), відповідником якого в окремих мовах виступає описова конструкція antireticular cytotoxis serum (англ., у дослівному перекладі -антиретикулярна цитотоксична сироватка), тобто спеціальну назву з українським компонентом-епонімом заступає неепонімічна одиниця. Як бачимо, епонімічні терміни, виступаючи органічною частиною наукової термінології, є національними за походженням та формою і міжнародними за поширенням і віддзеркалюють тяжіння спеціальної мови до національної самобутності.

Лінгвопрагматична національно-культурна специфіка власної назви як компонента спеціального знака відбиває історичні, філософські, соціальні й культурні чинники формування засобів наукової комунікації й ментальність її учасників.

2 Епонімічні найменування, як правило, інтернаціоналізми.не були, що зумовлює актуальність дослідження.

Прагматичний компонент значення терміна складають додаткові се­мантичні нашарування і відтінки, а також уявлення мовців - носіїв мета­мови, які формуються під впливом як мовних, так і позамовних чинни­ків. Тобто, незважаючи на усталену думку про нейтральність як неодмін­ну ознаку терміна, спеціальна одиниця не позбавлена експліцитно не ви­ражених семантичних нашарувань, уявлень про знак, поняття, про деякі властивості і якості об'єктів (денотатів).

Слід констатувати, що епонімічні терміни як особливий вид спеці­альних знаків здатні найяскравіше акумулювати в собі, окрім власне нау­кової інформації, національно-культурні та соціально-історичні конота­ції, що закономірно робить ці одиниці об'єктом пильної оцінної характе­ристики, пов'язаної найперше з категорією персональності, у процесі їх­нього функціонування.

Як зазначає В. Пілецький, "прагматичний підхід до терміна як тако­го, що вказує тільки на поняття, вступає в суперечність із фундаменталь­ними засадами набування знань, бо вважають, що найлегше і найприрод-

Російська дослідниця, зокрема, поділяючи думку про те, що номінації, у складі яких наявні власні назви, мають особливу національно-культурну конотацію, зазначає, що "мінерал вернадит названо на честь великого російського (підкреслення наше - М.Д.) вченого, мінералога, академіка В.І. Вернадського" [1, с. 296]. Природно, що в кожного українця, який ідентифікує себе таким, виникає бажання вступити в полеміку з приводу несправедливо присвоєного вітчизняного епоніма іншим народом, що, у свою чергу, активізує в цій спеціальній одиниці додаткові оцінні конотації.

Оцінний компонент національної конотативності епонімічних термінів простежуємо й на морфолого-синтаксичному рівні. Так, упорядники різноманітних терміносистем української мови після національно-визвольних змагань 1918-1920-их років, намагаючись органічно вписати міжнародну термінолексику в систему тогочасної української літературної мови, епонімічні терміни подавали за притаманною українській мові моделлю "відепонімічний прикметник + іменник" (наприклад, Гаверсові рурочки (мед.), Кіпів апарат (хім.), Паскалів закон (фіз.)).

У відповідь автори термінологічних бюлетенів (1934-1935 рр.), у яких усю самобутню лексику, зафіксовану в галузевих словниках, укладених у 20-х роках минулого століття, було кваліфіковано як штучно створену і таку, що відірвана від російської мови, дорікали авторам математичного словника [5], що родовий відмінок належності в складених термінах тенденційно уникають, а замість нього словник подає присвійні прикметники. У результаті терміни Коперників уклад, Ляплясова гіпотеза, Неперові аналогії, Птолемеїв уклад потрапили до списку репресованих математичних термінів, а натомість було запропоновано їхні "інтернаціональні" варінти: система Коперника, гіпотеза Лапласа, аналогії Непера, система Птолемея, уживання яких закріпилося в українській науковій мові як обов'язкове на подальші майже сім десятиліть.

Отже, найвагомішою прагматичною властивістю епонімічних термінів є їхній культурно-національний компонент. Прагмалінгвістична категорія оцінки містить поняття "норма", яке є історично змінним і національно забарвленим; у дихотомії "своє - чуже" оцінний відтінок негативності зазвичай притаманний другому.ніше людина формує знання і пізнає світ засобами рідної мови" [7, с. 53]. Результати наших досліджень потверджують обґрунтованість висновків про те, що найвагомішою прагматичною властивістю епонімічних термі­нів є їхній національний компонент.

Література:

1.Борисова Т. Г. Деривационная категория вещественности в языковой категоризации действительности // Язык. Текст. Дискурс: Научный аль­манах. - Ставрополь: Изд-во ПГЛУ, 2007. - Вып. 5. - С. 291-297.

2.Брагина А. А. Значение и оттенки значения в термине // Терминоло­гия и культура речи. - Москва: Наука, 1981. - С. 37-47.

3.Даниленко Л. І. Лінгвістика ХХ - початку ХХІ ст. у пошуках ці­лісної теорії взаємозв'язку мови, культури і мислення // Мовознавство. - 2009. - № 5. - С. 3-11.

4. Долчук М. З. Перед В. К. Рентгеном був український професор І. П. Пулюй // Український радіологічний журнал. - 1995. - № 3. - С. 59-60.

5. Калинович Ф. Словник математичної термінології (проєкт). - Ч. 1. Термінологія чистої математики. - К.: Державне видавництво України, 1925. - 188 с.

6. Мілько В. І., Топчій Т. В. Іван Пулюй - український вчений і до­слідник // Український радіологічний журнал. - 1995. - № 3. - С. 58-59.

7. Пілецький В. Український термін як національно-культурне яви­ще // Вісник Львівського університету. Серія "Філологія". - Львів: На­ціональний університет "Львівська політехніка".- 2006. - Вип. 38. -Ч. І. - С. 47 -56.

8. Пиотровский Р. К. К вопросу об изучении термина // Вопросы грам­матического строя и словарного состава языка: Сборник ІІ. - Ленинград, 1952. - С. 21-36.

Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: Енци­клопедичний словник для фахівців з теоретичних гуманітарних дисци­плін та гуманітарної інформатики. - К., 1998. - 336 с.УДК 811.11:070.1

Заблоцький Ю. В.,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ В МОВІ АМЕРИКАНСЬКИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ

Стаття присвячена дослідженню особливостей використання ан­глійських економічних термінів на сторінках американських публіцис­тичних текстів. Розглядається процес входження спеціальної економіч­ної лексики в публіцистичний текст та описуються основні стилістичні особливості їхнього використання.

Ключові слова: термін, термінологія, детермінологізація, стиліс­тичні особливості, засоби масової інформації, публіцистичний текст.

The article is devoted to research of peculiarities of usage of English economic terms in American print media. The process ofentering of economical terminology is regarded. The article describes main stylistic aspects of economic terms usage in print media texts.

Key words: term, terminology, determinologization, stylistic peculiarities, mass media, print media text.

Розвиток мовної системи другої половини ХХ століття характеризу­вався активним збільшенням кількості спеціальної лексики в зв'язку з початком після Другої світової війни науково-технічної революції. Про­грес науки і техніки та пов'язані з ним суспільні зміни сприяли появі ба­гатьох нових явищ, галузей знань та наукових дисциплін, що безперечно зумовило потребу в номінації новоутворених понять. Все це призвело до масового виникнення нових термінів, терміносистем, що в наукових ко­лах отримало назву "термінологічний вибух" [5, с. 7] і, звичайно, внесло свої корективи в загальний процес розвитку мови.

Роль спеціальної лексики стосовно до неспеціальної значно зросла. Пов'язано це з тим, що збільшення утворення кількості термінів різних га­лузей наук значно випереджує зростання кількості загальновживаної лек­сики і становить понад 90% від загальної кількості новостворених слів [2, с. 95]. Цілком природно, що така тенденція суттєво впливає на мовну ситу­ацію засобів масової інформації. Сьогодні на сторінках газет чи в ефірі те­левізійних новин можна почути велику кількість найрізноманітніших тер­мінів. Пов'язують це зокрема з такими факторами як: загальний ріст рів­ня освіченості населення, демократизація у вживанні термінології та роз­ширення сфери її застосування [7, с. 117], інтелектуалізація мови [5, с. 87], об'єднання функціональних стилів мови, а також притаманному мові мас медіа явищу економії часу та простору [4, с. 224; 231].

© Заблоцький Ю. В., 2010З'являючись на сторінках газет та журналів, термін перестає функ­ціонувати лише в вузькоспеціалізованому контексті, оскільки вживання спеціальної одиниці буде в більшій чи меншій мірі залежати від різних екстралінгвальних факторів таких як: прагматична спрямованість пові­домлення, емоційне та соціокультурне сприйняття повідомлюваного ав­тором статті. Відповідно, будучи стилістично нейтральним за своєю при­родою, залежно від відношення людини до певної події термін може на­бувати певного оцінного забарвлення. Пов'язано це, насамперед, з тим, що термін, будучи частиною загальномовного субстрату, разом з рядом інших (номінативна, дефінітивна, сигніфікативна, комунікативна, еврис­тична, когнітивна) виконує прагматичну функцію, і за певних умов може мати стилістичне забарвлення [5, с. 69].

Переносячи акцент із загальних особливостей вживання спеціальної лексики в мові засобів масової інформації в цілому, в даній статті спро­буємо проаналізувати особливості функціонування економічної терміно­логії на сторінках популярних американських публіцистичних текстів. Пов'язано це по-перше з тим, що економічна тематика як ніяка інша сьо­годні турбує громадян будь якої країни, і тому, прагнучи відповідати по­питу читача, періодичні видання активно висвітлюють економічні по­дії країни та світу, широко використовуючи економічну термінологію. А по-друге, з тим, що саме публіцистичний стиль найактивніше поєднує різні функціональні стилі, синтезує термінологічні і не термінологічні значення. Тому, в публіцистичних текстах досить важко розмежовувати економічну лексику і власне економічну термінологію, оскільки за осо­бливостями семантики, за зв'язками зі словниковим складом загально­вживаної мови, за межами вживання особливе місце займають економіч­ні терміни, тому що вони вільніше і скоріше інших проникають у загаль­не вживання, відмінність їх від лексики загальної мови виражена сла­бо. Простеження причин та шляхів потрапляння економічних термінів на сторінки преси та дослідження функціональних особливостей їх вживан­ня на сторінках американських публіцистичних текстів є метою роботи.

Проблемами становлення науки термінології, термінологічних одиниць, їх семантики та деривації, термінологічних систем займалися вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін, В. Даниленко, Т. Кияк, А. Ширмер, Д. Лотте та інші. Дослідники по різному трактують визначення терміну. Немає од­нозначності й щодо розуміння концептуальних засад термінознавства як науки, цілей та функціональних завдань термінологічних структур. Зо­крема такі вчені як Д. С. Лотте, Д. Ушаков, О. Суперанська розглядають термін як особливе слово в лексичному складі мови, тоді як Г. О. Вино­кур тлумачить терміни як слова в особливій функції, стверджуючи, що будь-яке слово може бути терміном [1, с. 5].Така неоднозначність щодо визначення термінів пояснюється не лише тим фактом, що до моменту їх формулювання не сформувалася на­укова дисципліна, предметом вивчення якої є термін, - термінознавство, а й тим, що термін є об'єктом цілого ряду наук (мовознавство, логіка, фі­лософія та інші), кожна з яких намагається виділити в терміні ті ознаки, які є визначальними з позиції кожної з цих наук [5, с. 20].

Мова публіцистичних текстів насичена економічною термінологією. Описуючи важливі події в сфері економіки, журналісти вводять в текст повідомлення різноманітну економічну термінологію. Причиною цього є те, що спеціальна лексика економіки є досить близькою більшій части­ні населення, економічні терміни не викликають проблеми при розумін­ні повідомлення, вони дозволяють в стислій та точній формі висловлю­вати досить об'ємні поняття, що є досить важливим моментом, врахову­ючи тенденцію публіцистичних текстів до економії мовних засобів ви­раження. Широке розповсюдження спеціальної термінології, її проник­нення в різноманітні сфери життя призводить до того, що в мові відбува­ється процес детермінологізації - виведення терміна за межі його сфери функціонування. Використання термінів за межами їхньої власної сфери поділяється на два етапи. Початковий етап, коли відбувається викорис­тання елементів певної мови для спеціальних цілей в неспеціальних сфе­рах, в неспеціальних стилях, що зокрема є характерним для публіцистич­ного стилю, де термін, нерідко і з визначенням, виступає в своєму повно­му значенні, але поза межами терміносистеми [6, с. 13].

This assumes that, as previous IPOs, the new share price soars above that of those already listed in Hong Kong (The Economist, September 1, 2007, p.62). В статті про фінансову ситуацію в Китаї зустрічаємо такі економіч­ні терміни: IPO (initial public offering - первинний випуск акцій) та share price (ціна акцій певної компанії в певний визначений час). В таких випад­ках, звичайно, не доводиться говорити про їх певне стилістичне наван­таження, проте, вводячи економічний термін в сферу загальновживаної комунікації, автор надає йому певного стилістичного потенціалу, адже вони не лише позначають певні поняття, а й створюють відповідну ат­мосферу, зокрема, демонструючи читачу компетентність в відповідній галузі чи питанні, надаючи повідомленню інтелектуального забарвлен­ня. Варто зазначити, що вживання таких досить складних термінів ста­ло можливим завдяки досить високому рівню освіченості американських громадян в галузі економіки.

В інших випадках виведення терміна за межі своєї терміносистеми відбувається процес детермінологізації термінологічної одиниці, тоб­то розширення значення термінів і їхній перехід у систему загальнолі­тературної мови [9, с. 112]. В основі процесу детермінологізації лежить функціональна переорієнтація термінів, яка відбувається у публіцистич­ному стилі шляхом перетворення семантичних структур слова, розши­рення смислового обсягу поняття, накопичення нових сем, розвиток пе­реносного значення [3, с. 301-302]. При детермінологізації окрім функ­ціональних можуть відбуватися семантичні і формальні зміни в лексич­ній одиниці: вона набуває нечіткого значення і починає утворювати по­хідні слова та словосполучення не потрібні для терміносистеми [5, с. 86].

Термінологічна одиниця, потрапляючи в неспеціальний текст, набу­ває нового значення, створює додаткові образи явища, предмета в не­притаманному для неї значенні чи відображає події навколишньої дій­сності. Приклад: They aggravate that risk by outsourcing rule-writing to Congress, as with the fiscal stimulus and carbon emissions and, soon, health care (The Economist, May 28, 2009, p.78). В сфері економіки та бізнесу термін outsourcing означає "передача сторонньому підрядчику деяких бізнес функцій або частин бізнес-процесу підприємства з метою підви­щити продуктивність праці і зменшити собівартість продукції, переваж­но за рахунок дешевшої робочої сили підрядчика ". В даному прикладі мова йде про те, що кабінет президента Сполучених Штатів Барака Оба-ми передає відповідальність за написання нових законів для ведення біз­несу в США на Конгрес. В даному випадку ми спостерігаємо, що термін outsourcing втратив частину свого початкового значення і використову­ється для позначення процесу "передачі повноважень іншій структурі". Таке вживання терміну сприяє приверненню уваги читача, надає викла­ду повідомлення певної науковості.

Схожу ситуацію можемо спостерігати і в наступному прикла­ді: Accusations of massive fraud and the need for a complex recount and audit meant Mr Karzai was not declared the winner until November (The Economist, January 7, 2010, p. 34). Термін audit, який в сфері економіки означає "офіційна перевірка стану рахунку особи або організації експер­тами", вживається для позначення "перевірки незалежними експертами підрахунку голосів виборців".

Специфіка процесу детермінологізації полягає в трансформації се­мантичного об'єму спеціального слова шляхом метафоричного переносу найменування в оточенні загальновживаних словосполучень, що в кін­цевому результаті призводить до формування в слова нового значення. При цьому, окрім номінативної термін отримує певні стилістичні функ­ції: оцінну, функцію підвищення соціального престижу вислову, функ­цію створення додаткового образу і чи комічного ефекту [6, с. 13].

The MPs themselves seem shocked, although many talk of striking a blow against "shareholder democracy"- what they see as a blatant attempt by warlords, regardless of their competence or record, to grab cabinet jobs in return for help given to Mr Karzai in last year's election (The Economist, January 7, 2010, p. 34).Вираз shareholder democracy, до складу якого входить економічний термін shareholder ("власник акцій"), вживається на позначення негатив­ного явища в політиці Афганістану, де до влади намагаються дістатися люди, які допомагали Хаміду Карзай стати президентом країни. В дано­му випадку термін в словосполученні з лексемою democracy виступає в переносному значенні і означає поняття демократії, яка є власністю не­багатьох спроможних за неї заплатити. Очевидним є негативне конота­тивне забарвлення явища, як наслідок негативного до нього ставлення автора статті. Крім того, в цьому конкретному прикладі слід відзначити точність та місткість виразу.

Процес детермінологізації економічної термінології відбувається двома напрямками. Поряд з традиційним створенням переносного зна­чення за допомогою метафори, виділяють також детермінологізацію, на­слідком якої є утворення фразеологізму: A jungle alliance that may just endure (The Economist, March 5, 2009, p.48). Термін alliance, який озна­чає "об'єднання організацій для спільної співпраці", потрапляючи у не­звичний для себе комунікативний контекст, набуває дещо іншого, роз­ширеного значення. В даному прикладі словосполучення означає "союз двох непримиренних бізнес конкурентів". Окрім розширеного значення словосполучення набуло яскраво виражене оцінне забарвлення, оскіль­ки важко уявити двох затятих ворогів в джунглях, які б змогли про щось між собою домовитися. Як і заголовок статті, так і позиція автора в са­мому повідомленні, свідчать про неможливість або ж нетривалість тако­го союзу. Вищенаведений приклад демонструє озвучену вище функцію створення додаткового образу та комічного ефекту.

Таким чином, в процесі детермінологізації економічних термінів на сторінках публіцистичних текстів відбувається наступна семантична змі­на: образне переосмислення - переносне вживання - переносне значен­ня. Де термінологізований, метафорично переосмислений термін отри­мує нове поле асоціацій. По суті відбувається утворення нового слова.

В сучасній англійській мові відбувається постійний обмін лексикою між її стилями та різновидами, причому одні й ті самі лексичні одини­ці можуть використовуватися в різних сферах, змінюючи в кожному ви­падку свою функцію. В американських публіцистичних текстах актив­но функціонують економічні терміни, вживання яких обумовлено рядом причин, серед основних: інтелектуалізація мови взагалі, високий рівень економічної освіченості американських громадян, демократизація вжи­вання термінів, закон економії мовних засобів.

Вживання економічної термінології в публіцистичних текстах від­бувається шляхом її детермінологізації - виходу за межі свого звично­го функціонування з подальшою зміною значення. Детермінологізація - активне явище, притаманне сучасній лексиці, оскільки підсилює сти­лістичну функцію терміна, робить повідомлення експресивним. Детер­мінологізації економічної лексики сприяє ряд причин, серед яких важли­ву роль відіграє високий освітній рівень населення США, а також важли­ве значення економіки в даний період розвитку американського суспіль­ства. Функціонування економічних термінів в публіцистичних текстах передбачає виконання ряду функцій, серед яких особливу цінність для публіцистики становить прагматична функція, яка проявляється у мож­ливості за допомогою використання термінів надавати явищам оцінної конотації, додаткових характеристик, привертати увагу читача.

Література:

1.Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской техни­ческой терминологии // Труды Моск. ин-та истории, философии и литературы.

 

-  Т. У. Сб. статей по языковедению. - М., 1939. - С. 3-54.

2.Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті -90-ті роки ХХ століття: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. - Запоріжжя, 1999.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16