М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 46

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

-  403 с.

3.Левицкий А. Э. Функциональные подходы к классификации единиц со­временного английского языка. - К.: "АСА", 1998. - 362 с.

4.Медведева С. Ю. Специфика языка печати как средства массовой ком­муникации // Роль языка в СМИ: Сборник обзоров (Ред. сост. Безменова Н. А., Лузина Л. Г.).- М.: ИНИОН, 1986. - С. 216-240.

5.Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. Изд. 3-е. -М.: Издательство ЛКИ, 2007. - 256 с.

6.Макарова А. А. Детерминологизация единиц языка экономики и бизне­са в современном русском языке: Автореф. дис...канд.филол.наук: 10.02.01.

-  Москва, 2007. - 25 с.

7.Трескова С. И. Социолингвистические проблемы массовой коммуника­ции. Принципы измерения языковой вариативности. - М.: Наука, 1989. - 152 с.

8.Longman Business English Dictionary/ Director: D.Summers. - 2-nd ed. -Harlow: Pearson Education Limited, 2007. - 596 p.

9.         Meyer I. When terms move into our everyday lives: An overview of
determinologization// Terminology.
- 2000. - Vol. 6. - N 1. - P. 111-138.УДК 811.11142

Кащишин Н. Є.,

Львівський національний університет ім. Івана Франка, м. Львів

ПРОБЛЕМА ГЕНЕЗИ ТЕРМІНОСИСТЕМИ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ДИПЛОМАТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Стаття присвячена проблемі генези термінології, яка використову­ється в англомовних дипломатичних документах. Особлива увага нада­ється запозиченням з інших європейських мов, особливо з латинської та грецької. У статті робиться спроба проаналізувати та визначити осно­вні субмови, котрі мали вплив на формування термінології англомовного дипломатичного дискурсу.

Ключові слова: терміносистема, субмова, асимільовані та не- асимі­льовані запозичення, дипломатичний дискурс.

The paper is devoted to the problems of genesis of terminology used in Anglophone diplomatic documents. Particular attention is given to the loanwords from other European languages, especially from Latin and French. An attempt to analyze and determine the main sublanguages which influenced upon the formation of the terminology of Anglophone diplomatic discourse is made in this article.

Key words: terminological system, sublanguage, assimilated and non-assimilated loanwords, diplomatic discourse.

Міжнародні дипломатичні відносини - це царина політичної науки, предметом якої є вивчення відносин між державами на рівні урядових та неурядових організацій. У текстах дипломатичних документів розгля­даються економічні, політичні, правові, ідеологічні, власне дипломатич­ні, військові та культурні відносини між державами. Міжнародні дипло­матичні відносини - це одночасно і наука, і політика держави [3, с. 19]. Будучи багатовимірним явищем, дипломатичні документи (ДД), а осо­бливо їх мова, представляють собою широке коло питань для вивчен­ня. Одне з найактуальніших - це вивчення термінології, тому предме­том данного дослідження обираємо походження термінів мови диплома­тії. Зазначимо, що у питанні генези термінів дипломатичного дискурсу (ДДС) можемо виявити два аспекти для вивчення: історичний, тобто, які мови мали вплив на термінологію ДД, що можна простежити на прикла­ді запозичень; та композитний, який показує, які терміносистеми у ході історичного розвитку долучились до створення мови ДДС.

Метою нашого дослідження є вивчити основні чинники впливу на терміни мови дипломатії в історичному аспекті та простежити, як саме відбулось її становлення; виявити мови-донори термінології ДД та вста­новити, які термінологічні поля становлять стрижень терміносистеми

ДДС.

© Кащишин Н. Є., 2010Загальновідомо, що термінологічні системи різних сфер життя та га­лузей науки у процесі свого закономірного розвитку мають тенденцію до взаємодії та взаємовпливу. Факт якісного та кількісного збагачення термінології певної субмови є природнім завдяки взаємообміну інфор­мацією. Субмова ДДС запозичує багато термінів з інших субмов, вони є її складовою частиною, що само по собі є унікальним явищем. Це зумов­лено суспільними процесами, міжсоціумними відносинами та широким колом питань, які охоплюють дипломатичні відносини. Все частіше до­водиться констатувати функціонування економічної, юридичної, еколо­гічної, військової, суспільно-політичної та інших субмов у терміносис-темі ДДС, адже коло питань для інтернаціональних організацій не змен­шується, а навпаки, розширюється. Особливо цікавим є те, що входжен­ня термінів різних субмов у мову ДДС не є новим процесом, а веде свій початок від середньовіччя, за деякими даними, і від раніших епох. Перш за все це стосується термінології економічної, суспільно-політичної та юридичної субмови, що, поряд з власне дипломатичними термінами, стали основою для мови дипломатії. Така тріада терміносистем (еконо­мічна, суспільно-політична та юридична) зародилась тоді, коли у сус­пільстві почали встановлюватись правові та економічні відносини, а як відомо, і найдавніші, і сучасні міжнародні договори та угоди стосуються в першу чергу сфер економіки та правової діяльності.

Як свідчать спостереження над досліджуваними документами, еконо­мічні, суспільно-політичні та юридичні терміни в текстах ДДС - обґрун­тований і закономірний феномен, адже економіка та юриспруденція тіс­но пов'язані, що зумовлено передусім тим, що документи мають юри­дичне підґрунтя та присвячені вирішенню економічної проблематики. Так склалось історично, що основні проблеми, які турбують суспільство, завжди стосувались торгівлі, ринку, економіки. Інтеграція економічного, суспільно-політичного та юридичного дискурсів, а разом з тим і їх тер­мінологій, призводить до поєднання стилів, і як результат - до створення особливого виду тексту, який ми визначаємо як дипломатичний дискурс.

Важко оцінити природу та походження будь-якої термінологічної системи без розуміння історії її розвитку. На жаль, немає єдиної відпо­віді на запитання, як дипломатична субмова отримала той статус, який вона має зараз. Тим не менше, деяке пояснення можна знайти в історич­них подіях, що залишили свій відбиток на мові англійської юриспруден­ції та на інших субмовах, зокрема, на субмові ДДС.

Найдавнішим народом на території сучасної Великобританії, який, маючи стосунки з іншими народами, укладав договори про мир та тор­гівлю, були британські кельти (приблизно 430 р. до н.е. - XI ст. н. е.), проте вони не мали впливу на формування англійської законодавчої сис­теми, а також мови, яка б її оформила. Пізніше були германські завойов­ники (приблизно 700 р. до н.е. - 570 р. н.е.), що розмовляли староанглій-ською мовою, деякі елементи якої дожили й до сьогодні, такі як land, theft, guilt, bequeath, і зустрічаються в ДД. Алітерація, що була характер­ною для англо-саксонської (староанглійської) мови збереглась і донині в таких термінах юридичного та дипломатичного дискурсу як aid and abet, any and all, і поширилась на терміни, що виникли пізніше, будучи харак­терною рисою стилю ділових паперів: rights and freedoms.

У текстах ДД простежуємо велику кількість синтаксичних паралель­них конструкцій, які разом з лексичними повторами є незмінною рисою багатьох жанрів ДДС. Такі конструкції дійшли до нас саме через юри­дичний дискурс з англосаксонських документів і були характерним для офіційної мови загалом: the truth, the whole truth, and nothing but the truth [7, с. 15].

Важливою подією для мови було поширення християнства у 597 р., оскільки воно знаменувало впровадження латинської мови. II вплив осо­бливо поширився на законодавчі документи. Спочатку це були лише до­кументи, що стосувались сім'ї, як от укладення шлюбу. Згодом, коли усі документи писались латинською, англійська мова асимілювала бага­то термінів, таких як client, admit, mediatе [7, с. 16]. Так латинська мова заклала основи для свого тривалого та плідного впливу на формування субмови документів і ДД зокрема.

У Західній Європі з часів середньовіччя і до середини XVIII століття панувала латинська - універсальна дипломатична мова, авторитет якої в цій якості суттєво підкріплявся тією обставиною, що це була мова рим­ського права, що переймалось західноєвропейськими державами, а та­кож мова католицької церкви [2, с. 7]. Так, у процесі історичної взаємо­дії та впливу латинської на англійську виформувалась ключова терміно­логія ДДС, що має латинське походження. Це передусім назви основних понять дипломатії, назви документів, посад та основних видів диплома­тичної діяльності. Той факт, що письмові документи писались на латин­ській так довго пояснює те, що багато з них мають латинські імена сьо­годні, що й демонструють нижченаведені терміни. Зараз ці терміни ла­тинського та інколи грецького походження є основною частиною дипло­матичного термінологічного поля. Це такі терміни як: accreditation - "су­купність дій, пов'язаних з призначенням і вступом на посаду диплома­тичного представника"; convention - "міжнародна угода із спеціальних питань"; protocol - "сукупність загальноприйнятих у міжнародних від­носинах правил, що визначають порядок здійснення різноманітних ди­пломатичних актів, форми зносин між дипломатами та керівниками, дер­жавними діячами різних країн"; pact - "міжнародний договір"; consensus - "згода, погодженість"; consul - "уповноважений однієї держави, що за згодою іншої держави постійно перебуває в певному її пункті і здійснюєтам представництво й захист інтересів своєї держави та її громадян"; credentials - "вірчі грамоти"; denunciation - "денонсація, припинення дії угоди"; legation - "дипломатична місія"; nuncio - "посол Ватикану, нун­цій"; plenipotentiary - "повноважний"; sanction - "санкція; передбачена законом міра покарання"; signatory - "держава, яка підписалась, сторона, учасник угоди"; ultimatum - "ультиматум"; concordat - "договір між Па­пою і керівництвом держави"; condominium - "сумісне здійснення верхо­вної влади над однією територією кількома державами"; emissary - "осо­ба, що її одна держава посилає в іншу з певним дорученням"; alternate - "сукупність правил, що регулюють порядок підписання договору"; agenda - "порядок денний"; belligerency - "стан війни"; consensus - "зго­да, погодженість"; legation - "дипломатична місія", та багато інших.

Інша сторона впливу латинської мови на англомовний ДДС, це ла­тинські вкраплення (ксенізми), тобто неасимільовані латинські слова та словосполучення, що є ключовою рисою міжнародних угод, адже буду­чи загальнозрозумілими та загальновідомими, вони спрощують комуні­кацію та створюють особливий архаїчний стиль документів, наприклад:

"If the total number of members referred to in paragraph 2 is less than 732, a p pro rata correction shall be applied to the number of representatives" [8, с. 132].

У 1066 р. трапилась інша історична подія, що мала величезний вплив на формування англійської мови в цілому - норманське завоювання. На­слідком цієї події стало намагання замінити англійську французькою, особливо у сфері документів. Це трапилось у 1310 році, коли французька стала офіційною мовою статутів, а ще через 100 років на французькій ве­лись навіть слухання у суді. Проте так тривало недовго, і у 1417 році ко­роль Генріх V узаконив укладання документів англійською мовою. Од­нак вплив французької цим не обмежився, адже відомо, що французька була мовою міжнародного спілкування протягом XVIII - середини XIX століття.

Англо-французька мова, що була живим організмом на протязі трьох століть, і ще деякий час залишалась мовою юридичних документів, однак дуже часто виявлялась незрозумілою як для французів, так і для англій­ців. Так сформувалась особлива група термінів, для яких не виявилось ан­глійських еквівалентів. Вони сьогодні належать до стрижня терміносисте-ми ДД і становлять семантичну групу назв документів та їх частин, назв посад, назв основних видів дипломатичної діяльності. Як наслідок фран­цузького впливу на англійську мову маємо такі ключові для дипломатії терміни французького походження: accord - "згода; угода між країнами"; state - "держава"; chancellery - "канцелярія, офіс амбасади чи консуль­ства"; consulate - "консульство, представництво; звання консула; резиден­ція консула"; diplomacy - "дипломатія, мистецтво і практика проведенняміжнародних відносин"; embassy - "посольство"; ambassador - "посол"; envoy - "дипломатичний посланник, представник" та ін.

Велика кількість лексем французького походження використовуєть­ся як мовою ДДС, так і мовою юридичного дискурсу: accounts payable\ receivable, attorney general, cort martial, agreement, arrest, estate, bailiff, council, plaintiff.

Цікавим у терміносистемі ДДС є явище протиставлення двох схо­жих за значенням слів, що є французьким продовженням англосаксон­ської традиції алітерації та паралелізму. Термін французького походжен­ня вживався разом з англійським відповідником, утворюючи єдиний ви­раз, який тепер став кліше, і допомагає надати документу безапеляцій­ності та особливої ваги: аcknowledge and confess, had and received, will and testament, advice and consent. Такий процес злиття термінів можна пояснити тим, що багато людей на той час були частково двомовними і могли зрозуміти хоча б один із термінів. Злиття лексем є характерним для документів з високим рівнем стандартизації і разом з тим є унікаль­ним явищем лінгвістики, коли один термін складається з двох елементів, що належать різним мовам. Маємо ще одне підтвердження того, що ДДС стоїть на межі не лише різних стилів, але й поєднує навіть різні мови. Складна взаємодія між мовами постає і у явищі проникнення лексем з ла­тинської в англійську через французьку, про що свідчать наступні при­клади: legate - через старофранцузьку з латинського "legdtus" - deputy, від "legdre" до "delegate - related to "lex" - law"; minister через старо­французьку з латинського "servant - related to "minus" - less"; visa через французьку з латинського "visa - "things seen", від "vlsus - past participle of "videre" - to see".

Дослідження питання генезису лексичного складу англомовних ДД дозволяє виділити мови-донори дипломатичної термінології. Адже ди­пломатичні терміни формують і віддзеркалюють особливу інформатив­ну підмову, яка зберігає та передає знання не лише про зміст діяльності держави, про систему її інститутів, але й про відношення між народами та державами. Ця система термінів є постійно рухомою. Очевидно, що терміносистема ДД містить лексичні елементи запозичені з різних мов, але французькі та латинські запозичення відіграють тут особливу роль. Отож, крім латинської та французької до найбільш продуктивних мов-донорів англійської мови ДДС слід віднести також грецьку (ideology, charter, protocol, dynasty, asylum), італійську (to ballot, internuncio). За­значимо, що факт існування великої кількості запозичень у терміносис-темі ДДС все ж не ставить під сумнів вживання термінів англійського походження.

Як свідчать результати нашого дослідження, сучасній англомовній дипломатичній термінології притаманна певна подвійність у викорис­танні лексичних одиниць: разом із словами, що належать до власне ан­глійської мови, існують ще й терміни запозичені з інших європейських мов. Більше того, запозичені лексеми, найперше з латинської та фран­цузької мов, становлять велику частину стрижня дипломатичної термі­нології: назви основних видів дипломатичної діяльності, назви посад, документів та їх частин представлені саме французькими та латинськи­ми запозиченнями. В англійській мові дипломатії вони значною мірою асимілювались, але є ще й автономний прошарок лексичних термінів-запозичень, які є незмінні протягом багатьох століть та не беруть учас­ті у словотворчих процесах. Така етимологічна неоднорідність зумовле­на екстралінгвістичними чинниками, головним чином історичними поді­ями. Окрім того, наголосимо, що велика кількість термінів, які сьогодні презентують ДДС, сформувалася в межах інших дискурсів - юридично­го, суспільно-політичного та економічного.

Дослідження дозволило з'ясувати основні чинники розвитку англо­мовної дипломатичної термінології. Разом з тим воно пропонує цікавий напрямок для подальших розвідок з питань генези не тільки дипломатич­ної терміносистеми, а й інших терміносистем англійської мови.

Література:

1.Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в економічних тек­стах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філолог. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / І. М. Гулей. - Л.,2000. - 19 с.

2.Евинтов В. И. Многоязычные договоры в современном международном праве / Евинтов В. И. - К.: Наукова думка, 1981. - 134 с.

3.Миньяр-Белоручева А. П. Грамматические особенности текстов по международным отношениям / А. П. Миньяр-Белоручева, О. А. Вдовина // Весник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2007.

 

-  № 1. - С. 19-29.

4.Словник іншомовних слів: [за ред. О. С. Мельничук]. - К., 1979. - 775 с.

5.Словарь международного права: [ под ред. Б.М. Клименко]. - М., 1982.

-  248 с.

6.Шпак Н. А. Англо-українсько-російський дипломатичний словник-мінімум / Шпак Н. А. - К.: ЗАТ Видавничий дім "ДЕМІД", 2002. - 36 с.

7.Peter M. Tiersma. Legal Language. University of Chicago Press, 1999. - 314 р.

Rudden and Wyatt's EU Treaties and Legislation. Ed. by Derick Wyatt. Oxford University Press, 1999. - 420 р.УДК 001.4:796.332

Коваль Р. С.,

Львівський державний університет фізичної культури, м. Львів ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФУТБОЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Статтю присвячено вивченню проблем перекладу французької фут­больної термінології українською мовою. Розглянуто способи перекладу окремих термінів та з'ясовано їхню етимологію у французькій мові.

Ключові слова: Футбол, термін, переклад, етимологія, запозичення.

The article is devoted to the analyzing ofproblems of translation of French football terms into Ukrainian. The kinds of translation of some terms are viewed and their etymology in French is determined.

Key words: Football, term, translation, etymology, loan-word.

Футбол є найпопулярнішим видом спорту у Франції та Україні. Кож­на з цих країн є батьківщиною таких відомих та знаних гравців як Мі-шель Платіні, Андрій Шевченко чи Жан-П'єр Папен. Мова цього спорту перебуває в надзвичайно динамічному розвитку, постійно з'являються нові слова для відображення найрізноманітніших аспектів футболу. Саме тому для лінгвістів, особливо лексикографів, футбольна лекси­ка є практично невичерпним джерелом дослідницького матеріалу. Про­блеми, котрі стосуються упорядкування футбольної лексики, перебува­ють під пильною увагою як французьких, так і українських мовознавців. Виникає логічна потреба в дослідженнях, котрі б стосувались особли­востей адекватного перекладу французької футбольної лексики україн­ською мовою.

Актуальність нашої роботи зумовлена тим, що останніми роками спостерігаємо значний інтерес до упорядкування та ґрунтовного вивчен­ня футбольної термінології не лише в Україні, але й у всьому світі. Піс­ля практично тридцятилітньої перерви з часу виходу словника "Футбол: спортивные термины на пяти языках: русский, francais, english, deutsch, espanol" (близько 500 термінів з кожної мови) у 1979 році, з'явились "Англо-русский и русско-английский словарь футбольних терминов" (близько 2000 англійських термінів з перекладом російською мовою), виданий в Москві в 2002 році та "Мова футболу: ілюстрований шести-мовний словник футбольної лексики" (близько 1000 термінів з кожної мови), виданий у Львові в 2009 році. Варто зазначити те, що лінгвістична служба УЄФА разом з провідними європейськими вищими навчальни­ми закладами (мюнхенським Інститутом мов і перекладачів та аналогіч­ним закладом міста Женева) також розробила словник футбольної тер­мінології. Спеціалізоване видання з'явилось у 2009 за підтримки компа­нії "Langenscheidt" та базується на термінах з трьох мов - англійської,

© Коваль Р. С, 2010німецької та французької, і містить приблизно 1800 термінів для кож­ної мови. В їхнє число входять офіційні терміни, котрі використовують­ся УЄФА та ФІФА, а також терміни, які є в щоденному вжитку професі­оналів та аматорів.

Метою нашої роботи є дослідження способів перекладу французької футбольної термінології українською мовою, а завданнями - система­тизація термінів за спільними граматичними та лексичними ознаками та пошук адекватних варіантів перекладу з однієї мови на іншу.

Відомо, що компетентність, тобто сума знань, навичок та умінь в про­фесійній сфері відіграє надзвичайно важливу роль у перекладацькій спра­ві [3, с. 8]. Кожен перекладач повинен пізнати глибину культури того на­роду, з чиєї мови він перекладає. У даному випадку, він зобов'язаний досконало володіти не лише французькою та українською мовою, але й прекрасно орієнтуватися у французькій футбольній лексиці, знати істо­рію розвитку цього виду спорту у Франції та Україні, володіти футболь­ною теорією.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16