М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 48

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Проведений аналіз підтверджує, що проблема адекватного перекла­ду не є повністю вирішеною. Кожна мова відображає національне бачен­ня футболу. Багато термінів мають доволі складну етимологію, тому за­вжди доцільно прослідкувати історію їхнього виникнення. Інколи важ­ко зрозуміти, чим саме мотивовано утворення певних термінів. Кожен перекладач повинен не лише досконало володіти французькою та укра­їнською мовами, але й добре орієнтуватися у всіх тонкощах футболу як гри. Різниця у футбольних культурах різних країн світу впливає на утво­рення нових термінів.

Одним з основних питань є відсутність відповідника в українській мові. Таким чином, поряд з формуванням власне української терміноло­гії цього виду спорту, в умовах міжнаціональних контактів, наша мова може також поповнювати словниковий склад за допомогою іноземно­го та інтернаціонального лексичного фонду. Адекватний переклад фран­цузької футбольної лексики українською відіграє важливу роль у між­мовних контактах та зв'язку цих двох мов.Зазначимо також, що при виконанні перекладу доволі часто доводить­ся користуватися транслітерацією, калькуванням, описовим способом. У французькій футбольній лексиці багато термінів утворено за допомогою метафори, метонімії, зовнішніх та внутрішніх лінгвістичних запозичень, уживання слова в переносному значенні. Для більшості футбольних тер­мінів цієї романської мови характерною рисою є емоційна забарвленість, оскільки цей вид спорту викликає сильні емоції. Тому точність переда­вання змістовного навантаження при виконанні перекладу є надзвичай­но важливою.

Перспективними напрямками у роботі над французькою та україн­ською термінологією є подальший аналіз лексичного фонду цього виду спорту лінгвістами та мовознавцями, оскільки існує ще досить багато ці­кавих питань, котрі потребують ґрунтовного аналізу і не є достатньо ви­світленими.

Література:

1. Боровська Ольга, Дмитрів Уляна, Стифанишин Ірина. Проблеми пере­кладу спортивної термінології // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2008. - Вип. 12, т. 1. - С. 51-55.

2. Малов В. И. Сто великих футболистов. - М.: Вече, 2004. - 432 с.

3. Миньяр-Белоручев Р. К. Как стать переводчиком? - М.: Готика, 1999. -176 с.Мова футболу: ілюстрований шестимовний словник футбольної лекси­ки / уклад.: Помірко Р. С., Дубяк М. Б., Іваньо Т. Р., Проців М. І. - Л.: Україн­ські технології, 2009. - 100 с.

4. Футбол: спортивные термины на пяти языках: русский, francais, english, deutsch, espanol / под ред. Гранаткина В. А. - М.: Русский Язык, 1979. - 111 с.

5. www.footballcoach.fr

6. www.footballfreestyle.ru

www.polit.ru/news/2004/06/26/vggak26i.htmlУДК811.161. 2'373.46+42

Краснопольська Н. Л.,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ ПОЛІСЕМІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Статтю присвячено аналізу полісемії в українській термінології ме­неджменту. Виявлено основні різновиди багатозначності та проаналізо­вано причини її виникнення.

Ключові слова: українська термінологія менеджменту, полісемія.

The present article deals of polysem in the Ukrainian terminjlogy of management analisis. The variety of polysemantic units is specified and the causes of its appearance are analyzed.

Keywords: Ukrainian terminjlogy of management, polysamy.

Проблема виявлення й лінгвістичного аналізу лексико-семантичних відношень, зокрема полісемії між одиницями певної терміносистеми, належить до дискусійних у загальній теорії термінології в цілому, що визначає її актуальність як об'єкта дослідження. Функціонування ба­гатозначних слів у загальнолітературній мові і в термінології має пев­ні відмінності, а отже, доцільність їхнього використання визначається по-різному. У загальнолітературній мові полісемія сприймається як зако­номірність, як органічна властивість мови, натомість у термінології - як небажане, не властиве їй явище, оскільки "невід'ємною частиною нор­мативної термінології має бути однозначність" як одна з визначальних терміна на відміну від загальновживаного слова [20, с. 25]. Багатознач­ність, або полісемію, визначають як "наявність у семантичній структу­рі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об'єктів позначення" [23, с. 465]. В. В. Виноградов трактує загальномовну полісемію не як відхилення від норми, а як закономір­не та природне явище в цілому, оскільки мова, не маючи можливості за­безпечити вираження кожної нової ідеї, тобто значення, окремим само­стійним словом або кореневим елементом, змушена "розносити безмеж­ну кількість значень по тих чи інших рубриках основних понять, вико­ристовуючи інші конкретні або напівконкретні ідеї як опосередковуючі функціональні зв'язки" [2, с. 15].

Наявність полісемії у загальновживаній мові лінгвісти пояснюють різними причинами. За спостереженнями Л. А. Лисиченко, "багатознач­ність пов'язана з тим, що слово є асиметричною одиницею, тобто та­кою, у якій немає повної симетрії між планом змісту і планом виражен­ня: не кожній одиниці смислу відповідає окрема одиниця мови - слово, інакше кажучи: одне слово може мати кілька пов'язаних між собою зна­чень..." [12, с. 22]. Дослідниця наголошує на тому, що "полісемія забез-

© Краснопольська Н. Л., 2010печує одну з важливих вимог до мови як до знакової системи - за до­помогою мінімальної кількості знаків передавати максимальну інформа­цію, тобто вимогу економності знакової системи" [12, с. 22 ].

Як зазначає Л. П. Солдатова, розвиток полісемії зумовлений не зако­ном "економії зусиль" і не прагненням до зменшення числа означених, а зовсім іншими причинами: по-перше, потребою засвідчити у мові від­ношення, які існують у навколишній дійсності; по-друге, закріпити на­слідки абстрагувальної та аналізованої роботи мислення; по-третє, осо­бливостями формування асоціативних зв'язків і умовами функціонуван­ня слова у мові, в тому числі впливом постійного контексту [22, с. 8 ].

Полісемія терміноодиниць у тій чи тій терміносистемі - це здатність термінів "мати одночасно в межах однієї семантичної структури кілька значень, що групуються навколо загального семантичного центру" [18, с. 84]. Питанню визначення ролі полісемії у термінотворенні й формуванні терміносистем у сучасному мовознавстві присвячено низку наукових досліджень, серед яких праці Д. С. Лотте [13], М. П. Муравицької [15], Б. Н. Головіна [4], Ф. О. Нікітіної [16], Л. О. Симоненко [21], Л. Д. Малевич [14], О. І. Павлової [17], Т. В. Лепехи [11], Т. П. Кравчен­ко [8], Л. В. Туровської [24].

У сучасній лінгвістиці сформувалися різні погляди на роль полісе­мії у термінології. Д. С. Лотте вважав, що багатозначність створює не­точність терміносистеми, тому особливу увагу слід звертати на усунення всіх багатозначних слів або на закріплення за тим чи іншим терміном од­ного значення [13, с. 15]. На думку В. С. Марченка, багатозначність тер­мінів - негативне явище, що зумовлює труднощі при користуванні нау­ковою літературою, порушує взаєморозуміння, обмежує можливість об­міну досвідом, призводить до хиткості уявлень. Тому "необхідно домага­тися, щоб кожен термін був однозначним" [10, c. 113]. За спостереження­ми Б. М. Головіна, у багатьох галузях знань склалась несприятлива тер­мінологічна ситуація, пов'язана з явищем багатозначності та нечіткості термінів [4, с. 6].

Даниленко виправдовує явище полісемії в термінології, "яке виявляється головним чином як категорійна багатозначність на основі метонімічного і синекдохного перенесення значень" [6, с. 205]. На думку Ф. О. Нікітіної, "різні прояви полісемії термінів свідчать про те, що полі­семія є універсальним явищем у мові" [16, с. 18]. Т. П. Кравченко ствер­джує, що "багатозначні терміни в оптимальній кількості не дестабілізу­ють терміносистеми, а, навпаки, є елементами її систематизації та уніфі­кації" [8, с. 47]. Л. В. Туровська вважає, що "полісемантичні процеси в термінології є, з одного боку, свідченням розвитку поняттєвої системи певної галузі знань, з другого - виявом мовної економії" [24, с. 111]. Ана­логічної думки дотримується М. Г. Зелєнцова, стверджуючи, що "полісе­мія терміна не є показником його неточності. Чим більше розвинена сис­тема багатозначності в термінології, тим ґрунтовніше вивчений предмет думки і тим точніше встановлені зв'язки між загальнонауковими понят­тями і галузевим концептуальним апаратом" [7, с. 95].

Основною причиною виникнення полісемії у терміносистемах різно­манітних галузей науки і техніки Ф. О. Нікітіна вважає синтез наук, пе­ретин їх окремих галузей [16, с. 9].

Метою дослідження є вивчення явища багатозначності в українській терміносистемі менеджменту, аналіз тенденцій її розвитку, а також уста­новлення чинників, що її зумовили.

Аналіз семантичної структури термінів менеджменту дає змогу виді­лити внутрішньосистемну, міжсистемну, або міжгалузеву, й зовнішньо-системну полісемію.

З усіх зазначених різновидів полісемії найбільше проблем у терміно­логії, на думку дослідників, породжує внутрішньосистемна полісемія, оскільки вона порушує одну з найважливіших вимог до термінів - од­нозначність у межах одного термінологічного поля. Яскравим прикла­дом внутрішньосистемної полісемії в аналізованій термінології є термін менеджмент, який уживається на позначення: 1) наукової дисципліни, об'єктом дослідження якої є організація як свідоме об'єднання дій лю­дей, спрямованих на досягнення певної мети [ШМ, с. 24]; 2) сукупності принципів, методів і форм управління господарсько-виробничою діяль­ністю фірми [КДМ, с.122]; 3) категорій людей, які управляють організа­цією [ШМ, с. 45]. Полісемічними є терміни абсентеїзм, казус, культу­ра управління та ін., наприклад: абсентеїзм - 1) ухилення від виконан­ня обов'язків; 2) ухилення від роботи без поважної причини, часто це од­ноденна відсутність на роботі у зв'язку з хворобою, але без відвідуван­ня лікаря [ГРЕ, с. 7]; казус1) випадок, випадкова дія, що має зовнішні ознаки правопорушення, але позбавлена елемента провини, а тому нека­рана; 2) складна чи заплутана справа [ ГРЕ, с. 243]; культура управління 1) сукупність вимог, пред'явлених до зовнішнього боку процесу, осо­бистих якостей керівника, обумовлених нормами та принципами моралі, етики, естетики і права; 2) характеристика якісного боку управлінської діяльності суб'єкта управління [ГРЕ, с. 287].

Значна кількість полісемічних термінів менеджменту утворено пере­несенням значення на основі метонімії (позначення наслідку процесу че­рез назву самого процесу, суб'єкта дії через назву дії тощо), наприклад: організація - 1) створення системи та її структурних елементів, де здій­снюються управлінські процеси, пошук виконавців, розподіл обов'язків і повноважень, дотримання відповідної технології управління [ШМ, с. 21]; 2) соціальна група, у якій існує функціональний поділ праці, спря­мований на досягнення загальної мети [ШМ, с. 39] (модель "дія наслі­док дії"); нагляд - 1) спостереження з метою перевірки, різновид контро­лю; 2) орган спостереження за чим-небудь (модель "дія суб'єкт дії"); управління - 1) особливий вид діяльності, який перетворює неорганізо­ваний колектив в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу [АМ, с. 52]; 2) адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організа­ції, що відає певною галуззю господарської та ін. діяльності (модель "дія — суб'єкт дії"); контроль - 1) перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь; 2) установа чи організація, що перевіряє [ВТССУМ, с. 451], (мо­дель "дія — суб'єкт дії"); контора — 1) адміністративно-канцелярський відділ підприємства, установи; 2) приміщення, де перебуває такий відділ або установа [ВТССУМ, с. 450] (модель "суб'єкт дії місце дії"). За­свідчено низку термінів, утворених унаслідок метонімічного перенесен­ня (модель "дія наслідок дії"): планування, координація, регулювання, виробництво, дослідження тощо.

Проведений аналіз зазначених термінів підтверджує думку дослідни­ків про те, що однією із причин багатозначності терміна є його "міжка-тегорійність", яка полягає в тому, що у змісті поняття, представленого в терміні, виділяються ознаки, характерні одночасно кільком категорі­ям, а саме: "дія" і "наслідок дії", "процес" і "величина", "властивість" і "величина" тощо [6, с. 68; 3, с. 119 ]. На думку Л. Д. Малевич, для роз­межування значень полісемантичних термінів доцільно використовува­ти терміни-варіанти або створювати спеціальні найменування за продук­тивними словотвірними моделями у сфері термінології [14, с. 80]. Ана­ліз підручників і словників з менеджменту уможливив виявити незна­чну кількість таких термінів. Зокрема, В. В. Стадник, М. А. Йохна [СЙ, с. 461] та О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник [КМОМ, с. 407] процес побудо­ви організації називають організування, а наслідок цього процесу - орга­нізація, аналогічно процес - контролювання, а наслідок - контроль [СЙ, с. 459; КМОМ, с. 403]. Єдиним ефективним засобом розмежування зна­чень таких полісемантів є і залишається контекст.

Інший тип полісемії термінів виникає внаслідок уживання певно­го терміна в різних наукових сферах із практично незмінним семантич­ним ядром, але з іншим набором периферійних сем, що вчені кваліфіку­ють як міжсистемну полісемію [19, с. 9]. Наприклад, термін гомеостаз у біології має значення "відносна сталість фізико-хімічних та біологіч­них властивостей внутрішнього середовища організму людини й тварин (сталість складу крові, температури тіла)" [ВТССУМ, с. 190]. До скла­ду термінології менеджменту цей термін увійшов зі значенням "стійкий стан рівноваги системи в динаміці взаємодії із середовищем" [ВШКСМ, с. 336]. Незважаючи на розбіжності у значенні цих лексем, їх об'єднує спільна сема "рівновага". Ілюстрацією до явища міжсистемної полісе­мії у терміносистемі менеджменту може бути низка термінів, зокрема:дифузія у фізиці - це "процес взаємного проникнення речовин (газу, рі­дини, твердого тіла) за безпосереднього стикання, зумовлений тепловим рухом їхніх молекул"; у хімії - "перенесення речовин (солей, газів та ін.) у морській воді з зони високої їхньої концентрації в зону низької" [СІС, с. 375]; у менеджменті - "поширення нововедення на ринку" [ШМ, с. 500]. У політичній термінології термін політика має значення "загаль­ний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політич­ної партії" [ВТССУМ, с. 849]; у терміносистемі менеджменту він зафік­сований зі значенням "загальні орієнтири для дій і прийняття рішень, що полегшують досягнення мети" [КРАМ, c. 236]. У правознавстві термін казуїстика вживається зі значенням "застосування загальних статей за­кону до різних юридичних випадків" [ВТССУМ, с. 410], у менеджмен­ті - це "спритність у доказі помилкових чи сумнівних положень" [ГРЕ, с. 243]. Полісемічний термін кадри обслуговує дві терміносистеми: 1) у військовій термінології - це "постійний склад військових частин, що не демобілізуються в мирний час" [ВТССУМ, с. 409]; 2) у менеджмен­ті - "основний (штатний) склад працівників установи, підприємства тієї чи тієї галузі діяльності; усі постійні працівники [ГРЕ, с. 242]. Отже, "се­мантична структура слова наче розщеплюється на окремі аналогічні час­тини, на ознаки, які належать одночасно декільком категоріям" [9, с. 8]. Саме ця особливість семантики термінів, що функціонують у різних га­лузевих терміносистемах, споріднює явище багатозначності й омонімії, адже одним із шляхів творення слів-омонімів, як відомо, є розпад зна­чень полісемічного слова. А відтак у науковій і довідковій літературі не­рідко явища полісемії й омонімії не знаходять чіткого розмежування, і лексико-семантичні варіанти слова, що фактично набули вже статусу омонімів, об'єднуються у межах полісемічного слова.

Засвідчуємо значну кількість термінів із широкою семантикою, зна­чення яких модифіковане в кількох науках: амальгамація (хім., менедж.), абсорбція (хім., фіз., менедж.), акселерація (мед., менедж.), номенкла­тура (політ., бухг., менедж.), культура (сусп., менедж.), міф (літ., ме­недж.), квота (політ., менедж.), верифікація (кіб., менедж.), діагности­ка (мед., фіз., менедж.), діагноз (мед., біол., менедж.), компенсація (мед., техн., менедж.) Оскільки значення цієї групи термінів подібні і ґрунту­ються на переносних (найчастіше метонімічних) значеннях, незважаючи на їхню належність до різних терміносистем, зіставлення вживання поді­бних термінів у різних галузевих терміносистемах мови дає підстави ква­ліфікувати їх як полісемічні.

Деякі терміни ілюструють внутрішньосистемну і міжсистемну полі­семію. Наприклад, термін менеджер має такі значення: 1) професійний спеціаліст з організації й управління у сферах виробництва, збуту, об­слуговування, який має відповідну адміністративно-господарську само­стійність [ГРЕ, с. 314]; 2) керівник-адміністратор, особа, відповідальна за вироблення й прийняття рішень з організаційних питань управління [ГРЕ, с. 314]; 3) підприємець у професійному спорті, розважальному біз­несі, який організовує виступи спортсменів, артистів [СІС, с. 630]. Пер­ші два значення засвідчують явище внутрішньосистемної полісемії, тре­тє - міжсистемної полісемії. Аналогічно термін сектор: 1) частина кри­волінійної фігури, обмежена двома прямими, що виходять з однієї точ­ки, та дугою між ними; 2) ділянка, обмежена радіальними лініями; 3) від­діл установи, організації; 4) галузь державної, господарської діяльності [СІС, с. 825]. Перші два значення ілюструють явище міжсистемної полі­семії, наступні два - внутрішньосистемної полісемії.

Зовнішньосистемна полісемія у сфері аналізованої терміносисте-ми пов'язана з термінологізацією загальновживаних слів (наприклад, ко­ридор, поріг, вікно, ніша, портфель, дерево, ланцюг, комірці). На думку В.В. Виноградова, між словником науки і словником побуту існує тісний зв'язок: "Будь-яка наука починається з наслідків, здобутих мисленням і мовленням народу, і в подальшому своєму розвитку не відривається від народної мови" [1, с. 6]

Термінологізація загальновживаних лексем відбувається внаслідок зміни (звуження чи розширення) обсягу значення слова. Щоб загально­вживане слово стало терміном, йому потрібно пройти шлях переосмис­лення і переоформлення в мовній системі - зайняти там своє місце, всту­пити в нові формальні відношення з іншими лексико-семантичними ва­ріантами [15, с. 10]. Так, слово пропозиція у загальному вжитку - "те, що пропонується чиїй-небудь увазі, виноситься на обговорення, розгляд і т.ін [ВТССУМ, с. 982]. У термінології менеджменту це - "обсяг товарів і послуг, який виробники готові надати при певних цінах" [АМ, с. 41]. Основні диференційні семантичні ознаки двох понять однакові, проте для спеціального поняття в аналізованій терміносистемі виявлено ще й інші ознаки, відсутні в загальновживаному. Отже, термінологізація лек­семи пропозиція відбулась внаслідок розширення значення слова.

Значна кількість загальновживаних слів в аналізованій терміносисте-мі є компонентами полісемічних термінів-словосполучень: ринкове "ві­кно", ринкова "ніша", "коридор" підприємницької свободи, дерево цілей, поріг беззбитковості, "білі комірці", "сині комірці", ланцюг команд, портфель замовлень, "золотий парашут". Зміст позначуваних ними на­укових понять конкретизується у термінах-словосполученнях. Напри­клад, загальновживане слово вікно зі значенням "отвір для світла й по­вітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками" [ВТССУМ, с. 146] засвідчене й у переносному значенні "пе­рерва в чому-небудь, проміжок" [ВТССУМ, с. 146]. У термінології ме­неджменту це слово ввійшло до стійкого словосполучення ринкове "ві­кно", значення якого "відсутність конкретного продукту на даному сег­менті для задоволення конкретної потреби споживача" [КОДМ, с. 127]. Спеціальне термінологічне значення є похідним від переносного значен­ня слова "вікно" і сформувалося внаслідок конкретизації його означува­ним словом ринкове.

Термінологічного значення, за спостереженням В. В. Ґрещука, най­частіше набувають загальновживані слова із конкретним значенням, що підтверджує і наш матеріал, термінологізація ж абстрактних іменників відбувається рідко [5, с. 71]. Принаймні термінологізації абстрактних іменників у аналізованій терміносистемі не виявлено.

Проведений аналіз явища полісемії у терміносистемі менеджменту уможливлює зробити такий висновок:

- полісемія у зазначеній терміносистемі дозволяє значно розшири­ти номінативний потенціал мови без збільшення кількості власнемовних лексичних одиниць, що сприяє економії мовних ресурсів;

-   з-поміж трьох різновидів полісемії (внутрішньосистемної, міжсистем-ної і зовнішньосистемної) найпродуктивнішою є міжсистемна полісемія;

-   загальновживана лексика є постійним джерелом поповнення дослі­джуваної термінології;

-   внутрішньосистемна полісемія хоч і виступає засобом мовної еко­номії, однак є небажаним явищем, оскільки ускладнює наукову комуні­кацію.

Література:

1.Виноградов В. В. Вступительное слово / В. В. Виноградов // Вопросы терминологии: мат. Всесоюзного терминологического совещания. - М., 1961. - С. 3 - 10.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16