М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 51

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

3. Відео. Слова з цим компонентом мають 2 значення: 1) відео 1 -абровідповідник "відеомагнітофон", загальна назва усієї сукупності відео-апаратури, обладнання, приладів тощо; 2) відео 2 - абровідповід-ник "відеофільм" і означає фільм, що записаний спеціальною відеокаме-рою на магнітну стрічку для демонстрації за допомогою відеомагнітофо-на. Нараховано 68 слів з цим компонентом. Терміни з відео1 позначають: 1) прилади і пристрої: відеоадаптер, відеограф, відеодетектор; 2) проце­си та явища: відеозавади, відеозв'язок, відеозмішування; 3) носія запису: відеодиск, відеострічка, відеофонограма; 4) наукові галузі: відеографі-ка, відеоінформатика. Терміни з відео 2 позначають зображення, що за­писані на магнітну стрічку спеціальною відеокамерою: відеогра, відео­кадр, відеосерія. Зазвичай, відео 1 та відео 2 сполучаються із запозичени­ми основами: грецькими - відеографіка, відеофон; латинськими - відеоа-трибут, відеокомутатор, відеотермінал; англійськими - відеоадаптер, ві­деобуфер; французькими - відеоінформація, відеоінформатика; німець­кими - відеоапаратура, відеосигнал; а також з питомими - відеозавади, відеозапис, відеозв'язок. Отже, аброкорінь відео1 та відео2 є частиною технічних термінів.

Радіо. Аброкорінь радіо у структурі науково-технічних термінів має значення: 1) "спосіб передавання на відстань і приймання звукової інфор­мації за допомогою електромагнітних хвиль"; 2) галузь науки і техніки, пов'язана з вивченням фізичних явищ, на яких грунтується такий спосіб, із практичним використанням їхніх властивостей (Новий словник іншо­мовних слів, 2008, с. 576). Кількість слів з аброкоренем радіо у спеціаль­них словниках різна. Загальна кількість слів - 227. Слова з цим компонен­том позначають: 1) прилади, пристрої, механізми, апарати: радіоакумуля-тор, радіокомпандер, радіокомпас тощо; 2) наукові галузі та їхні підрозді­ли: радіофізика, радіоелектроніка тощо; 3) збірні узагальнюючі поняття: радіобачення, радіобашта, радіовежа тощо; 4) процеси та явища: радіово-діння, радіокерування, радіоколивання; 5) осіб за фахом чи виконуваною роботою: радіоінженер, радіомонтер, радіооператор тощо; 6) організації, установи, об'єднання: радіокоманда, радіокомітет тощо. Аброкорінь ра­діо поєднується з українськими (радіобачення, радіовикличні), грецькими (радіоакустика, радіогалактика), латинськими (радіоаврора, радіоакуму-лятор), англійськими (радіомаркер, радіоспорт), німецькими (радіогори-зонт), французькими (радіобюро, радіодевіація, радіожурнал, радіоінже-нер), італійськими (радіокомпас, радіостудія) основами. З наведених рані­ше прикладів видно, що компонент радіо може приєднуватися як до однієї основи (радіограма, радіотовари, радіосхеми), так і до двох основ (радіоте-лекерування, радіовисотомір, радіотелеграф, радіотелефонія). Цей аброко­рінь досить про-дуктивний у сучасній термінології і легко сполучається з іншими основами, утворюючи нові слова.

5. Стерео. Аброеквівалентом до аброкореня стерео є стереозвучання. "Словник іншомовних слів" подає 4 значення цього компонента: 1)"твер-дий", напр., стереотипи; 2) " просторовий ", напр., стереометрія; 3) "сте­реоскопічний", напр., стереофільм; 4) "стереофонічний", напр., стерео­звучання. Як аброкорінь стерео має 2, 3 та 4 значення. Спеціальні слов­ники містять різну кількість слів. Загальна кількість - 87 слів.

Терміни з цим компонентом позначають: 1) прилади, пристрої, меха­нізми: стереоадаптер, стереоапарат, стереодекодер тощо; 2) предмети, речі, що стосуються стереознімання: стереоекран, стереознімок; 3) мето­ди: стереоізометрія стереофотограмметрія тощо; 4) дії, процеси, явища: стереобаланс, стереоголографія, стереоефект тощо; 5) вид мистецтва: стереокіно, стереомузика, стереофільм; 6) науки, вчення: стереометрія, стереомеханіка. Аброкорінь стерео поєднується як з питомими основа­ми (стереоплатівка, стереосвітлина, стереозвук, стереозображення), так і з грецькими (стереоголографія, стереокартографія, стереокіно), латин­ськими (стереоапарат, стереомодулятор, стереокамера), англійськими (стереоадаптер, стереодекодер), французькими (стереобаланс, стереоав­тограф, стереозвук). У наш час цей компонент є продуктивним, вжива­ється у структурі наукових та технічних термінів.

Отже, за нашими спостереженнями, найпродуктивнішими аброкоре-нями у структурі науково-технічної термінології є авто, біо, відео, радіо, стерео, що продовжують нарощувати своє кореневе гніздо. Ми вважає­мо, що аброкоренями іншомовного походження слід вважати такі абро-морфеми, що внаслідок лексикалізації виділилися в аброкорені. Значна частина аброкоренів означає назви реалій сучасного життя, пов'язаних із розвитком науки і техніки. Зростає кількість аброкоренів зі значенням особи та аброкоренів, що означають організації, установи. Одні абро-морфеми збігаються за значенням з неусіченим мотивувальним словом (спец), інші зберігають значення абревіатурного слова (мульт, порно, фото). Зрідка вони набувають самостійного значення (інтер). Теоретич­но кожна абревіатурна морфема, вжита в певному контексті і з певною метою, може лексикалізуватися. Це є доказом того, про що писала Н. Ф. Клименко ще у 90-х роках минулого століття: "У наш час на правах са­мостійних одиниць існують вивільнені частини складних слів на зразок відео, вело, кіно, радіо, стерео" [4, с. 114]. У науково-технічній терміно­логії функціонування усічень як коренів стає нормою.

Література:

1. Бойченко Л. М. Структурно-семантические типы аббревиатур и диапа­зон их деривационной активности в современном украинском языке: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.02 / "Языки на­родов СССР" / Л. М. Бойченко. - Харьков, 1985. - 24 с.

2.Возна Р. Ф. Абревіатури в діловому мовленні / Р. Ф. Возна // Культура слова. - К., 1981. - Вип. 23. - С. 48 - 50.

3.Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. та ін. Морфемно-словотвірний фонд української мови як дослідницька та інформаційно-довідкова система / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. І. Комарова, Т. І. Недозим, Т. В. Івано­ва // Мовознавство. - 1990. - № 6. - С. 41 - 50.

4.Клименко Н. Ф. Як народжується слово / Н. Ф. Клименко. - К.: Рад. шко­ла, 1991. - 288 с.

5.Климович С. М. Структурно-семантичні типи аброутворень в україн­ській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.

10.02.01          "Українська мова" / С. М. Климович. - Запоріжжя, 2008. - 20 с.

6.Нелюба А. Номінативно-словотвірні можливості абревіатур / А. Нелю­ба // Збірник Харківського філологічного товариства. - Харків, 2004. - Т. 10. - С. 233 - 241.

7.Сердюк М. Г. Аббревиатуры и графические сокращения в украинском языке: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец.

10.02.02          / М. Г. Сердюк. - Харьков, 1971. - 20 с.

8.Стишов О. А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття / О. А. Стишов // Мовознавство. - 2001. - № 1. - С. 33 - 40.

Тронь К. Л. Развития аббревиатур в украинском языке: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.661 "Языки народов СССР" / К. Л. Тронь. - Львов, 1970. - 20 с.УДК811.111: 81'373.611] 502.174

Лисенко М. О.,

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, м. Київ

 

СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ

АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ ГІДРОЕКОЛОГІЇ

Стаття присвячена дослідженню особливостей словотвору одно­слівних термінолексем гідроекологічної сфери англійської мови. На основі широкої джерельної бази визначено роль у творенні даних термінів таких різновидів морфологічної деривації, як префіксація, суфіксація, словоскла­дання, комбінування слів за допомогою латино-грецьких формантів.

Ключові слова: термінологія, термін, словотвір, афіксація, похідний термін, префікс, суфікс, словоскладання, складений термін, компонент складеного слова, комбінований термін.

The article deals with the word-formation peculiarities of the one-word terms of the English hydroecology. Grounded on a wide soune base the work investigates and characterises the role of suffixation, prefixation, composition and combination in the term-formation of this sphere.

Key word: terminology, term, word-formation, affixation, derivative term, prefix, suffix, composition, composed term, combining form, combined term.

Гідроекологія належить до новітніх напрямів вивчення водних ресур­сів та їхньої охорони. Враховуючи залежність клімату Землі від гідрое-косистеми, ця наукова дисципліна набуває особливого значення і бурх­ливо розвивається. Варто зазначити, що в зарубіжних наукових виданнях існують деякі неточності пов'язані з її визначенням. Доволі часто гідро-екологію називають гідробіологією [33].

В енциклопедії "Британіка" тлумачення гідроекології взагалі відсут­нє. А гідробіологія визначається, як наука, що асоціюється і традиційно пов'язується з лімнологією, яка займається дослідженням прісних вод [24].

Вітчизняні науковці розмежовують дослідницькі поля цих дисциплін. Вчені тлумачать гідроекологію як науку, що "вивчає водні екосистеми, їхні структури і закономірності функціонування, зумовлені взаємодією гідро­біонтів як між собою, так і з навколишнім середовищем" [9, с. 215-216].

Враховуючи сучасний рівень інтернаціоналізації та глобалізації нау­ки, необхідність консолідації та інтеграції зусиль різних держав та між­народних інституцій в охороні навколишнього середовища, вивчення ан­гломовної термінолексики гідроекології набуває особливого значення.

Термінологія як складова літературної мови вже протягом тривалого часу є об'єктом наукового осмислення. Репрезентуючи систему наукових понять на концептуальному рівні, вона має універсальний, глобальний ха­рактер. Однак вербальні виразники наукових понять мають певні особли-

 

© Лисенко М. О., 2010вості у кожній літературній мові, а відтак, пошук специфічно національ­ного в термінології конкретної галузі знань видається на часі [20; с. 16; 8; 5; 17 та ін.]. Водночас окремі підсистеми англійської термінології, зокрема гідроекологічна термінолексика, залишаються ще недостатньо вивченими.

Становлення і розвиток англійського категоріально-понятійного ін­струментарію, яким оперує гідроекологія, відбувалися внаслідок:

а)    термінологізації загальновживаної лексики;

б)    запозичення чужомовних слів та спеціальних найменувань з інших
наук, зокрема, біології, зоології, ботаніки, екології, фізики, хімії, геології
та ін. (наприклад,
sapropel (з геології) - 'сапропель' - органічні або донні
відкладення головним чином озер та лиманів, що складаються із орга-
нічних речовин і залишків гідробіонтів;
nannoplankton (з біології) - 'на-
нопланктон'
- организми планктона, розміри яких складають 5- 50мкм);

в)    застосування процесів словотворення (афіксації, словоскладання тощо).

Дослідження шляхів поповнення термінологічного апарату сучас­ної науки знаходиться у центрі уваги мовознавців, оскільки наукова терміносистема, що зазвичай вважалася периферією літературної мови, зараз займає ключові позиції і стає активним провідником багатьох тен­денцій розвитку лексики та словотвору в цілому [7].

Предметом нашого дослідження є словотвір, який пов'язаний не тіль­ки з утворенням термінів на позначення нових понять, які потрібні сус­пільству, але й з підтриманням достатньої кількості похідних одиниць у мові науки, що забезпечують формальну і понятійну системність термі­нології окремої галузі, сприяють компактному вираженню потрібної тер­мінологічної інформації [10; с. 15].

У ході збору та аналізу матеріалу були досліджені наступні фахові періодичні та наукові видання з метою виявлення гідроекологічних тер­мінів: Oceanological and Hydrobiological Studies [28], Ecohydrology and Hydrobiology [23], а також лексикографічні англомовні та багатомовні джерела, як от The Oxford English Dictionary in 12 volumes [32]; Collins Dictionary of Environmental Science [22]; Encyclopedia Britannica [24]; The New York Times Encyclopedic Dictionary of the Environment [31]; Dictionary of Environmental Science and Technology [30]; Гидроэкологический русско-украинско-английский словарь-справочник: около 2000 терми­нов и понятий [3]; Англо-русский экологический словарь. Около 32000 терминов [12]; Англо-русский экологический словарь. Около 35000 тер­минов [1]; Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з еко­логії. Основні терміни: близько 3500 термінів [19] тощо.

В результаті встановлено, що однослівні лексеми англійської гідрое-кологічної термінології (далі скорочено - АГЕТ), утворені морфологіч­ним способом, становлять майже п'ятдесят відсотків досліджуваної тер-міносистеми. Решта - це терміносполуки різної структури, серед якихдомінують двослівні. Для подальшого опрацювання було обрано близь­ко 700 однослівних термінологічних одиниць.

В англійській термінології гідроекологічної сфери морфологічна структура однослівної лексики представлена, головним чином 4-ма її різ­новидами:

1.Прості термінологічні одиниці (далі - ТО):

а) питома і повністю асимільована запозичена лексика;

б)    частково асимільована лексика іншомовного походження;

2.Похідні ТО утворені: префіксальним, суфіксальним та префіксально-суфіксальним способами;

3.Складені ТО;

4.Комбіновані ТО.


Відносний кількісний склад цих термінологічних одиниць подаємо у наступній зведеній таблиці:

І. В. Арнольд визначає префікс як дериваційну морфему, що стоїть перед коренем і змінює його значення [3].

Г. Марчанд тлумачить префікси як залежні морфеми, які стоять у пе-редпозиції до вільних морфем [26, с. 129]. Він також зазначає, що тільки ті елементи, які стоять перед повнозначним англомовним терміном мо­жуть називатися префіксами [26, с. 132].

Префікси, за допомогою яких утворюється АГЕТ, можна умовно по­ділити на питомо англійські і запозичені. Перші утворилися з незалеж­них слів англійської мови і є не досить численними: a-, be-, fore-, mid-, mis-, un-. Також в АГЕТ функціонують префікси іншомовного походження, які увійшли в терміносистему завдяки синтагматичним запозиченням з інших мов. Тобто коли певне число слів схожої структури запозичувало­ся з інших мов, зразок міг сприяти новим утворенням шляхом злиття ін­шомовної морфеми з власне англомовною лексемою. В той час префікс ставав словотворчою морфемою [26, с. 129].

Жодних непорозумінь не виникає, коли ми говоримо про префікси, утво­рені в процесі розвитку мови на основі власних елементів, а також коли йдеться про ті, що мали статус префіксів в інших мовах (французька, латин­ська, грецька) і були запозичені звідти. Але деякі суперечності постають під­час дослідження префіксів АГЕТ в різних лексикографічних джерелах.

Зокрема, префікси типу bio-, hydro-, auto- і т.д. не в усіх словниках кваліфікуються як префікси. Оксфордський тлумачний словник [32] і словник Вебстера [27] розглядають їх як компоненти складеного слова. В свою чергу, словник Лонгмана [25] вказує на їх приналежність до пре­фіксів англійської мови. Цієї думки притримується також значна кіль­кість вітчизняних та зарубіжних науковців [6; 17; 26].

Необхідно зазначити, що морфема у перед позиції до іншої морфеми виконує функцію префікса лише тоді, коли вона приєднується до вільної морфеми. З огляду на це, hyper- в терміні hypersensitive - це префікс, але у hypertrophy - ні, оскільки -trophy - це компонент складеного слова і не може самостійно функціонувати в англійській мови [26, с. 132].

Беручи вище сказане до уваги, можна стверджувати, що в АГЕТ на­раховується:

а) понад 70 префіксів, які беруть участь у творенні похідних термі-
нолексем, що мають структуру АБ, де А - префікс і Б - вільна морфема:

abio-, a-, an-, ana-, aqui-, auto-, aero-, antho-, anti-, aplano-, argillo-, auxo-, bathy-, bio-, carpo-, chemo-, cryo-, desmo-, dia-, di-, disco-, echino-, ecto-, ento-, epi-, eu-, eury-, ex-, halo-, helo-, hema-, hemo-, hetero-, holo-, hydro-, hypo-, ichtyo-, in-, iso-, limno-, litho-, macro-, megalo-, mero-, meso- meta-, micro-, mono-, nanno-, necro-, nekto-, noo-, ophio-, ovi-, palaeo-, partheno-, pedo-, pelago-, photo-, phyco-, phyto-, pre-, psammo-, pseudo-, rheo-, steno-, sub-, sym-, thanato-, thermo-, troglo-, xeno-, xero-, zoo-;

б) 17 префіксів, що утворили дериваційні терміни за схемою АБВ, де
А
- префікс, Б - вільна морфема, В - суфікс:

а-, actino-, auto-, aero-, an-, aut-, bi-, bio-, co-, de-, di-(dy-), en-, epro-, epro-, epi-, em-, eu-, eury-, holo-, hydro-, ichtio-, im-, in-, macro-, micro-, mono-, osmo-, photo-, poly-, post-, pro-, pseudo-, rhaum-, re-, syn-, up-.

Багато з цих префіксів походять з грецької і латинської мови та мають інтернаціональний характер. Деякі з них є більше, інші - менш активни­ми. Незважаючи на це, не можна заперечити їх приналежність до цього виду афіксів. Адже вони повністю відповідають вимогам, які висувають науковці для зарахування тих чи інших морфем до групи префіксів ан­глійської мови: вони не є незалежними, приєднуються до вільних мор­фем і модифікують значення останніх.Щодо суфіксального способу творення АГЕТ можна відмітити його ви­соку продуктивність. Близько 26% однослівних терміноелементів утворе­ні суфіксальним і понад 12% - суфіксально-префіксальним способами.

Під терміном "суфікс" у науці, як правило, розуміють "афіксальну морфему, що стоїть після кореня (безпосередньо чи після іншої морфе­ми) і служить для творення нових слів чи граматичних форм" [13, с. 402].

За походженням суфікси АГЕТ можна умовно розділити на три осно­вні групи:

1) суфікси, які утворилися в процесі розвитку англійської мови;

2) суфікси, що з'явилися в англійській мові внаслідок їхнього запози­чення з романських та інших мов з повною або частковою асиміляцією;

3) афікси, що набули в англійській мові статусу суфіксів внаслідок за­позичення великої кількості іншомовних слів, в яких вони були кінцевими елементами (зокрема, це стосується грецьких та латинських запозичень).

За цією класифікацією суфікси АГЕТ можна звести в наступну таблицю:

Таблиця 2

Якщо суфікси першої та другої груп є досить унормованими і класифікованими, то третя група викликає багато запитань і навіть суперечностей, а отже, вимагає детальнішої характеристики
II група

-able, -age, -al, -ance (-ence), -ant, -ate, -er, -ery, -et, -ian, -ion, -ic, -ics, -ism, -ive, -ize, -ment, -oid, -ous, -tion (-ation), -ite.

III група

 

-cide, -cyte, -graphy, -logy, -lysins, -meter, -metry, -phages, -phores, -scope.Контакти англійської мови з багатьма іншими призвели до запозичен­ня великої кількості іноземних слів, а разом з ними і дериваційних мор­фем. Справа в тому, що розвиток науки і техніки стимулює появу но­вих ТО на позначення певних понять. За вимогами термінології, ТО од­нієї сфери не повинні дублюватися в іншій науці. Трапляється, що вче­ні, даючи назву винаходові чи концепції виходять за межі рідної мови (у нашому випадку англійської) і вдаються до залучення лексичних оди­ниць та дериваційних морфем іншомовного походження. Як результат, в АГЕТ з'явилися похідні терміни утворені за схемою АБ, де А - віль­на морфема, Б - суфікс, утворений від повнозначного слова іншої мови, який не функціонує автономно в англійській мові.

Варто також відмітити, що такі афіксальні елементи третьої групи не мають чітко визначеної функції суфікса власне англійської мови і у поєд­нанні з подібними запозиченими елементами у передпозиції утворюва­тимуть, так звані, "комбіновані слова", мова про які йтиме трохи згодом.

Як вже зазначалося, ми можемо назвати префіксом той формант, який не виступає в мові як самостійний і стоїть у передпозиції до вільної мор-ферми. Відповідно, кінцевий елемент можна назвати суфіксом лише тоді, коли він приєднаний до повнозначного слова. Виходячи з цього твер­дження -scope, -trophs, -phyts, -meter у сполуках galvanoscope, phagotrophs, petrophyts, hydrometer не можна вважати суфіксами, бо морфеми, з якими вони сполучені не є вільними в англійській мові. Ці терміносполуки утво­рилися на основі грецьких слів, які в англійській мові були з'єднані інтер­фіксом -о- і можуть гіпотетично відноситися до групи гібридів, оскільки складаються з іншомовних елементів, а також засобів англійської мови. Надалі ми будемо називати такий вид термінів комбінованими, згідно з класифікацією, наведеною в Таблиці №1 (див. вище).

Але незважаючи на велику кількість комбінованих терміносполук, іс­нує ряд таких, які містять суфікси ІІІ групи. Наприклад, ТО solarimeter - є суфіксальним дериватом тому, що "solar" подається в лексикографіч­них джерелах як незалежна лексема зі значенням "сонячний" і -meter - як "кінцевий елемент", а в даному випадку суфікс, для позначення "інстру­менту для вимірювання чогось".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16