М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 52

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Словоскладання є одним з найпродуктивніших засобів словотвору в англійській мові. Та попри це воно залишається найбільш суперечливим, коли йдеться про його лінгвістичний аналіз. Словоскладання - це поле до­слідження, де постають складні завдання, численні проблеми залишаються невирішеними, а переконливі відповіді не надто легко знайти [29, с. 131].

В АГЕТ однослівні складені терміни становлять близько 5%, з чого випливає, що словоскладання відіграє мало помітну роль у творенні до­сліджуваних термінолексем.

Складене слово - це лексема, що складається з більше ніж однієї ко­реневої морфеми [33].

Г. Марчанд, даючи визначення складеного слова, наголошує, що його елементи є поєднаними на базі відношення означення/означуване, яке називається синтагмою [26, с. 34-38].

Розмаїття типів складених слів зумовлює значну кількість їх класи­фікацій. Складені слова можуть бути класифіковані за типом поєднан­ня і сполучуваного елемента, за частиною мови, до якого належить скла­дене слово; за структурними ознаками частини мови, до якої відносить­ся складене слово; за семантикою на мотивовані та ідіоматичні; за струк­турою на ендо- та екзоцентричні, на синтаксичні та асинтаксичні і т. д.

У класі складених термінів-іменників АГЕТ ми також можемо виді­лити ендо- та екзоцентричні одиниці. До ендоцентричних належать ті ТО, які складаються з двох елементів, які є чітко вираженими детермі­нантом і означуваним. При чому останній називає предмет, а детермі­нант модифікує його значення [2, с. 111]. Наприклад, self-purification -'самоочищення вод'; weed-fish - 'смітна риба'.

Складені терміни гідроекології англійської мови представлені, головним чином, іменниками та прикметниками,які утворилися за такими моделями:

а) складені іменники

1. N+N: watercourse - 'водостік', weed-fish (переклад терміну див. вище) i т.д.;

2. A+N: backwater - 'заводь';

3. N+-o-+N: parasitocenology - 'паразитоценологія', sporocyst - 'спо­роциста';

4. V+N: picklocks - 'свердлуни';

5. N+ Participle I: waterlagging - 'заболочування грунту';

6. 1. Pron. self + N: self-limitation - 'самообмеження';

 

6. 2. Pron. self + Participle: self-poisoning - 'самоотруєння';

7. after +N: after-harm - 'залишкова шкідливість';

8. up + Participle I: upweiling - 'апвелінг' - підйом вод, що багаті біо­генними речовинами, з глибинних зон океану до поверхні води;

б)    складені прикметники

N+Participle I: plant-eating - 'рослиноїдні' тощо.

Вище вже згадувалася така група ТО англійської мови сфери гідрое-кології як комбіновані слова. Ці терміни були утворені поєднанням двох або більше компонентів складених слів. Деякі мовознавці [2, с. 80] наго­лошують на відмінності афіксів і компонентів складених слів, котрі та­кож не є вільними у функціонуванні, але відрізняються від перших тим, що завжди запозичуються з іншої мови, в даному випадку з латинської чи грецької, де існували як такі або у вигляді окремих слів. Компоненти складених слів не схожі на усі інші запозичення тим, що вони трапляють­ся в термінолексемах, які не зустрічалися в мові-джерелі, а були утво­рені лише на сучасному етапі розвитку англійської мови. Також, в той час, коли афікси характеризуються або передпозицією (префікси), або постпозицією(суфікси) по відношенню до повнозначної морфеми, один і той же компонент складеного слова може траплятися в різних позиціях. Порівняймо petrophytes і phytophagy, phagotrophs і biophages.

Комбіновані терміни, як і компоненти складених слів, носять зазви­чай інтернаціональний характер.

Отже, характеризуючи основні закономірності словотвору англій­ської однослівної термінолексики гідроекології, можна зазначити, що на сучасному етапі її розвитку найбільш продуктивними є суфіксальний та префіксальний способи творення термінів. Не останнє місце займає ком­бінування формантів іншомовного походження для номінації певних на­укових понять, а також суфіксально-префіксальний різновид термінот­ворення. Варто відмітити той факт, що, попри свою поширенність в ан­глійській мові, словоскладання не є типовим для цього прошарку термі­нів гідроекології англійської мови, про що свідчить відносно невелика їх кількість (див. табл. 1).

Бібліографія

1.Англо-русский экологический словарь. Около 35000 терминов / Акжигі-тов Г. Н., Мазур І. І., Маттіс Г. Я. - М.: Русский язык, 2000. - 603 с.

2.Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: Учебник для студентов институтов и факультетов иностранных языков. - 3-е издание., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1986. - 296 с.

3. Гидроэкологический русско-украинско-английский словарь-справоч­ник: около 2000 терминов и понятий / [ред.-состав. В. Д. Романенко]. - Київ: Демиур, 1999. - 262 с.

4. Грицьків А. В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): дис. ...канд. філол. наук. 10.02.04/ Грицьків Андрій Васильович. - Тернопіль, 2004. - 256 с.

5. Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в економічних тек­стах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: дис. ... канд. філолог. наук: 10.02.04 / Гумовська Ірина Миколаївна. - Львів, 2000. - 186 с.

6. Гутиряк О. І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семан­тичні характеристики: дис. ... канд. філолог. наук: 10.02.04 / Гутиряк Оксана Ігорівна. - Львів, 1999. - 209 с.

7. Даниленко В. П. О терминологическом словообразовании / Валерия Пе­тровна Даниленко // Вопросы языкознания.- М.: Наука, 1973. - № 4. - С. 76 - 78.

8. Дуда О. І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на ма­теріалі літератури з кредитно-банківської справи): дис. .. .канд. філолог. наук: 10.02.04 / Дуда Олександра Ігорівна. - Львів, 2001. - 258 с.

9. Екологічна енциклопедія: у 3 т. / [гол. ред.-упоряд. А. В. Толстухов ]. -К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2007 - 2008. - Т. 1 - 3.

 

10.Єнікієва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови: Монографія / Санія Маратівна Єнікієва.- Запоріжжя: Запорізький наці­ональний університет, 2006. - 303 с.

11.Журавлева Т. А. Особенности терминологической номинации: Моно­графия / Татьяна Анатольевна Журавлева. - Донецк: АООТ Торговый Дом "Донбасс", 1998. - 253 с.

12.Коваленко Е. Г. Англо-русский экологический словарь. Около 32000 терминов / Е. Г. Коваленко. - М.: Этс., 1996. - 784 с.

13.Мала філологічна енциклопедія / ^клали О. І. Скопненко, Т. В. Цимба-люк.]. - К.: Довіра, 2007. - 478 с.

14.Мешков О. Д. Словообразование современного английского языка: Монография / Олег Давидович Мешков. - М.: Наука, 1976. - 248 с.

15.Полюжин М. М. Функціональний і когнітивний аспекти англійсько­го словотворення: Монографія / Михайло Михайлович Полюжин. - Ужгород: Закарпаття, 1999. - 240 с.Скоп'юк Т. Г. Термін у семантичній структурі англомовного тексту (на матеріалі обчислювальної техніки): дис. ...кандидата філолог. наук: 10.02.04/ Скоп'юк Тетяна Георгіївна. - К., 1997. - 150 с.

16.Стефанова Н. О. Сучасна англомовна термінолексика сфери освіти: дис. ...кандидата філолог. наук: 10.02.04 / Стефанова Наталія Олексанрівна.

 

-   К., 2004. - 226 с.

18.Ткачева Л. Б. Основные закономерности английской терминологии / Людмила Борисовна Ткачева. - Томск: Томский университет, 1987. - 200 с.

19.Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з екології. Осно­вні терміни: близько 3500 термінів / [ ред. А. А. Рудніка]. - Харків, 2000 -736 с.

20.Харченко О. В. Особливості розвитку сучасної журналістської терміно­логії англійської мови (1960-1990-ті рр.): дис. ... канд. філолог. наук: 10.02.04/ Харченко Олег Валентинович. - К., 1999. - 234 с.

21.Языкознание. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Яр­цев]. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. - 685 с.

22.Collins Dictionary of Environmental Science / Gareth Jones, Alan Robertson.

-   London: Harper Collins, 1990. - 474 p.

23.Ecohydrology and Hydrobiology. - Vol. 7 - 8. - 2007 - 2008. - № 1- 4.

24.Encyclopedia Britannica [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ен­циклопедії: http://www.britannica.com/

25.Longman Dictionary of Contemporary English [director Della Summers]. -Twelfth impression. - Italy: La Tipografica Varese, 2008. - 1950 p.

26.Marchand H. The Categories and Types of Present-Day English Word Formation. - Munich, 1969. - 546 p.

27.Merriam-Webster Online Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим до­ступу до словника: 1. http://www.merriam-webster.com/

28.Oceanological and Hydrobiological Studies. - Vol. XXXVII. - 2008. - № 1-4.

29.Plag Ingo. Word-formation in English / Ingo Plag - Cambridge: Cambridge University Press, 2003. - 240 p. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до книги: http://books.google.com.ua/books?id=78KFCIHtJS4C&pg

30.Porteous A. Dictionary of Environmental Science and Technology / Andrew Porteous. - Сhichester; New York: Wiley, 1992. - 439 p.

31.Sarnoff P. The New York Times Encyclopedic Dictionary of the Environment / Paul Sarnoff. - New York: Equinox Books, 1973. - 352 p.

32.The Oxford English Dictionary in 12 volumes. - Oxford: Clarendon Press.

-   1970 - 1982.

Wikipedia. The Free Encyclopedia [Електронний ресурс]. - Режим досту­пу до енциклопедії: http:// en.wikipedia.org/УДК803.0 - 3

Лисенко О. М., Кульчицька О. І.,

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, м. Горлівка

ДОСВІД ЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇ ФІКСАЦІЇ ФРАзЕОЛОГІЧНИХ БІБЛЕЇзМІВ: ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ

Лексикографічна фіксація фразеологічних біблеїзмів розглядається як одна з форм представлення мовної картини світу - її наукова репрезен­тація. Фразотворчі процеси не завжди відображаються в словниковій дефініції.

Ключові слова: лексикографічна фіксація фразеологічних біблеїзмів, мовна картина світу.

The lexicographic fixation of phraseological biblical expressions is regarded as one of the forms of representation of linguistic world image - its scientific reflection. The phrasebuilding processes are not always reflected in the vocabulary definition.

Key words: the lexicographic fixation ofphraseological biblical, linguistic world image.

Системний підхід до вивчення фразеології як явища об'єктивної дій­сності передбачає її структурування, дослідження побудови та системної організації змісту. В основу нашого поняття системності покладено кон­цепцію мовної картини світу (МКС), в якій МКС розглядається як біла­теральна єдність мовної та концептуальної картин світу. Мовна картина світу матеріалізує концептуальну картину світу, яка є "поняттєвим кар­касом", "ідеальним зліпком" об'єктивної дійсності. Більшість дослідни­ків дотримується поділу концептуальної картини світу на первинний та вторинний сегменти, що є адекватним вираженням залежності вторин­них концептуально-мовних сутностей від первинних. До первинного сег­мента належать універсальні, інваріантні поняття, які матеріалізовані у МКС мовними одиницями у їхніх первинних номінативних значеннях. Вторинний сегмент утворено із складних концептів, які є результатом взаємодії та інтерференції основних понять, мають суб'єктивно-образне забарвлення та матеріалізуються фразеологічними одиницями (ФО).

Таким чином, у фразеологічній одиниці поєднуються такі якості вто­ринного сегмента мовної картини світу:

1) основна та додаткова інформація про світ;

2) інваріантність та варіативність знань про світ;

3) універсальність основного поняття, яке віддзеркалюється, та наці­ональна специфіка його мовної інтерпретації;

4) об'єктивна природа понять та їхнє чуттєво-образне сприйняття ок­ремими суб'єктами [6, с. 21].

© Лисенко О. М., Кульчицька О. І., 2010Поява нових фразеологічних одиниць пов'язана як з семантичною ін­терпретацією основних понять первинного сегмента мовної картини сві­ту, так і з подальшими видозмінами одиниць у вторинному сегменті, які продиктовані такими комунікативними потребами:

1)  необхідністю позначення нових реалій життя, які незафіксовані у первинній концептуальній картині світу;

2)  необхідністю більш виразної та образної інтерпретації явищ або об'єктів, які вже зафіксовано у концептуальній картині світу;

3)  наповненням первинного імені суб'єктивною емоційно-забарвле­ною інформацією.

Картина світу є надзвичайно складним явищем, яке може бути репре­зентовано:

1) у вигляді стихійної природної раціоналізації в мові;

2) у вигляді систематичної теоретичної раціоналізації у філософії, науці;

3) у вигляді метаопису через метамоделювання картин світу за ре­зультатами первинної (у мові) та вторинної (у філософії та науці) раціо­налізації.

Форми об'єктивації картини світу залежать від видів свідомос­ті, які їх створюють: перша пов'язана із звичайною свідомістю, друга

-   з теоретичною свідомістю та самосвідомістю, третя - з філософсько-методологічною рефлексією як особливим різновидом діяльності само­свідомості.

Зміни у концептуальній моделі світу знаходять своє відбиття в усіх способах її мовної репрезентації, в тому числі в одному з видів її нау­кової раціоналізації - лексикографії. Наприклад, при аналізі варіювання фразеологічних біблеїзмів виявлено такі зміни у способах їхньої лекси­кографічної фіксації:

1) в словникових формах досліджених фразеологізмів збільшилася кількість неозначених займенників та зменшилася кількість особових, присвійних та вказівних займенників;

2) в XIX-XX ст. мали місце зміни в словниковій фіксації дієслів дієс­лівних фразеологічних біблеїзмів: в лексикографічних джерелах XX ст. більш переважне використання інфінітивів, що віддзеркалює тенденцію в лексикографії до подальшої абстрагізації словникових форм:

Er hat so viele (oder: mehr) Schulden als Haare auf dem Kopfe [5, II/371]

-   Mehr Schulden als Haare auf dem Kopfe haben [4: III/1412 ].

Намагаючись досягнути найбільш адекватного та повного опису мов­них одиниць в словнику, багато дослідників підкреслюють необхідність розробки особливої метамови словникових дефініцій, яка дозволить створювати послідовний та економний опис семантичного аспекту при­родних знаків [8, с. 10-11]. Метамова визначається як система невелико­го набору елементарних значень, в якій "кожне її слово повинно виража­ти рівно одне, по можливості елементарне значення, а кожне елементар­не значення повинно виражатися рівно одним словом семантичної мови, цілком незалежно від того, в складі якого тлумачення воно зустрічаєть­ся" [2, с. 70].

Дослідники розрізняють два види метамови: метамову змісту, яка є описом явища, позначеного ФО, та метамову знака, яка несе повідомлен­ня про властивість фразеологічної одиниці мати певне значення та бути знаком певного явища. Існує також широке та вузьке розуміння метамови. Під метамовою у вузькому смислі розуміється мова словникових дефіні­цій, мова опису значень у тлумачному словникові. Широке розуміння ме­тамови полягає "у сукупності лексикографічних параметрів, які відбива­ють усі відомості, що передаються словниками про структуру даної мови, історію її розповсюдження, функціонування та вивчення" [10, с. 4].

Метамова має деякі позитивні риси, а саме наочність та економність, але слід констатувати, що вона достатньо бідна, одномірна, невиправда­но складна і часто важка для розуміння внаслідок своєї штучності. Влас­не для того, щоб прочитати певну словникову статтю необхідно навчити­ся користуватися ще однією мовою. Виключне використання метамови для побудови семантичних дефініцій фразеологічних одиниць, які є мов­ними знаками з ускладненою семантикою, призведе до надмірної схе­матичності та штучності і ускладнить сприйняття. Слід відзначити, що лексикографи використовують окремі елементи метамови у складанні словникових дефініцій, ставлячи на їхньому початку найбільш загаль­ний класифікатор одиниці, її ідентифікатор, але кількість та інвентар по­дібних ідентифікаторів складається емпірично та відзначається деякою розпливчастістю границь.

Приведені вище міркування є обгрунтуванням того, що мета створен­ня штучної мови, яка описує фразеологічну семантику, є некоректно по­ставленою. При описі природної мови штучно створенні елементи ме-тамовного характеру можуть використовуватися лише фрагментарно і лише як допоміжний апарат, який є "результатом певної пізнавальної ро­боти, перед усім вивчення природи та типів лексичного значення" [12, с. 50]. Наш підхід до проблеми мови словникових дефініцій складаєть­ся у розумному компромісі між певними елементами штучності та жи­вою, природною мовою. Даний підхід відповідає критеріям комунікатив­ної та функціональної виправданості, які обумовлені особливостями ви­никнення та функціонування ФО та спрямовані на як можна повне задо­волення вимог лексикографічного фіксування фразеологічних одиниць.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16