М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 53

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

На даний момент існує дві тенденції побудови семантичних дефіні­цій: з одного боку, має місце уніфікація визначень за допомогою базових слів-дефініторів для семантично, дериваційно та стилістично однотипо-вої лексики [11, с. 10], а з другого - спостерігається диференціація дефі­ніцій в залежності від специфіки мовної одиниці, яка визначається, а та­кож від об'єктивних та суб'єктивних факторів лексикографічного опису [3, 13, 7]. Друга тенденція є більш адекватною для практики лексикогра­фічного опису фразеологічних одиниць, зокрема фразеологічних біблеїз­мів (ФБ), тому що вони є "полем пересічення семантичних, стилістичних та граматичних ліній" [5, с. 4], тобто мовними знаками складної приро­ди: ФБ утворені від різних дериваційних основ, за різними структурно-семантичними моделями, мають різний лексичний склад компонентів, основу їхньої семантики складає асоціативний трансфер, який наклада­ється на семантику лексичних елементів та ускладнює їх. Рисунок ло­гічних зв'язків різних предметів та їхніх взаємовідносин у реальній дій­сності віддзеркалюється у значенні слів та детермінує утворення різних асоціацій, можливих шляхів та мотивів вторинних та посередніх номі­націй. Це дозволяє зберігати семантичну інформацію не лише у вигляді знакового значення слова, але і шляхом утворення різних змістів, худож­ніх образів та асоціацій, тому фразеологічним біблеїзмам властива різна конотація та стилістичне забарвлення.

Дана особливість фразеологічних одиниць повинна знаходити адек­ватне віддзеркалення в словникових статтях. ФО можуть набувати не­гативного, позитивного та нейтрального емоційного забарвлення і оцін-ності. Якщо ясно виражене позитивне чи негативне емоційне забарвлен­ня фразеологічних одиниць можна визначити, виходячи з їхнього тлума­чення, то у випадку одиниць з невизначеною, нейтральною конотацією їх можна трактувати у відриві від контексту як позитивно, так і негатив­но. Для повноцінного лексикографічного опису конотативного аспекту семантики таких одиниць словникову статтю слід доповнювати ілюстра­тивними прикладами.

Т. С. Воробйова виділяє чотири види ілюстративних прикладів:

1) авторські ілюстративні приклади (авторізми);

2) контекстуальні ілюстративні приклади;

3) екземпліфікацію (підтверджувальні ілюстративні цитати);

4) нульову ілюстрацію [9, с. 47-48].

Якщо авторські і контекстуальні ілюстративні приклади та нульова ілюстрація достатньо широко репрезентовані в тлумачних словниках, то екземпліфікація - рідко. В плані використання підтверджувальних ілю­стративних цитат при фіксації одиниць з невизначеною оцінністю пока­зовим є "Німецько-український фразеологічний словник" під редакцією В. І. Гаврися і О. П. Пророченко:

der Mensch lebt nicht vom Brot allein не самим хлібом, не хлібом єди­ним живе людина.

Der Mensch lebt nicht vom Brot allein! Hut ab vor dem Erfinder dieser These, er hat sich unsterblich gemacht (H. Jobst) [1, I/125]Словникова дефініція базується на строгій еквівалентності (значен­ня фразеологічної одиниці повинно бути еквівалентним значенню тлу­мачення) та співвідносить менш відоме або зовсім невідоме поняття з більш відомим. У випадку з фразеологічними біблеїзмами дану вимогу не завжди може бути виконано, що обумовлене виключною складністю семантики даних одиниць і експресивно-емоційний прошарок ФО не за­вжди знаходить своє віддзеркалення у словниковій дефініції. Дане заува­ження є справедливим і у відношенні структурно-семантичних змін ФБ, тому словникову статтю слід доповнювати різними позначками та ілю­стративними прикладами.

Аналізуючи досвід розміщення ФО у словникових статтях, а також засоби лексикографічної фіксації змін одиниць, слід відзначити відсут­ність єдиного підходу до проблеми подання фразеологічних одиниць у словникових статтях. Можна виділити декілька принципів їхнього роз­міщення, що є показником недостатнього дослідження фразеологічно­го фонду мови. О. І. Молотков відзначає, що "проблема розташування фразеологізмів у словникові зводиться до встановлення зв'язку кожно­го окремого фразеологізму в усіх його формах вживання з другими фра­зеологізмами в системі мови. Досягається це тим, що кожний фразеоло­гізм розташовується в словнику стільки разів, скільки він має форм вжи­вання, які розрізняються компонентним складом, що, по суті теж саме, скільки в його складі компонентів, зо всіма їхніми лексичними видови­ми варіантами" [14, с. 255]. Але при цьому відзначається, що вибір міс­та розташування фразеологічної одиниці не має принципового значення, оскільки "система посилань завжди вкаже, де її слід шукати" [14, с. 255].

При лексикографічній фіксації похідних фразеологічних одиниць ін­ший засіб репрезентації значень одиниць неможливий. Похідна ФО є мо­тивованим знаком і репрезентація її значення потребує відсилки до фра­зеологічної одиниці, яка її мотивувала. Дана фразеологічна одиниця на­буває якості одночасової подвійної референції: до світу вторинних на­йменувань, фрагмент яких вона віддзеркалює, та до світу мовних оди­ниць, які послужили джерелом її виникнення. В результаті фіксації дже­рела виникнення фразеологічної одиниці має місце з'єднання нового до­свіду з старим, встановлюються об'єктні зв'язки у світі через бачення їхніх схожостей та відмінностей, спільності та різниці ознак. Практика лексикографічної фіксації фразеологічних біблеїзмів показує, що в слов­никах часто відсутні дані про динаміку фразотворчих процесів і в слов­никових статтях фіксуються лише їхні результати - ФБ-деривати. Фік­сацію фразотворчих процесів можна здійснювати за допомогою прийо­мів відсилання, які заповнять пробіли у відомостях про їхню динаміку.

В процесі фразотворення фразеологічні біблеїзми набувають структурно-семантичних змін, в результаті чого, на відміну від базо­вих виразів, ФБ-деривати знаходять більш широке використання в мові, сполучаючись із знаменними частинами мови на рівні структурно-семантичних підкласів. Наприклад, базовий ФБ man hat mich in dreck getreten [3, I/597] використовується для позначення конкретної ситуації. ФБ-дериват jem. in den Dreck treten: ihn unwurdig behandeln [4, I/221] спо­лучується з підкласом імен особи. Свободна лексико-граматична сполу-чуванність відбивається при репрезентації ФБ-дериватів як їхнє типове оточення: jmd., etw. Фразеологічний біблеїзм jem. auf Herz und Nieren prufen первісно співвідносився з одиничним іменником: Du prufest Herz und Nieren [2, III/507]. Далі в результаті структурно-семантичних змін дана фразеологічна одиниця почала вживатися в сполучуванності з під­класом імен конкретних істот: jem. auf Herz und Nieren prufen [4, III/1097]. Зміну лексико-семантичної та синтаксичної сполучуваності неможливо передати лише у тлумаченні нового значення ФБ-деривата, тому в поді­бних випадках доцільне використання екземпліфікації:

j-n durch den Dreck ziehen (тж. j-n in den Dreck ziehen або treten; j-n mit Dreck bewerfen або besudeln) розм. фам. змішати з гряззю, втоптати у бо­лото кого-н.

Es ehrt die Kollegen, daB sie an dem Ruf ihres Betriebes so hangen, daB sie am liebsten auch einen Adler bestellt hatten, um den lastigen Hirsch aus dem Gerichtssaal zu heben, der nur gekommen war, ihr Etablissement in den Dreck zu ziehen (Wochenpost) [1, I/154].

j-n auf Herz und Nieren prufen (або фам. ausquetschen) розм. піддати кого-н. суворому випробуванню.

"Ich denke, ihr werdet bald heiraten", erwiderte Walter. "Davon kann gar keine Rede sein. Ich muB ihn erst auf Herz und Nieren prufen, ehe ich mich entscheide" (W. Bredel) [1, I/331].

Ілюстративні приклади інтерпретують фразеологічну одиницю в син­таксичному плані, демонструють її дистрибуцію та сполучувальні влас­тивості при використанні у контексті. Слід відзначити, що при тлума­ченні фразеологічних одиниць в словнику слід уникати як неправильних, поверхових та недостатніх семантичних дефініцій, так і зайвої етимоло-гічності, тавтологічності та енциклопедизму.

В процесі аналізу лексикографічної репрезентації фразотворчих про­цесів ФБ в словникових статтях відзначено деякі суперечні та спірні спо­соби фіксації похідних одиниць. При лексикографічному описі фразео­логічної антонімії має місце фіксація ФБ-антонімів в одній словниковій статті без яких-небудь ідентифікаторів, які б вказували на дане явище:

mit dem strome, gegen den strom schwimmen [3, III/538];

das wird dir den Hals (nicht) kosten [5, II/282].

У даних випадках має місце антонімічне фразотворення і фразеоло­гічні одиниці протиставляться друг другу за існуючими диференціюю­чими ознаками, позначають нетотожні поняття та співвідносяться з різ­ними денотатами. Вирішальним фактором, який зумовлює спосіб лекси­кографічної фіксації ФБ-деривата даного типу, є факт утворення нової фразеологічної одиниці, яка не тотожна ФО-прототипу і відрізняється від нього семантичною та синтаксичною структурою. Більш доцільною є фіксація ФБ-антонімів в одній словниковій статті з уточнюючими позна­чками, наприклад "ant".

Лексикографічну фіксацію ФБ-дериватів відмічено і другими спірни­ми прийомами. До них відноситься вживання слів auch та oder як у пра­вій, так і у лівій частині словникової статті:

1. einem die Leviten lesen, auch die Epistel, das Kapitel, die Lektion, den Text: ihm einen Verweis erteilen, ihn zuruckweisen [4, II/959];

2. ein Lockvogel sein, als Lockvogel gelten (benutzt werden): durch leere oder falsche Versprechungen in eine Falle, einen Hinterhalt locken, Leidenschaft oder Begehrlichkeit reizen, um zu unuberlegtem Handeln zu verfuhren, aber auch: als bes. Schone und billige Ware im Schaufenster Kaufer

werden [4, II/937];

3. weder warm noch kalt sein: nicht entschieden sein, gleichgultig, auch

doppelzungig [4, III/1695].

У першому прикладі є не зовсім зрозумілим, яка одиниця фіксується: ФБ-варіант або ФБ-синонім. В другому і третьому прикладах репрезен­туються полісемічні фразеологічні біблеїзми, але їхню семантику в слов­никовій статті декодовано не зовсім чітко та їхнє адекватне тлумачення може бути затрудненим. В даному випадку треба чітко розрізняти фра­зеологічну полісемію та фразеологічну омонімію. Фразеологічна омоні­мія є верхньою границею полісемії і характеризується тим, що фразео­логічна одиниця має два та більше значення, які не пов'язані між собою. Дані відмінності повинні знаходити своє відбиття при лексикографічній фіксації одиниць. Для декодування семантики омонімічних ФО слід чіт­ко розмежувати їхні значення, наприклад, подавати їх з нумерацією; зна­чення полісемічних фразеологічних одиниць можна фіксувати в словни­ковій дефініції, розподіляючи їх комою або крапкою з комою. При лек­сикографічній фіксації як варіювання, так і дериваційних процесів не­обхідно виробити єдиний підхід до репрезентації даних явищ: у випад­ку варіювання або синонімії можна використовувати скорочення типу "var." або "syn."; для фіксації фразеологічної полісемії - уточнюючу по­значку "pоlysem.".

В процесі структурно-семантичних змін фразеологічних біблеїзмів часто спостерігається згортання структури одиниці, що призводить до втрати зв'язку з джерелом виникнення ФБ:

Du bist das A und das O, in alten Kirchensagungen und in der Offenbarung 1, 8 von Gott gesagt, du bist der Erste und der Letzte, du umfassest alles [2,Etw. ist das A und das O fur jmnd. Eine Sache ist fur ihn elementar wichtig, eine Lebensbedingung, die Grundvoraussetzung [4, I/51].

В сучасних словниках часто спостерігається опущення посилань на джерело виникнення одиниці. У подібних випадках доцільне викорис­тання уточнюючої позначки "bubl.", також можливе вживання точної вказівки на джерело виникнення одиниці.

Фразеологічні одиниці є знаками складної природи і їхня адекватна репрезентація в словниках повинна грунтуватися на комплексному під­ході. Особливість семантики фразеологічних одиниць складається в ре­зультаті зміни значення усього комплексу за рахунок накладення на ньо­го свіжого експресивно-стилістичного пласта, який є присутнім у складі значення фразеологізму у вигляді конотативних характеристик. З одно­го боку, зміст значення одиниці повинен знаходити своє відбиття власне в словниковій дефініції, з другого - необхідно декодувати конотативний аспект семантики фразеологізму, з третього - в словниковій статті пови­нні відбиватися результати фразотворчих процесів, які ведуть до утво­рення нових фразеологічних одиниць та до змін їхніх концептуально-мовних характеристик. Таким чином, в лексикографічному описі фразе­ологічних одиниць повинні бути присутніми такі елементи:

1) семантична дефініція, яка декодує сигніфікативно-денотативнй ас­пект значення;

2) елементи метамовного характеру, які де-факто широко викорис­товуються укладачами словників; наприклад, використання різних по­значок (образно-переносних, хронологічних, часових, функціонально-стилістичних та інших);

3) ілюстративні приклади (авторські, контекстуальні, екземпліфіка­ція та нульова ілюстрація), які інтерпретують фразеологічну одиницю в синтаксичному плані;

4) дериваційні дефінітори, які дають уявлення про джерела виникнен­ня одиниці та її структурно-семантичні кореляції в плані фразотворення.

Значущість фразотворчого критерію, що запроваджується до словни­кової статті, є об'єктивною підставою для виділення угрупувань фразео­логічних одиниць. Утворення ономасіологічних категорій на фразотвор-чій основі має велике значення не тільки для збагачення знань про фра­зеологічну систему мови, але і для простеження шляхів розвитку люд­ського розуму.

Література:

1.    Анализ метаязыка словаря с помощью ЭВМ / Караулов М. Н., Молчанов
В. И., Афанасьев В. А., Михалев Н. В. - М.: Наука, 1982. - 96 с.

3.2. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства
языка. - М.: Наука, 1974. - 367 с.Арбатский Д. И. О специфике семантического определения и его функциональных типах // Вопр. языкознания. - 1973. - № 5. - С. 50-59.

4.Арнольд И. В. Нарушение сочетаемости на разных уровнях - лингвис­тический механизм комического эффекта // Сб. науч. тр. / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. - М., 1979. - Вып. 145: Вопросы синтаксиса и сти­листики английского языка. - С. 100-109.

5.Бабкин А. М. Русская фразеология как объект исследования и преподава­ния // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе / Тез. докл. межвуз. конф. 30 мая - 2 июня 1965 г. - Череповец, 1965. - С. 4-5.

6.Беженарь И. С. Фразеологическая номинация возраста в современном английском языке: Дис.... канд. филол. наук. - Киев, 1994. - 158 с.

7.Белоноженко В. М. Фразеологическое значение и способы его разработ­ки в словаре: Автореф. дис.... канд. филол. наук. - Киев, 1984. - 26 с.

8.Будагов Р. А. Сравнительно-семасеологические исследования. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1963. - 302 с.

9.Воробьева Т. С. Лингво-прагматическое описание адъективно-субстан­тивных фразеологических единиц в одноязычной немецкой лексикографии: Дис. ... канд. филол. наук. - Киев, 1989 - 176 с.

 

10.Караулов Ю. И. Лингвистическое конструирование и тезаурус литера­турного языка. - М., Наука, 1981. - 366 с.

11.Комарова З. И. Проблема толкования специальных слов в словарях русского языка советского периода. - Свердловск, 1979. - 91 с.

12.Котелова Н. З. Искусственный семантический язык /теоретические предпосылки // Вопр. языкознания. - 1974. - № 5. - С. 49-63.

13.Лиховидова Т. В. Фразеологическое толкование коннотативного ас­пекта значения фразеологических единиц /на материале адвербиальных фра­зеологизмов современного английского языка: Автореф. дис.... канд. филол. наук.. - М., 1978. - 26 с.

14.Молотков А. И. Основы русского языка. - Л.: Наука, 1977. - 283 с.

Джерела ілюстративного матеріалу:

1.Гаврись В. I., Пророченко О. П. Шмецько-украшський фразеологічний словник. - Київ: Рад. шк., 1981. - 382 c.

2.Campe J. H. Worterbuch der deutschen Sprache. - Braunschweig, 1807-1810.

3.Heyne М. Deutsches Worterbuch von M. Heyne. - Leipzig, 1905.

4.Rohrich L. Der groBe Lexikon der sprichwortlichen Redensarten. 3. Auflage - Freiburg - Basel - Wien. Herder: 1992.

Wander K. F. Deutsches Sprichworter-Lexikon. - Leipzig, 1867-1880.УДК 811.111373

Лисенко О. С.,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

 

ПРОБЛЕМА ВИзНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ, ЙОГО

диференційних властивостей ТА ВИМОГ ДО НЬОГО

Стаття присвячена висвітленню теоретичних аспектів процесів термінологізації, визначенню змісту термінологічних понять, поданню їх визначальних характеристик.

Ключові слова: термін, терміносистема, лексичне значення, макро­контекст, мікроконтекст, професійна лексика, номенклатура.

The article is dedicated to the theoretical aspects description of terminology processes, definition of terminology notions and presentation of their distinctive features.

Key words: term, term system, lexical meaning, macrocontext, microcontext, professional vocabulary, nomenclature.

В останні десятиліття зріс інтерес лінгвістів та спеціалістів різнома­нітних галузей науки та техніки до проблем окремих терміносистем, що пояснюється зростаючим потоком наукової та технічної інформації, про­цесами інтеграції, стику наук, посиленням процесів термінотворення.

Пильну увагу лінгвістів завжди викликали номінативні процеси, що відбувалися у соціально та професійно обмежених сферах функці­онування мови. Це зумовлено необхідністю вивчення способів номіна­ції спеціальних понять, соціальною значимістю цього роду номінатив­них одиниць як засобу мовного представлення та кодування концепту­альних знань конкретних сфер діяльності людини, а також тим, що спе­ціальна лексика та її осередок - термінологія є активною частиною лек­сики, що відображає розвиток науково-технічного процесу. Інтерес до юридичної термінології пояснюється суттєвою роллю мовних засобів в правовій діяльності. Норми права виражаються засобами мови, внаслі­док чого будь-який громадянин може зіткнутися із термінологією права.

На даний момент доволі часто обговорюються проблеми терміноло­гії у зв'язку із автоматизацією інформаційних процесів, застосуванням різноманітних комп'ютерних програм для створення банків терміноло­гічних даних, створенням автоматизованих словників. Останнє немож­ливо без стандартизації та уніфікації термінологічної лексики, вивчен­ня лінгвістичних проблем термінології, виявлення особливостей термі­нотворення в кожній окремій галузі знання. Як зазначає Т. Кияк та О. Каменська "При нормалізації термінології лінгвістові доводиться вирі­шувати низки класифікаційних проблем, визначати, наприклад, кордони між термінами і загальновживаними словами, розходження між терміно-

© Лисенко О. С., 2010логічними і загально мовними фразеологізмами, між термінами розгля­нутої галузі знання і лексичними одиницями суміжних галузей і т.п. Осо­бливого значення набуває поділ знаків термінологічної системи на види, кожний з яких вимагає до себе особливого підходу з погляду нормаліза­ції термінології." [8]

Говорячи про термінологію, науковці вказують на відсутність у лінг­вістичній науці загальноприйнятного визначення поняття "термін". На даний момент існує велика кількість дефініцій, що пояснюється тим, що термін є об'єктом цілого ряду наук і кожна з них виділяє у ньому саме ті ознаки, які видаються найбільш суттєвими з її точки зору. Д. Ушаков ви­значав термін як слово, що є назвою суворо визначеного поняття чи спе­ціальне слово та вираз, що прийнятий для позначення чого-небудь в тій чи іншій сфері, професії. [14] На думку О. Реформатського, у подібно­му трактуванні поняття термінологія, номенклатура та спеціальна фразе­ологія об'єднуються, замість того, щоб бути диференційованими. [13] У своїй дисертації І. Гумовська, проводячи порівняльну класифікацію на­явних дефініцій, підсумовує, що термін - це "слово чи словосполучення, що має спеціальне значення, виражає і формує професійне поняття, за­стосовується в процесі засвоєння наукових та професійних об'єктів і ко­реляції між ними" [3, с. 14]. О. Дуда, розглядаючи питання про співвід­несеність загальновживаного слова та терміна, виходить з розуміння тер­міна ".. .як слова, термінологічне значення якого є основним... В ідеаль­ному випадку терміни - це слова, смислова структура яких вичерпується значеннями, пов'язаними зі спеціальною галуззю знань..." [6]. А. Ляшук у своєму дослідженні вказує на те, що термін - "...відносно експресив­но нейтральний мовний знак (слово чи словосполучення), що виконує у мовній системі особливі функції маніфестації спеціального семантично­го змісту, формування поняття професійної сфери і відображення його у мові" [11]. Аналогічну думку висловлює В. Лейчик: "Термін у сучасно­му розумінні - це лексична одиниця певної мови для спеціальних цілей - функціональної мови, яка є різновидом будь-якої етнічної мови, що по­значає загальне - абстрактне чи конкретне поняття теорії, яка описує ту чи іншу спеціальну область знань та / чи діяльності" [10]. І. Рьобрушкіна розглядає поняття термін, виходячи із його етимології: в перекладі із ла­тинської мови "terminus" означає межа, кордон. Як стверджує науковець, "Таке зіставлення дозволяє говорити про те, що термін є щось визначене, обмежене визначенням. І тут варто сказати про відмінність термінологіч­ного визначення як виразника наукового поняття від "словникового" ви­значення як виразника лексичного значення" [12]. Специфіка термінів як особливого лексичного розряду слів полягає у тому, що вони створю­ються у процесі виробничої та наукової діяльності, внаслідок чого вони функціонують лише серед спеціалістів, що володіють відповідними нау­ковими та виробничими реаліями, тобто макроконтекстом. Тому на від­міну від загальновживаних слів, однозначність яких забезпечується у комунікації певною ситуацією чи лінгвістичним контекстом, однознач­ність терміна регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом чи лінгвістичним мікроконтекстом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16