М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 54

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Аналізуючи різноманіття визначень терміна, можна виявити схильність науковців до виділення у терміні функціонального та змістового аспектів, оскільки усі ці визначення співпадають у тому, що термін - це слово чи сло­восполучення, пов'язане із поняттям, що належить до певної галузі знань чи діяльності. Відповідно термінологія - це система взаємопов'язаних тер­мінів, які позначають систему понять певної галузі знань.

Слід зазначити про необхідність розмежування термінів, професійної лексики та номенклатури. Термін, виконуючи номінативну функцію, та­кож відображає зміст поняття. на противагу номенам, функції яких ана­логічні функціям власних імен. Розглядаючи питання про співвіднесе­ність понять термінології та номенклатури, Т. Кияк та О. Каменська вка­зують, що "Номен виступає як відносно довільний "ярлик" предмета, конвенційно "прикріплений" представниками відповідної галузі знання, що не претендує на розкриття або хоча б часткове відображення в його формі лексичного значення" [8].

Щодо професійної лексики, то існує думка дослідників, що профе-сіоналізми та терміни - це клас слів та словосполучень, що збігаються. Так, у підручнику з лексикології М. Шанського відзначається, що "про-фесіоналізми - це спеціальні поняття, продукти праці, виробничі проце­си. Тому їх називають інколи спеціальними словами або спеціальними термінами" [15]. Проте цей пласт лексики, що вживається на позначення спеціальних понять лише в сфері тієї чи іншої професії, не завжди відпо­відає нормам літературної мови. Професіоналізми можуть виступати як неофіційні та емоційно забарвлені еквіваленти до термінів: слово slush, що у повсякденному мовленні називає сльоту, бруд, талий сніг, вжива­ється канадськими юристами у Британській Колумбії на позначення дня судового засідання, де розглядаються дріб'язкові сімейні позови. У цьо­му контексті слово набуває чіткого іронічного звучання. Цієї є думки притримуються А. Калінін, В. Прохорова.

У лінгвістичній літературі існує традиція характеризувати природу терміна через сукупність притаманних йому ознак. Основні із цих прин­ципів були сформульовані ще у 30-х роках ХХ століття Д. Лотте, діяль­ність якого була пов'язана із укладанням та стандартизацією російської наукової та технічної термінології. Він висунув та обґрунтував наступ­ні вимоги до терміну: стислість, однозначність, мотивованість, простота, узгодження із іншими термінами у терміносистемі, тобто системність. Науковець довів, що однозначність не виникає сама по собі, а є наслід­ком чи повинна бути наслідком роботи над терміном тих, хто створює термінологію.

У своєму дослідженні І. Гумовська зазначає, що термін повинен "1) бути однозначним. Багатозначність терміна можна виявити тоді, коли зі­ставляються терміни певної галузі з термінами сусідніх галузей наук. 2) не мати синонімів; 3) відображати необхідні та достатні ознаки поняття, які створюють, з одного боку, узагальнення понять, а з іншого - їхню спе­цифіку; 4) проявляти ознаку системності" [3, с. 15]. Як видно із наведено­го переліку ознак, науковець залишає у стороні стилістичну нейтральність термінології. Проте відсутність емоційно-експресивного забарвлення ви­тікає із третьої ознаки, описаної науковцем, а саме здатності терміна чітко передавати певне наукове поняття, а не відношення до нього.

Е. Дерді услід за В. Гриньовим розмежовує властивості терміна та де­тально зупиняється на двох групах термінологічних вимог - форми та змісту. До першої групи вона відносить "1) Відповідність нормам мови, що передбачає усунення професійних жаргонізмів; 2) Короткість тер­міна... 3) Дериваційна здатність терміна... 4) Інваріативність... 5) Вмотивованість терміна..." [5, с. 23]. У другій групі вимог до терміна Е. Дерді виділяє відсутність суперечності між лексичним та терміноло­гічним значеннями. При цьому науковець наголошує на характеристи­ках терміна як на тенденціях, що можуть реалізуватися в залежності від ситуації більшою чи меншою мірою, оскільки вони не є догматичними.

У межах лексичної системи мови терміни проявляють ті ж якості, що й інші слова, тобто їм властиві такі явища, як антонімія, ідіоматика. Один і той самий термін може входити до різних терміносистем однієї мови, що спричиняє міжнаукову термінологічну омонімію, наприклад термін reduction зустрічається у юриспруденції, фонетиці та філософії.

В контексті явища термінологічної омонімії важливим є питання кон­тексту. Традиційно термінологи вважають, що термін не залежить від мовного середовища, у якому він перебуває. Принцип незалежності від контексту позначає вимогу, щоб термін завжди однаково розумівся представниками однієї професії. Тоді його однозначне трактування буде здійснюватися не через лексико-семантичну систему мови, а через сис­тему наукових понять. О. Реформатський вважав, що термін "контекст" не потрібен, оскільки він зв'язаний із термінологічним полем, яке замі­няє собою контекст. Такі твердження вірні для ідеального терміна, про­те для розуміння значення полісемантичних термінів та явища омонімії потрібен нейтралізуючий контекст, у якому б реалізувалося одне із зна­чень терміна.

Називаючи системність однією із основних ознак терміну, науковці розходяться у думках, розуміючи під цією рисою класифікаційну сут­ність (П. Даниленко), як словотвірну системність (О. Реформатський),подвійну - термін як елемент терміносистеми, з однієї сторони, та як одиниця мовної системи, з іншої (Р. Будагов). У даному дослідженні сис­темність розуміється як системні відносини термінів в межах терміноло­гії окремої галузі знань. Однім із суттєвих лінгвістичних джерел систем­ності в термінологічній сфері виступає системність морфології та сло­вотвору. У переважній більшості терміни формуються на основі мовних засобів, проте існуючі моделі та способи словотвору перетворюються у певну словотвірну підсистему фахової мови, підпорядковуючись вимо­гам та функціям цієї окремо взятої підмови.

Щоб вірно побудувати новий термін, слід визначити його обґрунто­ваність. Для цього дослідник повинен чітко уявити зміст самого поняття, наукову ідею, для якої воно необхідно, його місце серед інших у системі. Останнє важливо, оскільки чітка класифікаційна схема дозволяє відріз­нити суттєві ознаки від випадкових, тобто визначити основні ознаки, що пов'язують це поняття з іншими поняттями цього ж класу, та ознаки, що його відрізняють. Вагому роль у цьому процесі відіграє вмотивованість терміна, під якою розуміється співвіднесеність терміна з іншим терміна­ми той ж системи чи загальновживаними словами. Ця внутрішня форма визначається у співвіднесенні із розповсюдженими у даній терміносис-темі морфемами і з лексикою мови взагалі.

Виділяють дві основні точки зору на функції терміна: номінатив­ну (Г. Винокур) та дефінітивну, тобто наявність у терміна чіткого і су­ворого визначення (О. Реформатський, В. Виноградов). Деякі з вче­них не відокремлюють дві вищезгаданих функції, обґрунтовуючи їх взаємопов'язаність (К. Левківська). Дослідники повністю відкидають стилістичні функції терміну (В. Лейчик, І. Квітко) або допускають їх об­межене використання (В. Даниленко). Як зазначає О. Галич, "Емоційно-експресивний ефект від уведення до тексту твору термінологічних слів найчастіше пов'язаний з більшою або меншою екзотичністю їхнього зву­чання для вуха пересічного читача або з контрастом, який виникає між ними та узвичаєними словами, що їх оточують" [2].

Література:

1.Виноградов В. В. Русский язык. - М., 1947. - С. 29.

2.Галич Олександр. Теорія літератури: Підручник / Галич Олександр, На-зарець Віталій, Васильєв Євген; за наук. ред. Олександра Галича. - К.: Либідь, 2001. - С. 204.

3.Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в економічних тек­стах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: дис. на здо­буття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 / Гумовська Ірина Миколаїв­на. - Л., 2000. - 186 c.

4.         Даниленко В. П. Лексико-семантическая и грамматическая особенностислов-терминов / Исследования по русской терминологии. - М.: Наука, 1971.

-   С.78-90.

 

5.Дерді Е. Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики ан­глійських юридичних термінів: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 / Дерді Емма Тіберіївна. - К., 2003. - С. 284.

6.Дуда О. І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на ма­теріалі літератури з кредитно-банківської справи): дис. на здобуття наук. сту­пеня канд. філол. наук: 10.02.04 / Дуда Олександра Ігорівна. - К., 2001. - С.13.

7.Квитко И. С. Термин в научном документе. - Львов: Вища школа, 1976.

-   127 с.

8.Кияк Т. Р., Каменська О. І. Семантичні аспекти нормалізації терміноло­гічних одиниць [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://eprints. zu.edu.ua/2493/

9.Левковская К. А. Теория слова, принципы ее построения, аспекты изуче­ния лексического материала. - М.: Высшая школа,1962. - 296 с.

 

10.Лейчик В. М. Культура термина [Електронний ресурс]. - Режим досту­пу: URL: http://library.krasu.ru/ft/ft/_articles/0113944.pdf

11.Ляшук А. М. Семантична структура юридичних термінів української та англійської мов: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.17 / Ля­шук Анна Миколаївна. - К., 2007. - С. 8.

12.Рёбрушкина И. А. О термине "термин" [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: URL: http://www.ksu.ru/f10/publications/2004/articles_1_1. php?id=3&num=34000000

13.Реформатский А. А. Введение в языкознание. - М.: Просвещение, 1967.

-   161 с.

14.Толковый словарь русского языка: в 4-х томах / [ред. Д. Ушаков]. - М., Гос. ин-т "Сов. энцикл."; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935 - 1940. T. 4. - 1940 - С. 689.

Шанський М. Н. Лексика современного русского языка. - М., 1972. -С. 124.УДК 811.161.2'373

Малевич Л. Д.,

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

мовна і позамовна детермінованість процесів термінологічного запозичання

У статті схарактеризовано особливості номінативних процесів у га­лузі спеціальної лексики, проаналізовано мовні та позамовні чинники поя­ви запозичень в українській термінології.

Ключові слова: термін, українська термінологія, запозичення.

The paper characterises peculiarities of nomination processes in the field of special lexics, analyzes language and extralanguage causes of borrowings in Ukrainian terminology.

Key words: term, Ukrainian terminology, borrowings.

На сучасному етапі становлення української термінології питання про те, якою вона має бути - національною чи інтернаціональною, - набуває особливої актуальності, що пов'язано, з одного боку, з намаганням скеру­вати її розвиток шляхом максимального використання власних мовних ре­сурсів, чого українська термінологія була позбавлена впродовж багатьох десятиліть (удосконалення питомих термінотвірних моделей, повернення до активного вжитку безпідставно вилучених термінів тощо), а з другого -з орієнтацією на міжнародний термінологічний фонд, інтеграцією до євро­пейського наукового простору, потребою гармонізації національної термі­нології в умовах інтенсивної взаємодії різномовних терміносистем.

У численних мовознавчих розвідках термінологічне запозичання оці­нюють неоднозначно: як нормальну функцію лінгвістичного життя, один із шляхів збагачення словникового складу мови на основі наукових, еко­номічних, культурних зв'язків між народами [3, с. 93; 6, с. 110; 8], як недолік національних галузевих терміносистем [1, с. 49; 5, с. 15; 7, с. 14-15], як обов'язкову умову повноцінного функціонування і розвитку термінології [2, с. 119, 185-187; 4, с. 15; 9, с. 190; 10]. Важливо з'ясувати особливості номінативних процесів у галузі сучасної спеціальної лекси­ки, проаналізувати кількісні параметри використання терміноодиниць, побудованих на ґрунті власних словотвірних засобів і запозичених з ін­ших мов, виявити причини термінологічного запозичання. Останнє тісно пов'язано з проблемою доцільності залучення до українських галузевих термінологій спеціальних назв з інших мов.

Особливий інтерес становлять терміносистеми з давньою історією, які активно розвиваються сьогодні. До таких належить, зокрема, укра­їнська термінологія водного господарства (далі - УТВГ), перші писемні фіксації якої датуються ХІ століттям.

© Малевич Л. Д., 2010Запозичання термінів - багатоаспектний процес, який передбачає високий ступінь розвитку й самобутності мови-реципієнта, оскільки пов'язаний як з кількісними, так і з якісними змінами в терміносистемі.

Терміни-запозичення становлять близько 5% усього корпусу номіна­тивних одиниць сучасної УТВГ. Така порівняно невелика кількість запо­зичень закономірна з огляду на давні витоки природно сформованої тер­мінології, тривалий розвиток її в межах сільськогосподарської, яка збе­рігає історичні нашарування більшою мірою, ніж інші галузі словника і для якої загалом нехарактерне залучення елементів інших мов. Проник­нення іншомовних лексем в українську термінологію відбувалося з нео­днаковою інтенсивністю в різні періоди її становлення і розвитку, проте їх кількість неухильно зростала і продовжує зростати.

Основний вплив на процес запозичання термінів водного господар­ства мали позамовні чинники, а саме:

1.    Інтеграційні процеси в науці, високий рівень розвитку цієї науково-
прикладної галузі в країнах Західної Європи, який спричинив запози-
чення низки спеціальних номінацій разом з новими поняттями (дренаж,
польдер, кольматаж та ін.). Проте в багатьох мовах, на відміну від укра-
їнської, нові поняття було названо термінами, утвореними на базі вну-
трішньомовних засобів. Наприклад, відповідниками до французького за-
позичення б'єф в англійській мові виступають терміни
reach, race, у ні-
мецькій
- Haltung, Kanalstufe, в італійській - tratta, в іспанській - tramo,
у чеській - vodni zdrz.

2.  Тривале існування України в умовах економічної, суспільно-
політичної та культурної залежності від сусідніх держав, що зумовило
традицію орієнтуватися на досягнення панівних мов і запозичувати їх,
навіть якщо вони не були досконалими чи суперечили нормам літера-
турної мови. Так, на початку ХХ ст. в УТВГ функціонували терміни ри-
штак,
позем, обвід (пор. польськ. rysztok, роzіот, obwod), у середині ХХ
ст.
- качання (води), дернокладчик, землесос (пор. рос. качание (воды),
дернокладчик, землесос). Запозичання
термінів часто здійснювалося че-
рез посередництво
чужої мови, іноді за наявності власного терміна: тру-
ба —
рура (польськ. rura, нім. Rohr); сточище басейн (рос. бассейн,
франц.
bassin).

Слід констатувати, що з середини 90-х років минулого століття по­тужним джерелом запозичень такого типу стала англійська мова: дво­відвальний плуг — лістер (англ. lister), дощувач — спринклер (англ. sprinkler) та ін.

3.   Суспільно-психологічні чинники, які справляють не визначальний,
але вагомий вплив на проникнення
іншомовних термінологічних еле-
ментів.
Особливої актуальності цей аспект набуває сьогодні, коли постко-лоніальна Україна усвідомлює себе частиною європейського і світово­го наукового простору, має доступ до найновішої наукової інформації і технологій, переймає здобутки інших народів в економіці, науці, осві­ті тощо, при цьому реальною стає загроза швидкої англінізації україн­ських наукових терміносистем. Підтвердженням цього є різке збільшен­ня в наукових текстах кількості термінів-запозичень з англійської мови, що пов'язано зі зростанням міжнародного престижу цієї мови, набуттям нею глобального статусу в сучасному світі, широким використанням у науковій і технічній сфері.

Терміни-англіцизми часто вживаються замість наявних національ­них відповідників, іноді без належної правописної, фонетичної, грама­тичної адаптації (бордер, NPK, ріббон-чек, інжиніринг, ріджер, моніто­ринг (меліоративний)). Так, замість терміна карликів полин використо­вують солт сейдж (англ. solt sage). У складі термінологічного гібриду корругейшнс-борозна (варіанти: корругейшинс-борозна, хвиляста бороз­на) наявний власний термін борозна, що зі спеціальним значенням фік­сується, починаючи з ХІ століття, і некоректно транслітерований англі­цизм corrugations. Терміни саббінг (англ. subbing), стріп-чек (англ. strip check), ріллс-борозна (англ. rills) та ін. не відповідають чинним нормам написання слів іншомовного походження (мало б бути принаймні сабінг, стрипчек, рилзборозна).

Прикметно, що такі терміни, як правило, не зафіксовані в загально-мовних тлумачних словниках, галузевих довідниках, словниках іншо­мовних слів і для з'ясування їхніх значень слід звертатися до переклад­них лексикографічних видань. Українські фахові тексти, у яких надужи­вають подібною термінологією, справляють враження неякісно перекла­дених і фактично потребують перекладу з української мови українською.

Без сумніву, поряд із позамовними існують і внутрішньомовні причи­ни запозичання іншомовних спеціальних одиниць:

1.  Термінування галузевих понять за допомогою власномовних слів не може бути нескінченним, по-перше, через природну обмеженість лек­сичних ресурсів кожної мови і, по-друге, тому, що не завжди вдається знайти вдалі позначення в національній мові. Так, одна з галузей водного господарства - гідромеліорація - тривалий час не мала усталеної назви, врешті з цілої низки варіантів (водовпорядкування, господарство водне та ін.) було обрано запозичений термін як найдосконаліший.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16