М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Запозичений термін, як правило, однозначний, не має емоційно-експресивного забарвлення навіть на початковому етапі функціонуван­ня в терміносистемі. Саме намаганням уникнути полісемії власних мов­них елементів з їхньою прозорою внутрішньою формою іноді поясню­ють появу запозичень, які більше відповідають вимогам нейтральностій однозначності терміна: збирач - колектор, нагромадження - акумуля­ція, невисокий вал - банкет. Хоча, з другого боку, у термінології функ­ціонують численні метафоричні найменування (агресивність води, чаша водойми, зуб греблі, нитка водоводу, бетонний одяг, молодший канал), що мають набагато яскравіше емоційно-експресивне забарвлення, яке успішно нейтралізує науковий контекст.

3. Використання запозичених термінів часто зумовлено їхньою здат­ністю передавати розчленоване поняття однослівним найменуванням (з погляду мови-реципієнта), що відповідає вимогам стислості терміна, напр.: сейші (франц. seiches) - повільні коливання водної поверхні; таль­вег (нім. Talweg) - лінія найнижчих позначок дна долини. Такі запози­чення, як правило, не мають національних відповідників, окрім описових зворотів, і характеризуються високою точністю.

4. Переваги іншомовних елементів можуть бути пов'язані з їхньою де­риваційною продуктивністю. Так, високими можливостями утворювати похідні одиниці відзначаються запозичені терміни гумус (лат. humus) (гу­мусний, гуміфікація, гумусоутворення, багатий гумусом), коагуляція (лат. coagulation) (коагулятор, коагулянт, коагуломір) та ін. За нашими спосте­реженнями, сучасним термінам-неологізмам, як правило, не притаманна термінотвірна гнучкість (гревіті, бордер-діч, міскас, хог-волоуз та ін.), що знижує їх роль у термінології як системоутворювальних елементів.

5. Важливим стимулом для проникнення іноземних слів є інтернаціо­налізація термінології - процес, що особливо активізувався в останні де­сятиліття й охопив сучасні високорозвинені мови.

Таким чином, запозичання іншомовних терміноодиниць виступає важливим засобом поповнення українського термінофонду, певною мі­рою сприяє його міжнародній поняттєвій уніфікації й унормуванню.

Терміни-запозичення, часто переважаючи власне українські наймену­вання в однозначності, точності, короткості, поступаються їм у можли­вості експліцитного відображення системних зв'язків наукових понять, прозорості значення, здатності надавати термінології національної сво­єрідності. Використання запозичених термінів потребує подальшого ви­вчення й критичного аналізу з погляду доцільності залучення таких назв до української термінології.

 

Література:

1. Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовоз­навство. - 2001. - № 3. - С. 48-54.

2. Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: Се­мантичні та соціолінгвістичні аспекти. - К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. - 216 с.

3.         Колесникова І. Специфіка номінаційних тенденцій у сучасній україн-ській економічній термінології // Українська термінологія і сучасність: Збірн. наук. праць. - К., 2009. - С. 91-93.

4.Панько Т. І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови // Мовознавство. - 1994. - № 1. - С. 14-21.

5.Пономарів О. Повернення до національних засад в українській термі­нології // Вісник Національного ун-тету "Львівська політехніка": Проблеми української термінології. - Львів, 2002. - № 453. - С. 14-16.

6.Пфандль Х. О силе и бессилии пуризма // Вопросы языкознания. - 2003. - № 6. - С. 99-112.

7.Селігей П. О. Що нам робити із запозиченнями? // Українська мова. -2007. - № 3. - С. 3-16.

8.Филлмор Ч. Дж. Об организации семантической информации в сло­варе // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1983. - Вып. 14. -С. 23-60.

9.Jurkowski M. Kultura jezyka w nauce i technice // Frycie St., Jurkowski M., Sicinska K. Kultura jezyka polskiego. - Warszawa, 2005. - S. 184-198.

10.       Scujina V. Vitality of Latin and Greek Word-elements in the Morden
Interlingual Term-building Processes
// www.liis.lv/latval/Darbinieki/
Jauniecitvasarefer.htm.
УДК 378

Митник М. М.,

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ "ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ" ЯК ОДИН ІЗ АСПЕКТІВ ФОРМУВАННЯ ФРАНКОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ТУРИЗМ"

У статті розглянуто існуючі трактування поняття "туристичний продукт " авторами вітчизняних і франкомовних видань, виділено його осо­бливі ознаки і класифікації для удосконаленого бачення студентами остан­ніх тенденцій розвитку світового туризму і формування умінь та навичок іншомовної комунікативної компетенції професійного спрямування.

Ключові слова: поняття "туристичний продукт", іншомовна кому­нікативна компетенція професійного спрямування

In this article we examine the interpretations of notion "tourist product" considered by the authors of native and francophone editions, its special signs and classifications for the improved vision by the students of the last progress of world tourism trends and the formation of abilities and skills of foreign communicative competense of professional direction.

Keywords: notiont "tourist product", foreign communicative competense of professional direction

Туризм як феномен XX століття продовжує стрімко розширювати й зміцнювати свої позиції як соціокультурна практика й модель рекреа­ції, дозвілля й бізнесу, система міжнародних туристських зв'язків і ко­мунікацій, туристський ринок і великомасштабна індустрія й у цілому як транснаціональне й мультикультурне по своїй природі явище. В умовах відкритого суспільства до майбутніх фахівців сфери туризму ставить­ся вимога оволодіння двома іноземними мовами, яка є не потребою, а швидше необхідністю для міжнародного спілкування як в повсякденні, так і в професійній діяльності.

Актуальність майбутнього дослідження обумовлена реформуванням сучасної системи вищої освіти в Україні та зростаючими вимогами сус­пільства до мовної підготовки майбутніх працівників туристичної галузі, здатних виступати учасниками міжкультурного спілкування в професій­ній сфері. Іншомовна комунікативна компетенція є однією з найважливі­ших складових професійної компетентності сучасного фахівця. Необхід­ність оптимізації процесу навчання іншомовних навичок й умінь студен­тів спеціальності "Туризм" вимагає використання передового досвіду, експериментальних методів та засобів інтерактивних технологій з ура­хуванням специфіки професійної підготовки. Тому автентичні джерела

© Митник М. М., 2010у навчанні є необхідністю для формування умінь та навичок іншомовної комунікативної компетенції професійного спрямування. Нами пропоно­ваний порівняльний аналіз існуючих трактувань вітчизняних й інозем­них авторів поняття "туристичний продукт", його особливих ознак і кла­сифікацій полягає в удосконаленні даного терміну з урахуванням вчень авторів франкомовних видань для полегшення вивчення і розуміння сту­дентами іноземної літератури туристичного спрямування. Окрім цього, подібне дослідження важливе для розвитку туристичної галузі та вдо­сконалення процесу навчання іноземної мови професійного спрямуван­ня, зокрема для майбутніх спеціалістів сфери туризму.

Значний внесок у теоретичні й практичні дослідження основ туриз­му здійснили такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як І. Т. Балабанов, В. В. Богалдин-Малих, А. М. Виноградська, С. П. Гаврилюк, А. П. Дуро-вич, В. К. Євдокименко, О. С. Запєсоцький, Д. К. Ісаєв, В. О. Кварталь-нов, О. О. Любіцева, Т. І Ткаченко, І. М. Школа, Ф. Котлер, В. Мідлтон, Петігрю, Тюржон-Дармон, Монро М. та ін. У їхніх працях досліджують­ся основні поняття туризму, його види й класифікації, проте в цих до­робках не враховані останні тенденції розвитку галузі туризму. Вивчен­ня досвіду інших держав, зокрема Франції, країни з розвинутими демо­кратичними традиціями, у цьому питанні є важливим і доречним. Вважа­ємо за доцільне дослідити не тільки трактування вітчизняними вченими поняття "туристичний продукт", але й урахувати здобутки іноземних ав­торів у даній галузі для удосконаленого бачення останніх тенденцій роз­витку світового туризму ефективного формування умінь і навичок іншо­мовного мовлення професійного спрямування.

Мета даної роботи полягає в аналізі існуючих трактувань вітчизняних й іноземних авторів поняття "туристичний продукт", особливих ознак і класифікацій туристичного продукту; в удосконаленні трактування по­няття "туристичний продукт" з урахуванням вчень авторів франкомов­них видань для полегшення вивчення і розуміння студентами іноземної літератури туристичного спрямування.

На сучасному етапі розвитку туризмології як науки не існує стандарт­ного загальновизначеного підходу до трактування поняття "туристичний продукт". Ми пропонуємо розглянути даний термін і у франкомовних виданнях, оскільки в іншомовних туристичних посібниках немає чіткого встановленого порядку щодо дефініції вищезазначеного поняття і навіть зустрічається згрупування їх в єдине комплексне поняття.

Об'єктом діяльності підприємств на ринку туристичних послуг ви­ступає туристичний продукт. Тому для початку пропонуємо розглянути існуючі визначення поняття "туристичного продукту" у трактуванні ві­тчизняних авторів (табл. 1).


8

Ісмаєв Д.К.

"Туристичний продукт це яка-небудь послуга, що задовольняє ті або інші вимоги туристів під час їхньої подорожі, яка оплачується і основним туристичним продуктом є комплексне обслуго­вування, що продається в одному стандартному пакеті". [8, с. 52]

9

Карягін Ю.О., Тимо­шенко З.І.

"Туристичний продукт - це те, що може задоволь­нити рекреаційну потребу і пропонується інду­стрією туризму з метою зосередження уваги, при­дбання, використання або споживання". [14, c. 9]

10

Квартальнов В.О.

"Туристичний продукт - це сукупність матері­альних (предметів споживання) і нематеріаль­них (у формі послуги) споживчих вартостей, не­обхідних для задоволення потреб туристів, що виникають під час подорожей". [9, с. 106]

11

Лойко О.Т.

"Туристський продукт - це будь-яка послуга, яка задовольняє потреби туристів під час подо­рожі і підлягао оплаті з їх боку". [11, с. 15]

12

Любіцева О.О.

".. .комплекс туристичних послуг, благ та това­рів, що забезпечують реалізацію мети подорожі, є туристичним продуктом. Турпродукт у фор­мі туру виступає товаром на туристичному рин­ку". [12, с. 38].

13

Мальська М.П. та Худо В.В.

Туристичний продукт - упорядкована сукуп­ність туристичних послуг, робіт і товарів (пакет туристичних послуг), що складається як міні­мум з двох, або більше одиничних чи множин­них туристичних послуг, робіт, товарів і засобів забезпечення, інших туристичних ресурсів, до­статніх для задоволення потреб туристом в про­цесі із метою туризму. [13]

14

Ткаченко Т.І.

"Туристичний продукт - це комплекс туристич­них послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі". [17, с. 8]

15

Шканова О.М.

"Туристський продукт - 1. Право на тур, при­значене для реалізації туристу. 2. Економічна категорія, яка включає: а) тури, об'єднані згідно з їх доцільністю (пізнавальні, оздоровчі і т.д.); б) туристсько-екскурсійні послуги (розташу­вання, їжа, транспортні послуги і т.д.); в) това­ри туристсько-сувенірного призначення (мапи, листівки, сувеніри)". [15, с. 169]

16

Школа І.М.

"Туристичний продукт - комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб ту­риста під час його подорожі". [18, с. 9]

Проаналізувавши існуючі трактування вітчизняними вченими понят­тя "туристичний продукт" бачимо три основні напрями його сприйняття:

-   як комплекс туристичних послуг;

-   як об'єкт продажу;

-   як інструмент задоволення потреб туристів.

Для того, щоб конкретизувати поняття туристичного продукту в іно­земній літературі (а тут - у французьких учених), пропонуємо проаналі­зувати його трактування, вивчити його структуру і визначити різнома­нітні елементи, які входять до його складу.

Як вже зазначалось, турпродуктом є послуга або сукупність послуг, тому нам необхідно визначити їх структуру за допомогою наступних трьохрівневих понять [21]:

1. Центральний продукт - це основне поняття, яке відображає кон­кретні ідеї чи бажання клієнта у пропонованій послузі. Приклади: курорт з мінеральними водами Турецької бані Бургіба, лижна станція Інсбрук, авторалі у Кашмірі.

2. Глобальний продукт - це другий концепт - продукт, який містить у собі всі свої характеристики, може продаватися і приносити прибуток. Наприклад, клієнт купує авіаквиток Париж-Тулуза. Центральним про­дуктом виступає авіатранспорт, а глобальним є комплекс характеристик продукту (розклад польотів, квиток, місце прибуття, клас перельоту).

3. Розширений чи периферійний продукт є третім рівнем концепції турпродукту, який складається з найрізноманітніших елементів та по­слуг пропонованих клієнту. Коментарі професійних гідів під час перебу­вання в Ірані клієнтів туроператора КЛІО. Сприятливі психологічні умо­ви, смак у руслі сучасних модних тенденцій або вишуканість - це еле­менти, за допомогою яких турпродукт може задовольнити клієнтів. Роз­ширений продукт може складатися й з інших послуг, як, наприклад, ком­панія Авіалінії Сінгапуру пропонує клієнтам готель через затримку рей­су на 12 годин.

Поняття комплексного продукту містить у собі різноманіття елемен­тів і послуг, які складають турпродукти. Основними складовими турис­тичних продуктів є транспорт, проживання, ресторан, дозвілля та інші послуги (страхування, перекази та ін.)

Упродовж значного часу іноземні професіонали туристичної галузі використовують термін "туристичний продукт" для опису пропонованих послуг. Це поняття містить в собі комплекс різноманітної продукції: ві-кенд, організований агентством подорожей; паломництво; поїздка на ку­рорт, організована туроператором; похід у музей; ніч у готелі; винайм човна. Тобто, можна констатувати, що турпродукт - це пропонована по­слуга або сукупність таких послуг, які надаються клієнтам для їхнього задоволення.Автори франкомовних видань туристичного спрямування виділяють основні ознаки туристичних продуктів:

Матеріальне вираження і недоторканність: Туристичний продукт -усі матеріальні (готель, ресторан та ін.) і нематеріальні елементи (обста­новка, прийом та ін.).

Чисельні складові: Туристичний продукт складається із певної кіль­кості елементів (послуг), таких як готель, ресторан.

Певна кількість осіб: Туристичний продукт передбачає наявність фі­зичних або моральних осіб (тобто осіб опосередковано задіяних до ді­яльності туркомпанії).

Багатогранність продукту: Поняття "туристичний продукт" відо­бражає широкий діапазон: від готелю чи ресторану аж до країни чи кон­тиненту, від парку чи заповідника до конкретної події.

Туристичний продукт - це складна сукупність космічних розмірів (ге­ографічного, економічного, культурного), тимчасового масштабу змін­ного розмаху (відпочинки, екскурсії, короткотривалі подорожі, відпуст­ки), різноманітні виробничі процеси (готельна справа, ресторан, тран­спорт) і складні схеми зв'язків (персонал чи колектив, продавці чи по­купці) [19].

Туристичний продукт потрібно розглядати як сукупність неоднорід­них складових - це різноманітні послуги, які надаються клієнту, мають специфічні особливості, які пов'язані із стратегіями їх реалізації.

Низка французьких авторів зазначають що, "Туристичний продукт -це сукупність відчутних і символічних характеристик, які включають у собі гарантоване обслуговування" [22, c. 217]. Тому це поняття у цілому розглядається як комплекс наданих послуг туристичного характеру, про­понованих для продажу.

Західноєвропейські вчені туристичної галузі не відступають від кла­сичного трактування поняття "турпродукту", запропонованого засновни­ком науки маркетингу професором Котлером Ф., який вважає, що про­дукт - це "сукупність всього того, що можливо запропонувати на рин­ку споживачам для придбання, використання, споживання та здатних за­довольнити певну потребу чи бажання" [10, с. 232]. В цьому визначенні підкреслюється різноманітність продуктів, оскільки ними можуть бути фізичні об'єкти, послуги, ідеї тощо. І все більшу увагу приділяють комп­лексному туристичному продуктові, спираючись на визначення відомо­го англійського туризмолога Мідлтона В., який трактує його як "набір чи пакет, відчутних і недоторканних компонентів, склад яких визначається діяльністю людей у туристичному центрі. Пакет визначається туристом як доступні за ціною враження" [1, с. 230].

Досить часто у франкомовній літературі туристичного спряму­вання зустрічаються терміни, які заплутують студентів при перекла­ді - "montage de produits", "forfait touristique" або "packaging". Агенці­єю туристичного розвитку Ион від грудня 2007 року у брошурі порад № 28 роз'яснюється, що створювати туристичний продукт - це озна­чає з'єднувати принаймні дві послуги і пропонувати їх клієнтові за од­нією ціною. І це вони називають також "montage de produits", "forfait touristique" або "packaging". Приклад: номер в готелі, екскурсія в музей чи квиток на спектакль за загальною ціною. Але, дві послуги пропонова­ні окремо не створють "forfait touristique" [23].

Отже, "forfait touristique" - це поєднання принаймні двох з наступних пропонованих послуг: транспорт (квиток на потяг, літак, автотранспорт ...); житло, щонайменше на одну ніч (готель, кемпінг); туристичні по­слуги (супровідник рейсів, екскурсій...). "Package" - це сукупність що­найменше двох туристичних продуктів, які продаються чи пропонують­ся для продажу за однією загальною ціною, а основними його складови­ми є транспорт і проживання. А термін "montage de produits" зустрічаєть­ся рідше, але нічим не відрізняється від двох попередніх понять.

Висновок. Проаналізувавши франкомовні терміни "montage de produits", "forfait touristique" і "packaging", вважаємо за доцільне запро­понувати єдиний переклад для всіх трьох, так як вони відображають одне поняття - комплексний туристичний продукт або комплекс туристичних послуг, в окремих випадках - пакет туристичних послуг. На нашу думку, найбільше вдало відображає сутність туристичного продукту таке визна­чення: туристичний продукт - це сукупність щонайменше двох турис­тичних послуг матеріального чи нематеріального характеру, які прода­ються чи пропонуються для продажу за однією загальною ціною

На відміну від французьких учених туристики, вітчизняні науковці частіше порушують проблему турпродукту відповідно до того, як розви­вається сучасна індустрія туризму. Спробам доповнення і удосконален­ня даного поняття відводяться окремі параграфи і розділи, навіть внесе­но зміни до Закону України про туризм у 2003 році, в той час, коли фран­цузькі автори професійних видань акцентують увагу на більш загально­му понятті "комплексний туристичний продукт", а в законі Франції про туризм немає визначення туристичного продукту, але можна знайти по­няття "forfait touristique" (L211-2 від 13 липня 1992року доповнена Ст.1 Закону № 2009-888 від 22 липня 2009 року) - це сукупність щонайменше двох послуг (транспорт і житло) наданих більше ніж на 24 години або з ночівлею, які продаються чи пропонуються в загальній ціні [20].

Узагальнюючи вищевикладене, зазначимо, що сфера послуг, а зокре­ма галузь туризму є однією із вагомих складових державної політики, тому потрібно враховувати основні тенденції міжнародного розвитку ту-ризмології як науки. Запропоноване нами удосконалене бачення турис­тичного продукту на підставі проаналізованих матеріалів франкомовнихвидань стає важливою ланкою успішного навчання французької мови професійного спрямування майбутніх фахівців сфери туризму, адже ве­лике значення має вивчення іноземної літератури і правильне розумін­ня основних базових понять даної галузі. Окрім вдосконалення проце­су формування франкомовної комунікативної компетенції професійного спрямування студентів спеціальності "Туризм" дане дослідження також важливе для розвитку туристичної галузі в цілому. Саме тому проведе­ний зіставний аналіз має стати помічним для майбутніх спеціалістів сфе­ри туризму, які працюватимуть на міжнародному рівні.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16