М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Література:

1.Александрова А. Ю. Международный туризм. М. - 2002, 337 с.

2.Бабарицька В. К., Малиновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперей-тинг. - К: "Альтерпрес", 2004. - 288 с.

3.Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Экономика туризма: Учеб. пособие. -М.: Финансы и статистика, 2000. - 176 с.

4.Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та ре­креаційної географії. - К: "Палітра", 1998. - 130 с.

5.Богалдин-Малых В. В. Маркетинг и управление в сфере туризма и социально-культурного сервиса: Учеб. пособие. - М.: Изд-во Московского психолого-социального института, 2001. - 156 с.

6.Джанджугазова Е. А. Маркетинг в индустрии гостеприимства.: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр "Акаде­мия", 2003. - 224 с.

7.Зорин И. В., Квартальнов В. А. Туризм как вид деятельности Издатель­ство "Финансы и статистика". - 288 с.

8.Исмаев Д. К. Маркетинг иностранного туризма в Российской Федера­ции. Теория и практика деятельности туристских фирм: Учеб. пособие. - М.: Мастерство, 2002. - 192 с.

9.Квартальнов В. А. Туризм: Учебник для образоват. учреждений турист. профиля / В. А. Квартальнов; Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 315 с.

 

10.Котлер Ф., Боуэн Дж., Майкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и ту­ризм, Учебник для вузов/Пер. с англ. под ред. Р. Б. Ноздревой. - М.: ЮНИ-ТИ, 1998. - 787 с.

11.Лойко О. Т. Туризм и гостиничное хозяйство: Учебное пособие. -Томск: Изд-во ТПУ, 2005. - 152 с.

12.Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). -3-є вид., перероб. та доп. - К.: Альтерпрес, 2005. - 436 с.

13.Мальська М. Туристичний бізнес: теорія та практика: Навч. пос. / М. Мальська, В. Худо. - Київ: ЦУЛ, 2007. - 424 с.

14.Маркетинг турпродукту: підручник / Ю. О. Карягін, З. І. Тимошенко, Т. О. Демура, Г. Б. Мунін; за заг. ред. Г. Б. Муніна, О. О. Гаци. - К.: Кондор, 2009. -394 с.Менеджмент туристичної індустрії / Школа І. М., Ореховська Т. М., Козьменко І. Д. та ін. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2005. - 596 с.

15.Про внесення змін до Закону України "Про туризм": Закон України №1282-IV від 18.11.03 // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 13.

16.Ткаченко Т. І., Гаврилюк С. П. Економіка готельного господарства і ту­ризму: Навч. посібник. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. - 178 с.

17.Шканова О. М. Маркетинг послуг. - К.: Кондор, 2003. - 304 с.

18.Ahmed W. B. Techniques du tourisme / W. B. Ahmed. - Електронний ресурс: режим доступу: http://www.ihet.rnu.tn/ download/ Guides%202%20 Les%20services,%20les%20produits,et%20les% 20attraits%20touristiques.pdf.

19.Code du Tourisme. Art. L211-2 - Електронний ресурс: режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/affichCodeArticle.do;jsessionid= 67B210504A5DA AEE1052CE0D50CC2636.tpdjo10v_1?idArticle=LEGIARTI000020897220&cid Texte=LEGITEXT000006074073&dateTexte=20100126.

20.Conception de produit touristique. Cours. - Електронний ресурс: режим доступу: http://www.doc-etudiant.fr/Social/Sociologie/Cours-La-conception-de-produit-touristique-24458.html.

21.Michel Monereau. Management des organisations touristiques : 1re et 2e annees. / Monereau M. - Rosny-sous-Bois : Breal, 2008. - 244 p.

Creer des produits touristiques. Agence de developpement Touristique de l'Yonne, 2007 - Електронний ресурс: режим доступу: http://www.tourisme-yonne.com/pro/pdf/sla/creer_produits.pdf.УДК[811.161.2'373.421+811.161.2'373.43]: 007 Ніжегородцева Л. О., Ясінська О. В.,

Луцький гуманітарний університет, Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ СИНОНІМІЇ В СФЕРІ КІБЕРНЕОЛОГізМІВ

Стаття присвячена дослідженню теоретичних положень концепту­ального аналізу синонімії в сфері кібернеологізмів. Автори досліджують способи утворення концептуального аналізу синонімії в сфері кібернеоло-гізмів та визначають концептуальні типи їх синонімічних відносин.

Ключові слова: кіберблок, кібернеологізми, семантика, синонімічний ряд, семантична характеристика.

The article is dedicated to theoretical presuppositions of conceptual analysis of synonymy in the field of cyberneologisms. The authors investigate the means of the formation of the conceptual analysis of synonymy in the field of cyberneologisms and determine the conceptual types of their synonymic relations.

Key words: cyberblock, cyberneologisms, semantics, synonymic line, semantic characteristic.

Актуальність статті зумовлена тим фактом, що cинонімія є важливим фактором як лексичного рівня мови в цілому, так і будь-якого полісеман­тичного слова зокрема. Розробка проблем синонімії, заснована на розу­мінні природи лексичного значення слова, а відповідно стосується розу­міння природи та багатогранних типів семантичних зв'язків між слова­ми. Словесний знак несе в собі принцип узагальнення, який передбачає функцію як розрізнення, так і тотожності. В силу цих своїх особливостей полісемантичне слово має здатність знаходитись в декількох синоніміч­них рядах та в декількох лексико-семантичних групах.

Метою статті є представлення комплексного опису синонімії в сфері кі-бернеологізмів, вивчення особливостей її формування та функціонування в аспекті концептуального аналізу, що передбачає розв'язання таких завдань:

1) проаналізувати погляди лінгвістів на проблеми синонімії;

2) визначити та дослідити способи формування і процес утворення синонімічних відношень в межах кіберблоку ВОРОГ СИСТЕМИ;

3) розглянути наступні типи синонімії: семемна, редуктивна, адитив­на та редуктивно-адитивна.

В лінгвістиці проблема синонімів вивчалась з точки зору як форми, так і змісту. Під синонімією розуміється тип семантичних відношень мовних одиниць, що полягає в повному або частковому співпадінні їх значень. В якості одиниці змістового співставлення лексичних синоні-

© Ніжегородцева Л. О., Ясінська О. В., 2010мів виступає елементарне значення слова [3, с. 33]. По суті синоніми - це слова близькі або тотожні за своїм значенням, що позначають одне й те ж поняття, але відрізняються один від одного відтінками значення, стиліс­тичним забарвленням [4, с. 66], або ж функціональними характеристика­ми, як в нашому випадку. Синоніми можуть відрізнятись й усіма озна­ками, вони здатні замінювати один одного в яких-небудь контекстах без втрати змісту для предметно-логічного висловлювання. Синоніми від­носяться до однієї частини мови та об'єднуються семантико-змістовою і функціональною характеристикою чи загальним семантичним стержнем (змістовим знаменником) [2, с. 27]. Синоніми, як стверджує

С.Д. Кацнельсон, зовсім не байдужі по відношенню один до одного, і ко­жен з них займає чітко визначене місце в парадигматичному ряді [5, с. 56], де ключове місце належить словам, які виражають загальну для цілого ряду ідею.

Задовільним критерієм синонімії вважається узгодження слів в денота-ції, але це узгодження рідко буває настільки повним для того щоб перетво­рити синоніми в абсолютно тотожні за значенням. В той же час, лексичні одиниці, які входять до складу синонімічного ряду, у більшій чи меншій мірі можуть бути однаково пояснені. Словникові дефініції синонімів часто не дають чітких вказівок контекстуального узуса, що ускладнює їх повне розуміння та правильну диференціацію. На думку М.В. Нікітіна, синоніми повинні бути визначені як кореферентні (узуальні та оказіональні) позна­чення з загальним когнітивним та прагматичним значенням [6, с. 95]. Іс­нує також тлумачення синонімії як "симетричної гіпонімії", яка визнача­ється в термінах двосторонньої імплікації, або еквівалентності [7, с. 447].

Синонімія як така, в її традиційному розумінні, має місце в межах окремих кіберблоків (специфічних угрупуваннях синонімів та квазісино-німів - синонімів широкого плану), в яких відповідні кібернеологізми є понятійними, функціональними та понятійно-функціональними.

В нашій статті в центрі уваги перебувають понятійні розбіжності між одиницями, оскільки саме дані розбіжності можуть бути найбільш зна­чимими для цілей концептуального аналізу. При здійсненні такого ми керуємось наступними теоретичними положеннями.

Кожен з кіберблоків кібернеологізмів ґрунтується на певному катего­ріальному концепті. Враховуючи специфіку кібернеологізмів, одиниці, які входять до складу кіберблоків, називають категоріальну сутність чи то з більшою чи то з меншою мірою деталізації. Значення цих одиниць функціонально підпорядковані диференціюючій тенденції: вони переслі­дують ціль максимально висвітлити усі межі концепту. При цьому змінні атрибути визначають селективність при використанні того чи іншого си­ноніма [9]. Будучи взаємопозв'язаними, значення кібернеологізмів, що представляють кіберблок, складаються в єдину семантичну сітку.

Для концептуального аналізу цієї сітки, що здійснюється в нашійстатті, вихідним є значення домінанти конкретного синонімічного ряду: по відношенню до цього значення встановлюється факт модифікації зна­чення у інших синонімічних одиниць. Домінанта синонімічного ряду ви­значається нами з урахуванням загальноприйнятого критерію. Це сло­во є стилістично нейтральним і синтагматично найменш закріпленим [7, с. 446]. Семантика домінанти є "опорним значенням", "власним зобра­женням", яке підлягає модифікації в інших синонімічних одиницях [9, с. 304-305]. Крім того, домінанта розглядається як центральна, прототипіч-на одиниця категоріального концепту, що лежить в основі кіберблоку. Центральний член категорії полегшує розпізнавання, запам'ятовування та засвоєння інших її членів, що створює положення для наступних ви­сновків. Заміщення категорії в цілому її центральним членом має місце при створенні розумових висновків, розпізнаванні образів і т.д [8, с. 43].

У статті синонімія розглядається за допомогою фреймової семантики на матеріалі кібернеологізмів, які входять до кіберблоку ВОРОГ СИСТЕ­МИ. Лексичні одиниці, які є складовими кіберблоку ВОРОГ СИСТЕМИ пов'язані один з одним синонімічними зв'язками, які можна побудувати використовуючи акціональний фрейм, оскільки складовими фрейму дано­го типу є декілька предметів ДЕХТО/ДЕЩО, які наділені семантичними ролями. Семантичні ролі відображають характер відношень між предмет­ними сутностями, серед яких одна наділена роллю агенса, і ця роль є цен­тральною. В нашому випадку людина є агенсом - головним учасником по­дії, оскільки розподіл ролей між іншими учасниками події залежить від ді­яльності, яку виконує агенс. В акціональному фреймі акцент падає на вза­ємодію одного предмета з іншими предметами. Спосіб такої взаємодії і ви­значає характер зв'язку між складовими фрейму [1, с. 19].

В акціональному типі фреймової структури кіберблок ВОРОГ СИС­ТЕМИ представлений наступним чином:

ДЕХТО: ЛЮДИНА (агенс)    ► ДІЯЛЬНІСТЬ (втручання)


за допомогоюФреймова синонімічна сітка базується на домінанті, яка в свою чер­гу містить "'ембріональну'" структуру змістового стержня синонімічної групи" [10, с. 512]. Ця структура має "стабільне ядро сукупності ознак", що утворюють "впорядковану поняттєву конфігурацію" [11, с. 512]. Дані ознаки є семантичними характеристиками концепту. Термін семантичні характеристики (СХ) за змістом пересікається з традиційним для семасі­ології терміном семантичні компоненти (СК) або семи. У світлі прото-типової семантики значення не відтворюється з окремих елементів; еле­ментами значення є здатності (properties), що є інгерентно характерни­ми для цілісного концепту та "виокремлені" з нього шляхом аналізу. На­бір і конфігурація СХ зумовлені не стільки фізичними властивостями об'єктів, скільки тими психологічними умовами, у співвідношенні з яки­ми, людина набуває досвіду. СХ є знаками внутрішніх механізмів, за до­помогою яких дані явища сприймаються та концептуалізуються [10, с. 505]. Відмінності між явищами, які концептуалізуються призводять до того, що у вихідному значенні домінанти синонімічних груп, що позна­чають певні кіберблоки, можуть фігурувати різні семантичні характерис­тики (СХ).

Члени синонімічного ряду звернені до опорного слова. В їх семан­тиці, в тій чи іншій формі виражена конфігурація СХ, представлена в значенні домінантного слова. Редукція окремих СХ в цій конфігурації пов'язана з тим, що у значенні синоніму реалізується лише частина того комплексу ідей, який представлений в опорному слові. З іншого боку, як це зазначалось в цілому ряді робіт, значення одиниць синонімічного ряду може бути більш конкретним, ніж значення опорного слова. В се­мантиці таких одиниць має місце уточнення, специфікація СХ, представ­лених в значенні домінанти. Уточнення складається у висвітленні влас­тивостей та різних характерних ознак та явищ дійсності. Необхідність уточнення викликана тим фактом, що позначуване в силу своєї багато­гранності не "охоплюється" одним словом. Уточнюватись можуть рівень виявлення діяльності, впливу, результату тощо.

Враховуючи наведені вище твердження, а також, беручи до уваги дані фактичного матеріалу, ми маємо можливість стверджувати, що між оди­ницями, які ми називаємо кіберблоками комп'ютерних новоутворень, існують різнопланові понятійні зв'язки, що зумовлюють концептуаль­ні типи синонімічних відносин. Останні визначаються нами як семемна синонімія, редуктивна синонімія, адитивна синонімія та редуктивно-адитивна синонімія.

При семемній синонімії ми виходимо з визначення семи як "еле­ментарного значення слова (лексико-семантичного варіанту слова) [7, с. 447]. При семемній синонімії одиниці, що входять до одного й того ж кі-берблоку, співвідносяться за кількістю ЛСВ (ЛСВ - співвідносяться зіслотами фрейму), які у них співпадають: ДЕХТО = ЛЮДИНА (агенс), ДЕЩО = ДІЯЛЬНІСТЬ, ДЕЩО = ІНСТРУМЕНТ. Чим більша кількість ЛСВ одиниць синонімічного ряду співпаде з кількістю ЛСВ домінанти, тим тіснішим є зв'язок між ними.

Синонімія редуктивного, адитивного і редуктивно-адитивного типу притаманні одиницям, що проявляються у різних кіберблоках кіберне-ологізмів. При редуктивній синонімії в значеннях одиниць синоніміч­ного ряду має місце зменшення, "згортання" базових СХ, що представ­лені в інтенсионалі домінанти. Даний фактор є пов'язаним з явищем "висвітлення-затемнення", при якому відбувається рематизація, або ак­центування, одних СХ та тематизація, або переміщення на другий план, інших. Останні можуть розміщуватись в області імплікаційного значен­ня та актуалізуватись при вживанні одиниць в окремих контекстах.

При адитивній синонімії, навпаки, в семантиці одиниць синоніміч­ної групи з'являються нові СХ, які доповнюють ті, що налічуються в інтенсионалі опорного слова. Включення додаткових СХ до понятійної конфігурації призводить до появи нового семантичного параметра, що є пов'язаним з подібним, але не з тотожним явищем, яке визначає понятій­ні відмінності між синонімами.

Редуктивно-адитивна синонімія - це синтез редуктивної та адитив­ної тенденції в організації синонімічних угрупувань. В цьому випадку висунення на передній план одних та переміщення інших СХ на другий план в значенні домінанти супроводжується специфікацією, уточненням "висвітлених" семантичних характеристик.

В поданому нижче описі результатів аналізу синонімів, які представ­ляють кіберблоки кібернеологізмів, нами були використані наступні по­значення:

  СХ, яка редукується у значенні домінанти синонімічного ряду по­значається квадратними дужками - [];

  нова СХ, що входить до значення домінанти синонімічного ряду, маркується знаком "*", що стоїть перед нею.

Аналіз синонімічного ряду, який утворюють ЛСВ в межах кожного кіберблоку, завершується побудовою синонімічної сітки. В сітці одини­ці, пов'язані з опорним словом відношеннями адитивної синонімії, зна­ходяться вверху опорного слова. Редукція СХ представлена в одини­цях, що знаходяться внизу домінанти. В тому випадку, коли синоніміч­на сітка демонструє відношення редуктивно-адитивної синонімії, одини­ці з редукованою СХ розміщуються зліва та справа від опорного слова, а пов'язані з опорним словом, лексичні одиниці, які уточнюють, специфі­кують визначені СХ, подаються нижче під домінантою. КіБЕРБЛОК ВОРОГ СИСТЕМИ (SYSTEM ENEMY) Семемна синонімія: hacker (4 ЛСВ - висококваліфікований спе­ціаліст [ЗНАННЯ]; комп'ютерний ентузіаст [КОМП'ЮТЕР]; систем­ний зловмисник [ВОРОГ+СИСТЕМА]; обізнаний програміст Інтер-нет системи [ПРОГРАМІСТ]), cracker (3 ЛСВ - кваліфікований спеці­аліст [ЗНАННЯ]; комп'ютерний зловмисник [КОМП'ЮТЕР]; зломщик [комп'ютерних систем] програм [ВОРОГ+ ПРОГРАМА]), phreaker (2 ЛСВ - обізнаний спеціаліст [ЗНАННЯ]; зломщик телефонних мереж [ВОРОГ + ТЕЛЕФОН]).

Семемна синонімія: virus (5 ЛСВ - елемент коду; здатний до само-розмноження; пошкоджує комп'ютерні системи; ушкоджує великий об'єм даних; викликає незвичну поведінку системи), malware (2 ЛСВ -угрупування вірусів; кіберсленг - вживається у вузькоспеціалізованому колі програмістів); worm (4 ЛСВ - незалежна програма; здатна до са-мокопіювання; пошкоджує комп'ютерні файли; здатна викликати неви­правдану загрузку каналів зв'язку та пам'яті); Trojan horse (3 ЛСВ - ко­мерційна програма; порушує безпеку програми; містить код).

 

ДЕХТО = ЛЮДИНА (агенс):

Редуктивно- адитивна синонімія:

hacker (7 СХ) - висока кваліфікація; комп'ютерний спеціаліст; зна­ння системи; знання Інтернету; програміст; зловмисник; зломщик Інтер-нет баз і мереж;

cracker (6 СХ) - [висока] кваліфікація; комп'ютерний спеціаліст; зна­ння [системи]; знання [Інтернету]; зловмисник; зломщик *програм;

phreaker (5 СХ) - [висока] кваліфікація; *телефонний спеціаліст; зна­ння *мобільного телефону; зловмисник; зломщик *телефонних мереж

 

СИНОНІМІЧНА СІТКА

phreaker-*    HACKER     ► cracker

 

ДЕЩО = ДІЯЛЬНІСТЬ:

Редуктивно- адитивна синонімія:

hacker (5 СХ) - втручання в систему; використання незаконних спо­собів; пошкодження баз даних; незаконне пошкодження банківських да­них; скачування секретної інформації;

cracker (3 СХ) - *неповне втручання в систему; проникнення до *лі-цензійних програм; [використання незаконних способів];

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16