М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 58

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

 

13.   Clyne M. G. Pluricentric Language/ Plurizentrische Sprachen // Sociolinguistics/Soziolinguistik. An International Handbook of the Science of Language and Society/ Ein internationales Handbuch zur Wissenschaft von Sprache und Gesellschaft. 2. vollstandig neu bearbeitet und erweiterte Auflage. hrsg. von Ulrich Ammon et al. 1. Teilband. - 2005. - S. 296 -300.

14. Domaschnew A. Noch einmal tiber die nationalen Sprachvarianten im Deutschen // Zeitschrift ftir germanistische Linguistik. - №17. - 1989. - S. 342 - 355.

15.  Domaschnew A. Ade, DDR-Deutsch! // Muttersprache. - 101. - 1991. - S. 1-12.

16. Domaschnew A. Zum Problem der terminologischen Interpretation
des Deutschen in Osterreich
// Muhr R. (hrsg.) Internationale Arbeiten zum
Osterreiсhischen Deutsch und seinen nachbarsprachlichen Beztigen. - Wien: Verlag
Holder-Pichler-Tempsky.
- 1993. - S. 7-21.

17.Duden. Redewendungen und sprichwortliche Redensarten. Worterbuch der deutschen Idiomatik. (bearb. von G. Drosdowski und W. Scholze-Stubenrecht). -Berlin/ Mannheim/ Leipzig/ Wien/ Ztirich: Dudenverlag, 1992. - 864 s.

18.Ebner J. Wie sagt man in Osterreich? Worterbuch des osterreichischen Besonderheiten. Duden-Taschenbticher. - Mannheim/ Wien/ Ztirich: Dudenverlag Bibliographisches Institut, 1980. - 252 s.

19.Greyerz O. Berndeutsches Worterbuch. - Muri b. Bern: Cosmos Verlag, 1997. - 426 s.

20.Meyer K. Wie sagt man in der Schweiz? Worterbuch des schweizerischen Besonderheiten. Duden-Taschenbticher. - Mannheim/ Ztirich: Dudenverlag, 1989. - 380 S.

21.  Osterreichisches Worterbuch. - Wien: Verlag Jugend und Volk,
Osterreichischer Bundesverlag,
1990. - 501 s.

22.Stadler F.J. Schweizerisches Idiotikon. - Aarau: Verlag Sauerlander, 1994.

-   756 s.

23.Suter R. Baseldeutsch-Worterbuch. - Basel: Christoph Merian, 1984. - 367 s.

24.Weber A., Bachtold J.M. Ztirichdeutsches Worterbuch. - Ztirich: Rohr, 1983. - 476 s.

Wiesinger P. Die deutsche Sprache in Osterreich // Wiesinger P. (hrsg.) Das osterreichische Deutsch. - Wien/ Koln/ Graz, Bohlau Verlag. - 1988. - S. 9-31.УДК 81'366

Помігуєва Л. П.,

Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І.Я. Франка, м. Прилуки

МОРФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА СКЛАДНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТЕРМІНІВ

Автор статті аналізує структуру складних термінів, описує спосо­би утворення складних термінів у сфері сільського господарства. Пред­ставлена класифікація складних сільськогосподарських термінів на осно­ві їх граматичної структури і семантики.

Ключові слова: складне слово, граматична структура, складний тер­мін, семантичні відношення.

The author of the article analyses the structure of compound agricultural terms, describes the methods of compound terms formation in the field of agriculture. The agricultural terms classification is presented. It is based on their grammar structure and semantics.

Key words: compound word, grammatical structure, complex term, semantic relations.

На сучасному етапі розвитку науки гостро постала проблема необ­хідності дослідження термінологічних систем різних наук, включаючи і термінологію сільського господарства. Становлення термінології, її роз­виток ініціюються позамовними чинниками, але самі процеси станов­лення і розвитку термінології, так само як результат цих процесів, регу­люються законами мови. В термінології більшою мірою, ніж в інших ша­рах лексики, проявляється взаємодія екстра- та інтралінгвістичних чин­ників. Цим пояснюється і те, що мовознавці об'єктом своїх досліджень часто обирають термінологічний комплекс мови.

Різні аспекти функціонування термінологічної лексики протягом 20-го століття вивчали як українські, так і зарубіжні лінгвісти В. В. Виноградов, О. О. Реформатський, В. М. Лейчик, Е. Вюстер, Д. С. Лотте, Е. Ф. Скоро-ходько, Т. Р. Кияк, Т. І. Панько, Д. Н. Ушаков та ін. Вчені доходять висно­вку, що з метою однозначності комунікації в процесі реалізації фахових знань сучасний стан науки вимагає поглибленого вивчення таких питань, як процеси формування термінологічних систем, семантизація термінів, їх стандартизація та прагмастилістична реалізація в науковій літературі та науковій комунікації. Прогрес людства, розвиток науки і техніки передба­чає також активну дослідницьку діяльність у галузі термінологічної лекси­ки, явищ і процесів номінації та термінологізації.

Базова морфологічна структура термінологічних одиниць майже спів­падає із структурою слів спільної мови. Таким чином, з погляду струк­тури, терміни, як і слова, можуть бути монолексемними і полілексемни-

© Помігуєва Л. П., 2010ми. Відповідно до морфемної структури терміни можуть бути прости­ми, флективними, складними, абревіатурними і фразовими. Опишемо способи утворення складних термінів у сфері сільського господарства, ґрунтуючись на дані наступних словників: "Farmer's Dictionary"(1846) [15], "Англо-російський сільськогосподарський словник (1983) [1] і "Agriculture: A Glossary of Terms, Programs, and Laws" (2005) [14].

Складні терміни - це один з шляхів термінотворення в корпусі сіль­ськогосподарської лексики, що дозволяє створити новий термін з двох відомих термінів: thinner-weeder (культиватор-проріжувач) або терміна у поєднанні із загальновживаним словом thermoshock (вогняна культи­вація).

Класифікація складних термінів здійснюється на основі їх граматич­ної структури і семантики. Складний термін - це, перш за все, склад­не слово. О. І. Смирницький (1959) розмежовує слова прості, похідні і складні, в основу яких входить дві або більша кількість кореневих мор­фем. [11; с. 52] І. В. Арнольд (1973) дає наступне визначення: складним словом (а compound word) називається поєднання двох або, рідше, трьох основ, що функціонують, як одне ціле і що виділяються у складі речення як особлива лексична одиниця, завдяки своїй цілісності, а саме: орфогра­фічно (злитим або дефісним написанням), фонетично (об'єднуючим на­голосом), а також синтаксично. [3; с. 85]

Орфографія складних термінів є злитим написанням компонентів (за­критим). Дефісне написання наголошується в наступних випадках:

а) щоб уникнути невірного розуміння терміну, через дефіс пишуться
складені терміни
red-ripe apples, acid-tolerant plants;

б)    складені терміни, що включають Participle I і Participle II: sulphur-
containing root exudates, soil-born diseases, soil-born pest, developed
'perennial' cultivars;

в)    терміни, що включають прикметники high, low: high-yielding, high-
biomass, low-grade, low-growing;

г) терміни, що включають прислівник, прийменник або часточку: no-
till production self-pollinate, hilling-up, cutting-up;

д)    видові терміни, що включають означення, наприклад: white-fly;

е) два різнозначних іменники пишуться через дефіс, якщо людина або
предмет мають властивості обидва:
thinner-weeder, ridger-seeder, zero-
tillage, roller-planter, seed-bed, seed-box, seed-wheel, seed-crops.

Окрім дефісного і злитого написання складних слів, часто зустріча­ється написання за допомогою сполучних елементів, наприклад: freeze-and-thaw, thermo-shock, geoponics. Р.З. Гінзбург і С.С. Хідекель (1979) ви­діляють власне звичайні складні слова і складні слова, утворені за допо­могою деривату. Cm^rn слова, утворені за допомогою деривату, є псев-доскладними, оскільки утворені за допомогою суфіксів дериватів і безних не існуючих. [6; с. 96] Наприклад: waterlogged - це суфіксальний де­риват. Але композиційна особливість основи, тобто поєднання двох еле­ментів, що втратили своє первинне значення, дозволяє віднести їх в роз­ряд складних термінів.

У сільськогосподарському словнику зафіксовані складні терміни дериватів, утворені за допомогою конверсії по моделі Verb + Adverb: runoffs, to downgrade, to downflow. Семантично дані терміни мотивовані фразовими дієсловами з прозорими елементами дериватів.

При описі термінологій Б. Г. Головін і Р. Ю. Кобрін (1987) реко­мендують виділяти два основні типи термінів: терміни-слова і терміни-словосполучення. Терміни-слова можна класифікувати на непохідні, по­хідні і складні. [7; с. 42] Аналіз словників і глосаріїв сільськогосподар­ської термінології показує, що складні терміни складаються з елементів, кожний з яких може функціонувати самостійно в інших контекстах, але саме в даному поєднанні набуває свого термінологічного значення. В.В. Єлісєєва (2005) відзначає, що граматична характеристика складного сло­ва частіше залежить від другого компонента, наприклад, windfirm (Noun + Adjective = Adjective), windmill (Noun + Noun = Noun), з іншого боку - windbreak (Noun+ Verb = Noun).

Терміни, греко-латинські тєрмоєлємєнти bio-, що містять, auto-, anti-, contra- inter-, macro-, micro-, mono-, multi-, poly-, semi-, які мають само­стійне значення, також можна віднести до складних. [8; с. 106]

У складі сільськогосподарської термінології виділяються складні тер­міни, що мають переважно іменний характер. Це відзначають багато сис­тем термінологій: Г. О. Вінокур (1959), Д. С. Лотте (1961), О. С. Ахмано-

ва (1968) і ін. [5, 9, 4]

У свою чергу, складний термін відкриває шлях для подальшого тер­мінотворення (конверсії, афіксації, абревіації і словоскладання). У осно­ві даної класифікації лежить частеречний принцип утворення номінатив­них і ад'єктивних термінів. Згідно цього підходу складні слова відно­сяться до певної частини мови залежно від того, якими частинами мови елементи цього слова є. При цьому не завжди зберігається частина мови отриманого терміну від його складових. Так, складним терміном є імен­ник, якщо обидва його компоненти іменники (leafstalk, earcorn) і навіть якщо один або обидва компоненти - дієслова (land-use) і т.д. Ось декіль­ка найбільш поширених в даній терміносистемі номінативних слово­творчих патернів:

Noun + Noun: covercrop, beehouse, beehive, earcorn, leafstalk Adjective + Noun: bareground, bluegrass, broadacre, greenhouse, hotbed Noun + linking vowel + Noun: genotypes, thermoshock, silviculture Дериваційні номінативні терміни утворюються за патернами: Noun + Verb+er: beekeeper, grasscutter, sackholder, side-dresserNoun+er + Noun+er: ridger-seeder, thinner-weeder, roller-planter Noun + Noun+s: landweeds, headlands Adjective + Noun+s: badlands, wetlands, brownfields Adjective + Verb3+er: widespreader, double-chopper Noun + Verb+ing: stripcropping, stubble-mulching До ад'єктивних словотворних патернів відносять: Noun + Adjective: windfirm, acid-tolerant, acid-soluble, aphid-resistant, herbicide-tolerant

Adjective + Adjective: red-ripe

Дериваційні ад'єктивні терміни утворюються за патернами: Adjective +Verb+ing: high-yielding, water-bearing, early-maturing Verb+ing + Adjective: eating-ripe Noun + Verb3: soil-born

Noun + Verb+ed: waterlogged, foodborn (pathogens) Adjective + Verb+ed: white-kerneled

Як видно з прикладів терміни деривати не існують без своїх морфо­логічних афіксів, що підтверджує твердження Р.З. Гінзбурга і С.С. Хіде-кель (1979) про псевдоскладні слова. [6; с. 112]

Необхідно відзначити різну граматичну природу схожих моделей:

Noun + Noun = Noun: leafstalk

Noun + Noun = Adjective: acre-foot

Adjective + Noun = Noun: greenhouse

Adjective + Noun = Adjective: widerow

Noun + Verb+ing = Adjective: soil-building crops

Noun + Verb+ing = Noun: rock-gardening

Аналізуючи словникові статті були відмічені термінотворчі патерни, до складу яких входять прислівники: many-field system, early-maturing - і числівники: first-crop yields, dual-level, two-course system (система дво­пільної сівозміни).

Аналізуючи семантичні відносини між основами складних слів, О. Д. Мішков (1988) дає визначення композитного компоненту як зна­чення, що формується як чинник відносин між компонентами складного слова. Такі складні слова він називає композитами. Композити, будучи утвореними з двох повнозначних основ, розвивають особливий вид сло­вотвірного значення, специфічний саме для складних слів. [10; с. 5] Як ми бачимо, при класифікації складених термінів відносно граматичної структури в результаті можливі різні словотворчі патерни:

1) коли провідним елементом складеного слова може бути перша час­тина;

2) провідним елементом складеного слова може бути друга його час­тина.

У зв'язку з цим розрізняють екзоцентричні і ендоцентричні терміни.Ендоцентричний тип є складений термін, значення якого є сумою зна­чень складових його елементів. Структура такого терміну представляє дві кореневі основи з набором дериватів, при цьому вони діють між со­бою у видових відносинах: rainplanter - це вид посадочної машини з по­ливним пристроєм; seedtape - вид стрічки (насіння). Екзоцентричний тип - це складні терміни, значення яких не визначається жодним з його еле­ментів, які входять до його складу, тобто значення цілого не рівно сумі значень складових. Наприклад: flower-bed (квітник) не є якийсь різновид ліжка (bed), хоча про його значення можна здогадатися по першому еле­менту flower (квітка), або rainwash (ерозія), коли по значеннях основ важ­ко здогадатися про значення терміна.

Також пор.: aquaculture - вирощування водних рослин або тва­рин у водному середовищі. Або, припустимо, white-fly. Якщо перекла­дати це слово покомпонентно, ми набудемо значення "біла муха". На­справді це слово має значення "щитівка" - вид сільськогосподарського шкідника. Складені терміни мають семантичну насиченість і стислість, завдяки чому дається перевага дефісному терміну, ніж функціонально-рівнозначному словосполученню. Прозора словотворча будова подібних апозитивних конструкцій також сприяє їх активному вживанню.

Н. С. Шарафутдінова (2006) описує два види складених термінів згід­но взаємозв'язку компонентів:

1)  Детермінативний складений термін. Один компонент підпорядко­ваний іншому: основне слово визначається детермінантом (означенням). О. Д. Мішков називає це явище ад'єктивацією початкового компонента. [10; с. 4]Послідовність композитів є стійкою. В термінах базовий компо­нент займає останнє місце: field-crop, rock-gardening, у системі сільсько-господрської термінології. Означення виражає, як правило, функцію або значну ознаку основного слова.

2)  Копулятивний складений термін. Тут обидві безпосередньо скла­дові, як і при будь-якому копулятивном композиті. Обидва компоненти є семантично рівноправними і називають дві різні функції одного і того ж предмету чи особи. Подібне термінотворення часто зустрічається в аг­рономічних текстах, наприклад: disease-resistance, agronomist-gardener, saline-alkali, roller-planter. [12; с. 63]

Аналізуючи взаємодії, в основі представлених композитів сільсько­господарської термінології, розглядаються деякі типи семантичних від­носин між їх компонентами і виділяються наступні відносини: "призна­чення", "місця", "цілі", "результат", "частина-ціле". Перш за все, виді­ляються відносини призначення, коли друга основа призначена для пер­шої. Композитні компоненти, які зв'язані даним відношенням, можна розділити на декілька груп залежно від того, що позначає визначуваний компонент.Це можуть бути основи, що позначають предмет, сукупність предме­тів або інструментарій beehouse house for bees), grasscutter cutter for grass), sackholder holder for а sack), seedbox box for seeds), windscreen screen for wind), seedtime (time for seeding). Семантичні відносини між компонентами останнього терміну можуть розглядатися і з погляду від­ношення часу. Якщо розглянути композитні терміни beehouse house for bees), seed-wheel (котушка насінного апарату), fruitcase (коробочка), fruit-frame (шпалера), то визначуваний компонент з одного боку позна­чає місце, де відбувається щось, в іншій для чого або кого призначено це місце. Іншими словами, чи є дане семантичне відношення відношенням місця або призначення? У даній ситуації доречний аналіз екстралінгвіс­тичної реальності.

Далі, можна позначити семантичні відносини між компонентами складного терміну як 'відношення мети': covercrop (рослини, висажені з метою поліпшення ґрунту), seedtape (насінна стрічка, використовува­на з метою посадки).

Були виділені терміни, композитні компоненти яких зв'язані відно­шенням "частина-ціле", "ціле-частина":

aquaculture, silviculture, viticulture - частина рослинництва;

peatland, rangeland, wetlands - різновид ґрунту;

leafstalk - частина рослини;

leafguard (машина), leafstalk (частина рослини), leaf-feeding (харчу­вання).

Необхідно виділити ще один тип семантичних відносин - відношення часу: перший компонент указує на час, коли відбувається те, що вказане в другому компоненті: seedtime, haytime.

Пор. також семантичні відносини результату, тобто діяльності або ефекту досвіду, що досягається в результаті: rainwash (як результат до­щів), side-effect, soil-conditional effect.

В деяких випадках, очевидно, що компоненти складного слова пов'язані двома типами семантичних відносин. Д.Н. Шмельов (1968) по­яснює це дифузним значенням, яке викликане полісемією слів. [13; с. 118] При цьому відношення між об'єктами дійсності інваріантне. Так, seedbox - з одного боку, можна розглядати як 'ящик для насіння' ('відно­шення місця'), з іншого боку, як 'ящик для вирощування розсади' ('від­ношення призначення')

1. Таким чином, питання про тип семантичних відносин між композит­ними компонентами безпосередньо пов'язане з віднесенням даного тер­міну до повних термінологічних композитів або термінологічним сло­восполученням. Одне термінологічне поняття може бути представлене як складним словом, так і словосполученням, це часто лише проблеми орфографії.Англо-русский сельскохозяйственный словарь. Под ред. В. Г. Козлов­ского. - М.,1983. - 880 с.

2. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М.: Изд. МГУ, 1973.

3. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. - М.: Про­свещение, 1990. - 309 с.

4. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1968. - 607 с.

5. Винокур Г. О. Заметки по русскому словообразованию. Избранные работы по русскому языку. - М., 1959.

6. Гинзбург Р. З., Хидекель С.С. Лексикология английского языка: Учеб­ник. - М.: Высшая школа, 1979. - 269 с.

7. Головин Б. Г., Кобрин Р. Ю. Лингвистические основы учения о тер­минах. - М.: Высшая школа, 1987. - 104 с.

8. Елисеева В. В. Лексикология английского языка. - СПб.: Изд-во: Фило­логический факультет СПбГУ, 2005.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16