М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 63

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Лексика мови постійно збагачується. У процесі мовного спілкування одне й те ж саме поняття характеризується з різних поглядів, виділяють­ся нові його ознаки. Це приводить до утворення нових слів. У лексемах може відбиватися ставлення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та волевиявлення. Між словами, що позначають одне розгалуже­не поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлю­ються близькі зв'язки, їх називають синонімічними, а слова синонімами.

Слово синонім грецького походження й дослівно означає "одноймен­ний". Тобто це слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичними забарвленнями, наприклад: мікро­процесор, мікроконтролер, процесор, суперпроцесор [4]. Отже, синоніми мають дві суттєві властивості. З одного боку, вони подібні, близькі, а з другого - значеннєві відтінки й стилістичне забарвлення їх не збігають­ся, не роблять їх однаковими.

Термінами-синонімами називаються переважно різнокореневі термі­нологічні одиниці, синонімія розглядається як семантичне явище, а варі­антність - як структурне [5].

Поділяємо думку Степанова Ю. С., що ".. лколи основою омонімії як найбільш завершеного розщеплення лексичного значення наявних тер­мінів є метафоризація і метонімізація, то синонімія як один з виявів син­тезу лексичних значень ґрунтується, з одного боку, на основі прямих зна­чень слів, поширених у різних регіонах, та запозичень, а з іншого - за ра­хунок полісемізації слів. У науковій літературі розрізняють синоніми за денотатом (певне ім'я) і сигніфікатом (знак). Перший різновид синоні­мів виражає різні поняття про той самий предмет, а другий - одне понят­тя про різні предмети" [6, с. 30].

У плані вираження між синонімами здебільшого немає нічого спільного, (мікропроцесорна система та мікроконтроллер). Терміни-синоніми можна вважати варіантами хіба що з семантичного погляду. "Абсолютність" сино­німів часто є умовною хоча б тому, що вони можуть мати розбіжності у спо­лучуваності з іншими словами (системи числення і кодування інформації).

Синоніми, на відміну від варіантів, здатні виконувати в наукових тек­стах функцію заміщення та уточнення (наприклад: синонімічні пари, якіскладаються з іншомовного терміна та питомого: адаптація, удоскона­лення), а отже, не завжди відіграють деструктивну роль.

Однією з проблем розвитку електротехнічної терміносистеми України є той факт, що за останні двадцять років першість у розвитку цієї галузі знаходиться за її межами - Америка, Англія, Китай та інші держави. Це створює необхідність перекладу термінів з інших мов, але не завжди цим займаються фахівці філологи та представники електротехнічної галузі.

При перекладі термінів з інших мов виникає помилка сприйняття суті поняття і тоді можлива поява неправильно трактованого терміна.

Наприклад: рос. Резистор - лінійний елемент електричного кола із двома виходами як на рис. 1, струм в якому задовольняє закону Ома.

 

 

Рис. 1. Схематичне зображення резистора

Проте його іноді перекладають як опір, що не є правильно, бо елек­тричний опір - характеристика провідника створювати перешкоди про­ходженню електричного струму. Тоді як правильним перекладом був би термін резистор чи його синонім опірник, але не опір. Таким чином спо­творюється суть понять, що формує неправильну та спотворену карти­ну сприйняття фізичних та технічних явищ. Підготовка висококваліфіко­ваних спеціалістів передбачає не тільки досконале володіння секретами майбутньої спеціальності, а й відповідний гуманітарний рівень.

Мікропроцесор (англ. Microprocessor) - інтегральна схема, яка вико­нує функції центрального процесора (ЦП) або спеціалізованого процесо­ра. Сьогодні слово мікропроцесор є практично повним синонімом слова процесор, оскільки функціональний блок, що на ранніх стадіях розвитку обчислювальної техніки займав цілу плату чи навіть шафу, тепер вміща­ється в одну невеличку інтегральну схему з сотнями мільйонів транзисто­рів всередині. Таким чином з розвитком електроніки збільшується кіль­кість синонімів, які означають той самий пристрій, але в новому розумінні.

Лисиченко Л. А. вважає, що найбільш поширеним є поділ синонімів на ідеографічні (логічні), емоційно-експресивні та стилістичні. Можли­вість передавати відтінки того самого поняття забезпечується тим, що для його позначення в мові існує кілька слів; з другого боку, потреба пе­редавати семантичні відтінки зумовила виникнення кількох слів для по­значення того самого поняття, тобто спричинилася до виникнення ідео­графічних синонімів.

Як зазначають у своїх роботах Векуа Н. В., Медведь О. В., Михай-люк В. О., якихось істотних відмінностей в емоційному забарвленні чи стилістичному використанні між ідеографічними синонімами не існує, зате додаткові семантичні відтінки їх часом досить прозорі.Залежно від компонента, яким відрізняються значення двох синоні­мів, розрізняють такі підгрупи ідеографічних синонімів:


синоніми, що служать для підкреслення і виділення певної ознаки того ж поняття, яка з погляду мовця є істотною (наприклад: транзистор (рис. 2) так називали довгий час радіоприймачі в яких підсилювач був побудований на основі напівпровідникового транзистора);

  синоніми, що служать для виявлення ступеня чи міри ознаки, якос­ті або стану (провідність, напівпровідність);

  синоніми, що характеризують інтенсивність дії або стану (режим сну, режим зниженого енергоспоживання);

  синоніми, що підкреслюють якусь особливість (наприклад мікро­схема (microcircuit) (рис. 3) - електронна схема, що реалізована у вигля­ді напівпровідникового кристалу та виконує певну функцію; та її сино­нім схема, в даному випадку префікс мікро- вказує на те що схема зна­чно менша порівняно з традиційною схемою;

Рис. 3. Зовнішній вид мікросхем як компонента електронної апаратури

• синоніми, відтінки значення яких пов'язані з характером сполучува­ності, властивої кожному з членів синонімічного ряду (СР), або з прина­лежністю до словотворчих парадигм різної повноти.

Датчик - пристрій, що безпосередньо приймає і передає спеціаль­ним приладам дані про діяльність механізму, живого організму або ін. явищ. Синонімом може служити термін сенсор, але він виступає як чут­лива частина датчика, тобто характеризує його чутливість. Більш точ­ним синонімом може слугувати вимірювач або вимірник. Також, як сино­нім можливо привести термін первинний перетворювач. З цього прикла­ду видно, що в електронній терміносистемі досить багато синонімів, які характеризують одноманітні процеси електроніки.

Не можна не погодитися і з Козак Л. В.: "Термінологічна практика за­свідчує, що синонімія для термінології є природним явищем. Проте ви­знаючи позитивну роль синонімії на початковому етапі формування тер-міносистеми як результату входження в термінологію загальновживаних слів, в уже сформованій галузевій системі їх слід уникати" [8].

Поява синонімії в електронній термінології зумовлена лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами і мотивується паралельним вживан­ням власне українських та іншомовних термінів, підбором одночасно кіль­кох відповідників до запозиченого з іншої мови терміна. Синоніми в термі­нології - це терміни, що стосуються одного денотата, але різняться за будо­вою, етимологією, семантичною особливістю елементів, ступенем новизни.

Фактичний матеріал української електронної термінології дозволяє виділити такі групи і ряди синонімів, використавши класифікацію, за­пропоновану Козак Л. В.:

1. Лексичні синоніми, які поділяються на:

а) запозичений термін - український термін, наприклад: ресивер -
приймач, трансивер - передавач;

б) сучасний термін (у тому числі словосполучення) - застарілий тер-
мін:
1 Гн/м - магн; музикальний центр - радіола.

Лексичні синоніми є найвиразнішими й найпоширенішими образ­ними засобами мови. З їхньою допомогою у мовленні можна не тільки уникнути неприємного повтору одних і тих самих слів, а й точніше пе­редати інформацію, бо є можливість передати відтінки думки, уточнити деталі, ознаки, властивості.

2. Морфологічні синоніми диференціюють характеристики позначу-ваного ними поняття (процесу) щодо тривалості: заземлення - заземлю­вання, перетворення - перетворювання та ін. Морфологічні синоніми -це граматичні форми того самого слова, що різняться засобами грама­тичного вираження, відтінками спільного граматичного значення. Мор­фологічні явища набувають певного стилістичного забарвлення в меж­ах ширшого контексту порівняно, наприклад, з лексичними. Тому при стилістичному вживанні морфологічних засобів варто враховувати різну частотність окремих форм у функціональних стилях.

3. Морфолого-синтаксичні (структурні) синоніми, що утворюються в результаті різного роду скорочень:

а) повний термін - абревіатура: електронні апарати - ЕА, побутова електронна апаратура - ПЕА ;б) термін-словосполучення - термін-слово, яке утворене в результаті ско­рочення словосполучення шляхом заміни словосполучення простим термі­ном (живильна лінія - фідер) або пропуску одного з компонентів, що виражає родові ознаки поняття (захисна заземлююча установка - захисне заземлення).

Оскільки синоніми взаємозамінні, належать до тієї самої частини мови або, якщо це фразеологізми, співвідносні з тією самою частиною мови, то, коли вони трапляються в термінології, їх потрібно обережно використовувати для однозначного трактування фізичних явищ та тех­нологій електротехнічної терміносистеми. Основним недоліком таких синонімічних рядів є те, що лексико-семантичне значення може поясню­вати лише словесний дублет (за умови, що символічне зображення тер­міна специфічне для певного кола науковців і рідко вживане загалом). Але попри всі суперечності вони є безпосередньо рівноправними компо­нентами в термінолексиці й не шкодять прагненню термінознавства до точності та виразності номінативно-понятійних відношень, а, навпаки, виступаючи абсолютними відповідниками, дають змогу більшому роз­ширенню функціональної діяльності наукової мови. Хоч багато науков­ців вважають синонімію негативним явищем термінології, проте, вона характерна для електротехнічної терміносистеми та на сьогодні потре­бує опрацювання, унормування та вдосконалення.

Література:

1.ДСТУ 2843-94 Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначен­ня. Ки-їв: Держстанд. України, 1995. - 67 с.

2.ДСТУ 3120-95 Електротехніка. Літерні позначення основних величин / Сенько В. І., Соловей О. І., Розен В. П. та ін. - К.: Держстандарт України. -1995. - 40 с.

3.ДСТУ 4472-2005 Енергозбереження. Системи енергетичного менедж­менту. Загальні вимоги / Розробники: В. Розен, І. Соколовська, О. Соловей, І. Стоянова, А. Чернявський. - К.: Держспоживстандарт України, 2005. - 28 с.

4.Михайлюк В. О. Українська мова професійного спілкування: Навч. по­сібник. - К.: Професіонал, 2005. - С. 450.

5.Мовна норма і варіантність в українській науковій термінології Авто­реф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Ольга Іванівна Радченко; Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2000.

6.Степанов Ю. С. Основы общего языкознания: учеб. пособие для студен­тов филол. специальностей пед. ин-тов / Ю. С. Степанов. - изд. 2-е, перераб. - М.: Просвещение, 1975. - 271 с.

7.Українська граматична терміносистема (історія та сучасний стан) Авто­реф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / О. В. Медведь; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2001. - 17 с. - укр.

Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект) Авто­реф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Козак; Дніпропетр. держ. ун-т. - Д., 2000. - 18 с. - укр.УДК 001.4.81.161.'36

Скорейко-Свірська І. П.,

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка м. Тернопіль

МОРФЕМНЕ ОСВОЄННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ АНГЛОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

У статті на матеріалі української науково-технічної термінології визначено та проаналізовано особливості морфемного освоєння термі­нологічних одиниць англомовного походження.

Ключові слова: англомовні запозичення, науково-технічна терміноло­гія, основа слова, морфемне освоєння.

The article focuses on the determination and analysis of morphemic adaptation of the English borrowings that function in the system of the Ukrainian terminology of science and technology.

Key words: English borrowings, terminology of science and technology, word-stem, morphemic adaptation.

У різні періоди становлення та розвитку української літературної мови її склад поповнювався словами чужомовного походження. Кож­ний етап запозичень був підготовлений практикою попередніх віків, іс­торичними змінами в різних сферах життя країни та її народу. Нині у зв'язку з інтенсивним розвитком міжнародних контактів, участю Украї­ни в процесах глобалізації та міжнародної інтеграції, активізацією між­мовної взаємодії в українській мові з'являється багато запозичень з ін­ших мов. Збільшення кількості чужомовних лексичних одиниць відбува­ється переважно в термінологічних системах: термінологія надзвичайно чутлива до зовнішнього впливу й розширення поняттєвого апарату бага­тьох національних терміносистем часто зумовлює їхнє формування вна­слідок запозичень.

Науково-теоретичні основи та прикладні аспекти явища запозичення висвітлено в науковому доробку таких вітчизняних лінгвістів, як Б. Аж-нюк, Л. Архипенко, Я. Голдованський, Ю. Жлуктенко, Г. Зимовець, І. Каминін, Л. Кислюк, О. Лисенко, І. Муромцев, А. Олійник, Н. Попова, С. Семчинський, Г. Сергєєва, В. Сімонок, С. Федорець та ін. Проте чи­мало аспектів явища адаптації запозиченої спеціальної лексики (зокрема, англомовної) в українській науково-технічній термінології залишаються поза увагою лінгвістів і потребують наукового пояснення та узагальнен­ня. Метою цієї наукової розвідки є визначити та схарактеризувати осо­бливості морфемного освоєння англомовних науково-технічних термі­нологічних одиниць як одну з основних передумов дериваційної продук­тивності англізмів під час їхнього функціонування в українській мові як мові-реципієнті.

© Скорейко-Свірська І. П., 2010Морфемна структура іншомовної лексичної одиниці є показником ступеня її пристосування до морфемної підсистеми мови, що запози­чує [2, с. 61]. Ознакою морфемного освоєння запозичень є їхня здат­ність формувати кореневі гнізда - групи слів, які вважаються спільно-кореневими в сучасній літературній мові незалежно від їхніх словотвір­них зв'язків. Варто наголосити, що вирішення проблеми членування за­позичень у термінології є своєрідним завданням, оскільки "в терміносис-темах зустрічаються елементи, відсутні в загальнолітературній мові, які дозволяють підтвердити наявність морфемного шва там, де його немож­ливо знайти з точки зору літературної мови" [7, с. 180].

Визначення особливостей пристосування англомовних науково-технічних термінів до морфемної підсистеми української мови пов'язане з морфемним аналізом запозичень, який передбачає "... встановлен­ня кінцевих складників у досліджуваних словах" [5, с. 9]. У сучасно­му мовознавстві існують два підходи до визначення ступенів морфем­ної подільності запозичених основ: 1) афіксозорієнтований (Л. Крисін, О. Смирницький та ін.), відповідно до якого морфемно членованими можна вважати слова, у яких певна складова (корінь чи афікс) повто­рюється в інших лексемах із тим самим значенням (йдеться про осно­ви з однобічними зв'язками) [9, с. 104]; 2) коренезорієнтований (В. Гім-пелевич, Є. Карпіловська, Н. Янко-Триницька та ін.), за яким подільни­ми є оформлені за чужомовним зразком основи тих іншомовних слів, у яких хоча б одна з частин повторюється в основах, співвідносних за зна­ченням з даними в українській мові [1, с. 8-9]. У процесі аналізу тенден­цій морфемної адаптації науково-технічних термінів англомовного похо­дження використовуємо саме коренезорієнтовану концепцію визначення ступенів морфемної подільності запозичених основ, оскільки в ній ура­ховано як семантичний, так і формальний критерії.

Освоєння англізмів на різних рівнях і підсистемах української мови -поетапний процес. Науковець І. Муромцев слушно виділяє наступні ета­пи морфемної адаптації іншомовних слів: 1) входження (нечленованість основи) членована непохідність основи —■ освоєння ("пошуки" по-хідності основи, актуалізація морфемної будови запозичень). Завершаль­ним є укорінення чужомовних лексем - справжня синхронічна систем­на похідність їхніх основ і включення їх у загальну дериваційну систему мови-реципієнта [6, с. 73]. Цю класифікацію взято за основу визначення тенденцій морфемного освоєння науково-технічних термінів англомов­ного походження в українській мові.

До проаналізованих англізмів із неподільною основою належать, перш за все, невідмінювані іменники, наприклад: дингі, багі, генрі, маг­нето, радіо. Нечленовані також ті запозичення, у яких на новому мовно­му ґрунті відбулося спрощення їхньої морфемної будови. В українськіймові це явище характерне переважно для тих лексикалізованих багато­компонентних термінологічних одиниць і словосполучень (переважно ще на початковому етапі запозичення), які сприймаються як прості непо­хідні утворення, наприклад: sheer-strake - ширстрек, plank sheer - план­шир, letter photo - летерфот та ін

Непохідними також вважаємо ті англізми, формальні граматичні по­казники яких не усвідомлюються як самостійні морфеми в українській мові. Так, терміни clamps - клямс, cringles - кренгельс, limbers - лімберс і т. под. були запозичені з англійською флексією множини -(e)s, яка на українськомовному ґрунті втратила свій морфемний статус і ввійшла до складу кореня, оскільки таке закінчення множини не характерне для української мови. Явище приєднання флексії множини до основи запо­зиченої лексичної одиниці в мові-одержувачі можна пояснити різни­ми причинами: формою, у якій уперше вжито термін, неусвідомленням основи, прагненням до аналогії та зручності вимови тощо [4, с. 91].

Як неподільні в українській мові функціонують також запозичені з англійської мови терміни-абревіатури, утворені в мові-джерелі шляхом поєднання кількох усічених основ (складовий тип) або початкових букв чи фонем (акроніми). Основи цих лексем не осмислені як самостійні твірні на ґрунті мови-реципієнта й вони сприймаються як непохідні, на­приклад: гіродин (gyrodyn < gyrodynamics); телекс (telex < tel(egraph) + ex(change)); пермендюр (permendure < perm(eability) + endur(abl)e); ва-рикап/варікап (varicap < (vari(able) + cap(acity)).

Варто зазначити, що неподільність основ більшості запозичень час­то тимчасова й характерна тільки для етапу переходу з мови-джерела до мови-реципієнта. Відповідно вже під час подальшого функціонування в системі української мови може відбутись ускладнення морфемної будо­ви англомовних науково-технічних термінів.

Низка проаналізованих лексем є словами з членованою непохідніс-тю основ. Це ті англізми, які, хоч і входять в один зіставний ряд з одно-структурними словами із суфіксальними морфемами (іншомовними чи питомими) з однаковим значенням, однак цього не достатньо для їхньо­го включення до групи словотвірно мотивованих (похідних) через від­сутність у сучасній українській мові їхніх однокореневих мотивуваль­них термінів. Етап морфемної адаптації запозичень із членованою не-похідністю основ у системі української мови ще не завершився, тому ці терміни можна розглядати тільки як умовно членовані, наприклад: спу­лер, теселяція та ін

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16