М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 64

Етап "пошуку" похідності основи характеризується достатньою мор­фемною членованістю іншомовних слів і супроводжується ускладненням морфемної структури англомовних науково-технічних термінів: актуалі­зація морфемної будови запозичених лексем відбувається тоді, коли реа­лізовується їхній семантично-словотвірний зв'язок з іншим запозиченням, наприклад: стек - стекер, сляб - слябінг, компаунд - компаундинг, тро­лей - тролейкар, флеш - флеш-рідер, фрейм - фрейм-грабер та ін.

Здебільшого в подільних основах англізмів після кореня вичленову-ються суфіксальні частини слів (-інг-, -ер- тощо). Що стосується вио­кремлення префіксальних морфем, то серед проаналізованого фактично­го матеріалу зафіксовано нечисленні приклади, де початок терміна був осмислений як префікс і, відповідно, виділяється в українській мові, на­приклад: експрес, демультиплексор, декогерер, дебустер, інтерактив­ний, дизасемблер, препроцесор.

Унаслідок пристосування англомовних науково-технічних лексич­них одиниць до особливостей морфемної підсистеми української мови серед змін у їхній морфемній будові (крім явищ спрощення та усклад­нення основ) можлива також повна редукція або перетворення морфів у нарощення-інтерфікси в складі англізмів. Так, у процесі запозичен­ня англомовних прикметників відбувається перетворення іншомовно­го суфікса -ive- на нарощення-інтерфікс -ив-, наприклад: резистивний < resistive, інтерактивний < interactive, рекурсивний < recursive, адитив­ний < additive, реверсивний < reversive.

У морфемній структурі англійських науково-технічних термінів може відбуватися процес декореляції - зміна граматичного або семантичного характеру значення морфем. Серед проаналізованого фактичного матері­алу явище "умовної" декореляції спостерігаємо в запозичених лексичних одиницях, до складу яких, окрім англомовної частини, входять препози­тивні компоненти авто-, аеро-, фото-, термо-, аква-, кіло-, мега-, елек-тро-, теле- та ін. Унаслідок часткової десемантизації елементи такого типу віддалилися від кореневих морфем, але ще не набули всіх ознак афіксів. Двоїстий характер препозитивних іншомовних елементів до­зволяє визначити їх як морфеми перехідного типу, що однаково можуть вживатися як службові та як кореневі [8, с. 48-64]. Вони здатні утворю­вати однотипні ряди слів, але як компоненти складних похідних не зазна­ли повної десемантизації [3, с. 31], тому явище декореляції в англомов­них науково-технічних термінах зі складовими авто-, фото-, термо-, аква-, кіло-, мега- та ін. (автогрейдер, фототиристор терморезистор, аквадаг, кілобіт, мегабайт) розглядаємо як умовне, оскільки при зміні характеру цих морфем не можливо їх однозначно віднести до афіксаль­них чи кореневих.

Входження термінологічних одиниць англомовного походження до української терміносистеми науки й техніки може супроводжуватись усіченням і нарощенням їхніх основ, у процесі якого відбувається при­стосування запозичень до морфолого-дериваційних особливостей укра­їнської мови, що полегшує перебіг їхньої граматичної адаптації. Прак­тично можливим є усічення як початкових, так і кінцевих елементів сло­ва. Однак для термінів характерне усічення саме кінцевих елементів (особливо складних слів й елементів багатокомпонентних структур), що зумовлене прагненням до стислості, лаконічності та зручності вимови.

Серед проаналізованих у роботі науково-технічних термінів англо­мовного походження усічення основи (інколи з частковим перетворен­ням останньої) на українськомовному ґрунті відбулося в таких лексемах, як дилени < deal-ends, інвар < invariable, мультиплекс < multiplexes, фа­рад < Faraday та ін.

Зафіксовано також випадки паралельного існування двох варіантів одного терміна: лексична одиниця, запозичена без структурних змін в основі - флінтглас < flintglass, софтвер < software, дерик-кран < derrick-crane, компакт-диск < compact disk та запозичення з усіченою основою - відповідно: флінт, софт, дерик, компакт.

Нарощення основ запозичених термінів-англізмів відбувається, коли до англомовної основи приєднуються афіксальні морфеми української мови. Наприклад, суфікси під час запозичення прикметників та іменни­ків: digital - дигітальний, stick - стековий, continual - континуальний, resistive - резистивний, synthesizer - синтезатор та ін. Оформлення ан­гломовних термінів суфіксом -ува-(-юва-) під час творення дієслів і фор­мантом -нн(я) під час творення віддієслівних іменників на українсько-мовному ґрунті теж розглядаємо як приклади нарощення запозичених основ (mulch - мульчувати, honing - хонінгування, shaving - шевінгува­ти, lapping - лапінгування).

Отже, під час граматичного освоєння в українській мові типовими змінами в морфемній структурі англомовних науково-технічних термінів є спрощення (характерне для етапу входження), актуалізація морфемної будови запозичених термінологічних одиниць (ускладнення основ, яке відбувається під час подальшого функціонування іншомовних термінів у мові-реципієнті), а також усічення та нарощення англомовних основ. Ре­зультати дослідження показали, що більшість основ термінів англійсько­го походження є неподільними на українськомовному ґрунті.

1. Актуалізація морфемної структури запозичень є необхідною умовою проходження англомовними термінами етапу укорінення, який є завер­шальним під час адаптації на словотвірному рівні мови-реципієнта. Цей етап передбачає системну похідність чужомовних основ і включення їх до загальної дериваційної системи мови, що запозичує. Відповідно одним із першочергових завдань наших подальших наукових досліджень буде ви­значення словотвірного потенціалу англмовної спеціальної лексики, що функціонує в складі української науково-технічної термінології.Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній україн­ській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): автореф. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.15 "Загальне мовознавство" / Л. П. Кислюк. - К., 2000. - 19 с.

2. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній україн­ській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): дис.... канд. філол. наук: 10.02.15 / Л. П. Кислюк. - К., 2000. - 238 с.

3. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у су­часній українській мові / Н. Ф. Клименко. - К.: Наукова думка, 1984. - 252 с.

4. Лисенко О. А. Освоєння німецькомовних запозичень в українській науково-технічній термінології: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / О. А. Ли­сенко. - Х., 1999. - 170 с.

5. Морфологічна будова сучасної української мови: [монографія] / [ред. колегія: М. А. Жовтобрюх, І. Р. Вихованець, А. П. Грищенко]. - К.: Наукова думка, 1975. - 208 с.

6. Муромцев І. В. Особливості освоєння лексики іншомовного походжен­ня в сучасній українській мові (морфонолого-дериваційний аспект) / І. В. Му­ромцев // Вестн. Харьк. ун-та = Вісн. Харк. ун-ту. - 1986. - № 284. - С. 72-77.

7. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносисте-мах / [Л. О. Симоненко, С. О. Соколова, І. В. Коропенко, М. П. Годована та ін.]. - К.: Наукова думка, 1993. - 237 с.

8. Сафин Р. Статус морфем типа grafo- и logy / Р. Сафин // Вопросы терми­нологии и лингвистической статистики. - Воронеж, 1974. - С. 48-64.

Смирницкий А. И. Лексикология английского языка / А. И. Смирниц-кий. - М.: Изд. лит на иностр. яз., 1956. - 260 с.УДК 811.111+811.161.2'255.2:6

Стахмич Ю. С.,

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПРОЦЕДУР ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ (ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ)

Стаття присвячена термінологічним особливостям перекладу про­цедур проектної документації. Описано стилістичні та лексичні особли­вості процедур проектної документації фірми Brn Engineering Ltd, дослі­джено особливості та труднощі перекладу "фальшивих друзів" перекла­дача, спеціальної технічної термінології та абревіатур.

Ключові слова: науково-технічний переклад, термін, проектна доку­ментація.

The article deals with the terminological peculiarities of the translation process of the project documentation procedures. The stylistic and lexical characteristic features of the project documentation procedures of Brn Engineering Ltd have been described, the peculiarities and difficulties of the translation of the translator's "false friends", specific technical terminology and abbreviation have been investigated.

Key words: scientific and technical translation, term, project documentation.

Сучасна доба розвитку мови характеризується значним кількісним зро­станням термінів у різних сферах науки та техніки, їх активним проник­ненням у загальну розмовну мову, процесом її інтелектуалізації, попов­ненням словникового складу новими одиницями. У зв'язку із швидким розвитком науково-технічної інформації все актуальнішими стають про­блеми вивчення особливостей функціонування термінів у процесі науково-технічного перекладу. Дані проблеми досліджувало багато вчених, зокрема Акуленко В. В., Ванников Ю. В., Головін Б. М., Даниленко В. П., Карабан В. І., Кобрин Р. Ю., Кудряшова Л. М., Нелюбін Л. Л., Марчук Ю. М., Федо­ров А. В., Циткіна Ф. А. [1; 8; 4; 5; 7; 9; 10; 11; 12] та інші.

Стаття присвячена тому, що основні термінологічні особливості пе­рекладу процедур проектної документації з англійської мови на україн­ську в сфері науково-технічного перекладу в свій час ще не були предме­том детального вивчення в сучасній перекладознавчій науці.

Метою статті є дослідження основних термінологічних особливостей перекладу процедур проектної документації, що передбачає вирішення наступних завдань: дати визначення основним поняттям; проаналізувати тексти процедур проектної документації на стилістичному та лексично­му рівні; описати основні способи та труднощі перекладу процедур про­ектної документації з англійської мови на українську.

© Стахмич Ю. С., 2010Матеріалом дослідження є тексти процедур проектної документації фірми Brn Engineering Ltd, а саме: Site Engineering Coordination (Коор­динування проектних робіт на місці проведення робіт), Project Material Management at Site (Управління проектними матеріалами на місці про­ведення робіт), Reporting Procedures & Forms (Процедури та форми звіт­ності), Site Construction Coordination (Координування будівельних робіт на місці проведення робіт), Quantity Survey Policy (Методика складання кошторису), Project Material Supply - Monitoring Specification (Постачан­ня проектних матеріалів - технічні умови моніторингу).

Говорячи про переклад загалом, Л. Л. Нелюбін констатує, що за функціонально-комунікативною спрямованістю розрізняють два види пе­рекладу: художній і спеціальний. Художній переклад функціонує у сфері художньої літератури; його теоретичною базою є літературознавча тео­рія перекладу, спрямована також і на вирішення історично-літературних завдань. Спеціальний переклад обслуговує сфери спілкування на суспільно-політичні, наукові, технічні, військові, адміністративно-господарські, фінансово-економічні, комерційні, юридичні, дипломатич­ні та інші спеціальні теми [9, с. 14]. Науково-технічний переклад, як під-галузь спеціального перекладу, Ю. В. Ванников розглядає як особливий вид інформаційної діяльності, специфіка якого полягає в обробці вхід­ного повідомлення в повідомлення, складене з одиниць іншого коду [8, с. 32]. В даному визначенні, науково-технічний переклад розглядається в інформаційному та перекладознавчому аспектах.

Термін, за визначенням Б. Н. Головіна, - це "слово чи словосполу­чення, які мають спеціальне значення, формують і виражають профе­сійні поняття про наукові та професійно-технічні об'єкти та відносини між ними" [4, c. 5]. Поняття "науково-технічний термін" можна визна­чити як номінативну групу (іменник чи субстантивне словосполучення), пов'язану із певним науково-технічним поняттям, що має стійкий комп­лекс ознак: 1) системність; 2) наявність дефініцій; 3) тенденція до моно-семічності в межах окремої термінології; 4) відсутність експресії; 5) сти­лістична нейтральність [2, c. 508-509].

О. С. Ахманова [2, c. 70] визначає термін як "слово чи словосполучен­ня спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене (отримане, запозичене і т.п.) для точного вираження спеціальних понять і позначен­ня спеціальних предметів".

В. П. Даниленко [5, c. 67] також дотримується точки зору, що "тер­мін - це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття".

В Законі України "Про планування і забудову територій" подається на­ступне визначення проектної документації: проектна документація - це за­тверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудів­ні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, техноло­гічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва [5, c. 250].

Основна комунікативна функція процедур проектної документації полягає в тому, щоб дати оцінку ситуації, визначити план дій, спланува­ти роботу керівного органу (керівника проекту), його інстанцій на місці проведення робіт (керівника будівельних робіт на місці проведення ро­біт) і виконавців (підрядників, субпідрядників, робітників).

При перекладі процедур проектної документації слід враховувати, що, хоча мова цих текстів є частиною загальнонаціональної мови, проте, їй властивий певний стиль, що відповідає цілям і завданням змісту нау­кової літератури, а також ряд особливостей як в області термінології, так і в області граматики. Підмова процедур проектної документації, як одна з підмов, які обслуговують адміністративно-управлінські сфери спіл­кування, за своєю функціонально-комунікативною спрямованістю слу­жить для створення текстів організаційно-методичної тематики - проек­тної документації. В даному випадку розглядається один з підвидів про­ектної документації - процедури.

Основною стилістичною рисою процедур проектної документації є стислість викладу матеріалу і чіткість формулювань. Однією з основних відмінностей мови технічної літератури від мови художньої літератури є значна насиченість тексту спеціальними термінами, які часто відсутні не тільки в звичайних, але і в термінологічних словниках. У міру розширен­ня меж людських знань росте потреба в нових визначеннях понять, як в основних, так і в нових областях науки і техніки, і, відповідно, розширю­ється словниковий склад, причому розширення йде, в основному, за ра­хунок нових термінів.

Для мови процедур проектної документації характерна наявність ве­ликої кількості термінів, поширеність різних видів скорочень, перевага одних синтаксичних оборотів над іншими, особливість перекладу ряду граматичних конструкцій та еліптичний характер виразу думки.

Аналіз підмови процедур проектної документації показує, що її осно­вними стильовими рисами є гранична ясність викладу, стислість і лако­нічність висловів, чіткість формулювань, що не допускають різних тлу­мачень, визначеність інформації, що міститься в документах, динаміч­ність і експресивність її передачі, однозначність її сприйняття. Мова да­них текстів - це мова стислих варіантів. Саме стислість викладу, стис­лість тексту є причиною його граничної ясності, чіткості і лаконічності.

На лексичному рівні тексти процедур проектної документації відріз­няються насиченістю спеціальною технічною термінологією, широким використанням різного роду скорочень і умовних позначень.

При перекладі проектної документації потрібне абсолютно виразне знання нової термінології і уміння точно передати її на рідну мову у від­повідності з міжнародними та національними стандартами в галузі пе­рекладів, що діють на території України, а саме: ISO 2384-77. Докумен­тація. Оформлення перекладів; ГОСТ 7.36-88. Неопублікований пере­клад. Координація, спільні вимоги та правила оформлення; СТТУ АПУ 002-2000. Послуги з письмового та усного перекладу. Спільні правила та вимоги до надання послуг. У цьому полягає одна з основних трудностей перекладу процедур проектної документації.

Оволодіння науковими знаннями неможливе без вивчення термінів та їх понять. Термін фіксує знання про спеціальний предмет, явище чи процес наукової сфери або професійної діяльності, розкриваючи його зміст за допомогою дефініцій шляхом виділення необхідних та достат­ніх ознак поняття [12, c. 8].

Головною умовою правильного перекладу науково-технічних термі­нів проектної документації, тобто вибору потрібного слова з числа тих, що служать для передавання терміном змісту поняття в різних його зна­ченнях, є розуміння того, про що в тексті йде мова, знання явищ дійснос­ті та їх назв [11, c. 218]. Тобто перекладач повинен бути ознайомленим з відповідною сферою науки чи техніки та володіти спеціальною термі­нологією.

Особливої уваги при перекладі науково-технічних термінів вимага­ють так звані "фальшиві друзі" перекладача, тобто лексичні одиниці, що збігаються зовнішньо і навіть за внутрішньою формою, але виклика­ють хибні асоціації у зв'язку з наявністю в них іншого значення, можли­вістю семантичного варіювання мовної одиниці [1, c. 379-381]. Напри­клад: термін rasine означає смола, а не російське слово "резина"; data

-   дані, відомості, а не дата, accurate - точний, а не акуратний, cabinet

-   шафа, а не кабінет, virtual - дійсний, фактичний, а не тільки віртуаль­ний, technique - спосіб, а не техніка тощо.

З точки зору умов конфронтації (перекладу) Л. Л. Нелюбін ділить тер­міни в даній підмові на дві групи:

1) терміни, які позначають поняття дійсності в англійській мові, іден­тичні поняттям української мови.

Тут можливі наступні випадки конфронтації при створенні терміно­логічної бази даних:

Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16