М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 67

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

3. Один компонент визначає інший, доповнює значення, уточнює
(другий компонент зазвичай базовий):
airgation - повітряна навігація -
air
+ navigation.

Ознайомившись із класифікаціями різних мовознавців і врахувавши специфіку нашого дослідження, ми пропонуємо поділити техноскопізми на такі лексичні блоки (за семантичним критерієм):

1.Види технічного обладнання, пристроїв: telex (teleprinter+exchange); phonematic (telephone+automatic) - автоматичний телефон; breathalyser (breath +analyser) - пристрій для перевірки дихання водія на вміст алко­голю; teleprinter (teletype+printer) - телетайп; selectric (select+electric) -тип електричної друкарської машинки; cashomat (cash+automat) - авто­мат для видачі грошей за пред'явленням особливого жетона; keyphone (keyboard+phone) - клавішний телефон.

2.Особа, виконавець дії: netizen (internet+citizen) - людина, яка по­стійно проводить час в інтернеті.

3.Місце: wasteplex (waste+complex) - промисловий комплекс для пе­реробки відходів.

4.Матеріали: glasphalt (glass+asphalt) - матеріал для дорожнього покриття,що складається із суміші скла й асфальту.

5.Засоби пересування: dunemobile (dune+automobile) машина для пересування піщаними дюнами; superjet (supersonic+jet) - надзвуковий реактивний літак; turbocopter (turbine+helicopter) - турбовертоліт; auto-train (automobile + train) - поїзд для перевезення пасажирів та їх автомобілів.

6.Технічні галузі науки: аirgation (air + navigation) - повітряна наві­гація; radionics (radiation + electronics) - радіоелектроніка.

7.Суміші: gasohol (gasoline+alcohol) - суміш бензину та етилового спирту, використовується як паливо у двигунах внутрішнього згорання; diesohol (diesel+alcohol) - суміш дизельного палива та етилового спир­ту, використовується як паливо для дизелів.

8.         Властивості: dynetic (dynamic+magnetic) - наділений сильними маг-нітними властивостями; computistical (computer+statistical)- статис­тично оброблений, розрахований; volcaniclastw (volcanic+clastic)- що складається із уламків вулканічної породи та вулканічних відкладень.

Як ми бачимо, найбільшими лексичними блоками виступають зна­чення пристроїв та обладнань і засобів пересування. Зрозуміло, швидкі темпи розвитку саме технічного обладнання та машинної індустрії без­перервно насичують лексичний склад англійської мови новими слова­ми, які "зливаючись", утворюють техноскопізми. Блоки найменш про­дуктивного творення - на позначення місця, особи та технічних галу­зей науки.

За структурною характеристикою (частиномовною належністю) тех-носкопічні слова можна представити у вигляді таких моделей:

1.N+N=N cablevision (cable + television), spacelab (space + laboratory), autocide (automobile + suicide), cobot (cooperative + robot);

2.A+N= N hazchem (hazardous + chemical), colorcast (color +broadcast), lunarnaut (lunar + astronaut), digiverse (digital + universe), intermercial (internet + commercial);

3.  V+N=N stabex (stabilize +exports), synchrotron (synchronize +
cyclotron);

4.V+V=Vmeld(melt + weld); charbroil (charcoal + broil);

5.A+A=A variomatic (variable + automatic).

Найпродуктивнішими моделями творення технічних телескопізмів засвідчено моделі N+N=N та A+N=N, найменш продуктивними - моде­лі V+V=V, V+N= N.

Таким чином, саме іменники та прикметники виступають основними частинами мови, що беруть участь у творенні техноскопізмів. Специфіка техноскопізмів і полягає в тому, що при їх творенні першочерговою по­требою мовця постає проблема номінації назви певного явища або про­цесу, його характеристика, а вже потім дія.

Отже, явище техноскопії є новим, проте активним способом творен­ня лексики технічного характеру. її продуктивність підтверджується зна­чною кількістю телескопічних слів на позначення технічних приладів та обладнання, сумішей, засобів пересування, галузей науки тощо. Поява чималої кількості так званих техноскопізмів змушує замислитись над тим, що навіть у жорстко регламентованій технічній сфері мова вихо­дить за рамки традиційно встановлених норм словотворення, дозволяю­чи мовцю привнести свою долю експресії.

Література:

2. 1. Волошин Ю. К. Новообразования и собственно неологизмы английского языка: автореф. дис. ... канд. филолог. наук: 10.02.04.— М.,1971. —16 с.Егорова К. Л. О так называемом телескопическом словообразовании // Филол. науки.— 1985. — № 5. — С. 56—60.

3. Єнікєєва С. М. Скорочення слова як механізм формотворення та сло­вотворення в сучасній англійській мові // Вісник Житомирського держав­ного університету ім. І. Франка. Житомир: Редакційно-видавничий відділ Житомирського державного університету ім. І. Франка. — 2006. - Вип. 27. — С. 93—96.

4. Кулинич М. А. Телескопное словообразование как источник неологиз­мов (на материале английского и ру^кого языков) // Системные связи в лек­сике и грамматике германских языков. — Самара, 1991. — С. 13—19.

5. Лашкевич О. М. Семантика слов-злитков в современном английском языке // Весник Урмудского университета. Филологические науки. — Ижевск: Урмудский Государственный Университет, 2005. — № 5 (2). - С. 99—104.

6. Литвинко О. А. Словотвірні та семантичні характеристики англійської термінологічної системи машинобудування: дис... кандидата філолог. наук: 10.02.04. — Суми, 2007. — 211 с.

7. Омельченко Л. Ф. Продуктивные типы сложных слов в современном ан­глийском языке: на материале прилагательных и глаголов / Л. Ф. Омельчен­ко. - Киев: Вища шк.,1981. - 143 с.

8. Тарасова Л. А. Структурно-семантические аспекты телескопии в со-
временном английском языке: дис       канд. филолог. наук:  10.02.04. —

М.:МГЛУ,1991. — 207 с.

Тимошенко Т. Р. Телескопия в словообразовательной системе современ­ного английского языка: дис.... канд. филолог. наук: 10.02.04. — К., 1975. — 176 с.УДК 811.161.2 276.6:332.3

Тур О. М.,

Кременчуцький державний університет ім. Михайла Остроградського, м. Кременчук

ЗАРОДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ РІЗНОВИДІВ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ (ХІ - XV СТ.)

У статті досліджені особливості функціонування лексичних одиниць на позначення різновидів земельних угідь в ХІ - XV ст. та механізм розпо­ділу слів за існуючими й новоствореними тематичними групами термінів.

Ключові слова: терміносистема землеустрою та кадастру, тема­тична група, різновиди земельних угідь.

The article deals with the study of lexical units functioning peculiarities concerning the definition of varieties of land areas in ХІ -XV centuries and the word distribution mechanism according to existing and new-formed thematic term groups.

Key words: term system of organization of the use of land and cadastre, thematic group, varieties of land areas.

Українська термінологія землеустрою та кадастру перебуває в безпе­рервній динаміці, а процеси, що відбуваються в системотворенні землевпо­рядних та кадастрових одиниць, вимагають усебічного дослідження. Тому є необхідність проаналізувати шляхи формування системи термінів цієї галузі знань, визначити основні джерела її поповнення, дослідити механізм розпо­ділу нових слів за тематичними групами термінів на кожному етапі.

Землевпорядні та кадастрові номінації побіжно вивчали у складі при­родничої лексики (геологічної, геодезичної, географічної). Часткове оп­рацювання досліджувані лексичні одиниці отримали в роботах М. Л. Ху-даша, В. О. Винника, А. А. Москаленка, В. А. Передрієнка, В. В. Німчука, М. П. Годованої, Л. Д. Малевич. Проте в цих працях лексеми землевпо­рядної справи та кадастрового опису земель здебільшого розглянуто з погляду їхнього вживання в певній терміносистемі. Шляхи ж формуван­ня системи землевпорядної та кадастрової термінології не були проана­лізовані, що і визначило мету статті.

Земля - основний атрибут існування людства, тому значна частина лек­сики, що використовується сучасною наукою для позначення спеціальних найменувань, корінням сягає найдавніших часів. Період від ХІ до XV ст. займає важливе місце у формуванні системи лексики землевпорядкуван­ня, адже саме в цей час було закладено основу сучасного термінологічного фонду. Племена слов'ян у IV - V ст. вели осідле життя й уміли обробляти землю. Оселившись на одному місці, вони огороджували його ровом та ва­лом і цим перетворювали його на город (місто). Землі, що розташовували­ся навколо міста, були спільною власністю його жителів. Принцип "куди соха, топор і коса ходили" був основним у процесі збільшення території,

© Тур О. М., 2010унаслідок якого утворювалися поняття, названі лексемами, що складали в ХІ ст. тематичну групу "назви адміністративно-територіальних одиниць": волості - області, країни, землі, що знаходилися під однією верховною вла­дою [Ср.: І, с. 293], волости отъггздньныи - земля, територія, яка приєдну­ється від прикордонного володіння, князівство [СДЯ: І, с. 237], волостъка

-   територіально-адміністративна одиниця [СДЯ: І, с. 239], землі - країни, держави [Ср.: І, с. 972-973] - перші назви адміністративно-територіальних одиниць, невеликих самостійних держав. В удільно-вічовий період поява княжої влади нічого не змінювала в земельних відносинах наших предків, проте у цей час з'являється ще одна назва на позначення територіальних володінь - кън#зьство (князівство) [Ср.: І, с. 1404].

Нами засвідчено кількісно велику групу лексем на позначення меж­увальних понять: границ# - (природна або умовна лінія, що відмежовує одне володіння від іншого) границя, межа [ССМ: І, с. 260]; закопъ - меж­овий знак, межовий камінь [ССМ: І, с. 377]; знам# - межовий знак; заруб­ка; слід, знак [ССМ: І, с. 405]; копєєєщ> - межовий знак у вигляді насипа­ного горба [ССМ: І, с. 496]; копань - викопаний межовий знак [ССМ: І, с. 495], оурочище - природна межа, що відділяє одні земельні угіддя від ін­ших [ССМ: ІІ, с. 483]; хотаръ - природна або умовна лінія, яка відмежо­вує одне володіння від іншого, межа, границя [ССМ: ІІ, с. 513]; межа - гра­ниця, кордон, межа, дубъ знаменныи - дуб на межі зі знаменням - меже-вим знаком, разорати межу - розорати межу, перейти за межу, перетесъ

-   знищення межового знака, зробленого сокирою на дереві: "А иже межоу переореть либо перетесъ,то за обидоу 12 гривнії" [11, с. 160]; хотарити -встановлювати межі, границі якоїсь території, межувати [ССМ: ІІ, с. 513]; оузнамєeнати - визначати, позначати границі земельного володіння [ССМ: ІІ, с. 469]; розъггздъ - визначення границі якоїсь території, об'їжджаючи її [ССМ: ІІ, с. 300]; розежчати - об'їжджаючи якусь територію, визначати її границі [ССМ: ІІ, с. 298]; пєарааєємь - природна межа, природна границя [ССМ: ІІ, с. 137]; ограничити - визначати границі, межі земельного воло­діння [ССМ: ІІ, с. 74]; объихати, обьггздити - об'їжджаючи якусь терито­рію, визначати її межі [ССМ: ІІ, с. 71, с. 73]; обвести - визначати межі, гра­ниці земельного володіння [ССМ: ІІ, с. 67].

Оскільки землеробство у ХІ - XV ст. було основним видом діяльності слов'ян, у цей час починають уживатися лексеми на позначення різнови­дів земельних угідь, їхньої диференціації за призначенням. Кількісно ве­лику тематичну групу утворюють лексеми на позначення назв оброблю­ваних земельних угідь. У ранніх пам'ятках лексема ІТгоде— вживається з такими значеннями: 1. Воля, догоджання; 2. Задоволення; опіка, турбо­та. 3. Угіддя, дохідна земельна стаття [Ср.: ІІІ, с. 1134-1135]. У сучасній українській мові основним уважається значення 'ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використан­ня', а переносним 'зручне, сприятливе для чого-небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.)' [СУМ: Х, с. 375].

Полісемічна лексема поле, як засвідчується у "Материалах для слова­ря древнерусского языка" І. І. Срезневського, мала такі значення: 1. Від­крите місце, галявина, луки, поле; 2. Степ; 3. Жителі степу, степняки; 4. Оброблюване поле, нива, рілля; 5. Сад (?); 6. Поле битви, битва; судо­вий поєдинок [Ср.: ІІ, с. 1125]. Уперше це слово з 1, 2, 3 значенням, за свідченням І. І. Срезневського, зустрічається у "Слові о полку Ігоревім": "Поіїха по чистому полю", "Трещать копіа харалужныя на полі незнаемії среди земли Половецкыи", "Загородите полю ворота своими острыми стрелами" [Ср.: ІІ, с. 1125]. З такими ж значеннями вживається ця лексе­ма і в "Руській Правді" [11, с. 161].

Слово нива фіксується з ХІ ст. І. І. Срезневський відмічає його в Ост­ромировому Євангелії зі значенням 'рілля, поле, оброблене під ріллю' [Ср.: ІІ, с. 445]. Лексис Лаврентія Зизанія подає значення цієї лексеми як 'браздна удолієа', а "Словарь русского языка ХІ - XVH вв." ще й зна­чення 'одиниця площі оброблюваної землі' [СРЯ: 11, с. 364]. Лексема пашьн" вперше зустрічається зі значенням "зоране поле" [Ср.: ІІ, с. 892]. Близьке за значенням роспашь (розпашь): розорана земля, рілля [Ср.: ІІІ, с. 168]. "Словник староукраїнської мови XIV - XV ст.", крім зазначено­го, фіксує ще й інше значення слова пашня - хлібні злаки (нескошені) [ССМ: ІІ, с. 130]. Очевидно, що сема 'хлібні злаки', яка з'являється у се­мантичній структурі цього слова у XІV-XV ст., стає домінантною.

Земельні угіддя розрізнювалися за якістю земель. Для цього вживали­ся лексеми благоплодие - родючість [СДЯ: І, с. 191], безплодныи - без­плідний, неродючий [СДЯ: І, с. 133], земля слатина - земля солона [ЛПБ, с.43], плодьныи - родючий [Ср.: ІІ, с. 968]. Лексема лядина у Лексисі П. Беринди має значення 'поле' [ЛПБ, с. 61]. В І. І. Срезневського це сло­во має кілька значень: л<дина - 1. Сорная трава; 2. Поле, борозда поля [Ср.: ІІ, с. 99], водночас автор проводить паралелі: ср.хрт. ledina - поле; прус. laydis - глина. Учений подає також лексему ол#дггга - залишитися без обробітку, стати безплідним, заглохнути: ""Нива не орана олядіїеть и поростеть"""" [Ср.: ІІ, с. 665]. На думку М. Фасмера, лексема лядина у давньоруській мові мала значення 'земля без обробітку, бур'яни, гус­ті кущі', у ср. хрт. ле'ди'на - 'цілина', чеш. lada - 'необроблене поле', у рос. ляда - 'поле, що поросло молодим лісом' [Ф.: ІІ, с. 549]. Серед ети­мологів існують розходження в поглядах щодо походження цієї лексеми. "Коли О. Шахматов знаходив за можливе вважати його запозиченням з кельтської мови, то Бернекер знаходив можливим заперечувати зв'язок між кельтським land і слов'янським лядина" [1, с. 130].

Зустрічаються серед лексем для позначення оброблюваних угідь і складені назви: орама" земл" - рілля, орні землі, земля, що може бути використана під ріллю [Ср.: ІІ, с. 703], страдома" земл" - орна земля[Ср.: ІІІ, с. 532], пашеньные земли - землі пригодні під ріллю [Ср.: ІІ, с. 892], земля ролейная - ділянки для рільництва [11, с. 149], земл" ролна<

-   нива, рілля [ССМ: І, с. 395], земл< подълазна< - ділянка землі, яку об­робляли нерегулярно, наїздами [ССМ: І, с. 395].

У межах тематичної групи на позначення назв оброблюваних земель­них угідь зустрічаються лексеми - назви на позначення земельних діля­нок за ознакою 'вирощувана культура': ръжище - поле, де росло жито [Ср.: ІІІ, с. 204], аналогічно катютьникъ [Ср.: І, с. 1195], хмельникъ [Ср.:

с. 1377], овсищії [Коч., с. 215], конопляникъ [Коч., с. 158].

Лексеми на позначення назв необроблюваних земельних угідь поді­ляємо на чотири підгрупи: а) назви територій, які залишалися незаселе-ними й необроблюваними; б) назви нових поселень та процесів на по­значення заселення території; в) назви, що позначали земельні площі, які лише готувалися до обробітку; г) назви угідь, що не оралися (не обробля­лися), але певним чином використовувалися.

До першої підгрупи (назви територій, які залишалися незаселеними й необроблюваними) відносимо лексеми: гшстошь - пустош [ЛПБ, с. 103], незаселена земля [Ср.: ІІ, с. 1730], угіддя, частіше ліс, на місці, де колись було поселення [Коч., с. 288]; тица - пустинне місце; лісні зарості, ліс [Ср.: ІІ, с. 1742], земля пустовская - необроблена, покинута земля, зем­ля без господаря, землица пустная - покинута земля, земля без господаря [ССМ: І, с. 395], пустин# - незайняте, неосвоєне місце [ССМ: ІІ, с. 277].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16