М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 69

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Враховуючи особливості фахової лексики тексту, здійснюємо класи­фікацію термінолексем методики викладання УМІ, враховуючи специфі­ку їх функціонування у наукових текстах.

1)  Загальнонаукові терміни: адаптація, аналіз, експеримент, етап, метод, підхід, принцип, система, структура, функція та ін.

2)  Міжгалузеві (функціонують у педагогіці, дидактиці, психології, лінгвістиці, тобто у суміжних із методикою галузях): навчання, вихован­ня, мова, пам'ять, знання, вміння, навички.

Вузькоспеціальні: початковий етап навчання української мови як іноземної, українська мова як іноземна, лексичний мінімум УМІ, грама­тичний мінімум УМІ, фонетичний матеріал УМІ, мовна компетенція, рівень володіння українською мовою як іноземною.

Створення моделі відбору термінолексем із наукових текстів та їх аналіз за визначеною класифікацією дасть змогу виявити основні зако­номірності організації терміносистеми, що сприятиме її впорядкуванню і кодифікації. Застосування теорії фахової мови до дослідження терміно-лексем нових наукових галузей, які перебувають на стадії становлення, є практичним і перспективним напрямом.

Література:

1.Вискушенко С. Фахові мови: основні риси, ознаки та функції / Виску-шенко С. // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. VII / Відп. ред. Л. О. Симоненко. - К: КНЕУ, 2007. - С. 235.

2.Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического описа­ния / Даниленко В. П. - М. : Наука, 1977. - 244 с.

3.Д'яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспеки / А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - К., 2000. - 218 с.

4.Житін Я. В. Погляд на термін крізь призму структурно-семантичного та функціонального підходів / Я. Житін // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політех­ніка". Серія " Проблеми української термінології". - 2009. - № 648. - С. 9-15.

5.Кияк Т. Апологія лінгвістики фахових мов / Кияк Т. // Українська тер­мінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. VII / Відп. ред. Л. О. Симонен­ко. - К: КНЕУ, 2007. - С. 18-21.

6.Кочан І. Українські терміни в парадигмі сучасних наукових учень / Ко­чан І. // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. вип.\ТП [відп. ред. проф. Л. О. Симоненко]. - К: КНЕУ, 2009. - С. 30-34.

7.Паламар Л. Практичний курс української мови. Поглиблений етап ви­вчення: Навчальний посібник / Паламар Л. - К.: Либідь, 1995. - 158 с.

8.Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті (до створення терміно-центричної теорії наукового дискурсу): Монографія / Скороходько Е. Ф. - К., 2006. - 99 с.

9.Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории / А. В. Супер-анская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. - М.: Наука, 1989. - 246 с.

 

10.Федонюк В. Про терміносистему в період становлення науки / Федонюк В. // Проблеми української термінології: Зб. наук. праць / Відп. ред. Л. Полюга. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка", 2006. - 210 с.

11.Цимбал Н. Термін як основа лексичного складу наукового стилю / Цим­бал Н. // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. випУШ [відп. ред. проф. Л. О. Симоненко]. - К: КНЕУ, 2005. - С. 76-79.

Шепітько С. В. Механізми утворення та закономірності вторинної но­мінації англійської загальнонаукової дієслівної лексики: автореф. дис. на здо­буття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 04 "Германські мови" / С. В. Шепітько. - Харків, 2004. - 20 с.УДК 81'373:811.111]316

Холодій І. О.,

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, м. Київ

СТРАТИФІКАЦІЙНА СТРУКТУРА АНГЛІЙСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Стаття присвячена з'ясуванню галузевої та стратифікаційної структури англомовної соціологічної термінології. Встановлені тема­тичні групи, які формують два лексико-семантичних шари - терміни ядра та периферії - термінологічного поля соціології.

Ключові слова: соціологічна термінологія, ядро, периферія, страти­фікаційна структура, галузева структура, термінологічне поле.

The article is dedicated to the investigation of branch and stratification structure of the sociological terminology. It deals with the topical groups forming two lexical units - kernel and periphery being defined as two strata of sociological stratification structure.

Key words: sociological terminology, kernel, periphery, stratification structure, branch structure, terminological field.

Термінологія, репрезентуючи систему наукових понять, на концеп­туальному рівні прагне досягти універсального статусу, проте вербальні виразники наукових понять мають свої особливості в кожній національ­ній мові, тому пошук специфічно національного у термінології конкрет­ної галузі знань видається завжди на часі.

Предметом дослідження лінгвістів були термінології різних галузей науки й техніки: медицини, біології, економіки, суспільно-політичних наук, технічних наук, хімії, лісотехніки тощо. Проте окремі підсистеми сучасної англійської термінології, зокрема соціологічна термінологія, за­лишаються ще недостатньо вивченими [4, с. 17].

З огляду на це звернення до англійської термінології соціології, нау­ки про суспільство як цілісну систему і про окремі соціальні інститути, процеси, групи й спільноти, стосунки особистості та суспільства, законо­мірності масової поведінки людей, видається актуальним, тим більше що ця термінологія дотепер не була об'єктом спеціального дослідження у ві­тчизняному мовознавстві.

Соціологія як наука має складну структуру. Більшість учених дотри­муються думки про трирівневу структуру соціології, яка передбачає такі рівні соціологічного знання як теоретична соціологія, теорії середнього рівня (спеціальні теорії і галузева соціологія) та емпіричні дослідження.

Останнім часом спостерігається бурхливий розвиток спеціальних со­ціальних теорій. Це зумовлено різким розширенням кола проблем, які вивчає соціологія, завдяки чому виокремилися такі соціальні теорії, як

© Холодій І. О., 2010електоральна соціологія, соціологія життя, соціологія девіантної пове­дінки тощо. Значна кількість нових соціологічних теорій виникла внаслі­док інтеграції соціології з іншими науками. Так постали економічна со­ціологія, медична соціологія тощо.

Усі рівні соціологічного знання утворюють складну структуру соці­ології як науки, особливості якої впливають на характер соціологічної термінологічної системи.

Аналіз лексичного наповнення соціологічної термінології може на­дати цінну інформацію, яка відображає особливості сучасних форм мис­лення, процеси вербалізації та концептуалізації свідомості, що стано­вить науковий інтерес для термінології та теорії мови. Англійська мова як мова - посередник при спілкуванні представників різних культур ві­діграє особливу роль у світовій соціології. Відповідно вивчення соціо­логічної термінології сучасної англійської мови має особливе значення.

Соціологічна термінологія містить і ті категорії наукової терміноло­гії, які стосуються специфіки мислення та менталітету. В зв'язку з цим соціологія повинна розглядатися і як світова дисципліна, яка інтегрує в собі різні інтелектуальні традиції, особливо ті з них, що мають глибо­кі історичні корені. З огляду на це соціологія в термінологічному аспек­ті до певної міри наука еклектична, оскільки вона використовує резуль­тати інших наук, а саме дані історичних досліджень, антропології, ста­тистики, психології. Вона не звертається до "сирого матеріалу", який пе­реробляють інші науки. Як наука, соціологія синтезує напрацьоване ін­шими науками.

Для розвитку соціології характерні дві протилежні, хоча й взаємо­пов'язані тенденції - диференціація окремих наук та їхня інтеграція. Від­так структура наукових галузей ускладнюється. Водночас взаємодія різ­них галузей знання набуває небаченої інтенсивності. Це знаходить відо­браження у процесах, що відбуваються у термінологічному полі мови. Спостерігається кількісне зростання обсягу терміносистем, ускладню­ється їхня структура, посилюються зв'язки між термінологіями різних наук та наукових галузей, що є наслідком сучасної тенденції вивчати певні об'єкти дійсності засобами різних наук і зумовлюється потребою узагальнити людський досвід за допомогою міжнаукової теоретизації, яка потребує використання відповідних (міжгалузевих) вербальних за­собів [2, с. 204].

Галузева структура соціологічної термінології становить неоднорід­ний за своїм походженням та функціями комплекс дисциплін, що потре­бує подальшої стратифікації.

Дослідники мови науки одностайно визнають, що власне терміноло­гічний шар спеціальної лексики складається з одиниць двох різновидів: по-перше, термінів, що функціонують в окремих галузях наук, по-друге,термінологічних номінацій, що вживаються в кількох (або у всіх) науко­вих сферах [5, с. 6].

Мовна система є певним чином структурованою ієрархічною будо­вою, кожен наступний рівень якої відбиває головні особливості кожного попереднього рівня. Функціонування певного шару спеціальної лексики, подібного за своїми властивостями до міжгалузевої термінології, мож­на засвідчити на глибшому рівні абстракції, наприклад, у складі галузе­вих терміносистем. Самій природі цих терміносистем, частково опертій на особливості відповідних галузей знання та діяльності, властива стра­тифікація, що враховує поділ досвіду на окремі підгалузі в межах кожної наукової сфери [5, с. 8].

Стратифікаційна структура соціологічної термінології відображає розмежування груп термінів за шарами. Кожен з цих шарів містить спо­ріднені за своїм походженням терміни, які утворюють ієрархічно органі­зоване структурне ціле. Таке поле містить ядро, утворене термінами, що найбільш широко вживаються для вираження понять свого поняттєвого поля. Крім того, до складу поля входять декілька областей, з яких одні можуть розташовуватися в безпосередній близькості до ядра, а інші - на периферії. Відтак стратифікаційний аналіз передбачає виділення у скла­ді досліджуваної термінології ядра та периферії.

Ядром соціологічної термінології назвемо сукупність термінів, кожен з яких належить лише до соціологічної терміносистеми. Ядро соціологіч­ної термінології є найбільшою складовою частиною соціологічної тер­мінології (41.9%): human relations area file (HRAF) - 'ареальна картотека людських відносин', agency of socialization - 'суб'єкт (агентство) соціалі­зації', postal inquiry - 'поштове опитування', knowledge-as-fact - 'знання як факт', question order effect - 'ефект черги питання'.

До периферії соціологічної термінології належать терміни, кожен з яких є одночасно членом принаймні ще однієї терміносистеми (напри­клад - юридичної, статистичної, економічної, політичної тощо). Перифе­рія складається з термінів, які є або запозиченими досліджуваною термі­нологією з інших дисциплін, або запозиченими з досліджуваної терміно­логії іншими дисциплінами. Таким чином, периферія досліджуваної тер-міносистеми - це шар спеціальної лексики, яка одночасно належить при­наймні до двох різних термінологій - соціологічної та іншої терміносис-теми. Відтак периферія поділяється, у свою чергу, на дві частини - реци-пієнтну, утворену запозиченими з інших дисциплін термінами, та донор­ську, утворену термінами, запозиченими іншими дисциплінами з соціо­логічної [3, с. 8].

Аналіз галузевої структури соціологічної термінології, джерельною базою якого стали сучасні англо-англійські соціологічні тлумачні слов­ники: "Oxford Dictionary of Sociology" [10], Соціологічна енциклопедія[6], Англо-український словник соціологічних термінів [1], Інтернет -енциклопедія Британіка [8], Merriam - Webster Online Dictionary [9], Со­ціологічний енциклопедичний англо - російський інтернет - словник [7], дозволив встановити, що термінологія соціології має комплексний ха­рактер. Термінологічне поле соціології формують терміни одинадцяти наукових галузей: соціології (41.9%), економіки (13%), статистики (8%), політології (7.7%), психології (7%), методології (4.2%), філософії (3%), теорії управління (3%), демографії (2.6%), правознавства (2.4%), антро­пології (2.2%).

Незначний відсоток галузевої структури соціологічної термінології (приблизно від 0.6% до 2%) складають терміни наступних наукових дис­циплін: біології (assimilation - 'асиміляція'), екології (biotic competition - 'біотична взаємодія'), історії (chattel slavery - 'система рабської пра­ці'), літератури (editing - 'редагування'), сільського господарства (cash crop - 'товарна культура'), логіки (contradiction - 'протиріччя, розбіж­ності, невідповідності'), освіти (deschooling - 'альтернативне навчання'), фізики (diffusion - 'дифузія, поширення'), ботаніки (human genome - 'ге­ном людини'), географії (desert - 'пустеля, неприємна сфера діяльності'), теології (clergy - 'духівництво', problem of theodicy - 'проблема теоди­цеї'), етнографії (incest taboo - 'заборона кровозмішування'), феномено­логії (first order constructs - 'конструкції першого ряду').

До термінів, які функціонують одночасно у соціологічній терміно­логії та суміжній галузі, не зазнаючи при цьому помітних семантичних змін, тобто мають однакові дефініції, належать терміни економіки, ста­тистики, політології, психології, методології, філософії, теорії управлін­ня, культурної антропології, демографії, права.

З політологією соціологію об'єднує дослідження політичних відносин та державного управління: power (влада), procedural justice (процедурна справедливість), community action (групова дія), dvil religion thesis (те­зиси громадянської релігії), accommodation of conflicting interests (узго­дження протилежних інтересів), benchmark poll (початкове опитування).

З економічною наукою вона перетинається у сфері соціального обі­гу товарів та послуг в аспекті дослідження соціальних наслідків ви­робництва, розподілу та обміну: de-skilling (декваліфікація праці), age-productivity profile (співвідношення вік - продуктивність), anthropocentric production system (антропоцентрична система виробництва), average earnings index (AEI) (індекс середньої заробітної плати), domestic division of labour (внутрішній розподіл праці).

З психологією соціологія має деякі спільні риси, зокрема в дослі­дженні особистості та її існування в групі подібних до неї: developmental age group (функціональна вікова група), attitude scale (шкала відносин), over-determination (надлишкова детермінація), vocabularies of motive (мо­тиваційний словник), achievement drive (прагнення успіху), assembling perspective (парадигма зборів).

Як і культурна антропологія, соціологія вивчає традиції, культурні цінності, але розглядає їх під особливим соціологічним кутом: сліпітє (культура, духовна життєдіяльність, тип соціальної поведінки людини).

У соціології широко використовується термінологія:

-   демографії: reemigration (рееміграція), index of dissimilarity (індекс різниці), optimal matching (оптимальний відбір), nuclear family (нуклеар-на родина);

-   філософії subjectivity (суб'єктивність), representationalis (репрезен-таціонизм),

post-structuralism (пост-структуралізм), modernity (модерн, сучас­ність, сучасний стиль);

-   теорії управління organizational culture (організаційна культура), social work (соціальна робота), socio-technical system (соціо - технічна система)

-   права: transcarceration (переведення), primogeniture (майорат, перво­родство, право первородства), sex discrimination (статева дискримінація)

 

-       статистики: cross classification (табуляграма), adjustment of observations (узгодження наслідків спостереження), parish register (ме­трична книга), biased sample (нерепрезентативна (необ'єктивна) вибірка)

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16