М І Гнатюк - Наукові записки в 15 - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 

Згідно з теорією мовленнєвих актів Дж. Остіна, іронічне висловлю­вання є "непрямим мовленнєвим актом, іллокутивна мета якого присут­ня імпліцитно і виводиться адресатом завдяки його комунікативній ком­петенції" [цит. за Воробьева 2008: 8].

З когнітивної точки зору іронічне висловлювання є девіантним варіан­том нейтрального неіронічного дискурсу. Інтелектуальна основа іронічно­го дискурсу передбачає наявність у всіх учасників комунікації певного на­бору когнітивних механізмів вираження і розуміння іронії. У процесі ін­терпретації іронічного тексту відбувається взаємодія когнітивних просто­рів автора і читача, які пов'язані текстовим простором [Воробьева 2008: 9].

Складність сприйняття іронічного висловлювання полягає у тому, що воно містить суб'єктивну оцінку адресанта, з якою адресат може погоди­тись або не погодитись. У процесі розуміння іронічного смислу у рома­нах Дж. Барнса оцінний чинник стає провідним, оскільки іронічні коди автора є суб'єктивними та залежать від його системи цінностей, фоно­вих знань та світоглядної позиції. Це уможливлює багатство інтерпрета­цій висловлювань автора.

Об'єктами іронічної оцінки у різних творах Дж. Барнса стають: юнацький максималізм та відчайдушне прагнення підлітка стати до­рослим ("Metroland"), стосунки людей у сім'ї ("Metroland", "Staring at the Sun", "Love, etc"), різні аспекти дружби ("Metroland", "Love, etc", "Talking It Over"), псевдогерої, псевдоінтелектуали, духовно обмежені люди ("A History of the World in 10 % Chapters", "Arthur & George"), про­цес пізнання та дослідження історії ("Flaubert's Parrot") та інші фрагмен­ти навколишньої дійсності.

Важливою особливістю ідіостилю Дж. Барнса є те, що іронія як сти­льова домінанта його творчості не тільки проявляється щодо певних об'єктів, а присутня також у діалогах, роздумах, описах, коментарях різ­ного спрямування. Іншими словами, іронія як спосіб художнього само­вираження проявляється у деталях (на лексичному та синтаксичному рів­нях) і, водночас, характеризує загальну творчу манеру комунікації пись­менника, формуючи цілісну картину його світосприйняття.

Крім того, ідіостиль письменника характеризується тим, що іронічні висловлювання та оцінка належать не тільки авторові, але і його персона­жам, які застосовують іронію, щоб висловити ставлення один до одного та до елементів навколишньої дійсності. Це зумовлює ефект відстороненос-ті автора від предмету оцінки, а часто і відсутності його при висловленні суб'єктивно-оцінної модальності (наприклад, у романі "Love, etc").

Метою статті є виявити особливості функціонування іронії на лек­сичному, синтаксичному та текстовому рівнях на прикладі аналізу ав­торської іронічної оцінки вікового періоду юності у романі "Metroland" Джуліана Барнса.

Об'єктом дослідження обрано мовний простір роману Дж. Барнса

"Metroland".

Предметом дослідження є мовне втілення іронічної домінанти ідіос­тилю Дж. Барнса.

Матеріалом для дослідження слугує вибірка мовних засобів реаліза­ції іронічного смислу у романі Дж. Барнса "Metroland", що аналізується, перш за все, на основі співвідношення мови і свідомості та на здатнос­ті людської свідомості відтворювати об'єктивну дійсність, створюючи її суб'єктивний образ.

Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні лінгвістично­го аналізу мовних одиниць, що служать для вираження авторської іронії як стильової домінанти творчості письменника Дж. Барнса.

Роман "Metroland" побудований у вигляді спогадів головного героя про становлення власної особистості, пошук власного "я" та свого місця у світі, що дозволяє автору дистанціюватися і виразити іронічну оцінку вустами оповідача як щодо самого себе, так і до молоді взагалі.

Дослідження, спрямоване на виявлення та опис мовного втілення іро­нії письменника потребує комплексного підходу, оскільки іронічний смисл найчастіше досягається завдяки взаємодії різних (лексичних, синтаксичних, стилістичних, текстових) засобів вираження суб'єктивної модальності.

Процес дорослішання та становлення власної особистості характеризу­ється у концептосфері Дж. Барнса рядом ознак, що включають: максима­лізм, егоцентризм, поглиблений самоаналіз, брак інформації та досвіду у стосунках з протилежною статтю та інші. Кожна з цих ознак аналізується оповідачем роману здебільшого у добродушно-іронічному ключі, оскіль­ки мова йде про його юність і помилки на шляху до дорослого життя.

Розглянемо деякі фрагменти тексту роману.

We sipped our milk during break the next morning with the habitual, affected disgust of gourmets (you never knew, there might be someone watching) [M, 72] - іронія втілюється лексичним (словосполучення типу (А)К of (А)]Ч, де центром реалізації іронії є додаток gourmets) та синтаксичним (встав­ні слова, що допомагають виявити іронічну оцінку) засобами;

There was no ambiguity about the 'they'. When I used it, it meant the unidentified legislators, moralists, social luminaries andparents of outer suburbia. When Toni used it, it meant their inner London equivalents. They were, we had no doubt, exactly the same sort of people [M, 7] - застосування синтаксичної конверген­ції з хаотичним поєднанням об'єктів, вставних слів та прислівника exactly, що претендують на абсолютність висловлювання, виражає іронічне став­лення до узагальнення та максималізму, притаманних підліткам;

As you can see, we worried about large things in those days<...>You wouldn't have caught us fretting about our future careers, because we knew that by the time we were grown up, the state would be paying people like us simply to exist [M, 8] - лексично виражена іронія виявляється за допомо­гою контрасту з безпосереднім контекстом;

Only a strongly purifying motive could explain how hard and how readily Toni and I pissed on other people [M, 9] - контраст між темою і ремою висловлю­вання, словосполучення із семантичним центром purifying, підсиленим при­слівником strongly втілюють іронічний смисл. Окрім того, реалізується до­датковий, асоціативний, зв'язок лексем purify (з медичної точки зору) та piss ('to urinate'), що ще більше насичує іронічність висловлювання;

Dewhurst was a prefect destined for the priesthood, whom Toni had, we agreed, totally crushed in the course of a vicious metaphysical discussion [M, 11] - вибір лексичних засобів (прислівника totally, прикметника vicious) та вказівка на суб'єкта оцінки ситуації (we agreed) виражає іронію сто­совно юнацького максималізму та прагнення самоутвердитися;

Toni looked round the assistants and picked out the most respectable-looking: ageing, graying, separate collar, a thick margin of cuff, even a tie-pin. Clearly a left-over from the previous ownership [M, 12] - респектабельність продавця ставиться під сумнів введенням відокремленої конструкції з ко­ментарем щодо походження шпильки у краватці. Виділення коментаря окремим реченням здійснює акцент на висловлюванні, що виражає іронію;

My mother, though timid in her family and social life, was always precise and authoritarian at shops. Some deep instinct told her that there was one hierarchy which would never be disturbed. 'A pair of trousers, Mr Foster, please,' she asked in an unfamiliarly confident voice [M, 15] - іронічність висловлювання, виражена синтаксично, виявляється у контексті, де опи­сується стиль поведінки матері героя у сім'ї, та посилюється фразою unfamiliarly confident voice;

As we came out, I allowed the customary minute for us to get over too-moved-to-speak reactions [M, 106] - авторський оказіоналізм застосову­ється для опису характерних емоцій після перегляду фільму і втілює іро­нію над пафосом ситуації.

Іноді іронія у Дж. Барнса може виражатися граматично: But London was where you startedfrom; and it was to London that, finally, stuffed with wisdom, you returned [M, 24]. Застосування пасивної конструкції передбачає існу­вання особи, яка повинна "наповнювати" знаннями, що викликає коміч­ний ефект і втілює іронічне осмислення процесу здобування досвіду.

Велика кількість висловлювань з іронічною оцінкою виражає став­лення автора до властивого підліткам того часу (1963 рік) браку інфор­мації та нестачі спілкування з протилежною статтю:

We'd absorbed the great classics of Indian literature (and, as a result, practiced PT a lot more energetically for some months, with a heaving sense of anticipation) [M, 114] - іронія реалізується вставними словами;

The children of neighbours did amazing, incredible things, like joining Shell and being posted abroad, or souping up bangers, or going to dances on New Year's Eve. The house equivalent of such disturbances was that my brother got a girlfriend [M, 69] - іронічний смисл виражається за допомо­гою контрасту;

'Tits?' The final part of the triad, the part to which we brought all our wordly perceptiveness [M, 73] - іронія висловлена атрибутивною кон­струкцією;

Dear Chris, I've ironed the bunting, put the flags to air, set a fuse to the Thames, laid in the red paint. So you finally got them off<...~> 'laid down the burden of your virginity' [M, 112] - підкреслене перебільшення застосову­ється персонажем для втілення іронічного ставлення до свого менш до­свідченого товариша.

Застосування семантично невідповідної лексики (fingernails... wrecked), серії емоційно насичених епітетів (авторський оказіоналізм), пасивних конструкцій у поєднанні із надто ретельним та докладним описом фізі­ологічних проявів хвилювання створюють іронічний ефект опису психо­логічного стану головного героя перед першим побаченням: I would just

have to get there early and use the passionately-engrossed-in-a-book trick. By the afternoon of our rendezvouz, I was trembly, two of my best fingernails were wrecked, and my bladder had been feeling up all day with the speed of a lavatory cistern. My hair was OK, my clothes, after much self-debate, had been decided on, my underpants were changed (again) after last-minute re-inspection, and I'd chosen the book I wished to be discovered with [M, 103-104].

Іронічна оцінка юнацького прагнення здаватися (особливо у влас­них очах) дорослим та незалежним реалізується у мовному просторі ці­лого тексту і відтворюється засобами асоціативної іронії (синонімічний повтор, застосування схожих синтаксичних конструкцій). Практично у кожному із висловлювань такого типу акцентується самоповага, зрілість та безкомпромісність підлітка, що зумовлює іронічний ефект:

Deconning, as we called it, savouring the pun, was the duty of every self-respecting adolescent [M, 40],

Like self-respecting maze-rats, we looked for ways-out [M, 59],

With a perspicacity beyond our years [M, 42],

Without in any way compromising our principles, we agreed to carry on living at home [M, 42],

Life didn't really get under way until you left school; we were mature enough to acknowledge this point [M, 44],

The ritual objection was always worth registering. It never got anywhere, and I didn't mind that it didn't; I just felt that Nigel and Mary might benefit from the example of independent thinking [M, 45],

This was written with the confidence of inexperience [M, 107].

Проаналізувавши особливості втілення іронії та вибір мовних засобів її реалізації, можна виокремити найчастотніші структури, що застосову­ються автором. Серед них:

На рівні лексики: авторські оказіоналізми:

But more often you found yourself noting extrinsic reactions, as a weary file of name-gloaters, school-sneerers, frame-freaks, colour-grousers, restoration-loons and topographers trooped by. You got to know the quizzical chin-in-hand stance; the manly, combative, hands-on-hips square-up; the eyes-down-on-the-bookletposition [M, 27] - оказіоналізми, що виражають одночасно суб'єкт і певну характерну дію, іронічно відображають властивий підліткам погли­блений, скрупульозний аналіз, пошук автентичного та справжнього, що доходить часом до абсурдних нюансів та занадто ретельного фіксування проявів взаємодії представників різних соціальних прошарків;

I tossed him with a heard-it-before smile <...> 'Yes, yes,' he went on, with a more-of-this-to-come look [M, 205] - авторські оказіоналізми, вжиті у формі обставини з with іронічно зображають деякі характерні риси спіл­кування людей, котрі не симпатизують одне одному. Обставини спосо­бу дії з with найчастіше служать для підкреслення іронії в уже початковоіронічній ситуації і створюють іронічно забарвлені деталі епізоду, що зу­мовлено їх структурними особливостями [Походня 1989: 48].

На синтаксичному рівні: 1) синтаксична конвергенція (хаотичне пе-речислення або конвергенція однорідних речень з семантично неодно­рідними членами) де зближується несумісне і таким чином досягається іронічний ефект:

What, me, sneer at the Victorians? I didn't have enough sneer-room left. By the time I'd finished sneering at dummos, prefects, masters, parents, my brother and sister, Third Division (North) football, Moliere, God, the bourgeoisie and normal people, I didn't have any strength left for more than a twisted pout at history [M, 36] - іронія підсилюється (окрім хаотичного пе­рерахування) уточненням в дужках (North);

Life didn 't really get under way until you left school; we were mature enough to acknowledge this point. When you did get out there, you started '...making Moral Decisions... ' '...and Having Relationships... ' '...and becoming _ famous... ' '...and Choosing Your Own Clothes... ' [M, 44] - іронічний смисл втілюєть­ся зведенням до одного ряду моральних рішень та вибору власного одягу;

It was that time of life when being sirred is of inestimable importance<...> It was better than being allowed to use the front steps at school, better than not having to wear a cap; better than sitting on the six-form balcony during break; better, even, than carrying an umbrella [M, 13] - "неоціненна важ­ливість" виявляється на фоні можливості не одягати шапку, сидіти на го­ловних сходах школи та носити парасолю, щоб підкреслити свій "дорос­лий статус";

2) відокремлені конструкції:

'What do you want me to say?' I genuinely wanted to know; almost [M, 164];

'Which gives us,' I interpreted, 'eight years of sauciness, than a thirty-year wait, with a chance of being killed in the middle. Terrific. ' [M, 55];

Life at sixteen was wonderfully enclosed and balanced. On one side, there was the compulsion of school, hated and enjoyed. On the other side, the compulsion of home, hated and enjoyed [M, 64] - окрім повтору парцельованої конструкції, що має відображати збалансованість життя підлітка, для вираження іронії застосовується також контраст між вибором означення (wonderfully enclosed and balanced), суб'єкта (the compulsion) та дієприкметника (hated);

I suppose I must be grown-up now <...> Happiness: oh, yes; and if not now, than never <...> Adult, yes, that's an overall comfort too. At least, I conclude, I must be <...> why haven't I spotted some signal changing to green, some notice being held up from the pits, some celestial nod (not too public) letting me know I'm there? [M, 159] - автор висловлює іронію над персонажем, який у підлітковому віці над усе прагнув подорослішати, вбачаючи у цьому справжнє щастя, а ставши, непомітно для себе дорос­лим (за віком) все ще не може віднайти внутрішнього спокою. Емфатич­ний вигук (oh, yes) разом із відокремленими конструкціями та вставними словами втілюють іронічність ситуації.

Парцельовані конструкції є ефективним синтаксичним засобом ви­раження іронії, оскільки розрив синтаксичних зв'язків уже є засобом емоційно-експресивного виділення парцельованої частини. Окрім того, парцеляція зумовлює появу додаткової реми висловлювання, що є його комунікативним центром та втілює суб'єктивно-оцінну авторську мо­дальність [Походня 1989: 47].

3) вставні слова та речення:

'Shocking this knee/foot/liver of mine,' he would observe to Marion<...> Other physical defects - some long-standing like recurrent dreams, some the dragonfly fads of an afternoon - prevented him from changing plugs, reaching high shelves, mending his clothes, washing up or seeing us off [M, 191] -вставні конструкції, поєднуючись із графічним перерахуванням джерел болю виражають іронічне ставлення до персонажа-іпохондрика, якого кожні десять хвилин болить щоразу в іншому місці, що заважає йому виконувати хатню роботу: Some of the Arthur's infirmities, however, must have been genuine - though I wonder if he himself knew the difference - and ganged together to produce a fatal heart attack [M, 192].

Вставні слова та речення, як структури з вторинною предикативніс­тю, часто виступають на перший план у художньому творі, міняючи мо­дальність висловлювання. Тільки поєднання основного і вставного ре­чень та вираження відношення автора висловлювання до ситуації дозво­ляють адекватно оцінити співвідношення теми і реми і декодувати ви­словлювання. Рема місить модальність і є комунікативним центром ви­словлювання [Походня 1989: 42].

Серед текстових засобів втілення авторської іронії варто виділити ци-таційну іронію (термін С. Походні):

'Ginny, this is myfather,' (our mother was slaving in the kitchen to produce 'just an ordinary supper') [M, 70];

The Headmaster's confirmation class. This contained a brief session on marriage 'which you won't need just yet but won't do you any harm to know about'. There was indeed no harm in it: the most exciting phrase used by the gaunt and suspicious ruler of our lives was 'mutual comfort and companionship. ' [M, 19].

Стилістична цінність цитації полягає в тому, що вона суміщає два значення: первинне, яке вона має у власному оточенні, та аплікативне, яке вона набуває у новому контексті. Цитація як стилістичний прийом вживається для протиставлення двох значень, при цьому досягається мо­дифікація первинного значення [Походня 1989: 83].

Здебільшого, іронічні висловлювання не обмежуються одним із засобів вираження, тому для їх адекватного аналізу слід враховувати всі види вті­лення іронічної оцінки. Комунікативні завдання та інтенції автора визна­чають вибір того чи іншого (ситуативного чи асоціативного) типу іронії та використання певних засобів її реалізації. В художньому тексті іронія є ху­дожньою формою авторської оцінної позиції, прагненням автора відсторо­нитися від зображуваної ним ситуації, оцінити її формально не висловлю­ючи оцінки, приховати модальність висловлювання [Походня 1989: 115].

Перспективи дослідження. Здійснений аналіз стає важливим допо­вненням до подальшого вивчення іронії як художньої форми відображен­ня дійсності та стильової домінанти творчості письменника Дж. Барнса.

Проведене дослідження показало, що засобами ситуативної (лексичної і синтаксичної) та асоціативної (текстової) іронії, такими як авторські ока-зіоналізми, вставні слова, відокремлені конструкції, контраст, повтор, ци­тування досягається цілісність авторського іронічного сприйняття періо­ду юності зокрема і людських відносин загалом. Досліджені висловлюван­ня, які містять іронічну суб'єктивну оцінку, не тільки взаємодіють та вза­ємодоповнюють одні одних, але й втілюють творчий задум письменника.

Література:

1.Болотнова Н. С. Изучение идиостиля в современной коммуникативной стилистике художественного текста. - М.: МГУ, 2004 - режим доступа: www. philol. msu. ru/~rlc2004/ru/participants/psearch. php?pid=24087

2.Воробьева К. А. Лингвокультурологические и психолингвистические аспекты восприятия иронии в художественном произведении: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. филол. наук: спец. 10. 02. 19 "Теория языка" / К. А. Воробьева; ГОУ ВПО "Челябинский государственный университет". - Челя­бинск, 2008. - 21 с.

3.Иткина Н. Л. Об иронии (опыт интерпретации текста) / Н. Л. Иткина // Семантические особенности и функции слов и словосочетаний в английском языке: Сборник научных трудов. - М., 1986. - С. 142-149.

4.Паули Ю. С. Психосемиотическое понимание доминанти идиостиля / Ю. С. Паули //Международные Бодуэновские чтения ["И. А. Бодуэн де Куртенэ и современные проблемы теоретического и прикладного языкознания"], (Ка­зань, 23-25 мая 2006 г.). - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2006. - Т. 2. - С. 18-20.

5.Походня С. И. Языковые виды и средства реализации иронии: [монография] / С. И. Походня; отв. ред. Ю. А. Жлуктенко. - К.: Наукова думка, 1989. - 128 с.

6.Тарасова И. А. Категории когнитивной лингвистики в исследовании идиостиля [Электронный ресурс] / И. А. Тарасова // Вестник СамГУ - 2004. -№ 1 (31). - Режим доступа к вестнику : www. russian. slavica. org

7.Фоменко Е. Г. Лингвотипологическое в идиостиле Джеймса Джойса: ав-тореф. дис. на соиск. уч. степени докт. филол. наук: спец. 10. 02. 04 "Герман­ские языки" / Е. Г. Фоменко; Белгородский государственный университет. -Белгород, 2006. - 41 с.

8.Barnes J. Metroland / Julian Barnes. - London : Picador, 1980. - 214 р. (М).

9.Semino, E. A Cognitive Stylistic Approach to Mind Style in Narrative Fiction / Elena Semino // Cognitive Stylistics. - 2002. - P. 95-122. "

УДК82-2 "654"

Драненко Г. Ф.,

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці

МІФОЛОГЕМА ЛАБІРИНТУ ЯК ЗАСІБ ДЕКОНСТРУКЦІЇ ДРАМАТУРГІЧНОЇ ФОРМИ

У статті розглянуто питання взаємодії міфосемантики лабіринту з формою драматургічного твору шляхом дослідження оприявлення міфо-поетики лабіринту в п'єсі Б.-М. Кольтеса "Роберто Зукко".

Ключові слова: міфопоетика, міфологема лабіринту, сучасна фран­цузька п'єса, Б.-М. Кольтес.

The article contains questions about the labyrinth mythosemantics interaction with the dramaturgical work form by researching the presentation of the labyrinth mythopoetics in the B. -M. Koltes' play "Roberto Zucco".

Key words: mythopoetics, labyrinth mythologeme, modern French play, B.-M. Koltes.

Новітні дослідження в галузі "міф та література" часто звертаються до вивчення зв'язків між міфологічними структурами та жанровими особли­востями художнього твору. Так, міфопоетика жанрів французького вчено­го П. Брюнеля [1], методологічно ґрунтуючись на міфокритичній теорії Ж. Дюрана, прагне виявити та продемонструвати те, як античні міфи творять та змінюють художні жанри. Якщо міфокритика, яка лише виявляє міфи в тек­сті твору, є герменевтикою художнього тексту, то міфопоетика, що розуміє міф як засіб творення жанрових особливостей твору, є оригінальним спосо­бом його прочитання. Оскільки жанрова система перебуває в постійній ево­люції, то такий підхід є досить закономірним. Це стосується зокрема дослі­дження сучасних драматургічних жанрів. На наше переконання, міфопое-тичне прочитання сучасної п'єси допомагає краще зрозуміти процеси роз­витку новітнього театру. Відтак метою нашої студії є міфокритичне вивчен­ня драматургічної творчості Б. -М. Кольтеса, а саме дослідження оприяв-лення міфопоетики лабіринту в його п'єсі "Роберто Зукко" (1988). Основу твору французького автора склала реальна подія, що сколихнула європей­ський медіа-простір 80-х років - лови на серійного вбивцю. Роберто Сукко, прототип головного героя п'єси, - це молодий хлопець, який забиває влас­них батьків, тікає з в'язниці й надалі тримає цілий південь Франції в жахо­ві (він вбиває, ґвалтує, нападає). Дівчина на ім'я Сабрина, коханка Сукко (в п'єсі Кольтеса - Дівчисько), видає його поліції. Затим карник удруге чи­нить спробу втечі, стрибаючи із даху в'язниці, його визнають шизофрени­ком, після чого він покінчує життя самогубством у тюрмі.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16