М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

2.         Велівченко В. Ф. Конверсативні імплікатури як комунікативно-прагма-тичний механізм вираження емоцій мовця (на прикладі сучасного англомов­ного художнього діалогічного тексту) // "Вісник Черкаського університету" Серія Філологічні Науки. № 140 — С. 35-47. — Режим доступу: http://www. nbuv. gov. ua/portal/soc_gum/vchu/N140/N140p035-047. pdf

3. Кубрак Т. А. Интенция самопрезентации субьекта в различных видах дискурса // Ситуационная и личностная детерминация дискурса / Под ред. Н. Д. Павловой, И. А. Зачесовой. — М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2007. — С. 185-205.

4. Brown P., Levinson S. Politeness: Some Universals in Language Use. -London, New York: CUP, 1987. - 345 p.

5.    CNN LARRY KING LIVE. Режим доступу:
http://transcnpts. cnn. com/TRANSCRIPTS/0911/15/lkl. 01. html
http://transcnpts. cnn. com/TRANSCRiPTS/0906/14/lkl.
01. html
http://transcnpts. cnn. com/TRANSCRiPTS/1002/04/lkl.
01. html

6.         Politenesss theory. Режим доступу: http://en. wikipedia. org/wiki/Politeness_
theory
УДК 811. 112. 2'27

Грибок О. М.,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

ЕТНІЧНИЙ СТЕРЕОТИП ЯК ЕЛЕМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)

Стаття присвячена вивченню впливу етнічних стереотипів на осо­бистість та її якості характеру. Зміна набутих стереотипів здійсню­ється під впливом освіти, власного досвіду та інтеркультурного вихо­вання. Автостереотипи характеризують, здебільшого позитивно, власну етнічну групу, а гетеростереотипи, переважно негативно - "чужу". Розмежування термінів стереотип та упередження здійснюється за трикомпонентною моделлю.

Ключові слова: етнічний стереотип, упередження, автостереотип, гетеростереотип, інтеркультурне виховання.

The article presents the study of the ethnic stereotypes influence on people and their character feartures. The change of the acquired stereotypes is the result of the academic and intercultural education and the personal experience. Autostereotypes characterize, mostly in a positive way, their own ethnic group, and heterostereotypes, on the contrary - the "another" group. The terms stereotype and prejudice are differentiated according to the three-component model.

Key words: ethnic stereotype, prejudice, autostereotype, heterostereotype, intercultural education.

У центрі багатьох наукових досліджень знаходиться вивчення сте­реотипів, упереджень та інших форм соціальної дистантності до пред­ставників інших етнічних груп. Перед соціолінгвістикою постає осо­бливе завдання - дослідити та пояснити процес утворення соціального відчуження у поведінці та мові. Поняття стереотипу широко використо­вується в лінгвістиці, виступає об'єктом дослідження психології, культу­рології, етнографії та інших наук.

Представники кожної окремої науки розуміють та виділяють у сте­реотипі всі ті якості, які необхідні для проведення власних, притаманних даній науці досліджень.

У проведених лінгвістичних дослідженнях розуміння поняття "сте­реотип" є неоднозначним, не чітко розмежовуються поняття "стереотип" та "упередження".

Метою нашої статті є аналіз та класифікація етнічних стереотипів носіїв німецької мови, виявлення диференційних ознак стереотипів та упереджень.

Для досягнення поставленої мети передбачається виконання таких завдань:

-   з'ясувати суть понять "стереотип" та "упередження";

-   проаналізувати етнічні стереотипи та упередження німців.

© Грибок О. М., 2010Об'єктом дослідження є висловлювання, які містять у своїй семан­тичній структурі етноніми.

Предметом - вираження характерних ознак етнічних стереотипів та упереджень німців.

Значний внесок в розробку теорії стереотипів здійснили видатні до­слідники Є. Бартмінський [1, с. 5], Ю. Є. Прохоров, В. Ліппман, Г. Хан-зен [6, с. 42]. Поняття стереотипу було введене у лінгвістику американ­ським журналістом Вальтером Ліппманом у книзі "Public Opinion" [8, с. 67] та базувалося на когнітивних формах, в які були оформленні так звані "картинки" про інших людей.

На думку Ю. Е. Прохорова "стереотип - це, перш за все, певне уяв­лення про дійсність або її елемент з позиції "наївної" повсякденної сві­домості" [3, с. 48].

Щоб зрозуміти поняття стереотипу, слід звернутись до етимологіч­ного коріння цього терміну: "stereos" (грец.) - сталий, міцний та "typos" (грец.) - зразок, модель, відбиток. Стереотип у буденному мовному вжитку розуміється як комплексний набір певних думок, уявлень, по­чуттів та поведінки щодо певного об'єкту / ситуації. Стереотип роз­глядається у контексті когнітивних процесів, на відміну від поняття упе­редження, що базується на аспекті оцінки з погляду на сферу почуттів окремої людини.

Стереотипи являють собою ефективну обробку інформації, що над­ходить з навколишнього світу та внаслідок ментальних процесів кате-горизується в групи, яким приписуються певні характеристики (атрибу­ція), при чому результат оцінювання може виявитись як позитивним, так і негативним.

На сьогоднішній день розрізняються соціальні, ментальні, мовні, ко­мунікативні, етнокультурні та інші стереотипи. "Соціальні стереотипи проявляються як стереотипи мислення та поведінки особистості. Етно­культурні як узагальнена уява про типові риси, що характеризують пев­ну націю, наприклад, німецька акуратність, естонська повільність, іта­лійська темпераментність, китайська церемоніальність" [2, с. 58].

Отже, під стереотипом будемо розуміти елемент концептуальної кар­тини світу, що існує у нашій свідомості, та знаходить своє вираження у мові та мовленні. Етнічний стереотип - узагальнене уявлення соціуму про типові риси своєї чи іншої нації, своєї чи іншої соціальної групи.

До етнічних стереотипів належать не лише гетереостереотипи, тобто усталені уявлення про представників інших етнічних груп, але й автостереотипи як самоусвідомлення, тобто уявлення щодо власної етнічної групи. Стереотипи мають величезний вплив на людей, стиму­люючи у них формування чи позбавляння таких якостей характеру, що відображені у стереотипах.Слід наголосити, що вони формуються у процесі життя, а не є вродже­ними уявленнями. Згідно з фундаментальним вченням З. Фрейда, стерео­типи починають формуватись у дітей 4-5 років не стільки через прямі, персональні контакти, а у значній мірі через взірці поведінки батьків, вихователів та через засоби масової інформації. Так, наприклад, пере­бування дітей у "Kitas" (дитячих садочках) та шкільних закладах Німеч­чини, де близько 70 % складають діти-іноземці, формує сталі стереоти­пи щодо кожної окремої нації (як позитивні, так і негативні). І навпаки, ставлення до окремого представника іншої нації може бути попередньо сформоване на основі фільмів, історій тощо, коли дана модель поведінки переноситься на взаємовідношення у групі.

Зміна усталеної моделі поведінки відбувається у більш дорослому віці під впливом академічної просвіти та тривалішого власного досвіду у комунікації з представниками інших націй. В зв'язку з прискоренням інтегративних процесів внаслідок глобалізації все частіше проявляються у світі та, зокрема, у Західній Європі, тенденції негативного "ворожо­го" ставлення до іноземців, чужинців. Тому міжетнічні зв'язки всередині суспільства стають однією з проблем, яка має вирішуватись на держав­ному рівні. Найбільш ефективним методом у боротьбі із негативними стереотипами саме в умовах глобалізації є інтеркультурне виховання, що передбачає безпосередній контакт (спільне навчання, гра, дозвілля, подальша трудова діяльність) з представниками інших етносів.

У мовленні стереотипи зазвичай виражаються генералізуючими ви­словлюваннями за моделлю "етнонім+ атрибут". При цьому атрибута­ми виступають як сталі ознаки, які виражаються прикметниками, так і процесуальні ознаки, що виражаються дієслівними словосполученнями з генералізуючим значенням. Наприклад,

1) Ostfriesen sind hol, im Sinne von dumm, auch begriffsstutzig (Ostfriesenwitz) [7, с. 58].;

2) Die Deutschen leben in einer Ellbogengesellschaft, d. h. sie sind egoistisch und bestehen auf Vorschriften und halten sich selbst nicht daran;

Sie mogen sich gegenseitig nicht;

Die "Ossis" bespitzeln die "Wessis" [7, с. 58].

У такий спосіб дається оцінка людям, які належать до певної етнічної категорії.

Якщо подібні твердження належать самим німцям,то це авто стереотипи. Вони набувають статусу гереростереотипів, якщо закарбовуються у свідомос­ті й інших етносів. Стійкими стереотипами на сьогоднішній день є загально­відомі уявлення про різні етнічні групи на зразок: Die Deutschen sind sparsam.

Die Franzosen sind die besten Liebhaber;

Englander gelten als versnobt;

Italiener sind die besten Koche [7, с. 59].Саме утворення стереотипів та етноцентризм не продукують негатив­ного ставлення до "чужих" етнічних груп. Тут вступає у дію афективно-негативне надання категоріальної оцінки по відношенню до інших ет­нічних груп, що пов'язане з вираженою або прихованою антипатією. В центрі цього феномену стоять диференційні процеси між групою "ми" та "інші", "чужі". Проаналізований фактичний матеріал дав нам змогу виявити таку закономірність: етнічні стереотипи мають тенденцію до негативної оцінки представників "чужої" етнічної групи, наприклад:

-   поляків та ромів в Німеччині оцінюють як народи, схильні до кра­діжок - Heute gestohlen - morgen in Polen; Alle Zigeuner sindDiebе [13];

-   турків як народ, схильний до криміналу - Turken laufen mit Goldketten um Halse herum;

-   турецьких жінок як фанатично релігійних - Die turkischen Frauen sind entweder verschleiert... або як легкодоступних представниць жіночої статі oder ziehen sich provokant korperbetont an und beschweren sich hinterher, wenn man sie anbaggert [12, с. 53];

-    китайців як народ, який в майбутньому заполонить весь світ -"Gelbe Gefahr" [12, с. 30];

-    американців як зверхню та зарозумілу націю - alle Amerikaner sind arrogant" [9, с. 70];

-    росіян як неп'яніючих -Die Russen sind trinkfest: (morgens, mittags, abends undzwischendurch immer Wodka - so wie Boris!) (почуто мною осо­бисто в пивному барі м. Гамбурга);

в той час коли власна етнічна група оцінюється переважно позитивно: Die Deutschen sind immer punktlich; Funf Minuten vor der Zeit, das ist die deutsche Punktlichkeit; Nordfriesen sind bodenstandige Menschen; Rheinlander sind lebenslustig undfrohlich " [10, с. 34], хоча це зовсім не означає, що ко­жен німець позитивно оцінює всіх представників своєї етнічної групи.

Якщо змінюється критерій зарахування себе (мовця) до певної етніч­ної групи, тобто, коли здійснюється оцінка не усієї нації, а представни­ків, наприклад, інших федеральних земель, інших вікових чи соціаль­них груп, до яких мовець себе не відносить, то змінюється, відповідно, й оцінка аналізованої групи, оскільки з'являється нова опозиція "ми" -"інші", результатом чого є уже негативна оцінка інших представників "своєї" етнічної групи. Маємо на увазі, наприклад,

-    виражений антагонізм у відносинах між західними та східними нім­цями, який відображається у першу чергу у негативних стереотипах од­них до інших: Ossis sind Stasiagenten з точки зору західних німців, Wessis sind eingebildete Kapitalisten у баченні східних німців;

насмішливе ставлення німців північних регіонів до баварців та на­впаки: In Bayern hat jeder einen Dackel und Frauen tragen Dirndl und die Manner Lederhosen; Nordfriesen sind Makrellenfresser [11, с. 38].Етнічні стереотипи є досить стабільними та незмінними і мало чим відрізняються від упереджень. Для подальшого лінгвістичного аналі­зу доцільним є розмежування термінів стереотип та упередження [5, с. 546]. У щоденному мовному вжитку ці терміни не диференціюються. Проте, у лінгвістиці термін стереотип відноситься більшою мірою до когнітивних процесів, а термін упередження до оцінювання почуттями. Обидва терміни чітко розрізняються за так званою трикомпонентною моделлю, розробленою теорією установок:

-    когнітивний компонент базується на процесах мислення, тобто на суб'єктивних переконаннях, думках, уявленнях і т. д. Стереотипи тут -"наше бачення", що служить ефективній обробці інформації з оточення. Стереотипами за даним підходом виступатимуть твердження типу Alle Deutschen sind fleifiig;

-    афективний компонент виражає почуття та оцінки, тобто вербаль­ні висловлювання про почуття, такі як любов-нелюбов, комфортність-некомфортність. Упередження базується на таких афективних процесах, при чому йдеться передусім про негативні відчуття та знецінювання ін­ших груп. Упередження ґрунтуються на стереотипних судженнях, від­різняються від стереотипів своїми суб'єктивними почуттями та оцінка­ми і мають здебільшого негативний характер. Упередженнями за даним підходом виступатимуть твердження типу Ich mag keine Auslander, weil...

-    компонент поведінки охоплює готовність або намір поводити себе дискримінуюче до об'єкта упередження. Прикладами такої готовності до дій є твердження на зразок Denen wurde ich keinen Arbeitsplatz geben або Im Bus stehe ich auf, wenn sich so jemand neben mich setzt [4, с. 6].

Проведене нами дослідження показало, що стереотипи впливають на людей та стимулюють формування у них відображених у стереотипах якостей характеру. Вони не є вродженими, а формуються у процесі життя. Зміна усталених стереотипів відбувається під впливом освіти та власного досвіду спілкування з представниками інших націй. Ефективний метод у подоланні негативних стереотипів - інтеркультурне виховання.

Терміни стереотип та упередження чітко розрізняються за так зва­ною трикомпонентною моделлю, розробленою теорією установок, сте­реотип стосується когнітивних процесів, а термін упередження - оці­нювання почуттями. Перспективним напрямком вважаємо дослідження етнічних стереотипів окремих вікових та соціальних груп.

Література:

2.1. Бартминский Е. Этноцентризм стереотипов: Результаты исследования немецких (Бохум) и польских (Люблин) студентов в 1993-1994 гг. / Бартмин­ский Е. // Тезисы конференции "Речевые и ментальные стереотипы в синхро­нии и диахронии". - Москва, 1995. - С. 5-10.Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. - Минск: Тетра

Системс, 2004. - 256 с.

3.Прохоров Ю. Е. Национальные социокультурные стереотипы речевого общения и их роль при обучении русскому языку иностранцев / Ю. Е. Про­хоров - Москва, 1996. - 325 с.

4.Bausinger H. Bratwurst, Bier und Fussball. Wie deutsch sind die Deutsche? -Sudwesrrundfunk SWR2 - Manusknpt. Baden-Baden, 3. 10. 2008, 8 S.

5.Duden. Deutsches Universalworterbuch, 5., uberarb. Aufl. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus AG, Mannheim, 2003. - 1892 S. - ISBN 3-411-05505-7.

 

6.   Hansen G. Vorurteil // Ethnische Minderheiten in der Bundesrepublik Deutschland. Ein Lexikon / hrsg. von Cornelia Schmalz-Jacobsen und Georg

Hansen. - Munchen, 1995. - S. 658

7.   Hog M., Muller B-D., Wessling G. Sichtwechsel: Elf Kapitel zur Sprachsensibiliesierung. - Stuttgart: Ernst Klett Verlag,1984. - 223 S.

 

8.Lippmann W. Public Opinion. - NY: Harcourt, 1992. - 237 p.

9.Em Abschlusskurs Deutsch als Fremdsprache fur die Mittelstufe. Arbeitsbuch.

Ismaning: Max Huber Verlag,2000. -128 S.

10.Eulenspiegel (Satiremagazin): 55. Ausgabe. - Berlin, Moller Druck und

Verlag GmbH, 2008.

11.Eulenspiegel (Satiremagazin): 3. Ausgabe. - Berlin, Moller Druck und

Verlag GmbH, 2010.

Focus Zeitschrift: Nr. 6. - Focus Magazin Verlag GmbH, Frankfurt, 2010 -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hsozkult. geschichte. hu-berlin. de/id=10549&count&recnoУДК 378. 032

Гусленко І. Ю.,

Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, м. Луганськ

ДІАЛОГ КУЛЬТУР ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

У статті узагальнені та систематизовані підходи до сутності по­няття діалогу культур та його складових компонентів.

Ключові слова: діалог культур, міжкультурна комунікація, виховання.

The article is devoted to the analyses and systematization of concepts of the term "dialogue of cultures" and its components.

Key words: dialogue of cultures, intercultural communication, education.

В умовах неперервного зростання міжкультурного спілкування між представниками різних країн формування міжкультурної компетенції студентів стає актуальним завданням навчально-виховного процесу у ВНЗ. Молоде покоління, яке набуває вищу освіту, має бути підготовлено до адекватного сприйняття іншої культури на засадах діалогу.

Науковий інтерес до міжкультурної компетенції став об'єктом до­слідження таких вчених як Є. Верещагін, Н. Гальскова, Д. Гудков, В. Зінченко, Л. Зникіна, В. Костомаров, Р. Мільруд, Є. Пасов, А. Садохин, В. Сафонова, І. Стернін, С. Тер-Мінасова та ін. Великий внесок в розви­ток проблеми діалогу культур зробили М. Бахтін, В. Біблер, М. Каган. Останніми роками також з'явилось багато дисертаційних досліджень в яких приділяється увага різноманітним аспектам міжкультурної компе­тентності та комунікації (К. Іванова, О. Казакова, О. Кучмій, О. Леонто-вич, І. М'язова, Л. Новікова, О. Чекун).

Мета статті прослідити розвиток поняття діалогу культур в науковій літературі та виявити його складові компоненти.

Діалог - невід'ємна частина життя людини. Він є засобом реалізації комунікативних зв'язків між ними, чинником їхнього взаємного порозу­міння. Взаємодія культур, діалог між ними - найбільш сприятлива умова для розвитку міжнаціональних та міжетнічних відносин.

Ідея про діалог має досить давні корні. Давньогрецькі філософи епохи еллінізму створювали діалоговий простір на основі духовної культури, на визнанні плюралізму думок, рівноправ'я поглядів, визнання загально­людських принципів, свободи та цінності особистості та суспільства в цілому.

У період Середньовіччя діалог використовувався в моральних цілях. У своєму трактаті "Діалог між філософом, іудеєм та християнином" французький філософ-схоласт П'єр Абеляр ще на початку ХІІ ст. перед-

 

© Гусленко І. Ю., 2010бачав не тільки діалог між різними конфесіями, а й діалог між культура­ми. При порівнянні вірувань, традицій та способу життя різних народів він розглядає сутність етичних питань добра та зла, благодіяння та вели­кодушності, правдивості та помсти, звертаючись до "моральної філосо­фії, яка є мірою всіх наук" [1, с. 312].

Проблеми діалогічних відносин займали багато місця в творах ні­мецьких філософів І. Канта, І. Фіхте, Ф. Шеллінга, Й. Гердера.

Видатний історик культури Йоган Готфрід Гердер (1744-1803) вва­жав взаємодію культур засобом збереження культурного розмаїття та вважав культурну замкнутість шляхом до загибелі культури. Він вказу­вав, що "єдиний ланцюг культури" сполучає між собою різні народи, що існує взаємний зв'язок багатьох культур, і оскільки "украй помилковим висновком було б на підставі досконалості, досягнутого нацією в чомусь одному, робити висновок, що вона досконала в усьому", тому одна куль­тура має використовувати досвід іншої на шляху до прогресу: "Досвід кожного веде вперед, а розум та справедливість справам всякого дода­дуть постійності, красоти та соразмірності" [6, с. 440-444].

Звернення філософів і мислителів до проблеми діалогу в історично­му сенсі завжди означало зміну наукової парадигми. У часи античнос­ті це було показником того, що міфічне сприйняття світу змінилося на філософсько-дискурсивне критичне мислення. Діалоги періоду Відро­дження означали формування нової парадигми, нового типу мислення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16