М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

Сучасна наука також починає перехід до нового погляду на буття лю­дини. І в зв'язку з цим діалог культур може розглядатися не просто як пізнання однієї культури іншою, а й як їхня взаємодія, створення нового типу взаємовідносин між представниками різних культур.

Взаємодія культур Сходу та Заходу, духовні пошуки, звертання до цінностей духа - головні теми філософського, художньо-естетичного, лі­тературного та педагогічного доробку М. Реріха, який вбачав майбутній розвиток людства у єднанні, бо "усвідомлення єднання природжене всім народам" і "кожний народ має сказання, традиції, які виражають цю іс­тину" [11, с. 111].

Відомий німецький філософ Освальд Шпенглер, на відміну до М. Реріха, заперечував ідеї всесвітньої єдності у прогресі людства. Тим не менш, у розробці своєї історичної концепції О. Шпенглер звертає ува­гу на внутрішню єдність культури різних часів та народів та на законо­мірності її розвитку: "поверхневі елементи форм більш древніх культур всюди знаходять в культурах більш юних" [13, с. 55]. Культура для О. Шпенглера, мов жива істота: вона з'являється, живе та вмирає, прохо­дить вікові ступені окремої людини [12, с. 150]. З цього робиться висно­вок про те, що всі культури, якими б різними вони не були, розвиваються за єдиною схемою.Для філософії Карла Ясперса характерна віра в духовну єдність всьо­го людства. "Осьова епоха" була духовним витоком, коренем та ґрунтом загальноісторичного буття людини. Вся історія людства визначається як "взаємний обмін в єдності спілкування" [14, с. 260]. Така ж єдність, на думку філософа, існує і в культурі "як єдність фактично загального світу, життєвих форм, інститутів, уявлень, вірувань - єдність народів по похо­дженню, мові, долі" [14, с. 261].

Діалогова концепція мови була розроблена в творах М. Бахтіна і проаналізована та доповнена В. Біблером. Для М. Бахтіна та В. Біблера діалог - це "корінь та основа всіх інших визначень людського буття, за­гальний принцип розуміння". Самовизначення в культурі може реально здійснитися лише в процесі особливих стосунків між минулим, сучасним та майбутнім людського буття [3, с. 38].

Для встановлення діалогу між різними культурами дуже важливим є те, яким чином цей діалог здійснюється. М. Каган виділяє три способи взаємовідносин між культурами:

-   повноцінний рівноправний діалог, який засновано на взаємній пова­зі культур, що беруть участь в контакті, в якому мають місце рівнозначна репрезентативність культур з метою їх взаємного збагачення, взаємного розвитку та взаємного відновлення;

-   утилітарне ставлення однієї культури до іншої, коли одна культура нав'язує свою систему цінностей, значень та норм іншій культурі. У тако­му разі не можливе повноцінне взаємне збагачення та взаємний розвиток;

-   псевдодіалог або повне неприйняття однієї культури іншою. Це можливо тільки при свідомій, цілеспрямованій позиції ізоляціонізму, коли у суспільстві виникають відособлені, сконцентровані на собі (куль­турні) групи, які не хочуть контактувати з іншими "неповноцінними", "низькими" культурами [7, с. 78-80].

Безумовно, що тільки перший спосіб взаємовідносин можна вважа­ти прогресивним, таким, що сприяє розвитку цивілізації. І тому кому­нікацію (або діалог) між різними культурами трактують як "адекватне взаєморозуміння двох учасників комунікативного акту, які належать до різних національних культур" [5, с. 26]. Тільки на засадах такого підходу мають будуватися відносини у сучасному полікультурному світі.

В умовах сьогодення культурне взаєморозуміння між народами та окремими людьми веде до взаємного духовного відкриття і взаємопро­никнення культур, взаємозбагачення загальнолюдськими цінностями за умови збереження і розвитку національної самобутності. Таким чином, "сучасну виховну систему потрібно розглядати як школу діалогу куль­тур" [10, с. 189].

У сучасному розумінні "діалог культур" має дуже широке значення, до якого входить не тільки спілкування між представниками культур, якітериторіально знаходяться дуже далеко один від одного, а й між пред­ставниками етнічних меншин та малих народів, які проживають на те­риторії однієї країни і створюють, таким чином, багатство національної культури. Культурний діалог надає можливість побачити повноту куль­турного розмаїття.

Взаємодія культури і субкультури також проходить в формі діалогу, що створює картину світу, яка є діалогом, суть якого полягає у визначен­ні творчої активності людини, її відношенні до зовнішнього предметного і внутрішнього світу, в з'ясуванні унікальності й універсальності люд­ських можливостей [2, с. 43].

"Діалог культур" дає змогу особистості не тільки залучитися до ві­тчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися в світі культури, включитися в її творення і водночас удосконалювати себе як суб'єкта культури. Тобто діалог культур розуміється не просто як фор­ма спілкування, а як тип відносин у мікро- і макросоціумі (між типами культур - історичними, етнічними тощо) [8, с. 11].

Діалогічний погляд на культуру передбачає і "естафету часів", сво­єрідну перекличку культур різних поколінь, співвідношення досвіду об'єктів спілкування з відповідними естетичними традиціями, залучення до історичного, естетичного досвіду людства, зосередженого в пам'ятках духовної культури минулого і сучасного. Бути в культурі означає всту­пати в спілкування з минулим та майбутнім. Як відмічає Біблер, куль­тура стає формою буття і спілкування людей різних культур, формою діалогу культур, створення "світу вперше" [4, с. 288]. Тобто, в середині себе культура не усвідомлюється і тільки при взаємодії, діалозі різних культур стають зрозумілими принципи й особливості кожної окремої культури [9, с. 14].

Культура ХХІ століття представляє собою світовий інтеграційний процес, в якому вибувається змішення етносів і культур. При цьому кож­на нація прагне зберегти свої національні цінності, такі як мова, мисте­цтво, звичаї та традиції, свою національну ментальність. Це веде до ство­рення соціокультурної ситуації, коли людина стоїть на межі культур. Взаємодія з різними культурами потребує від неї розуміння, поваги до національної ідентичності, тобто готовності до діалогу на основі сфор­мованої планетарної свідомості та засвоєнні елементів загальнолюдської культури.

Література:

1.Абеляр, Петр. Теологические трактаты: Пер. лат. / Вступ. ст., сост. Не­ретиной С. С. - М.: АОИГ, "Прогресс", "Гнозис", 1995. - 413 с.

Бєлих О. С. Світоглядна культура студентської молоді. - С. 37-56 // Фор­мування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва: Моногра­фія / Г. П. Шевченко, О. С. Бєлих, Є. А. Зеленов, Т. Л. Антоненко та інші.

-  Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - 256 с.

 

3.Библер В. С. М. М. Бахтин, или поэтика культуры. - М.: Прогресс. 1991.

-  176 с.

4.Библер В. С. От наукоучения - к логике культуры: Два философских введения в XXI век. - М.: Политиздат, 1991. - 413 с.

5.Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура: Лингвостранове-дение в преподавании русского языка как иностранного. Методическое руко­водство. - М.: Русский язык. 1983. - 269 с.

6.Гердер, Иоганн Готфрид. Идеи к философии истории человечества / Ио­ганн Готфрид Гердер, Пер. и примеч. А. В. Михайлова; [АН СССР]. - М.:

Наука", 1977. - 703 с.

7.Каган М. С. Мир общения: проблема межсубъектных отношений. - М.: Политиздат. 1988. - 315 с.

8.Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загально­освітніх навчальних закладах України // Шкільний світ. - 2002. - № 9. - С.

1-16.

9.Миропольська Н. Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика / Н. Є. Миропольська. - К.: Парламентське видавни­цтво. - 2002. - 204 с.

 

10.Подоляк, Л. Г. Юрченко В. І. Психологія вищої школи; Підручник. 2-е вид. - К.: Каравела, 2000. - 352 с.

11.Рерих Н. О Вечном... - М.:Политиздат, 1991. - 462 с.

12.Шпенглер О. Закат Европы: В 2т. - Т. 1/ Пер. с нем. И. И. Маханькова.

-  М.: Айрис-пресс, 2003. - 528 с.

13.Шпенглер О. Закат Европы: В 2т. - Т. 2/ Пер. с нем. И. И. Маханькова.

-  М.: Айрис-пресс, 2003. - 624 с.

Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем. 2-е изд. - М.: Рес­публика, 1994. - 526 с.УДК 811:141. 201

Денисенко С. И.1, Романчук О. В.2, Матвіяс О. В.2, Проценко У. М.2,

Львівський національний університет імені І. Франка1, Львівський державний університет фізичної культури2

РОЛЬ КОНЦЕПТУ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ В АНТРОПОЦЕНТРИЧНІЙ ЛІНВІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ

У статті розглянуто роль концепту мовної картини світу в антро-поцентричній лінгвістичній парадигмі. Проаналізовано роль концепту мовної картини світу в сучасній лінгвістиці.

Ключові слова: мовна картина світу, лінгвістична парадигма, когні-тивна модель.

The article deals with the concept role of world language picture in the anthropocentric linguistic paradigm. The concept role of world language picture in the modern linguistics is analyzed.

Keywords: world language picture, linguistic paradigm, cognitive model.

Як зазначає Д. О. Добровольський [1], розвиток мовознавства можна описати на базі метафоричного маятника. Лінгвістичний маятник завжди рухається швидше між двома полями, які позначаються як "таксонімія" і "людина".

На сьогодні, незважаючи на протиріччя, можна однозначно стверджу­вати, що мовознавство впевнено рухається в напрямку "людина". Після прагматичного напрямку 70-х років минулого сторіччя зміцнюються такі риси лінгвістичних досліджень як орієнтація на емпіризм і усне мовлен­ня, на семантичні і когнітивні проблеми, центричність лексикону, пошук психологічної реальності лінгвістичної моделі і т. д.

Усе більше відзначається антропоцентричність мовознавчих дисци­плін (аналіз дискурсу, дослідження діалогу, соціальної і психолінгвіс­тики). Це все свідчить про зміну парадигми в лінгвістиці. При цьому важливо враховувати і минулі етапи мовних досліджень, які характери­зувалися подібними антропоцентричними рисами або, іншими словами, колишніми рухами лінгвістичного маятника у бік "людини".

Інвентаризація концептуального апарату відповідних мовознавчих парадигм може бути корисною для лінгвістичних студій сьогодення, тому що багато понять минулих шкіл, які пізніше впали повністю в не­буття, знову тепер відроджується.

Але щоб ці поняття оживити знову, треба спочатку їх осмислити і сформулювати новими термінами, тобто зробити переклад сучасних мовних парадигм відповідною метамовою.

Одним з цих понять, на яких треба детальніше зупинитися, є концепт мовної картини світу, який розглянув ще Лео Вайсгербер в 1961-62 ро-

© Денисенко С. Н., Романчук О. В., Матвіяс О. В., Проценко У. М., 2010ках, а він виходив з поняття гумбольтовської теорії погляду на світ [2].

А тому наше дослідження шукає відповідь на питання: яку роль ві­діграє концепт мовної картини світу в антропоцентричній лінгвістичній парадигмі?

Перш за все відповідь на це питання треба шукати у строгій і як най­повнішій та безпомилковій реєстрації лінгвістичних фактів, що перехо­дить, в окремих випадках, просто в інтелектуальний спорт. У цій науко­вій парадигмі такий концепт, як мовна картина світу був би не лише не корисним, а навіть шкідливим.

Але якщо розглядати дослідження мови під кутом зору певних мен­тальних феноменів, які відтворюються у мові і нею ж втілюються, то перш за все такі концепти відіграють ведучу роль і дозволяють зробити висновок про когнітивні або концептуальні трактування, які стоять за ними.

У рамках лінгвістичної теорії з такою постановкою питання концепту картини світу можна надати функцію організуючої ідеї, яка пов'язує всі окремі факти і феномени. Сучасна лінгвістика (особливо й когнітивно-орієнтовані варіанти) визнала, що реально функціонуюча модель люд­ської мови може розвиватися, тільки беручи до уваги визнані типи знань. Зрозуміти цю точку зору лінгвістиці допомагає перш за все мистецьке світобачення, яке однозначно довело, що при бурхливому розвиткові комп'ютерного моделювання сприйняття і вироблення мовних вислов­лювань не лише активізують правила утворення вірно побудованих ре­чень (формулювання яких було практично в усіх таксонімічних теоріях, серед яких перш за все генеративна трансформативна граматика), а та­кож мовні релевантні знання світу (але безпосередньо корелюють з на­шим концептом мовної картини).

Коротко перерахуємо найважливіші питання сучасної когнітивно-орієнтованої лінгвістики, які і підготували відродження концепту мовної картини світу.

1. Мовні структури є рефлексами певних когнітивно-концептуальних сутностей.

2. Основа опису і тлумачення мовних феноменів (відповідно до пер­ших тез) знання.

3. Мовне значення - це лінгвістичний конструкт, який не може відпо­відати жодній психологічній реальності.

4. Онтологічний статус мають не значення, а концептуальні структу­ри, тобто представники знань.

5. Знання мови і знання світу тісно пов'язані одне з одним.

6. Мова є не лише засобом комунікацій, а й інструментом онтології знань.

З цього випливає важливий для нашого дослідження висновок, якийпредставляє можливу дефініцію концепту мовної картини світу, а саме, що мовну картину світу будують когнітивно-концептуальні структури, які онтологізуються у певній мові.

Іншими словами, певним способом організована сума знань (і відпо­відно типів знань), які необхідні для свідомого функціонування певної мови або сукупність усіх зафіксованих у певній мові уявлень носіїв мови про світ і є мовною картиною світу.

Мовну картину світу можна порівняти з географічною картою, за до­помогою якої можна більш менш уявити розташування світу. Оскільки сучасна лінгвістика оперує не лише значеннями, а й концептуальними структурами, то вже Вайсгербер виступає проти концепту знань і тво­рить у цьому зв'язку мовносемантичними основними категоріями зміс­тів (пор. сучасні фрейми, скріпти, сценарії, сцени і т. д.). Також мовна картина світу (як і статистичний корелят "мовний міжсвіт") може бути зрозумілою незважаючи на означення "мовна" як когнітивна сутність, тому що вона утверджується змістами, а не значеннями. З одного боку це відноситься до ментальних процесів, а з другого до функцій мови.

При цьому необхідно зупинитися і коротко продемонструвати зна­чення цих ідей на аналізі ідіом. Звертання до когнітивних операцій уможливлює адекватний опис природної мовної інференції, як тради­ційне дослідження фразеології. Так, наприклад, когнітивну модель ви­никнення значення ідіоми ein weifier Rabe (досл. білий ворон) імплікує процедура зміни компонентів семантичного прототипу "Rabe" (досл. во­рон) як нехарактерного. У фреймі "Rabe" центром є "фарба" наповнене концептуальним змістом "чорний" у нормальному розумінні. При зміні змісту цього центру на протилежний "чорний" "білий" досягається се­мантичний результат незвичайного, неправильного. При протиставленні фрейму "Rabe" (ворона) з результативним фреймом "Mensch" (людина) виникає актуальне значення ідіоми "незвичайна людина; біла ворона; лю­дина, яка різко відрізняється від інших".

Актуальне значення ідіоми "eine neue Platte auflegen" досягається за допомогою інших концептуальних процедур. У вихідному скрипті "Musik horen" (слухати музику) вузол "Inhaltstrager" (носій значення) заповнюється концептом "Platte" (пластинка). Цей концептуальний зміст вузла переноситься в корелюючий зміст результативного скрип­ту "Gesprach" (розмова) і витісняє при цьому прототиповий зміст цього вузла "Thema" (тема), виникає активне значення ідіоми "припинитироз­мову на цю тему" буквально "зняти пластинку". Ця описова модель має більший потенціал, ніж предметна модель "переносу значення", тому що береться до уваги не операція з мовними значеннями, а творче засто­сування уже наявного знання при онтологізації нового концепту, який може бути відповідним психологічній реальності.Щоб усвідомити роль концепту мовної картини світу в сучасній лінг­вістиці, потрібно ще розглянути пізнавально-теоретичний постулат, який видається важливим для вирішення сформульованої нами пробле­ми. У ментальному просторі людства одночасно існують багато моделей світу (а не лише одна). Ці моделі світу з'являються на логічній площині, як взаємовиключаючі ментальні сутності (пор. напр. релігійна та наукова моделі світу). Проте, вони можуть існувати у свідомості однієї людини поряд, незважаючи на функціонування ментальної сфери. Так одна і та сама людина може з'явитися, як носій "наївної", наукової, релігійної і міфологічної (пор. різноманітні міфи або міфи реклами) моделі світу. Кожна з них функціонує в певній сфері когнітивної діяльності людини. Усі можливі моделі світу рівноправні і не можна їх поділити на "справ­жні" і "фальшиві", тому що вони не пояснюються цими термінами. Одна модель світу не може бути "кращою" або "гіршою", вони різні і намага­ються, дякуючи цій різноманітності, пізнавати абсолютне з різних на­прямків.

Є лише одна модель світу, яка може відігравати ведучу роль, а саме мовна картина світу, яка іншим терміном називається "наївна" модель світу. її особливість полягає у тому, що ця модель світу дана вимушено кожній людині з її рідною мовою і, як правило, на відміну від інших мо­делей світу, носить обов'язковий характер.

"Наївна" модель світу, яка нам дається з мовою і кожного дня під­тримується і змінюється мовою, не витісняється, наприклад науковою моделлю. Щоб це довести, досить одного прикладу. На сьогодні прак­тично всі дорослі носії німецької мови знають, що "Wаlfisch," (кит) не є рибою (тобто він не є рибою в науковій моделі світу). Незважаючи на це, вони вживають слово "Wаlfisch," і не виступають проти закону природної логіки, оскільки в німецькій мовній картині світу Wаlfisch це риба (і не лише тому, що вона так називається, а тому що вона так розглядається в "наївній" картині світу).

Зафіксована у мові "наївна" свідомість розділяє і класифікує світ за однаковими когнітивними законами, як наукова свідомість. Лише осно­ви класифікацій різні. Особливості, які нерелевантні для наукового пояс­нення світу (напр. те, що Wаlfisch mute у воді і подібний до великої риби), може бути в "наївній" картині світу найважливішим. Були б отже неко­ректні випадки, в яких відхилення між "наївною" і науковою моделями світу, особливо, якщо вони проявляються, як помилки, по можливості спробувати виправити, інтерпретувати в певній мові.

Поза енциклопедичними визначеннями, наприклад, знаходяться такі тварини як кішка, тигр в одному виді моделі світу ("кішки"). Але в існу­ючій у мові "наївній" свідомості "кішка" перш за все домашня тварина разом з собакою. Тигр і лев перш за все тварини, яких можна побачити взоопарку, отже вони належать до однакового виду, як от слон і крокодил.

Пояснення цих прикладів в термінах проблематики картини світу по­казує, що різні ненаукові основи класифікації фрагментів світу можуть бути "наївною" картиною світу. У цьому випадку концептуальна опози­ція "свій або чужий" відіграє велику роль.

Класифікаційними параметрами "наївної" таксонімії (співставлення) можуть слугувати оцінні параметри "добре" - "погано" чи "заборонено" - "дозволено". Ця обставина особливо важлива для ідіом, тому що вона орієнтована меншою мірою описово, а більшою ситуативно-модальною.

Мовна картина світу на відміну від наукової моделі світу дуже ан-тропоцентрична. її можна навіть визначити як "егоцентрична", тому що вона представляє "я-тут-тепер". У центрі мовної картини світу зна­ходиться вірний і цінний суб'єкт, який через мову відображає світ. Це все має велике значення для опису ідеоматики в аспекті мовної картини світу, оскільки ця субсистема мови є як відомо, сильно я-центрована. Із цих суджень видно, що картина світу не є чисто лінгвістичним, а більш мовнофілософським і пізнавальним концептом.

Література:

1.Dmitry Dobrovols'kij. Phraseologie und sprachliches Weltbild. Sonderdruck. Edition. Praesens. Wien, 1992.

Weisgerber, Leo. Grundziige der inhaltbezogenen Grammatik. Dusseldorf, 1961, Die sprachliche Gestaltung der Welt. Dusseldorf, 1962.УДК 81'255. 2:6

Дерді Е. Т.,

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ

СВОЄРІДНІСТЬ МОВИ ПАТЕНТІВ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ

Опис особливостей передачі англомовної патентної літератури за­собами української мови становить мету даної статті. Саме перекла­дачі уможливлюють ознайомлення з винаходами провідних країн, шляхом перекладу патентів на їх видачу. Переклад патентів не тільки забезпечує вітчизняних винахідників інформацією про відкриття в інших державах і тим самим робить їх доступними для численних спеціалістів, але й по­легшує проведення наукової експертизи патентним відомством України.

Ключові слова: патент, переклад, науково-технічна література, но­сій інформації.

The article deals with the translation peculiarities of English patent texts by means of Ukrainian language. The translators make possible to get information on the progressive inventions of English-speaking countries by means of patent translation. The translation of patent literature provides national scientists with info on other countries inventions due to which makes them useful to numerous specialists and eases scientific expertise by the Ukrainian Patent Department.

Key words: patent, translation, sci-tech literature, informant.

Винахідництво - найдавніше заняття людини. Сьогодні, коли розви­ток науки, техніки та технологій все більше набирає обертів, тема пе­рекладу патентів є надзвичайно актуальною. Адже тепер, коли висна­жуються природні ресурси, людству як ніколи потрібні прогресивні винаходи. Саме тому відбувається інтенсифікація розробки інженерних об'єктів та виробництва, створюються принципово нові технічні систе­ми, підвищуються вимоги до них.

Безсумнівно, передовими державами світу в галузі науки і техніки є Великобританія й Сполучені Штати Америки. Саме там щорічно ро­бляться сотні відкриттів, які пізніше знаходять застосування практично у всіх розвинутих країнах земної кулі, зокрема й в Україні. Ось чому найчастіше перекладаються патенти саме цих держав. Українським вче­ним та винахідникам необхідно володіти глибокими знаннями в області науки та техніки, слідкувати за патентною літературою, знати, які вина­ходи вже існують у світі, для того щоб, з одного боку, застосовувати їх на території нашої держави, шляхом купівлі ліцензії на винахід та удо­сконалювати їх, а з іншого боку, щоб не витрачати часу на розробку ана­логічного технічного рішення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16