М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

 

© Дерді Е. Т., 2010Саме тут на допомогу приходять перекладачі, які уможливлюють ознайомлення з винаходами провідних країн, шляхом перекладу патен­тів на їх видачу [1, с. 23]. Адже переклад патентів не тільки забезпечує вітчизняних винахідників інформацією про відкриття в інших державах і тим самим робить їх доступними для численних спеціалістів, але й по­легшує проведення наукової експертизи патентним відомством Укра­їни. Незначна помилка перекладача може серйозно вплинути на зміст патенту і змінити об'єм правової охорони останнього. Хоча тут не зо­всім можна говорити про переклад патенту в загальноприйнятому сенсі - швидше про процедуру формування нового тексту, за специфічними законами дискурсу в новому мовному середовищі [2, с. 12; 3, с. 43]. Та­кий текст на мові перекладу повинен володіти в плані змісту всією по­внотою науково-технічної інформації, при цьому в його смислову струк­туру входять елементи, характерні для юридичного документу. Патент є не тільки технічним, але і юридичним документом, і своєрідність його мови полягає в органічному поєднанні науково-технічного стилю і сти­лю офіційно-канцелярського, а також в канонічній формі опису патентів всіх видів. Виклад матеріалу в патенті відрізняється більшою суворістю, ніж, наприклад, виклад матеріалу в технічній статті або книзі [6, с. 76].

Опис особливостей передачі англомовної патентної літератури засо­бами української мови становить мету даної статті, що досягається шля­хом вирішення таких завдань: дослідити структурні особливості тексту патенту (зокрема, виклад цілей винаходу і критику прототипу, детальний опис винаходу, пункти формули винаходу); виявити та описати вирази, що використовуються; запропонувати можливі варіанти перекладу ан­гломовних структурних частин, виразів, займенників в патентах засоба­ми української мови.

США в технічному відношенні є провідною країною в світі, у зв'язку з чим саме патенти США перекладаються частіше за все. Патент США складається з трьох основних частин: 1) виклад цілей винаходу і критика прототипу; 2) детальний опис винаходів; 3) пункти формули винаходу [6, с. 77]. Переклад патенту доцільно починати з другої частини, з детального опису винаходу, оскільки тут викладається його суть, без розуміння якої важко перекласти заголовок патенту і його текст. В першому абзаці за­звичай міститься вказівка на область, до якої відноситься винахід, і на­зивається об'єкт винаходу: The present invention relates to a speedometer cable and particularly to such cables and their fittings for use in automobiles. Справжній винахід відноситься до гнучкого валу спідометра і особливо до таких гнучких валів, що використовуються в автомобілях [8, с. 10].

Потім викладаються недоліки існуючих конструкцій (критика прото­типу): The main disadvantage of known machines for making flexible shafts is that each layer of wire has to be twisted separately on a core... Основнимнедоліком відомих верстатів для навивки гнучких валів є те, що кожен шар дроту навивається окремо на сердечник [8, с. 106].

Далі встановлюються цілі винаходу, досягнення яких дозволяє усу­нути вказані недоліки: It is accordingly an object of my invention to provide an improved pipe-cleaning device which will be employed to scour the inner walls of both straight and curved sections ofpipe. Зважаючи на це метою мого винаходу є створення вдосконаленого пристрою для очищення тру­бок, який може бути використаний для очищення внутрішніх стінок прямих і зігнутих ділянок трубки.

Потім йде опис малюнків, що додаються до патенту: Fig. І is a general elevational view, partly in section, of a flexible tubing structure constructed in accordance with and embodying the principles of my invention. На мал. І представлена загальна вертикальна проекція гнучкого рукава, виконано­го частково в розрізі у відповідності з основними положеннями справж­нього винаходу [8, с. 108].

В тій частині патенту, яка містить детальний опис винаходу, і в тексті з описом малюнків використовуються складні речення з кількома зво­ротами. Наприклад: // is thus to be noted that the spring 5 will be retained in the hole of the boss 6 of the head number 3 by means of the portion which is bent or formed at one of its ends as indicated at 8 to lock the spring 5, the portion 4 forming a further driving means between the flatted portion 7 on the shaft 2 and the head member 3, and at the same time permitting the major portion of the tortional load on the shaft 2 to be taken by the flatted portion 7 in engagement with the flatted portion of the hole 1. Таким чином, слід зазна­чити, що пружина 5утримуватиметься в отворі виступу 6 головки 3 за допомогою частини 4 виступу, яка виконана на одному з його кінців, як це показано в точці 8, для фіксації пружини 5; частина 4 виступу при­значена також для передачі енергії від сплюснутої ділянки 7 на валу 2 до головки 3, і в той же ж час ця частина виступу дозволяє сплюснутій ді­лянці 7 прийняти основну частину навантаження, що скручує вал 2 при взаємодії зі сплюснутою частиною отвору І [5, с. 178].

Безпосередньо перед пронумерованими пунктами формули винаходу часто використовуються такі фрази, як: Having thus described ту invention what I claim is... Описавши мій винахід, я заявляю... The invention is hereby claimed as following. Цим я заявляю про свій винахід наступне.

Слід зазначити, що лише цей останній випадок відповідає правилам вживання артикля, викладених в підручниках нормативної граматики ан­глійської мови.

Вживання займенників в патентах, безсумнівно, є частиною офіцій­ного стилю. Ось декілька прикладів:

1. Займенники типу thereof, therewith, thereafter, thereto і др.: Fig. 1 is a general plan view of an apparatus for forming mechanical transmissioncables, embodying the principles of the invention and adapted to carry out the methods thereof. На мал. 1 зображена загальна горизонтальна про­екція установки, що навиває гнучкі приводні вали, в яких втілені осно­вні ідеї справжнього винаходу, і за допомогою яких можна здійснювати пов'язані з ними методи роботи; Fig. 1 is a side view, on a large scale, showing a short section of covered rubber thread with the covering partly unwound therefrom. На мал. І зображена у великому масштабі бічна про­екція, на якій показана невеликої ділянки гумової нитки з покриттям, причому покриття частково зняте з неї [6, с. 209].

2.  Займенники типу hereto, heretofore, hereinafter:... in conjunction with the accompanying drawings, and more specifically defined in the claims appended hereto... . разом з малюнками і кресленнями, детальніше описа­ними в пунктах формули винаходу, які тут додаються;

3.  Займенники типу whereof wherebetween, whereas і др.: The supply reel 98 is adapted to supply a wire 105 to the winding of forming station, whereas the supply 99 is adapted similarly to supply a wire 106. Котушка 98 може подавати дріт 105 до навивочної головки, тоді як котушка 99 таким же чином може подавати дріт 106 [6, с. 210].

Мова науково-технічної літератури (а патент - один з жанрів цієї літератури) є однією з форм функціонування літературної мови. Мова патенту поєднує в собі риси мови технічної літератури і мови юридич­них документів; цим пояснюється той факт, що в текстах патентів часто зустрічаються штампи, канцеляризми, архаїзми, які не схильні до змін. Оскільки необхідно добиватися ясності викладу і розуміння змісту, адек­ватного сприйняття інформації, закладеної в тексті, то описи (особливо в британських патентах) об'ємні, багатослівні.

Не можна говорити про переклад патенту в загальноприйнятому сен­сі - швидше про процедуру формування нового тексту, за специфічними законами дискурсу в новому мовному середовищі. Такий текст на мові перекладу повинен володіти в плані змісту всією повнотою науково-технічної інформації, при цьому в його смислову структуру входять еле­менти, характерні для юридичного документу. Цікаво, що юридичною силою володіє лише патент, оформлений на мові країни патентування

[7, с. 132].

Переклад вже виданого патенту повністю втрачає цю силу. Текст па­тентного опису, "перенесений" в іншомовне середовище, якщо і є до­кументом, то лише в широкому сенсі, тобто носієм науково-технічної інформації, призначеної для передачі в часі і просторі і співпадає за функцією з такими жанрами як стаття чи доповідь. Отже, ми маємо спра­ву з нетиповим для патентної практики явищем - зміною функціональ­ного стилю при перекладі. Така специфіка патентного тексту вимагає особливого підходу при навчанні перекладачів. Крім того, при перекладіпатентів важливе не тільки хороше знання мови, наочна спеціалізація, але і екстралінгвістичні знання, пов'язані з патентним законодавством, знанням правил оформлення патентних документів. Таким чином, ми можемо зробити такі висновки:

1. Патент США складається з трьох основних частин: 1) виклад цілей винаходу і критика прототипу; 2) детальний опис винаходів; 3) пункти формули винаходу. Переклад патенту доцільно починати з детального опису винаходу, оскільки тут викладається його суть, без розуміння якої важко перекласти заголовок патенту і його текст;

2. Вживання займенників в патентах є частиною офіційного сти­лю (thereof, therewith, thereafter, thereto, hereto, heretofore, hereinafter, whereof, wherebetween, whereas тощо).

3. Переклад вже виданого патенту повністю втрачає силу. Текст па­тентного опису, "перенесений" в іншомовне середовище є лише носієм науково-технічної інформації, призначеної для передачі в часі і просторі і співпадає за функцією з такими жанрами як стаття чи доповідь. Ми ма­ємо справу з нетиповим для патентної практики явищем - зміною функ­ціонального стилю при перекладі. Така специфіка патентного тексту ви­магає особливого підходу при навчанні перекладачів.

Література:

1.Борисова Л. И. Лексические проблемы научно-технического перевода: Дис.док. филол. наук. - М., 1995. - 47 с.

2.Ванников Ю. В. Виды научно-технических переводов: общая характе­ристика, функции, требование к выполнению. - М.: ВЦП, 1988. - 72 с.

3.Ванников Ю. В., Кудряшова Л. М., Марчук Ю. Н., Тихомиров Б. Д., Убин И. И. Научно-технический перевод. - М.: Наука, 1987. - 144 с.

4.Климзо Б. Н. Ремесло технического переводчика. Об англ. языке, пере­воде и переводчиках научно-технической литературы. - М.: <<Р. Валент >>, 2003. - 288 с.

5.Смирнов И. П. Основы научно-технического перевода. Вопросы теории.

 

-  М.: ВЦП, 1989. - 128 с.

6.Стрелковский И. М., Латышев Л. К. Научно-технический перевод: Посо­бие для учителей нем. яз. - М.: Просвещение, 1980. - 175 с.

7.Судовцев В. А. Научно-техническая информация и перевод. Пособие по англ. языку: Учеб. пособие. - М.: Высшая школа, 1989. - 232 с.

8.Ball, Max W. "Fundamentals of Petroleum", 3-d edition, 1999. - 186p.

9.Doing Business in the Russian Oil Patch: Now or Never // Oil & Gas Eurasia.

2007 / http://oilandgaseurasia. ru/doing. hlmlУДК 81'255. 4

Денежна Е. В.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

КУЛЬТУРНІ ДОМІНАНТИ ПІВДНЯ США: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ РАКУРС

Стаття присвячена вивченню понять картина світу, концепт, культур­на домінанта, їх взаємозв'язків, та виявленню важливості цих понять у пе-рекладознавчому аспекті. У дослідженні розглянуто культурні домінанти Півдня США на матеріалі творчості письменників "південної школи ".

Ключові слова: картина світу, концепт, культурна домінанта, пере-кладознавство, Південь США, "південна школа".

The article is devoted to such notions as "concept", "worldview", "cultural dominant" and their interrelations as well as their importance for the theory and practice of translation. The article also highlights the cultural dominants of the South of the USA on the basis of the works of the "southern school" writers.

Key words: worldview, cultural dominant, concept, theory and practice of translation, South of the USA, "southern school".

Південь США завжди був і досі залишається унікальним ареалом, який різко відрізняється від Півночі як за географією, кліматом, госпо­дарством, так і за історією - довгим періодом рабовласницького устрою і колективним досвідом населення Півдня, яке пережило те, що невідо­ме Півночі, а саме поразку у Громадянській війні, розруху, зубожіння, болючу втрату орієнтирів і моральних цінностей. Неповторна картина світу плантаторського Півдня детально змальована у творчості видатних письменників "південної школи": Едгара По, Томаса Вулфа, Марка Тве­на, Вільяма Фолкнера, Роберта Пена Уорена, Теннессі Вільямса, Мар­гарет Мітчел та ін. Відтворити картину світу Півдня США у перекладі - завдання для перекладача складне, і тут у пригоді стають здобутки ког-нітивної лінгвістики.

Актуальність даного дослідження визначається зростанням інтересу сучасного перекладознавства до таких понять як "концепт" та "картина світу". Мета дослідження полягає у виокремленні домінантних концеп­тів культури Півдня США як найважливіших чинників для виконання перекладу творів, на якому Південь виступає тлом. Матеріалом дослі­дження слугують художні твори, написані представниками "південної школи", а також напрацювання провідних вітчизняних та зарубіжних лінгвістів.

Ключовими поняттями когнітивної лінгвістики є картина світу та кон­цепт. Картина світу - це сукупність уявлень людини про дійсність, сфор­мованих унаслідок її життєвого досвіду, або ж знання певного народу чи

© Дєнєжна Е. В., 2010людства в цілому про дійсність, а також все те, що дає надалі можливість іншим розуміти і сприймати цей народ з урахуванням притаманної лише йому культури. Цінності, образи, символи, загальноприйняті судження, типові фольклорні та літературні сюжети, через які моделюється картина світу, можуть бути лінгвістично описані у вигляді культурних концеп­тів, тобто багатомірних, культурно-значущих соціопсихічних утворень у колективній свідомості, що виражаються у тій чи іншій мовній формі.

Сутність поняття "концепт" розглядається у роботах таких науковців, як Н. Арутюнова, Л. Бєлєхова, А. Бєлова, О. Воробйова, С. Воркачов, Р. Джекендофф, Ф. Джонсон-Лерд, В. Карасик, Р. Лєнєкєр, А. Пейвіо, З. Попова, Ю. Сорокін, Ю. Степанов, І. Стернін, Ч. Філлмор, І. Шевчен­ко та ін. Кожен з цих дослідників має власне розуміння цього питання, проте спільним для всіх підходів є те, що концепт визнається одиницею свідомості. Розбіжності здебільшого пов'язані з тим, на якому концеп­ті робиться наголос - культурному, понятійному, категоріальному, тек­стовому тощо. Існують і різні трактування відносин між концептом як елементом етнокультурної картини світу та лексичним значенням. На­приклад, у розвідках Н. Арутюнової та Р. Павільоніса всі мовні форми розглядаються як концепти на підставі того, що всі лексеми мають се­мантичне наповнення. Проте сьогодні не викликає сумнівів той факт, що не кожне лексичне значення є концепт, так само як і те, що концепт не дорівнюється поняттю. Тому з-поміж розмаїття поглядів на це питання найдоцільнішим для перекладознавчого дослідження видається підхід В. Карасика [Карасик]. Виходячи з його поглядів, можна визначити кон­цепт як базову одиницю культури, її концентрат у мовній формі, яка поєднує у свідомості носіїв певного етносу понятійний, образний та ціннісний компоненти. Відтак, концепт як одиниця культури являє со­бою фіксацію колективного досвіду, що стає надбанням індивіда.

Концепт є частиною цілого, яка несе на собі відбиток системи в ці­лому. "Концепт - це мікромодель культури, а культура - макромодель концепту. Концепт породжує культуру та породжується нею" [1, с. 41]. Культурний концепт - параметр, у вигляді якого культура входить до ментального світу людини. Перекладачеві художньої літератури важли­во усвідомлювати, що культурний концепт є значно ширшим за поняття, адже він не тільки мислиться, але й переживається. Ціннісний і образний компоненти концепту створюють у перекладі найбільші труднощі, і від­творення саме цих компонентів часто створює перекладачеві найбільші складнощі. Скажімо, одним із найважливіших культурних концептів Півдня США є концепт PLANTATION. Будь-який англо-український словник перекладе plantation як плантація, і таким чином, понятійну сто­рону концепту буде відтворено, але при цьому не знаходять адекватного відтворення ні ціннісна, ні образна його сторони. Плантація для план­татора - це безкраї поля бавовнику, що символізують в його розумінні статок і добробут, а для раба - це ті самі поля, але вони викликають зо­всім інші асоціації: тяжку роботу з ранку до ночі в неволі та звуки ударів батога по спині. У сприймача українського перекладу образ плантації може бути розмитим і доволі абстрактним. Хоча завдяки фільмам, що були відзняті за романами, написаними представниками "південної шко­ли", наприклад, романом Маргарет Мітчел "Розвіяні вітром", він може вже краще собі уявити типову південну плантацію.

Відтак, когнітивна лінгвістика, завдяки визначенню сутності поняття "концепт" та його складових частин прояснила завдання перекладача-практика: те, що раніше талановитим перекладачам вдавалося завдяки їхній інтуїції та ерудиції, а саме відтворення картини світу оригіналу в перекладі, тепер є науково обґрунтованим - щоб відтворити концепт у перекладі, необхідно відтворити його понятійну, образну та ціннісну сторони, а якщо відтворення якогось компоненту не можливе, викорис­товувати прийоми компенсації.

Цікавим з точки зору перекладу є уявлення про організацію концепту, яка є чіткою, проте не жорсткою: концепт складається з ядра, базового шару та периферії. Ядро концепту являє собою певний образ, оточений базовим когнітивним шаром, котрий віддзеркалює ознаки предмету. Пе­риферія складається із слабко структурованих концептуальних шарів, що відображають інтерпретацію окремих ознак та їхніх сполук у вигляді тверджень, настанов свідомості, які витікають у даній культурі з мента­літету різних людей. Цей шар називають "інтерпретаційним полем кон­цепту" [9, с. 27-30]. Інтерпретаційне поле містить "висновки з концепту" різних груп людей. Сюди відносяться також стереотипи та настанови -готові судження з приводу тих чи інших концептів та їхніх ознак. Інтер-претаційне поле концепту слабко структуроване, але воно надзвичайно важливе для розуміння національного менталітету та ціннісної картини світу, а відтак має бути відтворене у перекладі.

Особливо складно відтворювати у перекладі інтерпретаційне поле національно-специфічних концептів, які мають виражену національну своєрідність - за часткового змістовного збігу у різних культурах) та національних, безеквівалентних концептів, характерних виключно для національної свідомості окремого народу [13, с. 23]. Про концепт наці­ональної культури можна говорити у тому випадку, коли при перекладі на іншу мову мова-сприймач не має повного еквіваленту відповідного концепту, і доводиться шукати описові та пояснювальні відповідники [7, с. 85]. Такі національно-специфічні та суто національні концепти ста­ють справжнім "міцним горішком" для перекладача у процесі їхнього відтворення іншою мовою. Концепти національної культури, що мають "асоціативний шлейф" [термін Т. Є. Некряч], повністю зрозумілий лишепредставникам певної мови та культури, для адекватного розуміння по­требують додаткової інформації про культуру даного народу, а для адек­ватного відтворення у перекладі - чимало зусиль від перекладача у по­шуку різноманітних прийомів компенсації.

Концепти, що є найважливішими для певної національної культури, називають культурними домінантами [171-172] або константами куль­тури [Ю. С. Степанов]. Вони слугують ключами до розуміння цінностей цієї культури, умов життя людей та стереотипів їхньої поведінки. Для перекладача надзвичайно важливо виявляти і усвідомлювати культурні домінанти мови оригіналу, щоб відтворювати їх у перекладі і у такий спосіб доносити до сприймача перекладу той культурний фон, що апрі­орі відомий сприймачеві оригіналу. Щоб виявити культурні домінанти певного етносу, доцільно проаналізувати пареміологічний фонд мови, фольклору, етнографічні та культурологічні описи, не кажучи вже про сюжети художньої літератури.

Виокремлення культурних домінант Півдня США, знання і розумін­ня яких може допомогти вдумливому перекладачу-практику при пере­кладі літератури "південної школи", - проблема складна і багатогранна. "Південна школа", яку ще називають "південним ренесансом", посідає в американській літературі XX століття особливе місце. Дослідженню цього феномена присвячено чимало книг американських літературознав­ців, серед яких і праці Дж. Хаббела "Південь в американській літературі" та Дж. Бредбері "Ренесанс на Півдні". Південь, який нерідко вважався у промислово розвинених північних штатах зоною духовної та інтелекту­альної провінції, несподівано вразив сучасників: тут виникли не тільки великі таланти, а й з'явились ідеї, що знайшли відгук не тільки на Пів­дні. В. Персі, один з літераторів Півдня, на питання "Чому на Півдні так багато хороших письменників?", відповів: "Тому що ми програли війну". Ф. О'Конор пояснювала це так: "Він має на увазі не просто те, що про­грана війна - це хороший матеріал. Він говорить про те, що ми пережили своє падіння" [Flannery O'Connor 1967, с. 58-59]. Кожен з представників "південної школи" виріс у специфічних умовах Півдня, добре знав тра­диції, побут та обряди, соціально-економічними та політичними умова­ми в цій частині держави, і кожен, навіть той, хто ставився критично до існуючого порядку, був патріотом свого краю і намагався якимось чином розв'язати його проблеми у своїх творах.

Серед проблем, що посідають чільне місце у творчості письменників "південної школи", є нездоланні розбіжності між північчю та півднем США. Відтак, культурними домінантами Півдня США є, передусім, кон­цепти NORTH - ПІВНІЧ та SOUTH - ПІВДЕНЬ. Тоді в Америці існувало дві "країни" - Північ та Південь, які до Громадянської війни були різ­ними цивілізаціями. Північ символізувала собою індустріалізацію, мо­дернізацію господарства, тоді як Південь асоціювався у американській свідомості з його трьома класами - плантаторським, аристократичним, рабовласницьким устроєм з його плантаторами, рабами та білими бід­няками. Дух плантаторського Півдня значною мірою вплинув на світо­сприйняття жителів Півдня, створив особливу культуру, що була зро­зумілою повною мірою лише носіям цієї культури і нерідко викликала нерозуміння та обурення з боку представників Півночі США, зокрема лі­тераторів. Картина світу Півдня, відображена у творчості письменників "південної школи", розкриває різні аспекти буття Півдня на початку та у середині двадцятого століття: це "важка" історія Півдня США, пробле­ма рабства, плантаторські традиції, суспільні устої, соціальна психологія тощо. Водночас, це неприйняття комерційного духу прагматичної Пів­ночі, протест проти морального збіднення, притаманного промисловій Півночі. Мешканці Півдня опираються прогресу, що йде з Півночі, і це призводить до схильності ідеалізувати патріархальні підвалини аграрно­го Півдня, його рабовласницьке минуле.

Так в американській художній літературі з'являється концепт SOUTHERN MYTH, тобто зображення життя на південних плантаці­ях як безкінечної романтичної ідилії, а соціальної структури рабовлас­ницького суспільства як найсправедливішої та найдосконалішої з усіх відомих цивілізацій. Під час Громадянської війни Південь страшенно постраждав не тільки від бойових дій, а й від розпаду всієї господарчої системи, що базувалася на рабстві. Так з'явилася легенда, яка полягала в тому, що нібито до Громадянської війни на Півдні царював "золотий вік", тобто добрий і справедливий час, коли існувала системна класо­ва ієрархія з рабовласницьким устроєм на її вершині, час, коли потреби всіх членів суспільства, в тому числі й рабів, були задовільнені. У цій легенді знайшов своє втілення історичний міф Півдня, що виник задавго до Громадянської війни: нібито Південь був духовно цільним, аграрним суспільством, де кожен знав своє чітко визначене місце і ні на яке інше не претендував. Ця ідилія була породженням старого Півдня, що прагнув поетизувати рабовласницьке суспільство, створити йому ореол святості та непохитності.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16