М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

References:

1.Дискурс іноземної комунікації: Колективна монографія. - Львів: Вид-во Львів. нац ун-ту ім І. Франка, 2002. - 495 с.

2.Дмитрук О. В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі друкованих та інтернет-видань 2000-2005 років): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Київ нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. - К., 2006. - 19 с.

3.Слово в действии. Интент-анализ политического дискурса / Под. ред. Т. Н. Ушаковой, Н. Д. Павловой. - СПб.: Алетейя, 2000. - 316 с.

4.George Orwell. Politics and the English Language. - London: Academic Press, 1946: http://eserver. org/langs/politics-english-language. txt

5.John K. Wilson. The Myth of Political Correctness. - Duke University Press, 1995. - 324 p.

6.Sandra Silberstein. War of Words - Language, Politics and 9/11. - London: Routledge, 2002. - 204 p.

7.William Lutz. The New Doublespeak: Why No One Knows What Anyone's Saying Anymore. - Perennial, 1997. - 256 p.

8.http://www. csmonitor. com/2006/0901/p03s03-uspo. html

9.http://www. gallup. com/poll/1633/Iraq. aspx

 

10.http://www. washingtonpost. com/

11.http://www. whitehouse. gov/

12.       http://williamamos. wordpress. com/2008/08/13/political-correctness-in-
war-on-terror/
УДК:81. 243

Зарівна О. Т.,

Національний технічний університет України "КПІ", м. Київ

ДИСКУСІЯ ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ТЕХНІЧНИХ ВУЗАХ

У цій статті порушується питання підвищення ефективності засто­сування англомовних текстів технічної тематики для розвитку розмовних навичок у процесі формування фахівців політехнічних професій та поточ­ного мовлення в умовах комунікативно-когнітивного підходу до навчання.

Ключові слова: комунікативний підхід, методи навчання, дискусія, інтерактивність, навчальний процес, навички, технічна спеціальність.

In this article the question of English-language texts application efficiency increase of technical subject for development of communicative skills in the process of technical specialists forming and fluent speaking in conditions of kognitiv and communicative approach for studying is affected.

Key words: communicative approach, teaching methods, discussion, interactivity, process of studying, skills, technical speciality.

Актуальність досліджуваної у статті теми визначається новими під­ходами до навчання завдяки комунікативно - діяльнісному підходу, адже роль особистості у сучасному світі значно розширилася - відкритий між­державний простір вимагає від людини активного спілкування у процесі співпраці з іншомовними сусідами; знання англійської мови необхідне при опрацюванні зарубіжного досвіду, бо товари і послуги з-закордону зайня­ли значне місце у нашому суспільстві, більше від того, технологізований світовий ринок вимагає вивчення інструкцій та схем, які теж здебільшого видаються на англійській мові; а також відстоювання власної думки посе­ред спеціалістів неможливе без уміння логічно та зв'язно говорити.

Методика викладання іноземних мов у вищій технічній школі завжди дуже чутливо реагувала на соціально - економічні та соціокультурні змі­ни у суспільстві. Кожен із відомих методів викладання іноземної мови свого часу вважався новаторським, але трансформації у суспільстві та прорив науково-технічної революції змінює соціальне замовлення щодо якості підготовки фахівців, і таким чином, змінює прийоми та методи підготовки випускників вищих навчальних закладів. Тому навчанню гу­манітарного мислення українською та англійською мовою, яка є нині ви­могою часу, слід приділяти велику увагу.

Мета статті - показати можливості застосування особистісно-орієн-тованого підходу до вивчення англійської мови студентами нефілологіч-них факультетів, а зокрема, у технічному вузі, оскільки власний досвід викладання дозволяє робити певні висновки. Одним з ключових поло-

© Зарівна О. Т., 2010жень Болонської декларації є розширення мобільності та забезпечення працевлаштування випускників технічних вузів, знання й уміння яких повинні бути застосовані і практично використані. Відносно методів викладання іноземних мов це означає поступове усвідомлення виклада­чами та методистами переваг інтерактивних методик та технологій ви­кладання, у яких закладено розвиваючий потенціал: здатність розвивати у студентів критичне мислення, збагачувати уяву та почуття, вдоскона­лювати загальну культуру спілкування та соціальну поведінку загалом. Саме інтерактивні технології навчання іноземним мовам створюють не­обхідні передумови як для розвитку мовленнєвої компетенції студентів, так і для формування умінь приймати колективні та індивідуальні рішен­ня з метою виховання активних громадян суспільства.

Базовим принципом інтерактивного методу є принцип колективної взаємодії, згідно з яким досягнення студентами комунікативних цілей відбувається через соціально-інтерактивну діяльність: дискусії та обгово­рення, діалоги та рольові ігри, імітації, імпровізації та дебати. Така діяль­ність відповідає особистісно-зорієнтованому підходу до навчання, а також узгоджується з вимогами загальноєвропейських рекомендацій щодо гу­манізації та демократизації навчального процесу. При її виконанні забез­печується позитивний вплив колективу на особистість кожного студента, формуються сприятливі взаємовідносини у навчальній групі.

З іншого боку, спільна соціально-інтерактивна діяльність дозволяє кожному студентові максимально проявити свої інтелектуальні та творчі здібності, заохочує самостійність та ініціативність в ухваленні рішень. Отже, інтерактивна діяльність поєднує співробітництво мовленнєвих партнерів та керованість дій студентів з боку викладача, передбачає відмову від стандартних шляхів вирішення комунікативних завдань, за­безпечує інтенсивну мовленнєву практику студентів у відносно вільній творчій атмосфері.

Одним з найбільш поширеним на протязі багатьох років залишаєть­ся метод проектів. Цей метод виник ще на початку ХХ ст., коли розум педагогів, філологів був направлений на те, щоб знайти певні шляхи розвитку активного самостійного мислення людини, щоб навчити їх не лише запам'ятовувати і відтворювати знання, але й вміти застосовувати їх на практиці. Для того, щоб сформувати комунікативну компетенцію поза мовного оточення недостатньо наситити практичне заняття умовно-комунікативними або комунікативними вправами, які дозволяють ви­рішувати комунікативні задачі. Важливо надати студентам можливість мислити, вирішувати які-небудь проблеми, які породжують думки.

Суть проблеми полягає у тому, що англійській чи іншій іноземній мові у закладах точного спрямування приділяється невелика увага, бо ця дис­ципліна не є профілюючою і мовленнєвий простір обмежується читан­ням текстів технічної тематики, питаннями до нього і деяких практичних завдань. Однак, виходячи навіть з таких вузьких можливостей студентів слід навчити користуватися англійським словом на основі прочитаного тексту, розвивати зв'язне послідовне мовлення, створюючи проблемні мовленнєві ситуації, спонукаючи їх до дії. Адже відомо, що засвоєння граматики іноземної мови викликає великі труднощі у студентів немов-них вузів. Надто розтягнуте пояснення граматики, завчення граматичних правил у підручниках не можуть зацікавити студентів-нефілологів, за­безпечити позитивну мотивацію вивчення іноземної мови. До цієї про­блеми засвоєння долучається проблема вивчення фахової термінологіч­ної лексики при читанні спеціальних текстів за фахом з метою отримання професійної інформації, для ведення професійно-орієнтованої бесіди або дискусії із зарубіжними фахівцями, а також при написанні анотації, ре­ферату чи повідомлення, а в майбутньому - для втілення власних проек­тів. Така професійно спрямована лексика ефективніше запам'ятовується коли цікавий підібраний фаховий матеріал, який залучається до навчаль­ного процесу. Текст як мовний твір є універсальною одиницею кому­нікації. Він є, з одного боку, продукт комунікативної діяльності автора (що говорить, пише) і об'єкт комунікативної діяльності адресата (читача або слухача). Завдяки текстовій діяльності (породженню, сприйняттю і інтерпретації текстів) передається інформація, виражаються відчуття, здійснюються контакти між людьми, відбувається дія, описуються реалії навколишнього світу і мови.

Відтак, промова, сукупність висловлювань, що стосуються певної про­блематики та основані на понятійно - логічній структурі визначають таке поняття як дискусія, або інакше - міркування задля встановлення істини. Але, ця дефініція розкриває теоретично - філософський зміст. Навчальна дискусія, про яку піде мова у статті - комунікативний акт, який передбачає обговорення проблемних (суперечливих) питань з метою знаходження їх вирішення не просто шляхом зіставлення думок, а в процесі послідовно-логічного аргументування та контраргументування [9]. Корисним видом діяльності є створення дискусій англійською мовою, тематика яких може бути різноманітною. Отже, визначення дискусії як методу групового об­говорення проблеми з метою з'ясування істини шляхом зіставлення різ­них думок, окреслює її як спір, суперечку осіб. Для неї характерні чіткість мети, компетентність, науковий підхід до проблеми, повага до аргументів опонента, послідовна критика міркувань учасників обговорення. Організа­ційно дискусії поділяють на фази: визначення цілей і теми; збір інформації (знань, суджень, думок, нових ідей, пропозицій учасників) з обговорюва­ної проблеми; упорядкування, інтерпретація і спільне оцінювання обго­ворюваної інформації (можливе вироблення колективного рішення); під­биття підсумків дискусії (зіставлення мети з отриманими результатами).Під час дискусії можливе використання різних прийомів: аргументації (сукупності аргументів на користь будь-якого твердження), дебатів (об­міну думками з певних питань), демонстрації (логічного розміркування, в процесі якого на підставі аргументів роблять висновок про істинність чи хибність гіпотези), логоманії (вид суперечки, за якої учасники, не знаючи предмета суперечки, заперечують аргументи один одного чи не погоджу­ються один з одним), неточних висловлювань, полеміки (суперечка з ме­тою захистити свою точку зору і заперечити думку опонента).

Саме тому доцільно створювати професійно-орієнтовані дискусії, прив'язуючи їх до майбутньої спеціальності студентів та застосовуючи відповідну спеціалізовану лексику. За основу таких обговорень можна брати інформацію з прочитаних технічних текстів та статей.

Метою розвитку дискусійного мовлення передусім є:

-   формування уміння осмислити тему, орієнтуватися в ситуації мов­лення, у структурній організації й мовленнєвому оформленні фактично­го матеріалу, уміння висловлювати думки в усній формі (свідомо доби­рати й використовувати словосполучення і речення, грамотно користу­ватися граматичними формами та наголосом);

-   виховання цілковитої поваги партнерів, які ведуть дискусію (у тому числі педагога і студентів), розуміння, що істина не дається комусь гото­вою, а кожен може зробити внесок у її осягнення;

-   врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, їх темпераменту, зосередженості та уваги для уникнення конфліктності.

Дві останні тези достатньо чітко виражають поняття толерантності при спілкуванні між учасниками дискусії - студентами, а особливо в ін­шомовному мовленнєвому просторі.

Практичний досвід показує, що використання в навчальному процесі інтерактивних технологій навчання допомагає їм досягти плавного пере­ходу від набуття лексичних мовленнєвих умінь у процесі комунікації, збільшить діапазон термінологічної лексики за фахом, зробить процес навчання цікавим, пізнавальним, професійно-спрямованим та особистіс-но значущим. Інтерактивні технології навчання стимулюють когнітивні процеси та активізують мовний і мовленнєвий матеріал в іншомовному спілкуванні студентів, розвивають їхні творчі здібності і професійно орі­єнтовані вміння в наближених до реальних умов. Опираючись на власну практику роботи у технічному вузі, скажемо, що більшість студентів че­кають від практичних занять з іноземної мови можливості спілкуватися та висловлюватися на мові, яку вони вивчають. Ми вважаємо, що чим більше спілкуються та розмовляють студенти, тим краще організоване практичне заняття бо головна мета при вивченні іноземної мови - це здатність до спілкування цією мовою.

Спонукання таким чином студентів до висловлювань витворює назанятті спонтанну хаотичну мовленнєву ситуацію. Зрозуміло, що при цьому зринають неправильні, граматично та логічно незавершені фор­ми слів (вжиті у невідповідному часі, чи не з потрібним артиклем і т. п.), тому викладач стає безпосереднім рецензентом та коректором. Тоб­то, синтаксична структура дискусійного мовлення характеризується не­зграбною побудовою словосполучень, їхні межі та зв'язки невизначені. Оце власне і є недоліком дискусійного мовлення. Характерно, що самі студенти цього не відчувають і не виправляють себе. Роль викладача ва­гома і виражається у наступних діях:

-   стежити за тим, щоб студенти не поспішали відмовлятися від почат­кової фрази, а намагалися її впорядкувати та завершити;

-   після завершеної думки обговорити всі допущені студентами по­милки. Це стосується і вимови окремих слів, повторювань, розтягнення звуків на початку висловлювання;

-   навчати перефразовувати виклад думок. Тобто висловлювати її сло­вами, різними синтаксичними конструкціями;

-   створити в аудиторії доброзичливу атмосферу, виявити зацікавле­ність у позитивних відповідях студентів, підкреслювати важливість і рівноправність кожного - цей процес виражає толерантне відношення викладача до студентів, а рівноправність знімає межі між нерівними у знаннях, соціальному положенні, і навіть расовість. Зауважимо, що важ­ливе місце після логіки та організації дискусії має культура мовлення. Адже, не так вже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватися елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується викорис­тання необразливих, дипломатичних формулювань, це стосується вмін­ню висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двохзначного трактування своїх висловлювань і позицій. Не можна, щоб хтось зі сто­рін переходив на силові методи ведення дискусії [8]. Сила голосу - це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв'язання суперечки. Не можна у жодному разі під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних до­казів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного відношення до розглядуваних питань. Таким чином, у ході дискусії формується толе­рантність, уміння слухати інших, ділова іноземна мова, дипломатичний стиль - які будуть важливі для фахівців при веденні професійної діяль­ності.

Отже, викладач бере на себе роль організатора спілкування, форму­лює питання, звертає увагу на оригінальні думки учасників, суперечливі питання, допомагає у розв'язанні напружених моментів, що виникають під час дискусії. Таку здатність до взаємодії при вивченні англійської мови вчені називають інтерактивністю - навчання у режимі бесіди, діа­логу, дії. Отже, у дослівному розумінні інтерактивним може бути на­званий метод, в якому той, хто навчається, є учасником, тобто здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо. Він не виступає лише слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбува­ється, власне створюючи це явище [4].

H.   С. Мурадова стверджує, що інтерактивне навчання - це навчання,
заглиблене в процес спілкування. Для підвищення ефективності проце-
су навчання необхідна наявність трьох компонентів спілкування, а саме:
комунікативний (передача та збереження вербальної і невербальної ін-
формації), інтерактивний (організація взаємодії в спільній діяльності) та
перцептивний (сприйняття та розуміння людини людиною)
[3].

О. Пометун вважає, що інтерактивними можна вважати технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання. Вони дозволяють на підставі внеску кожного з учасників у ході заняття спільною справою отримати нові знання і організувати корпоративну ді­яльність, починаючи від окремої взаємодії двох-трьох осіб поміж собою й до широкої співпраці багатьох [6; 7].

Інтерактивність у нашому випадку, буде ефективною, якщо зміст на­вчального процесу буде сумісним з професійною діяльністю студентів - майбутнім фахом, щоб студент розвивав і удосконалював не лише зна­ння з мови, а й міг пов'язувати їх з власними профілюючими запитами. Оскільки групу студентів об'єднує одна предметна спрямованість, то ситуативну дискусійну акцію легко буде сформувати, а власне вислов­лювання будуть оформленні по-різному. Практично це виглядатиме так:

I. Задається тема викладачем і вже при цьому на докомунікативному
етапі кожен зі студентів починає мислити, виділяються ситуаційний і мо-
тиваційний фактори, мовленнєва інтенція - мовленнєвий намір, вся вну-
трішня мисленнєва підготовка висловлення - тобто процес формування
думки іноземною мовою, підбір слів для її вираження - синонімічний ряд;

2. З початком обговорення готовий до висловлювання студент озву­чує своє твердження до теми. Цей етап власне комунікативний. Інші учасники при сприйнятті інформації про себе обдумують (поки не озву­чуючи) її теж англійською мовою, готують погодження або заперечення.

3. Після почутого первинного висловлювання вже декілька студентів готові вступити в мовленнєвий акт, аргументи можуть бути суперечли­вими, а тому мова стає емоційнішою, просторовою і супроводжується використанням життєвих прикладів. Виникає дискусія.

Ось чому створення такого виду мовленнєвої діяльності на заняттях іноземної мови спонукає кожного студента вербально чи невербально (формуючи думку на рівні мислення) висловлюватися на запропонова­ну тему. А використання дискусійних методів сприяє самоствердженню студентів у процесі спілкування з дорослими та однолітками, вислов­люватися професійно та без страху мовного бар'єру; готує кожного до ведення ділових переговорів, нарад, зборів; уміти висловити аргументи, відчути ядро фрази і в процесі обговорення уміти переконати суперника.

Література:

1.Гейхман Л. К., Зуев И. И., Нигматуллова Э. Ф., Попова Г. С. Интерактивный подход и модель дистанционного обучения иностранным языкам.

2.Гейхман Л. К. Искусство быть и общаться с Другим (Интерактивное обу­чение). - Пермь: Центр развития образования, 2001.

3. Мурадова Н. С. Коммуникативносвязующая роль культуры общения
студентов технических заведений в интерактивном обучении.
Організація
навчально-виховного процесу. З досвіду роботи вищих навчальних закладів

рівнів акредитації. / Ред. Салмай Н. М., Дибенко Н. В. - Випуск 10. - 2007.

-  С. 80-95.

 

5.Полат Е. С. Теоретические основы составления и использования системы средств обучения иностранному языку для средней общеобразовательной школы. Автореф. докт. диссертац. - М., 1989.

6.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К., 2002.

7.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології на­вчання. - К., 2004.

8.Томан Іржі. Мистецтво говорити. - К., 1998.

9.Топтигіна Наталя Михайлівна. Навчання дискусії на матеріалі художніх текстів у процесі вивчення англійської як другої іноземної мови: дис... канд. пед. наук: 13. 00. 02 / Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2004.

 

10.Топтигіна Н. М. Психолінгвістичні та комунікативні аспекти навчаль­ної дискусії у процесі вивчення іноземної мови // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - К.: Вид. центр КНЛУ, НМАУ, 2001.

-  Вип. 15. - С. 92-96.

11.Топтигіна Н. М. Психолінгвістичні передумови навчання дискусії на матеріалі художнього тексту // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія "Педагогіка та психологія". - К.: Вид. центр КНЛУ, 2001.

-  Вип. 3. - С. 161-169.

John, Ann M. Text, Role and Context: Developing Academic Literacies. -NY: Cambrige University Press, 1977. - 171 p.УДК 81-2

Зернов А. В.,

Горловский институт иностранных языков, г. Горловка

ВЗГЛЯД НА КОНЦЕПТУАЛЬНОЕ ПОНЯТИЕ "СВОБОДА" В УКРАИНСКОЙ КУЛЬТУРЕ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОНЯТИЯ "ДЕМОКРАТИЯ"

У статті йде мова про важливий світоглядний характер концепту "свобода". Автор статті розглядає цей концепт у межах українського етносу у взаємозв'язку з поняттям "демократія".

Ключові слова: когнітивна свідомість, концептосфера, свобода, де­мократія, ментальні ресурси.

The scientific article looks at the important ideological value of the concept "freedom". The author sees into the concept within the bounds of Ukrainian ethnos and studies its relation to the concept "democracy".

Key words: cognitive conscience, conceptual sphere, freedom, democracy, mental resources.

Постановка проблемы. Концептуальный анализ представляет со­бой один из наиболее активно развивающихся методов в современном языкознании. В наши дни создается множество работ, в которых расс­матриваются общие и частные вопросы теории концепта, а также пред­лагаются описания отдельных концептов. Значение подобных исследо­ваний имеет не только узкую научную ценность, но и ярко выраженный мировоззренческий характер: благодаря им мы лучше понимаем свою культуру, начинаем видеть возможные варианты ее развития, учимся разграничивать исконное и заимствованное.

В последнее время особый интерес в области когнитивной лингвис­тики представляет изучение проблем взаимосвязи языка и культуры. Основным положением когнитивной лингвистики является тезис о том, что содержание сознания человека можно изучить через обращение к изучению языка. Когнитивный подход к анализу языка заключается в выявлении и объяснении процессов категоризации и концептуализа­ции, которые, отражаясь в языке, реконструируются в виде понятийной системы. Целостность и структурированность когнитивного сознания и его составляющих создаются аналитической и синтетической работой мышления. Анализ расчленяет познаваемый мир, разбивает на "ареалы" при помощи когнитивных единиц, концептов.

Концептуализации противопоставлена категоризация, которая позво­ляет восстановить связи между отдельными ментальными образовани­ями. Синтез когниций объективируется процессами языкового синтеза. "Цель когнитивной лингвистики - понять, как осуществляются процессы

© Зернов А. В., 2010восприятия, категоризации, классификации и осмысления мира, как про­исходит накопление знаний, какие системы обеспечивают различные виды деятельности с информацией" [2, с. 12].

Основной целью данной статьи является определение положения концепта свобода в рамках современного концептуального аппарата украинского этноса и его взаимосвязи с понятием демократия. Отметим, что проведенный нами анализ последних исследований и публикаций по теме, позволяет говорить о недостаточности разработки данного во­проса. В украинской культуре свобода имеет своё особенное значение. Этот концепт имеет ярко выраженный общественно-политический ха­рактер (хотя сфера его функционирования не ограничивается лишь толь­ко соціально-политическими отношениями) и выполняет существен­ную роль в восприятии действительности представителями украинской культуры.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16