М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 15
Исследование этого концептуального понятия представляется важным для осмысления актуальных процессов, протекающих в украинской культуре, что обусловливает актуальность исследования, а также, в связи с проблемой самоидентификации украинцев как этноса. Последнее особенно существенно в условиях глобализации, которая неизбежно влечет за собой утрату культурной уникальности. Наконец, рассмотрение концепта свобода, представляется актуальным в связи с протекающими в нашей стране процессами становления демократии, а также формированием сознания европейского типа.
Как известно, благодаря тому, что украинцам был присущ демократизм, их сопротивление Российской империи, борьба за независимость и свободу увенчались созданием независимой страны. Однако, будучи гражданами одной из советских республик, украинцы все еще не могли прочувствовать демократию в полной мере. И только с распадом СССР, с созданием новой независимой страны, украинцы смогли насладиться плодами демократии.
По мнению многих исследователей, уничтожение старой антидемократической системы власти началось с Оранжевой революции, когда на политическую арену вышло новое поколение борцов за демократию. Однако, с этим мыслью согласны далеко не все, имея противоположное мнение, которое сводится к тому, что именно с Оранжевой революции началось разрушение демократии. Именно во время этой революции жители Украины начали ассоциировать концепт демократия с неограниченной свободой действий для достижения собственной цели, выгоды. При этом забывали, что демократия не может быть индивидуальной, она должна соотноситься со всем народом, нацией, обществом. Демократия - это ответственность за свое решение или выбор, осознание его результата для остальной части общества [6].Многие исследователи считают, что демократия является официально культивируемой ценностью, поэтому реакция масс на то, что внедряется в сознание, будет показателем степени успешности идеологического воздействия. Демократия не всегда сопровождается свободой - нередко свобода означает не что иное, как ненависть к своему господину. Однако, освободившись от власти последнего, народ не освобождается от наследуемых ложных понятий, порочных привычек и дурных склонностей, что делает его, в итоге, несвободным. Таким образом, свободу нельзя завоевать, до нее нужно дорасти. Что касается индивидуальной свободы, то, как справедливо отмечает А. Токвиль, человек вправе делать все, что пожелает; напротив, "у него еще более разнообразные, чем у кого-либо в других странах, обязанности" [4, с. 72].
Этот постулат актуален и в современную эпоху, поскольку отсутствие обязательств и ответственности за свои поступки ведет к проявлению чрезмерной свободы или анархии. Она предстает как гарантия гражданских и личностных свобод, правление большинства, практика компромиссов и как синоним экономического роста. В работах мыслителей подчеркивается взаимосвязь демократии со свободой, которая предполагает наличие запретов и обязанностей. Правление большинства как один из принципов демократии вызывает споры, единственным выходом из которых может быть установление ограничений в правлении. Практика компромиссов, характеризующая демократию, позволяет учитывать мнение большинства и гарантирует успешное сотрудничество всех сторон политической коммуникации, что ведет к достижению экономического прогресса, как в рамках отдельно взятого производства, так и в масштабах всей страны.
Однако, мы также можем наблюдать случаи, когда демократия теряет свое первоначальное значение, начинает пониматься более узко: не как власть народного большинства, а как направляемый сверху контроль, имеющий целью "защитить зажиточное меньшинство от большинства". Пассивность народа является все более возрастающей и намерено внедряется в сознание масс для удобства управления ими [5, с. 164]. За понятием "демократия" могут стоять любые злоупотребления властью и политические ошибки, что ведет к приращению к нему идеологических смыслов и десемантизации его понятийной составляющей.
Исследование содержания концепта свобода в историческом фольклоре показывает, что в народном представлении этот концепт часто становится близким к концепту Украина. Подтверждением этой мысли могут служить, например, строки из народной песни, в которой однозначно утверждается: "Як сів на коня, то воля твоя... гей, з неволі урвуся... <.. .> Не вернуся я, отець, матуся: поїду на Україну" [1, с. 46]. По мнению В. Мороза Украина как таковая - ничто более как свобода: "Украина - этосвобода; убегать на Украину - значит попадать на свободу, на землю с таким социально-правовым строем, который оценивался украинцем как позитивный, приемлемый" [3, с. 216].
Таким образом, эти концепты являются единицами ментальных ресурсов индивидуального сознания, которое представляет личностную интерпретацию усвоенного в процессе социализации социокультурного опыта, связанного с трактованием феноменов свободы и демократии в украинской лингвокультуре и содержат понятийно-целостную и понятийно-ценностную составляющую. Ценностная составляющая является нерозрывной целостностью с понятийным и образным благодаря аксиологической природе концепта.
В языковом сознании нации этот концепт существует как единство по-разному репрезентирующих его имен-концептов свобода и воля, вокруг которых организуется концептуальное поле свобода. Состав и структура поля определяются убеждениями носителя языка, на которые, в свою очередь, влияют взгляды социальной группы.
Все сказанное выше позволяет сделать вывод про необходимость дальнейшей разработки вопроса, поскольку свобода - важнейшая нравственная и социальная проблема человечества.
Литература:
1.Григор'єв-Наш. Історія України в народних думах та піснях: для середн. та старш. шк. віку / Григор'єв-Наш; [худ. В. І. Лопата; упоряд. іл. А. П. Деми-денко]. - К.: Веселка, 1993. - 271 с.
2.Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику / В. А. Маслова. -М.: Флинта, 2006. - 396 с.
3.Мороз В. Походження назви "Україна" в світлі українського історичного фольклору / В. Мороз // Другий Міжнародний конгрес україністів (Львів, 2228 серпня 1993 р.): доповіді і повідомлення: Історіографія українознавства. Етнологія. Культура. - Львів, 1994. - С. 212-221.
4.Токвиль А. де. Демократия в Америке / А. де Токвиль; [пер. с франц., предисл. Г. Дж. Ласка]. - М.: Весь Мир, 2000. - 560 с.
5.Хомский Н. Прибыль на людях: неолиберализм и мировой порядок / Н. Хомский; [пер. с англ. Б. М. Скуратов]. - М.: Праксис, 2002. - 256 с. - (Политика).
Чепура К. Розвиток? ... демократії в Україні [Електронний ресурс] / К. Чепура. - 2007. - Режим доступу: http://maidanua. org/static/mai/ 1185578853. html.Кобякова І. К., Ляпа А. М.,
Сумський державний університет, м. Суми
ГЕНДЕРНІ ВІДНОСИНИ В МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
У статті досліджуються філологічні проблеми гендерних відносин. Проаналізовані базові наукові роботи по цьому питанню. Виділені декілька основних напрямів розвитку лінгвістичної гендерології в мовознавстві.
Ключові слова: гендерологія, мовознавство, чоловік, жінка, парадигма.
In this article we are trying to investigate the problems of gender relations. A lot of scientific works according to this problem were analyzed and the main trends of the development of linguistic genderology were distinguished.
Key words: genderology, linguistics, man, woman, paradigm.
Визнання пріоритету мови призвело до так званого "лінгвістичного повороту" в гуманітарних науках - історії, соціології, антропології. Мова при такому підході розглядається як засіб доступу до знання про нелінгвіс-тичні феномени. Так мова моделює поведінку людей, акумулює їх досвід, екстеріоризує канони буття, традицій та прецедентів, легалізує людські відносини в соціумі у формі настанов, побажань та законів [1; 2; 9; 10; 13]. Актуальним на часі є тендерне питання, яке має давню історію та різні підходи до його вирішення [3, 4, 5, 6, 7, 8]. Визначивши об'єктом дослідження цієї статті соціолінгвістичні аспекти гендерної проблеми, спробуємо на матеріалі фразеологічних одиниць та авторських афоризмів проаналізувати легалізовані в мовній картині світу відносини чоловіків і жінок [13].
Сучасне мовознавство змінює вектор досліджень, зосереджуючись на когнітивному підході до мовних одиниць, на оцінному тезаурусі носіїв мови, на соціолінгвістичних аспектах гендерної проблеми [13].
Дослідження гендерної диференціації мовлення сягає давньокитайської філософії, має вихід у соціолінгвістику сучасній гендерології інтенсивно осмислюються основні категорії цієї науки, розпізнаються дис-тинктивні риси міжгендерного спілкування [6; 11; 14; 15].
Гендер як компонент комунікативної та індивідуальної свідомості вивчається у стереотипах вербальної та невербальної поведінки. Тендерні студії по-різному аналізують питання відносин чоловіків і жінок.
Усі лінгвістичні дослідження гендера взаємообумовлені та взаємодоповнюючі, але не зважаючи на це можна виділити декілька основних напрямків розвитку лінгвістичної гендерології в мовознавстві:
- соціолінгвістичний;
- психолінгвістичний;
- лінгвокультурологічний;
- комунікативно-дискурсивний.
© Кобякова І. К., Ляпа А. М., 2010Головним чином дослідження гендера у мовознавстві стосується двох груп проблем.
1. Мова та відбиток у ній статі людини. Ціль такого підходу складається з опису та пояснення того, як маніфестується у мові наявність людей різної статі (досліджується в першу чергу номінативна система, лексикон, синтаксис, категорія роду і т. д.), які оцінки приписуються чоловікам та жінкам та в яких семантичних сферах вони найбільш помітно виражені.
2. Мовленнєва та в цілому комунікативна поведінка чоловіків та жінок, де виділяються типові стратегії і тактики, способи досягнення успіхів у комунікації, переваги у виборі лексики, синтаксичних конструкцій і т. д. - тобто специфіка чоловічого та жіночого говоріння.
Результати комплексного вивчення проблеми свідчать про позитивне зрушення у питаннях ставлення соціуму до жінки [13]. Але при цьому відгомони традиційного осмислення гендера відлунюються у сентенціях типу "У гендерному аспекті чоловіки є тією статтю, що вважаються нормою, тим самим лінгвістична поведінка жінок трактується як відхилення від норми та інтерпретується в термінах стереотипів і сексизму" [2].
Гендерні питання вивчаються у роботах вітчизняних лінгвістів [3, 5]. Екскурс в історію гендерних досліджень свідчить про наявність низки проблем, які чекають свого осмислення. У сучасній лінгвістиці намічаються цікаві дослідження частиномовної вербалізації гендерної поведінки. В остані, за свідченням О. Л. Бєссонової, превалюють іменники та прикметники, їм поступаються дієслова та прислівники. Гендерна поведінка, за твердженнями вчених, детермінується такими факторами, як: стать, вік, освіта, виховання, соціальний статус, професія. У вивченні гендерного питання значне місце належить синкретичному підходу до цієї проблеми [13]. Принципи кооперації та домінування є методологічною вихідною базою досліджень. У лінгвістиці стали більше уваги приділяти розкриттю специфіки конфліктного міжгендерного спілкування. Питання кооперативного спілкування, його паритетних засад знаходяться за межами наукових пошуків. Але позитивна роль жінки у соціумі не завжди замовчується, про це свідчать висловлювання типу Жінки -це майбутнє чоловіків (Луї Арагон); Жінка - це запрошення до щастя (Шарль Бонлер); Більша половина чоловіків вимагає від жінок достой-ностей, яких самі вони не варті (Л. Толстой) [13].
Вивчення характеру поведінки жінок і чоловіків вимагає чималих зусиль вчених суміжних наук з огляду на те, що це ти паня має вирішуватися не тільки з позицій пріоритету, домінантності, але й з позицій дієвості принципів кооперації та паритету, які поряд з вище зазначеними принципами притаманні інтеракції людей кожного соціуму. Особливої уваги заслуговують у цьому руслі питання вербальної категоризації дійсності,статусу гендерного компонента в семантиці слів та фразеологічних сполучень, утворення гендерних інновацій та їх перекладацькі аспекти [12].
Аналіз паремій з лексемою man свідчить про різне семантичне наповнення зазначеного елемента. У фразеологічному контексті man вказує на особу чоловічого роду. Наприклад: man before the mast "рядовий матрос" man it blue man "поліцай" of letters "письменник". Звернення до фразеологічного оточення з лексемою man допомагає вичленити у зазначеному слові загальне родове значення, що корелює з позначеннями людей обох статей - чоловіків і жінок. Пор.: англ. Many men, many minds "скільки голів, скільки розуму", men may meet but mountains never "гора з горою сходиться, а люди - ні", all men are mortal "усі смертні", men of all conditions "усі люди", man can die but once "двом смертям не бувати, а однієї не минувати" man in the moon "людина, яка не знає про життя", man in the street "звичайна людина, обиватель", man of all work "на всі руки майстер", man of money "проста людина", man with the bark on "необтесана людина".
Біполярність є ілюзорною для слова woman. Нейтралізація роду про-слідковується у паремії woman's blow never gave a black eye "милі сваряться - як діти бавляться", у якій woman blow обіймає обидва компоненти. Гіпербалізація "he+she" є показовою для слова man. Модифікуючись, наприклад, паремія a drowing man will catch at a traw корелює з образом жінки і, тим самим вказує на семантичне біполярне навантаження слова man. Наприклад: She was drowning; Theobald might be only a straw, but she couldn't catch at him, and catch at him she accordingly did (S. Butter). Останнім часом компонент woman все частіше актуалізується в лексикографічній практиці з огляду на дію екстралінгвістичних факторів. Але семантизація загально родового не є показовою для цього слова.
Man крім того, позначає артефакти, а десемантизуючись далі, наближається до вигуків. Пор.: the outer man "костюм", the lower man "ноги", man of war "корабель", iron man "долар" yellow man "носовичок", men alive! "боже!". Семантичні зсуви препарують полісемію слова man, цей процес породжує феномен омонімії: man1 "чоловік", man2 "людина", man3 "річ, що належить людині", та man4 "вигук".
Слово woman, що походить від лексеми man, у своїй еволюції також позначене серією зсувів. Вихідне значення цього слова має місце у па-реміях fancy woman "коханка", necessary woman "прислуга", old woman "стара баба", to play the woman "бути бабою" пейоративно позначають чоловіків. Пор.: He believed that Bayness whom he knew - a bit of an old woman - was the young man's uncle by marriage (Galsworthy). Десеманти-зація слова woman відчувається також у паремії the old woman is picking her geese "іде дощ". Слова man і woman можуть уживатися в ідентичних структурах на позначення відповідних референтів. Пор.:A woman of figure a man of figure A woman of honour a man of honour A woman of letter a man of latter A woman of quality a man of quality A woman of fashion a man of fashion
Подібна структура та семантична схожість притамання не всім словосполученням. Наприклад, a woman of the world позначає "заміжню жінку", а a man of the world - "людину з досвідом".
Слово man зустрічається у цілому корпусі словосполучень з анафоричним компонентом every man:
Лексема man в англійських прислів'ях може змінюватися субститутами типу one, you, he. Як вторинні номінації, ці одиниці не корелюють з гендерними турботами, вони актуалізують сему "кожна людина". Синонімічність слів man - you, he - you, man - one об'єктивується в нижче поданих прислів'ях:
Man can lead a horse to You can take a horse to the
the water, but he cannot water but you cannot make
make him drink him drink
A man in a thousand One in a thousand.
Морфема man у сучасній англійській мові набуває статусу квазісу-фікса, про що свідчить її реалізація в одиницях типу salesman, postman, tradesman, sportsman, Mrs. Chairman, Mr. Snowman. Останнім часом компонент woman частіше актуалізується у лексикографічній практиці з огляду на активність феміністського руху. Пор.: Mrs. Chairwoman, saleswoman, woman-doctor, womanlike, womanlabour, policewoman.
Тенденція до номінації загально родового значення притамання займенникам he, who, that, тобто концепт жінки включається в концепт людини. Пор.: Everybody comes to him, who waits "Хто чекає, той перемагає".
Або:
He that goes a-borrowing, goes a-sorrowing.
He that has a great nose thinks everybody is speaking of it.
He that once deceives is ever suspected.
He that talks much errs much.
He that would eat the fruit must climb the tree.
Ці паремії не вказують на гендерні розбіжності, вони вербалізуються спільні для жінок та чоловіків сентенції та настанови. Лексеми he, who, that у зазначеному контексті реалізують значення (he + she). Ця лінгвістична традиція притаманна також українській мові. Пор.: чоловік, особа чоловічої статі, людина [7].
На діаду чоловік - жінка жінки висловлюють полярні погляди. їх референт зображується частіше негативно ніж позитивно.У парадигмі гендерних теорій особлива увага фокусується на інтеграції біологічного, психологічного та соціального факторів. Мовленнєва поведінка зазначеної діади досліджується в контексті соціальних ролей, гендерних стереотипів, ієрархії концептуальних цінностей та мовних засобів їх позначення. Мовні концепти розпізнаються за різними критеріями, що експлікує появу мета-знаків на позначення таких картин світу, як матеріальний (реальний):: духовний, емпіричний:: часовий, реальний:: міфологічний, просторовий:: часовий, природний:: модельний, чоловічий:: жіночий. Вербальні мета знаки на позначення цих універсальних дихотомій набули статус домінуючих термінів у дослідження сучасних лінгвістів.
Похожие статьи
М І Гнатюк - Наукові записки в 11
М І Гнатюк - Наукові записки в 14
М І Гнатюк - Наукові записки в 15
М І Гнатюк - Наукові записки в 16