М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

Концептуальна модель світу включає:

концептуалізатор знання про світ концепти/категоріїмовні концепти


чисті думки
форма


досвід, набутий ранішеЗвідси видно, що знак складається з форми та значення, і це відо­бражається у концептуальних категоріях, котрі, зрештою, базуються на власне набутому досвіді. Така модель концептуального та мовного світів також передбачає можливість концептуалізації тих самих речей різними людьми по-різному, або, навіть, тією ж людиною у різний час [12, с. 14].

Сучасна ^^'1™^™^ базується на необхідності інтеграції дослід­ницького підходу: від слова - до думки, концепту, і протилежного підхо­ду: від думки, концепту - до слова, номінативної одиниці. Суть інтеграції обох підходів полягає в обов'язковому фокусуванні уваги дослідників мов­ної номінативної підсистеми на інтеріоризованих у концепті властивостях об'єкта найменування, їхніх зв'язків зі структурою значення, потенційними можливостями її динаміки та ономасіологічною структурою [1, с. 244].

Концептуалізація безпосередньо пов'язана з МКС, котра відображає об'єктивну дійсність, це одна з пізнавальних форм мислення людини, що стає основою для здійснення класифікації [5, с. 7]. її розглядають як про­цес пізнавальної діяльності людини, який полягає в адекватному осмис­ленні інформації, що до неї надходить. Підтвердженням такої позиції є численні висловлювання про те, що концептуалізація певного фрагмента дійсності й отримання набутого досвіду людини відбувається на основі інформації з усіх доступних їй каналів, а це насамкінець веде до утворення сформованих уявлень про навколишній світ у вигляді концептів [7, с. 6].

Концептуальна наука базується на зв'язках між формою та значенням знаків, як вони усвідомлюються у словах. Мова існує не у словниках, а у свідомості мовця. Тому, щоб зрозуміти природу мови, необхідно звер­нутись до концептуального світу та власного трактування знаків. Мова здатна охопити лише частину концептів дійсності, якими оперує люд­ська свідомість [12, с. 13].

Когнітивний підхід до мовних явищ дозволяє визначити, як взаємоді­ють з мовою людська свідомість, мислення та пізнання. Завдяки наявнос­ті у мові одиниць, що називають конкретні або абстрактні поняття, вона фіксує і певним чином організовує знання людини про об'єктивний світ і закріплює їх у людській свідомості. За висновком О. О. Павлюк, МКС вторинна у відношенні до концептуальної, оскільки остання відображає наслідки свідомої пізнавальної діяльності людини. Під МКС вона роз­глядає запропоноване Н. Ю. Шведовою бачення: "вироблене багатові­ковим досвідом народу, здійснюване засобами мовних номінацій зобра­ження всього наявного як цілісного й багатокомпонентного світу, у своїй структурі і в осмислюваних мовою зв'язках своїх частин, що представляє людину, її життєдіяльність та все те, що її оточує: простір і час, живу й неживу природу, галузь створених людиною міфів і соціум" [5, с. 6-7].

Визначальною ідеєю когнітивної лінгвістики можна назвати здатність до узагальнення, або, як зазначають D. Geeraerts та H. Cuyckens, вміннясхематизувати є однією з найважливіших когнітивних якостей людини, оскільки воно включає пізнання всезагальності, абстрагування (для когні-тивних завдань) від менш важливих деталей, що можуть відрізнятися кон­цептами та когнітивним досвідом один від одного. Ця здатність повинна бути оперативною у будь-якому домені чи сукупності доменів пізнання. Зв'язки при схематизації є основними типами зв'язку, що структурують інвентар загальних мовних одиниць, які складають мову [13, с. 83].

Концептуалізація знання незалежно від своєї складності може служи­ти когнітивним доменом для характеристики значення [11, с. 15-16]. Зро­зуміло, що концепт palatoplasty неможливо дефінувати без концептів на позначення malformations: cleft palate, palatoschisis, медичного процесу palatorrhaphy, anaesthesia.

Жоден концепт не існує автономно, сам по собі: всі вони тим чи іншим чином є частиною нашого генералізованого знання про світ [11, с. 16].

За наявності обширних трактувань семантики, лінгвісти сходяться на думці, що концепти не просто хаотично існують у свідомості, а між слова­ми та відповідними концептами є зв'язки, котрі описує структурна семан­тика, але треба зазначити, що концепти певним чином організовані, деякі асоціації виникають одночасно, бо набуті досвідом [11, с. 7]. Наприклад, plastic surgery - не лише раптове перетворення на краще, це явище асоці­юється з концептами expensive, side-effects, rehabilitation, permanent (long-lasting) results. Всі ці концепти ніяк не пов'язані структурно-семантичними зв'язками, а лише людським досвідом. І власне концепт plastic surgery не може існувати ізольовано без інших зазначених концептів.

Способом вираження концептів є їх фреймова репрезентація, де фрейм - логічна ділянка знання, або логічна ділянка концептуального простору [11, с. 14].

Поняття концепту можна пояснити як "людське уявлення про те, що існує у світі" [12, с. 14], вужче - концепт пов'язує видове поняття з ро­довим та навпаки - родове з видовим. Концепти, що членують реаль­ність на відносні одиниці, називаються категоріями. Сприймаючи будь-яку інформацію, свідомість прагне одразу категоризувати її залежно від власного розуміння, знання, відношення до неї та досвіду загалом. Це не означає, що створюється нова суб'єктивна реальність, просто відбува­ється суб'єктивна її оцінка [12, с. 14].

Лінгвістичні знаки є частиною концептуального світу людського ро­зуму, існує значно більше концептів та думок, ніж можливостей їхньо­го лінгвістичного вираження, але концепти, що вже зафіксовані у мові, складають значення мови. Концепти, що структурують світ думок, є кон­цептуальними категоріями, які також можуть виражатися як лінгвістичні категорії: більшість лінгвістичних знаків позначають специфічний кон­цептуальний зміст і показують, як його трактувати [12, с. 21].Посередником між словами та екстралінгвістичною дійсністю інколи називають концепт [3], котрий може розглядатися на двох рівнях: семан­тичному та концептуальному. На концептуальному рівні він є одиницею ментальної мови, що бере участь у формуванні певної концептосфери, нових значень, смислів та концептів [3, с. 176].

Всі концепти є певною мірою схематичними, диференціюючи осо­бливий досвід чи мислення, на основі яких вони існують, тому природно, що вони носять ієрархічний характер [13, с. 84].

Серед суперечливих диспутів про питання репрезентації знання як такого існує узагальнена думка про те, що лінгвістичне знання повинно включати систематизацію структурних моделей на різних рівнях органі­зації [14, с. 3].

Не виникає сумніву, що термін є результатом когнітивної діяльності. Суть та структура логіко-понятійного апарата певної галузі знання ві­дображаються у лінгвістичних характеристиках відповідної терміносис-теми. Ускладнення зв'язків між поняттями сучасної науки не може не відбиватися відповідними ускладненнями відносин між мовними одини­цями у складі різних терміносистем [1, с. 244].

Зрозуміти і дослідити способи концептуалізації світу можна тільки володіючи певним набором знань з нової наукової парадигми, до об'єктів якої входять такі категорії, як концептуалізація, категоризація, концепт, картина світу (концептосфера) [4, с. 10].

0.  А. Слоєва підкреслює окремі аспекти МКС: 1) когнітивний про-
цес включає
зародження і формування наукових концептів, фіксацію і
передачу наукового знання, де інструментом пізнання виступає термін;
2) терміни як мовні вираження спеціальних наукових концептів пред-
ставляють спосіб репрезентації професійного
знання; 3) специфіка на-
укової галузі визначає специфіку категоризації і концептуалізації, котрі
накладають відбиток на формування концептосфери і на способи мовної
репрезентації концептів
[6, с. 10-11].

Лінгвістичні особливості термінів повинні визначатися специфікою тієї галузі знання, до якої вони відносяться. Перед тим, як досліджувати будь-яку терміносистему на лінгвістичному рівні, необхідно звернутися до розгляду тієї ж галузі знань, котра на мовному рівні нею представлена [1, с. 244].

1.         О. Голубовська виділяє наукову картину світу (НКС), яка породжу-
ється науковою свідомістю, є єдиною для всіх мовних колективів і від-
биває сучасний стан наукової інтернаціональної думки, що знаходить
своє втілення у класифікаціях і термінологіях конкретних наук [2, с. 10].
Ознаками НКС є: а) її породження науковою свідомістю, внаслідок чого
вона тяжіє до об'єктивного відбиття реального світу; б) перебування у
постійній динаміці: кожне нове наукове знання ніби вступає у супереч-ність
з попереднім, що створює "революційні ситуації" у світі наукових уявлень [2, с. 19].

Когнітивна лінгвістика розглядає знання як таке, що виникає внаслі­док фізичної взаємодії людини зі світом. Багато образно-схематичних структур служать основою для концептів та мислення [9, с. 41].

Процес онтологічного (концептуального) моделювання передбачає:

-   відбір значущих понять експертом даної галузі чи на основі корпу­су тематичних текстів;

-   категоризацію (початкову класифікацію) відібраних понять;

-   подальшу систематизацію у межах категорій - таксономічну (ієрар­хічну) організацію понятійного словника;

-   становлення відношень між поняттями.

Концептуалізація як мовне явище не отримала ще остаточної дефіні­ції, оскільки є багатогранною, складною, когнітивною проблемою, яка, до того ж, перебуває в активній фазі свого розвитку та становлення. На­разі з'являється немало праць, присвячених таким дослідженням, але жоден з авторів не сформував ще достатнього визначення, щоб дискусія не потребувала продовження. Це стимулює роботу над даним питанням і сприяє появі нових авторських лінгвістичних досліджень на матеріалі вузьких галузевих терміносистем, як складової наукового знання.

Література:

1.Волкова Т. Я. Когнитивные основы англоязычной литературоведческой терминологии / Т. Я. Волкова // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики: Зб. статей, присвячений ювілею В. Д. Каліущенка. - Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2007. - С. 242-257.

2.Голубовська І. О. Етноспецифічні константи мовної свідомості: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец.: 10. 02. 15 "Загаль­не мовознавство" / І. О. Голубовська. - К., 2004. - с.

3.Крамчанінова О. В. Концепт агресія у концептуальній та мовній карти­нах світу / О. В. Крамчанінова // Вісник Житомирського державного універси­тету ім. І. Франка. - Житомир, 2007. - Вип. 32. - С. 176-180.

4. Мишин А. А. Концепты ум и глупость в немецкой и английской языковых картинах мира: автореф. дисс. на соскание науч. степ. канд. филол. наук: спец.: 10. 02. 04 "Германские язики" / А. А. Мишин. - Владимир, 2007. - 23 с.

5. Павлюк О. О. Категоризація негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.: 10. 02. 05 "Романські мови" / О. О. Павлюк. - К., 2003. - 20 с.

6.Слоева Е. А. Когнитивно-коммуникативный подход к описанию анато­мического объекта: автореф. дисс. на соскание науч. степ. канд. филол. наук: спец.: 10. 02. 19 "Теория языка" / Е. А. Слоева. - Ульяновск, 2007. - 22 с.Томенчук М. В. Варіантно зумовлена концептуалізація дійсності у су­часній англійській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.: 10. 02. 04 "Германські мови" / М. В. Томенчук. - Чернівці, 2008.

 

-   20 с.

8.Albertazzi L. Meaning and cognition: a multidisciplinary approach // Liliana Albertazzi. - Philadelphia, 2000. - 269p.

9.Casad H. E. Cognitive linguistics in the redwoods: the expansion of a new paradigm in linguistics // Eugene H. Casad. - Berlin, 1996. - 1011.

 

10.Corrigan R., Moravcsik E. A., Ouali H. Formulaic language // Roberta Corrigan, Edith A. Moravcsik, Hamid Ouali. - Philadelphia, 2009. - Vol. 2. - 305p.

11.Croft W., Cruse D. A. Cognitive linguistics // William Croft, D. Alan Cruse.

-   Cambridge University Press, 2004. - 356p.

12.Dirven R., Verspoor M. Cognitive exploration of language and linguistics // Rene Dirven, Marjolyn Verspoor. - Philadelphia/2004 - 277р.

13.Geeraerts D., Cuyckens H. The Oxford handbook of cognitive linguistics^ // Dirk Geeraerts, Hubert Cuyckens. - Oxford University Press, 2007. - 1334р.

Nuyts J., Pederson E. Language and Conceptualization // Jan Nuyts, Eric Pederson. - Oxford University Press. - 2000. - 281 p.УДК-811. 161. 2

Маслова Ю. П.,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗІВ СУЧАСНОГО ЧОЛОВІКА У ДРУКОВАНИХ ЗМІ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

У статті здійснено гендерний аналіз образів сучасного чоловіка, створених на сторінках друкованих ЗМІ.

Ключові слова: гендер, гендерна ідентичність, образ чоловіка, чолові­ча роль, гендерні стереотипи.

The problem of constructing the models of modern man's gender identity in Ukraine is examined in the article.

Keywords: gender, gender identity, appearance of man, manish role, gender stereotypes.

Постановка наукової проблеми. Україна, як держава і суспільство, нині перебуває в стані соціально-економічної кризи, що пов'язана з трансформацією не тільки економіки, а й усього соціального буття й по­шуками своєї ідентичності, свого обличчя у Європі та у світі. В останні десятиліття досить популярною у публіцистичних та наукових статтях є гендерна проблематика. Причому, коли йдеться про гендерну нерівність, зазвичай за об'єкт дослідження береться факт приниження жінки, ущім-лення її в правах, у плані реалізації свого потенціалу на керівній посаді, у політичній, економічній, та й в інших сферах. Що ж до образу чоловіка, то його традиційно наділяють великою кількістю позитивних якостей, у яких відмовлено жінкам: це - розум, мужність, фахова компетентність, ініціативність, ризик тощо [3, с. 32]. Навіть кількісний аналіз свідчить, що найчастіше на сторінках періодики з'являються представники саме чоловічої статі (дослідження В. Волобуєвої, С. Кушнір).

Аналізуючи гендерну проблематику та говорячи про гендерну нерів­ність на сторінках преси, слід зазначити, що сьогодні часто з'являються публікації, зокрема феміністського характеру, що ламають усталені ген-дерні стереотипи, дещо змінюють образ чоловіка як представника "силь­ної статі". Проте досі не прийнято говорити про чоловічу красу, і поряд з описом косметики та салонів для жінок розповідати про салони краси для чоловіків: "Чоловіча краса - не тема для розмови" (День. - 2002. - 17 квітн.). Зрештою, як розцінювати такі газетні заголовки, як "Справжній діловий чоловік - це... той, хто має дорогий годинник, вишукані запонки та елітну авторучку" (ОГО. - 2007. - 23 серпня)? І чи варто говорити про гендерну нерівність лише стосовно жінок?

При цьому досить серйозною і не вирішеною до кінця проблемою

 

© Маслова Ю. П., 2010стосовно обох статей залишається присутність сексизмів на сторінках преси. В сучасних газетних публікаціях знаходимо приниження не лише жінок, але й чоловіків: "Чоловік - це самець плюс гроші" (Дзеркало тиж­ня. - 2005. - 29 січня - 4 лютого).

Таким чином, проблема гендерної нерівності стосується традицій змалювання як жіночих образів, так і чоловічих. Тому гендерний аналіз репрезентованих на сторінках преси образів сучасного чоловіка залиша­ється актуальною темою і потребує подальшого ґрунтовного вивчення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз журналістських текстів дозволяє встановити, як представляють і характеризують гендерну ситуацію в українському суспільстві працівники ЗМІ. Питанню гендерної специфіки текстів у засобах масової комунікації, специфіці змалювання образів жінок та чоловіків, приписування їм соціальних ролей присвячені роботи українських дослідників А. М. Волобуєвої, І. Киянка, С. Кушнір, Н. Ф. Остапенко, Н. М. Сидоренко, Т. І. Старченко та російських науков­ців О. А. Вороніної, О. М. Здравомислової, А. В. Кириліної та ін.

За об'єкт дослідження взято образи сучасного чоловіка, сконструйо­вані на сторінках друкованих ЗМІ під впливом гендерних стереотипів, або ж нестереотипного сприйняття.

Джерельною базою дослідження стали журналістські матеріали, що змальовують образ сучасного чоловіка, або ж дають йому певну оцінку чи приписують певну роль. Так, у дослідженні використано матеріали газет "День", "Україна молода", "Дзеркало тижня", "Молодь України", "Хрещатик", місцевої газети "Рівне Експрес" та ін.

Мета статті та постановка завдань. Метою статті є дослідження об­разів сучасного чоловіка, що конструюються в суспільстві під впливом гендерних стереотипів та позастереотипного сприйняття і відобража­ються на сторінках друкованих засобів масової інформації.

Серед основних завдань дослідження - на основі журналістських та рекламних матеріалів здійснити гендерний аналіз стереотипних образів та ролей сучасного чоловіка; дослідити присутність у ЗМІ образів чоло­віка, сформованих на основі позастереотипного сприйняття.

Виклад основного матеріалу дослідження та обґрунтування одер­жаних наукових результатів. Проаналізовані журналістські матеріали, що містять змалювання сучасного чоловіка в тому чи іншому образі, з тією чи іншою роллю, яку він виконує, відображають систему поглядів на чоловіка в сучасному українському суспільстві, а також свідчать про гендерну ідентичність самих українських чоловіків.

-   Загалом гендерна ідентифікація - це усвідомлення індивідом своєї ста­тевої належності, переживання ним своєї маскулінності/фемінності та го­товність виконувати визначену статеву роль. Як зазначають Ю. Галустян та В. Новицька, "ідентифікувати (усвідомити) себе чоловіком або жінкоюозначає прийняти ті психологічні якості й моделі поведінки, які суспіль­ство приписує людям залежно від їх біологічної статі" [2, с. 7]. Гендерна ідентичність передбачає існування певних оціночних компонентів щодо відповідності виконуваної індивідом ролі очікуванням суспільства.

Гендерна ідентичність виникає під впливом гендерних стереоти­пів, які існують у кожному суспільстві. Тому, гендерні стереотипи - це культурно і соціально обумовлені думки про якості, атрибути і норми поведінки представників обох статей і їхня вербалізація у мові. Стерео­тип відіграє важливу роль у формуванні оцінки людиною навколишньо­го світу, хоча використання його може спричинити двоякий наслідок, оскгльки призводить, з одного боку, до звуження пізнавального процесу, що може мати у визначених ситуаціях позитивне значення, а з іншого, -до вироблення різного роду упереджень.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16