М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

В українському суспільстві за чоловіками традиційно закріплені важ­ливі сфери суспільного життя та діяльності, про що свідчать заголовки газетних матеріалів: "Справжній чоловік" (День. - 2008. - 6 червня), "В очікуванні "чоловічої розмови" (День. - 2009. - 21 липня), "Серйозні за­бавки для справжніх чоловіків" (Поступ. - 2003. - 30 липня) - стаття рекламно-популяристичного характеру про організацію змагань учас­ників військово-історичних клубів; "Робота для справжніх чоловіків" (Львівська газета. - 2008. - 29 лютого) - про роботу ІТ-спеціалістів, "Слово "влада" - чоловічого роду" (Україна молода. - 2004. - 18 серпня), "День шахтаря - чоловіче свято?" (Дзеркало тижня. - 2009. - 29 серпня

-   4 вересня). А наприклад, цей абзац газетної статті повністю відтворює образ "справжнього чоловіка", сформованого відповідно до гендерного стереотипу: "Регбі має всі позитивні якості, які повинні бути у справж­нього чоловіка: сила, розум, думка, вміння спілкуватися з людьми. А та­кий чоловік зможе у будь-яку хвилину захистити країну, сім'ю, честь команди..." (Нова ера. - 2007. - 11 січня).

Сьогодні дослідники гендерної проблематики в журналістських тек­стах [6, с. 26] все частіше наголошують на зловживанні словосполучен­ням "для справжніх чоловіків" при створенні рекламних текстів, оскіль­ки воно обмежує споживацьку аудиторію. Першою була розкритикована теле- та друкована реклама пива "Арсенал", в тексті якої словосполучен­ня "для справжніх чоловіків", з одного боку, витісняло за межі спожи­вацької аудиторії жінок - любителів пива "Арсенал", а з іншого - могло образити сильну стать тим, що до когорти справжніх чоловіків належать лише любителі пива "Арсенал" [6, с. 26].

Крім того, аналіз журналістських матеріалів україномовних газет за­свідчив, що в сучасному українському суспільстві дещо переосмислено незамінну роль чоловіка у переважній більшості суспільних сфер. Чо­ловіки тепер не настільки сильні та стійкі як фізично, так і морально, уних також є слабкі сторони. Навіть усталене словосполучення "сильна стать", "сильніша половина людства" набуває іншого звучання в ново­му контексті - інколи дещо співчутливо або навіть іронічного: "Сильна стать" в Україні болючіше реагує на безробіття, більше хворіє, менше живе і... не має права нарікати на життя" (Україна молода. - 2009. - 29 серпня) - цей заголовок свідчить навіть про певну дискримінацію чоло­вічої статі в суспільстві, зважаючи на усталене сприйняття осіб чоловічої статі як таких, що не мають права на слабкість і на поразку.

Руйнує усталені гендерні стереотипи і поширення у пресі фемініст­ського бачення образу чоловіка та його ролі в українському суспільстві. Таким чином, у деяких журналістських матеріалах традиційне словоспо­лучення "справжній чоловік" інколи набуває навіть іронічного звучання "Мужні чоловіки знову в моді" (Рівне вечірнє. - 2005. - 12 квітня), "Як виховати справжнього чоловіка?" (Високий замок. - 2008. - 1 листопа­да). Такі матеріали можуть також містити слова приниження "сильної статі" і навіть сексизми: "Світлана Поваляєва: "Справжні чоловіки -самці-завойовники" (Сім'я і дім. - 2007. - 23 серпня).

Чоловічий образ знову набуває переваг у матеріалах, що висвітлюють політичну тематику. Тут журналісти зазвичай подають досить серйозний імідж чоловіка-політика - відповідно до його досягнень у політиці, в сус­пільному житті країни. Інколи журналістами підкреслюються у статтях індивідуальні особливості політика: "Арсеній Яценюк: кандидат і контр­революціонер" (Львівська газета. - 2009. - 2 вересня).

Проте в добу передвиборчих перегонів до змагання кандидатів не­рідко залучаються не зовсім моральні засоби, що призводить до появи на сторінках газет вияву сексизмів, гендерної нерівності, приниження пред­ставниками однієї статі іншою тощо. Так, чоловіки говорять, що "полі­тика - не жіноча справа", а у виступах жінок експлуатується гендерний стереотип чоловічої агресивності; "чоловіча" політика позиціонується як груба й аморальна, не здатна до компромісів.

Щоправда сьогодні все частіше трапляються заголовки у ЗМІ та фра­зи, що намагаються відтворити прагнення їхнього автора до гендерної рівності, наприклад, ".в політичному чи громадському житті важливим має бути не те, хто ти - чоловік чи жінка, - а які знання маєш, що вмієш і як поводишся" (Львівська газета. - 2006. - 22 листоп.), але, на жаль, ці тези не завжди знаходять практичне втілення у житті.

Спростовують гендерні стереотипи і підтверджують реалізацію про­грами гендерної рівності в українському суспільстві і такі статті: "Гра для справжніх чоловіків та... жінок" (Україна молода. - 2009. - 31 січня) - стаття про регбі руйнує стереотип, що окремі види спортивних ігор іс­нують лише для чоловіків. Стаття "Камуфляж і макіяж. Чоловіча краса -страшна сила" (Контракти. - 2004. - 20 вересня), що рекламує косметикудля чоловіків і розповідає про відмінність чоловічих салонів краси від жіночих, руйнує стереотипи про те, що на сторінках періодики можуть бути матеріали лише про красу жінок і косметику та поради для них.

Так, опублікована в газеті "Хрещатик" 19 червня 2008 року стаття "Модні чоловіки повинні мати вигляд "ботаніків" розповідає про сезонні тенденції чоловічої моди: "Успішний чоловік, за сьогоднішніми канона­ми,- це не тільки багатій зі стабільними бізнесом і родиною. Нині мода диктує й певний зовнішній вигляд: зачіска, вдало підібраний парфум, со­лярій, манікюр, тренажерний зал і, звичайно, модне вбрання. Тому все більше дизайнерів запускають у виробництво чоловічі лінії одягу. Тож час і сильній половині людства поповнити гардероб актуальними літні­ми речами".

Подібних статтей ще досить мало в українських друкованих ЗМІ, але вони свідчать про певний поступ на шляху до гендерної рівності в укра­їнському суспільстві.

Тут слід відзначити і статті, що руйнують гендерні стереотипи про місію жінки та чоловіка: жінки повинні народжувати і виховувати дітей, завдання чоловіка - годувати сім'ю. А якщо жінці вдається краще за­робляти гроші, і сім'я вирішує, що в декреті краще побути батькові? На жаль, часто оточення, м'яко кажучи, ставиться з нерозумінням до таких батьків. Причому негативне ставлення часто висловлюють і самі жінки

-   сусідки, родичі.

Цю проблему піднято у статті "Чоловіки... в декреті" (Рівне вечірнє.

-   2005. - 8 лютого), назва якої звучить як сенсація, як щось досить не­звичне в нашому суспільстві, та у статті "Справа справжніх чоловіків", де обговорюється проблема присутності батька дитини на пологах.

Висновки. Підсумовуючи, зазначимо, що в українських друкованих ЗМІ чималу частку мють статті, що змальовують образ чоловіка, ство­реного відповідно до гендерних стереотипів. Звідси - "справжній чоло­вік", "сильна стать", "сильна половина" тощо. Але сьогодні все частіше з'являються статті, що ламають стереотипи і подають нове бачення об­разу сучасного чоловіка та його ролі в суспільстві, передають прагнення авторів до гендерної рівності. Це статті про рівноправ'я статей у полі­тиці, спорті, науці, а також рівність у таких сферах, як мода, догляд за тілом, народження та виховання дітей.

Через постійне змагання статей, особливо у політичній та бізнесовій сферах, все ще спостерігаємо в журналістських матеріалах вияв гендер-ної нерівності, приниження однієї статі іншою, наявність сексизмів. Ніби прагнучи помститися чоловікам за недооцінювання своїх можливостей у сфері політики, на керівних посадах тощо, жінки намагаються принизи­ти значення "сильної статі", висміяти її у чомусь. Звідси слова "самець", "ходячий гаманець" на означення чоловіка та його ролі в суспільстві.ЗМІ здобули владу над людьми без перепон і сумнівів, створивши міцну систему стереотипів і образів у мисленні людей, що вже просто не дає можливості міркувати по-іншому.

Література:

1. Волобуєва А. М. Гендерна політика у дзеркалі преси (моніторинг газет "День", "Дзеркало тижня", "Столиця", "Хрещатик") / А. М. Волобуєва // На­укові записки Інституту журналістики. - 2002. - Т. 6. - С. 66-69.

2. Деякі аспекти гендерної ідентифікації та соціалізації особистості (Ю. М. Галустян, В. П. Новицька) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C. 7-13.

3. Помазан О. Гендерні проблеми і мас-медіа / О. Помазан // Гендерний аналіз українського суспільства / ПРООН, Представництво в Україні. - К.: Зла-тограф, 1999. - С. 91-109.

4. Сидоренко Н. М., Остапенко Н. Ф. Українські аспекти гендерної рівно­сті // Вісн. Київ. нац. ун-ту. Сер.: Журналістика. - 2003. - Вип. 12. - С. 26-28.

5. Скорик М. М. Українські мас-медіа: гендерний аспект / М. М. Скорик // Проблеми освіти. - К: Науково-методичний центр вищої освіти. - 2003. - Вип. 36. - С. 134-153.

6.         Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ / В.

B. Слінчук // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2004. - Т. 17. - С. 67-74.

7.    Таран Л. Гендерні проблеми і засоби масової інформації / Л. Таран //
Гендер і культура: Зб. ст. / Упоряд Агеєва В., Оксамитна С. - К.: Факт, 2001. -

157.Мельник О. М.,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

ДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ

ПОВЕДІНКИ УЧАСНИКІВ АНГЛОМОВНОГО СІМЕЙНОГО ДИСКУРСУ

Стаття присвячена вивченню комунікативної поведінки учасників англомовного сімейного дискурсу. В ній аналізуються та описуються фактори, які впливають на організацію сімейного спілкування.

Ключові слова: Дискурс, інтенції співрозмовників, сімейний дискурс, організація дискурсу.

The article is dedicated to the study of the communicative behaviour of the participants of the English family discourse. The factors, which influence the organization of communication within a family, are analyzed and described in it.

Key words: Discourse, partners' intentions, family discourse, organization of discourse.

Одним з пріоритетних наукових напрямків антропоцентричної лінг­вістики є дослідження комунікативної поведінки учасників спілкування. У цьому відношенні увагу вчених привертає не тільки мова як система комунікативних засобів, а й використання мови людиною. Це стосується області комунікативної лінгвістики, прагмалінгвістики, гендерної лінг­вістики, соціо- і психолінгвістики. Завданням таких досліджень є прак­тичний опис комунікативної поведінки особистості, різних вікових, соці­альних, професійних та гендерних груп, територіальних спільнот, тобто, вивчення мовних процесів і відносин, що характеризують взаємодію людей у малих групах. Під комунікативною поведінкою ми розуміємо "сукупність норм і традицій спілкування певної групи людей" [8].

Актуальність нашого дослідження пояснюється зростаючим інтер­есом до вивчення мовної поведінки особистості в різних комунікативних ситуаціях та в межах певних соціумів [1], одним з яких (можливо, найваж­ливіших) є сім'я, де інтерперсональні взаємовідносини є найактивнішими.

Метою даної статті є систематизувати та проаналізувати існуючі здо­бутки вітчизняних та зарубіжних учених у вивченні сімейного дискурсу з метою окреслення шляхів наступних наукових досліджень у цій галузі та встановлення факторів, які впливають на перебіг комунікації у межах сімейного дискурсу.

Сім'я як загальнолюдська цінність є носієм культурної спадщини, етнічних норм і традицій, значення яких в сучасних умовах зростає не тільки для кожної окремої особистості, а й для суспільства в цілому [1]. Інтерес до родини цілого ряду наук - психології, соціальної психоло-

© Мельник О. М, 2010гії, соціальної педагогіки, педагогіки, соціології, гендерної педагогіки і філології - широкий і різноманітний. Вивчення та аналіз наукових ро­біт, присвячених дослідженню проблем сімейного дискурсу показав що, комунікація батьків і дітей є найбільш вивченою складовою сімейного дискурсу. Значну кількість наукових праць присвячено також дитячому дискурсу (Н. Хомскі, К. Сноу, Ч. Фергюсон, В. Аукруст, О. Ю. Моісеєн-ко), аналізу деяких типових сімейних комунікативних ситуацій (Р. Ла-кофф, Д. Таннен) та секретів успішності інтеракції між дружинами та чоловіками (Дж. Грей). Лінгвісти також неодноразово торкалися у своїх дослідженнях поодиноких аспектів англомовного сімейного спілкуван­ня, зокрема, в межах теорії аргументації (А. Д. Бєлова) та авторитарного дискурсу (П. Г. Крючкова) [3].

Останнім часом учені звертаються до проблеми організації сімей­них діалогів. Так, у своєму дослідженні Зачесова І. бере до уваги фак­тор розуміння (або нерозуміння) співрозмовниками інтенцій один одно­го, пояснюючи це тим, що, на її погляд, розуміння співрозмовниками один одного тісно пов'язане з розумінням інтенцій, що виражаються в мові. їх вираз і розпізнавання лежить в основі мовної взаємодії, в осно­ві здійснення спільних дій, досягнення взаєморозуміння і кінцевої мети. Саме адекватне розуміння інтенцій співрозмовниками і реагування на них є, на думку Зачесової І., одним з організуючих моментів діалогу. В інтенціональній організації діалогу взаєморозуміння виявляється в узгодженості (парності) реплік, що виражають взаємодоповнюючі інтен-ції. Узгодженість реплік свідчить про те, що інтенціональний підтекст легко розпізнається співрозмовниками. Очевидно, що "прості" інтенції проблемного характеру, пов'язані із спрямованістю на поточну комуні­кацію (питання-відповідь та ін), легко кваліфікуються і розпізнаються співрозмовниками. Однак, інтенціональна організація побутових розмов насправді виявляється набагато складнішою. У інтенціональному під­тексті наміри того, хто говорить, спрямовані на співрозмовника, часто завуальовані і виявляються у розмові не в послідовних репліках, а від­строчено, протягом великих діалогічних відрізків. Відповідно адекватне розуміння (або нерозуміння) прихованого, глибинного інтенціонального підтексту мови, який відображає справжній задум партнерів, визначає подальшу їх взаємодію, хід розмови й ефективність комунікації.

Важливими в сімейному діалозі є взаємовідносини співрозмовників.

Формуючись і розвиваючись у спілкуванні, взаємовідносини людей, є одним з факторів, що визначають характер і хід комунікації: від того, як вони складаються, залежить структура діалогу, використані засоби, дистанція по відношенню до співрозмовника, та й саме бажання вести розмову з тим, або іншим партнером. Очевидно, відносини, що скла­даються в розмові, тісно пов'язані з інтенціональною базою взаємодії ізнаходять характерний інтенціональний прояв в дискурсі. Важливо зро­зуміти, як реалізуються в діалозі відносини між партнерами, як прояв­ляються в ньому, як вони впливають на хід розмови, як позначаються на його інтенціональній організації. Для виявлення відносин доміну­вання / підпорядкування, реалізованих в автентичних діалогах, І. Заче-сова використовує методику Міллера-Роджерс та інтент-аналіз, що дає можливість кваліфікувати пов'язані з домінуванням-підпорядкуванням інтенції співрозмовників [4]. На основі співставлення інтенціональних характеристик парних реплік та аналізу узгодження інтенцій, які в них виражаються, визначився характер взаємовідносин по типу домінування / підпорядкування в кожному конкретному діалозі. Домінуюча позиція зазвичай пов'язана із спонуканням виконати (обговорити) що-небудь, відстоюванням власних позицій, прагненням привернути увагу спів­розмовника, докорами або порадами партнеру. Підпорядкована позиція співвідноситься з прийняттям запропонованої теми обговорення, згодою з думкою партнера, його вказівками, обіцянкою виконати що-небудь, ви­раженням подяки і співчуття, вибаченням або виправданням у відповідь на вираження невдоволення. За нейтральну реакцію приймаються варі­анти відходу від лінії домінування / підпорядкування (зміна теми розмо­ви, нерелевантні репліки-відповіді, уточнюючи запитання, жарти и т. п.).

Комунікативна лінгвістика на сучасному етапі її розвитку розширює об'єкти своїх досліджень шляхом вивчення особливостей мовленнєвої поведінки комунікантів у різних ситуаціях спілкування: як у сприятли­вих, так і в аномальних, у тому числі, і конфліктних.

На наш погляд, сімейний дискурс неможливо дослідити без опори на контекст. Діалог є відкритою системою, яка адаптується до умов серед­овища, в якому вона функціонує. Питання про те, що можна вважати середовищем чи контекстом стосовно одиниць мовленнєвої комунікації, є дискусійним у лінгвістичній літературі. Зокрема, Пудровська Т. К. роз­різняє три теми контекстів: мікроконтекст (міжособовий, вузькопраг-матичний комунікативний контекст), макроконтекст (соціокультурний контекст) і метаконтекст (когнітивний контекст) [7]. Сім'я - це соціо-культурне середовище макроконтексту, до якого завдяки саморегуляції пристосовуються структура, ознаки та види діалогу.

Відмінною характеристикою сімейного діалогу, на думку Г. Бігарі, є наявність великої кількості реплік, які часто не пов'язані відношенням "стимул-реакція". Тому, надзвичайно складно або ж взагалі неможли­во досліджувати структуру діалогу на основі мовленнєвих актів. Діалог слід розглядати як складну комунікативну дію, яка містить "мінімаль­ні діалогічні одиниці". Запроваджений А. Барановим та Г. Крейдліним термін "мінімальна діалогічна одиниця" позначає послідовність реплік двох учасників діалогу, яка характеризується тим, що всі репліки в нійпов'язані однією темою і вона починається з абсолютно незалежного і закінчується абсолютно залежним мовленнєвим актом [2].

На наш погляд, подальші дослідження проблем комунікативної пове­дінки учасників сімейного дискурсу повинні проводитись з урахуванням того, що в останні роки сімейне спілкування перетворилося на зовсім інше дискурсивне утворення, яке характеризується змінами рольових стосунків, переосмисленням сімейних цінностей, появою нових комуні­кативних стратегій і тактик, а також ускладненими конфліктними кому­нікативними ситуаціями.

Література:

1. Анохина В. С. Стратегии и тактики коммуникативного поведения в ма­лой оциальной группе (семье) // Вестник Ставропольского государственного университета - 2008. - Вып. 56. - С. 64-71.

2. Баранов А. Н., Крейдлин Г. Е. Иллокутивное вынуждение в структуре диалога // Вопросы языкознания 1992. Вып. 2. - С. 84-99.

3. Бігарі А. А. Дискурс сучасної англомовної сім'ї: Автореф. дис. канд. фі­лол. наук: 10. 02. 04 / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 2006. - 21 с.

4. Зачесова И. А. Интенциональные особенности речи в непринужденном общении // Психологические исследования дискурса / Отв. ред. -Н. Д. Павло­ва. - М., 2002.

5. Зачесова И. А., Гребенщикова Т. А. Взаимоотношения собеседников в диалоге // Ситуационная и личностная детерминация дискурса / Отв. ред. - Н. Д. Павлова, И. А. Зачесова. - М., 2007.

6. Корольова А. В. Стратегії і тактики комунікативної поведінки учасників спілкування в ситуаціях конфлікту. // Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. -Stadia Linguistica. Вип. 1. - С. 48-53.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16