М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

7. Пудровская Т. Н. Разговорный дискурс и концепции речевой системнос­ти // Вестник Международного славянского университета, Харьков, № 1 (4), 2001.

Стернин И. А. О понятии коммуникативного поведения // Kommunikativ-funktionale Sprachbetrachtang. Halle, 1989. - S. 279-282.УДК 811. 112. 2 (07)

Найдюк О. В.,

Луцький національний технічний університет, м. Луцьк

РОЛЬ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ФЕНОМЕНІВ У САМОВИРАЖЕННІ СУБ'ЄКТА МОВЛЕННЯ

У статті розглядається проблема ролі прецедентних феноменів у са­мовираженні мовця, як суб'єкта мовлення. Розглянуто різні типи мовців, які вживають прецедентні феномени. У статті виявлено причини ужи­вання чи невживання прецедентних феноменів у мовленні та вплив різних факторів на їх використання.

Ключові слова: прецедентні феномени, мовлення, особистість, ситу­ація, чинник.

This article is about the role of precedent phenomena in speaker's self-expressing. Different types of speakers who use precedent phenomena are examined. Reasons of use and disuse ofprecedent phenomena in speaking and influence of various factors on their using are shown.

Key words: precedent phenomena, speaking, piculiarity, situation, factor.

Сучасна лінгвістична наука виявляє неабияку зацікавленість до про­блеми самореалізації людини, тобто мовця в процесі комунікації. Безпе­речно, людину ми пізнаємо через її вчинки. Але при першому знайомстві з нею ми звертаємо увагу на її мовлення Метою даної статті є виявлення ролі прецедентних феноменів у самовираженні суб'єкта мовлення. До­сягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) виявити та проаналізувати прецедентні феномени, які використані мовцем; 2) вста­новити специфіку цих прецедентних феноменів; 3) визначити характери­зуючу функцію даних прецедентних феноменів.

Прецедентні феномени - це ментальні утворення, позначення та зміст яких добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти, актуаль­ні й використані у когнітивному і комунікативному плані. Уживаючи той чи інший прецедентний феномен (ПФ) мовець переслідує певні цілі: охаракте­ризувати персонаж чи подію, вказати на розвиток подій в тому чи іншому напрямку, внести інформацію неординарним чином. Усі ці питання ми роз­глядали у наших дослідженнях [1; 2]. У даній статті звернемо увагу на само­го мовця: від чого залежить вживання чи невживання ним ПФ у мовленні. Для розв'язання даного питання ми проаналізували твір Т. Фонтане "Frau Jenny Treibel", де зображується життя берлінського суспільства ХІХ ст.

Професор Шмідт, вчитель школи - людина, в мовленні якої виявлено найбільше ПФ різного роду:

1) цитати з творів світової літератури: "Werde, der du bist" [3, с. 176], "Die sieben Waisen Griechenlands" [3, с. 55], "Und wenn ihr euch nur selbst vertraut, vertrauen euch auch die anderen Seelen" [3, с. 61], "Das Alte fallt,

© Найдюк О. В., 2010es andert sich die Zeit" [3, с. 61], "... und damit sprech's ein grofies Wort gelassen aus.." [3, с. 76];

2) імена відомих людей: Schopenhauer und Eduard von Hartmann [3, с. 56], Band Maupassant [3, с. 58], Homer [3, с. 59], Heinrich Schliemanns Ausgrabungen zuMykena [3, с. 60 - 61], Kaiser Wilhelm [3, с. 70], Alfred de Musset [3, с. 67], Georgia Augusta [3, с. 62];

3) назви визначних місць: "als ob er dem Bilde zu Sais irgendwie und -wo unter den Schleier geguckt hatte..." [3, с. 58], "tiber die Beschaffenheit des Gartens zu Gethsemane" [3, с. 60], Hohen oder Leuthen [3, с. 67], Gretha Green [3, с. 78], Heilige Grab [3, с. 176];

4) біблійні персонажі: Joseph von Arimathia [3, с. 60];

5) персонажі з творів літератури та публіцистики: Mister Punch [3, с. 61], Max Piccolomini [3, с. 62], Agamemnosche [3, с. 62], Orest und Iphigenies [3, с. 63], Banquo [3, с. 68], Julia Capulet [3, с. 185];

6) вислови відомих осіб: die bertihmte Torgauer Ansprache "Rackers, wollt ihr denn ewig leben" [3, с. 67], "Mehr Licht" [3, с. 184];

7) фразеологізми: hinter die Ohren schreiben S. 58, sie spielen ihm auf die Nase [3, с. 62], Ich wusste, dass er uns nicht im Stiche lassen wtirde ... [3, с. 63], dariber darfst du dir keine Grauen Haare wachsen lassen [3, с. 76], da kann mitunter viel Wasser die Spree runterfliessen [3, с. 172].

Наведені ПФ засвідчують,що професор Шмідт високоосвічена та ін­телігентна людина. Він добре обізнаний в римській та грецькій міфологі­ях, знає відомих історичних осіб та знаних людей свого часу.

Досить освіченою, інтелігентною, проте з меншим життєвим досві­дом є Коріна, донька професора. В своєму мовленні вона вживає такі ПФ: назви громадських закладів - Hovell oder Kranzler [3, с. 8], Bonwitt und Littauer [3, с. 53]; цитати з Біблії: die Geschichte von dem Kamel und dem Nadelohr [3, 11], der Versucher in der Wtiste: "Die alles schenke ich dir" [3, 131]; імена відомих людей: Walter Scott [3, 32], Nelson [3, 14], Corinne au Capitole [3, 52]; 4) вислови знаних історичних осіб: die Blut-undEisentheorie [3, 32]; фразеологізми: altes Evarecht, die grofien Wasser spielen zu lassen [3, 51].

Мовлення Коріни містить як загальновідомі імена, цитати з відомих творів, так і вислови людей того періоду, в якому відбуваються події твору, які з плином часу також стали загальновідомими (die Blut- und Eisentheorie). Присутність фразеологізмів свідчить про знання усної на­родної творчості.

Багате на ПФ мовлення колег Вілібальда Шмідта, членів учительсько­го гуртка. ПФ, які вживаються ними під час засідання гуртка торкаються питань школи, освіти, культури, мистецтва:

Дістелькамп, друг і колега професора Шмідта: "Was will er in der Griechischen? Die sieben Waisen gehen vor" [3, с. 57]; "... dass ich denkategorischen Imperativ immer mehr hinschwinden sehe" [3, с. 59]; Phrynichos [3, с. 57]; "Mir ist es nur immer merkwtirdig, dass du, neben Homer undsogar neben Schliemann, mit solcher Vorliebe Kochbuchliches behandelst, reine Menufragen, als ob du zu den Bankiers und Geldfirsten gehortest, von denen ich bis auf weiteres annehme, dass sie gut essen." [3, с. 70].

Фрідеберг, вчитель і однодумець Шмідта: "Gewiss, von der George Sand. Undfast liefie sich sagen, "les defauts de ses vertur" und "comprendre c'estpardonner" - das sind so recht eigentlich die Satze, wegen deren sie gelebt hat" [3, с. 67].

Марсель, молодий вчитель і член учительського гуртка: "Ein sehr guter Mensch, das muss ich zugeben, hat ein gutes, weiches Herz, nichts von dem Kiesel, den die Geldleute sonst hier links haben, hat auch leidlich weltmannische Manieren und kann vielleicht einen Direrschen Stich von einem Ruppiner Bilderbogen unterscheiden, aber du wirdest dich doch totlangweilen an seiner Seite". [3, с. 51]; Heyse [3, с. 52]; die grofien Wasser an der rechten Stelle springen lassen [3, с. 51].

Псевдоінтелігентність демонструє інший персонаж твору - Джені Трайбель, приятелька і ровесниця професора Шмідта. ПФ, які вона вжи­ває, здебільшого афоризми, прислів'я стосуються проблематики грошей, матеріального достатку, щастя, влади, соціального статусу в суспільстві. Джені Трайбель - меркантильна особа, яку цікавлять гроші, влада, а те що вийшла вона з простонароддя, хоча старанно намагається приховати цей факт, засвідчує вживання прислів'я: ". Und nun kennst du meinen Willen, und ich darf wohl sagen, auch deines Vaters Willen, denn soviel Torheiten er begeht, in den Fragen, wo die Ehre seines Hauses auf dem Spiele steht, ist Verlass auf ihn. Und nun geh, Leopold, und schlafe, wenn du schlafen kannst. Ein gut Gewissen ist ein gutesRuhekissen ..." [3, с. 141].

Джені Трайбель не можна назвати неосвіченою, деяку уяву про літе­ратуру вона має, про що свідчать такі ПФ: персонажі з творів літератури та публіцистики: Hamlet [3, с. 9]; цитати з літературних творів: "Fliche gegen Rom" [3, с. 26], "Gold ist nur Chimare" [3, с. 27], проте ширше цього її зацікавленість не сягає.

Справжньою у цьому відношенні є Шмольке - покоївка Шмідтів. Це пересічна особистість, людина, яка займається повсякденною, однома­нітною роботою, політикою цікавиться виключно з питань її впливу на ціни (наприклад, епізод з раками, які колись коштували один пфеннінг за 60 штук ("ein Schock "Krebse" kostete einen Pfenning"), а зараз коштують дорожче), не претендує на знання літератури та мистецтва, проте корис­тується високою повагою, як у професора Шмідта, так і у його доньки Коріни. Близькими для є неї приказки: je spater der Abend, je schoner die Leute [3, с. 135] та фразеологізми: als ob dir der Todschon um dieNase safie [3, с. 130], man muss den Teufel nicht an die wand malen [3, с. 128], ті ПФ, породжені народом і є близькими цьому прошарку населення.Проаналізувавши окремі ПФ деяких персонажів твору Т. Фонтане "Пані Джені Трайбель", ми визначили, що за вживанням у своєму мов­ленні ПФ, можна скласти характеристику мовцю. Чим більше ПФ є у запасі в мовця, тим частіше він використовуватиме їх для самореалізації в мовленні. Людина, яка багато читає, причому різного роду літерату­ру, цікавиться мистецтвом, політикою та спортом, має в своєму арсена­лі ПФ з різних галузей. У своєму мовленні вона їх використовує, таким чином демонструючи свою обізнаність та ерудованість. Той чи інший ПФ пов'язаний у мовця з певною конкретною ситуацією і саме він, а не будь-який інший найкраще підходить до нової схожої ситуації чи події, яку мовець демонструє, описує чи характеризує з допомогою даного ПФ. Чим простішою є самореалізація людини, тим менше ПФ вона потребує. Шмольке достатньо кілька фразеологізмів, професору Шмідту, щоб про­демонструвати своє відношення та бачення усього того, що відбувається у школі, вдома, в суспільстві та державі в цілому, потрібно багато різних ПФ. Хочемо зазначити, що у мовленні кожного із проаналізованих нами персонажів є ПФ з Біблії, мабуть це підтверджує той факт, що недаремне її (Біблію) називають "Книгою усіх книг" (Das Buch der Bicher). Цитати з цієї книги є ПФ, які актуальні для будь-якого часу і суспільства.

Аналізуючи ПФ постає питання, чому для позначення одного і того ж явища різні люди використовують різні мовні засоби: одні детально опи­сують це явище, інші просто називають його, треті використовують для цього ПФ? Усе залежить від мовця, а саме від таких чинників: 1) вік; 2) рід занять; 3) оточення. Молода особа, не може вживати стільки ж ПФ, скільки набагато старша, але з однаковою сферою діяльності, інтересами і т. д. (Коріна та Вілібальд Шмідт). Людина, яка займається діяльністю, що не пов'язана з виникненням та використанням ПФ, наприклад завод, фабрика, майстерня, не вживатиме ПФ у своєму мовленні з такою ж час­тотністю, як поет, вчитель, мистецтвознавець (Шмольке). Чим різноманіт­ніша сфера спілкування людини, тим ширший її світогляд, багатші фонові знання, тим більша насиченість мовлення ПФ (професор Вілібальд).

Отже, на конкретних прикладах ми продемонстрували та проаналізу­вали роль прецедентних феноменів у самореалізації мовця. Перспекти­ву подальшого дослідження вбачаємо у розширенні матеріалу аналізу, а саме залучення творів німецьких авторів ХХ - ХХІ століття.

Література:

1.Найдюк О. В. Інформативна функція концептів прецедентних феноменів // Наук. вісн. ВНУ ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2008. - № 5 - С. 191 - 194.

2.Найдюк О. В. Функція характеризації прецедентних феноменів // Наук. вісн. ВНУ ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2009. - № 5 - С. 271 - 274.

Fontane T. Frau Jenny Treibel - Mimchen,Wien: Carl Hanser Verlag, 1984. - S. 4-186.УДК 908

Намакштанський Я. В.,

Донбаська національна академія будівництва і архітектури Атанова Г. Ю.,

Донецький національний університет, м. Донецьк Лапиніна Н. М.,

Воронезький державний архітектурно-будівельний університет, м. Воронеж ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ШВЕДСЬКІЙ ШКОЛІ

У статті розглядається підхід шведських педагогів до навчання і виховання особистості з урахуванням фізіологічних процесів людського організму та віковими вподобаннями дитини. Особлива увага звертаєть­ся на різні способи заохочення учнів, зокрема на похвалу, інші ефективні методи виховання.

Ключові слова: виховання, викладання, навчання, педагогічний досвід, методика, психологія.

In the article the approach of Swedish teachers is considered to teaching and education of personality taking into account the physiological processes of still human constitution and age-old fascinations of a child. The special attention addresses for various ways of encouragement ofpupils, namely for a praise, other effective methods of education.

Keywords: education, teaching, training, pedagogical experience, methodics, psychology.

Статтю присвячено особливостям форм роботи шведських педагогів у справі виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості.

Спочатку звернемось до видатних мудреців минулого, наприклад, до Іоанна Златоуста (347-407 рр.), який писав, що виховання дітей - найви­значніша майстерність [3; 4]. А англійський письменник і християнський мислитель Гілберт Кійт Честертон (1874-1936 рр.) відзначав: "Вихован­ня дітей цілком і повністю залежить від ставлення до них дорослих, а не від відношення дорослих до проблем виховання" [4, с. 772]. Про важливе значення виховання писав і давньокитайський філософ Сюнь-цзи (близь­ко 313-235 рр. до н. е.): "Новонароджені скрізь плачуть однаково. Коли ж вони виростають, у них виявляються неоднакові звички. Це - резуль­тат виховання" [5, с. 90]. З урахуванням важливості і багатоаспектності даної проблеми українська педагогіка чітко розмежує виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, а також виховання юнацтва, "комплексний двосторонній процес всебічного формування і розвитку особистості з урахуванням її вікових особливостей" [3, с. 89]. Все це дуже важливо пам'ятати, тому що якщо поганий будівельник невдало побудує дім, постраждають дім і ті, хто в ньому буде жити. А якщо до­пускаються помилки у вихованні молоді, то страждає ціле суспільство,

© Намакштанський Я. В., Атанова Г. Ю., Лапиніна Н. М., 2010не говорячи вже про будинки, машини тощо [2]. "Якщо Ви хочете за­зирнути у саме серце культури, то Вам треба подивитися на виховання дітей, - пише Гіллі Герлітц. - У ньому, свідомо чи підсвідомо, розкрива­ється, які цінності та моральні якості суспільство хоче прищепити своїм дітям, щоб забезпечити їм гарне життя" [1, с. 33]. Тому, ми впевнені, постійне удосконалення форм виховання і обмін педагогічним досвідом - важлива справа в підвищенні майстерності педагогів-вихователей.

Приступаючи до роздумів про шведську школу, потрібно спочатку зауважити, що в Швеції є різні школи - і французькі, і німецькі, і аме­риканські, і власне шведські. У цих школах здійснюється впровадження методик викладання і виховання відповідних країн.

Завдання шведської школи першого ступеня (муніципальна дев'ятирічна школа) формулюються у навчальних планах таким чином: "Шведська школа має працювати не тільки на передачу знань, але й роз­вивати у дітей критичне та конструктивне мислення" [2, с. 152]. Цікаво відзначити й такий факт, що оцінки до восьмого класу взагалі не став­ляться, "по-перше, щоб не травмувати дітей психологічно, а по-друге, щоб не поділяти клас на поганих і кращих. Замість цього викладач ре­гулярно зустрічається з батьками і обговорює з ними успішність їхніх дітей. Батьки можуть також у будь-який час прийти на урок, щоб оцінити рівень навчання у школі загалом" [2, с. 155].

Велику популярність мають у Швеції і так звані валдорські школи, які працюють за методикою австрійського вченого Рудольфа Штайнера. Якщо дуже коротко характеризувати цю методику, то можна сказати, що процес викладання і виховання в ній розроблений з урахуванням фізіо­логічного розвитку дитини. Наприклад, анатомія вивчається тоді, коли у дитини розвивається кісткова система. Школи будуються обов'язково за межами міст, здебільшого - на природі. Велике місце в процесі пізнання займає аналіз і синтез, завдяки чому, поступово оволодіваючи знання­ми, учні самі роблять узагальнення та висновки на підставі знайомства з прикладами природних або суспільних явищ. Водночас учням прище­плюється глибоке знання багатобарвності природних явищ і естетичні смаки. Наприклад, вивчаючи зоологію, діти малюють тварин, причому не в статичному стані, а в динаміці - на природному фоні, який відпо­відає сфері перебування тварин. Велику роль відіграють у навчальному процесі і кольори. Навіть приміщення розмальовуються у ті кольори, які відповідають, за висновками психологів, віку і періоду навчання ді­тей. Молодь, яка закінчує такі школи, відрізняється від своїх однолітків більшою врівноваженістю характеру, упевненим підходом до вирішення будь-якого питання, здатністю приймати власне рішення, самоповагою, умінням аналізувати свої і чужі точки зору та самостійно оволодівати будь-яким знанням.У шведських школах, які зараз здебільшого працюють за американ­ськими методиками, є свої особливості, на які також варто звернути ува­гу. Перше, що вражає в шведській виховній системі, це велика увага, яка приділяється вихованню у учнів самоповаги. Вчитель не має права під­вищити голос на учня або на клас у цілому. Кожна дитина знаходиться у постійному полі зору вчителя, тобто з нею проводиться велика індиві­дуальна робота. Не менше уваги в шведських загальноосвітніх школах приділяється похвалі, яка висловлюється і усно - на уроках, і письмово - в листі до батьків кожного учня у кінці навчального року. Такого лис­та з позитивною характеристикою роботи учня в яскраво прикрашеному вчителем конверті одержують усі батьки.

У молодших класах, коли учням видається шкільне приладдя, вико­ристовуються нові підручники, які з часом учні забирають додому. Всі підручники мають красиві різнокольорові малюнки, в них багато ігрових і творчих завдань. Велике місце у навчальному процесі відводиться ви­хованню у учнів естетичних смаків. Для цього є багато таких завдань, як: "Намалювати тварину, квітку, дерево, вулицю, місто тощо", "Накрес­лити схему або карту", "Зобразити літній, зимовий, осінній ліс" тощо. Багато часу проводять діти у музеях або концертних залах міста, в яких один день тижня відводиться саме для шкільних занять. Завдяки цьому, у молоді є велика зацікавленість і в класичній музиці. Мабуть, саме тому багато шведів грають на якомусь музичному інструменті і всі знають Моцарта, Баха, Шопена, а із російських композиторів - знають і високо цінують творчість Чайковського, Рахманінова, Шнітке, Прокоф'єва. На запитання про музичні уподобання типовою у молоді є відповідь: "Коли я відпочиваю - слухаю класичну музику, а коли готую їжу на кухні -естрадну".

Не останнє місце у виховному процесі займають екскурсії, зустрічі з правоохоронцями та медичними працівниками. Дуже часто до Швеції запрошують іноземних фахівців і митців, послухати яких можна і без­коштовно. У цьому часто допомагає церква. Так, наприклад, на запро­шення церкви до Стокгольму приїздив знаний український піаніст Павло Чуклін, який виступив у церкві Святої Софії і полонив слухачів своїм майстерним виконанням.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16