М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

Мета цієї статті - розглянути можливості та доцільність застосування аудіовізуальних технологій в процесі оволодіння соціокультурними пра­вилами іншомовної комунікації і визначити роль аудіовізуальних мис­тецтв в інноваційних технологіях професійної мовної підготовки.

Ефективність професійної освіти залежить від уміння та здатності ви­кладачів і студентів застосовувати стратегії, пов'язані з інноваційними педагогічними технологіями, серед яких особливе місце належить ауді­овізуальним засобам. Методика їх використання у навчанні широко до­сліджувалася (В. Ю. Биков, В. П. Волинський, І. І. Дрига, Л. В. Чашко, М. В. Ляховицький, О. А. Палій, Є. О. Перепелиця, Г. І. Рах, П. І. Сердю­ков). Водночас традиційним залишається застосування аудіовізуальних

© Ніколаєнко О. В., Ушата Т. О., 2010засобів лише як різноманітних технічних засобів надання інформації. Інноваційні технології в освіті - це насамперед інформаційні й комуніка­ційні технології. Проблемами інноваційних технологій займаються такі дослідники, як Н. Басова, С. Вєтров, М. Кларін, І. Підласий, Ж. Поплав-ська, Д. Стетченко, В. Тинний, В. Шукшунов. Застосування у педагогіці інформаційних технологій розглядали у своїх дослідженнях В. Безпаль­ко, А. Нісімчук, І. Підласий, О. Шиян та інші. Аудіовізуальні технології є сильним засобом освіти, в якому змодельовані всі аспекти процесу на­вчання - від методичного до презентаційного. Перехід до інформаційно­го суспільства створює сприятливі умови для надання особливого ста­тусу аудіовізуальним засобам як провідникам аудіовізуальної культури [3, с. 31]. Це передбачає й можливості впливу аудіовізуальних мистецтв (кіно, телебачення, відео) на розвиток естетичних почуттів, творчих зді­бностей і практичного мислення особистості.

Проте, як показало вивчення проблеми, на практиці робота в умовах навчального процесу зводиться тільки до використання їх суто дидактич­них можливостей. В той же час проблема виховання загальної культури сприймання екранного повідомлення у ході систематичного і комплек­сного використання потенціалу аудіовізуальних мистецтв вітчизняними вченими практично не досліджувалася.

Використання аудіовізуальних мистецтв у професійній мовній під­готовці студентів набуває ефективності, якщо оволодіння іноземною мовою як невід'ємною складовою професійної кваліфікації відбувається на основі врахування взаємозалежності і взаємовпливу мови, мислення і культури; використання різножанрових дидактичних і автентичних ау­діовізуальних документів; навчання студентів аналізу зображення; по­етапного впровадження аудіовізуальних технологій стосовно загального рівня мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері туризму.

У сучасних міжнародних умовах знання іноземних мов як галузі про­фесійної мовної підготовки стає загальною потребою суспільства. Фахі­вець з вищою освітою - це широко освічена людина, що має фундамен­тальну мовну підготовку.

Традиційне вивчення іноземної мови полягає в тому, що мовний мате­ріал базується на текстах, в яких реалізується лише функція повідомлен­ня, дуже рідко - функція спілкування і майже ніколи - функція впливу. При цьому ігнорується факт взаємозв'язку мови, мислення і культури, що практично утворюють єдине ціле, яке складається із цих трьох ком­понентів, жоден з яких не може функціонувати, а відповідно й існува­ти, без двох інших [1, с. 2]. Використання аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки фахівців туристичної галузі надає можливість реалізувати функцію впливу, поза якою високопрофесійне опанування іноземною мовою неможливе.Ми дотримуємося позиції, що аудіовізуальні мистецтва об'єднують потенціал кінематографа, телебачення та відео і надають можливість будь-який навчальний матеріал представляти біфункціонально: як дже­рело наукової, культурної, політичної, економічної інформації і як пред­мет окремого вивчення. Однак недостатньо уваги приділяється застосу­ванню аудіовізуальних технологій у вивченні іноземної мови з метою розвитку навичок комунікативної компетенції.

Відомо, що комунікативна компетенція, будучи складним феноменом, включає декілька складових. Розглянемо ті з них, в яких виявляється со-ціокультурний компонент комунікативної компетенції. Це, перш за все, соціокультурна компетенція, яка складається зі знання соціокультурної специфіки країни мови, що вивчається, і уміння будувати свою поведін­ку відповідно до цієї специфіки, а також соціолінгвістична компетенція, яка визначається як уміння використовувати мовні засоби відповідно до соціальних умов спілкування, і, нарешті, дискурсивна компетенція, яка є знанням різних типів дискурсів і правил їх використання, а також уміння їх створювати і розуміти з урахуванням ситуації спілкування [2, с. 97].

Так, щоб оволодіти вказаними компетенціями, студент повинен ово­лодіти знаннями про країну мови, що вивчається: її історію, географію, культуру, політичний устрій, економіку, науку і т. ін.; і про народ, який живе в цій країні: його спосіб життя, традиції, звичаї, погляди і переко­нання, про його менталітет.

Ці знання дадуть можливість представнику нашої країни брати участь в діалозі культур, забезпечать вторинну особистість і формування вто­ринної мовної особистості [6, с. 73].

Набуття даних властивостей студентами розглядається в світлі сучас­них потреб суспільства як глобальний результат навчання.

У зв'язку з цим виникає закономірне питання, яким чином студент немовного вузу може отримати знання про країну мови, що вивчається, і про її народ - носій цієї мови. Якщо знання про країну здебільшого мож­на почерпнути з літературних джерел - спеціальна література, художня література, публіцистика, то познайомитися зі способом життя і вдача­ми носіїв мови тільки з літературних джерел неможливо. Мабуть опти­мальним для цього було б достатньо тривале перебування в країні мови, що вивчається. Проте, надати таку можливість усім студентам навряд чи реально. Тому, необхідно знайти такі засоби навчання, які дозволили б студентам в ході навчального процесу, не виїжджаючи за кордон, по­знайомитися і з країною мови, що вивчається, і з її населенням. Такими засобами навчання можуть бути аудіовізуальні засоби.

Аудіовізуальні засоби надають одночасно інформацію про мовну (ау-дитивна інформація) і немовну (візуальна інформація) поведінку носі­їв мови в конкретних ситуаціях реального спілкування. При цьому слідвраховувати, що зорова інформація має першорядне значення, оскільки саме відомості про ситуацію спілкування, про учасників розмови, про їх соціальний статус і мету спілкування визначають мовну поведінку, тоб­то вибір жанру тексту, його зміст і мовну форму. Слід пям'ятати, що головним в акті спілкування є досягнення учасниками діалогу їхньої ко­мунікативної мети, і вся мовна і немовна поведінка комунікантів орієн­тована саме на це [1, с. 4].

Таким чином, компенсується відсутність мовного середовища, має місце ефект присутності, тобто у студентів складається враження, що вони присутні при тому, що відбувається і як би переносяться в краї­ну мови, що вивчається. Спостерігаючи за спілкуванням в природних умовах, студент як би включається в реальне спілкування. Тому аудіо­візуальні джерела інформації дають можливість імітувати перебування в країні і природне спілкування. Окрім цього, вони містять інформацію про країну мови, що вивчається, і забезпечують оволодіння лінгвокраї­нознавчими знаннями. Вищевикладене свідчить про те, що аудіовізуаль­ні засоби володіють всіма необхідними можливостями для формування соціокультурної, соціолінгвістичної і дискурсивної компетенції. Проте, це реально досягти тільки за умови використання тих аудіовізуальних засобів, які представляють країну мови і людей, які проживають на її території. Іншими словами, дія фільмів, відеофільмів або телефільмів, розмова повинна відбуватися саме в Англії, Німеччині, Франції, США та ін., а дійовими особами повинні бути англійці, німці, французи, амери­канці та ін. При цьому можливості, якими володіють ці засоби, повинні використовуватися цілеспрямовано і раціонально, для чого необхідна відповідна методична система. Переходимо до її розгляду.

Перш за все, сформулюємо мету використання аудіовізуальних засо­бів, а саме: демонстрація зразків автентичних актів спілкування в краї­ні мови, що вивчається, відтворення демонстрованих актів спілкування студентами і формування на цій основі здібності до міжкультурної кому­нікації. Для реалізації цієї мети пропонується наступна система роботи, яка підрозділяється на індивідуальну (самостійну) і колективну під ке­рівництвом викладача.

І. Індивідуальна робота.

Самостійний перегляд кіно-, теле або відеофільмів, прослуховування аудіодокументів створених в країні мови, що вивчається, і виконання ін­дивідуальних завдань наступного характеру:

1) при перегляді фільму виділіть сцени професійного спілкування;

2) вкажіть місце, час дії, дійових осіб і їх професійний статус;

4)  3)            проаналізуйте їх мовну і немовну поведінку і на цій основі
сформулюйте комунікативну мету і наміри тих, що спілкуються;
визначте, досягнута або не досягнута комунікативна мета, і аргу­ментуйте Вашу точку зору;

5)  встановіть національно-культурні особливості акту спілкування, мовної і немовної поведінки носіїв мови;

6)  спробуйте відтворити мовну і немовну поведінку комунікантів максимально точно.

Останній етап роботи бажано виконувати в аудиторії. Результати ін­дивідуальної роботи повинні контролюватися викладачем. ІІ. Колективна робота.

1. Підготовчий етап.

Вибір аудіовізуального документу викладачем відповідно до етапу навчання усному спілкуванню і теми, що вивчається.

Підготовка необхідного країнознавчого коментаря, виділення нового мовного матеріалу, перш за все закріпленого за конкретною ситуацією спілкування, і залучення інших узуальних форм, доречних в даній си­туації, розробка прийомів роботи з фільмом, аудіозаписом і вправ для закріплення нового мовного матеріалу.

2. Етап перед переглядом мовного фільму, або прослуховуванням ау-діозапису.

Вступний країнознавчий коментар.

Повний на початку навчання, але поступово все більш короткий: де і коли відбувається дія, хто дійові особи і з якою метою вони зустрічають­ся. Введення нового мовного матеріалу, що міститься у фільмі (аудіоза-писі), а також інших мовних форм, які можуть бути використані в даній ситуації.

Завдання до перегляду фільму або прослуховування аудіозапису.

3. Етап перегляду фільму або прослуховування аудіозапису.

Перегляд фільму або прослуховування аудіозапису і виконання за­вдань за змістом побаченого або почутого. Наприклад: подивіться відео-фільм і скажіть, хто і про що розмовляє, в якій обстановці, як поводяться комуніканти (спокійно, схвильовано, доброзичливо, сухо, люб'язно, різ­ко та ін.); чи досягають вони своєї комунікативної мети, як Ви вважаєте? Чому Ви так думаєте? та ін.

Повторний перегляд фільму або прослуховування аудіозапису з ме­тою вивчення ситуації спілкування, мовної і немовної поведінки учасни­ків акту спілкування.

4. Етап після перегляду фільму або прослуховування аудіо запису.

 

  Бесіда про ситуацію спілкування: хто, з ким, де, коли, про що, наві­що, про комунікативну мету і наміри учасників спілкування, про шляхи їх здійснення і міру їх досягнення.

  Контроль розуміння мовної інформації фільму, аудіозапису (відпо­віді на питання, тести, короткий переказ).Аналіз мовної і немовної поведінки комунікантів в контексті де­монстрованої ситуації і комунікативної мети з урахуванням соціального статусу учасників спілкування.

  Порівняння норм мовної і немовної поведінки комунікантів в ситу­аціях офіційного спілкування в країні мови, що вивчається, з аналогічни­ми ситуаціями вітчизняної культури.

  Встановлення загальних рис і відмінностей.

  Обговорення цих відмінностей з метою формування доброзичливого або толерантного відношення до іншої культури і розуміння менталітету.

  Зображення інших актів спілкування в подібних ситуаціях.

  Рольові і ділові ігри на основі інформації фільму або аудіозапису.

Безперечно, оптимальним є поєднання індивідуальної роботи і ко­лективної, що забезпечує швидке отримання результатів. Проте, і одна тільки колективна робота в аудиторії під керівництвом викладача також може забезпечити досягнення поставленої мети, хоча і зажадає великих витрат часу. Що стосується використання тільки індивідуальної робо­ти, то судити про її ефективність без експериментальних даних важко. Проте, можна припустити, що без кваліфікованої допомоги викладача студенти не зможуть отримати всю необхідну для досягнення поставле­ної мети інформацію. Така система роботи з аудіовізуальними засобами, яка дозволяє студентам познайомитися з країною мови, що вивчається і її населенням, формує необхідний рівень соціокультурної, соціолінгвіс­тичної і дискурсивної компетенції і допомагає оволодіти умінням між-культурного спілкування.

З метою дослідження стану використання аудіовізуальних мистецтв і узагальнення існуючих суперечностей автором дослідження, кпн. Л. В. Волошиновою, було проведено констатуючий експеримент, що включав паралельне анкетування викладачів і студентів Миколаївського держав­ного університету, Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти, Волинського державного університету імені Лесі Українки та се­рію експериментальних занять із студентами І-ІУ курсів Інституту між­народних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка [2, с. 12].

У завдання експерименту входило визначення реальної ситуації щодо використання аудіовізуальних мистецтв у системі спеціальної мовної підготовки у вищих навчальних закладах України; частоти використан­ня, регулярності і різноманітності аудіовізуальних документів; принци­пів їх відбору і педагогічних стратегій використання; аудіовізуальних мистецтв.

Анкетування викладачів, проведене на першому етапі, свідчить про те, що 30% респондентів використовують дидактичні аудіовізуальні матеріали з метою економії часу підготовки до занять (вони методичноструктуровані і мають високі якості звука та зображення, легко інтегру­ються у навчальний процес), 36,7% викладачів використовують автен­тичні аудіовізуальні матеріали: вони відображають сьогодення країни, мова якої вивчається, найсучаснішу лексику, дають навички сприймання "живої" мови, 33,3% педагогів використовують як дидактичні, так і ав­тентичні аудіовізуальні матеріали.

Ми виходимо з того, що тільки одночасне використання дидактичних матеріалів й автентичних аудіовізуальних документів може надати ви­сокої ефективності процесу професійної мовної підготовки фахівців.

Серед причин, які гальмують використання аудіовізуальних мис­тецтв, є об'єктивні - відсутність технічних можливостей, складність змісту аудіо, відеодокументів, високий темп мовлення, у той час, як ве­ликі витрати часу на підготовку, незнання принципів їх відбору висту­пають суб'єктивним фактором, оскільки при оволодінні стратегією ви­користання аудіовізуальних мистецтв такі витрати значно скорочуються.

Другий етап експерименту мав на меті проаналізувати ставлення сту­дентів до ефективності застосування аудіовізуальних мистецтв і до пере­ваг щодо використання тих чи інших аудіовізуальних документів. Так само, як і викладачі, 100% респондентів з числа студентів погодилися, що аудіовізуальні мистецтва є ефективним засобом інтенсифікації на­вчального процесу, 90% бажали, аби відео використовувалося щотижня, а аудіовізуальні документи були різноманітними. На користь автентич­них документів (46%) свідчать такі аргументи: безпосередній контакт з живою мовою; ефект присутності у мовному середовищі. 30% відповіли, що віддають перевагу дидактичним аудіовізуальним документам тим, які доповнюють програмний матеріал, дозволяють поліпшити знання з граматики (зорове сприйняття допомагає краще запам'ятати). Певна кількість студентів (24%) розуміють корисність одночасного викорис­тання обох видів аудіовізуальних документів, це надає можливість по­вноцінного вивчення мови.

Отже, існує розрив між перевагами і пріоритетами студентів щодо використання аудіовізуальних мистецтв та практичним станом їх засто­сування у вищих навчальних закладах. Проведене дослідження не вичер­пало всіх аспектів використання потенціалу аудіовізуальних мистецтв. Подальший науковий пошук доцільно спрямувати на обґрунтування концепції створення аудіовізуальних навчальних центрів спеціальної мовної підготовки, розвиток культури сприймання аудіовізуального по­відомлення, вивчення дидактичних функцій аудіовізуальних мистецтв.

Будь-який аудіовізуальний документ має різні способи педагогічно­го використання: вербальний, екстралінгвістичний, паралінгвістичний та технічний. Це сприяє формуванню фахової компетенції студентів, що визначається загальною іншомовною і перекладацькою компетенціямивідповідно до спеціалізації у галузі туристичних відносин. Використання професійно спрямованих дидактичних і автентичних кіно-, теле-, аудіо-і відеодокументів сприяє оволодінню як знаннями з практичного курсу іноземної мови, так і фаховою лексикою.

Таким чином, неможливо ефективно навчити розмовляти іноземною мовою та адекватно її сприймати, не спостерігаючи процес мовлення у його автентичному звучанні. Прямий доступ до цього дають саме ауді­овізуальні мистецтва загальнопрофесійної спрямованості: історичного, культурного, міжнародно-економічного, міжнародно-інформаційного характеру, котрі, завдяки катарсичній функції, допомагають сприймати іноземну мову як живий творчий організм.

Література:

1.Волошинова Л. В. Педагогічне застосування автентичних відеодокумен-тів як шлях інтенсифікації навчального процесу / Л. В. Волошинова // Педаго­гічна майстерність. - Київ, 2000. - № 2. - С. 1- 6

2.Волошинова Л. В. Сучасні аудіовізуальні технології у вивченні іноземної мови: наук. -метод. посібник / Л. В. Волошинова / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - К.: Знання Укра­їни, 2007. - 152с.

3. Елухина Н. В. Обучение аудированию в русле коммуникативно-
ориентированной
методики / Н. В. Елухина // Иностранные языки в школе.
- 1989. - № 2. - С. 28-36.

4.Колшанский Г. Н. Лингвокоммуникативные аспекты речевого общения / Г. Н. Колшанский // Иностранные языки в школе. - 1985. - № 1. - С. 21-25

5.Лисовець І. П. Інтегроване навчання аудіювання і усного мовлення / І. П. Лисовець // Англійська мова і література. - 2004. - № 3. - С. 4-10

Халеева И. И. Вторичная языковая личность как реципиент инофонного текста. Язык - система. Язык - текст. Язык - способность / И. И. Халеева. -Мариуполь: Рената, 2005. - 128 с.Новоселецька С. В.,

Національний університет "Острозька академія"

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА МОВНУ СОЦІАЛІЗАЦІЮ ТА МІЖКУЛЬТУРНУ КОМУНІКАЦІЮ

Статтю присвячено дослідженню позитивних та негативних впливів глобалізації на культуру та мову суспільства.

Ключові слова: глобалізація, суспільство, комунікація, телекомуні­каційна індустрія, інтенсифікація спілкування, інформаційні супермагі-стралі, технологічний розрив.

The article is devoted to the positive and negative influences of globalization on the culture and language of the society.

Key words: global, society, communication, TVcommunicative industry, intensive speaking, information superways, digital devide.

З посиленням глобалізаційних процесів та міграції у ХХІ ст. особли­во важливим стало питання міжкультурної взаємодії суспільства. Адже ефективність цього процесу стала запорукою успішної діяльності сучас­ної людини. Ця проблема стала об'єктом дослідження багатьох відомих лінгвістів, соціологів, політиків, культурологів та психологів. Багато вчених, зокрема такі як Тер-Мінасова, В. Бондалетов, Е. М. Верещагін, В. Г. Костомаров, В. Д. Попов, А. М. Садовин, О. Потебня, А. В. Пав-ловська, Л. Самовар, О. Чередніченко, Ф. Бацевич, Р. Джон, Марлен, Уіл Кімлік, Дж. Діфенбейкер, Дж. Гібон, Дж. Янг, Р. Портер, Д. Лем, Р Ро-бертсон зробили значний внесок у дослідження процесу глобалізації та міжкультурної взаємодії.

Мета даної статті полягає в необхідності вивчення принципів глоба-лізацій них процесів та їх вплив на мовну соціалізацію та міжкультурну комунікацію, що дасть змогу розкрити нові елементи, проблеми мовної та культурної інтеграції суспільства, посилити міжнародні відносини між різними державами, що виведе явище мовної та культурної інтегра­ції суспільства на якісно новий рівень.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16