М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

2006.   - 120 с.

3.    Павлюк Л. Риторика, ідеологія, персуазивна комунікація. - Львів, ПАІС,

2007.   - 168 с.

4. Попова З. Д, Стернин И. А. Когнитивная лингвистика. - М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. - 314 с.

5. Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальний феномен сучасного кому­нікативного простору (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово-лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського ма-совоінформаційного дискурсу): Автореф. дис... д-ра філол. наук. - Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К, 2003. - 32 с.

Richardson J. Analysing Newspapers: An Approach From Critical Discourse Analysis. - Gordonsville: Palgrave Macmillan, 2006. - 280 p.УДК 811. 112. 2'42

Осовська І. М.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

СТРАТЕГІЇ І ПРЕФЕРЕНТНІ ТАКТИКИ ПАРЕНТАЛЬНОГО НІМЕЦЬКОМОВНОГО ДИСКУРСУ

Стаття присвячена дослідженню стратегій парентального ні-мецькомовного дискурсу та преферентних тактик комунікантів, кож­на з яких у процесі розвитку дискурсу виконує певні дискурсивні функції і має відповідні мовні маркери лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів.

Ключові слова: парентальний дискурс, комунікативна стратегія, ко­мунікативна тактика.

The article is dedicated to the investigation of the strategies of German parental discourse and communicants' preferent tactics, each of which has definite functions in the process of discourse development and possesses corresponding language markers of lexico-semantic and grammar-semantic levels.

Key words: parental discourse, communicative strategy, communicative tactics.

Представляючи собою складне багатовимірне утворення, мовленнє­ва діяльність допускає множину аспектів дослідження. Однак, розгляд спілкування із врахуванням всіх характеристик культурно-історичного, соціально-ситуативного та комунікативного планів стає можливим при дискурсивному підході, оформленому в самостійну лінгвістичну дисци­пліну. В руслі сучасних антропоцентричних досліджень інтерес до мов­ної особистості як стрижневого об'єкта лінгвістичних досліджень неми­нуче переносить акценти з мовної системи на продукти комунікативної діяльності - дискурси [3]. Типи дискурсу визначаються комунікативно-прагматичними зразками мовленнєвої діяльності, що протікає в певній со­ціальній сфері та характеризуються набором взаємообумовлених змінних складових - норм, конвенцій, ситуативних контекстів та рівня їх формаль­ності, соціальних стосунків та ступеню знайомства учасників [4].

Сімейний дискурс як невід'ємний елемент соціального життя, най­більш специфічно презентує ментальність та визначається як комуніка­ція споріднених сімейними зв'язками осіб, якій притаманні: іррелевант-ність офіційної регламентації комунікативної поведінки, відсутність жорсткого сценарію комунікації, часової і протокольної регламентова-ності, порядку передачі комунікативних ходів, залежна від статі, віку та різновиду сімейної одиниці статусно-рольова конфігурація, усклад­неність конфліктними комунікативними ситуаціями, широкий вибір ко­мунікативних тактик для втілення конкретних стратегій спілкування [1; 2]. Одним із типів сімейного дискурсу є парентальний дискурс (ПД), що

© Осовська І. М., 2010презентує всю множину різновидів спілкування між батьками та дітьми (нащадками), обумовленого соціальними функціями партнерів та лише частково регламентованого по змісту і по формі. Результати аналізу па-рентального дискурсу сучасної німецькомовної сім'ї свідчать про те, що з огляду на визначеність мети, наявність цінностей, стратегій, конфігу­рації відносин, які перебувають у постійному русі і перетинаються через розмноження, прив'язаність, спільні інтереси та владу, він є цілковито новим дискурсивним утворенням.

Метою даного дослідження є вивчення характеристик мовленнєвих стратегій і преферентних тактик в парентальному німецькомовному дис­курсі.

Діяльність спілкування, будучи породженою потребою як джерелом активності, повністю не керується нею. Визначальним моментом тут є ціль - мета, відповідно до якої мовцем розробляється стратегічний план, що включає вибір необхідних для її досягнення засобів. В парентально-му дискурсі ми маємо справу з кількома координуючими цілями - вихо­ванням нащадка, соціалізацією нового члена суспільства, (усвідомленим/ несвідомим) передаванням йому соціальних цінностей та норм поведін­ки, знань, вмінь та навичок, як у вербальній так і у невербальній формах, тобто формування світогляду дитини. Досягнення мети спілкування реалі­зується за допомогою певних стратегій - творчої поетапної реалізації ко­мунікативного плану побудови власної мовленнєвої поведінки для досяг­нення глобальної мовної або немовної мети в мовленнєвій події. Стратегії ПД складаються із комунікативних інтенцій адресантів-батьків, що кон­кретизують основні цілі соціалізації, та адресантів-дітей, що позначають основні цілі самореалізації молодої особистості. Аналізований матеріал дав можливість виокремити наступні комунікативні стратегії батьків: 1) пояснення, орієнтоване на інформування, передачу знань про світ; 2) ор­ганізацію, що полягає в спільних діях учасників комунікації та створенні сприятливих умов та доброзичливої атмосфери для спілкування; 3) оцін­ку, що забезпечується правом старшого покоління оцінювати досягнення нащадків; 4) сприяння, що полягає в підтримці та корегуванні нащадка та відрізняється від оцінки (яка спрямована на встановлення об'єктивного стану справ) спрямованістю на створення оптимальних умов формування особистості; 5) контроль, що являє собою складну інтенцію, спрямовану на отримання об'єктивної інформації про засвоєння знань, сформованість вмінь та навичок, прийнятті системи цінностей нащадком.

Для втілення конкретних стратегій використовують комплекс так­тичних прийомів, які спрямовані на позитивну реалізацію визначеної в кожній мовленнєвій ситуації стратегії спілкування. Аналіз фактичного матеріалу (діалогів з німецькомовних художніх DVD-фільмів) дає під­стави стверджувати про наявність преферентних тактик для обох типівадресатів - батьків та нащадків. Слід зазначити, що зумовлений вищим комунікативним та соціальним статусом тактичний "арсенал" батьків значно багатший. Преферентними тактиками німецькомовних адресатів-батьків є повчання (Ihr solltet eine Interpretation schreiben, und du lieferst mir Wortsalat / Und hor endlich auf, immer andern die Schuld zu geben), схвалення (Gut gemacht! Das ist mein Sohn!) та засудження (Du hast alles versaut. Wie kann man nur so blod sein!), контроль (Hast du getrunken? Du bistgerade erst aus der Psychiatrie ...undwillst betrunken zur Schule?!), по­втори (Ich war immer fur euch da. Ich hab euch alleine satt gekriegt, ich hab alleine auf euch aufgepasst, hab nachts euer Geschreier getragen) та переби­вання (Wieso das denn?!/ Warte mal!), що пояснюється ширшим спектром конвенційно закріплених комунікативних прав, які дозволяють впливати на мовленнєву поведінку нащадків експліцитно - у вигляді регулювання і імпліцитно - у вигляді маніпуляцій. Частотними, хоча й ситуативно-залежними, є тактики спілкування на рівних (Was ist mit dieser Charlotte? Seidihrzusammen?Ich meine, richtig. Schlafst dumit ihr?Ich willwissen, was mit dir los ist / Konnen wir uns bitte ganz normal wie erwachsene Menschen unterhalten), поступок (Das mache ich nur fur dich, damit du...) та зміни топіку (переважно в конфронтативних мовленнєвих ситуаціях - Ich hab keine Lust mehr, mit dir rumzustreiten. Sprechen wir jetzt von den Ferien!); переконування (Du hattest heute in der Schule sein mussen. Die wollen dir noch 'ne Chance geben), попередження (Ich warne dich! Verschwinde! Ich geb' dir 24 Stunden. Dann will ich dich hier nicht mehr sehen!), акцентуації важливості власної ролі в житті співрозмовника (Ich hab dich zur Welt gebracht! Ich hab dir alles beigebracht! Ich hab dich zu dem gemacht, was du bist!; Wenn dir dein Leben so egal ist, bitte. Aber denk' auch an uns!), пояс­нення (Thema verfehlt /Ich bin namlich dein Vater und ich mochte nicht, dass meine Tochter mit einem Psychopathen um die Hauser zieht), апелювання до загальновизнаності певних правил (Alle wissen, dass...), виправдовуван­ня особи, що виступає аргументом нащадків (Es ist sein gutes Recht, dich nicht in sein Haus zu lassen! Ich hatte dich auch nicht rein gelassen), забо­рони бажаної дії (Ich verbiete dir diese Reise!), ігнорування (Jetzt ist nicht die richtige Zeit dafur / Lass mich in Ruhe mit ...), змалювання умовних перспектив (Wenn du mit diesen Spinnereien nicht aufhorst, sehe ich schwarz fur deine Versetzung), риторичний виклик співчуття (Ich frag mich, warum du dich mit so was beschaftigst?!), змалювання небажаних перспектив (Die Arzte sagen, die Viren werden gegen die Medikamente resistent, wenn du noch einmal die Therapie unterbrichst).

Преферентними тактиками німецькомовних адресатів-нащадків є де­монстрація здібностей (Guck, ich hab ein gutes Zeugnis gekriegt / Gratuliere mir, ich ... / Sie werden noch von mir horen), перепитування (Weifit du, was ich wirklich Scheifie finde?!), апелювання до аргументів батьків (Duhast selber gesagt, dass.), пристосовування (Ich mach alles, wie du willst), замовчування, натякання (Ihr habt keine Chance. Ihr konnt nicht in mich reingucken. Ihr konnt euch niemals sicher sein), спростування (Das ist nicht wahr! Ich wollte blofi ...), звинувачення у відсутності уваги (Du hast genug Zeit, hier in der Sonne rumzuliegen! Und fur deine Fingernagel, fur deine Frisur und fur deine Partys. Nur fur deine Tochter hast du keine Zeit! Weil du immer nur an dich denkst!), психологічний тиск та провокації (Du und Papa. Ihr verteidigt mich nicht), зустрічне звинувачення (Ach ja?! Und was ist mit dir? Wenn du Opa nicht immer wie 'n Schwerverbrecher behandelt hattest, nur weil er im Krieg war, dann wurde ich jetzt nicht in der Scheiie sitzen), ображання співрозмовника (Ja und?! Wo ist Ihr Problem damit?/ Ihr, blode, ...), удавана театралізація (Wieso das denn?! Darf mich jetztjeder ungestraft beleidigen und beschimpfen?! Muss ich mir alles gefallen lassen?! Nur weil ich in der Klapse war?).

Залежно від механізму взаємодії інтенцій комунікантів виділяємо два типи ПД:

-    кооперативний, що характеризується узгодженістю (або нейтраль­ністю) інтенцій комунікантів та спрямованістю на реалізацію спільної мети; слід зазначити, що сюди ми відносимо і комунікацію, що відбува­ється в інтересах хоча б одного з комунікантів та не викликає спротиву з боку іншого. На основі цього кооперативний тип представлений двома підтипами: консенсусний (наявні сигнали співпраці з боку обох кому-нікантів), координуючий, що розвивається в інтересах одного з комуні-кантів (як правило того, що наділений ширшими комунікативними по­вноваженнями - адресанта-батька). В свою чергу координуючий підтип представлений двома видами: маніпулятивним, мета якого - домогтися змінити поведінку чи дії адресата, та інформативним, мета якого - отри­мати інформацію.

-    конфронтативний, що характеризується розбіжністю вихідних ін-тенцій комунікантів та спрямований на вербалізацію конфлікту інтересів або цінностей.

Кооперативний консенсусний підтип ПД представляє собою реалі­зацію "ідеальної мовленнєвої ситуації", де учасники, прагманастанови яких щодо предмету обговорення можуть протиставлятися або узгоджу­ватися, рівноправні у демонстрації та підтвердженні своїх думок. Струк­турно даний підтип ПД представлений послідовністю мовленнєвих дій: постановка проблеми - обговорення проблеми - вирішення проблеми. Комуніканти демонструють дружні, родинні стосунки. Характерними для кооперативного ПД є акти констатації, що реалізується констатива-ми (Du willst viel erreichen / Das ist nur 'n Missverstandnis / Das kommt haufig vor... in dem Alter / Alles in Ordnung, mein Schatz); питальними структурами з дискурсивною функцією фіксації проблеми (Wie war dieParty? Waren nette Leute da? Wer war das? Was wurdest du noch alles tun, um beruhmt zu werden? Hast du denn irgendeine Idee, wie du das Problem mit ihr losen kannst?); експліцитні або імпліцитні асертиви з іллокуцією переконування (Wenn du heute nicht extrem bist, hast du keinen Erfolg / Du weiit selbst, es ist blod, den Vorschlag abzulehnen); епістеми (Ich bin sicher / ich meine / ich denke / ich bezweifle nicht / ich finde es logisch / ich finde es okay); модальні дієслова з епістемічним значенням припущення (konnen, mussen, sollen); комісиви у формі висловлювань з футуральною перспективою (Ich werde dir helfen / Alles wird wieder gut / Du sollst dir keine Sorgen machen); директивів - інструкцій та порад (Geh zum Arzt, er hilft dir /Komm, ich bring dich wieder ins Bett).

Кооперативний координуючий підтип ПД характеризується за­цікавленістю в результаті однією із сторін, яка й виступає ініціатором розмови та контролює процес її перебігу. З точки зору комунікативних цілей даний тип ПД реалізується двома підтипами: маніпулятивним та інформативним. У маніпулятивному підтипі головним комунікативним наміром є спонукання, яке реалізується через прямі та непрямі директиви (Na los, red mit mir, Junge!. Na komm, mein Junge); лексичні предикати ба­жання will, wurde gerne, hatte gerne (Ich will dich verstehen) та/або модаль­ні слова та вирази у кон'юнктиві, які номінують деонтичну модальність mussen, haben+zu+Inf (Ich muss dir sagen /Ich hab dir was mitzuteilen); пи­тальні структури з іллокутивною силою спонукання (Soll ich noch lange auf deine Antwort warten? Kannst du mir endlich mal die Antwort geben?) В інформативному підтипі домінують акти інформування, маркерами яких є питальні структури (Du willst also beruhmt werden? Ist es das? Was soll das? Warum? Du hast Schwierigkeiten mit deiner Deutschlehrerin? Ihr habt doch sicher einen Vertrauenslehrer?!) Адресант використовує широ­кий арсенал питальних дій у формі загальних, спеціальних питань, не­прямих структур які позначають інформаціний дефіцит (Sag mir / Ich wollte blofi wissen / Du hast mir (immer) noch nicht gesagt).

Конфронтативний тип ПД характеризується конфліктом інтересів або цінностей комунікативних партнерів, які вступають в діалог з різ­ними настановами та інтенціями. Особливість парентального дискурсу полягає в необов'язковості дотримання принципу кооперації. Комуні­кативна мета конфронтативного типу ПД - висловлення незадоволення наявним станом справ - визначає структуру ПД та вибір і організацію мовних засобів: констативів-повідомлень про тему конфлікту (Oli, dir droht wegen Verstofi gegen das Waffengesetz eine Arreststrafe. Aber das ist noch nicht das Schlimmste. Schlimm ist die Sache vor allem wegen diesem Text, den du geschrieben hast / Ich hab aber keine Lust, wie ein enthirnter Klon zu funktionieren). Протиставлення в суміжних регегіках реалізує прагманастанову на контраргументацію і актуалізується, насамперед, вграматичній категорії заперечення (Ich geh da nicht rein / Ich mach das nicht). Протиставлення проявляється і через смислові відносини на осно­ві аксіологічних опозицій (Na, klar, аlle sind Scheifie. Klar, Schuld sind immer die Schuler. Die sind faul, gewalttatig und geisteskrank / Und wenn ich nicht genau das schreibe, was schon zehn tausendIdioten vor mir geschrieben haben, dann krieg ich null Punkte!). Питальні структури, на відміну від кооперативного типу, де вони спрямовані на дефініцію теми, в конф-ронтативному типі мають на меті висловити нерозуміння позиції (аргу­ментів) адресата (Ja und?! Wo ist Ihr Problem damit? / Fragst du mich das im Ernst?!), зневагу до аргументів співрозмовника (Wie kann man nur so blod sein?, Wie meinst du das?), емоційний протест проти дій опонента (Ihr konnt hier doch nicht einfach alles durchwuhlen?). Конфронтативний тип ПД може містити емотиви (Das ist Erpressung! Unternehmt doch was, verdammt noch mal!), декларативи з іллокутивною силою осуду, звинува­чення (Wenn ich sitzen bleibe, dann wegen ihnen), директиви з іллокуція-ми заборони (Schrei mich nicht an! / Ich verbiete dir. ), застереження (Ich warne dich, mach das nicht).

Таким чином, дослідивши стратегії парентального німецькомовного дискурса, можна стверджувати, що існують преферентні тактики, кожна з яких у процесі розвитку дискурсу виконує певні дискурсивні функції і має відповідні мовні маркери лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів. Перспективним для подальшого дослідження вва­жаємо проведення подібного аналізу для матримоніального дискурсу та дискурсу сублінгів.

Література:

1. Борисова И. Н. Русский разговорный диалог: структура и динамика. -М.: КомКнига, 2005. - 320 с.

2. Бігарі А. А. Дискурс сучасної англомовної сім'ї. - Автореф. дис... канд. філол. наук: 10. 02. 04. - Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2006. - 21 с.

3. Ємельянова О. В. До питання про типологічні особливості діалогічного дискурсу закоханих // Вісн. СумДУ: сер. "Філологія". - 2005. - № 5(77). - С. 114-119.

Сухих С. А., Зеленская В. В. Прагмалингвистическое моделирование коммуникативного процесса. - Краснодар: Изд-во Кубан ун-та, 1998. - 96 с.УДК 81' 255. 4

Павлюх Н. М.,

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, м. Дрогобич ЧИТАННЯ І ПЕРЕКЛАД ЯК ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Статтю присвячено проблемі інтерпретації текстів, а головно чи­танню та перекладу. Проаналізовано погляди відомого німецького філосо­фа Г. -Ґ. Ґадамера, який глибоко і всебічно досліджував ці поняття; сха­рактеризовано висловлювання Г. -Ґ. Ґадамера, присвячені розумінню суті згаданих процесів. Акцентовано також на особливостях ґадамерівського тлумачення російської класичної прози як перекладознавчого об 'єкта.

Ключові слова: читання, переклад, інтерпретація, герменевтичний процес, Г. -Ґ. Ґадамер.

The article deals with the interpretation problem of texts, namely the processes of reading and translation. The views of the famous German philosopher, who covered these concepts are analyzed. The author of the work has described Gadamer's remarks that focus on understanding of these processes. Gadamer's usage of the Russian classical literature in his works is highlighted in the article.

Keywords: reading, translation, interpretation, hermeneutic process, H. -G. Gadamer.

У сучасній філологічній науці проблема читача і читання є не лише однією з основних у літературних теоріях другої половини ХХ століття, а й свідченням динамічного й різноаспектного розвитку теоретичного мис­лення [докл. про це див. 3, с. 7]. її висвітлювали у своїх працях такі вчені як М. Гайдаґґер, Г. -Ґ. Ґадамер, П. Рікер, Р. Барт, Р. Інґарден, представники Констанської школи Г. Р. Яусс, В. Ізер, російські та українські науковці, зокрема М. Бахтін, О. Потебня, О. Білецький, М. Зубрицька. Серед такого переліку виділяється особливо Г. -Ґ. Ґадамер, котрий не тільки "розкри­ває" та інтерпретує процес читання, а й поєднує його з перекладом, у той час, як Ф. Ґундольф, С. Ґеорґе, А. Шлеґель, Ф. Шлеґель, Л. Тік "зробили свій внесок у вигляді поетично вдосконаленого перекладу" [1, с. 149]. До проблеми перекладу зверталися також Ф. Шляєрмахер ("Про різні методи перекладу", 1813), В. Беньямін ("Завдання перекладача", 1923) та особли­во вона актуалізувалася в наукових працях представників герменевтично орієнтованої перекладознавчої школи Дж. Стайнера, З. Вавжиняка. Наша розвідка присвячена деяким теоретичним аспектам згаданої проблеми, по­рушеним у статті Г. -Ґ. Ґадамера "Читання як перекладання" ("Lesen ist wie Ubersetzen"), у якій мислитель головно торкається тих проблем, що постають при читанні та перекладі, розглядає їх з погляду герменевтики. Ця стаття ще не була окремим предметом дослідницької уваги, і в цьому полягає новизна нашої теоретичної студії. Зауважимо, що в численних до­© Павлюх Н. М., 2010слідженнях Г. -Ґ. Ґадамера висвітлено різні герменевтичні проблеми, до яких належить інтерпретація текстів, принцип розуміння, теорія герменев-тичного досвіду, герменевтичне коло.

Метою дослідження є висвітлення герменевтичної концеції Г. -Ґ. Ґадамера щодо інтерпретації тексту, а також спроба аналізу його стат­ті "Читання як перекладання". Для реалізації мети у розвідці ставляться такі завдання, як: 1) аналіз герменевтичної концепції Г. -Ґ. Ґадамера щодо процесів читання та перекладу та 2) висвітлення основних ідей статті Г. -Ґ. Ґадамера "Читання та переклад".

Предметом дослідження є герменевтичні процеси читання та пере­кладу у концепції Г. -Ґ. Ґадамера, а об'єктом та одночасно матеріалом до­слідження послужила стаття Г. -Ґ. Ґадамера "Читання та перекладання". Теоретичне значення роботи визначається тим, що основні положення дослідження сприятимуть подальшій розробці проблем інтерпретації тексту, впровадженню в літературознавство концептуальних положень відомого німецького філософа.

Нагадаємо, що "герменевтика - це теорія інтерпретації тексту і наука про розуміння змісту" [5, с. 100]. Походження слова "інтерпретувати" досліджував відомий перекладач А. Савенець, який звернув увагу на те, що воно містить в собі два значення: "пояснювати висловлювання, ви­будовувати його сенс для себе чи для іншого, рухатися в напрямку його зрозуміння" та "перекладати висловлювання іншою мовою, робити його зрозумілим для носія іншої мови, ніж та, якою воно було початково ви­ражене" [4, с. 253]. Тобто переклад сам по собі вже є герменевтичним ак­том. "Jedenfalls ist es ein hermeneutisches Gebot, nicht so sehr tiber Grade der Ubersetzbarkeit, wie tiber Grade der Untibersetzbarkeit nachzudenken. Es gilt, noch tiber das Rechenschaft zu geben, was verlorengeht, wo tibersetzt wird, und vielleicht auch, was dabei gewonnen wird. Selbst bei dem hoffnunglos scheinenden Verlustgeschaft des Ubersetzens gibt es nicht nur ein Mehr oder Weniger an Verlust, es gibt auch mitunter so etwas wie Gewinn, mindestens einen Interpretationsgewinn, einen Zuwachs an Deutlichkeit und mitunter auch an Eindeutigkeit, wo dies ein Gewinn ist" [7, с. 278]. "У будь-якому ви­падку, герменевтичний підхід до тексту полягає в тому, щоб замислити­ся не так на ступені перекладності тексту, як на ступені неперекладності. У перекладі потрібно з'ясувати, якими були втрати, а також які маємо здобутки. У серії неминучих, здавалось би, втрат вирізняємо не лише самі втрати - більші чи менші вагомі, а й здобутки, принаймні інтерпре-таційного характеру, завдяки чому посилюється чіткість висловлення, рівно ж його однозначність, що також може розглядатись як здобуток" - переклад мій, Н. П].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16