М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

Ogonowski fuhrt [Огоновський їде (нім.)] до Джурова [11, 30 (18) березня].

Fruh lernte ich [зранку я вчився (нім.)] знов, чистив один ряд деревдвь... [11, 16 (4) квітня].

Змішувань такого типу у текстах Ольги Кобилянської не виявлено, хоча не виключена їх наявність в усному мовленні.

Українська / польська

Дослідженню інтерференції української та польської мов на Букови­ні присвячено ряд праць, зокрема словник та окремі публікації Л. Ткач. За спостереженням Д. Огуя, понад 55% буковинських діалектизмів, що побутували у період на межі століть, становили саме запозичення з польської (або засвоєні за посередництвом польської) [9, с. 31]. Також українська мова цього періоду засвоїла ряд польських фразеологізмів, прямо запозичуючи або калькуючи їх [1]. Ми обмежимося у роботі лише виявленням загальних тенденцій використання полонізмів різного рівня Ольгою Кобилянською.У листах авторці довгий час не вдається уникати змішування даних ко­дів. Особливо яскраво це можна спостерігати у тих комунікативних ситуа­ціях, де перемикання на польський мовний код було особливо небажаним. Це, зокрема, ділове листування відносно друку її перших літературних праць українською мовою. У листі до Василя Лукича від 10 жовтня 1892 р., де Ольга виправдовується за недосконалість української мови наявніс­тю німецького і румунського мовного оточення і де старанно намагається уникати германізмів, знаходимо велику кількість полонізмів. Слід відзна­чити той факт, що у даному листі немає жодного лексичного полонізму - очевидно, авторка свідомо уникала їх, але натомість синтаксис листа пе­ревантажений польськими конструкціями, до прикладу:

Посилаю для "Зорі" повість з життя жіночого - "Людину", присвя­чену товаришці моїй НаталіїКобринській, і прошу о ласкаве прийняття до "Зорі" [7, c. 259].

З часом письменниця великою мірою позбувається невмотивованих перемикань міжмовних кодів, а якщо вони й існують у пізнішій епісто­лярії, то, як правило, зумовлюються певними факторами, найчастіше це ситуація спілкування та адресат.

Найтиповішою ситуацією, що спричиняє змішування польського й українського мовних кодів, є ситуація домашнього спілкування, особли­во спілкування з матір'ю. Ми погоджуємося з думкою Н. Шовгун про те, що "зв'язок мови зі сферою діяльності є лише поштовхом до перемикан­ня коду" [10, с. 435], причому у такій ситуації йдеться, як правило, не про перемикання, а про змішування мовних кодів. Межа між польською й українською у О. Кобилянської тим більше тонка, що це не лише спорід­нені мови, але й ті мови, що обидві претендували на статус рідної. Тому польська і здійснює такий сильний інтерферуючий вплив на українську, проявляючись на різних рівнях мовної системи.

Полонізми у мовленні письменниці представлені рядом тематичних груп. Це, зокрема:

-    дім і предмети домашнього вжитку: образ "картина" (польськ. оbraz), бюрко "письмовий стіл" (польськ. biurko), покій "кімната" (польськ. pokoj);

-    реалії, пов'язані з суспільним життям: комерс "вечірка" (польськ. kommers), розривка "розвага" (польськ. rozrywka), часопись "журнал" (польськ. czasopismo, але не сер. рід, як у польській мові, а жін., як у німецькій (die Zeitschrift)), виділ "відділення" (польськ. wydzial), го­род "парк" (польськ. ogrod), переложений "перекладений" (польськ. przelozony), здання "думка" (польськ. zdanie), речинець "термін, строк" (польськ. rzeczyniec), темат "тема" (польськ. temat);

побутові реалії: цера "шкіра обличчя" (польськ. cera), фатигува-ти "турбувати" (польськ. fatygowac), застановлятися "задумуватися"(польськ. zastanowic sie), надаватися "бути придатним" (nadawac sie), поздоровити "передати привіт" (польськ. pozdrawiac), нендзний "мізер­ний, нікчемний" (польськ. nedzny), іритація "роздратування" (польськ. irytacja), трафити "вцілити, попасти" (польськ. trafic);

-   терміни юридичного та економічного спрямування: аклямація "од­ностайне обрання" (польськ. aklamacja), адепт "практикант" (польськ. adept), амбасадор "посол" (польськ. ambasador);

-   канцеляризми: дотично "щодо" (польськ. co dotyczy), взглядом "щодо" (польськ. wzgledem), на конто "щодо" (польськ. na konto), для того "тому" (польськ. dlatego), пощо "для чого" (польськ. po co), вищевмі-нені "вищеназвані" (польськ. wyzejwymieniony), конечно "обов'язково" (польськ. koniecznie), властиво "власне" (польськ. wlasciwie) та ін.

У текстах помітний також вплив польського синтаксису, зокрема по­стпозиція означення щодо означуваного слова: повість з життя жіночого (пор. польськ. opowiesc z zycia zenskiego) [7, с. 259], життя родинне русь­ке (польськ. zycie rodzinne ruskie) [6, с. 260], українці тутейші (польськ. ukraincy tutejsi) [7, с. 268] і т. д.

У мовленні Ольги Кобилянської послідовно використовується кон­струкція на зразок польської з прийменником о (у значенні "про", на"): прошу о прислання (польськ. prosze o przyslanie) [7, с. 247], прошу о відповідь (польськ. prosze o odpowiedz) [7, с. 247], прошу ласкаво о по­яснення (польськ. prosze laskawie o wyjasnienie) [7, с. 264], говорити о питанню жіночім (польськ. mowic o pytaniu kobiet) [7, с. 267], заговорила о тім (польськ. zaczela mowic o tym) [7, с. 305], ходило о щось (польськ. chodzilo o cos) [7, с. 313], сперлася о бюрко (польськ. oparla sie o biurko) [8, с. 74]. Також трапляються й інші усталені звороти, побудовані за польським зразком: перед двома роками (польськ. przed dwoma latami) [7, с. 248], на тім залежати (польськ. zalezyc na tym) [8, с. 74], по раз другий "вдруге" (польськ. po raz drugi) [7, с. 409], пізнати особисто "по­знайомитися" (польськ. poznac osobiscie).

У ранніх текстах авторка послідовно використовує польську форму минулого часу дієслова (дійсний і умовний спосіб): виділа-м (польськ. widzialam), бавила-м ся (польськ. bawilam sie), хотіла би-м ся (польськ. chciala bym sie), просила би-м (польськ. prosila bym).

В українському мовленні Ольги Кобилянської трапляються польські фразеологізми, транслітеровані або кальковані по-українськи: справляю хлопоти (польськ. sprawiac klopotow) [7, с. 273], не маю гумору (польськ. nie mam humoru) [7, с. 384], залежати на тім (польськ. zalezyc na tym).

У листі до О. Маковея від 15 грудня 1902 р. зустрічаємо типовий зра­зок змішування цих мовних кодів:

Тут пишу, а тут думаю, чи двері на веранді зачинені, чи гуси в шопці їду мають, чи в лампах нафта є, і чи кітка на стриху не замкнена ­пункт ненастанної іритації моєї мами, що дуже дбає о добро тої, вічно вигріваючоїся під грубою, "особи" [7, c. 524].

У цьому реченні, написаному українською мовою, можемо спостері­гати наявність лексичних (іритація), граматичних (вигріваючоїся) і син­таксичних (дбає о добро) польських елементів.

Таким чином, змішування кодів представлене у мовленні Ольги Ко-билянської так само широко, як і їх перемикання. Інтерференція охоплює усі рівні мовної системи, але у випадку українсько-німецького коду це насамперед виявляється на рівні синтаксису, тоді як польський код про­никає в український передусім на лексичному рівні, хоча полонізми за­фіксовані також на рівні морфології і синтаксису.

Література:

1.Budniak D. Polonizmy w ukrainskich frazeologizmach // Slovo. Tekst. Czas. Materialy z Miedzynarodovej Konferencji Naukovej / Pod redakcjq. Michaila Aleksiejenki. - Szczecin: Universytet Szczecinski, 1996. - 348 s. - S. 119-123.

2.Muysken, P. Bilingual Speech: A Typology of Code-mixing. - Cambridge University Press, 2000.

3. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика (Синонимические средства
языка). - М.: Наука, 1974. - 286 с.

4.Бацевич Ф. С. Основи комунікативної девіатології. - Львів: ЛНУ ім. Іва­на Франка, 2000. - 236 с.

5.Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление. - Л.: Наука, 1972. - 228 с.

6.Кобилянська О. Ю. Твори: В 3 т. - К.: Державне видавництво художньої літератури, 1956. - Т. 3. - 638 с.

7.Кобилянська О. Ю. Твори: У 5 т. / Упорядник Ф. Погребенник. - К.: Держ. в-во художньої літератури, 1963. - Т. 5. - 768 с.

8.Кобилянська О. Ю. Слова зворушеного серця: Щоденники; Автобіогра­фії; Листи; Статті та спогади / Упорядн., передм. Ф. П. Погребенника. - К.: Дніпро, 1982. - 359 с.

9.Огуй О. Д. Лексична інтерференція української та німецької мов на Бу­ковині початку ХХ ст.: ступінь інтерферованості // Проблеми зіставної семан­тики. Зб. наук. статей. Випуск 6 / Відп. ред. М. П. Кочерган. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - 28-33 с.

 

10.Шовгун Н. Причини та механізми міжмовних кодових перемикань в умовах масового білінгвізму // Державність української мови і мовний досвід світу: Матеріали Міжнародної конференції. Київ, 2000. - 444 с. - С. 434-441.

Щоденник В. Кобилянського (1892 р.) // Архів О. Кобилянської, фонди ЛМК № 3145-3119.УДК 811. 111(075. 8):33

Плавуцька І. Р.,

Тернопільський національний технічний університет ім. Пулюя, м. Тернопіль

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ СТУДЕНТАМ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У статті розглядаються питання, пов'язані з вивченням англійської спеціалізованої лексики студентами економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах. Основна увага приділяється чинникам оптимізації навчання розумінню одиниць англійської галузево-економічної лексики. Вивчаються можливості використання потенціалу когнітивної семан­тики для покращення запам'ятовування термінів і професіоналізмів.

Ключові слова: економічна лексика, когнітивна семантика, фахова лексика, професійна комунікація, екстралінгвістичні фактори, краєзнав­чий аспект, економічний дискурс.

The issues connected with learning of the English specialized vocabulary by students of the economic specialities in high educational establishments are regarded in the article. Main attention is drawn to the factors to optimize the process of teaching to understand the English economic lexemes. The possibilities of using the potential of cognitive semantics for improving the memorization of terms and professionalisms are studied.

Key words: economic vocabulary, professional vocabulary, cognitive semantics, professional communication, exstralinguistic factors, country study aspect, economic discourse vocabulary.

Входження України у загальноєвропейський і світовий економічний простір вимагає від випускників економічних спеціальностей вищих на­вчальних закладів високого рівня володіння іноземною мовою, у тому числі й іншомовною економічною лексикою, що є запорукою успішної професійної комунікації. Тому сьогодні навчання іншомовної економіч­ної лексики як основи професійної субмови становить важливу складову навчального процесу з іноземної мови на економічних факультетах вузів.

Наявні результати спостережень науковців (В. І. Карасіка, О. І. Куче­ренко, І. Я. Лупач, Р. П. Мільруд, Т. Г. Попової та ін.) і наш практичний досвід засвідчують, що зазвичай вивчення англійської економічної лек­сики у немовних вузах зводиться до механічного заучування певного пе­реліку слів та виразів, що пропонуються відповідними підручниками чи навчальними посібниками. При цьому дефініції у навчальній літературі чи словниках економічних термінів (котрі, як засвідчує практика, нерідко укладаються самими викладачами), подаються або з найбільш загальним значенням, або ж з кількома значеннями, які для студентів є практично рівноправними. Частими є випадки, коли у процесі роботи зі спеціалі-

© Плавуцька І. Р., 2010зованими автентичними текстами ігнорується контекстуальне значення одиниць економічної субмови, хоча іноді саме таке значення є найбільш відповідним. Внаслідок цього істотно знижується рівень розуміння сту­дентами іншомовної економічної лексики; вони виявляються неспромож­ними визначити найбільш точне значення окремого терміна чи термінос-полуки, необхідного для повноцінної професійної комунікації.

Узяті на загал, означені недоліки зумовлюють необхідність пошуку не просто нових ефективних методів і прийомів викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах, але й більш широкого вивчення чинників, врахування яких сприяло б покращенню засвоєння галузевої (економічної) іноземної лексики як невід'ємного елементу підготовки повноцінного, конкурентоспроможного на світовому ринку праці фахів­ця (менеджера, фінансиста, маркетолога).

Виходячи з цього, метою даної розвідки ми обрали висвітлення клю­чових аспектів проблеми навчання розумінню іншомовної (англійської) економічної лексики. Під таким кутом зору проблема пошуку шляхів оптимізації навчання англомовної лексики розглядається практично уперше, що й зумовлює актуальність обраної нами теми розвідки і її но­визну.

У якості вихідного положення роботи зазначимо, що економічна лек­сика розуміється нами як сукупність окремих термінолексем, термінних словосполучень, стійких, регулярно вживаних зворотів тощо, які вико­ристовуються у межах економічного - як інституціонального, статусно-рольового, професійно-орієнтованого (за класифікацією В. І. Карасіка) [4, с. 5-20] - дискурсу.

Для кращого засвоєння професійної лексики, як наголошується у сучасній методичній літературі, необхідна її класифікація. Так, Ю. Ю. Курило, узагальнюючи досягнення фахівців у цій галузі, класифікує ан­глійську економічну лексику за ступенями методичної складності й по­діляє на чотири групи. До першої групи дослідник відносить терміни-інтернаціоналізми, що в українській мові характеризуються незбігом наголосу і неспівзвучністю наголошених голосних при частковій співз­вучності приголосних або їхній повній неспівзвучності. Зазначимо, що в українську мову такі лексеми транслюються шляхом застосування тран­слітерації і транскрипції. До другої групи увійшли терміни, які збігають­ся за обсягом поняття, але не збігаються за формою з термінами рідної мови. До цієї групи віднесено також ті тнрмінолексеми, які збігаються за формою і значенням зі своїми еквівалентами в рідній мові, але відсутні в понятійному апараті студентів унаслідок їх недостатньої професійної компетенції. Третю групу утворюють терміни, які не збігаються ні за формою, ні за обсягом значень із термінами в рідній мові. До четвертої групи Ю. Ю. Курило відносить абревіатури [5, с. 523].Оскільки ефективність професійного спілкування значною мірою за­лежить від його лексичного оформлення, першорядним для викладача іноземної мови є завдання такої організації навчальної діяльності сту­дентів, яка сприяла б максимально ефективному засвоєнню іншомовної фахової лексики.

У сучасній методичній літературі неодноразово наголошувалося, що "ефективність засвоєння лексичного матеріалу залежить від систе­ми вправ" [3]. При цьому пріоритетну увагу як предмету навчання слід приділяти "словам і виразам, які складають мову певної спеціальності" [3], для розвитку тих видів мовленнєвої діяльності, які стануть у пригоді майбутнім фахівцям у галузі економіки.

Серед різних видів вправ, спрямованих на формування навичок усно­го й писемного мовлення майбутнього фахівця-економіста, - засвоєння основ словотвору, системи синонімів і антонімів, розвитку мовної здогад­ки на основі інтернаціональної лексики та елементів словотвору - важ­ливе місце повинні посідати вправи, що розвивають навички виявлення асоціативних зв'язків на базі рідної мови. Такі види вправ є особливо актуальними, оскільки вони найбільше відповідають тим теоретико-методологічним підходам, які виформовують антропологічну наукову парадигму сучасної лінгвістики і передбачають врахування аспектів ког-нітивної семантики, що передаються за допомогою загальних структур знання - концептів, фреймів, прототипних ситуацій тощо. У контексті та­кого підходу до навчання перекладу і розумінню фахової лексики вима­гає розширення існуюча у сучасній лінгвістиці і перекладознавстві схема щодо перекладу спеціальної (у т. ч. й економічної, рекламної, маркетин­гової абощо) лексики. Традиційно у цій схемі виділяються дві основні стадії. Перша з них передбачає з'ясування значення одиниці (економіч­ної) лексики у контексті висловлювання; друга - пошук найбільш точ­них відповідників для трансляції значення галузевого поняття засобами рідної мови. За нашим глибоким переконанням, у цій схемі повинна бути відображена ще одна проміжна стадія, котра передбачає встановлення асоціативно-когезійних зв'язків між одиницями економічно-галузевої лексики мови-донора і мови-реціпієнта. Так, для кращого розуміння й запам'ятовування англомовного терміну hot button, що використовується на позначення тактики маркетингу, котра спрацьовує як "безвідмовний засіб" у рекламі, тобто обов'язково гарантує успіх проходження товару і перекладається українською як "червона кнопка" [11, с. 239], доцільним видається з'ясування прототипних ідей, що лежать в основі кожного з понять в англійській і українській мовах. Відтак, на першому етапі за до­помогою двомовних або одномовних (англійських) тлумачних словників студенти з'ясовують, що полісемант "hot", первинне значення якого "га­рячий, жаркий", на вторинному, метафоричному, рівні номінації вклю­чає cеми "важкий / небезпечний" ("difficult / dangerous" [12, c. 629]). На основі цього на наступній стадії з'ясування значення галузевого терміно-поняття "hot button" необхідно визначити прототипну ідею, яка лежить в основі цього словосполучення, - "кнопка для того, щоб подати сигнал у випадку небезпеки і отримати негайну і гарантовану допомогу (тобто очікуваний, потрібний результат)" - і виділити той сегмент семантики, який виявляється найбільш актуальним у даному контексті (успішний кінцевий результат, гарантоване успішне подолання труднощів). І лише після цього доцільно починати пошуки лексичних засобів вербалізації цієї ідеї у рідній мові (заключна стадія). У межах українського мовного соціуму означена прототипна ідея ретранслюється, як бачимо, за рахунок актуалізації символіки червоного кольору. Аналогічну трьохступеневу схему видається доречним використовувати для запам'ятовування таких терміносполучень як "heavy buyer" ("постійний активний покупець"), "heavy user" ("особа, що споживає товар часто й у великій кількості") і антонімічних "light buyer" ("непостійний покупець"), "light user" ("особа, що споживає товар нечасто й у невеликій кількості (про споживача), "key customer" ("основний клієнт"), "above the line" ("ключова фігура (автор сценарію, режисер, продюсер), що бере участь у створенні кінофільму чи телевізійного рекламного ролика"), "below the line" ("легко замінювана фігура (освітлювач, гример тощо), що бере участь у створенні кінофіль­му чи телевізійного рекламного ролика; технічний персонал"), "me-too" (жарг. "злиття невеликої фірми з великою") та ін.

Засвоєння навичок вибудовування асоціативних рядів і моделювання прототипних ситуацій, як показують наші спостереження, сприяє кра­щому запам'ятовуванню студентами нової галузевої лексики. Водночас врахування когнітивної семантики в умовах безперервного оновлення запозичуваної економічної, рекламної, маркетингової лексики спромож­не забезпечити більші можливості для пошуку точних смислових відпо­відників у рідній мові. Натомість нехтування таким прийомом навчання розумінню іншомовної фахової лексики може призвести до погіршення її розуміння і засвоєння та спричинити необхідність повторного звертан­ня до словникових дефініцій, а відтак - втрати часу та інші незручності, що перешкоджають досягненню ефективної професійної комінукації.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16