М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 32

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

Наведені вище приклади засвідчують також, що важливим чинником, який сприяє вибудовуванню асоціативних рядів, є врахування екстра­лінгвістичних факторів, передусім фонових знань, оскільки саме "фоно­ві" знання, як слушно наголошують Є. М. Верещагін і В. Г. Костомаров, визначають національні особливості запозичуваної, у т. ч. й економічної, лексики, місце слова у лексичній системі мови і його використання у мовленні. Слабкі фонові знання, що обмежені загальними уявленнями про економічні проблеми сучасності, без глибокого проникнення у дета­лі й дослідження оточуючого контексту, знижують ефективність навчан­ня розумінню іншомовної лексики, не дають можливості розкрити увесь її комунікативний потенціал.

Важливе значення для покращення розуміння економічної лекси­ки, як і будь-якої іншої галузевої субмови, має врахування інформації країнознавчого характеру, що дає можливість пояснити понятійні від­мінності між англомовними термінними одиницями і їх українськими корелятами. У якості прикладу можна навести англійське термінне сло­восполучення "estate tax" та український корелят "податок на майно". Обидва словосполучення незаперечно відносяться до економічної лек­сики. З точки зору змісту поняття, що виражаються цими термінними словосполуками, їх можна вважати еквівалентами, оскільки кожне з них у якості основної змістової складової містить сему "податок на якесь майно, що належить певній особі". Водночас, якщо український вислів "податок на майно" означає "гроші, що стягуються з майна з особи", то англійське "estate tax" - гроші, що стягуються з особи не лише як по­даток на її майно, але й на майно, котре їй ще не належить, тобто за­значена теоміносполука набирає додаткових смислових конотацій, які в українській економічно-правовій терміносистемі відповідають значенню "податок на спадок".

Такі самі відмінності спостерігаються й при вживанні англійської словосполуки "big banks" і її українського відповідника "великі бан­ки". Кожна з цих словосполук пов'язана з певною сукупністю знань з галузі економіки й управління; кожна відповідає значенню "великий за розмірами банк". Однак у межах українського економічного простору словосполука "великий банк" вживається передусім по відношенню до банка, який розташовується у великій за своїми фізичними параметрами будівлі, а також іноді має декілька філіалів у різних містах України і зна­чний уставний капітал. У англійській мові, згідно міжнародної практики, термін "big banks" вживається на лише на позначення тих банків, сфера впливу яких вимірюється світовим масштабом.

Цікавими з точки зору лінгвокраїнознавства і особливо важкими для перекладу і запам'ятовування є ті лексичні одиниці (у тому числі й при-належні до економічної лексики), які ідентифікуються нами як безеквіва-лентні і виникнення яких зумовлено впливом екстралінгвістичних фак­торів національно-специфічного порядку. Наприклад, вираз "across the aisle", що зустрічається у реченні "Management thinks we should focus on becoming profitable, but our investors across the aisle think we are profitable enough" ("Керівництво вважає, що ми повинні зосередити свої зусилля на тому, щоб стати вигідними партнерами, однак наші інвестори дотри­муються іншої точки зору - що ми уже є такими"), походить від проходу у залі Конгресу США, з одного боку якого місця займали демократи, зіншого - консерватори. Сьогодні ця словосполука використовується на позначення протилежної точки зору на будь-яку проблему, як це відбу­вається у наведеному текстовому фрагменті.

Чи не найбільш помітною національна специфіка стає у тій групі оди­ниць економічної лексики, у якій використовуються ономастичні реалії - власні імена, котрі є загальновідомими в середовищі носіів мови, що виступає донором галузевої лексики: "Marshall's plan" - "план Маршал­ла", що передбачав швидке відновлення й розвиток повоєнної Європи за рахунок надання їй американської економічної допомоги (отримав свою назву по імені його автора Дж. К. Маршалла); "Dow Jones index" - "індекс Доу Джонса" (індекс нью-йоркської біржі, який вираховується щоденно на основі курсу основних котировок акцій на момент закриття біржі, на­зивається так, тому що публікується фірмою Доу-Джонса, починаючи з 1886 року); "Black Rock" ("Чорна скеля") - метонімізоване прізвисько американської компанії СВС, яке вона отримала через те, що будинок її штаб-квартири в Нью-Йорку збудовано з чорного граніту і т. п.

З іншого боку, галузевого значення можуть набувати одиниці загаль­новживаної лексики, як, наприклад, це відбувається з лексемою threats (economic threats) у реченні "Terror and economic threats have, indeed, been the twin themes of the election campaign" [15] ("Насправді теми терору та економічних ризиків були однаково важливими у цих передвиборчих перегонах"). Зазначимо, що cловосполука "economic threats" не фіксу­ється фаховими словниками, зокрема, таким авторитетним серед них, як "Longman Business English Dictionary". У тлумачних словниках загально­го призначення "Longman Dictionary of Contemporary English" (2001) та "Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English" (2004) подано три тлумачення полісеманта "threat": "заява, у якій попереджається про можливість покарання когось, якщо він не виконає те, що від нього вима­гають"; "можливість виникнення клопоту, небезпеки, нещастя"; "особа чи річ, яка потенційно є джерелом клопоту, небезпеки тощо" [14, с. 1505; 12, с. 1353]. Однак, як бачимо, жодне з наведених значень не містить семи, котра стосується економічної субмови. Відтак, можна з упевненіс­тю констатувати, що галузевого значення лексема "threat" набуває лише завдяки найближчому контексту - вживанню терміну "economic" в атри­бутивній функції.

Таким чином, викладені вище міркування дозволяють зробити висно­вок про наявність цілої низки факторів (дискурсний підхід, фонові еко­номічні знання, елементи когнітивної семантики, країнознавчий / лінгво­країнознавчий фактор), врахування яких у процесі вивчення англійської економічної лексики сприятиме підвищенню рівня її засвоюваності сту­дентами. Водночас кожен з цих факторів в умовах формування нових теоретико-методологічних підходів і невпинного оновлення економіч­ного лексикону вимагає більш докладного, у тому числі й експеримен­тального дослідження, що, у свою чергу, визначає напрямки подальших студій.

Література:

1.Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: [сб. статей] / И. В. Арнольд. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1999. - 444 с.

2.Верещагин Е. М. Лингвострановедческая проблематика страноведения в преподавании русского языка иностранцам/ Е. М. Верещагин, В. Г. Костома­ров. - М: МГУ, 1971.

3.Григорів Н. М. Засвоєння неологізмів у процесі навчання іншомовної фахової лексики / Н. М. Григорів // nataliagrigoriv@mail. ru.

4.Карасик В. И. Общие проблемы изучения дискурса // Языковая лич­ность: институциональный и персональный дискурс / В. И. Карасик. - Волго­град: Перемена, 2000. - С. 5-20.

5.Курило Ю. Ю. Навчання іншомовної фахової лексики студентів вищих технічних закладів освіти/ Ю. Ю. Курило // Науковий вісник Волинського на­ціонального університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. - Луцьк: Вид-во Волинського національного ун-ту імені Лесі Українки. - № 5. - 2008. - С. 521-524.

6.Миголинець О. І. До поняття функціоналізму, функціонального стилю та функціонально-орієнтованого тексту // Проблеми романо-германської філоло­гії: Зб. наук. пр. - Ужгород: УДУ, 1999. - С. 78-88.

7.Мороз Л. В. Професійна спеціалізація в системі навчання іноземним мо­вам на немовних факультетах у вищій школі / [Мороз Л. В., Дуброва А. С., Трофімчук В. М] // Наукові записки. Серія "Філологічна". - Острог: Вид-во Національного ун-ту "Острозька академія". - Вип. 9. - 2008. - С. 543-549.

8.Новый большой англо-русский словарь: в 3-х томах; [под ред. Ю. Д. Апресяна, Э. М. Медниковой, А. В. Петровой и др]. - [5-е изд., стереотип]. -М.: Русский язык, 2000. - Т. 1. - 832 с.

9.Тарнопольський О. Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої ді­яльності у вищому мовному закладі освіти; [навч. посіб]. - Д.: Вид-во ДУЕП, 2005. - 248 с.

 

10.Черноситова Т. Л. Толковый англо-русский экономический словарь. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2002.

11.Шевченко О. Л. Ділова англійська мова для економістів: [навч. посіб]: у 4-х ч. / О. Л. Шевченко, Б. М. Тернова. - Ч. 1. Питання маркетингу. - К.: КНЕУ 2002. - 270 с.

12.Hornby A. S. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / A. S. Hornby; [ed. by. S. Wehmeier; phonetic ed. M. Ashby]. - [6th edition]. - Oxford University press, 2000. - 1540 p.

13.Longman Business English Dictionary; [director D. Summers]. - Barcelona: Cayfosa-Quebecor, 2001. - 533 p.

Longman Dictionary of Contemporary English; [director D. Summers]. -[3rd edition] - Barcelona: Cayfosa-Quebecor, 2001. - 1753 р.УДК 81'373:811. 111:811. 161. 2

Семегин Т. С.,

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут, м. Кременець

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕРМІНА "КОНЦЕПТ" У НАУКОВІЙ ПАРАДИГМІ

Стаття присвячена дослідженню концепту як терміна нової науко­вої парадигми.

Ключові слова: концепт, концептологія, внутрішня форма, еволюція.

The article is devoted to the investigation of the concept as a term of new scientific paradigm.

Key words: concept, conceptology, inner form, evolution.

Постановка проблеми у загальному вигляді, її актуальність та зв'язок із науковими завданнями. Сучасне мовознавство характери­зується поліпарадигмальною спрямованістю [15, с. 18], що детермінує новий підхід до трактування мовних явищ, зокрема концептів. Концепт став ключовим терміном не тільки лінгвістики, а й філософії, лінгво-культурології, психології, літературознавства. Таке активне запозичення у різні сфери наукового знання сприяло переосмисленню первісних уяв­лень про концепт, його структуру та основні характеристики.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Концептологія і на су­часному етапі свого розвитку продовжує привертати увагу лінгвокогні-тологів (А. П. Бабушкін, В. З. Демь'янков, О. С. Кубрякова, О. О. Селіва­нова) [3; 7; 14; 19], лінгвоконцептологів (Н. Д. Артюнова, С. Г. Воркачев, В. І. Карасик, В. А. Маслова, Ю. С. Степанов) [1; 5; 10; 15; 20], лінг-вокультурологів (А. О. Філатова) [21], психолінгвістів (О. О. Залевська) [8], лінгвофілософів (В. В. Колесов) [12].

Мета даної статті полягає у тому щоб простежити еволюцію лінг­вістичних поглядів щодо терміна "концепт" на основі тієї традиції, що склалася у мовознавчій науці.

Завдання статті: проаналізувати розвиток терміна "концепт" із позицій:

1) внутрішньої форми власне терміна; 2) етапів в еволюції цієї мен­тальної одиниці.

Наукові результати. Внутрішня форма терміна "концепт" довгий час була предметом суперечок серед науковців. Спершу концепт тракту­вався лінгвістами [11] як калька з латинського слова conceptus "поняття", але згодом вчені [12, с. 19-23] уточнюють його походження з латинсько­го conceptum "зародок", "зернятко".

За спостереженнями В. З. Демь'янкова, час вкорінення терміна "кон­цепт" у гуманітарних науках, художній літературі та повсякденному

 

© Семегин Т. С., 2010мовленні значно варіюється. Суттєві відмінності спостерігаються навіть у рамках романомовного ареалу, що є джерелом даного терміна. Так, у науковій латині conceptus використовується зрідка, переважно в значен­ні "зачатий", а не як "поняття". В італійській та іспанській мовах слово "концепт" здавна функціонує у текстах художньої літератури, а у фран­цузькій мові - ні. В англійській мові concept як філософський термін має значення "поняття а ргіогі" з другої половини XIX ст. Його широке ви­користання у російській мові розпочинається з 1920-х років, причому аж до 1970-х років переважно як повний синонім терміна "поняття". Але вже з середини 1980-х років "концепт" і "поняття" частіше за все дифе­ренціюються [7, с. 44-45].

В українській художній літературі "лексема концепт у її наївно-побутовому осмисленні вживається надзвичайно рідко, в основному в творах І. Франка, Л. Мартиновича, Г. Хоткевича, Б. Лепкого, де набуває найрізноманітніших смислових відтінків і значень, інколи запозичених із сусідніх мовних ареалів: 1) 'думка'/ 'спосіб мислення'; 2) 'задум' / 'на­мір' /'вигадка'; 3) 'начерк'/ 'чернетка' / 'конспект' / 'рукопис' / 'перший примірник'" [9, с. 185-186].

У процесі становлення концепту як терміна нової наукової парадигми можна простежити два основні етапи: філософський і міждисциплінар­ний. По-перше, відомо, що термін "концепт" прийшов із філософії, де, власне, і відбулося його становлення, формування і запозичення в інші галузі гуманітарного знання. Прообразом концепту у філософії можна вважати "ідеї" Платона та "категорії" Аристотеля. На думку А. О. Філа-тової, перша в історії європейської філософії спроба дати повноцінний опис концепту і визначити його місце в системі ключових філософських категорій була здійснена в епоху Середньовіччя П. Абеляром, який ви­ділив такі основні ознаки концепту, як процесуальність, суб'єктивність, конкретність, вираження у мовленні та діалогічність [21, с. 14]. Вагомий внесок у розкриття суті концепту був здійснений французькими філо­софами Ф. Гваттарі та Ж. Дельоза, які трактували концепт як дуже спе­цифічний вид поняття, що властивий винятково філософії, а саму філо­софію - як дисципліну, функція якої полягає у творчості концептів. її предметом є творення нових концептів, оскільки концепти не виникають готовими [6, с. 13-14]. Концепт визначався як неподільність кінцевого числа різноманітних складових, що перебувають у русі з безкінечною швидкістю [там само, с. 32]. У доробку згаданих філософів суттєвими характеристиками концепту виступають множинність, фрагментарна ці­лісність та історія. Не існує простих концептів, як і не існує концептів, у яких були б всі складники, бо це призвело б до хаосу. У кожного кон­цепту неправильний контур, що детермінується шифром і складовими. Будь-який концепт як мінімум подвійний чи потрійний. У концепті, якправило, наявні складові, які походять від інших концептів, адже кож­ний концепт, здійснюючи членування, набуває нових образів [там само, с. 25-28]. Отже, концепт - це центр збігу, згущення і накопичення його складових. Нарешті, концепт - це мисленнєвий акт, де думка діє із без­кінечною швидкістю [там само, с. 31-33].

Р. Барт розумів під концептом щось конкретне, одночасно історичне та інтенціональне, інтерпретуючи його як спонукальну причину, яка за­кликає міф до життя. Концепт, на думку філософа, допомагає відновити ланцюжок причин і наслідків, рушійних сил та інтенцій, оскільки це не є щось абстрактне. Це - конденсат несформованих, нестійких, туманних асоціацій, пов'язаний із тією чи іншою ситуацією, що має відкритий характер. Концепт виступає як певна цілісність, розпливчастий згусток уявлень [4, с. 72-130].

Філософський етап став засадничим для формування концепту в лінг­вістиці. Такі ознаки концепту, як фрагментарна цілісність, історія, на­явність складових, нечітко визначена структура, здатність до взаємодії з іншими концептами та "згусток" уяви були запозичені лінгвістами саме від філософів.

Другий етап, як видається, доцільно назвати міждисциплінарним че­рез його синтезуючий, неоднорідний характер, що зумовлено активним входженням терміна "концепт" у різні наукові сфери: психологію, літе­ратуру, лінгвістику, культурологію та ін.

Вивчення концепту власне мовознавцями пов'язане передусім з ім'ям С. А. Аскольдова, який розумів під ним "мисленнєве утворення, яке за­міщає в процесі думки невизначену множинність предметів одного й того ж роду" [1, с. 29]. Спочатку термін "концепт" використовувався у тих дослідженнях, які перебували на перетині лінгвістики й філософії та згодом він став наповнюватися власне лінгвістичним змістом [3, с. 25]. Таким чином, можна стверджувати, що вчення про концепт еволюціону­вало від "ідей" Платона та "категорій" Аристотеля через середньовічні універсалії І. Солсберійського та П. Абеляра до квантів структурованого знання та згустку культури в свідомості людини.

На початку виникнення лінгвоконцептології існувало два підходи (лінг-вокогнітивний і лінгвокультурологічний) до розгляду концепту, але сьо­годні, за спостереженнями дослідників, їх є значно більше: культурологіч­ний, лінгвокультурологічний, логіко-ейдичний, семантико-когнітивний, когнітивно-поетичний, когнітивно-дискурсивний, філософсько-семіо-логічий [22, с. 192-195]; культурологічний, лінгвокультурологічний, ло­гічний, семантико-когнітивний та філософсько-семіотичний [17, с. 16]; антропологічний, філософський, культурологічний, логічний, лінгвіс­тичний [21, с. 6]; когнітивно-психологічний, культурологічний, струк­турно-системний, епістемологічно-інформаційний [13, с. 235-237].Концептологічні дослідження і надалі користуються популярністю серед науковців. Це все свідчить про те, що уявлення про концепт, його складові, способи вербалізації будуть продовжувати розвиватися.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Отже, процес ево­люції концепту як терміна наукової парадигми був довгим, складним і неоднозначним. Семантична привабливість даного терміна вплинула на його активне запозичення багатьма галузями гуманітарного знання. Це, у свою чергу, зумовило формування численних підходів до витлумачення цієї ментальної одиниці навіть серед мовознавців.

Література:

1.Артюнова Н. Д. Введение // Логический анализ языка. Ментальные дей­ствие / Н. Д. Артюнова. - М.: Наука, 1993. - С. 3-6.

2.Аскольдов С. А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории сло­весности к структуре текста: Антология / Под ред. В. Н. Нерознака / С. А. Аскольдов. - М: Academia,1997. - С. 267-279.

3.Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика: дис... . доктора филол. наук: 10. 02. 19 / Бабушкин Анатолий Павлович. - Воронеж, 1997. - 330 с.

4.Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поетика / Ролан Барт. - М., 1994.

 

-   С. 72-130.

5.  Воркачев С. Г. Лингвокультурная концептология: становление и
перспективы / С. Г. Воркачев / Изв. РАН. Сер. Л-ры языка. - 2007. - Т. 66. - №
2. - С. 13-22.

6. Делез Ж. Что такое философия? / Делез Ж., Гваттари Ф.; [пер. с франц. С. Н. Зенкина]. - М.: И-тут экспериментальной соц.: АЛЕТЕИЯ, СПб, 1998.

-   146 с.

7. Демьянков В. 3. Понятие и концепт в художественной литературе и в научном языке / В. 3. Демьянков // Авторская модификация статьи, опублико­вана в журнале "Вопросы филологии". - М., 2001. - №1. - С. 35 - 47. Режим доступу: http://www. infolex. ru.

8. Залевская А. А. Психолингвистический подход к проблеме концепта / А. А. Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. -2001. - № 32. - С. 36-44.

9. Іващенко В. Л. Термін концепт у контексті лінгвістичних методів до­слідження / В. Л. Іващенко // Мовні і концептуальні картини світу. - К., 2004.

-   Вип. 10. - С. 182-191.

 

10.Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как элемент языкового созна­ния / В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин // Методология современной психолингвис­тики. - М.; Барнаул: Изд-во Алт. Ун-та, 2003. - С. 50-58.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16