М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 34

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

О. А. Залевська, вивчаючи концепт з точки зору психолінгвістики, та­кож проводить чітку межу між концептами та значеннями і поняттями за критерієм наявності емоційного, образного компоненту, який прита­манний, на думку дослідниці, лише концептам як набутками індивіда, а не значенням та редукованими на логіко-раціональній основі поняттям-конструктам [6, с. 38-39].

Розгляд концепту представниками лінгвокультурології відрізняється актуалізацією етнокультурної обумовленості. Об'єктом дослідження у лінгвокультурології є специфічні особливості національних менталітетів, тому лінгвоконцепт, за визначенням представника цього напряму, С. Г. Воркачова, - це передусім, "вербалізований культурний зміст" [4, с. 76]. Вчений ставить певні вимоги, які на його думку визначають приналеж­ність до лігнвоконцептів і це, перш за все, багатомірність змісту, так звана "заглибленість в культуру"; здатність емоційно переживатися, а не тільки мислитися; номінативна щільність, що відображає важливість концепту для певного культурного соціуму та включає синтагматичні та парадигма­тичні зв'язки. Тому на думку Ю. С. Степанова, концепт - це згусток куль­тури в свідомості людини й те, за допомогою чого людина сама входить в культуру, а в деяких випадках і "впливає на неї" [11, с. 51].

Інші мовознавці, зокрема В. І. Карасик та Г. Г. Слишкін, досліджуючи лінгвокультурний концепт дають йому таке визначення: "умовна мен­тальна одиниця, що використовується при комплексному вивченні мови, свідомості та культури" [9, с. 76]. Лінгвокультурний концепт, на думку цих вчених, відрізняється від когнітивного концепту та інших менталь­них утворень акцентуацією ціннісного компоненту, який є ядром кон­цепту і лежить в основі культури. Така думка співзвучна з теорією С. Г. Воркачова про приналежність концепту до культури і неможливість йогоіснування поза індивідуальною чи колективною свідомістю. Крім того, лінгвокультурний концепт є багатомірний і має більш розмиту структуру ніж одиниці когнітивістики.

Деякі дослідники лінгвокультурології розрізняють концепти за носі­ями, поділяючи їх на індивідуальні, мікрогрупові, макрогрупові, націо­нальні, цивілізаційні та загальнолюдські [9, с. 78-79].

Проте, окреслені відмінності у підходах до розуміння та дослідження концепту різними напрямками когнітивістики досить умовні й пов'язані більше з технікою виділення об'єкта досліджень і методикою його опи­су, тоді як завдання у цих дисциплін спільне - типологія і моделювання представлення знань у мові.

Тому ми підходимо до розуміння досліджуваного терміну, як до по­няття міждисциплінарного, тобто операційної одиниці думки, за визна­ченням С. Г. Воркачова "способу і результату квантифікації і категори-зації знань" [3, с. 11]. Узагальнивши викладений матеріал, пропонуємо вживати термін "концепт" на позначення оперативної одиниці свідомос­ті, що виражена вербально різноманітними мовними (лексичними, фра­зеологічними, паремійними та ін.) засобами і включає окрім ментального ще й образний та емоційно-оціночний компоненти. При аналізі концеп­ту, вважаємо необхідним спиратися на семантичний аналіз засобів його об'єктивації, не відкидаючи при цьому при можливості врахування та­кож емоційно-оціночної та асоціативної складових.

Для всіх напрямків сучасних когнітивних досліджень більшою чи меншою мірою актуальне розмежування концепту і значення. Наведе­мо критерії розмежування концепту і лексичного значення слова за З. Д. Поповою та І. А. Стерніним (представники когнітивної лінгвістики). Ці вчені розрізняють концепт і значення слова на основі невідповіднос­ті їх структури: 1) концепт має прошарки, а лексеми мають семеми; 2) концепт має зміст, а лексеми - семантику; 3) концепт має компоненти - концептуальні ознаки, а семеми - відповідно, компоненти значення (семи); 4) концепт глобальний і не жорстко структурований, а семеми структуровані [12, с. 61]. Проте, не ототожнюючи розглянутих явищ, варто погодитись із твердженням А. П. Бабушкіна про те, що саме через аналіз семем отримуємо доступ до сфери ідеального у мові й виявляємо, об'єктивуємо концепти [1, с. 53], а отже, ідеальна суть концептів "влов­люється" саме словом.

Чимало когнітивістів-дослідників концепту (М. М. Болдирєв, Є. М. Учайкіна, Н. Ф. Алефіренко, В. М. Карасик, С. Г. Воркачов) сходяться на думці, що концепт як багатомірне утворення є також значно ширшим у порівнянні зі значенням. Так, на думку М. М. Болдирєва, значення сло­ва передає лише частину концепту: "Мовні значення передають лише частину наших знань про світ. Основа ж цих знань зберігається в нашійсвідомості у вигляді різних мисленнєвих структур - концептів різного ступеню складності і абстрактності" [2, с. 27]. Таку думку поділяє та­кож В. М. Карасик, стверджуючи, що значення слова або фразеологізму представляє лише один або декілька із аспектів концепту, багатомірного етнопсихічного утворення [13, с. 226]. За С. Г. Воркачовим слово (пере­дусім мається на увазі його значення) виконує функцію імені концепту і адекватного транслятора його змісту. Але при цьому концепт співвід­носиться не з одним словом (чи значенням), а з планом вираження всієї сукупності різнорідних синонімічних (власне лексичних, фразеологіч­них, афористичних) засобів, що описують його в мові [4, с. 69]. Тобто, концепт характеризується здатністю до реалізації в різній знаковій фор­мі (в словах, жестах) і, як вважає О. А. Залевська, постійною наявністю емоційно-оцінного відношення до предметів і явищ, що сприймаються [14, с. 16]. Сфера вживання концепту є також ширшою за сферу вживан­ня слова: тоді як значення можна віднести лише до мовної і комунікатив­ної сфер, то концепт об'єктивується як в мовних, так і немовних сферах (сфери свідомості і мислення).

Разом з тим слово є виразником концепту, виступає його іменем, а структура семантичних ознак значення слова відбиває основу структури концепту. Дослідження семантичних складових слова виявляє ієрархіч­ну будову концепту. Однак при зіставленні семантичної розробки слова і концепту виявляється їх неповна відповідність. За твердженням К. Ю. Голобородько "концепт у лексичній структурі слова є складною струк­турою, яка представляє собою синтез індивідуально-авторського розу­міння з традицією національного вживання цього концепту, а також і загальнолюдською, первісно міфологічною моделлю світу" [5, с. 20].

Для нашого дослідження важливим є також розмежування концепту з уже відомими науці терміном "поняття", яке часто розуміється і вжи­вається як його синонім. Як уже було зазначено, термін "концепт" з ла­тинської означає "думка, поняття", на основі чого здійснюється ототож­нення концепту і поняття, як термінів. Підставами для ототожнення цих термінів є також їх сприйняття та розуміння у зв'язку зі значенням слова, а також подібність внутрішньої форми. Так, Р. В. Угринюк зазначає, що і концепт і поняття у сучасній науці розуміються як одиниці свідомості, які стоять за словом і його значенням, адже обидва терміни вживаються на позначення двобічної ментальної сутності, "що має мовленнєве, мов­не походження і тісно пов'язана з мисленням" [13, с. 226-227]. На думку Ю. С. Степанова, і концепт і поняття однакові за своєю внутрішньою формою: "У науковій мові ці два слова також інколи виступають як си­ноніми, одне замість іншого" [11, с. 40].

Проте сьогодні концепт і поняття досить чітко розмежовані як тер­міни різних наук - поняття відноситься до сфери логіки і філософії, тодіяк концепт вживається здебільшого у математичній логіці, культуроло­гії. Крім того, ці терміни розмежовують не лише за приналежністю до певної галузі наукових знань, але й за обсягом та природою цих сутнос-тей [14, с. 16] Так, В. З. Дем'янков наголошує на розрізненні поняття, як чогось такого, про що люди домовляються, погоджуючись з умовністю його меж, і концепту, оскільки останній існує поза нашою домовленістю (посилання за В. Л. Іващенко) [8, с. 65]. На думку деяких науковців (С. Г. Воркачов, Ю. С. Степанов, В. Г. Зусман, Чернейко), концепт відрізняєть­ся від поняття своєю суб'єктивністю (концепти не лише мисляться, але й переживаються) та лінгвокультурною відміченістю [4, с. 76-77].

На думку С. Г. Шафікова та Є. М. Учайкіної, різниця між поняттям, з одного боку, та концептом, з другого боку, полягає також у сфері їх віднесеності. Так, концепт, як одиницю сублогічну, стосується повсяк­денної реалії, а поняття як сукупності суттєвих ознак означуваного, що характеризується логічною природою [16, с. 11; 14, с. 17].

Щодо відмінностей обсягу досліджуваних термінів, більшість науков­ців дотримується думки, що концепт є категорією "місткішою" від поняття. За твердженням Л. О. Чернейко концепт включає поняття, не вичерпуєть­ся ним, а охоплює весь зміст слова - і денотативний, і конотативний, який відображає знання носіїв певної культури про характер явища (предмета), що стоїть за словом, взятим в множинності його асоціативних зв'язків [15, с. 3]. Таку думку підтримує С. Г. Шафіков, згідно якого у концепт крім по­няття також можуть бути включені певні культурно-емоційні компоненти - це уявлення, асоціація та образ [16, с. 11] та Ю. С. Степанов стверджую­чи, що в структуру концепту входить все, чим характеризується поняття і, разом з тим, все те, що робить концепт фактором культури: вихідна форма, історія, асоціація, оцінка [11, с. 17].

С. Г. Воркачов визначає "правонаступність" концепту категоріям по­няття та значення: "концепт - синтезуюче лінгвоментальне утворення, яке методологічно прийшло на зміну уявленню (образу), поняттю та зна­ченню, та включило їх у в себе редукованому вигляді" [4, с. 77]. Від по­няття, на думку вченого, концепт отримав дискурсивність представлення змісту, від образу - метафоричність і емотивність, а від значення - вхо­дження його імені в лексичну систему мови.

Тому варто відокремлювати термін "концепт" від суміжних "понят­тя" та "значення" як одиниць різних сфер віднесеності та наповнення. Варто вважати концепт категорією ширшою за поняття та значення, що поєднує у собі елементи обох, при цьому, маючи додаткові характерис­тики суб'єктивності (асоціативного та емоційного наповнення) та лінг-вокультурної спрямованості.

Висновки і перспективи

1. Пропонуємо вживати термін "концепт" на позначення оперативноїодиниці свідомості, що виражена вербально різноманітними мовними (лексичними, фразеологічними, паремійними та ін.) засобами і включає окрім ментального ще й образний та емоційно-оціночний компоненти.

2. Варто відокремлювати термін "концепт" від суміжних "поняття" та "значення" як одиниць різних сфер віднесеності та наповнення. Концепт є категоріє ширшою за поняття та значення, поєднуючи у собі елементи обох, при цьому маючи додаткові характеристики суб'єктивності (асоці­ативного та емоційного наповнення) та лінгвокультурної відміченості.

3. При аналізі концептів вважаємо за доцільне спиратися на вже роз­роблену схему семантичного аналізу, не ототожнюючи його, проте, із аналізом концептуальним, а також використовувати можливі методи ви­явлення емотивно-оціночного та асоціативного компонентів концепту.

4. Перспективою дослідження є використання отриманих визначень та висновків для дослідження та репрезентації структури концептів як складових мовних картин світу носіїв різних лінгвокультур, а також по­дальшого порівняння тотожних концептів представників різних мовно-культурних соціумів у рамках зіставного мовознавства.

Література:

1.Бабушкин А. П. Концепты разных типов в лексике и фразеологии и мето­дика их выявления / А. П. Бабушкин // Методологические проблемы когнитив­ной лингвистики: Научное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный университет, - 2001. - С. 52-57.

2.Болдырев Н. Н. Концепт и значение слова / Н. Н. Болдырев // Методо­логические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный университет, - 2001. -С. 25-35.

3.Воркачев С. Г. Концепт как "зонтиковый термин" / С. Г. Воркачев // Язык, сознание, коммуникация. - М., - 2003 - Вип. 24. - С. 5-12.

4.Воркачов С. Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели // Вестник московского университета. - 2005. - № 4 - С. 76-83.

5.Голобородько К. Ю. Лінгвістичний статус концепту / К. Ю. Голобородь-ко // Лінгвістика: Зб. наук. праць - Луганськ, - 2003. - Вип. 1. - С. 16-21

6.Залевская А. А. Психолигвистичевкий подход к проблеме концепта / А. А. Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: На­учное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный университет, - 2001. - С. 36-44.

7.  Игнаткина А. Л. Специфика репрезентации концепта PUBLIC
RELATIONS
фразеологическими средствами американского и британского
вариантов английского языка // Дис. канд. филол. наук: спец. 10. 02. 04. "Гер-
манские языки" / Игнаткина Анастасия Львовна - Саратов, - 2005. - 229 с.

8. Іващенко В. Л. Науковий концепт і наукове поняття: проблема диферен-
ціації
/ Вікторія Іващенко // Українська мова. - 2005. - № 3. - С. 62-76.9.           Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования
/ В. И.
Карасик, Г. Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной
лингвистики: Научное издание. Под ред. И.
А. Стернина. - Воронежский
государственный университет, 2001. - С. 75-79.

10.Краткий словарь когнитивных терминов / [Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г]; под ред. Е. С. Кубряковой. - М., 1997 - 245 с.

11.Степанов Ю. С. Константы: словарь русской культуры: опыт исследова­ния. - М.: Школа "Языки русской культуры", 1997. - 824 с.

12.Стернин И. А. Методика исследования структуры концепта / И. А. Стернин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный универси­тет, 2001. - С. 58-65.

13.Угринюк Р. В. Проблеми узгодження категорій "поняття-значення-кон-цепт" / Р. В. Угринюк // Мова і культура. - 2007. - Вип. 9. - С. 224-228.

14.Учайкина Е. Н. Концептосфера БОГАТСТВО в англосаксонской кар­тине мира: концептуализация и категоризация // Диссертация на соискание ученой степени кандидата филол. наук: спец. 10. 02. 04. "Германские языки" / Учайкина Евгения Николаевна - Владивосток, 2005. - 197 с.

15.Чернейко Л. О. Лингвофилософский анализ абстрактного имени / Л. О. Чернейко. - М., 1997. - 320 с.

Шафиков С. Г. Категории и концепты в лингвистике / С. Г. Шафиков // Вопросы языкознания. - 2007. - № 2 - С. 3-17.УДК 811 111'06'1(075. 8)

Sobol Yuliya,

Zaporizhzhya National Technical University

 

CONTENT AND LANGUAGE INTEGRATED LEARNING

У статті досліджуються можливості вивчення іноземної мови сту­дентами технічних спеціальностей за умов використання іноземної мови в професійних цілях, а також як мови викладання фахових дисциплін.

Ключові слова: зміст і мова комплексного навчання (CLIL), ESL моделі.

Language acquisition potentialities due to implementation of a foreign language for professional purposes and as a teaching language in technical classrooms is being investigated in the article.

Keywords: content and language integrated learning (CLIL), ESL models.

The value of multilingual skills in a modern world which is gradually turning into an indivisible global village is hard to overestimate. As mobility, both virtual and physical, has increased, communication channels from face-to-face to e-mail have become increasingly important. Much communication requires the ability to use language in both oral and written form effectively. Specialists can survive and become competitive on the global labor market if they are not restricted by language barriers in their worldwide search of employment. The demand for the technical Universities graduates with a profound technical education and good command of English is outstripping supply. It encouraged language and non-language professors of our University to implement across the curriculum model of content and language integrated learning (CLIL) in the technical university classrooms, that is teaching all the mainstream subjects in English [2; 3]. The integration of language and subject-matter instruction is no longer a new trend in ESP methodology. A collaboration of the subject specialist with the language tutor while teaching self-contained courses is supposed to be "ideal" for students' progress [5]. This model of language acquisition became a break through traditional language lessons which seldom bring to high level of language proficiency. One of the undisputable advantages of such educational model is that substantial contact time with a target language is provided. Another, much more important advantage of subject-language integration is the need to use language for meaningfully educational and professional activities, and in such conditions language knowledge is effectively being turned into language skills. CLIL education was being practiced at our University for more than ten years and proved to be promising and attractive teaching technology.

During all these years the number of students willing to plunge into education conducted in English exceeded opportunities provided by the

 

© Sobol Yuliya, 2010University faculties in integrated education. English as a teaching language was chosen on the grounds that, on the one hand, it is believed to be a dominant "lingua franca" language, and on the other hand, the required number of non-language teachers who would enable students to acquire Bachelor's Degree appeared to be available only in English and only for such majors as "Electrical Engineering", "Material Sciences" and "Metallurgy". A number of restraining factors such as teacher availability and assessment, interconnection between language and subject-matter classes, learning materials provision, curriculum adjustment, exit assessment criteria, certification, etc. prevent rapid spread of CLIL educational model in University classrooms.

The requirement which all non-language professors had to meet was a good command of common and scientific (subject-specific) English. The experience of teaching subjects in English abroad and for non-residents of Ukraine was also taken into account while selecting non-language native professors. For two years they had been attending daily classes and upon the graduation of these language courses all attendees had to pass a final examination. Those attendees who demonstrated outstanding progress and good results at the final exam were granted a certificate of language acquisition. The other requirement obligatory for all non-language CLIL teachers was getting an approval by University language and non-language teachers of their lecture and seminar conducted in public. Upon completion of these requirements non-language teachers were officially permitted to teach in CLIL classes.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16