М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

Об'єктом дослідження даної статті є особливості когнітивного під­ходу до вивчення мови. Досліджуються процеси концептуалізації та ка-тегоризації як одні з важливих процесів пізнавальної діяльності людини.

Ключові слова: концепт, концептосфера, категоризація, концептуалізація.

The article deals with the peculiarities of cognitive approach to the language learning. The processes of conceptualization and categorization, being important processes in the cognitive activities of a human being, are investigated.

Key words: concept, concept-sphere, conceptualization, categorization.

Постановка проблеми у загальному вигляді, її актуальність та зв'язок із науковими завданнями. Кінець ХХ століття характеризуєть­ся появою когнітивної науки, до завдань якої належать дослідження люд­ського розуму, вивчення процесів, пов'язаних із отриманням, переробкою, збереженням, використанням, організацією та накопиченням структур знань, а також з формуванням цих структур у свідомості людини.

Виникнення такої особливої міждисциплінарної науки зумовлене тим, що людська свідомість і розум відносяться до складних та загадко­вих феноменів, адекватний аналіз яких не може бути здійснений в меж­ах окремої дисципліни. Когнітивна наука дозволяє вивчати ці феномени всебічно, інтегруючи фактологічні дані та використовуючи існуючі ме­тодики дослідження різних наук.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В наш час проблема ког-нітивного підходу до вивчення мови є об'єктом дослідження багатьох науковців, зокрема таких, як О. О. Селіванова, О. С. Кубрякова, В. З. Дем'янков, В. А. Маслова, С. Г. Воркачьов, М. М. Болдирєв.

Мета статті - простежити особливості підходу до мови з когнітивної точки зору.

Завдання статті проаналізувати систему поглядів науковців щодо процесів пізнавальної діяльності людини.

Наукові результати. Становлення сучасної когнітивної лінгвістики дослідники традиційно пов'язують із працями американських учених-лінгвістів Дж. Лакоффа, Р. Ленекера, Р. Джеккендоффа, Ч. Філлмора та ряду інших [цит. за 8, с. 365], хоча особливості засвоєння та опрацюван­ня інформації на мовній основі привертали увагу дослідників ще у ХІХ столітті [6, с. 8].

© Цьмух О. П., 2010У межах когнітивного напряму мова розглядається як невід'ємна час­тина пізнання і як найбільш характерна когнітивна здатність людини, орі­єнтована на пояснення процесів засвоєння, переробки та трансферу знань.

У когнітивній лінгвістиці вперше поставлені питання про те, якою людина бачить навколишню дійсність, судячи з мовних даних, у яко­му вигляді вона відображається в її свідомості, який досвід взаємодії з природою і собі подібними людина фіксує в мові в першу чергу і чому [5, с. 4-5]. У зв'язку з цим до завдань когнітивної лінгвістики входить з'ясування фактів репрезентації різних фрагментів світу у свідомості лю­дини та процеси їх адекватної реалізації. Окрім цього, дослідники аналі­зують механізми засвоєння мови людиною та принципи структурування цих механізмів, загальні принципи сприйняття та категоризації світу, типи ментальних процесів [3, с. 17-33].

Таким чином, у межах когнітивного підходу в центрі уваги дослідни­ків виявляється проблема сприйняття людиною навколишньої дійсності, способи репрезентації знань та досвіду людини стосовно світу в люд­ському пізнанні.

Важливими процесами пізнавальної діяльності людини вважаються процеси концептуалізації та категоризації. Дослідники трактують концеп-туалізацію як когнітивний процес структурування знань, спрямований на виокремлення певних мінімальних одиниць людського досвіду. Це про­цес, що, на думку О. С. Кубрякової, полягає "в осмисленні інформації, яка надходить до нього та призводить до виникнення концептів, концептуаль­них структур та всієї концептуальної системи в мозку (психіці) людини" [4, с. 93]. Подібне визначення знаходимо у М. М. Болдирєва: "Концептуа-лізація - це мисленнєве конструювання предметів та явищ, що призводить до виникнення певних уявлень про світ у вигляді концептів." [1, с. 22]. З. Д. Попова та Й. А. Стернін також вважають, що результатом концепту-алізації є концепт, мисленнєве відображення виділених ознак даної сфери, що виступає денотатом концепта, тобто тією реальною сферою, яка зна­йшла в концепті мисленнєве відображення [6, с. 121].

Реальний світ не хаотичний, а структурований, у ньому наявні поді­бності, відмінності та інші відношення, що визначають його онтологію і незалежні від нашої свідомості. Пізнання людиною оточуючого світу відбувається на основі порівняння, співставлення із уже відомими фак­тами та явищами, тобто людина пізнає нове через знання, що в неї вже наявні. Процес членування світу на дискретні сутності та групи таких сутностей, підведення явища, об'єкта чи процесу під певну рубрику до­свіду є процесом категоризації [4, с. 42-45]. Функція категоризації - по­діл світу на категорії та віднесення конкретних предметів та подій до цих категорій - є однією з найважливіших функцій людської свідомості [1,

с. 23].Один з постулатів когнітивної лінгвістики полягає в тому, що зна­ння людини про світ організовуються та зберігаються у вигляді певних концептуальних структур - концептів (М. М. Болдирєв, 2000; С. Г. Вор-качьов, 2002; З. Д. Попова, Й. А. Стернін, 2007; А. М. Приходько, 2008).

Як зазначає С. Г. Воркачьов, з початку 90-х років у російській лінг­вістичній літературі почали активно вживатись слово "концепт" та його протермінологічні аналоги "лінгвокультурема", "міфологема", "логое-пістема". Перегляд традиційного логічного змісту концепта і його пси­хологізація пов'язані в першу чергу із зміною в кінці минулого століття наукової парадигми гуманітарного знання, коли на місце пануючої сці-єнтичної, системно-структурної парадигми прийшла парадигма антро-поцентрична, функціональна, що повернула людині статус "міри всіх речей" та повернула її в центр всесвіту [2, с. 5-7].

В наш час науковці визнають, що саме концепт є ключовим поняттям когнітивної лінгвістики [6, с. 29]. Та незважаючи на те, що поняття кон­цепт можна вважати для сучасної когнітивістики усталеним, зміст цього поняття варіює в концепціях різних наукових шкіл та окремих учених.

Так, О. С. Кубрякова пропонує таке визначення концепта: ". опера­тивна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу, відображеної в людській психіці" [4, с. 91].

На думку З. Д. Попової та Й. А. Стерніна, концепт - це "дискретне ментальне утворення, що є базовою одиницею мисленнєвого коду лю­дини, має відносно впорядковану внутрішню структуру, являє собою ре­зультат пізнавальної (когнітивної) діяльності особистості та суспільства і несе комплексну, енциклопедичну інформацію про відображуваний предмет чи явище, про інтерпретацію даної інформації суспільною сві­домістю та ставлення суспільної свідомості до даного предмета чи явища

[6, с. 34].

А. М. Приходько вважає концепт таким складноструктурованим фе­номеном, "у якому поняттєве начало, проходячи через сито етнопсихо­логічної оцінки, органічно сполучується з лінгвокультурним" [7, с. 55].

Отже, вчені погоджуються, що концепт є одиницею ментального рів­ня і являє собою сукупність ознак, структурованих певним чином. Кон­цепт містить у собі все знання людини про той чи інший об'єкт дійсності.

Висновки та перспективи подальших розвідок. З вищесказаного можемо зробити висновок, що в межах когнітивного підходу у центрі уваги дослідників виявляється проблема сприйняття людиною оточую­чої дійсності та способи репрезентації світу в людському пізнанні. Важ­ливими процесами пізнавальної діяльності людини є процеси категори-зації та концептуалізації.

Знання людини про оточуючий світ організовуються та зберігаються у вигляді певних концептуальних структур - концептів. Оскільки кон­цепт знаходить відображення в мові, то саме мова забезпечує доступ до концептів і дає можливість реконструювати їх.

Література:

1.Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской фи­лологии. Тамбов: Изд-во Тамб. Ун-та, 2000. - 123 с.

2.Воркачев С. Г. Концепт счастья в русском языковом сознании: опыт лингвокультурологического анализа. Краснодар, 2002. - С. 5-7.

3.Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпре­тирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. № 4. - С. 17-33.

4.Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов. - М.: Филол. ф-т МГУ им. М. В. Ломоносова, 1997. - 245 с.

5.Кубрякова Е. С. Семантика в когнитивной лингвистике (о концепте кон­тейнера и формах его обьективации в языке) // Изв. РАН. Сер. Лит. и Яз. -1999. - т. 58. - № 5-6. - С. 3-12.

6.Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. -М.: АСТ: Восток - Запад, 2007. - 314, [6] с. - (Лингвистика и межкультурная коммуникация. Золотая серия).

7.Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. - Запоріжжя: Прем'єр, 2008. - 332 с.

Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. -Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.УДК 378. 147:811. 111

Чекаль Г. С., Жилко Н. Н.,

Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя, м. Ніжин

ШЛЯХИ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЧАСОВИХ ФОРМ АНЛІЙСЬКОГО ДІЄСЛОВА У ВИЩИХ МОВНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

У статті аналізуються типові помилки студентів факультету іно­земних мов у вживанні часових форм англійського дієслова та причини виникнення цих помилок, а також пропонуються шляхи їх подолання.

Ключові слова: типові помилки, орієнтація у часі відбування подій, співвідношення подій у часі, орієнтація на контекст, комп'ютерні вправи для самостійної підготовки.

The authors analyse common errors of students in using tense forms of the English verb, determine the causes of their occurrence and give recommendations to form stable grammatical habits.

Key words: common errors, orientation as to the time of the actions occurrence, time correlation of the actions, orientation on the context, computer exercises for individual work.

Значні труднощі оволодіння часовими формами англійського дієсло­ва пов'язані із низкою об'єктивних та суб'єктивних причин: 1) можли­вою інтерференцією з українською мовою, де 16 формам англійського дієслова відповідає лише три часові форми в українській мові; 2) недо­сконалістю чинних підручників з практики та з граматики англійської мови, за якими працюють студенти на факультетах іноземних мов; 3) неефективною методикою планування та проведення практичних занять з граматики англійської мови.

Висновки відносно вищезгаданих пунктів 2 і 3 були зроблені на осно­ві тестування студентів 5-го курсу Ніжинського державного університе­ту імені М. Гоголя, ознайомлення з посібниками з практичної граматики, які використовувалися студентами 1-го курсу, а також послідовності ви­вчення часових форм дієслова згідно з робочими планами викладачів.

Наведемо далі типові помилки студентів 5-го курсу у вживанні часо­вих форм англійського дієслова.

1. Відсутність орієнтації у часі здійснення подій у текстах, що не міс­тять прислівників часу.

Наприклад, виконуючи завдання поставити дієслово, що дається в дужках, у відповідну часову форму, більшість студентів не розпізнали співвідношення подій в такому тексті:

Professor Baker andMrs. Baker knew each other when they (1 be) children but they (2 see/not) each other for six years when they (3 meet) on a ship going

© Чекаль Г. С., Жилко Н. Н., 2010to England. They (4 go) to the same elementary school and the same high Майже всі студенти поставили дієслово go у формі Past Simple, в той час як ця дія передувала зустрічі персонажів тексту на кораблі.

Заміна інфінітива у дужках на форми the Past Simple у пункті 4 (went) призводить до кумедної ситуації, коли дорослі люди зустрілися після ба­гатьох років розлуки і пішли разом до школи.

2. Хибне уявлення про вживання часових форм з певними обставина­ми часу.

Наприклад, перекладаючи текст про робочий день, студенти, замість Past Simple, оскільки в тексті йшлося про ряд послідовних дій, вживали the Past Continuous з обставинами часу "from ... to", а з обставинами часу "for ... hours/minutes"" вони вживали the Past Continuous, the Past Perfect Continuous і навіть the Present Perfect Continuous.

Наведемо текст для перекладу:

Я встав о сьомій ранку, з 7 до 7. 15 робив ранкову зарядку, потім протягом 10 хвилин прибирав у кімнаті, після чого поснідав і пішов до університету.

В даному реченні йдеться про ряд послідовних дій у минулому, що вимагає вживання форми the Past Simple.

Слід окремо підкреслити, що студенти вживали форму Continuous із виразом "for . hours/minutes", в той час як цей вираз вживається тіль­ки з часовими формами the Perfect Continuous та з формами часів групи Simple.

3. Труднощі засвоєння часових форм пов'язані, значною мірою, з іс­тотними розбіжностями у вираженні часових відносин в англійській та українській мовах. Так, одна й та сама форма дієслова "працювала" може відповідати різним часовим формам англійського дієслова. Наведемо такі приклади:

 

1. Ольга працювала в шпиталі до війни. Olga worked at the hospital before the war.

2. Ольга працювала в шпиталі перед тим як почалась війна. Olga had worked at the hospital before the war started.

3. Ольга працювала в шпиталі три роки перш ніж почалась війна. Olga had been working at the hospital for three years before the war

started.

4. Ольга працювала над доповіддю, і я не хотів відволікати її. Olga was working at her report, and I did not want to interfere.

5. Ольга працювала в шпиталі і добре знається на цих проблемах. Olga has worked at the hospital and is well aware of the problem.

6. Ольга працювала в шпиталі три роки.

Olga has been working at the hospital for three years.

Вибачте мене за одежу. Я працювала в саду.Excuse my clothes. I have been working in the garden.

Таким чином форми дієслова минулого часу в український мові має відповідати шість часових форм англійського дієслова: the Past Simple, the Past Perfect, the Past Perfect Continuous, The Past Continuous, the Present Perfect, the Present Perfect Continuous.

Розглянемо далі об'єктивні фактори, що спричиняють труднощі у за­своєнні часових форм англійського дієслова. Останнім часом на факуль­тетах іноземних мов спостерігається тенденція поєднувати на першому курсі всі аспекти мови в курсі практики мовлення. Таким чином послі­довність вивчення граматичних тем диктується не логікою предмета, а змістом текстів у підручнику, що використовується у навчанні. Так під­ручник під редакцією В. Д. Аракіна [1] передбачає таку послідовність вивчення часових форм англійського дієслова:

I семестр

The Present Indefinite Tense The Past Indefinite Tense The Present Continuous Tense

II семестр

The Present Perfect Tense The Past Continuous Tense The Future Indefinite Tense The Future Continuous Tense The Past Perfect Tense The Future-in-the-Past Tense The Sequence of Tenses The Passive Voice

The Present Perfect Continuous Tense The Future Perfect Tense

Наведена послідовність вивчення (арадше п о в т о р е н н я часових форм, адже в середній школі вони вже вивчалися) не сприяє розумінню значення складної системи часових форм англійського дієслова та фор­муванню сталих навичок та вмінь їх використання у мовленні.

Поруч із основним підручником з практики мови на 1-му курсі [1] Ні­жинського державного університету ім. М. Гоголя використовуються посібники з практичної граматики, які містять низку корисних вправ, але які важко узгодити із вправами основного підручника і зберегти при цьому раціональну послідовність у формуванні сталих навичок уживання часових форм.

Наведемо далі наше бачення методики викладання часових форм ан­глійського дієслова на 1-му курсі факультету іноземних мов.

2. 1. Практична граматика повинна бути окремою дисципліною, почи­наючи з 1-го курсу навчання.Послідовність опрацювання часових форм повинна враховувати труднощі їх засвоєння у порівнянні з інтерферуючими часовими формами.

3. Для подолання міжмовної інтерференції слід пропонувати сту­дентам вправи на переклад з рідної мови, коли одна й та сама форма українського дієслова в залежності від контексту може мати різні від­повідники в англійської мові.

4. Значну кількість тренування слід проводити не на окремих речен­нях, а на текстовому матеріалі.

Яскравим прикладом залежності вживання часових форм від кон­тексту можуть слугувати початки двох текстів:

1  текст: The well-known singer Enrico Caruso (1. drive) once not far from New York. It so happened that his car went out of order and he had to spend some time in the house of a farmer while his car (2. be) fixed. ...

2  текст: At about two o'clock on a cold winter night, a doctor (1. drive) seven miles in answer to a telephone call. On his coming the man who had called him in said:

В першому тексті слід використати the Past Continuous для визначен­ня часового фону решти подій тексту.

У другому тексті, незважаючи на обставину часу "at about two o'clock", слід вжити the Past Simple, тому що початок другого речення (On his coming) свідчить про те, що у даному випадку мається на увазі ряд послідовних дій у минулому.

5. У вправах необхідно передбачити ілюстрацію вживання різних ча­сових форм з однаковими обставинами часу.

Корисним буде в цьому завдання для студентів продовжити ситуації, в яких вживаються різні часові форми з однаковими обставинами часу. Наприклад, студентам дається завдання закінчити такі речення: He had breakfast at 7 o'clock ... He was having breakfast at 7 o'clock ...

Можливе таке завершення першого речення: ... and then went to the university.

В другому випадку продовження може бути таким: . when suddenly somebody knocked loudly at the door.

6. У тренувальних вправах слід передбачити певну кількість текстів, де відсутні обставини часу і де вживання часових форм залежить від розумін­ня порядку того, як події тексту розташовані в просторі реального часу.

3 метою вдосконалення навичок вживання часових форм англійської мови на факультеті створено посібник комп'ютерних вправ для самостійної роботи студентів. Посібник був розроблений магістрантами Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя під керівництвом Г. С. Чекаль.

Посібник "Review of the Tense Forms of the English Verb" структурно складається з 6 блоків, що відповідають парам часових форм, при засто­суванні котрих у мовленні студентів спостерігаються типові помилки:

  the Present Simple VS the Present Progressive

  the Present Perfect VS the Past Simple

  the Present Perfect Simple VS the Present Perfect Continuous

  the Past Simple VS the Present Perfect Continuous

  the Past Simple VS the Past Perfect

  різні часові форми для передачі майбутньої дії. Кожний блок має таку структуру:

  вправи для попереднього тестування (Check Yourself);

 

  граматичний матеріал-довідка щодо особливостей значення та вжи­вання тієї чи іншої часової форми;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16