М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

На даний час лінгвістичний підхід до аналізу проблеми комунікації спостерігається у представників лінгвістичної прагматики і теорії мовної діяльності. Що стосується прагматики, то вона, виникнувши в рамках семіотики як її частина в 30-ті рр. XX ст., покликана вивчати сферу від­носин знаків і тими, хто ними користується - мовець, слухач, пишучий, читаючий. Одне з основних понять лінгвістичної прагматики - мовлен­нєвий акт (МА) - є елементарною одиницею мовного спілкування і ви­значається як "акт вимови мовця деякого висловлення, яке побудоване відповідно до правил певної мови, має деякий пресупозиційний зміст та ілокутивну силу, орієнтовану на адресата" [3, 38].

Мовленнєві акти розглядаються в роботах багатьох авторів: [Austin J. L., 1962; Searle J. R., 1975; Beck G., 1980; Ballmer Т., Brennenstuhl W., 1981; Kreckel M., 1981; Clark H. H., Carlson T. У., 1982; Partridge J. G., 1982; Weigand E., 1989; Allan Бо., Brown G., Remlinger Бо., Smith В., Taimen D, Yule G.; По-чепцов О. Р., 1986; Романів A. A., 1988, Вундерліх Д., Арістов С. А., Арутю­нова П. Д., Булигина Т. В., Вежбіцкая А., Вольф Е. М., Гак В. Р., ГерасимоваО. І., Гловінськая М. М,, Дементьев В. У., Демьянков В. 3., Дьячкова І. Р., Елагина І. Р., Кожін А. Н., Матвєєва Т. В., Падучева Е. У, Сусов І. П., Федо­рова Л. Л., Формановськая П. І., Франк Д., Шмельова Т. В. та ін.

Розкриваючи методологічні основи теорії мовленнєвих актів, В. В. Ла-зарєв відзначає: "Ставлення мовця до комунікативного факту є або оцін­кою, або активною діяльністю, направленою на адресата" [5, с. 3]. Єдиний мовленнєвий акт представляється як трирівнева освіта: локуція, ілокуція і перлокуція [7, с. 86-88]. "Локутивний акт у сучасному розумінні є здій­сненням дії вимови, ілокутивний акт - здійснення дії в процесі вимови. Перлокутивний акт - здійснення дії внаслідок вимови" [2, с. 5]. Необхід­ним і значущим для Hainero дослідження є поняття ілокутивної і перлоку-тивної сили, де ілокутівна сила показує, який комунікативний намір мов­ця при вираженні змісту висловлення, тобто чого хоче досягнути мовець, вимовляючи даний вислів [3, с. 39]. В той час, як перлокутивна сила по­казує, яка дія, яку дане висловлення спрямовує на адресата: розширення інформативності адресата, зміни в емоційному стані, поглядах і оцінках адресата; вплив на здійснення ним дії; естетичний ефект і т. д. В той час, як перлокутивна сила показує, як впливає, дане висловлення на адресата: роз­ширення інформативності адресата, зміни в емоційному стані, поглядах і оцінка адресата; вплив на виконані ним дії; естетичний ефект і т. д.

Мовленнєві акти розбиваються на класи, які зустрічаються в працях різних авторів. Автор теорії мовленнєвих актів англійський філософ Дж. Остін виділяв такі мовні дії, як вердиктиви (вердикт - вирок), екзерси-тиви (акти здійснення влади), комісиви (акти зобов'язань), бехабітиви (акти загальної поведінки - вибачення, лайка і т. п.) і експозитиви (акти-пояснення) [7, с. 119].

Особливу увагу в ході вивчення МА Дж. Остін приділяє такому типу висловлення як перфомативи (від perform - виконувати, здійснювати), котрі виражають істинне значення всьго акту. Пефомативи передбача­ють існування спеціальної групи висловлень, виконання яких насправ­ді дорівнює дії, названій дієсловом. Дж. Остін пропонує розрізняти два види перфомативів: експліцитні та імпліцитні. Експліцитні перфомативи включають у свій склад перфомативні дієслова, тобто ті, які називають дію, яка здійснюється в момент мовлення.

Д. Вундерліх розмежовує мовленнєві акти за їхніми функціями, виді­ляючи директиви, комісиви, еротетиви (питання), репрезентативи, сатис-фактиви (певною мірою відповідають експресивам), ретрактиви (заяви про неможливість виконати обіцянку), декларації і вокативи (звертання) [12, с. 44-45].

М. Крекель класифікує мовленнєві акти за трьома ознаками: 1) орієн­тація на мовця або на слухача; 2) орієнтація на когнітивну, інтерактивну або акціональну сферу; 3) орієнтація на теперешнє, минуле або майбутнє.У праці А. Л. Романова дана детальна класифікація мовленнєвих ак­тів, яка включає 14 типів мовних дій: комісиви (обіцянка, парі), експо-зитиви (роз'яснення, загроза), пермісиви (згода), сатисфактиви (докори, акти похвали), регламентиви (формули соціального етикету), ін'юктиви (накази, вимоги), реквестиви (прохання, благання), інструктиви (за­прошення), дескриптиви (описи), аргументу тиви (доводи), констативи (ствердження), наративи (оповідання) [10, с. 55].

Нами була взята за основу класифікація Дж. Серля, яка включає:

-   репрезентативи або асертиви - інформативні мовленнєві акти (по­відомлення);

-   директиви - акти спонукання (спонукання до дії, запитання, про­хання, наказ і т. д.);

-   комісиви - акти прийняття зобов'язань (договори, клятви і т. п.);

-   декларативи - акти-встановлення (призначення на посаду, вирок, наказ, присвоєння імен і звань і т. д.);

-   бехабітиви - акти, пов'язані з суспільною поведінкою (поздоров­лення, похвала і т. д.). Дані акти включають поняття реакції адресата;

-   експресиви - акти, що виражають емоційний стан, формули соціально­го етикету (схвалення, похвала, комплімент, співчуття і т. д.) [11, с. 181-185].

Р. О. Якобсон надавав перевагу називати емоційний стан або емо­ційність, емотивністю, оскільки даний стан пов'язаний "із прагненням справити враження наявності певних емоцій, справжніх або удаваних". Таким чином, дотримуючись його формулювання, эмотивнють виража­ється в експресивах, а реакція на емоційний стан - в бехабітивах, при­чому останнє є поведінковою реакцією, яку можна спостерігати неза­лежно від того, яке завдання було поставлено учасниками мовного акту. За допомогою експресивів, як вважає Дж. Серль, виражаються відчуття і відносини: "... їх ілокутивна мета - це вираження психічного стану, специфікованого в умовах щирості" [11, с. 15]. Окрім цього, експреси-ви виражають або стимулюють суб'єктивне ставлення до сказаного. Зі сторони адресата - це посилення, виділення, акцентування висловлення, відступ від мовного стандарту, норми, вираження почуттів, емоцій і на­строїв, надання висловленню емоційної сили, оцінки, досягнення образ­ності і створення естетичного ефекту. З боку адресата - це утримання і посилення уваги та рефлексії, виникнення емоцій і почуттів.

Лінгвістичною особливістю експресивів є головним чином відхилен­ня від стереотипів у використанні мовних одиниць різних рівнів. Лек­сичні носії включають різні групи експресивної лексики, а також тропи (метафору, метонімію, гіперболу, літоту, антономазію і ін.). Синтаксичні засоби експресивності вміщують типові модифікації стройових синтак­сичних одиниць, що володіють емотивним значенням. Це - ампліфіка­ція, зміна порядку слів, паралельні синтаксичні конструкції, синтаксичніповтори, неповні речення та ін. Особливу групу типових модифікацій складають риторичні фігури (зевгма, хіазм, енимона і ін.) і деякі пору­шення синтаксичного ряду (реприза або антиципація). Разом з системно-мовними засобами, для створення експресивності використовуються також паралінгвістічні засоби: міміка і пантоміміка (жестикуляція), гуч­ність і тембр голосу в усному мовленні й іконічні засоби (піктограми, малюнки) в письмових текстах.

Буденне мовлення характеризується безпосередньою експресивнісь-тю, і завжди слід мати на увазі, що формальна система звуків, слів, гра­матичних форм, буквосполучень і речень несе у собі навмисну або нена­вмисну експресивну символіку.

На наш погляд, до експресивів можна віднести всі ті види висловлень, які інтерпретуються як оціннюючі (схвалення, несхвалення і т. п.) або включають оцінний елемент в свою інтерпретацію (образа, комплімент, похвала і т. п.). Таким чином, клас експресивів доцільно розуміти значно ширше, чим це робить Дж. Серль, зараховувавши до них: а) обумовлені соціальними конвенціями вибачення, подяку і т. п. і б) оцінні висловлен­ня, які належать індивідуальним суб'єктам, що мають за свою ілокутивну мету виразити емоційний стан мовця і/або емоційно справити на слухача враження, засноване на схваленні і осуді в широкому значенні слова.

Власне експресиви не завжди мають, на відміну від вибачень, подяк і т. п., усвідомлену ілокутивну мету, вони можуть бути орієнтовані, перш за все, на емоції мовця. Природа перлокутивного ефекту таких висловлень, як "Пробач мене " і "Молодець!", також різна: у першому випадку на пер­шому плані є раціональна сторона, яка використовує соціальні конвенції, в другому - переважає емоційний чинник. Проте, обидва типи висловлень безпосередньо або опосередковано емоційно впливають на адресата.

В основі мовленнєвого акту лежить інтенція мовця, тобто бажання, для реалізації якого будуть зроблені певні кроки. Інтенція може маніфес­тувати (що виявляється) і латентна (прихована). Латентна інтенція, як пише О. Г. Почепцов [9, с. 74, 82], лінгвістичному аналізу не піддається, а маніфестуюча інтенція може бути заданою і виводитись.

Спілкування на рівні значення, що виводиться, завжди присутнє у нормальній людській взаємодії; учасники спілкування завжди щось до­мислюють. Проте, міра явно вираженого змісту і міра змісту, що мається на увазі, можуть виходити за рамки очікувань адресата. Багато залежить від жанру і умов спілкування.

Підвищене використання в мовленні імплікатур, значень, що виво­дяться, відзначає В. У. Богданов, підвищує статус мовця в очах адресата і статус адресата у власних очах: мовець виглядає розумним, який роз­бирається в тонкості мовленнєвого спілкування, й адресат розуміє, що мовець довіряє його здогадливості.Імпліцитні мовленнєві акти виводяться адресатом завдяки комуніка­тивній компетенції. Тобто, учасники мовленнєвого акту володіють фон­дом загальних мовних навиків (мовною компетенцією), знань і уявлень про світ (фонові знання). Фонові знання є основою спілкування, До скла­ду мовнленнєвого акту входить стан мови і той фрагмент дійсності, до якого відноситься його зміст; окрім цього, спілкування завжди залежить від соціальних ролей. Беручи до уваги умови спілкування і соціальних ролей загальне правило комунікації звучить таким чином: "чим менш знайомі один з одним комуніканти і чим більш офіційним є спілкування, тим більше ритуалізований характер матиме це спілкування" [3, с. 12]. Це виявляється у виборі форми спілкування, її стратегії.

Усі ці чинники стосуються экстралшгвистичних факторів спілкуван­ня і мають потребу у наявності механізмів, які забезпечили б їх зв'язок з власне лінгвістичними засобами комунікації. Механізмом зв'язку тут є прагматична пресупозиція. Прагматична пресупозиція визначається як судження, яке повинне бути відомим слухачу, щоб висловлення було нормативним, тобто доречним, прагматично оправдованим в контексті спілкування. Під контекстом спілкування розуміється ситуація спілку­вання в цілому - з її учасниками, характером їхніх взаємостосунків, уяв­леннями, знаннями, життєвим досвідом мовців [1].

Комуніканти можуть сприймати ситуацію або використовувати збере­жені в пам'яті знання / думки про мовця і його якостях, а також інформа­цію про якості комунікативної ситуації; знання/думки про характер вза­ємодії і структуруі комунікативних ситуацій; знання/думки, отриманні з попередніх мовленнєвих актів, як на мікро-, так і на макрорівні [4, с. 15].

Література:

1. Арутюнова Н. Д. Об объекте общей оценки // Вопросы языкознания. -1985. - № 3. - С. 13-14

2. Беляева Е. И. Грамматика побуждения: английский язык. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1992. - 168 с.

3. Богданов В. В. Речевое общение: прагматические и семантические аспекты. - Л.: ЛГУ, 1990. - 80 с.

4. Дейк Т. А. Язык, Познание. Коммуникация / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.

5. Лазарев В. В. Методологические основы методический потенциал те­ории речевых актов // Речевые акты в лингвистике и методике: Сб. науч. тр. - Пятигорск: Изд-во ПТПИИЯ, 1986. - С. 3-10.

6. Лакофф Д. Мышление в зеркале классификаторов // Нов. в зарубеж. лингвистике. - М.: Прогресс, 1988. - С. 12-51.

7.Остин Д. Слово как действие // Нов. в зарубеж. лингвистике. - М.: Про­гресс, 1986. - С. 314-382.Панфилов В. З. Философские проблемы языкознания. - М.: Наука, 1977.

 

-   287 с.

9.Почепцов Г. О. О коммуникативной типологии адресата // Речевые акты в лингвистике и методике: Сб. науч. тр. - Пятигорск: Изд-во ПТПИИЯ, 1986.

-   С. 10-17.

 

10.Романов А. А. Системный анализ регулятивных средств диалогическо­го общения. - М.: Ин-т языкозниния АН СССР, 1988. - 183 с.

11.Серль Дж. Р. Клиссификация иллокутивных актов // Пов. в зарубеж. лингвистике. - М.: Професс, 1986. -С. 170-194.

12.Сусов И. П. Семантика и прагматика предложения. - Калинин: Изд-во Калинин. Ун-та, 1980. - 51 с.

13.Толстой Н. И. Этнолингвистика в кругу гуманитарных дисциплин // Русская словесность: Антология. - М.: Academia, 1997. - 320 с.

14.Black M. Linguistic relativity: Theoretical ideas of Benjamin Lee Whorf // the philos. rev. - 1959. - P. 228-238.

15.Calvet L-J. Linguistique et colonization. - P., 1974. - 375 p.

16.Hall E. T. The Silent Language. - N. Y.: Doubleday, 1959. - 240 p.

Quine W. V O. Word and Object. - Cambr. et al., 1960. - 294 p.УДК 81'33

Широких О. В.,

Горлівський державний педагогічній інститут іноземних мов

ЛІНГВІСТИЧНА СПЕЦИФІКА КОМУНІКАЦІЇ В СВІТОВІЙ ІНФОРМАЦІЙНІЙ МЕРЕЖІ

Аналізуються загальних особливостей мови спілкування в сфері росій­сько- та україномовних сайтів Інтернету, тобто у зонах російських та українських чатів, форумів.

Ключові слова: комп'ютерні технології, Інтернет, віртуальні кому­нікація, сайт, чат, форум, нік, логін.

Analyzed the general features of language communication in Russian and Ukrainian Internet sites, ie in areas of Russian and Ukrainian chat, forums.

Key words: computer, Internet, virtual communication, website, chat, forum, nick, login.

Процес швидкого розвитку і використання комп'ютерних технологій та Інтернету в усіх сферах життєдіяльності людини прискорив і лінг­вістичний процес номінації в цій галузі. На сьогодні питанням розви­тку словникового складу, словотворчих номінацій, стилів, що існують у мові-Інтернету, займаються такі вчені, як Л. В. Шаліна, Н. С. Валгіна, Р. К. Потапова, С. А. Матвєєва, А. В. Ходоренко, Н. В. Реконвальд, Н. В. Кузнецова тощо.

Метою нашого дослідження є опис загальних особливостей мови спілкування в сфері російсько- та україномовних сайтів Інтернету, тобто у зонах російських та українських чатів, форумів.

Для повноцінного опису впливу інформаційних технологій на роз­виток мовної системи нам необхідного вирішити ряд задач: визначити мовну специфіку віртуальної комунікації, дослідити вплив її на мовну систему користувачів, встановити активні моделі номінації в Інтернет-комунікації.

Об'єктом дослідження обрано комп'ютерно-опосередковану кому­нікацію, що відбувається у режимі реального часу, предметом є аналіз загальних особливостей мови спілкування в сфері російсько- та україно­мовних сайтів Інтернету, тобто у зонах російських та українських чатів, форумів.

Актуальність запропонованої теми полягає в тому, що сьогодні Інтернет є невід'ємним засобом спілкування. Мова, якою спілкуються користувачі, знаходиться під впливом англійської мови, молодіжного сленгу, жаргону програмістів тощо. На її стан впливають такі фактори, як швидкість набору повідомлення, анонімність, поліадресність спілку­© Широких О. В., 2010вання, інформаційна мультимодальність (музичні вставки, відео- та ау-діоілюстрації).

У лінгвістичних роботах останнього часу відображений інтерес до­слідників до жанрової панорами Інтернет-комунікації, запропонована низка жанрових типологій у цій комунікативній сфері, до яких деякі вче­ні відносять і сайт.

В структуру сайту входять компоненти, що характеризуються оче­видною комунікативною орієнтованістю. Усі форми комунікації на сайті (форум, чат, гостьова книга, електронне листування) забезпечують орга­нізацію спілкування на регулярній основі, надаючи відвідувачеві можли­вість вибору найбільш прийнятних і зручних форм спілкування.

З урахуванням характерних властивостей цього жанру Інтернет-комунікації паралінгвістичні засоби оформлення сайтового тексту мо­жуть мати таку класифікацію: іконічні (фотографії, малюнки, схеми, таблиці, символи, формули); аудіальні (музичні, мовні фрагменти); мультимедійні (інтеграція графіки, звуку, динаміки).

Одним із найяскравіших і найсвоєрідніших різновидів комп'ютерно-опосередкованої комунікації, беззаперечно, є чат-комунікація. Чат -текстовий діалог у реальному часі, розмова в Інтернеті, який за своїми ознаками нагадує полілог в реальному часі, дозволяючи спілкуватися декільком учасникам одночасно. Як різновид обміну непідготовленими, спонтанно створюваними писемними висловлюваннями, чат породжує нову форму мовленнєвої взаємодії - писемне розмовне мовлення [5].

Як стверджує Д. Кристал, телеконференція, або форум, - це одна із різновидів чатів [8, с. 11]. Це так звані асинхронні чати, які представля­ють собою тривалі розмови на певну тему, в яких можуть брати участь користувачі, що зацікавлені тією чи іншою темою. У межах форуму всі учасники дотримуються певної тематики, що, відповідає основній те­матичній спрямованості сайту. Усі повідомлення зберігаються у вигля­ді розгалуженого дерева, аналіз якого дозволяє прослідкувати за ходом розгортанням дискусії. Але на відміну від спілкування в реальному часі, учасники форуму мають можливість обміркувати репліки співрозмовни­ків, відповісти на них підготовленими висловлюваннями. По-друге, ча­сова дистанційність відповіді на репліки, можливість її обмірковування дозволяє максимально наблизитися до теми всього форуму, що є нео­дмінною умовою участі в дискусії [3].

В текстах форумів можна виділити ряд комунікативно значущих від­різків: заголовок, основна частина тексту, що являє собою розвиток ідеї, заключену в темі повідомлення та підпис.Князъ         18. 12. 2009, 12:31 Создаие и продвижение

Новичок                             сайтов в Украине.

Читаем статьи про маркетинг

Пол: Мужской Возраст: 28 Сообщений: 17

Репутация: 11                    Все. На ваш сайт приходит ежедневно 700 чело-

век с гугла, 200 с яндекса и еще 150 с контекста. Задача рекламного агентства на этом выполнена по сути. Покупают ли они? Можно ли улучшить конверсию? Это уже другие услуги

І ірофиль


Вернуться к началу

 

Letodaus Новичок

Пол: Мужской Адрес: Одесса Возраст: 40 Сообщений: 43 Репутация: 14

19. 12. 2009, 11:45 Создаие и продвижение сай­тов в Украине.

Читаем статьи про маркетинг

и кто в одессе хорошо умеет делать конверсию посетителей в покупателей интернет магазина?

Вернуться к началу

профиль'

 

 

Перш за все, відбулися зміни в презентації та організації писемного тексту, які відбиваються у наступних зонах: дизайн сторінки, викорис­тання ілюстрацій та кольору.

Інтернет-спілкування перебуває у фокусі уваги не лише лінгвістів, а й спеціалістів у галузі психології, політології, соціології, філософії, журна­лістики та методики викладання іноземних мов. З цієї точки зору можна вважати особливо важливим значення найменування (нік, логін) корис­тувача Інтернету. Під ніком ми розуміємо ім'я, яке обирає людина для спілкування у мережі Інтернет; воно може бути виражене словом, сло­восполученням, реченням, різноманітними стилістичними прийомами. Логін - це ім'я, яке, на відміну від ніка, виражене справжнім прізвищем або іменем користувача Інтернету. Обране найменування впливає як на можливість входження до того чи іншого сайту, так і на відношення до комунікантів і взагалі на досягнення мети комунікації. Існують певні графічні обмеження для створення імені в мережі Інтернет: при реєстра­ції - введенні логіну допускається не більш 32 символів; якщо ж логін перевищує цю кількість знаків, то система автоматично "відріже" зайве. Ця вимога викликає такі нестандартні графічні характеристики імен, як: усікання кінцевих елементів або букв імені: Ласкова_львица_2004, ЗнакомлСхорошими; випадання тих або інших букв у будь-якій частиніімені: Нжный_Демоненок; відсутність пропусків між окремими лексич­ними елементами: ВстречаКиев35 [6].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16