М І Гнатюк - Наукові записки в 16 - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 

Non-lexical items are referred to disfluencies. Disfluencies (or disfluency markers) are defined as parts of speech which do not seem to add to the main content of the dialogue [9]. Disfluences include hesitations and pauses in speech (filled and unfilled), word and phrase repetitions, units of ritualized speech, false starts (or restarts), self-corrections and nonsense words.

Our study has shown that male and female participants of broadcasted interviews heavily use units of ritualized speech, nonsense words, repetitionsand self-corrections. Units of ritualized speech are words and phrases that are repeated often, such as you know, you see, I mean. Speakers tend to use these units in the middle of their turn. They use them when they feel insecure or when they need to know that the listener is following the message before they continue. These expressions may also be used out of habit or as a way of filling space as the speaker gathers his or her thoughts. I see is often used at the beginning of the speaker's turn either to express comprehension or to interrupt the current speaker.

When radio interview participants are uncertain of their message or when they are nervous, they use nonsense words and repetitions. Nonsense words, word and phrase repetitions and self-corrections are often accompanied by unfilled or less frequently filled pauses. It is worth noting that the use of repetition as disfluency should not be confused with its usage as a stylistic device.

Hesitations, which are defined as words taking more than a natural amount of time to produce [9], are minimal in interviewer-interviewee communication as well as false starts.

In general, disfluencies occur within phrases. The only case where disfluencies do not precede a phrase (a noun phrase, a verb phrase, prepositional phrase etc) is when the speaker is interrupted. It is also worth mentioning that disfluency markers are more frequently found in male and female interviewees' utterances as their speech is unprepared.

Conclusion: Our analyzes of English radio interview texts allows us to conclude that in interviewer-interviewee communicative interaction male speakers follow a strategy of dominance using the tactic of simple interruption and overlapping of speech. This result of our research supports the earlier works devoted to gender peculiarities of casual conversation. But we have also found out that male participants of radio interviews, as well as female speakers, frequently use in their speech non-lexical items which function in the investigated interviews as cooperative elements of conversation. Thus, we can not state that men are always competitive in radio interview communication. As for the usage of disfluency markers, both males and females have a tendency to use them.

As for further sociolinguistic research of English radio interview texts, a challenging task for us is to study the influence of such factors as age and status of speakers on turn-taking system functioning in broadcasted interviews.

References:

2.1. Леонтьева Н. А. Коммуникативность текста, его семантическая просо­дическая организация (на материале радиоинтервью) / Н. А. Леонтьева // Про­содия текста: сб. науч. тр. - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1980. - Вып. 169. - С. 48-70.Henley N. Power, Sex, and Nonverbal Communication / N. Henley // Language and Sex: Difference and Dominance / [ed. by B. Thorne, N. Henley]. -Rowley, MA: Newbury house publishers inc., 1975. - P. 184-201.

3.Holmes J. Women, Men and Politeness / J. Holmes. - New York: Longman, 1995. - 250 p.

4.Lakoff R. Language and women's place / R. Lakoff // Language and Society. - 1973. - № 2. - P. 45-79.

5.Pawley A. The one-clause-at-a-time hypothesis / A. Pawley, F. H. Syder // Perspectives on Fluency / [ed. by Heidi Riggenbach]. - Ann Arbor: The University of Michigan Press, 2000. - P. 163-199.

6.Sacks H. A simplest systematics for the organization of turn-taking in conversation / H. Sacks, E. Schegloff, G. Jefferson // Language. - 1974. - №50. - P. 696-735.

7.Signes G. The Use of Interventions in Media Talk: The Case of the American Tabloid Talkshow / G. Signes. - Way of access: http://www. uv. es/~gregoric/Files/ Interrup. pdf

8.Ward N. Pragmatic Functions of Prosodic Features in Non-Lexical Utterances / N. Ward. - Way of access: http://www. cs. utep. edu/nigel/papers/prosody04. pdf

9.Wu J. A Quantitative Comparison of Disfluencies Types between Native and Non-native English Speakers in Spontaneous Speech / J. Wu. - Way of access: http://www. swarthmore. edu/SocSci/Linguistics/papers/2002/JeffWu. pdf

10.       Zimmerman D. Sex Roles, Interruptions and Silences in Conversation /
Don H. Zimmerman, C. West // Language and Sex: Difference and Dominance /
[ed. by B. Thorne, N. Henley]. - Rowley, MA: Newbury house publishers inc.,
1975. - P. 105-129.УДК 811. 111 + 81. 42

Якуба В. В.,

КНЛУ

ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СИТУАЦІЇ ОВДОВІННЯ

У статті йдеться про взаємозалежність культурних реалій, мен­тальних сутностей та лінгвальних засобів вираження ситуації овдовіння у сучасній британській літературі.

Ключові слова: ситуація, концепт, культура, вербалізація.

The article deals with the interrelation of cultural, mental and linguistic items in texts which express widowhood in modern British literature. Key words: situation, concept, culture, verbalization.

Key words: situation, concept, culture, verbalization.

Сучасні мовознавчі дослідження досить широко висвітлюють сутність лінгвокультурних концептів [6; 9; 10], їх зв'язок з ритуалізованими ситуа­ціями [7] та місце у міжкультурній комунікації [5]. Однак мало дослідже­ною залишається взаємодія складників концепта й етапів відображення ситуації. Саме ця проблема знаходиться у центрі даної наукової розвідки - виявити концептуальні взаємозалежності та вказати семантичні зв'язки між ментальними сутностями, культурними реаліями та лексичними оди­ницями, які виражають ситуацію овдовіння засобами англійської мови.

Мовні засоби вираження ситуації пов'язані з відповідними концеп­тами, оскільки взаємовідносини мови та знання підпорядковуються про­цесам субконцептуалізації та вербалізації [1]. Вихідна величина, яку сприймає людина - це епізод (chunk). Якщо він не підлягає прямому і безпосередньому мовному вираженню, то проходить субконцептуаліза-ція, тобто членування епізоду на менші концепти, що локалізуються в часі і просторі [2]. Цей процес здійснюється поза мовою, яка з'являється лише на останній стадії - вербалізації родових концептів, тобто підве­дення під існуючі в мові лексеми, та їх синтактизації, тобто поєднання лексем у структурі речення.

Вербалізований концепт - будь-яка оперативна одиниця мислення з чіткою логічною формою. На рівні тексту розуміння концепту передбачає чітку систему знань, що ґрунтується на співвідношенні двох динамічних структур - когнітивної та комунікативної [4]. Текстовий концепт є одночас­но і відправним моментом при породженні тексту, і кінцевою метою при його сприйнятті. Головним є те, що людина використовує цю холістичну сутність для осмислення буття [8]; тобто концепт - одиниця пізнання світу, здатна поповнюватися, змінюватися, відображати людський досвід.

 

© Якуба В. В., 2010Матримоніальний стан є під-категорією соціального стану людини, що характеризує її сімейне положення. Зміна матримоніальних статусів реалізується в трьох ситуаціях: весілля, розлучення, овдовіння, результа­том чого є набуття відповідних статусів "одружений / одружена", "роз­лучений / розлучена", "вдівець / вдова" [3]. Остання ситуація нараховує найменшу кількість мовних одиниць вираження, тому більшість концеп­тів, що відтворюють овдовіння, залишаються нереалізованими.

Конкретне вираження овдовіння у тексті включає такі концепти, як "РОЗЛУЧАННЯ", "МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАН", "ЗМІНА", "ОДРУ­ЖЕННЯ". Як видно з наведених уривків романів британських письмен­ників, вербалізація цих концептів має суттєві особливості.

Овдовіння напряму пов'язане з концептом 'СМЕРТІ', але його лекси­калізація відбувається не тільки через лексему death, а через інші одини­ці, які більше пов'язані із зміною матримоніального стану. Найчастіше вдівство втілюється групою лексичних одиниць, виражених лексемою widow та іншими одиницями зі спільним коренем. Основне значення для widow - це a woman whose husband is dead and who hasn't married again, таке тлумачення містить концепти СМЕРТІ (is dead), РОЗЛУЧУВАННЯ (hasn't married again), та вказання попереднього МАТРИМОНІАЛЬНО­ГО СТАТУСУ партнера (husband).

Головна героїня твору Д. Лесінг "The Diaries of Joan Somers" оповідає своє життя по смерті чоловіка:

A handsome, middle-aged widow with a very good job in the magazine world [15, с. 17].

I had discovered that I made a long journey away from Joyce. My husband had died, my mother had died... [15, с. 75].

- Jane, do you ever think of marrying again? - The word "marry" was like a whip, some deliberate hurt. I said, after a while I have no plans at all to get married again [15, с. 298].

Widow (вдова) та husband had died (чоловік помер) відносять читача до концепту РОЗЛУЧУВАННЯ та через концепт СМЕРТЬ до овдовіння. Статус вдови підкреслює значну різницю життєвого досвіду Джоан та Джойс, адже досвід РОЗЛУЧУВАННЯ відомий тільки Джоан. Овдові-ння робить невипадковими розмови про заміжжя: think of marrying again (думаєш знову вийти заміж), have no plans at all to get married again (не планую знову виходити заміж). При овдовінні конотація болю у лексемі marry (some deliberate hurt) є очікуваною та природною, принаймні про­тягом певного часу трауру по померлому.

У романах сучасних британських авторів овдовіння відображається не лише словами, але й словосполученнями. Цілий ряд ситуацій овдові-ння не містять її ключових концептів, але їх заміщують лексичні одиниці на позначення зближених подій.Концепт СМЕРТІ в ситуації овдовіння пов'язаний з концептом РОЗЛУ-ЧУВАННЯ. Смерть одного з партнерів означає не тільки його перехід до світу померлих, але й зміну матримоніального стану живого партнера: від одруженого - до вдівця, від заміжньої - до вдови. Саме тому, перехід до вдівства відображений лексичними одиницями концепту СМЕРТІ (passed away, wife's death, wife had walked out on them, put up a tomb, dissevered from him by death, husband was tragically killed, have passed into eternity, vanished into thin air, his early demise, husband is dead, since my wife died).

Статус вдови можна визначити відповідними лексичними одиниця­ми (a widow, a widowed mother, a twenty-five-year-old widow), основним складником яких є слово "вдова" (a widow). Відповідно, статус вдівця ви­значається такими лексичними одиницями (a widower, a lonely widowed man, a widow man), у яких ключове слово виступає дієслівною (widowed) або іменною (widower) похідною одиницею.

Називати конкретний статус не завжди обов'язково, достатньо зга­дати або описати смерть партнера, щоб встановити статус персонажів досліджуваних романів. Наприклад, хазяйка готелю не намагається вста­новити статус, а лише цікавиться, з ким проживатиме прибулий:

"Are you on your own, General?" "Since my wife died" [14, с. 262].

Відповідь генерала не тільки забезпечує необхідною інформацією хазяйку готелю, але й вказує на його матримоніальний статус вдівця, оскільки згадка про смерть дружини (wife died) та його самотність (on your own) означають, що він так і не одружувався після смерті дружини.

Статус вдови або вдівця дає не лише соціальну характеристику люди­ни, але ще має певне психологічне та емоційне навантаження. Сувора та непривітна вдова Феарлі описана так:

...Mrs. Fairley, a thin, small person who always wore black, but less for her widowhood than by temperament [16, с. 21].

Згадка про чорний колір одягу відображає не тільки статус (her widowhood), але й непривабливий характер жінки (temperament). Овдові-ння також вказує на відсутність щастя (austere widowhood, the dark years), самотність (he had nobody, the dark years of loneliness, she was all alone, her solitude, her detachment), меланхолійність (he can't get over, He looks ill).

Статус вдівця/вдови змушує притримуватися певної поведінки та на­кладає обмеження на вчинки в особистому житті. Вдівець або вдова мо­жуть одружуватися вдруге, але через якийсь час після смерті партнера:

.she scarcely went out of doors at all as Mother was supposed to be "settling down " [11, с. 266];

She still cried over his photograph and clung to her widow's weeds, but she talked of him now as "poor Christopher" [11, с. 272];

Perhaps she was going to marry again. After all, why not? Nobody forced her to remain a widow [11, с. 298].Після смерті чоловіка жінка витримує траур (her widow's weeds), щоб відновити власний спокій (settling down). Пізніше можна замислитися над повторним заміжжям (Perhaps she was going to marry again), оскіль­ки вона не зобов'язана бути вдовою (Nobody forced her to remain a widow) решту свого життя. Проте подальше заміжжя не є обов'язковим і зале­жить лише від власної волі вдови:

And yet I'm not lonely. If anyone said to me, before Freddie died, that I could live like this [12, с. 43];

Jane, do you ever think of marrying again? The word marry was like a whip, some deliberate hurt. I said, after a while I have no plans at all to get married again [12, с. 298].

Щасливе заможне та безтурботне заміжжя Джейн не змушує її шука­ти сімейного щастя у новому шлюбі (I have no plans at all to get married again), вона не менш задоволена самостійним життям (I'm not lonely, I could live like this). Проте залишаючись вдовою, жінка зберігає сімейні відносини з родиною померлого чоловіка.

Жалоба є продовженням ВІДНОСИН між вдівцем/вдовою та помер­лим партнером. Відносно членів родини померлого партнера вдівець/ вдова зберігають сімейний зв'язок. Стосунки з родичами стають не та­ким тісними, проте й не зникають. Овдовіла жінка залишається членом сім'ї чоловіка:

Even though she remainedsopuzzling a stranger she was still Henry's wife [16, с. 7];

They were a family, even if she were only an associate rather than a full member [16, с. 60];

Mrs. May knew that it was precisely her widowhood that alienated them, as if it was a fate so terrible that it wasn't to be contemplated. Outside the married state she would have no further existence, or none that they would recognize [16, с. 66].

З одного боку, місіс Мей була чужою (a stranger) родині чоловіка, але й після його смерті вважалася його дружиною (she was still Henry's wife). З іншого боку, вона належала чоловіковій родині (They were a family). Проте вона не була повноправним її членом (an associate rather than a full). Вді­вство сприяло відчуженню вдови (her widowhood alienated them), водночас статус дружини померлого члена родини не знімає з неї необхідного матри­моніального статусу, без якого її існування ніяк не відображалося б на житті сімейства (Outside the married state she would have no further existence).

Концепт 'зміна' є також важливою складовою овдовіння, оскільки він вказує не лише на зміну матримоніального стану, але й на певні вну­трішні зміни у структурі особистості персонажа, як у романі Д. Лесінг:

My husband died, my mother died: I had believed that I hadn't taken in these events, had armoured myself. And yet something changed in me, quite profoundly [15, p. 75].Якісний показник зміни (позитивний чи негативний) залишається не­відомим навіть для самої героїні (something changed), однак її соціальне положення, відношення до неї з боку колег та родини чоловіка набуває нових рис. Овдовіла жінка все рівно залишається членом родини помер­лого чоловіка, як показано в романі А. Брукнер:

Even though she remained so puzzling a stranger she was still Henry's wife. They were a family, even if she were only an associate rather than a full member [12, с. 7].

Включення жінки-вдови у родину чоловіка вказує на концепт 'одру­ження', тобто зберігає інформацію про попереднє одруження та встанов­лені завдяки йому родинні зв'язки.

У відображеннях ситуації овдовіння невербальні компоненти спілкуван­ня відіграють суттєву роль, оскільки ритуалізованість і символічність смерті пов'язана із позначеннями типових предметів з новими конотаціями.

У втіленнях овдовіння важливу роль відіграє суттєвий символ на по­значення статусу - колір одягу вдови / вдівця - чорний, бажано окса­митовий, муаровий та шовковий. Така зміна статусу не відображається у прізвищі, як при заміжжі жінки, але може виражатися у зовнішності - особливий жалобний одяг для жінки та траурна стрічка в петлиці чоло­вічого костюму; проте й таке вираження вдівства не є довічним. Сучасні вдова чи вдівець не зобов'язані носити траур рік чи навіть місяць, як було прийнято світськими нормами у XIX ст. [3].

Чорний колір вбрання бажаний на усіх похоронах, проте у повсякденні доречний для тих, хто продовжує жалобу. Тому типова вдова носить чорне:

Mrs. Fairley, a thin, small person who always wore black, but less for her widowhood than by temperament [16, с. 21].

У даному контексті чорний колір не тільки вказує на матримоніаль­ний статус жінки (widowhood), але й пов'язує його з її особистою вдачею (temperament). Сама згадка про колір її одягу (who always wore black), в першу чергу, інформує про овдовіння, і тільки в другу чергу вказує на можливий метафоричний перенос ознак статусу жінки на її особисті риси. Зовнішнє дотримання соціальних вимог не означає відповідного душевного стану жінки:

She still cried over his photograph and clung to her widow's weeds, but she talked of him now as "poor Christopher" [11, с. 272].

Жінка поводиться так, як належить вдові (cried over his photograph, clung to her widow's weeds), проте її ставлення до покійного чоловіка змінюється від поваги до зверхності. Хоча чітких вимог до зовнішньої поведінки у ситуації овдовіння не висувається, вдова/вдівець загалом по­винен виглядати гірше, ніж завжди.

Символіка весільної обручки набуває додаткового смислу у виражен­ні ситуації овдовіння:

When your husband was tragically killed at the age of twenty-one, yourwedding ring was supposed to be the most precious thing in the world to you, a painful symbol of all you'd lost [13, с. 7].

Обручка залишається цінним символом (the most precious thing in the world), але конотація знижується до негативного рівня (a painful symbol of all you'd lost), адже тепер обручка нагадує про втрату.

Основні концепти, задіяні у вираженні овдовіння - "одруження", "розлучання", "зміна", "матримоніальний стан" - вказують на тісний зв'язок між усіма подіями, що ведуть до будь-якої зміни матримоніаль­ного стану: одруження, розлучення або овдовіння. Лексичні одиниці, які відображають овдовіння у сучасних англійських прозових творах, збері­гають семантичні зв'язки з концептами загального фрейма ситуації ЗМС, такими, як СТАТУС та ВІДНОСИНИ. Концепт ЗГОДА не стосується суб'єктів ситуації, але відданість померлому чоловіку чи дружині в окре­мих випадках полягає в неприйнятті розриву ВІДНОСИН.

Література:

1.Anderson J. A. Communication theory: epistemological foundations. - N. Y., Lnd.: The Guilford Press, 1996. - 259 p.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16