М В Нестеренко - Вплив нововведень податкового кодексу на фіскальну та економічну ефективність акцизів - страница 1

Страницы:
1 

Фінанси, облік і аудит. 2011. № 18

3. Нестеренко М.В. Облік і аналіз кредитних операцій. / М.В. Не­стеренко, О.Ф. Андросова // Економічний простір: Збірник наукових праць. — 2009. — № 23/2. — С.172—178.

4. Череп А.В. Управління кредитними ризиками як фактор підви­щення ефективності банківської діяльності. / А.В. Череп, А.М. Нищен-ко // Економічний простір: Збірник наукових праць. — 2009. — № 23/2.

— с. 44—49.

5. 2010 AnnualReport [Електронний ресурс] / BankofAmerica. — 2011. — Режим доступу: http://media.corporate-ir.net /media_files/irol/

71/71595 /reports/ 2010_AR.pdf

6. 2010 Annual Report [Електронний ресурс] / Wachovia. — 2011. — Режим доступу: https://www.wachovia.com/common_files/2010_Wachovia_ Annual_Report.pdf

7. Bank of Hawaii Corporation 2010 FinancialResults / BankofHawaii.

— 2011. — Режим доступу: http://phx.corporate-ir.net/External.File?item =UGFyZW50SUQ9Nzg4NzJ8Q2hpbGRJRD0tMXxUeXBlPTM=&t=1

8. International Convergence of Capital Measurementand Capital Standards / Basel Committeeon Banking Supervision. Basel, 2004. — 239 p.

9. Public Law 107-204 — Sarbanes — Oxley Actof 2002. [Електрон­ний ресурс] / U.S. Governmen tPrinting Office. — 2002. — Режим досту­пу: http://sec.gov/about/laws/soa2002.pdf

Стаття надійшла до редакції 20.05. 2011 р.

УДК 336.226.3 : 336.201

А.В. Пислиця, старший викладач кафедри фінансів, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ВПЛИВ НОВОВВЕДЕНЬ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ НА ФІСКАЛЬНУ ТА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ АКЦИЗІВ

АННОТАЦИЯ. В статье проанализированы возможные последствия но­вовведений Налогового кодекса Украины в контексте их влияния на фис­кальную и экономическую эффективность налога на добавленную сто­имость и акцизного налога. Влияние изменений рассмотрено в разрезе отдельных элементов налога.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: акцизы, налог на добавленную стоимость, акцизный налог, фискальная эффективность акцизов, экономическая эффектив­ность акцизов, Налоговый кодекс.

© А. В. Пислиця, 2011

159

ABSTRACT. In the article analyzed the possible consequences of innovations in the sphere of collecting excise of Tax Code of Ukraine in the context of their influence on fiscal and economic efficiency of VAT and excise. Effect of changes discussed in the context of individual elements of the tax.

KEY WORDS: excises, VAT, excise, fiscal efficiency of excises, economic efficiency of excises, Tax Code.

АНОТАЦІЯ. У статті проаналізовано можливі наслідки нововведень у сфері справляння акцизів Податкового кодексу України в контексті їх впливу на фіскальну та економічну ефективність податку на додану вар­тість та акцизного податку. Вплив змін розглянуто у розрізі окремих елементів податку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: акцизи, податок на додану вартість, акцизний податок, фіскальна ефективність акцизів, економічна ефективність акцизів, Подат­ковий кодекс.

У попередніх працях [1—3], ми акцентували увагу, що право­ве регламентування є одним із факторів впливу на фіскальну та економічну ефективність податків. З прийняттям Податкового кодексу в Україні, змінилося чимало норм законодавства, що, бе­зумовно, потребує наукового осмислення.

Зважаючи на нетривалий час дії Податкового кодексу України, основна увага авторів публікацій була приділена аналізу положень кодексу, їх тлумаченню, порівнянню з нормами законодавчо-нор­мативних актів, на зміну яким прийшов Податковий кодекс [4, 5].

Метою статті є показати, як окремі положення Податкового кодексу України можуть вплинути на фіскальну та економічну ефективність акцизів. Вплив змін доцільно розглядати у розрізі елементів податку, зазначаючи, які з них можуть призвести до зростання, і які до зменшення фіскальної та економічної ефектив­ності податку на додану вартість та акцизного податку.

Позитивно оцінюється нами нова норма (стаття 182), прописана у Податковому кодексі [6], якої не було у попередньому Законі «Про податок на додану вартість» [7], щодо обмеження кола осіб, що можуть зареєструватися добровільно платниками ПДВ. Тепер це можуть зробити лише ті особи, у яких обсяги постачання това­рів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних міся­ців сукупно становлять не менше 50 % загального обсягу поста­чання. Одночасно прописана норма про анулювання реєстрації платника ПДВ, при невиконанні зазначеної умови протягом остан­ніх 12 місяців. На нашу думку, таке нововведення сприятиме зрос­танню фіскальної ефективності за рахунок виключення з числа за­реєстрованих «непродуктивних» платників, які, не здійснюючи по­стачання і, відповідно, не нараховуючи податкові зобов'язання, претендують на податковий кредит. З точки зору економічної ефе­ктивності, така новація спочатку не сприятиме розвитку і пожвав­ленню підприємницької активності, оскільки з неплатником ПДВ-продавцем не бажають працювати платники ПДВ-покупці, через неможливість формування податкового кредиту, а ціни, і в тих, і в інших переважно однакові. Проте, у подальшому, існування такого законодавчого обмеження може стимулювати суб' єктів господа­рювання до нарощення своїх оборотів з постачання, а це вже буде свідчити про зростання економічної ефективності. Те саме стосу­ється і обмеження щодо платників єдиного податку — юридичних осіб за ставкою 10 % та фізичних осіб-єдиноплатників. На запере­чення захисників платників-»єдинщиків» зазначимо, що реєстрація платників єдиного податку як платників ПДВ не є логічною, оскі­льки метою розвитку малого бізнесу є самозайнятість, яка проявля­ється переважно у наданні побутових послуг кінцевим споживачам — населенню, яке, не будучи суб'єктами, що перераховують ПДВ до бюджету, на відміну від більшості підприємств, є байдужими до підтвердження податкового кредиту з ПДВ.

Нова вимога щодо строків реєстрації платником податку на до­дану вартість сприятиме збільшенню надходжень ПДВ, а відповід­но і його фіскальної ефективності, адже, відповідно до п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, з 1-го числа місяця, наступного за тим, в якому було вперше досягнуто обсяг оподатковуваних опе­рацій 300 тис. грн, особа стає платником податку на додану вар­тість, але, так би мовити, з обмеженими правами: без права на від­несення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ. Таким чином, проміжок часу від 1-го числа місяця до моменту ре­єстрації платником ПДВ (реєстраційну заяву слід подати не пізніше 10 числа) платник на може формувати податковий кредит.

Розширення переліку підстав (з 5 до 11) для анулювання ре­єстрації платником податку на додану вартість (ст. 184 Подат­кового кодексу України) також, на нашу думку, сприятиме по­силенню фіскальної ефективності цього податку, як ми вже зазначали, за рахунок скорочення «неефективних» платників. Раціональним, з точки зору і фіскальної, і економічної ефектив­ності, є, на наш погляд, скорочення мінімального строку пере­бування платником ПДВ, необхідного для анулювання реєстра­ції за бажанням платника, з 24 до 12 місяців. Правильним кро­ком є також позбавлення ПДВ-реєстрації платника, що відсут­ній за місцезнаходженням або місцем проживанням, оскільки саме такі платники становили раніше велику проблему для по­даткових інспекторів, які витрачали свій робочий час на розшук таких платників, для застосування до них певних обліково-контрольних заходів.

Зменшення ставки ПДВ з 1.01.2014 р. з 20 % до 17 %, на нашу думку, однозначно знизить фіскальну ефективність ПДВ, адже не зрозуміло, чим держава заповнить «випадаючі» доходи: з названої дати не передбачається розширення бази оподаткування. Часто можна почути таке пояснення збільшенню надходжень від ПДВ, завдяки зменшенню його ставки: зниження ставки ПДВ — змен­шення цін — збільшення попиту — збільшення оподатковуваного обороту — зростання надходжень ПДВ. На нашу думку, така по­слідовність дій не спрацює в умовах вільного ринкового ціноутво­рення, оскільки підприємці за умови зниження ставки ПДВ навряд чи добровільно знизять ціни і цим самим відмовляться від додат­кового прибутку. Тому, фіскальна пожертва держави скоріше за все стане не заощадженим доходом споживачів, а додатковим прибутком продавців. Економічна ефективність ПДВ, за такого розвитку подій, зросте, якщо отриманий таким чином прибуток підприємець вкладе у розвиток власної господарської діяльності.

Новацією Податкового кодексу є також норма (п. 195.2 ст. 195), яка, на відміну від Закону «Про податок на додану вар­тість» (п. 6.3 ст. 6), дозволяє застосовувати нульову ставку до операцій з експорту товарів (супутніх послуг), що звільнено від оподаткування податком на додану вартість на митній території України. Це дає право платнику ПДВ на формування податково­го кредиту, що, відповідно, знижує фіскальну ефективність пода­тку на додану вартість, однак сприятиме зростанню його еконо­мічної ефективності, адже такий платник, за виконання певних умов, матиме право на бюджетне відшкодування.

Досить цікавим є положення Податкового кодексу (п. 30.4 стат­ті 30), що передбачає право платника відмовитись від застосування податкової пільги. Щодо ПДВ, до недавнього часу податкова служба у своїх звітах про втрати бюджету через пільгове оподат­кування пільгами вважала: нульову ставку, звільнення від оподат­кування, приналежність до операцій, що не є об' єктом оподатку­вання. Згідно з п. 30.1 та п. 30.2 статті 30 Податкового кодексу,податковою пільгою є передбачене податковим та митним законо­давством звільнення платника податків від обов' язку щодо нара­хування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав для надання податкових пільг, якими є особливості, що характеризують певну групу плат­ників податків, вид їх діяльності, об' єкт оподаткування або харак­тер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. У цьому контексті, звільнені операції та ті, що не є об' єктом оподаткування є податковими пільгами, а отже, за логікою, платник ПДВ може відмовитися від них, тим самим отримавши право на податковий кредит, адже для багатьох платників вигідніше здійснювати опе­рації, що оподатковуються за стандартною ставкою, нараховувати податкові зобов' язання, але й мати право на податковий кредит, ніж такого права не мати, здійснюючи звільнені від ПДВ операції.

Для запобігання ухилення від сплати ПДВ, а отже, і зміцнення його фіскальної ефективності, у Податковому кодексі з' явилися но­ві норми, яких до цього не було у Законі «Про ПДВ», щодо обліку та контролю за податковими накладними. Так, відповідно до п. 198.6 ст. 198, платники ПДВ мають право на включення до пода­ткового кредиту суми податку на додану вартість на підставі подат­кової накладної протягом 365 календарних днів з дати її виписки (для платників, що застосовують касовий метод, — 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника подат­ку). Крім того, п. 201.10 ст. 201 передбачено обов'язкову реєстрацію платником ПДВ-продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних перед тим, як передати її покупцю. Дане правило стосується податкових накладних, у яких сума ПДВ стано­вить понад 1 млн грн — з 1 січня 2011 р., понад 500 тис. грн — з 1 квітня 2011 р., понад 100 тис. грн — з 1 липня 2011 р. і понад 10 тис. грн — з 1 січня 2012 р. Встановлення такого високого поро­гу є доцільним з позицій фіскальної ефективності, оскільки дозво­ляє акцентувати увагу контролерів на крупних операціях.

Серед нововведень Податкового кодексу є також автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, так би мовити, особливо сумлін­ним платникам, тобто тим особам, які відповідають одночасно 11 критеріям, прописаних у п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України. Автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ існуватиме поряд із звичайною процедурою отримання відшкодування (табл. 1).

Отже, автоматичне бюджетне відшкодування відрізняється від звичайного, по-перше, скороченими за часом процедурами прийн­яття рішення: максимум 26 днів проти 40—70 (табл. 1). По-друге, для платників, які відповідають критеріям, що дають право на ав­томатичне бюджетне відшкодування, не передбачено проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Таблиця 1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМАТИЧНОГО ТА ЗВИЧАЙНОГО РЕЖИМІВ БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ

 

Звичайна процедура відшкодування ПДВ

Автоматичне відшкодування

ПДВ

Тривалість камеральної перевірки (календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації)

30

20

Тривалість документальної поза­планової виїзної перевірки (кален­дарних днів, що настають за гра­ничним терміном проведення камеральної перевірки)

30

(за наявності достат­ніх підстав, які свід­чать, що розрахунок

суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушен­ням норм податково­го законодавства)

Не перед­бачено

Термін подання органом державної податкової служби органу Держав­ного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (робочих днів після закінчення перевірки)

5

3

Термін перерахування коштів ор­ганом Державного казначейства України з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника (операційних днів після отримання висновку органу дер­жавної податкової служби)

5

3

Загальна тривалість бюрократич­них процедур, днів1

40-70

26

Примітка. Побудовано автором відповідно до положень Податкового кодексу

1 Вказана кількість днів є приблизною, оскільки для різних процедур строк встанов­лено у різних днях: календарних, робочих, операційних.

Така новація оцінюється нами позитивно з позицій і фіскаль­ної, і економічної ефективності податку на додану вартість, адже вищезазначені критерії стосуються показників, що мають відно­шення як до фіскальної ефективності (наприклад, відсутність по­даткового боргу; рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету), так і до економічної (чисельність працівників не менше 20 осіб; наявність основних фондів для ведення задекларованої діяльності, залишкова балан­сова вартість яких перевищує суму ПДВ, заявлену до відшкоду­вання за попередні 12 календарних місяців; перевищення серед­ньої заробітної плати не менше, ніж у два з половиною рази мінімального встановленого законодавством рівня у кожному з останніх чотирьох звітних податкових кварталів). Таким чином, для платників ПДВ є стимул відповідати зазначеним критеріям, аби швидше отримати бюджетне відшкодування, що у свою чер­гу покращить фінансовий стан платника, а отже може бути пози­тивним з точки зору економічної ефективності.

Податковим кодексом (п. 200.23) повернуто існуючу раніше нор­му щодо нарахування пені на заборгованість бюджету з відшкоду­вання податку на додану вартість. Це сприятиме зміцненню економі­чної ефективності ПДВ, але може знизити його фіскальну ефектив­ність, якщо держава вчасно не виконуватиме свої зобов' язання.

Що стосується акцизного податку, з точки зору його фіскаль­ної ефективності, можемо оцінити позитивно такі нововведення, передбачені Податковим кодексом України, як розширення пере­ліку підакцизних товарів (додано скраплений газ) та кола плат­ників, збільшення ставок акцизного податку (крім пива). Той факт, що підвищено ставки акцизного податку на всі підакцизні товари, крім пива, свідчить про підтримку державою виробницт­ва саме цього продукту, що є позитивним з позицій підвищення економічної ефективності акцизного податку. Нововведенням, що збільшує економічну ефективність акцизного податку, однак зменшує його фіскальну ефективність, є новий, адаптований до законодавства ЄС, порядок визначення дати виникнення подат­кових зобов' язань щодо підакцизних товарів, вироблених на мит­ній території України, не по першій події, а по даті реалізації.

У результаті проведеного дослідження можемо зробити такі висновки:

1. Зростанню фіскальної ефективності ПДВ сприятиме обме­ження кола претендентів на податковий кредит через скороченнякола осіб, що можуть зареєструватися добровільно та встанов­лення граничного строку використання податкової накладної як документа, підтверджуючого право на податковий кредит, запро­вадження Єдиного реєстру податкових накладних.

2. До послаблення фіскальної ефективності ПДВ може при­звести зниження ставки, введення пені за заборгованість бюдже­ту з відшкодування ПДВ.

3. Збільшенню економічної ефективності ПДВ сприятиме доз­віл застосовувати нульову ставку до експорту товарів (супутніх послуг), що звільнено від оподаткування ПДВ в Україні.

4. Більшість нововведень щодо акцизного податку, покликані підвищити його фіскальну ефективність: розширення переліку підакцизних товарів, кола платників, збільшення ставок.

Перспективи подальших наукових пошуків у даному напрям­ку пов' язані з вивченням та систематизацією практичного досві­ду реалізації Податкового кодексу, із аналізом фактичних показ­ників фіскальної та економічної ефективності акцизів після певного проміжку часу дії Податкового кодексу.

Література

1. Пислиця А. В. Недоліки правового регламентування справляння ПДВ в Україні / А. В. Пислиця // V-та Міжрегіональна науково-практична конференція «Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку»: Матеріали конференції. — Донецьк: Дон ДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2005. — 372 с. — С. 274—277.

2. Пислиця А. В. Критеріальна оцінка економічної ефективності ак­цизного оподаткування / А. В. Пислиця // Інвестиції: практика та до­свід. — 2008. — № 18. — С. 40—45.

3. Пислиця А. В. Теоретичні підходи до трактування ефективності податків / А. В. Пислиця // Економіка та держава. — 2008. — № 10. —

С. 30—33.

4. Податковий кодекс: про всі зміни / [О. Андрусь, Т. Войтенко, Я. Кавторєва та ін.]. — Х.: Фактор, 2011. — 160 с.

5. Консультують провідні фахівці органів Державної податкової служби України. Податковий кодекс у запитаннях та відповідях. — Х.: Фактор, 2011. — 240 с.

6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

7. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.

№ 168/97-ВР.

Стаття надійшла до редакції: 10.05. 2011 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

М В Нестеренко - Вплив нововведень податкового кодексу на фіскальну та економічну ефективність акцизів