І А Войналович - Вплив освіти на забезпечення конкурентоспроможності робочої сили в україні - страница 1

Страницы:
1  2 

ISSN 1728-4236

ВІСНИК ЖДТУ. 2011. № 4 (58)

СЕРІЯ: Економічні науки

УДК 331.5 Войналович І.А., аспір.

Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи

ВПЛИВ ОСВІТИ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ В УКРАЇНІ

Визначено роль освіти у підвищенні конкурентоспроможності робочої сили. Досліджено параметри впливу освітніх чинників на забезпечення продуктивної зайнятості індивіда на ринку праці в Україні

Постановка проблеми. Швидкі технологічні й економічні зміни, що відбуваються сьогодні не лише в країні, айв усьому світі, визначають роль освіти у формуванні робочої сили нової якості, яка володіє високим рівнем знань, вмінь, компетенцій. Модернізація виробництва та впровадження нових технологій ставлять невідкладні завдання перед усіма рівнями професійної освіти.

Водночас, слід відмітити, що існуюча в даний час в Україні система освіти не здатна в повній мірі задовольнити потреби економіки у кваліфікованих професійних кадрах за обсягами, структурою та якістю підготовки. А це, в свою чергу, є причиною втрати потенційними або ж зайнятими працівниками конкурентних позицій на ринку праці та зумовлює значні соціальні й економічні втрати в державі.

Мета дослідження. Полягає у визначенні ролі освіти у підвищенні конкурентоспроможності робочої сили, а також дослідженні параметрів впливу освітніх чинників на забезпечення продуктивної зайнятості на ринку праці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі забезпечення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці та ролі освіти у цьому процесі у своїх роботах приділяють увагу С. Бандур, Д. Богиня, О. Грішнова, Т. Заяць, Е. Лібанова, Л. Лісогор, І. Петрова, В. Савченко, М. Семикіна, О. Цимбал та інші вчені. В той же час, недостатньо дослідженими залишаються питання оцінки впливу освітніх чинників на підвищення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці в Україні.

Викладення основного матеріалу дослідження. Сучасні параметри соціально-економічного розвитку України свідчать про загострення низки проблем у функціонуванні ринку праці, головною з яких на сьогоднішній момент є невідповідність потреби економіки в робочій силі її професійно-кваліфікаційній структурі. Вирішення цієї проблеми лежить в площині узгодженого розвитку ринку праці та системи освіти.

Характерною рисою розвитку системи освіти в Україні протягом останніх років є невпинне зменшення мережі професійно-технічних (ПТНЗ) і вищих навчальних закладів (ВнЗ) і-іі рівнів акредитації та відповідне зростання кількості вищих навчальних закладів III-lV рівня акредитації. На початок 2010-2011 н. р. наданням освітніх послуг займалося 976 ПТНЗ, 505 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації та 349 ВНЗ ІІІ-Мрівнів акредитації [3].

Таким чином, обсяги підготовки кваліфікованих робітників професійно-технічними закладами на поч. 2010/11 н. р. порівняно з 2009/10 н. р. збільшилися на 36,3 %, а з 1995/96 н. р. навпаки - зменшилися на 10,8 %.

При цьому обсяги випуску студентів ВНЗ І-ІІ р. а. на поч. 2010/11 н. р. становили 110927 осіб, що на 42,0 % менше, ніж на поч. 1995/96 н. р., а ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації - у 3,7 разів більше рівня 1995/96 н. р. [3] Такі показники підготовки фахівців закладами професійної освіти не в повній мірі відповідають реаліям розвитку ринку праці.

Проте слід відмітити, що освітньо-кваліфікаційний рівень є детермінантою конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці, і в сучасних умовах визначає не лише обсяг знань, отриманих індивідом протягом певного терміну навчання, а й відповідний рівень здатності до наукової роботи, до творчого мислення та інноваційності, до самонавчання та розвитку своїх здібностей. Тому, незважаючи на існуючий дисбаланс на ринку праці, високий рівень освіти та кваліфікації посилює конкурентні позиції працівників, підвищує шанси на включення у трудову діяльність і зменшує ризик безробіття. Це підтверджується також рівнем економічної активності населення залежно від рівня його освіти (рис. 1)._

90 80 70 60 50 40

30 -

20

10

£ї £§■ £я я^хЯххюЯщ тЕ       ОЗ i-Grr9;-GrrOn;f

с со

Рис. 1. Рівні економічної активності населення у віці 15-70 років за рівнем освіти в Україні у 2010 році [2]

Прослідковується закономірність, що має практично універсальний характер: чим вищий освітній рівень, тим вища економічна активність, більша зайнятість, нижче безробіття і менша частка тих, хто залишив ринок праці після тривалих безуспішних пошуків роботи. Ця закономірність порушується лише в одному випадку - для працівників із базовою вищою освітою (табл. 1).

Таблиця 1. Рівень безробіття населення України (%)

Показник

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Все населення

11,6

7,2

6,8

6,5

6,4

8,8

8,1

у тому числі мають освіту повну вищу

7,5

4,2

4,4

4,7

4,2

6,7

6,8

базову вищу

11,8

7,4

8,0

6,9

10,0

15,3

14,6

неповну вищу

14,6

6,9

6,7

6,1

6,8

8,7

7,4

повну загальну середню

12,8

8,9

8,3

7,7

7,4

10,3

9,1

базову загальну середню

10,0

7,1

6,2

6,7

5,6

7,7

7,9

початкову загальну або не мають освіти

4,1

2,2

0,9

1,2

0,3

1,4

 

Джерело: Складено автором на основі [2]

Таким чином, у 2010 році найвищий рівень безробіття спостерігався серед населення з базовою вищою освітою, хоча у структурі безробітного населення частка цієї групи займала лише 1,9 % (33,9 тис. осіб). Тобто отримана за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра освіта не дала змогу її здобувачам сформувати належний рівень конкурентоспроможності на ринку праці. Переважаючою ж групою населення у складі безробітних є особи із загальною середньою освітою, їх частка становила у 2010 році 50,2 % або 897,1 тис. осіб [2].

0

© Войналович І.А., 2011

Частка осіб з повною вищою освітою у загальній чисельності безробітного населення у віці 15-70 років (1785,6 тис. осіб у 2010 році) становила 21,8 % або 389,9 тис. осіб. Поточний рівень безробіття в цій групі населення є найнижчим і свідчить, що не зважаючи на недостатню затребуваність висококваліфікованих спеціалістів деяких спеціальностей на ринку праці, високий освітньо-кваліфікаційний рівень дозволяє швидше адаптуватися до змін кон'юнктури ринку. Це виявляється у вищій професійній, соціальній або ж територіальній мобільності, що проявляється повсякчас у вимагає вищої освіти) та все ж таки дозволяє реалізувати спроможність до праці, отримати дохід від трудової діяльності і не поповнювати контингент безробітних.

Рівень конкурентоспроможності на ринку праці суттєво підвищується із підвищенням рівня освіти, що підтверджується показниками економічної активності, зайнятості та безробіття фахівців з повною вищою освітою. Так, у 2010 році серед населення з повною вищою освітою відмічався найвищий рівень економічної активності - 79,1 %, зайнятості - 73,7 % та найнижчий рівень безробіття - 6,8 % (табл. 2).

зміні виду діяльності (іноді навіть на ту роботу, яка не

Таблиця 2. Рівні економічної активності, зайнятості та безробіття населення з повною вищою освітою у 2010 році

 

Рівень економічної активності населення

Рівень зайнятості

Рівень безробіття

 

всього, %

з повною вищою освітою, %

відхилення

всього, %

з повною вищою освітою, %

відхилення

всього, %

з повною вищою освітою, %

відхилення

Все населення

63,7

79,1

15,4

58,5

73,7

15,2

8,1

6,8

-1,3

у тому числі за статтю: жінки

58,4

75,7

17,3

54,4

70,8

16,4

6,8

6,4

-0,4

чоловіки

69,6

83,5

13,9

63,1

77,3

14,2

9,3

7,4

-1,9

у тому числі за місцем проживання: міські поселення

62,1

78,6

16,5

56,8

73,1

16,3

8,6

7,1

-1,5

сільські поселення

67,5

82,7

15,2

62,7

78,3

15,6

7,1

5,3

-1,8

Джерело: Складено автором на основі [2]

Дослідження взаємозв'язку між рівнем освіти та статтю громадян свідчить про більш вагомий вплив наявності повної вищої освіти на рівень економічної активності та зайнятості серед жінок порівняно з чоловіками. Зокрема, рівень зайнятості жінок, які мають повну вищу освіту, відповідно на 16,4 пункти є вищим за середній по Україні, в той час як серед чоловіків таке відхилення складає 14,2 пункти. Це пов'язано з тим, що в галузях економіки існує досить значний перелік "чоловічих фізичної праці та які не вимагають вищої освіти. А також такий стан речей зумовлений існуванням гендерних особливостей вступу на ринок праці, коли жінці для створення конкуренції чоловіку потрібно запропонувати роботодавцю значно вищий рівень освітньо-професійних знань та вмінь.

При аналізі ринку праці як суб'єкта оцінки рівня конкурентоспроможності робочої сили слід приділити також увагу дослідженню освітньої структури зайнятого

"професій,  які  характеризуються  прикладання  тяжкої     населення (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

)\

 

 

 

 

 

 

п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ч >-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

і:

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і;

 

 

 

 

Г

 

 

 

 

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І А Войналович - Вплив освіти на забезпечення конкурентоспроможності робочої сили в україні