Л В Титенко - Вплив первісної вартості виробничих запасів на вартість готових лікарських засобів - страница 1

Страницы:
1 

Фінанси, облік і аудит. 2010. № 15

Література

1. Про затвердження Стратегії модернізації системи бухгалтерсько­го обліку в держаному секторі на 2007—2015 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 № 34 // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/law/main.cgi

2. Міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку для державного сектору [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ document/81042/B2.pdf

3. Бухгалтерський облік та внутрішній аудит в держному секторі: У 3 ч. / За заг. ред. М. В. Кужельного. — К.: УАСБА, 2009. Ч. 3: Фінансо­вий облік у державному секторі: міжнародний підхід / Л. Г. Ловінська, С. В. Свірко, Т. І. Єфименко, О. О. Канцуров. — 2009. — 479 с.

Стаття надійшла до редакції 15.01.2010 р.

УДК 657.30071:615 Л. В. Титенко

здобувач кафедри обліку підприємницької діяльності, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», голова правління Державної акціонерної компанії «Ліки України», м. Київ

ВПЛИВ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ВАРТІСТЬ ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

В статье произведен анализ нормативно-правового обеспечения ре­гулирования цен на лекарственные средства и учета производст­венных запасов. Определен ряд дискуссионных вопросов, связан­ных с влиянием первоначальной стоимости производственных запасов на цену готовых лекарственных средств. Предложены прак­тические рекомендации по каждому проблемному вопросу с учетом существующих особенностей действующего законодательства ре­гулирующего ценообразование лекарственных средств в Украине.

The article analyzed the legal maintenance of prices regulation on medicines and accounting of inventory. Identified a number of debatable issues related to the influence of the initial value of inventory at the price of finished medicines. Proposed practical recommendations for each subject matter in view of the existing features of the current legislation governing the pricing of medicines in Ukraine.

© Л. В. Титенко, 2010

346

У статті проведено аналіз нормативно-правового забезпечення ре­гулювання цін на лікарські засоби та обліку виробничих запасів. Ви­значено дискусійні питання, що пов'язані із впливом первісної вар­тості виробничих запасів на ціну готових лікарських засобів. Запро­поновано практичні рекомендації по кожному проблемному питанню з врахуванням існуючих особливостей діючого законодавства, що регулює ціноутворення лікарських засобів в Україні.

Ключевые слова: первичная стоимость производственных запасов, цена, го­товые лекарственны средства.

Keywords: initial value of inventory, price, finished medicines.

Ключові слова: митна вартість, первісна вартість виробничих запасів, транспортно-заготівельні витрати, декларація імпортної сировини.

Вже більше року питання ціноутворення на лікарські засоби є одним із найбільш актуальних і тривожних для всіх суб'єктів фар­мацевтичного ринку України.

Основу державного регулювання цін становить глава 21 Гос­подарського кодексу України. У відповідності зі ст. 191 Госпо­дарського кодексу на ресурси, які суттєво впливають на загаль­ний рівень і динаміку цін, а також на продукцію і послуги, які мають суттєве соціальне значення для населення можуть бути встановлені державні фіксовані або регульовані ціни. Цією ж статтею можуть бути передбачені повноваження КМУ затвер­джувати переліки таких ресурсів, продукції чи послуг.

Частина 5 ст. 191 Господарського кодексу встановлює спосо­би регулювання цін. Ціни можуть регулюватись шляхом встано­влення:

1) фіксованих цін;

2) граничних рівнів цін;

3) граничних рівнів торгових націнок і винагород постачальників;

4) граничних нормативів рентабельності;

5) обов'язкового декларування зміни ціни.

Спеціальним законодавчим актом, що регулює порядок ціно­утворення, є Закон України «Про ціни і ціноутворення», який у цілому відображає всі положення Господарського кодексу по пи­танням формування цін.

В даний час регулювання цін на лікарські засоби здійснюється у відповідності до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955, якого встановлені граничні рівні торговельних націнок на лікарські за­соби, що внесені до Національного переліку основних лікарськихзасобів і виробів медичного призначення, затвердженого поста­новою КМУ від 25.03.2009 р. № 333.

Основу порядку регулювання цін на лікарські засоби склада­ють два закріплених граничних рівня націнок:

— гранична постачальницько-збутова надбавка у розмірі 12 % оптово-відпускної ціни;

— гранична торгова (роздрібна) надбавка у розмірі 25 % заку­півельної ціни.

Але контроль цін на рівні оптової та роздрібної ланки не вирішує повністю питання доступності населення до лікарсь­ких засобів.

Вирішення цього питання не можливе без впровадження дер­жавної реєстрації оптових цін виробника. Тому питання форму­вання оптової ціни на лікарські засоби та вивчення методики ви­значення собівартості лікарських препаратів промислового вироб­ництва особливо гостро стоїть на порядку денному.

Матеріальні витрати у собівартості лікарських засобів скла­дають до 80 %, а 90 % лікарських препаратів вітчизняного вироб­ництва виробляються із імпортної сировини — субстанції. Дер­жава не володіє в достатній мірі ціновою ситуацією за ввезенням на митну територію сировини для виробництва основних лікар­ських засобів та не має важелів впливу на неї.

А тому питання оцінки виробничих запасів при їх надходжен­ні на підприємства фармацевтичної галузі особливо актуальні в сучасних умовах фінансової кризи, адже, з одного боку, вона впливає на точність фінансових результатів підприємства, а з ін­шого — на реальність ціни соціально важливих товарів — лікар­ських засобів.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбана фармацевтичним підприємством сировина та допоміжні матеріали зараховуються на баланс за їх первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів придбаних за плату за договорами зовнішньоекономічної діяльності є їх фактична собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

— сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

— сум ввізного мита;

— сум непрямих податків у зв'язку з придбанням виробничих запасів, які не відшкодовуються підприємству;

— транспортно-заготівельних витрат (затрат на заготівлю ви­робничих запасів, оплату (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до міс­ця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів), а саме:

— витрати послуг митно-ліцензійних складів;

— витрат на протипожежну й сторожову, супровідну охорону при транспортуванні запасів;

— витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

— витрат на оплату тарифів за вантажно-розвантажувальні ро­боти з доставки запасів на склади підприємства (крім оплати праці постійних складських робітників, яка відноситься до витрат на утримання заводських складів і включається до адміністратив­них витрат);

— витрат на відрядження, пов'язаних з безпосередньою заго­тівлею запасів та доставкою їх на склади підприємства з місць за­готівель (на відрядження водіїв та вантажників даного підприєм­ства з доставки вантажів від постачальників).

До транспортно-заготівельних витрат не належать витрати на відрядження, пов' язані з погодженням технічних умов на поста­чання матеріальних ресурсів та з оформленням договорів. Остан­ні витрати включаються до складу адміністративних витрат.

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собіварто­сті придбаних виробничих запасів або загальною сумою відобра­жаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів виробничих запа­сів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у випадку, якщо достовірно можна визначити суми таких витрат, які безпосеред­ньо відносяться до придбаних виробничих запасів.

Якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх необхідно уза­гальнювати за окремими групами запасів на окремому субрахун­ку (наприклад 201.1 «Транспортно-заготівельні витрати на сиро­вину і матеріали» та 201.11 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину і матеріали іноземного походження»).

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюються на окремому субрахунку обліку виробничих запасів, щомісяця розподіляються між сумою залишку цих запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули використані у вироб­ництві, реалізовані або безплатно передані у звітному періоді. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до ви­робничих запасів, що вибули, визначається як добуток середньо­го відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням їх на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визнача­ється діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звіт­ний місяць на суму залишків вартості виробничих запасів на поча­ток місяця і виробничих запасів, що надійшли за звітний місяць.

Розподілена частка транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до вартості виробничих запасів, що вибули, відобра­жається на тих рахунках бухгалтерського обліку, у кореспонден­ції з якими відображено вибуття відповідних цих запасів.

Визначення митної вартості субстанції і її складових наведено в Митному кодексі України і Законі України «Про єдиний мит­ний тариф». Зокрема, Митним кодексом України встановлено, що митна вартість — це заявлена декларантом чи визначена мит­ним органом вартість товарів, що перетинають митний кордон України, яка розраховується на момент перетину товарами мит­ного кордону України у відповідності з положеннями Митного кодексу. Крім того, Митним кодексом встановлені методи визна­чення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про єдиний митний та­риф» митна вартість — це ціна, що фактично сплачена чи підля­гає сплаті за товари та інші предмети, які обкладаються митними платежами на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, яка зафіксована в рахунку-фактурі, а також інші фактичні витрати, якщо вони не були враховані в рахунку-фактурі: на транспорту­вання, навантаження, розвантаження, перевантаження і страху­вання до пункту перетину митного кордону України; комісійні і брокерські, плата за використанні об' єктів інтелектуальної влас­ності, що повинна бути сплачена імпортером прямо чи опосеред­ковано як умова їх ввозу [4].

Таким чином, можна прийти до висновку, що вартість одиниці імпортованого товару — це вартість, що вказана в митній накладній.

У свою чергу, при реалізації ціна одиниці імпортованого гото­вого лікарського засобу визначається, виходячи із ціни визначе­ної в митній декларації, що множиться на коефіцієнт, що є від­ношенням між середнім курсом валюти, що вказана в інвойсі, на міжбанківському валютному ринку на дату реалізації товару і офі­ційним курсом НБУ цієї валюти на дату митного оформлення [6].

Алгоритм, який використаний у постанові КМУ від 25.03.2009 р. № 333 можна було б трансформувати і на імпортну сировину, і матеріали. Тобто, при відпуску у виробництво ціна одиниці імпор­тованої субстанції визначається, виходячи із ціни зазначеної в митній декларації, що множиться на коефіцієнт, що є відношен­ням між середнім курсом валюти, що вказана в інвойсі, на між-банківському валютному ринку на дату відпуску у виробництво і офіційним курсом НБУ цієї валюти на дату митного оформлення.

Сума дооцінки, яка визначається з використанням коефіцієнта перерахунку курсу, визнається іншим операційним доходом (Дт 20 Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»).

Література

1. Господарський кодекс України від 16.01.08 р. № 436-IV із зміна­ми та доповненнями.

2. Митний кодекс України. Від 11 липня 2002 р. № 92-IV із змінами та доповненнями.

3. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-XII із змінами та доповненнями.

4. Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 р. № 2097-XII із змінами та доповненнями.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабіліза­ції цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17 жовтня

2008 року № 955.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання державно­го регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначен­ня» від 25 березня 2009 року № 333.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження по­рядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі пе­реміщення їх через митний кордон України» від 05.10.98 р. № 1598.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», за­тверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044, із змінами та доповненнями.

Стаття надійшла до редакції 15.01.2010 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л В Титенко - Вплив первісної вартості виробничих запасів на вартість готових лікарських засобів

Л В Титенко - Економічна сутність виробничих запасів

Л В Титенко - Класифікація виробничих запасів на підприємствах фармацевтичної промисловості