О В Піскунова - Вплив податкової реформи в україні на зміну рівня податкового навантаження - страница 1

Страницы:
1  2 

Формування ринкової економіки. 2012. № 28

Література

1. Аникин Б. А., Рудая И. Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие тех­нологии менеджмента : Учеб. пособие. М. : ИНФРА-М, 2007. — 214 с.

2. Бюджетний менеджмент : Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. проф. В. М. Федосова. К. : КНЕУ, 2004.

— 864 с.

3. Воскресенский М. Аутсорсинг бизнес-процесов основа управ­ления дистанционными продажами // Проблемы теории и практики управления. — 2005. — № 1. — С. 63—68.

4. Луценко І. С. Аутсорсинг як ефективна форма реалізації цілей підприємства // Світ меблів і деревини. — 2004. — № 2. — С. 16—17.

5. Спарроу Э. Успешный ІТ-аутсорсинг: от выбора поставщика до управления проектом : пер. с англ. — М. : Кудиц-образ, 2004. — 175 с.

6. Старикова Л. Аутсорсинг информационных технологий: где грань разумного? // Проблемы теории и практики управления. —2006.

— № 1. — С. 57—63.

7. Юрій С. І., Стоян В. І., Даневич О. С. Казначейська система : Підручник. — 2-ге вид. змін. і доп. — Тернопіль : Карт-бланш, 2006. — 816 с.

Статтю подано до редакції 31.03.12 р.

УДК 330.322.54; 519.86

О. В. Піскунова, канд. техн. наук, доц., доцент кафедри економіко-математичного моделювання, Т. О. Білик, канд. екон. наук, старший викладач кафедри економіко-математичного моделювання, ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ НА ЗМІНУ РІВНЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

АНОТАЦІЯ. Досліджено основні зміни податкового законодавства відносно малих підприємств, викликані проведенням податкової реформи. Зміни податкового законодавства розглядаються для малих підприємств, працюючих за спрощеною системою оподат­кування, обліку та звітності. На основі моделі оцінювання загаль­них обсягів податків і зборів, які сплачуються малими підприємст­вами, досліджено зміну їх податкового навантаження внаслідок прийняття Податкового кодексу.

© О. В. Піскунова, Т. О. Білик, 2012

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Податковий кодекс, спрощена система оподат­кування, малі підприємства, зміни податкового законодавства, по­даткове навантаження, витрати, модель.

АННОТАЦИЯ. В статье исследуются основные изменения нало­гового законодательства относительно малых предприятий, выз­ванные проведением налоговой реформы. Изменения налогового законодательства рассматриваются для малых предприятий, ра­ботающих по упрощенной системе налогообложения, учета и от­четности. На основе модели оценивания общих объемов налогов и сборов, уплачиваемых малыми предприятиями, анализируется изменение их налоговой нагрузки вследствие принятия Налогово­го кодекса.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА. Налоговый кодекс, упрощенная система на­логообложения, малые предприятия, изменения налогового зако­нодательства, налоговая нагрузка, расходы, модель.

ANNOTATION. In the article the key changes of the tax legislation about small enterprises, caused by tax reform, are considering. The research deals with the tax legislation changes for small enterprises, which pay taxes on nonexpert system of taxation, accounting and reporting. The changes of tax burden of small enterprises after adoption of the Tax code are researched on basis of the model of small enterprise tax loading estimation.

KEY WORDS: Tax code, nonexpert system of taxation, small enterprises, tax legislation changes, tax burden, costs, model.

Постановка проблеми. Формування ринкової системи госпо­дарювання в Україні зумовило активізацію підприємницької дія­льності в усіх сферах економіки. Поступово відбуваються суттєві зміни як зовнішнього, так і внутрішнього середовища функціону­вання підприємств різних організаційно-правових форм, змісту їх господарської діяльності. Одним з перспективних напрямів ство­рення конкурентного середовища є розвиток малого бізнесу, що безпосередньо впливає на всі сторони суспільного життя. Малі підприємства створюють додаткові робочі місця, сприяють фор­муванню основи громадського суспільства — середнього класу, усувають диспропорції на окремих товарних ринках, активізують інноваційні процеси, розвивають конкуренцію, не потребуючи при цьому значних стартових інвестицій.

У країнах Західної Європи та США малі підприємства ство­рюють до 60 % валового внутрішнього продукту та забезпечують роботою більше 50 % населення, в той час як по Україні ці пока­зники становлять близько 15 % і 7 %. На розвиток малого бізнесу впливає низка економічних і організаційних чинників, провідне значення серед яких має механізм оподаткування. Недоскона­лість податкового законодавства, значне податкове навантаження та відсутність підтримки зі сторони держави наряду з обмеженим доступом до кредитно-інвестиційних ресурсів та іншими неспри­ятливим факторами призвели до ситуації, коли значна кількість малих підприємств є збитковими протягом ряду років. Прийняття Податкового кодексу та відповідні реформи в податковому зако­нодавстві щодо малого підприємництва були покликані покра­щити економічну ситуацію в країні та оптимально поєднати фіс­кальну і стимулюючу функції держави. Проте для з'ясування питання, чи вдалось ці завдання втілити у життя і наскільки вда­лось це зробити, необхідний поглиблений науковий аналіз, що обумовлює актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх джерел чи публікацій. Проблемам розвитку малого бізнесу в цілому, та, зокрема, питанням оподаткування ма­лих підприємств присвячена значна кількість публікацій вітчизня­них науковців, серед яких можна відмітити праці [1, 4, 9]. Проте, ці дослідження сконцентровані на теоретичних та організаційних ас­пектах проблеми, в них недостатньо уваги приділяється фінансовим розрахункам, кількісному аналізу та моделюванню.

Основною метою дослідження, представленого у статті, було визначення особливостей нового податкового законодавства України щодо сприяння розвитку малого підприємництва та ана­ліз зміни рівня податкового навантаження вітчизняних малих підприємств, що відбулися внаслідок проведення податкової ре­форми в країні.

Виклад основного матеріалу дослідження. За даними опи­тування, проведеного Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), більшість українських суб'єктів малого підприємництва серед перешкод, що заважають підвищенню ефективності їхньої діяльності, в першу чергу називали проблеми, пов' язані з оподат­куванням, нечесною конкуренцією, корупцією і надмірним регу­люванням господарської діяльності. Окрім того, біля 84 % малих підприємств зазначали неспроможність української судової сис­теми захистити їхні права. Проведення податкової реформи в Україні, незважаючи на досить неоднозначний її характер стосо­вно впливу на розвиток малого підприємництва, дозволяє вирі­шити деякі з цих питань.

Згідно нового Податкового кодексу суб' єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного подат­ку. До перших трьох груп відносяться фізичні особи — підпри­ємці, а до четвертої — юридичні особи — суб' єкти господарю­вання будь-якої організаційно-правової форми, середньооблікова кількість працівників яких протягом календарного року не пере­вищувала 50 осіб, а обсяг доходу не перевищував 5 000 000 грн. Збільшення граничного рівня доходу (в попередньому варіанті податкового законодавства спрощена система оподаткування та звітності для юридичних осіб запроваджувалась у випадку, якщо їх обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищував 1 млн грн) безумовно розширило можли­вості використання спрощеної системи. З іншого боку, за останнє десятиріччя економічна ситуація в країні суттєво змінилася. Так, наприклад, розмір мінімальної заробітної плати, порівняно з 1998 роком, коли було прийнято діючий до останнього часу Указ пре­зидента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», зріс більше ніж у 20 разів. Зважаючи на вказане, збільшення граничного рівня доходу в 5 разів може виявитись недостатнім. Окрім того, якщо для фізичних осіб-підприємців максимальне значення кількості найманих осіб, або осіб, що пе­ребувають з ними у трудових відносинах, збільшилось вдвічі (з 10 до 20), то для юридичних осіб вказана норма залишилась не­змінною (50 осіб).

На думку багатьох фахівців деякі норми Податкового кодексу не сприятимуть розвитку малого бізнесу. Так, у новому податко­вому законодавстві відбулося більш жорстке регламентування видів діяльності, що підлягають оподаткуванню за спрощеною системою. Одна з вагомих проблем розвитку малого бізнесу в Україні полягає у його структурі, зосередженості на посередни­цьких операціях. Мале підприємництво, переважно, розвивається у сферах торгово-посередницької діяльності, транспортного об­слуговування, надання медичних та побутових послуг, громадсь­кого харчування, юридичної практики. Суттєве скорочення видів діяльності може стати значною перешкодою для всебічного роз­витку малого бізнесу.

Таким чином, положення Податкового кодексу стосовно ма­лого підприємництва не є досконалими та однозначно сприятли­вими для малого бізнесу, проте, зважаючи на реальний стансправ в секторі малого бізнесу, його прийняття було необхідним та своєчасним кроком.

Оцінка ефективності нового податкового законодавства щодо сприяння розвитку малого бізнесу була проведена авторами на основі моделі оцінювання загальних обсягів податків і зборів, що сплачуються малими підприємствами.

Згідно з Податковим кодексом України [7] малі підприємства

— юридичні особи мають право обирати такі спрощені способи сплати податків: за схемою 1 — спрощену систему оподаткуван­ня (єдиний податок за ставкою 3 % від обсягу реалізованої про­дукції разом зі сплатою податку на додану вартість); за схемою 2

— спрощену систему оподаткування (єдиний податок за ставкою 5 % від обсягу реалізованої продукції без сплати податку на до­дану вартість).

Крім того, згідно з Законом України «Про збір та облік єдино­го внеску на загальнообов' язкове державне соціальне страхуван­ня» [3] малі підприємства — юридичні особи повинні сплачувати єдиний внесок на загальнообов' язкове державне соціальне стра­хування, який нараховується на суму заробітної плати та на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання по­слуг) за цивільно-правовими договорами. Ставка єдиного внеску встановлюється відповідно до класів професійного ризику вироб­ництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуван­ням видів їх економічної діяльності: її величина складає 36,76 % для 1 (мінімального) класу професійного ризику і 49,7 % для 67 (максимального) класу ризику.

Було побудовано модель оцінювання загальних обсягів подат­ків і зборів (обов' язкових платежів), які повинні сплачувати малі підприємства при спрощених системах оподаткування [6].

Нехай V — обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, по­слуг) малого підприємства, C — витрати з реалізованої продукції без урахування податків і зборів, до складу яких входять матеріа­льні витрати Cm, у тому числі вартість товарів і послуг, придба­них для перепродажу та реалізованих без додаткової обробки на даному підприємстві, амортизаційні відрахування Ca, витрати на оплату праці Czp, інші операційні витрати Cin: C = Cm + Ca + Czp + Cin. У разі оподаткування малого підприємства за схемою 1, що передбачає сплату податку на додану вартість заставкою apdv = 0,17, виручка V містить у собі даний податок (по­даткове зобов'язання) Npdvz =apdv - V', де V — виручка від реалі­зації без податку на додану вартість. Тобто V = V' + Npdvz = (1 + a pdv) V'. Будемо вважати, що у цьому разі за

всією величиною матеріальних витрат Cm виникає податковий кредит Npdvk =a pdv Cm, де Cm — обсяг матеріальних витрат за винятком      обсягу      податку      на      додану вартість:

Cm = Cm + a pdv ' Cm = (1 + a pdv ) ' Cm

У випадку вибору спрощеної системи оподаткування зі спла­тою податку на додану вартість мале підприємство повинно сплатити до бюджету 3 % з доходу від реалізації продукції V і податок на додану вартість Npdv , а також єдиний внесок на зага­льнообов'язкове державне соціальне страхування Nzp . Загальний обсяг податків і зборів N малого підприємства у цьому разі складає: N = aep1 V + Npdv + Nzp , де aep1 = 0,03 ставка єдиного податку за даною схемою оподаткування.

Податок на додану вартість Npdv являє собою різницю між

податком на додану вартість, нарахованим на обсяг продажу (по­датковим зобов'язанням) Npdvz, і податком на додану вартість,

нарахованим на вартість придбаних матеріальних ресурсів виро­бничого     призначення     (податковим     кредитом)      Npdvk :

Npdv = Npdvz - Npdvk =a'pdv ■ (V - Cm ^    дЄ     a*pdv =a pdv/11 +a pdv )^ Обсяг

єдиного внеску на загальнообов' язкове державне соціальне стра­хування Nzp , який нараховується на суму заробітної плати, ви­значається так: Nzp =azp Czp, де azp ставка єдиного внеску на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Для визна­ченості при проведенні подальших розрахунків оберемо ставку єдиного внеску azp = 0,3726, що відповідає 23 класу професійно­го ризику виробництва, до якого відносяться, зокрема, такі види економічної діяльності як оптова торгівля багатьма видами това­рів, деякі види посередництва, здавання в найом транспортних засобів та ін. З урахуванням наведених формул отримуємо: N = aV + a'pdv (V - Cm) + azp Cv ,аб° N = V ' (ap + a*pdv - a*pdv ' sm ' c +aZp ' SZp ' с) ,

де sm, szp — частки відповідно матеріальних витрат Cm і витрат на оплату праці Czp у загальному обсязі витрат C ; с — відно­шення витрат C до виручки V: с = C/V, тобто питомі витрати, які визначають ефективність діяльності малого підприємства без урахування будь-яких податків і зборів. З урахуванням позначень

V ep1 = Yep1 Pep1 ' С , Yep1 = aep1 + a pdv ,  Pep1 = a pdv ' Sm + azp ' Szp ,

формула для визначення загального обсягу податків і зборів ма­тиме вигляд:

N = vep1 ' V .

Щоб отримати модель оцінювання загальних обсягів платежів

N у випадку, коли мале підприємство обрало спрощену систему оподаткування без сплати податку на додану вартість, у наведе­них вище формулах необхідно покласти a*pdv = 0. Після цього

отримаємо наступну формулу: N = V (aep2 + azp s  с) , або

N = v    • V,

Vep2 = Yep2 Pep2 ' С , Yep2 = aep2 ,  Pep2 = —azp ' Szp

Таким чином, побудовано моделі оцінювання загальних обся­гів податків і зборів (обов' язкових платежів) N, що повинні сплачувати малі підприємства за спрощеними схемами оподатку­вання. Дані моделі можна представити у вигляді загальної моделі оцінювання податкових платежів, які повинно сплачувати мале підприємство за спрощених схем оподаткування:

N = V V , (1)

v = Y-P^ c, (2)

a

+a*pdv, за схемою 1,

(3)

[aep2, за схемою 2,

в= \aldv ^ sm -azp ^ szp, засхемою 1, [- azp szp, за схемою 2.

Величину v можна розглядати як агреговану ставку опода­ткування доходу малого підприємства. Вона має постійну складову y , що залежить тільки від діючих ставок податків, і складову (-(3- с), що залежить ще й від питомих витрат підпри­ємства с і від їх структури. Якщо значення параметра (3 дода­тні, то зі зменшенням питомих витрат с агрегована ставка оподаткування доходу малого підприємства v збільшується, коли ж ( приймає від' ємні значення, то зі зменшенням пито­мих витрат с агрегована ставка оподаткування v також змен­шується. Окрім того, зі зростанням ефективності виробництва вплив величини ( , і як слід структури витрат, на агреговану ставку оподаткування v зменшується і за малих значень с аг-регована ставка v приблизно дорівнюватиме параметру y : v ~ y .

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Піскунова - Визначення факторів розвитку малих підприємств на основі методів економетричного моделювання

О В Піскунова - Вплив податкової реформи в україні на зміну рівня податкового навантаження

О В Піскунова - Системні характеристики управлінських рішень у моделюванні динаміки малого підприємства