В В Хорошун - Моделювання розподілу - страница 1

Страницы:
1  2 

2. Полтерович В. М. Факторы коррупции//Экономика и математи­ческие методы. — 1998. — т. 34. — Вып. 3. — С. 30—39.

3. ЛевинМ. И., ЦирикМ. Л. Коррупция как объект математического моделирования// Экономика и математические методы. — 1998. — т. 34. — Вып. 3. — С. 40-61.

4. Левин М. И., Цирик М. Л. Математические модели коррупции // Экономика и математические методы. — 1998. — т. 34. — Вып. 4. — С. 34—55.

5. Вольтерра В. Математическая теория борьбы за существование: Пер. с франц. М.: Наука, 1976. — 288 с.

УДК: 519.866:332.14

В. В. Хорошун, канд. екон. наук, Запорізька державна інженерна академія

МОДЕЛЮВАННЯ РОЗПОДІЛУ

БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

АНОТАЦІЯ. У статті представлені концептуальні основи моделювання видаткової частини місцевого бюджету, запропонована модель плану­вання видатків бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, сформовано сценарії розподілу фінансового резерву бюджету Запорізької області. Актуальність теми визначається необхідністю створення ефективної системи розподілу видатків на місцевому рівні в умовах об­межених фінансових ресурсів для формування збалансованого місцевого бюджету.

THE SUMMARY. In the article conceptual bases of modelling of an account part of the local budget are submitted, the model of planning of costs of budg­ets of administrative and territorial units is offered, is generated scripts of distri­bution of a financial reserve of the budget of Zaporozhye area. The urgency of a theme is defined by necessity of creation of an effective system of distribution of costs at a local level in conditions of the limited financial resources for forma­tion of the balanced local budget.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Місцевий бюджет, розподіл видатків, планування бюд­жету, фінансовий резерв, моделювання, управління.

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин місцеві бю­джети є гарантами стабільного соціально-економічного життя су­спільства, за їх допомогою втілюються загальнодержавні програ­ми, пов'язані з розвитком галузей народного господарства, здійс­нюється підтримка вітчизняних виробників, фінансуються прог­рами з підвищенням життєвого рівня населення, створюються но­ві робочі місця. Через місцеві бюджети складаються певні фінан-

© Хорошун В. В., 2010 214сові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачен­ням коштів цих бюджетів.

Проблема забезпеченості органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами завжди залишається актуа­льною. Дослідження проблем бюджетного планування висвітле­но у роботах Каламбет С.В., Лук'яненко І.Г., Сергєєвої Л.Н., Си-сой Ю.В., Тарангул Л.Л., Чугунова І.Я. та інших. Аналіз тео­ретичного обґрунтування та практичного впровадження наукових досягнень з питань планування місцевих бюджетів дає змогу ви­значити, що проблема пошуку і застосування ефективних методів і моделей підготовки управлінських рішень щодо розподілу бю­джетних коштів на місцевому рівні й досі потребує вирішення. Це пов'язано насамперед з децентралізацією влади, вступом України до Ради Європи та ратифікацією Європейською хартії про місцеве самоврядування. За таких умов одним з основних факторів стабілізації економічної ситуації в країні виступає ефек­тивне формування місцевих бюджетів. Що здатне перетворити регіони з дотаційних на суб' єкти, які самостійно спроможні розв' язувати соціально-економічні проблеми.

На сьогоднішній день місцеві бюджети різних рівнів перетво­рені практично в умовні кошториси, в яких спостерігається по­стійне неспівпадіння дохідної та видаткової частин, що не сприяє покращенню економічної ситуації та реалізації соціальних про­грам розвитку.

Слід зазначити, що саме моделювання розподілу видатків на місцевому рівні є актуальним. Насамперед це пов' язано з необхідністю розробки та застосування новітнього інструмен­тарію моделювання, а саме широкого застосування методів і моделей, на основі яких отримують науково обґрунтовані про­гнозні дані про доходи та видатки місцевих бюджетів, що в свою чергу значно зменшує суб' єктивність процедури їх зба­лансування.

Практика свідчить, що більшість проблем, які виникають на стадії виконання — це питання, яким було приділено недостат­ньо уваги на стадії формування. Тому своєчасне виявлення пере­думов, що призводять до проблем, дозволить скоординувати зу­силля на виправленні помилок та недопущенні негативних на­слідків. Дотримання принципів доцільності, ефективності, обґрун­тованості та дієвості є основним завданням організації та управ­ління виконанням бюджету.

Важливе значення для забезпечення самостійності місцевих бюджетів має порядок використання вільних бюджетних коштів і повноваження місцевих органів влади щодо його встановлення.

Вільні бюджетні кошти утворюються в місцевих бюджетах на початку бюджетного року і не враховуються при затвердженні бюджету поточного року. Вони включають: вільний залишок кош­тів; суми, додатково одержані в процесі виконання бюджету; су­ми перевищення доходів над видатками в разі збільшення дохо­дів чи економії видатків або з інших джерел.

Законом «Про бюджетну систему України» встановлено, що вільні бюджетні кошти не можуть бути вилучені органами дер­жавної виконавчої влади вищого рівня [2]. Рішення про викорис­тання їх приймають місцеві органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

Дослідження особливостей функціонування системи місцевих бюджетів і принципів розподілу бюджетних коштів дозволило розробити концепцію моделювання видаткової частини місцево­го бюджету (рис. 1).

У контурі вхідної інформації відбувається формування бази даних бюджету на основі статистичних даних за попередні пері­оди, з' ясування абсолютних розмірів власних, закріплених і ре­гулюючих доходів, а також розмірів міжбюджетних трансфертів. Блок бюджетних показників відповідає за формування показни­ків, необхідних для подальшого процесу розрахунку і прийняття рішення (виявлення абсолютних і відносних розмірів відхилення від запланованих показників, визначення темпів росту та прирос­ту відносно попередніх років тощо).

При вирішенні задачі планування доходів місцевих бюджетів у розрізі обсягів податків та зборів проводиться аналіз регіональ­ного податкового потенціалу, кількісна оцінка якого передбачає вирішення двох ключових завдань: визначення власне податко­вого потенціалу (тобто тієї частини сукупності фінансових ре­сурсів, що можуть розглядатися як потенційні податкові ресурси) й визначення гранично допустимого податкового навантаження (норми оподаткування) для окремого регіону з урахуванням зба­лансованості інтересів усіх учасників міжбюджетних відносин і об' єктивно зумовленого й реального перерозподілу коштів між бюджетами з метою збалансування рівня бюджетної забезпече­ності регіонів. У цьому контурі відбувається накопичення, аналі­тична обробка інформації, розрахунок відповідних показників, коефіцієнтів та індексів, аналіз бюджетної інформації.

Економічні реалії сьогодення вказують на нагальну потребу розробки та застосування глибоко аргументованого підходу до методології моделювання фінансових та бюджетних процесів. У більшості країн світу при цьому застосовуються економіко-математичні методи та моделі, що дозволяє спростити аналіз ви­конання бюджетів, прогнозування доходів та видатків, аналіз си­стеми міжбюджетної взаємодії, науково обґрунтовувати необхід­ні зміни у фіскальній політиці та в цілому прискорити створення ефективної бюджетної системи, характерної для ринкової еконо­міки. Слід зауважити, що останнім часом при моделюванні бю­джетних процесів важливе місце відводиться економетричним методам, можливості яких сьогодні є надзвичайно великим [4].

Основним джерелом бюджетного фінансування соціально-економічних програм розвитку регіонів виступають доходи міс­цевих бюджетів. Саме тому, в контурі моделювання початковою задачею бюджетного планування виступає визначення планових обсягів доходів місцевого бюджету.

Доходна частина бюджету адміністративно-територіальної оди­ниці складається з податкових, неподаткових та трансфертних над­ходження до бюджету. Для організації процесу моделювання з кож­ної групи вибрано по одному основному податку та проаналізовано їх коефіцієнти парної кореляції відповідно до загального обсягу до­ходів: здебільшого податкові надходження складаються з податку на доходи фізичних осіб (коефіцієнт кореляції складає 0,95), непо­даткові — з податку на землю (0,51) та трансфертів (0,99).

Загальний обсяг планових доходів і-го місцевого бюджету, який підлягає розподілу та виступає фінансовою основою для ре­алізації програм державного фінансування видаткових потреб на регіональному рівні, визначається наступним чином:

Dt =(aPDPPDFi +aAZAZt + DSt + Din,)+ ZDSfik, (1)

k =1

де Di — планові доходи і-го місцевого бюджету, які складається з доходів загального фонду місцевого бюджету, що враховує над­ходження з основних видів податків та зборів: з податку з дохо­дів фізичних осіб (PDF), неподаткові надходження та адмініст­ративні збори і платежі (AZi), обсяг дотацій і субвенцій, який надано місцевому бюджету (DSi), а також інші надходження за­гального фонду місцевого бюджету (Din)

aPDP, aAZ — відповідно частки надходжень від податку на до­ходи фізичних осіб та адміністративних зборів і платежів, які за­раховуються до місцевого бюджету;

DSfk доходи к-ї статті спеціального фонду місцевого бю­джету.

У контурі моделювання видаткової частини місцевого бюдже­ту відбувається вибір моделі, на основі якої проходитиме моде­лювання, перевірка її на адекватність. Слід зазначити, що кіль­кість сценаріїв, які можна програвати за допомогою моделі, є необмеженою та залежить від завдань, що постають під час до­слідження, а також від необхідності перевірити, чи справджують­ся ті чи інші очікування від запровадження певної бюджетної по­літики. В процесі розробки альтернатив враховуються наступні вимоги до них: взаємовиключеність альтернатив — однозначний вибір можливий лише за умови, коли альтернативи виключають одна одну; забезпеченість однакових умов опису альтернатив — однакових «стартових» умов для кожної альтернативи.

Важливою складовою бюджетного планування та розподілу фінансових ресурсів виступає аналіз інформації про хід можливої реалізації плану та можливість його покращення шляхом прове­дення верифікації (перевірка вірності структури) та валідації (пе­ревірка даних, які були отримані на основі моделі, що мають від­повідати реальному процесу), пошуку можливих резервів та оптимальному їх розподілу.

Отримані результати моделювання передаються до контуру підтримки прийняття рішень, у якому проводиться виділення та аналіз впливу різноманітних факторів на результативний показ­ник і відбувається оцінка сценаріїв складання видаткової частини місцевого бюджету. Зміст цього етапу полягає у перевірці кожної знайденої альтернативи за критеріями: реалістичність — можли­вість її здійснення взагалі з урахуванням зовнішніх обставин; відповідність ресурсам; прийнятність наслідків реалізації альтер­нативи.

При моделюванні розподілу бюджетних коштів на місцевому рівні на перший план виступає питання визначення загального об­сягу видатків з метою додержання пропозицій розподілу коштів з урахування реальної потреби в них. Видатки бюджету адміністра­тивно-територіальної одиниці встановлюються у порядку, визна­ченому законодавством, з урахуванням наявних фінансових ресур­сів та спрямовуються передусім на виконання загальнодержавних програм, соціальне забезпечення та інші витрати. Але такий роз­поділ зовсім не означає, що органи місцевого самоврядування по­збавлені самостійності та свободи дій у прийнятті рішень відносно напрямів та обсягів видатків бюджетів у процесі складання та за­твердження місцевих бюджетів. Загальний підхід полягає в тому, що уряд відповідає за фінансування видатків, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та зберігає за собою контроль за ефективністю витрачання цих коштів.

Розрахунковий показник обсягу видатків загального фонду місце­вого бюджету, що враховується для визначення міжбюджетних трансфертів, становить суму розрахункових показників за основними галузями цього бюджету та визначається на основі фінансових нор­мативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них у розрахунку на душу населення (утримання органів управління, охорона здоров' я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт, со­ціальні програми стосовно сім' ї, жінок, молоді та дітей), на дитину або учня (освіта), отримувача соціальних послуг (соціальний захист та соціальне забезпечення). З урахуванням видатків спеціального фон­ду місцевого бюджету можна зазначити:

N - NS

V = V + Vs = Z fn (Finn,Kn) + Vhr + TVsfn,, (2)

де V прогнозний показник видатків зведеного місцевого бю­джету, який складається з видатків загального (У) та спеціально­го фондів (Vs) місцевого бюджету адміністративно-терито­ріальної одиниці;

fn (Pinn, Kn) — функція, що відображає розрахунковий обсяг видатків n-ї статті місцевого бюджету;

Pinn — фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на

одного отримувача коштів n-ї видаткової статті місцевого бю­джету;

Kn — усереднена кількість отримувачів бюджетних коштів n-ї видаткової статті місцевого бюджету;

Vhr - розрахунковий обсяг видатків на нерозподілений резерв коштів місцевого бюджету (для обласного бюджету дорівнює 2 %, для бюджету міст обласного значення і бюджету району — 1 % від загальної суми видатків);

Vsfm — обсяг бюджетних видатків nsстатті спеціального

фонду;

N, NS — загальна кількість статей відповідно загального та спеціального фондів видатків місцевого бюджету.

При формуванні збалансованого місцевого бюджету та обґрун­туванні обсягів міжбюджетних трансфертів особливої уваги на­бувають процеси визначення державного фінансування соціальнозахищених статей загального фонду місцевих бюджетів, структу­ру якого наведено на рис. 2.

V, = Vyi + Vi + К, + V, + V* + Vfi + Vdi + Vm

я

■s

cS и ft

о і

я .S3

о

ft

о

«

со

ЁГ о

Єр

о о

я и

я m о о

я

я m 3

і 8

я її

S .eg я 3~ ffl о о

I

о

Єр

&

я

Й

я m

Єр

о к

о Єр

я-

я

й

я

m

я

Й я

m

я

Єр

со CJ Єр

Я ^

« я н -В

S й

я о

Рис. 2. Структура обсягу видатків загального фонду місцевих бюджетів, що враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

Слід зазначити, що перші сім складових витрат загального фонду місцевого бюджету представляють собою витрати на соці­ально захищені статті, які визначаються за встановленими фінан­совими нормативами. Проте як остання складова — нерозподіле­ний резерв коштів — є додатковим джерелом фінансових ресур­сів, який направляється на вирішення соціальних задач кожної адміністративно-територіальної одиниці та підлягає розподілу.

В даній роботі пропонується сценарний підхід при розподілі додат­кових фінансових ресурсів місцевих бюджетів, який полягає в насту­пному: кошти нерозподіленого ресурсу (Vdr) спрямовуються на до­даткове фінансування соціальних статей загального фонду місцевого бюджету (фінансування статей спеціального фонду здійснюється як правило за окремими цільовими програмами соціально-економічного розвитку регіону, на які передбачено кошти спеціального фонду до­хідної частини бюджету, наприклад житлово-комунальні, інвестицій­ні, природоохоронні програми тощо):

V/* = V/ +Y, ■ Vdr, j = 1,N,

(3)де, V/, V/' — обсяги видатків на j-ту соціально захищену статтю місцевого бюджету відповідно до та після розподілу додаткового ресурсу;

у j частка нерозподіленого ресурсу, який спрямовується на

додаткове фінансування на j-ї соціально захищеної статті місце­вого бюджету.

Основні досліджувані сценарії пов'язано з вибором показнику уj:

1) рівноважний сценарій: у j = n ,

Vj

2) пропорційний сценарій: у . = —L-,

V

3) регресійний сценарій: у.

і - V

' J

N -1

4) програмно-цільовий сценарій: у j = у j.

Таблиця 1

РОЗПОДІЛ ФІНАНСОВОГО РЕЗЕРВУ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2009 р. БЕЗ УРАХУВАННЯ ТРАНСФЕРТІВ У РОЗРАХУНКУ НА ОДНОГО МЕШКАНЦЯ

Статті видатків

Планові значення

Сценарії розподілу фінансового резерву коштів

 

 

Рівномірний

Пропор­ційний

Регресійний

Програмно-цільовий

 

грн

%

грн

%

грн

%

грн

%

грн

%

Державне управління

37,1

4,0

44,5

4,6

38,9

4,0

45,7

4,7

41,6

4,3

Освіта

462,3

49,8

469,7

48,3

484,6

49,8

466,8

48,0

469,0

48,2

Охорона здо­ров'я

340,7

36,7

348,1

35,8

357,1

36,7

346,3

35,6

347,4

35,7

Соціальний захист та со­ціальне за­безпечення

35,9

3,9

43,4

4,5

37,7

3,9

44,5

4,6

53,8

5,5

Культура і мистецтво

42,0

4,5

49,5

5,1

44,1

4,5

50,6

5,2

46,5

4,8

Фізична культура

10,2

1,1

17,7

1,8

10,7

1,1

19,1

2,0

14,7

1,5

За даними Запорізької області за 2008 рік обсяг фінансового резерву загального фонду зведеного бюджету без урахування трансфертів формується за рахунок нерозподіленого резерву кош­тів та додаткового фінансового ресурсу місцевих бюджетів, який отримано за рахунок бюджетів-донорів міст Запоріжжя та Енер-годар, де власні доходи перевищують власні видатки. Результати розподілу додаткового фінансового резерву у розрахунку на од­ного мешканця зазначено у табл. 1 та свідчать про незначне збіль­шення фінансування соціально захищених статей місцевого бюд­жету.

Таким чином, розглянуто підходи до моделювання розподілу бюджетних коштів на місцевому рівні на основі структурного до­слідження доходної та видаткової частин місцевих бюджетів з метою формування збалансованого бездефіцитного бюджету. За­пропоновано сценарний підхід до розподілу додаткових фінансо­вих ресурсів адміністративно-територіальних одиниць, що забез­печує наукове підґрунтя підвищення якості управлінських рішень з бюджетного планування.

Література

1. Інформаційно-аналітичний збірник головного фінансового управ­ління Запорізької ОДА за 2008 р. — Запоріжжя, 2008. — 105 с.

2. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / За редакці­єю О.В. Турчинова і Ц.Г. Огня. К.: Парламентське вид-во, 2002. —

320 с.

3. Бюджетне законодавство України: Зб. нормат. актів. — К.: Юрін-ком Інтер, 2005. — 416 с.

4. Лук 'яненко І.Г. Системне моделювання показників бюджетної си­стеми України: принципи та інструменти. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. — 542 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В В Хорошун - Моделювання розподілу