І Ф Костюк - Професійні хвороби - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 

Велику загрозу для здоров'я жінки, плода і новонародженого має вплив хімічних речовин: пестицидів, мінеральних добрив, свинцю, ртуті, миш'яку, трінітротолуола, марганцю; фізичних факторів: вібрації, іонізуючої радіації, високої та низької температури; фізичного напруження (підйом і перенесення вантажів, вимушене положення тіла) (табл. ). Хімічні і фізичні фактори виробничого середовища навіть при низьких рівнях впливу можуть сприяти розвитку патологічних процесів, які проявляються не тільки під час контакту з ними і відразу ж після нього, а і у віддалений термін від початку роботи, через декілька місяців і років. Розвиток цих процесів може проявитись і в наступних поколіннях. До них відносяться ембріотоксичний, тератогенний, канцерогенний і мутагенний ефекти. Патологічні зміни в репродуктивній системі можуть бути наслідком прямої дії фактора на полові органи або опосередкованого, через інші органи і системи (гіпоталамус, гіпофіз, щитовидна залоза, печінка, надниркові залози тощо), які приймають участь в регуляції функції полових залоз. Такий же характер ушкодження можливий і у відношенні організма вагітної і плода. Пряма дія фактора, що ушкоджує, через гематоплацентарний бар'єр на плод приводить до ембріотоксичного  або  тератогенного  ефекту;   опосередкована - шляхомпорушення імунних і метаболічних процесів, що проявляються токсикозом вагітних, порушенням функції плаценти і амніона, кровотечею при пологах, гіпоксичним станом плода тощо.


Таблиця 20

Токсичні речовини насамперед впливають на оваріально-менструальну і дітородну функцію жіночого організму. Порушення оваріально-менструальної функції зустрічаються найбільш часто і в ранній термін після початку роботи в контакті з цими речовинами.

Патогенез. При дії токсичних речовин на організм працюючої жінки має місце розвиток дисфункції вегетативно-ендокринної регуляції дезадаптаційно-інволютивного характеру. Знижується концентрація гормонів в системі гіпофіз-наднирники, збільшується тірео- і гонадотропна функція гіпофіза, зменшується рівень гормонів периферичних залоз, пролактіна, альдостерона. Порушується нервово-ендокринна регуляція судинного тонусу. Хімчні речовини можуть діяти на організм різними способами: погіршувати загальний функціональний стан організму (соматична дія), чинити опосередковану несприятливу дію на розвиток плода під час вагітності, порушувати функцію яєчників, ушкоджувати яйцеклітину до, під час імплантації і на стадії зародка, ушкоджувати статеві клітини з індукцією мутації, яка може проявитись в наступних поколіннях.

При дії фізичних факторів (вібрація, електромагнітне випромінювання) основне значення в розвитку порушень репродуктивної функції мають розлади кровообігу органів малого тазу, їх девіація, а також нейроендокринна перебудова гормонопоеза в яєчників, з наступними змінами в оваріальній ткані.

Клініка. Вплив токсичних речовин на жіночий організм. Із специфічних функцій жіночого організму, що найбільш чутливі до дії токсичних речовин є оваріально-менструальна функція. У малостажованих працівників розвивається гіперменструальний синдром, який проявляється менорагіями, більш частими менструаціями. У робітниць з великим стажем роботи частіше всього має місце гіпоменорея, що частково пояснюється угасанням оваріальної функції. Порушення оваріально-менструальної функції спостерігається у жінок, які працюють у контакті із свинцем, ртуттю, миш'яком, бензолом, марганцем, сірковуглецем, у робітниць нафтових переробних заводів. Несприятливий вплив токсичних речовин на дітородну функцію може проявлятись по різному. Так, при інтоксикації свинцем, ртуттю, миш'яком, у працюючих в контакті із бензолом, хлорованими вуглеводнями можливий розвиток безпліддя. У електрозварювальниць, робітниць виробництва капролактама і капронового волокна, синтетичного каучуку можливий патологічний перебіг вагітності і пологів (токсикози вагітності, загрозливі викидні, передчасні і стрімкі пологи, передчасне відходження вод і навпаки - слібість родової діяльності, атонія матки тощо).

Токсичні речовини можуть надавати несприятлиої дії також і на плод, завдяки проникненню через плацентарний бар'єр (інтоксикація свинцем, ртуттю, бензолом, тринітротолуолом, окисем вуглецю, пестицидами). Внаслідок цього можливе підвищення частоти мертвонароджуваності, народження нежиттєздатних дітей. Деякі токсичні речовини (свинець, ртуть, миш'як, ртуть- і хлорорганічні пестициди) можуть проникати у молоко матері, що несприятливо відображається на функції лактації (скорочення її сроків, зменшення кількості молока, зміна його якості і смаку, що викликає відказ дитини від кормління), а також на стані здоров'я дитини.

Експериментально доведена можливість порушення ембріогенезу на фоні впливу навіть невеликих доз токсичних речовин, які може навіть і не шкідливі для матері (марганець, пестициди).

Вплив фізичних факторів на жіночий організм. У виробничих умовах несприятливий вплив на жіночий організм оказують вібрація, іонізуюча радіація, перегрів, переохолодження, електромагнітні поля радіохвиль. У жінок, які підлягають впливу низькочастотної поштовхоподібної вібрації (водії вантажних машин, провідниці залізничних вагонів, електрокарщиці) спостерігається підвищена частота опущень і випадань полових органів, розвиток запальних захворювань полових органів. У шпалопідбійщиць (місцева високочастотна вібрація при одночасному значному тяжкому напруженні), у бетонниць (комбінована високочастотна вібрація) відмічається велика частота болісних менструацій, менорагій, а також значні порушення діторідної функції - підвишена частота ранніх і пізніх токсикозів вагітності, мимовільні викидні, передчасні пологи, ускладнення родового акту).

На фоні дії на плод іонізуючого випромінювання виникають різні аномалії розвитку плода, зниження його життєздатності. Іонізуюча радіація може надавати мутагенного впливу, викликаючи ушкодження спадкових структур.

В промислових умовах можливе виникнення перегріву, що призводить до порушення менструального циклу, з розвитком гіпоменструального синдрому. Хронічний перегрів викликає пізні токсикози вагітності, порушення родового акту - слабість родової діяльності, асфіксія плода, що в кінцевому результаті веде до високої смертності новонароджених в перші дні їх життя.

Хронічне охолодження в промислових умовах викликає у жінок розвиток запальних захворювань жіночої статової сфери.

У жінок, які в виробничих умовах підлягають впливу електромагнітних полів радіохвиль, особливо СВЧ діапазону, спостерігається порушення менструального циклу (менорагії, почастішання місячних), часті ускладнення родового акту (слабість родової діяльності, кровотеча), лактації.

На оваріально-менструальну, дітородну функцію жінки і рівень гінекологічної захворюваності впливає також підйом і переноска важких речей на виробництві  (менорагії,  підвищується  частота ускладнень вагітності,мимовільних викидней, опущення внутрішніх статевих органів тощо).

Профілактика. Основні принципи охорони репродуктивного здоров'я працюючих жінок є:

                   раціональне використання праці жінок;

                   наявність на підприємствах стаціонарних робочих місць, які б враховували антропометричні і психофізіологічні особливості жіночого організму;

                   створення для вагітних і жінок, що знаходяться в стадії реабілітації після тяжких загальних і гінекологічних захворювань, спеціальних цехів і участків із оптимальними умовами праці;

                   дотримування вимоги про заборону прийому жінок дітородного віку, а також тим, що планують мати дитину, на роботу із шкідливими умовами праці;

                   проведення комплексу медичних заходів, спрямованих на охорону здоров'я матері і дитини, у тому числі попередні і періодичні медичні огляди.

ГЛАВА 13

ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ І ПРОФЕСІЙНІ ОТРУЄННЯ В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СІЛЬСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА


Різні галузі народного господарства мають різний рівень професійного ризику (табл. 21).

Найбільш високі показники професійної захворюванності реєструються у вугільній промисловості (близько 60% від загальної кількості), чорній і кольоровій металургії (13%), енергетичному, транспортному і сільськогосподарському машинобудуванні (8%). На ці три галузі приходиться близько 84% усіх випадків професійних захворювань в Україні.

 

 

ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вугільна промисловість - галузь паливної промисловості, яка включає добичу і переробку (збагачення і брикетування) викопного (кам'яного) вугілля. Основними роботами в шахтах є підготовка родовища і беспосередньо очиснавиїмка вугілля, яка включає відділення вугілля від масиву, доставку його до місця погрузки в транспортний засіб, кріплення виробленої дільниці. Вугільні пласти руйнуються механічним засобом (комбайнами, механізованими комплексами) або за допомогою буровибухових робіт; при крутом падінні пласта - частіше всього відбійними молотками.

Основними несприятливими факторами на робочих місцях в вугільних шахтах є: висока запиленість повітря, виділення шкідливих газів (метану, вуглекислоти, окису вуглецю,сірчастого газу, окислів азоту), шум і вібрація, несприятливий мікроклімат (температура повітря досягає 27-38°С, а відносна вологість - 96-100%), тяжка фізична праця, змушена робоча поза. На формування професійної патології певний вплив здійснює також зміна реактивності організму. Специфіка шахтарської праці полягає в тому, що слід враховувати комбіновану дію основних шкідливих виробничих факторів фізичної природи: шуму, нагріваючого мікроклімату і пилу.

В Донбасі 65°% вугілля залягає на великій глибині в тонких шарах (0,5-1,1 м), які до того ж характеризуються високою газо- та вибухонебезпечністю. При добуванні вугілля комбайнами та відбійними молотками концентрації пилу складають в середньому від 60 до 1000 мг/м . Найбільш високі концентрації високодисперсного пилу виникають при застосуванні широко- та вузькозахватних комбайнів. Вміст вільного діоксиду кремнію звичайно складає 2%, а на окремих ділянках може досягати 12-13%. На глибоких горизонтах вплив пилу на організм потенцюється високими температурами і вологістю. Зараз в Донбасі на глибині 1300-1500 м функціонує біля 300 високотемпературних очисних забоїв та більш 700 підготовчих виробіток, де температура повітря на робочих місцях сягає 38°С.

Вугільна промисловість є галуззю народного господарства, в якій реєструється найбільше число постраждалих від впливу професійних факторів (близько 40 на 10000 працюючих). Основні вугільні регіони країни (Донецька, Луганська і Дніпропетровська області) дають щороку до 80% професійноїзахворюваності. Найбільш важливими формами професійних захворювань у шахтарів є пневмоконіоз і пиловий бронхіт, вібраційна хвороба, хвороби опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, сенсоневральна приглухуватість.

В структурі професійної захворюваності однією із основних форм професійних захворювань гірників вугільних шахт залишається вібраційна хвороба (близько 50%). Основною причиною високого рівня вібраційної патології є використання відбійних і бурильних молотків, віброшвидкість яких перевищує ГДР в 3-10 разів. Робота шахтних механізмів і машин супроводжується інтенсивним шумом. Рівень шуму під час роботи гірського устаткування і молотків складає 96-118 дБА при ГДР 80 дБА. Це призводить до розвитку у шахтарів нейросенсорної приглухуватості.

Досить велику питому вагу складає також пилова патологія легенів (пневмоконіоз, пиловий бронхіт) - трохи більше 30 %. Сьогодні в структурі бронхолегеневої патології у робітників вугільних шахт відмічається переважання пневмоконіозу. Найбільш часто має місце розвиток антракосилікозу I стадії. В розвитку пневмоконіозу у шахтарів є ряд особливостей: переважання дифузно-склеротичної форми коніозу над вузликовою, подовження стажу роботи в пиловій обстановці до прояви початкової стадії захворювання, залежність вузликової форми коніотичного процесу від вмісту у пилові вільного діоксиду кремнія. Найбільш часто пилова патологія легенів розвивається у забійників, прохідників, робочих очисного забою. Основною причиною пилової патології є висока запиленість повітря. Так, середньорічні концентрації пилу складають: під час вийомки вугілля

відбійним молотком - 783-5340 мг/м ; під час насипання вугілля у вагонетки -

з з 656-5500 мг/м  при ГДР 10 мг/м  (вугільний пил). Під час буріння шпурів

з з концентрація пилу досягає 28-278 мг/м ; уборки породи - 42-397 мг/м при ГДР

з

2 мг/м (породний пил). Хронічний бронхіт займає 2-е місце по розповсюдженості серед шахтарів. В шахтах із крутим заляганням вугільнихпластів хронічний бронхіт діагностується у 21,7% працюючих на глибоких горизонтах і у 19,3% працюючих на верхніх горізонтах. В шахтах із пологими пластами хронічний бронхіт виявляється у 11,6% працюючих на глибоких ділянках і підвищеною температурою повітря в забоях, у 9,6% працюючих на глибоких ділянках із нормальною температурою повітря і у 5,4% гірничих робітників верхніх горизонтів. Більш часто хворіють бронхитом прохідники. В шахтах із крутим падінням плачтів бронхит виявляється у 24,9% прохідників і 15% забійників, із пологими пластами - у 12,5% прохідників і у 9% гірничих робітників очисних забоїв. Більша частота хронічного бронхіту серед прохідників, пов'язана із вдиханням більш агресивного пилу, який містить більше вільного діоксиду кремнія. Хронічний бронхіт у робітників вугільних шахт частіше всього спостерігається при дифузно-склеротичній формі антракосилікозу. Факторами, які сприяють його розвитку є також: робота в умовах впливу подразнюючих газів і несприятливого мікроклімату, паління, часті госрі респіраторні захворювання. У більшості випадків бронхіт має астмоїдний характер, протікає із загостреннями і веде до розвитку емфіземи легенів і легеневої недостатності. Сумісний вплив пилу і вібрації може прискорити розвиток коніотичного процесу. Несприятливий мікроклімат (низька температура повітря підземних виробіток, підвищена вологість і швидкість руху повітря) може стати причиною простудних захворювань і обтяжити перебіг пневмоконіозу.

Велика питома вага працюючих під землею підвергається впливу нагрівального мікроклімату, що призводить до розвитку хронічного пегрівання. У робітників глибоких шахт, які виконують тяжку фізичну роботу на глибоких горизонтах (понад 1500 м) та підлягають дії високих температур, вологості вражується серцево-судинна система. Стан центральної гемодинаміки у гірників глибоких вугільних шахт характеризується напруженням скорочувальної функції міокарду, підвищенням тонічної активності    резистивних    судин.    Це    обумовлює    зміну нормальногофункціонування ауторегуляторних механізмів системного кровообігу, розвиток латентного перебігу ішемічної хвороби серця.

В структурі професійних захворювань шахтарів велика питома вага травматичних бурситів колінних і локтьових суглобів, які переважно реєструються у працюючих на шахтах із малопотужними і пологими пластами і обумовлені вимушеним положенням тіла під час роботі у лаві.

Профілактика. Профілактичні заходи щодо попередження виникнення професійних захворювань у працівників вугільної промисловості передбачають насамперед механізацію вуглевидобувних робіт, покращення технологічного процесу (гідравлічний спосіб вуглевидобутку), боротьбу з пилом (попереднє зволоження вугільного масиву, застосування піноутворюючих рідин у вугільних забоях, ефективна вентиляція робочих забоїв), використання індивідуальних засобів захисту (протипилові респіратори, спецодяг, рукавиці з віброгасячими пружними прокладками, шумоглушники), медико-профілактичні засоби (активізація біологічних процесів виведення пилу з дихальної системи, зміцнення захисних сил організму, вітамінопрофілактика, періодичні медичні огляди працюючих).

 

 

ГІРНИЧОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Гірничорудна промисловість є галуззю гірничодобувної промисловості, що розроблює родовища рудних корисних копалин відкритим або підземним засобом. Гірничорудна промисловість пов'язана із видобутком руди, переробкою її на гірничозбагачувальних комбінатах.

Виробничий процес включає в себе: проведення відкритих або підземних гірничих виробок, які забеспечують доступ до корисної копалини; буровибухові роботи.

Несприятливими факторами в гірничорудній промисловості є:

-   пил (при роботі у відкритих кар'єрах концентрація пилу у кабінах

з

екскаваторів і бурових верстатів досягає 25-29 мг/мз; основна маса пилускладається із часток розмірами менше 5 мкм; вміст в ньому вільного оксиду кремнію коливається від 1 до 73 % і вище; пил містить тринітротолуол в концентрації від 0,002 до 55,1 мг/мз);

-          вибухові гази: оксид вуглецю (II), оксид азоту, формальдегід, акролеїн, сірчистий газ, сірковуглець, метан;

-          вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння;

-          шум (рівень шуму в кабінах автосамоскидів коливається у межах 87 - 101

дБА);

-          вібрація, несприятливі мікрокліматичні умови.

Робітники гірничорудної промисловості найбільш часто хворіють залізорудним пневмоконіозом (сидеросилікозом).

Клініка. Клінічні прояви сидеросилікоза різноманітні. Часто спостерігається невідповідність між незначними або повністю відсутніми клінічними об'єктивними і суб'єктивними симптомами і вираженими рентгенологічними даними. Ця диспропорція повинна розглядатись як ще одне підтвердження клінічного перебігу сидеросилікозу, як одного із видів пневмоконіозу. У більшості хворих виявляється триада симптомів: кашель, задишка і біль в грудній клітині. Кашель звичайно вологий із виділенням невеликої кількості слизового харкотиння. У половини хворих він продовжується тривалий час, періодично зменшуючись, что свідчить про розвиток бронхіту. Задишка -провідний симптом захворювання. Спочатку вона носить скритий характер і відчувається тільки під час фізичної напруги. На більш пізніх стадіях захворювання, коли пневмофіброз ускладнюється емфіземою легенів, вона стає вираженою і постійною. Біль в грудній клітці непостійна, частіше всього локалізується у підлопаткових областях, становиться постійним, ниючим у більш пізніх стадіях захворювання.

Під час об'єктивного обстеження виявляються ознаки базальної емфіземи легенів (коробковий віддіток перкуторного звуку у нижньобокових відділах, під час аускультації послаблене дихання).

Хворі на сидеросилікоз звичайно не скаржаться на біль в серці або серцебиття. Із зростанням пневмофіброзу лише дещо зростає частота пульсу. У пізніх стадіях захворювання визначається розширення правої межі серця і пульсація у надчеревній ділянці, що свідчить про гіпертрофію правого шлуночка. Тони серця чисті і приглушені, визначається акцент II тона на легеневій артерії. Може розвитись легеневе серце.

В залежності від ступеня розвитку фіброзної тканини в легенях виділяють 3 стадії сидеросилікозу. В I стадії суб'єктивні почуття у хворих відсутні або виражені слабо. Хворі скаржаться на біль в грудній клітині, легку задишку, яка виникає переважно після фізичної напруги, незначний кашель зранку із невеликою кількістю слизового харкотиння. Під час об'єктивного обстеження можуть бути ознаки базальної емфіземи легенів. При аускультації виражених змін немає, різко ослаблене везикулярне дихання із ділянками жорсткого, інколи розсіяні сухі хрипи, можлива гіпервентиляція.

У II стадії може спостерігатись задишка під час виконання легкого фізичного навантаження, посилюється біль в грудній клітці, зранку хворих турбує кашель із невеликою або великою кількістю харкотиння. Емфізема легенів виражена чітко, особливо в базальних відділах, відмічається більш ярка аускультативна симптоматика. Функція зовнішнього дихання знижується, спостерігається гіпоксемія.

В III стадії сидеросилікозу задишка турбує хворих навіть при невеликій фізичній напрузі (ході), а потім вона стає постійною - задишка спокою. Кашель супроводжується виділенням великої кількості харкотиння і болем в грудях. Виявляється мозаїчність перкуторного звуку, ділянки притуплененя змінюються коробковим відтінком. При аускультації над фіброзними полями визначається жорстке дихання, над емфізематозними - послаблене. Вислуховуються розсіяні сухі і вологі хрипи, шум тертя плеври. Тони серця послаблені, нерідко виявляється акцент II тону над легеневою артерією. Збільшується ступінь легеневої недостатності, зростає гіпоксемія. З'являютьсясимптоми легеневого серця і правошлуночкової серцевої недостатності.

Із ускладнень сидеросилікозу одне із перших місць займає хронічний бронхіт. Можливе ускладнення сидеросилікозу туберкульозом легенів. Імовірність розвитку туберкульозу підвищується при умові продовження подальшого контакту із пилом після встановлення діагнозу сидеросилікозу. Переважають очагові форми специфічного процесу із відсутніми або слабо вираженими симптомами інтоксикації. Значно рідше сидеросилікоз ускладнюється бронхіальною астмою, плевритом.

Таким чином, особливістю клінічного перебігу сидеросилікозу, є те, що на відміну від силікоза при сидеросилікозі відсутня схильність до злиття вузликів, помірно виражені емфізема, зміни в коренях легенів і плевральні зрощення. При умові своєчасного відсторонення цих хворих від подальшого контакту із пилом рентгеноморфологічні зміни в легенях не прогресують, загальний стан і показники функції зовнішнього дихання тривалий час залишаються задовільними.

В гірничорудній промисловості важливе місце в професійній захворюваності займає також пиловий бронхіт, де він зустрічається в 2-3 рази частіше, ніж у робітників інших промислових підприємств. Хронічний бронхіт серед цього контингенту робітників є досить неоднорідним захворюванням. Одні робітники починають хворіти через 5-8 років від початку роботи, інші - через 15-20 років або навіть не хворіють зовсім. Слід також звернути увагу на той факт, що середній стаж роботи на цих виробництвах, наприклад, у найбільш тяжких хворих (третя стадія бронхіту) є коротким (8-9 років, на відміну від бронхіта першої стадії (12-13 років). Ці обставини свідчать про велике значення підвищеної індивідуальної чутливості бронхолегеневої системи до експозиції пилу, що містить кварц, що до строків розвитку пилового бронхіту. Останнє також може бути пов'язано із особливостями функціонування імунної системи.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 


Похожие статьи

І Ф Костюк - Професійні хвороби