І Ф Костюк - Професійні хвороби - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 

Бурильники і прохідники гірничорудної промисловості під час виконання основних технологічних операцій підлягають поєднаному впливу місцевої ізагальної вібрації, шуму, рівні яких перевищують допустимі величини. Вплив інтенсивної вібрації в поєднанні із шумом в умовах охолоджуючого мікроклімату нерідко призводять до розвитку професійних захворювань у гірників - вібраційної хвороби, нейросенсорної приглухуватості.

Проходження підземних виробок в залізорудних шахтах ведеть в основному буровибуховим способом, із застосуванням вибухових речовин. До складу більшості із них входить тринітротолуол. У виробничих умовах серед гірників можливе виникнення професійної інтоксикації тринітротолуолом, завдяки можливості інтенсивного впливу тринітротолуолу через шкіру і дихальні шляхи.

Клініка. При гострому отруєнні тринітротолуолом найбільш характерним симптомом є своєрідне синьо-сіре забарвлення слизових оболонок і шкіри, обумовлене утворенням метгемоглобіну в крові. Вміст кисню в артеріальній крові знижується при збільшенні ступеню тяжкості інтоксикації. Часто відмічаються диспепсичні явища, збільшення і болісність печінки. При прогресуванні інтоксикації з'являються загально мозкові явища - втрата свідомості, коматозний стан, який може кінчитись смертельним наслідком.

Хронічна інтоксикація тринітротолуолом проявляється розвитком специфічної тринітротолуолової катаракти, змінами складу крові, травного каналу і печінки. Найбільш ранніми змінами є зміни складу периферичної крові. Вони виражаються розвитком анемічного синдрому, ретикулоцитозом, збільшенням поліхроматофільних еритроцитів. Виявляються дегенеративні зміни еритроцитів у вигляді тілець Гейнца. Порушується функція дозрівання формених елементів крові у кістковому мозку. Все це викликано перетворенням оксигемоглобіну під впливом тринітротолуолу у метгемоглобін. Хворі також скаржаться на наявність диспепсичних проявів: біль у надчеревній порожнині, відсутність апетиту, нудоту, печію, гіркоту у роті, понос і запор. Може відмічатись збільшення і болісність печінки, незначне порушення антитоксичної і ліпоїдної її функції, без виражених змін пігментоутворюючоїфункції.

Тринітротолуолова катаракта у початковій стадії характеризується наявністю ніжного кільця помутніння на периферії кришталика. Із збільшенням тривалості і ступеня контакту із тринітротолуолом кільце помутніння стає більш вираженим і широким за рахунок розповсюдження помутніння по направленню до центру кришталика. Зовнішня границя кільця помутніння, як правило, рівна, із читкими межами, внутрішня - у вигляді частоколу. Поза кільцем помутніння крайня периферія кришталика прозора. При подальшому прогресуванні катаракти помутніння кришталика розповсюджується по направленню до центра, на оптичну його зону. У центрі кришталика може бути ніжне кільце помутніння диаметром до 2 мм. У подальшому обидва кільця помутніння зливаються і настає повне помутніння кришталика.

Профілактика. Заходи щодо попередження виникнення професійних захворювань в гірничорудній промисловості повинні включати:

-         ефективне видалення пилу і шкідливих газів із робочої зони;

-         використання засобів гідрознепилювання, впровадження систем дистанційного керування;

-         застосування засобів індивідуального захисту органів дихання (респіратори, віброгасячий пристрій, спецодяг, спецвзуття);

-         раціональне харчування (достатній вміст в раціоні білків - до 1,2-1,4 г/кг маси тіла, вітамінів, мінеральних солей, дозоване ультрафіолетове випромінювання, дихальна гімнастика;

-         проведення періодичних медичних оглядів;

-         заміна тринітротолуолу на менш токсичні речовини.

 

 

ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

Металургія - галузь техніки і виробництва, яка зайнята процесами отримання металів із руд та інших матеріалів, а також надання металам та їх сплавам необхідної форми і властивостей. Металургію ділять на чорну ікольорову. Чорна металургія - підгалузь по добичі і збагаченню руди, виробництву чорних металів (чавуна, сталі і феросплавів) і їх первинної обробки - отриманню проката.

Основними виробництвами чорної металургії є: доменне (виплавка чавуна із залізорудного концентрату і залізної руди), сталеплавильне (виплавка сталі з чавуну), прокатне і трубне виробництво.

Несприятливими виробничими факторами на підприємствах чорної металургії є:

-         пил. Рівень запиленості повітря може складати під час випуску чавуну десятків і сотень міліграмів на кубічний метр. До 99% становить високодисперсний пил;

-         гази. В повітрі робочої зони утворюється доменний газ, який містить до 30% оксиду вуглецю, 12 % оксиду вуглецю, до 3% водню, 0,3% метану, сірчистий газ, домішки синильної кислоти. Концентрація оксиду вуглецю досягає 50-60 мг/м . При коксуванні вугілля в повітря виробничої зони виділяється до 40 мг/м 3-4 - бензпірену;

-         шум інтенсивністю 90-106 дБА;

-         тяжка фізична праця, питома вага якої може досягати близько 50%;

-         значне напруження функцій ЦНС і психоемоційної сфери (оператор листопрокатного стану за годину роботи від 40 до 320 разів фіксує погляд на різних засобах відображення інформації і одержує від 65 до 300 звукових сигналів-повідомлень, робить від 140 до 1500 рухів);

-         мікрокліматичні. Температура розплавленого чавуна і рідкого шлаку становить від 1400 до 1600°С. Спостерігається коливання температури повітря на робочих місцях залежно від етапу технологічного процесу в 10-15°С. На працюючих діє інфрачервоне випромінювання, поверхнева густина потоку якого становить 350-14000 Втм-2.

Чорна металургія - це друга після вугільної промисловості галузь народного господарства, яка дає близько 5-10% постраждалих від дії шкідливих факторіввиробничого середовища. В структурі захворюваності у галузі найбільшу питому вагу складають хвороби органів дихання (близько 56%), кістковом'язової тканини (2,9%), нервової системи, органів травлення, системи кровообігу. Із професійних захворювань бронхо-легеневої системи частіше всього зустрічається п и л о в и й б р о н х і т. Перебіг пилового бронхіту на підприємствах чорної металургії має певні особливості, які пов'язані насамперед із специфікою технологічного процесу. Так, пиловий бронхіт у працюючих на агломераційних фабриках, характеризується відносно доброякісним перебігом, не супроводжується вираженими порушеннями функції зовнішнього дихання і досить рідко ускладнюється астмоїдним синдромом. На металургійних підприємствах, де є коксохімічне виробництво, клінічна симптоматика пилового бронхіту розвивається у досить короткий термін (приблизно 5-6 років, проти 15-16 років - на тих металургійних підприємствах де немає коксохімічного виробництва), а перебіг захворювання більш тяжкий. У таких хворих переважають алергічні прояви, має місце атрофія слизової оболонки трахеобронхіального дерева, пневмофіброз, порушення біомеханіки дихання. Більш частими серед таких хворих є зміни верхніх дихальних шляхів. У працюючих на металургійних заводах, де немає коксохімічного виробництва, переважають порушення прохідності бронхів за рахунок бронхоспазму; значно рідше серед них зустрічається пневмофіброз, зміна біомеханіки дихання. Пояснюється це, передусім, виділенням у повітря виробничої зони коксохімічного виробництва токсичних речовин, які мають властивість викликати як подразнення, так і розвиток фіброзу. По клінічній картині захворювання (невеликий або початковий пневмофіброз, зміна плеври) хронічний бронхіт у металургів наближується до інтерстиціальної форми пневмоконіозу, який обумовлений малофіброгенним пилом, у тому числі і вуглеродвмісним.

Під час тривалого впливу теплового фактора на організм робітника можливий розвиток хронічного професійного перегріву.

Патогенез хронічного професійного перегріву. В основі розвитку хронічного перегріву, який розвивається в умовах виробництва, лежить вегетативна дисфункція, перебудова гемодинаміки, порушення метаболічних процесів в органах і тканинах.

Клініка. Розвиток патологічного процесу має певну стадійність.

Легкий ступінь. Основним клінічним синдромом, який при цьому розвивається є синдром вегетативної дисфункції. Постраждалі скаржаться на підвищену пітливість, загальну слабкість, головний біль. З боку вегетативної нервової системи спостерігається вологість кистей рук, блідо-рожевий нестійкий дермографізм. Сухожильні рефлекси жваві. Мають місце патологічні орто- і кліностатичні проби. Спостерігається лабільність пульсу, асиметрія артеріального тиску. Зміна гемодинаміки спостерігається у межах гомеостазу. Можливий гіперкинетичний тип кровообігу. На електрокардіограмі має місце помірна синусова тахікардія (синусова аритмія). Розщеплення комплексу QRS і зниження амплітуди зубця Т. З боку показників основного обміну можлива диспротеїнемія, підвищення виділення з сечою 17-ОКС, адреналіну і норадреналіну.

Середній ступінь протікає у вигляді синдрому вегето-судинної дистонії по гіпертонічному типу, кардіалгії. Хворі скаржаться на біль у серці, головний біль, інколи запаморочення голови, серцебиття. Шкіряні покриви у таких хворих вологі, має місце загальний гіпергідроз. Мармуровість, цианотичність шкіри кистей рук. Пожвавлення сухожильних рефлексів, тремор вік, пальців витягнутих рук. Дермографізм стійкий, має схильність до розлитому.

Збільшується об'єм циркулюючої крові, хвилинний об'єм крові, підвищуються потужність скорочення міокарду лівого і правого шлуночків серця, тиск у малому колі кровообігу. Спостерігається схільність до екстрасистолічної аритмії. Змінюються показники основних видів обміну: диспротеїнемія, підвищується вміст в еритроцитах натрію і зниження калію, зростає концентрація молочної і піровиноградної кислот в периферичній крові.

Виражений ступінь протікає у вигляді вегетативно-судинної дистонії, переважно гіпокінетичного типу кровообігу, дистрофії міокарду. Можливе приєднання скарг на біль в серці стенокардитичного характеру, під'йом артеріального тиску. З боку гемодинамічних розладів переважає гіпокінетичний тип кровообігу, знижується потужність скорочення міокарду лівого і правого шлуночків серця, зростає загальний легеневий опір. На ЕКГ ознаки дистрофії міокарду. Порушення основних видів обміну речовин проявляється у вигляді збільшення вмісту ліпідів в крові, зниження виділення 17-ОКС з сечою.

Поєднаний вплив теплового фактора і токсичних речовин сприяє більш швидкому переходу функціональної патології серцево-судинної системи в органічну.

Кольорова металургія - підгалузь промисловості по виробництву і обробці кольорових металів і їх сплавів. Вміст кольорових і рідких металів в руді незначний, що викликає потребу у переробці на гірничо-збагачувальних підприємствах великої кількості руди. Виробниче середовище підприємств кольорової металургії, окрім пилу, аерозолів самих металів та їх з'єднань містить ряд шкідливих речовин, які виділяються із сировини (сірчастий ангідрід, фтористі з'єднання, хлор, хром тощо).

Комбінована дія підвищеної концентрації подразнюючих газів, виробничого пилу насамперед впливає на стан дихальної системи. Це викликає хвороби органів дихання: гострі респіраторні захворювання і хронічний бронхіт (токсико-пиловий бронхіт).

Клініка токсико-пилового бронхіту. Початок захворювання поступовий. З'являється кашель, переважно сухий. Лише під час загострень він супроводжується відділенням скудного слизового харкотиння. Досить рано спостерігається приєднання задишки різного ступеня тяжкості в залежності від виразності бронхитичного процесу. Хворі можуть скаржитись також на почуття болю в грудях давлячого або колючого характеру. Спочатку захворювання кашель з'являється періодично: вранці або після зміни. В подальшому віннабуває постійного характеру. Часто приєднуються астматичні приступи. Вони спочатку виникають в сиру або морозну погоду, особливо під час виходу на холод або при вході до цеху. Поступово зростає частота і тяжкість пароксизмів кашлю. Інколи вони можуть кінчатись блюванням, супроводжуються вираженою слабістю, обільним потовиділенням, запамороченням голови і тахікардією. На цьому єтапі і діагностується хронічний бронхіт, з'являються всі симптоми емфіземи легенів: коробковий звук над легенями, зменшення екскурсії грудної клітки і рухомості легеневого краю, послаблено-жорсткувате або послаблене дихання. Постійно вислуховуються розсіяні сухі свистячі хрипи. Може спостерігатись акроцианоз, бочкоподібна деформація грудної клітки, деформація нігтьових фалангів пальців кистей по типу "барабанних паличок".

Рентгенологічно в легенях хворих з початковими стадіями захворювання реєструється незначне посилення легеневого рисунку в нижніх прикореневих відділах легенів, а при більш тяжких формах - виражена емфізема бронхосудинного рисунку тяжистого типу в нижніх або усіх відділах легеневого поля.

Таким чином, до особливостей клінічної картини токсикоз-пилового бронхіта робітників кольорової металургії, і зокрема плавильників міді, відносять появу симптомів подразнення вже в перші місяці роботи. Потім відмічається пом'якшення цих розладів, наступає мов би звикання: кашель зменшується або навіть зникає. Взагалі захворювання у металургів первинно розвивається і протікає по типу сухого бронхіта. У деяких із них спочатку з'являється задишка, а значно пізніше - кашель. Розвиток бронхіта спостерігається через 10-15 років роботи в цеху, мінімальний строк - 8 років. При I стадії бронхіта мають місце характерні для захворювання суб'єктивні і об'єктивні симптоми. II стадія супроводжується симптоматикою клінічно вираженого бронхіту із явищами емфіземи. При III стадії мають місце ускладнені форми бронхіту (дифузна емфізема, вторинна бронхіальна астма,легенево-серцева недостатність).

У робітників електролізних цехів алюмінієвих заводів розвиток бронхіту обумовлений впливом глиноземвмісного пилу і фтористих з'єднань. У таких хворих можливе приєднання астматичного компонента, дифузної емфіземи легенів, легеневої і легенево-серцевої недостатністі. Бронхоскопічно у робітників електролізу алюмінія виявляються субатрофічні і атрофічні зміни слизової оболонки легенів. На відміну від плавильників міді, у робітників-електролізників рідже реєструються спастичні зміни, про що свідчить відсутність мілких віток із-за спазму, чіткоподібна деформація бронхів спастичного характеру.

Дослідження функції зовнішнього дихання виявляє переважно змішаний тип порушення вентиляції (поєднання бронхообструктивного і рестриктивного порушень).

При ізольованій дії аерозолів сірчаної кислоти симптоми хронічного бронхіту розвиваються раніше, вже через 6-10 років контакту. Вираженість обструктивного синдрому дає змогу раніше діагностувати захворювання. У хворих більш виражений кашель, частіше спостерігаються приступи ядухи. Бронхоскопічно виявляються гіпертрофічні зміни в слизовій оболонці. Хронічний же бронхіт, який розвивається внаслідок дії міднорудного пилу, характеризується інтенсивним формуванням фіброзу в легенях, що обумовлює розвиток рестриктивних функціональних порушень і специфічних рентгенологічних змін в легенях (деформація легеневого рисунку у прикореневих відділах, в окремих випадках - "обрубленість" коренів, плевральні нашарування і шварти). Бронхоскопічно і гістологічно спостерігаються більш виражене склерозування слизової оболонки бронхів.

У робітників електролізних цехів також спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи. При наявності тривалого стажу роботи в контакті зі з'єднаннями фтору, формуються такі синдроми ураження серцево-судинної системи: нейроциркуляторна дистонія, артеріальна гіпертензія,міокардіодистрофія з розвитком в подальшому л е г е н е в о г о с е р ц я. В механізмі цих змін основне значення має вплив фтора на ліпідний обмін, а також на міокард з розвитком міокардіодистрофії і кардіосклерозу.

Поряд із скаргами на кашель, задишку і біль в грудях, хворих турбують болі в кістках, суглобах, хребті, диспепсичні розлади, болі в епігастрії і печінці. Саме для хворих з тривалим стажем роботи в умовах роботи в електролізному цеху характерні поєднані форми патології: флюороз, токсичне ураження капілярів шкіри, професійний періартрит плечевих суглобів і епікондиліт плеч.

Профілактика. Профілактичні заходи у металургійному виробництві передбачають проведення:

-          механізації і автоматизації виробництва;

-          ефективна вентиляція;

-          зволодження матеріалів, які виділяють пил;

-          обладнання в гарячих цехах зон відпочинку з подачею в них повітря з температурою, яка полегшує тепловіддачу організму;

-          використання засобів індивідуального захисту (спецодяг, маски, щитки, антифони, респіратори);

-          проведення періодичних медичних оглядів працюючих;

-          підвищення імунологічної реактивності працюючих (оздоровлення в санаторіях-профілакторіях, санаторно-курортне лікування, дієтичне харчування, вітамінізація робітників).

 

 

МАШИНОБУДІВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Машинобудівна промисловість - комплекс галузей промисловості, які виготовляють знаряддя праці для народного господарства, а також речі вжитку. Підгалузями машинобудівної промисловості є авіаційна, автомобільна промисловість, промисловість побутових приладів і машин, інструментальна промисловість, приладобудування, радіопромисловість, сільськогосподарське машинобудування,  станко-,  тракторо-  і  суднобудування, електротехнічнапромисловість, енергетичне машинобудування. Технологічні процеси в цехах машинобудівної промисловості різноманітні. Виготовлення машин і механізмів починається із створення заготовок та їх первинної обробки в ливарних, ковальсько-пресових і термічних цехах. Наступні стадії включають механічну обробку, зварювання, нанесення металопокрить, фарбування, складання виробів, у тому числі і на конвейєрі.

Основними виробництвами у машинобудівній промисловості є: ливарне, ковальсько-пресові, термічні, електрозварювальні, гальванічні, механічні і механоскладальні цехи.

Найбільш вираженими несприятливими факторами виробничого середовища у заготовчих цехах є значне виділення конвекційного і променистого тепла, можливість забруднення повітряного середовища різним видом пилу і токсичними речовинами. Шкідливими факторами виробничого середовища у ливарному виробництві є нагрівний мікроклімат, запиленість повітря робочої зони, забруднення його токсичними і подразнюючими газами, інтенсивний шум і вібрація на робочих місцях, значне фізичне напруження при виконанні немеханізованих виробничих операцій. Температура зовнішньої поверхні каркасу печі при виплавці чавуну і сталі досягає 200-250°С, а металу, який ллється у форми, - 1400-1500°С. Середня температура повітря у ливарних цехах конвейєрного типу влітку може досягати 34-37°С (при температурі зовнішнього середовища 24-30°С). Обрубно-очисні і грунтопідготовчі процеси супроводжуються значним пилоутворенням. Концентрація пилу, що містить кварц коливається від 1-2 до 200 мг/м і більше, а вміст в ньому діоксиду кремнія становить від 10 до 70%. В обрубно-очисних, механізованих вибивних відділеннях, при роботі струшувальних формувальних машин має місце інтенсивний виробничий шум (під час пневматичної обрубки лиття, при роботі вибивних решіток шум досягає 100-115 дБ).

В механоскладальних і допоміжних цехах під час станочної обробки металу має  місце  значний  контакт  робітників  із мастильно-охолоджувальнимирідинами. Під час обточки, шліфовці і поліруванні виділяється пил штучних (корунда, карборунда) і в меньшій мірі природних абразивів, що містять вільний диоксид кремнію. Ці операції нерідко супроводжуються впливом локальної вібрації і шуму.

Під час зварювальних робіт спостерігається інтенсивне світове і ультрафіолетове випромінювання, виділення токсичних аерозолів і газів, концентрація яких можуть бути значно високими при умові роботи у замкнутому середовищі.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 


Похожие статьи

І Ф Костюк - Професійні хвороби