І Ф Костюк - Професійні хвороби - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 

Клініка астеновегетативного синдрому. Скарги хворих на головний біль, запаморочення голови, загальну слабість, підвищену втомлюваність, погіршення пам'яті, сну, подразливість, пітливість, зниження потенції, дисменорею, випадіння волосся. Хворих може турбувати задишка, біль в серці, ниючого, колючого або стискуючого характеру, інколи з ірадіацією в ліву руку, лопатку, шию. Біль, як правило, нерізко виражений, з'являється більшою частиною  під  час  хвилювання  і  звичайно  не  пов'язаний  з фізичнимнавантаженням. Погане самопочуття виникає після певного часу роботи в контакті з генераторами ЕМП радіохвиль, що свідчить про необхідність функціональної кумуляції.

Тяжким проявом впливу ЕМП радіохвиль може бути розвиток діенцефального синдрому.

Клініка діенцефального синдрому. Розрізнюють вегетативно-судинну і нейроендокринну форми діенцефальних уражень. Незалежно від виду клінічного варіанту діенцефального (гіпоталамічного) синдрому основною клінічною ознакою цієї патології є вегетативно-судинні пароксизми (кризи). Діенцефальна криза виникає раптово і супроводжується різким погіршенням загального стану: біль в серці, серцебиття, почуття нестачі кисню, головний біль, запаморочення голови, порушення серцевого ритму, гіпотермія, ціаноз кінцівок, коливання артеріального тиску і пульсу, гіперемія або блідість шкіряних покривів. Відмічається сухість у роті, спрага, підвищення температури тіла (до 38-39 0С), страх смерті, ознобоподібне тремтіння з наступним почуттям жару, обільним потовиділенням і поліурією наприкінці приступа. Після приступу наступає різка загальна слабість, аж до адинамії, яка триває на протязі декількох діб.

При вегетативно-судинній формі діенцефального синдрому у хворих явища вегетативної дисфункції залишаються вираженими і в між приступному періоді.

Нейроендокринна форма гіпоталамічного синдрому характеризується обмінно-ендокринними розладами, які протікають з ознаками нерізкого ожиріння або схуднення, нахилом до набряків, підвищеним вмістом холестерину і у-глобулінової фракції білків сироватки крові, дисфункції щитовидної залози, статевих залоз в поєднанні із вегетативно-судинними і нервово-психічними розладами. Нейроендокринна форма діенцефального синдрому професійного генезу відрізняється від подібних форм, обумовлених інфекційним, травматичним фактором, більш доброякісним перебігом, відсутністю тяжких прогресуючих форм нейроендокринної патології.

В залежності від клінічної картини виділяють початкову, помірно виражену і виражену форми патології, обумовленої впливом ЕМП радіочастот. Початкова стадія характеризується наявністю вегетативно-судинної дистонії, легкого астенічного синдрому. Помірно-виражена стадія протікає у вигляді астено-вегетативного синдрому, порушення з боку серцево-судинної системи, обмінних і трофічних порушень. Виражена форма захворювання маніфестується діенцефальним синдромом, при якому виникають кризи, по типу нейроциркуляторних розладів.

Робітники ливарних (вагранщики, заливальники металу, плавильники, вибивальники), ковальсько-пресових і термічних цехів виконують роботу в умовах підвищеної температури навколишнього повітря і значного теплового (інфрачервоного) випромінювання. Теплове навантаження на організм працюючого зростає у зв'язку з тим, що багато трудових операцій сполучені із значними фізичними навантаженнями, що викликає інтенсифікацію обміну речовин і збільшує кількість тепла, яке при цьому виділяється. Все це може призвести до розвитку гострих захворювань - перегріву і судомної хвороби.

Перегрів. В основі розвитку перегріву лежить перенапруження і гостра недостатність механізмів терморегуляції, що викликає різні зворотні фізіологічні зрушення в організмі. Насамперед це розширення шкіряних судин і підвищення температури відкритих ділянок шкіри, що сприяє віддачі тепла; посилення діяльності потових залоз, що викликає велику втрату з потом води, солі (хлористого натрію), деяких вітамінів (С, групи В). Зрушення у водно-сольовому обміні супроводжуються підвищеним розпадом білка тканин. Спостерігаються зміни функціонального стану внутрішніх органів, ендокринних залоз, центральної нервової системи. Особливе напруження у зв'язку з тепловим впливом і фізичним навантаженням на організм зазнає серцево-судинна система: виникає рефлекторне почастішання пульсу, збільщується хвилиний об'єм, прискорюється кровоток, підвищується систолічний артеріальний тиск. Втрата з потом хлору призводить до зниженнякислотності шлункового соку.

Інфрачервоне випромінювання має властивість проникати через шкіру, поглинатись тканинами і викликати їх нагрівання. Окрім місцевої нагріваючої дії, інфрачервоні промені мають і загальнобіологічну активність і можуть викликати зміни функціонального стану центральної нервової, серцево-судинної та інших систем організму. Наслідком цих розладів є зміни з боку важливих органів і систем, тяжкі порушення обміну речовин і на кінець кисневе голодання.

Клініка. Клінічна картина перегріву при легкому ступеню характеризується підвищенням температури тіла до 38-39 0С, скаргами на загальну слабість, головний біль, запаморочення голови, шум у вухах, потімніння в очах, сухість в роті, спрагу. Інколи з'являється нудота і блювання. Під час огляду відмічається гіперемія шкірних покривів; шкіра на дотик гаряча, волога. Пульс і дихання прискорені.

Тяжка форма перегріву (так званий тепловий удар) в умовах роботи в гарячих цехах зустрічається досить рідко. Температура тіла підвищується до 40-42 0С і вище, зростає загальна слабість, адинамія, потім розвивається колапс. Може мати місце психомоторне збудження, марення, галюцинації, парези, паралічі; розвиток глибокої коми із смертельним наслідком в результаті паралічу дихального центру.

Судомна хвороба розвивається під час тривалої роботи в умовах помірно високої температури і вологості повітря. В механізмі розвитку судомної хвороби головним є порушення водно-електролітного балансу організму, яке виникає в результаті великого потіння і втрати солей із пітом.

Клініка судомної хвороби характеризується скаргами на болісні судоми в скелетних м'язах, особливо гомілок, інколи плечей, живота; різку слабість, спрагу, сухість в роті. Під час об'єктивного обстеження звертає на себе увагу ознаки різкого зневоднення організму: запавши очі, суха шкіра, тахікардія, приглушеність тонів серця, згущення крові (збільшення кількості еритроцитів,гемоглобіну, лейкоцитоз, підвищена в'язкість); відмічається олігурія, зниження вмісту хлоридів у крові і сечі. Температура тіла звичайно нормальна або субнормаль на, інколи дещо підвищена.

Внаслідок тривалого і інтенсивного впливу на очі коротких інфрачервоних променів можливий розвиток променевої катаракти. Це захворювання зустрічається у сталеварів, плавильників ливарних цехів, у робітників термічних цехів, які мають великий стаж роботи (15-20 років).

У робітників машинобудівного комплексу може також зустрічатись патологія нервово-м'язового і кістково-суглобного апарату, яка зумовлена перенапруженням і мікро травматизацією. Професійні захворювання м'язів плечового поясу і проксимальних відділів рук (міальгії, міофісцити, фіброміофасцити) мають місце у ковалів, молотобійців. Перенапруження м'язів плечового поясу і передпліч виникає на фоні одно подібних монотонних рухів рук, які виконуються в швидкому темпі, наприклад у мормувальників, пресовщиків, у робітників, що обслуговують напівавтомати. У особ тяжкої фізичної праці із значним напруженням рук (ковалі, молотобійці), внаслідок травмування ліктьового нерву розвивається неврит ліктьового нерву. Під впливом роботи, яка пов'язана із травмуванням нервових закінчень шкіри долонею і пальців рук (наприклад, у стрижньовщиць) виникає симптомокоплекс вегетативного поліневриту і ангіоневрозу. Їх розвитку сприяє місцеве охолодження у працюючих в контакті з охолоджувальними емульсіями, токсичними маслами, розчинниками (токарі, фрезерувальники).

В машинобудівній промисловості на працюючих діють також і хімічні речовини: окис вуглецю, сірчастий газ, аміак, ціаніди, синтетичні смоли, мастильно-охолоджуючі рідини, марганець, хром тощо.

Значне забруднення виробничої зони окисем вуглецю спостерігається в ливарних, ковальських і термічних цехах. Окис вуглецю відносить до кров'яних отрут, в організмі спостерігається утворення стійкого з'єднання з гемоглобіном - карбоксігемоглобіну. Це призводить до гіпоксемії, гипокапнії і гіпоксії. Крімтого окис вуглецю здатна надавати прямої токсичної дії на тканеве дихання внаслідок його порідненості до ферменту, що містить залізо -цитохромоксідази.

Клініка. Розрізнюють гостре і хронічне отруєння окисем вуглецю. Клінічна картина гострого отруєння має в своєму перебігу три ступеня тяжкості: легкий, середній і тяжкий. Ступінь тяжкості залежить від концентрації оксиду вуглецю і вдихаємому повітрі і тривалості його дії, а також - індивідуальної чутливості організму людини.

Отруєння легкого ступеня проявляється головним болем, запамороченням голови, серцебиттям, шумом у вухах, загальною слабкістю, слабкістю в ногах. Відмічається схильність до розвитку непритомних станів, особливо під час фізичного навантаження. Пульс і дихання прискорені. Інколи виникає нудота і блювання. Може спостерігатись субфебрильна температура, невеликий нейтрофільний лейкоцитоз. Вміс карбоксігемоглобіну коливається в межах 10­20%.

Отруєння середнього і тяжкого ступеня характеризуються розвитком коматозного стану, порушення функції дихання і кровообігу, трофічними змінами.

Хронічна інтоксикація характеризується наступним симптомокоплексом: головний біль, запаморочення голови, шум в голові, погіршення пам'яті, сну, біль в серці, задишка, швидка втомлюваність, нахил до непритомних станів. Все це вкладається в клінічну картину вегетативної дисфункції з переважанням ангіодистонічного синдрому.

Сірчастий газ утворюється під час спалювання топлива, яке містить багато сірки (кам'яне вугілля, мазут, газ). Він виявляється у виробничому середовищі ливарних, ковальських, термічних цехів. При надходженні в організм виявляє виражену дратівливу дію на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, легко всмоктується в кров, викликає порушення ряду обмінних і ферментативних процесів.

Як правило, в машинобудуванні зустрічаються хронічні отруєння, клінічна картина яких, проявляється розвитком риніту, фарінголарингіту, евстахіїту, хронічного бронхіту і пневмонії.

В термічних цехах, під час обробки металу, можливе отруєння ціанидами. Потрапляючи у повітря виробничих приміщень, в умовах підвищеної вологості, солі синільної кислоти легко розгалаються із виділенням леткої синільної кислоти. Синільна кислота легко всмоктується через слизові оболонки дихальних шляхів і травного тракту. В механізмі її дії важливе значення має блокада дихального ферменту - цитохромоксидази, що викликає препинення тканьового дихання; клітини не засвоюють кисень, який приноситься із кров'ю, що й призводить до розвитку тканинної гістотоксичної аноксії (значно підвищується вміст кисню у венозній крові, різко зменшується артеріо-венозна різниця по кисню). Вражаються клітини центральної нервової системи, які є найбільш чутливими до кислородного голоду. Саме враження центральної нервової системи і лежить в основі клінічної картини інтоксикації.

Клініка отруєння ціанідами. В виробничих умовах, як правило, має місце розвиток гострого отруєння легкого ступеня тяжкості. Хворі скаржаться на головний біль, запаморочення голови, загальну слабість. Хоч інколи, в разі підвищення концентрації парів синільної кислоти, можливий розвиток отруєння середнього і тяжкого ступеню. Хворих турбує головний біль, запаморочення голови, гіркота у роті, оніміння слизової оболонки рота, язика, слюнотеча, нудота, блювання, почуття стискання в грудях, серцебиття, утруднення мови, різка загальна слабість.

Профілактика. Заходи по оздоровленню умов праці на машинобудівних підприємствах повинні передбачати проведення:

-           механізації і автоматизації виробничих процесів, розробка безвідхідних і маловідхідних технологій;

-           ізоляція процесів, які супроводжуються пилоутворенням, впровадження ефективної вентиляції;зволоження матеріалів - джерел пилу;

-           влаштування відбивних і тепловідвідних екранів;

-           аерація виробничих приміщень з використанням теплового і вітрового напору;

-           екранування металом установок індукційного нагрівання і робочих контурів;

-           застосування засобів індивідуального захисту;

-           проведення періодичних медичних оглядів працюючих;

-           виділення робітників, які працюють в умовах пилу, нагрівного мікроклімату, інтенсивного шуму і вібрації і проведення серед них вітамінопрофілактики, лужних інгаляцій.

Авіаційна промисловість - підгалузь машинобудування, яка виготовляє літаки різних конструкцій та інші літальні апарати.

Основними виробничими цехами в ній є: ливарні (чорне та кольорове литво), гальванічні, механічні, складальні, зварювальні, а також стенди випробування моторів і узлів. Несприятливими факторами виробничого середовища є: шум, вібрація, вплив різних синтетичних смол, зварювальний аерозоль, робота у будівлях, які не мають природного світла і СВЧ-випромінювання.

Характерною особливістю технологічних процесів в авіаційній промисловості є використання різних сплавів на основі алюмінія і магнія із застосуванням рідких металів (цирконій, цезій, берилій тощо), як легуючих домішок.

Інтенсивним шумом супроводжуються роботи у складальних цехах (клепальні роботи), на стендах випробування реактивних двигунів, у відділеннях ливарних цехів.

Клепальні, обрубувальні роботи, праця з ручними пневматичними інструментами супроводжується впливом на працюючих вібрації, що може призвести до розвитку вібраційної хвороби. При клепанні зовнішньої поверхнілітака в спектрі шуму містяться частоти до 4800 гц, а під час клепання внутрішньої поверхні - до 9600 гц, відповідно збільшується і інтенсивність шуму - від 121 до 133 дБА. Вплив шуму помітно зріс в останні роки в зв'язку із зростанням енергоозброєнності сучасних літальних апаратів. У найбільш близькому звуковому полі, рівні шуму досягають 130-140 дБА. Подібний інтенсивний шум надає суттєвого ушкоджуючого впливу на нервово-м'язовий апарат середнього вуха, що може призвести до розвитку сенсоневральної приглухуватості та інших змін в організмі, в першу чергу з боку нервової і серцево-судинної системи. Слід також мати на увазі, що у зв'язку із особливими вимогами технологічного процесу (точне складання приборів) багато працівників вимушені працювати у будівлях, які не мають природного освітлення. Все це призводить до розвитку розладів вегетативної нервової системи - астеновегетативного синдрому.

Клініка. В початкових стадіях астеновегетативного синдрому переважають симптоми, які відображають підвищення порогу збудження вегетативної нервової системи. Відмічається лабільність пульсу, асиметрія вегетативних проявів, ярко-червоний розлитий дермографізм, підвищення активності функції щитовидної залози, збільшення вмісту в крові гістаміну, пожвавлення сухожильних рефлексів. Одночасно знижується поріг сприймання нюху, особливо на симпатоміметичні речовини. Мають місце ознаки підвищеної збудливості коркових клітин: емоційна нерівновага, схильність до невротичних реакцій. Такі хворі скаржаться на підвищену втомлюваність, зниження працездатності, головний біль, нудоту. Відмічається сонливість вдень, неспокійний сон вночі. Виникає нестійкість вегетативно-судинної, а часто і ендокринної регуляції з переважанням збудження або симпатичних, або ваготонічних реакцій (брадикардія, ваготонія).

На фоні церебральної астенії нерідко виникають виражені нейроциркуляторні порушення, а також зміна нейротрофічної регуляції, яка супроводжується  розладами  інших  систем:   травлення, серцево-судинної,ендокринної, обмінних процесів.

Використання в авіаційній промисловості різних видів зварювання (аргоно-дугове, електродне) веде до надходження в організм працюючих електрозварювального аерозолю і розвитку пилового бронхіту, пневмоконіозу, бериліозу.

Широке використання синтетичних смол (фенолформальдегідних, епоксидних) в якості різних клеїв і зв'язуючих матеріалів у виробництві ливарних стержнів, супроводжується виникненням профзахворювань шкіри -екземи і дерматитів.

Під час випробування двигунів внутрішнього згорання у повітря виробничої зони надходить окис вуглецю, що може викликати гостре отруєння окисем вуглецю. В процесі випробування авіаційних двигунів на моторовипробувальних стендах утворюється шум великої інтенсивності (95-130 Дб), що нерідко викликає сенсоневральну приглухуватість.

Профілактика. Профілактичні заходи щодо попередження виникнення професійних захворювань в авіаційній промисловості передбачають:

                               зміну технологічного процесу, а коли це неможливо - виділення процесів, які супроводжуються шумом від остальних;

                               автоматизацію процесів обробки виробів;

                               виключення безпосереднього контакту працюючих із смолами і максимальне зниження процентного вмісту вільного фенола і формальдегіда у смолах;

                               застосування засобів індивідуального захисту (навушники, антифони, рукавиці, що зменшують розповсюдження вібрації, окуляри);

                               екранування джерела випромінювання;

■                попередні і періодичні медичні огляди працюючих. Суднобудування - одна з підгалузей машинобудівної промисловості, яка

виготовляє і ремонтує суда усіх призначень, а також випускає запасні частини для них. До основних технологічних процесів сучасного суднобудуваннявідносяться: збирання окремих елементів судна і монтаж устаткування (проводиться у закритих приміщеннях), а також подальше добудування судна на плаву. Головні виробничі цехи суднобудівного заводу - корпусний, котельний, механоскладальний, дизельний, трубопроводний, інстументальний, деревообробний, доковий. Суднобудування є комплексною галуззю народного господарства. В ньому застосовуються такі технологічні процеси: електрозварювання (виконується як у складально-зварювальних цехах, так і безпосередньо на судні), лакофарбові, складальні роботи. Всі ці технологічні операції пов'язані із впливом на організм працюючих ряда несприятливих виробничих чинників, які можуть призвести до виникнення професійних захворювань. Так електрозварювальні роботи пов'язані із дією електрозварювального аерозолю і виникненням у працюючих таких професійних захворювань, як пневмоконіоз, пиловий бронхіт, манганоконіоз, хронічна інтоксикація марганцем. Як правило, у робітників суднобудівної промисловості розвивається пневмоконіоз I, стадії. Звертає на себе увагу скудність скарг у одних хворих і їх повна відсутність у інших.

Хворі із ознаками марганцевої інтоксикації скаржаться на біль у верхніх кінцівках, погіршення пам'яті і головний біль.

У електрозварювальників можливий розвиток електроофтальмії, термічних опіків шкіри. Під час будування судна на робітників впливають несприятливі метеорологічні фактори (роботи на відкритому повітрі, у відсіках, цистернах, трюмі), що призводить до розвитку теплового дискомфорту. Зварювальники на робочих місцях підлягають впливу проміневого тепла, інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювання. Забруднення повітряного середовища виникає також під час шліфувальних і зачищувальних роботах під час газової різки металів. У повітря виробничого середовища виділяється пил, який містить з'єднання марганцю, міді, цинку, свинцю. Все це може слугувати причиною розвитку металевої лихоманки.

У робітників, які зайняті складальними операціями, особливо у рубщиків,рідше у судноскладальників і малярів, може бути поліневріт верхніх кінцівок, дистрофічні процеси в локтьових суглобах, функціональні розлади центральної нервової системи, сенсоневральна приглухуватість, вібраційна хвороба, деформуючий артроз. У хворих на вібраційну хворобу переважають скарги на парестезії у верхніх кінцівках, має місце значне побіління пальців під час роботи. Перебіг захворювання погіршується холодовим фактором, особливо взимку і восени. Робота у замкнутих приміщеннях пов'язана із перенапруженням опорно-рухового апарату, а вимущене стикання із нагрітими або холодними металевими поверхнями судна може бути причиною розвитку охолодження або перегріву.

Вплив розчинників, пігментів та інших токсичних речовин може призвести до розвитку професійних отруєнь, як гострих ("металева лихоманка", отруєння оксидом вуглецю), так і хронічних (хронічна інтоксикація бензолом).

Таким чином, основними причинами професійних захворювань у робітників суднобудівної промисловості є значне пилоутворення, вплив окису марганцю під час зварювальних робіт, особливо у закритих ємностях; використання пневматичного інструменту, який викликає велику вібрацію, в поєднанні із холодовим фактором.

Профілактика. З метою попередження виникнення професійних захворювань у робітників суднобудіної промисловості проводять попереджувальні заходи спрямовані на створення нових автоматичних і напівавтоматичних технологічних процесів, приладів і устаткування із дистанційним керуванням. Велике значення має заміна високотоксичних речовин менш токсичними аналогами; устройство ефективної вентиляції; застосування засобів індивідуального захисту; вітамінізація їжі вітамінами А, С, В1, В6, РР. Важливе місце займає також проведення попередніх і періодичних медичних оглядів.

 

 

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Хімічна промисловість - галузь народного господарства, яка виробляє різні види хімічної продукції для всіх галузей промисловості і сільського господарства. Хімічна промисловість є однією із найважливіших складових частин народногосподарського комплексу України. Вона має численні підприємства, які випускають різну продукцію основної і синтетичної (органічної) хімії. На підприємствах основної хімії випускаються кислоти, луги, солі, азот, фосфор, хлор та їх сполуки. На підприємствах органічного синтезу виробляють хімічні волокна, синтетичні смоли і пластичні маси, синтетичний каучук, гумово-технічні вироби, лаки, барвники, органічні розчинники, миючі засоби, хіміко-фармацевтичні препарати, пестициди тощо.

На підприємствах хімічної промисловості головною професійною шкідливістю є хімічний фактор. Токсичну дію можуть справляти вихідні, проміжні, кінцеві і допоміжні продукти синтезу, які забруднюють повітря робочої зони. В умовах виробництва речовини можуть знаходиться у твердому, рідкому, газо- або пароподібному стані, а також у вигляді пилу, диму, туману. Крім того на організм працюючих діють також несприятливі мікрокліматичні умови, виробничий шум. Повітряне середовище на підприємтсвах хімічної промисловості забруднюються, як праавило, не одним, а кількома або кількома десятками хімічних речовин, які справляють комбіновану дію на організм працюючої людини. Особливо велика кількість звбруднюючих виробниче середовище хімічних речовин на тих виробництвах, де кінцевий продукт одержують з різних сировинних продуктів, каталізаторів та інших добавок (хіміко-фармацевтична промисловість, одержання і переробка полімерів, пластичних мас, гум тощо).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 


Похожие статьи

І Ф Костюк - Професійні хвороби