І Ф Костюк - Професійні хвороби - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 

Частка професійної патології хімічної етіології серед інших професійних захворювань залишається надто високою - близько 23%. В структурі захворювань хімічної етіології хронічні інтоксикації складають трохи більше 20%, бронхіти - близько 17%, професійні дерматози - 14%, гострі професійні отруєння - 12%, тринітротолуолова катаракта - 13% і захворювання токсико­алергічної природи - близько 23%.

Так, в аніліно-фарбовому і хіміко-фармацевтичному виробництвах робітники контактують із нітро- і аміноз'єднаннями бензолу, а також проміжними продуктами для їх синтезу (бензидин, а-нафтіламін, Р-нафтіламін тощо). Нітро-і аміноз'єднання бензолу при тривалій дії приводять до ураження системи крові (метгемоглобіноутворювачі). Останні ж речовини є канцерогенами і можуть викликати пухлини сечового пузиря.

Значна кількість інших напівпродуктів (динітробензол, урсоли) викликають дерматити.

В умовах виробництва віскозного волокна і віскозної плівки можливе отруєння сірковуглецем.

Клініка. Початкова стадія отруєння сірковуглецем характеризується розвитком астенічного або неврастенічного синдрому із вегетативною дисфункцією. Стійкий головний біль, розлади сну (сонливість або безсоння, багаті сновидіння, часто "виробничого" характера), загальна слабість, пітливість, неприємні почуття в серці. Досить рано розвиваються порушення емоційної сфери: подразливість, різки коливання настрою. Об'єктивними симптомами в цій стадії інтоксикації є в'ялість, ослаблення пам'яті і уваги, емоційна лабільність, явища вегетативної дисфункції, пригнічення рефлексів. У подальшому вегетативні порушення і явища астенізації зростають. Уже в цій стадії інколи можна виявити ураження периферичної нервової системи, переважно у вигляді вегетативно-сенситивного поліневріту.

З прогресування процесу розвивається дифузне органічне ураження центральної нервової системи, яке протікає по типу енцефалопатії або енцефалополіневриту. Спостерігається головний біль, різке зниження пам'яті, інколи гіпнагогічні галюцинації, стан депресії, апатії, загальмованість, немотивовані приступи гніву.

На фоні вираженого астенічного синдрому визначаються органічні мікросимптоми.

Разом із нервовою системою в патологічний процес вовлікається і серцево-судинна система (нейроциркуляторна дистонія, міокардіодистрофія). Розвивається атеросклероз мозкових і коронарних артерій, мають місце ретинопатії, виявляються порушення функції ендокринних залоз (втрата лібідо, розлади менструального циклу, імпотенція у чоловіків), захворювання органів травлення (порушення секреції, гастрити, виразкова хвороба), порушення функції печінки.

Робітники віскозного виробництва підлягають впливові сірководню, який надає дратівливу дію на кон'юнктиву очей і слизові оболонки дихальних шляхів. Сірководень має також і загальну токсичну дію на організм працюючих, викликаючи хронічну інтоксикацію.

Клініка інтоксикації сірководнем. Токсична дія сірководня проявляється порушенням функції центральної нервової системи, блокуванням ферментів тканевого дихання із розвитком тканинної аноксії і змінами з боку крові. Гостре отруєння.При легкому отруєнні на перший план виступають симптоми подразнюючої дії сірководня: почуття печії, різі в очах, сльозотечі, блефароспазма, почервоніння кон'юнктиви, нежить, почуття дряпання в горлі і за грудиною, кашель. В легенях можуть вислуховуватись сухі хрипи.

При отруєнні середнього ступеня, відмічаються ознаки резорбтивної дії: головний біль, нудота, блювання, запаморочення голови, слабість, порушення координації рухів, непритомний або збуджений стан. Інколи буває ціаноз, тахікардія, гіпотонія, понос, розлади севовипускання. В сечі знаходять білок, циліндри; спостерігається підвищення температури тіла.

При тяжкому отруєнні розвивається блювання, синюха, порушення серцево-судинної діяльності і дихання. В подальшому може настати коматозний стан із смертельним кінцем.

Хронічне отруєння. У особ, які тривалий час контактують із сірководнем, може бути хронічне захворювання очей (кератокон'юнктивіт), верхніх дихальних шляхів (риніти, ларінготрахеїти, бронхіти), шлунково-кишковірозлади; вегетоастенічний синдром із головним болем, запамороченням голови, слабкістю, порушення сну, загальною пітливістю, артеріальною гіпотонією, брадікардією. Можуть зустрічатись вегетативні поліневрити.

В крові - помірна гіпохромна анемія, анізоцитоз, пойкілоцитоз, моноцитоз.

Одним із мономерів, який використовується у виробництві синтетичних каучуків, є ізопрен. Отримують його із ізобутілену. Ці речовини є вуглеводнями етилового ряду і по токсикологічній характеристиці вони відноситься до речовин наркотичної і подразної дії.

Клініка інтоксикації ізопреном. Гостре отруєння. Хворі скаржаться на виражене подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, інколи кашель, блювання, головний біль, підвищену дратівливість, загальну слабість, зниження пам'яті, зміну ритму сна. Можуть мати місце диспепсичні явища.

Хронічне отруєння проявляється головним болем, порушеннями ритму сна, підвищеною дратівливістю, погіршенням пам'яті. У хворих розвивається картина судинної і вегетативної дисфункції: стійкий червоний дермографізм, змінений ортостатичний і кліностатичний рефлекс, нестійкий пульс. У деяких хворих можливе порушення терморегуляції, відмічаються мікро симптоми органічного характеру - зниження больової, температурної і тактильної чутливості кистей і пальців рук, тремор пальців витягнутих рук.

Досить часто спостерігається збільшення щитовидної залози, інколи явища тиреотоксикозу.

Збільшується печінка, визначається її болісність, а також зміни антитоксичної, вуглеводної, білкової і пігментної функцій. Нерідко відмічається підвищення вмісту білірубіну на фоні нормальних розмірів печінки і явища гемолізу. Можливі дизуричні розлади із наявністю патологічних елементів у сечі (білка, еритроцитів).

Таким чином, у робітників по виробництву ізопрена має місце вплив комплекса токсичних речовин, з розвитком гострого і хронічного отруєння. Вклініці хронічного отруєння виділяють два ступеня: легкий (неврастенічний синдром, вегетативно-судинна дистонія) і більш виражений, коли поряд із симптомами наркотичної дії виникають окремі мікро органічні ознаки (зниження або відсутність корнеального рефлекса, підвищення сухожильних рефлексів, тремор пальців витягнутих рук), симптоми вегетативного поліневриту, явища токсичного гепатиту і дизуричні розлади.

Профілактика професійних захворювань на підприємствах хімічної промисловості досягається впровадженням комплексу архітектурно-планувальних (здійснення будівництва хімічного підприємства у відповідності до гігієнічних вимог), технологічних (перехід від періодичних до безперервних процесів, використання герметичного обладнання, заміна сухих способів переробки матеріалів - джерел пилу мокрими, токсичних матеріалів менш токсичними), санітарно-технічних (раціональна вентиляція, контроль вмісту токсичних речовин у повітрі робітничої зони), індивідуальних (протигази, респіратори, рукавиці, пасти, мазі, креми), медико-біологічних (проведення попередніх і періодичних медичних оглядів), організаційних і законодавчих заходів (регламентація трудових операцій, встановлення певних пільг для осіб, що контактують з токсичними речовинами).

 

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ ВИГОТОВЛЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

В промисловості будівельних матеріалів на організм працюючих впливають наступні несприятливі чинники виробничого середовища - пил, шум, вібрація, метеорологічні умови. В промисловості будівельних матеріалів реєструється близько 1,6 хворих професійними захворюваннями на 10000 працюючих.

Однією з негативних властивостей пилу, що утворюється при роботі технологічного устаткування на виробництвах промисловості будівельних матеріалів у разі порушення гігієнічних вимог до умов праці робітників є його здатність викликати захворювання легень - різні форми пневмоконіозу.

Найпоширенішими з них є силікоз та силікатоз. До форм силікатозу належать азбестоз, талькоз, коаліноз, пиловий фіброз, що спричинюється пилом цементу, скляного волокна, шлакової вати тощо. Пил виробництв промисловості будівельних матеріалів може також викликати бронхіт, бронхіальну астму, астматичний риніт; хвороби слизових оболонок верхніх дихальних шляхів -риніт і фарингіт.

Шкідлива дія виробничого шуму на організм полягає в ураженні слухового нерва, у порушенні стану серцево-судинної та інших важливих для життєдіяльності людини систем. Цими розладами характеризується сенсоневральна приглухуватість.

Вібраційна хвороба може зумовлюватися цілим комплексом чинників виробничого середовища - низькою, середньою та високочастотною вібрацією у поєднанні з охолодженням, статичним м'язовим зусиллям, виробничим шумом.

В умовах постійного впливу несприятливих метеорологічних чинників, на який організм реагує напруженням системи терморегуляції, можливе порушення фізіологічних функцій: пригнічення центральної нервової системи, розлади діяльності серцево-судинної системи, водно-сольового обміну.

Інфрачервоне випромінювання може спричинювати катаракту.

Охолодження організму нерідко буває причиною виникнення радикуліту.

Особливості професійної патології в залежності від характера праці. Вид праці робітників промисловості будівельних матеріалів обумовлюють особливості професійної патології цього контингенту працюючих.

Виробництво цементу. У цехах цементних заводів робітники можуть зазнавати впливу цілого комплексу несприятливих чинників: пилу сировини і готового продукту, інтенсивного шуму, підвищеної температури повітря та променистого тепла. При великому стажі роботи (10-15 років) у робітників млинових і транспортувально-пакувальних цехів, можуть розвинутися: пиловий бронхіт, цементний пневмоконіоз (цементоз).

Клінічні особливості цементозу. Найбільш часто хворі скаржаться на задишку, кашель, біль в грудній клітині, загальну слабість, нездужання. Об'єктивно хворі цементозом достатнього харчування, із нормальним забарвленням шкірних покривів і слизових оболонок. Ціаноз має місце тільки в тяжких або ускладнених випадках. Під час дослідження органів дихання визначаються зміни з боку верхніх дихальних шляхів, явища помірно вираженого бронхіту (дихання жорстке, рідше ослаблене, вислуховуються розсіяні сухі хрипи), явища базальної емфіземи.

Рентгенологічно виявляється симетричне, дифузне посилення легеневого рисунку, наявність мілкоосередкових тіней, деформація судинно-бронхіального рисунка, розширення і ущільнення коренів легенів, нерідкі плевральні зміни, ознаки емфіземи.

При дослідженні функції зовнішнього дихання виявляється зниження життєвої ємкості легенів, зміна співвідношення дихальних об'ємів, зниження дихальних резервів.

Таким чином, пневмоконіоз від дії цементного пилу - це фіброз інтерстиціального типу, який характеризується відносно доброякісним і помірним перебігом, рідким ускладненням туберкульозом. У робітників, які зайняті на виробництві пуцоланового портландцементу і кислотривкого цементу, можливий розвиток силікозу - типового вузликового фіброзу легенів з тенденцією до прогресування і ускладнень. У окремих працівників в результаті алергізуючої дії з'єднань хрому, який міститься у цементному пилу, може розвинутись астмоїдний бронхіт і бронхіальна астма, а також професійні дерматити і екзема.

Клінічні особливості перебігу пилового бронхіту від дії цементного пилу.

Особливостями клінічного перебігу пилового бронхіту від дії цементного пилу є раннє приєднання астмоїдного компонента. Адже цементний пил містить речовини, що мають виражені алергезуючі властивості і насамперед хром. Найбільш часто в клінічній картині досить рано з'являються скарги наприступоподібний кашель, що супроводжується подовженим видихом і розсіяними сухими хрипами під час об'єктивного обстеження такого хворого. В подальшому можуть мати місце виражені астмоподібні приступи ядухи, які поєднуються із еозинофілією в крові і наявністю елементів бронхіальної астми в харкотинні, що характеризується як перехід бронхіту з астматичним компонентом у вторинну бронхіальну астму.

Клініка професійного дерматиту і екземи у виробництві цементу. Професійний дерматит - гостре запалення шкіри, яке виникає на місці зіткнення із виробничим подразником і яке не має тенденції до розповсюдження по периферії (контактний дерматит) або ж із незначним розповсюдженням (алергічний дерматит). В разі препинення дії подразника спостерігається швидкий зворотній розвиток клінічних проявів цього дерматиту. Професійна екзема виникає під впливом виробничих хімічних речовин, які мають сенсибілізуючі властивості. Характеризується тенденцією до розповсюдження, тривалим перебігом із частими рецидивами і загостреннями навіть після усунення контакту з подразником.

Цементий пил у разі попадання на слизову оболонку очей може викликати гострий кон'юнктивіт, який інколи може перейти в хронічну форму.

Виробництво залізобетонних виробів і конструкцій. Головними несприятливими чинниками робочої зони виробничих приміщень на дільниці виготовлення залізобетону і його заповнювачів є пил сировини (цементу, золи, піску, вапна, алюмінієвої пудри, шлаку, каніфолі, мильного кореня) і готового продукту, особливо при транспортуванні, помелі, дозуванні і доведенні виробів, а також інтенсивний шум, вібрація та підвищена температура повітря. Вібрацією супроводяться технологічні процеси залізобетонних виробництв, зокрема при віброщільненні та формуванні бетонних сумішей. Загальна вібрація (вібрація постійних робочих місць) виникає при формуванні залізобетонних виробів. Джерелами вібрації є віброплатформи, вібромайданчики, формувальні машини і бетоноукладачі. Переважно місцевувібрацію генерують ручні машини ударної дії - ручні вібратори.

Серед робітників заводів залізобетонних виробів зустрічаються слідуючі професійні захворювання: вібраційна хвороба, пневмоконіоз, бронхіальна астма, сенсоневральна приглухуватість, дерматити, екзема.

У робітників залізобетонних заводів, які зайняті на віброщільненні бетону спостерігається переважно вібраційна хвороба від комбінованої дії високочастотної загальної і "місцевої" вібрації.

Особливості клініки вібраційної хвороби бетонників. У бетонників, що працюють на віброщільненні бетону значно виражені загальні порушення, головним чином з боку нервової і серцево-судинної систем.

Найбільш характерним є розвиток загального ангіодистонічного синдрому із нахилом до гіпертензії і спазмів коронарних, церебральних і периферичних судин. Особливо часті церебральні ангіодистонічні явища (так звана "церебральна форма" вібраційної хвороби). Хворі скаржаться на головний біль, запаморочення голови, потемніння в очах, нудоту, непритомні стани, які наступають без очевидної причини, миготіння "мушок" в очах, втомлюваність, подразливість.

Під час об'єктивного обстеження таких хворих виявляються симптоми вегетативної дисфункції, лабільність і асиметрія артеріального тиску, із нахилом до гіпертензії, підвищення сухожильних рефлексів, тремтіння повік, язика, пальців витягнутих рук. Мають місце порушення коронарного кровообігу. Значно виражені зміни нервово-психічної сфери, часті діенцефальні розлади: схуднення, анорексія, субфебрилітет, порушення сну. Нерідкі вегетативні кризи різного ступеня тяжкості.

Загальна вібрація несприятливо впливає і на полову сферу. У чоловіків часто буває імпотенція, у жінок - порушення менструальної функції. Є також вказівки на почастішання мимовільних абортів і запальних захворювань жіночої полової сфери. У таких хворих нерідко зустрічається вегетативний поліневрит не тільки верхніх, але й нижніх кінцівок (болі і оніміння в ногах,судоми в них, втомлюваність ніг, зябкість стоп, їх ціаноз або блідість, гіпотермія шкіри, зниження вібраційної і температурної чутливості на стопах, ослаблення і нерівномірність пульсу на артеріях стоп). У працюючих з ручними вібраторами переважають місцеві зміни, а у робітників віброплатформ -загальні.

Виробництво азбоцементу, шиферу, азботеплоізоляційних матеріалів.

Головними професійними шкідливостями азбоцементного виробництва є пил азбестовий, цементний та змішаного складу (у підготовчому і токарному відділеннях); несприятливі мікроклиматичні умови (поєднання підвищеної температури і вологості, впливу яких зазнають робітники голендерного, фабрикаційного відділень і камер тверднення) та шум, що генерується на робочих місцях машиністів трубоформувальних машин.

Тривале вдихання азбестового пилу може призвести до виникнення такого хронічного захворювання, як азбестоз.

Клініка азбестозу. В сучасних умовах виробництва збільшується середній пиловий стаж робітників до розвитку захворювання - до 20,5 років і подовжуються строки прогресування фіброзних змін в легенях від 0-1 (контроль) до I стадії в 1,3 рази. Захворювання починається поволі, проявляється спочатку ознаками хронічного обструктивного бронхіту. Рано з'являється кашель, часто з виділенням слизового харкотиння, задишка. Кашель стає приступоподібним, що разом із задишкою придає цьому синдромі астмоїдний характер. Вже через декілька тижнів після початку роботи в умовах запиленості повітря азбестом в харкотинні знаходять азбестові тільця. Останні повинні розглядатись як ознака, що специфічна для азбестового бронхіту. Основним морфологічним субстратом азбестозу є дифузний інтерстиціальний фіброз. Емфізема, бронхіт і бронхоектази при цьому захворюванні виражені; ці клінічні ознаки, особливо бронхіт, передують пневмофіброзу.

Рентгенологічно при азбестозі виявляються дифузний груботяжистий і сітчастий фіброз, емфізема легенів і нерідко бронхоектази. Корені легеніввідрізняються грубою тяжистістю і не мають обрубленого виду, який притаманний силікозу.

Особливістю прояви бронхолегеневої патології у робітників, які підлягають дії пилу азбеста, є досить раннє залучення в патологічний процес плеври із розвитком розповсюдженого плеврофіброзу із бляшковидними утвореннями на її поверхні. Сукупність зміни бронхів, нижньодольового пневмосклероза, розвинутого плеврофіброза і складають клінічний симптомокомплекс азбестозу. Захворювання характеризується неухильним прогресуючим перебігом, на фоні якого можуть розвиватись ще більш тяжкі форми патології -рак легенів і мезотеліома. Прогредієнтний перебіг азбестозу має місце як у робітників, які продовжують після діагностики захворювання роботу у своїй професії, так і при умові своєчасного припинення контакту працюючих із пилом. На сьогодні показана можливість розвитку "пізнього" азбестозу через 2­18 років після припинення контакту із пилом у особ пенсійного віку (робітників допоміжних професій).

Азбестоз рідко ускладнюється туберкульозом і напроти, досить часто, раком легень. В тяжких випадках причиною смерті хворого буває легенево-серцева недостатність.

Серед робітників, які працюють у таких умовах, також реєструються хвороби слизових оболонок верхніх дихальних шляхів - риніт, фарингіт, ларингіт.

Клініка ринофарингіту. Скарги хворих на сухість у носі і глотці, кашель, утворення корок, інколи носові кровотечі. Слизова оболонка носа і задньої стінки глотки суха, стоншена, часто вкрита в'язким слизом, корками. При розповсюдженні атрофічного процесу на гортань приєднуються скарги на охриплість, нериємні почуття і біль у горлі. Під час ларінгоскопії слизова гортані суха, гіперемірована, на голосових складках в'язкий слиз, інколи корки.

Для I стадії виразкового процесу характерно поверхневе вкривання виразками слизової оболонки, яке звичайно виникає у передніх відділах носовоїперетинки. Ерозії можуть бути поодинокими або багаточисельними, розташовуватись з одного або з двох сторін носової перетинки. Больових почуттів ерозія, як правило, не викликає, але інколи супроводжується носовими кровотечами. В міру прогресування процесу така ерозія перетворюється у виразку. Це II стадія виразкового процесу. Носові кровотечі частішають. III стадія - перфорація носової перетинки. Вона завжди розташована у хрящовій частині останньої, має овальну або круглу форму. Розмір такої перфорації може бути великим, займаючі всю хрящову частину носової перетинки.

Робітникам голендерних, фабрикаційних відділень та камер тверднення доводиться працювати з вологими виробами і промисловою лужною водою, при контакті з якими на шкірі виникають подразного або запального характеру явища (екзема, дерматит).

Виробництво будівельної цегли і кераміки. До несприятливих чинників зони виготовлення цегли і кераміки належить: підвищена температура повітря, значне променисте тепло та запиленість повітряного середовища, які реєструються на робочих місцях у разі порушення гігієнічних вимог до організації умов праці. Внаслідок неповного згорання палива в повітрі біля робочих місць садчиків та виставників цегли виявляються сірчистий газ та окис вуглецю.

Клініка отруєння сірчистим газом. В клінічному перебігу отруєння сірчистим газом можливе як гостре, так і хронічне отруєння.

Гостре отруєння. Найбільш ранніми проявами гострого отруєння сірчистим газом є поява світобоязні, сльозотечі, болю в очах, чхання, нежиті, задушливого кашлю із незначним виділенням слизового або слизисто-кров'янистого харкотиння, пекучого болю у грудях. В разі вдихання великої кількості сірчистого газу можливе виникнення гострої ядухи. При цьому розвивається гіперемія і набряклість кон'юнктиви, помутніння рогівки, різка гіперемія і набряклість слизової оболонки гортані, трахеї, голосових складок, а іноді їх парез з явищами афонії.

При отруєнні легкого ступеня в клінічній картині переважають явища ларинготрахеїту; при отруєнні середнього ступеня тяжкості процес поширюється на слизову оболонку бронхів, що призводить до розвитку токсичного бронхіту із астматичним компонентом. В разі отруєння тяжкого ступеня розвивається токсичний бронхіоліт, бронхопневмонія, перебіг останньої затяжний, ефективність антибактеріальної терапії досить низька.

Хронічне отруєння зустрічається рідко. Клінічно воно проявляється розвитком атрофічного риніту, фарингіту, хронічного бронхіту з астматичним компонентом, емфіземи легенів.

У робітників, які працюють на виробництві будівельної цегли і кераміки в несприятливих умовах можливе виникнення хвороб опорно-рухового апарату, головним чином рук (тендовагініту, міозиту, ангіоміотрофоневрозу), рідше пневмоконіозу.

Виробництво будівельних матеріалів на основі скла. При виготовленні будівельних матеріалів на основі скла на організм робітників можуть діяти такі чинники, як виробничий пил, несприятливі метеорологічні умови, шум. У ванних цехах головну небезпеку для здоров'я робітників можуть становити -висока температура повітря і променисте тепло з розвитком катаракти. В результаті дії цих чинників може розвитись професійна катаракта.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 


Похожие статьи

І Ф Костюк - Професійні хвороби