І Ф Костюк - Професійні хвороби - страница 45

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 

Клініка катаракти у робітників по виготовленню скла. Перші ознаки теплової катаракти з'являються біля заднього полюсу кришталика субкапсулярно у вигляді мілкого різко очерченого "пилу". З подальшим розвитком процесу кількість його збільшується, і утворюється плотне кільце або помутніння у вигляді блюдечка біля заднього полюсу. В подальшому воно продвигається по осі кришталика вперед. Зір починає знижуватись, аж до світловідчуття.

Дія промеснистого тепла на організм призводить до утворення в ньому біологічно активних речовин, зниження обміну речовин, нервово-м'язової збудливості тощо.

При виготовленні склоблоків можлива дія на організм працюючих шуму, який генерують преси.

Виробництво будівельних матеріалів з каменю. При виробництві базальтової кришки та будівельного щебеню має місце висока запиленість повітряного середовища, можливе забруднення повітря продуктами неповного згоряння палива - окисом вуглецю, парами бензину; обробка граніту супроводжується впливом на робітників вібрації, шуму, а також може бути причиною утворення інтенсивної інфрачервоної радіації. Вплив на каменярів комплексу несприятливих чинників виробничого середовища може призвести до розладів діяльності центральної нервової і серцево-судинної систем, розвитку вібраційної хвороби, сенсоневральної приглухуватості, рідше пневмоконіозу.

Виробництво будівельних матеріалів з деревини супроводжується запиленістю повітря, забрудненням його хімічними речовинами, впливом виробничого шуму, вібрації, несприятливих мікрокліматичних умов. У робітників, які підлягають дії органічного пилу, спостерігається розвиток ендобронхіту II ступеня, без стоншення слизової оболонки бронхів. У таких хворих, під час проведення бронхоскопії, в просвіті бронхів знаходять накопичення в'язкого слизового секрета. При дослідженні функції зовнішнього дихання має місце обструктивний тип порушення вентиляційної функції легенів, що імовірно пов'язано із здатністю органічного пилу викликати гострі алергічні реакції.

Профілактика. З метою попередження виникнення професійних захворювань у робітників промисловості будівельних матеріалів слід впроваджувати:

        удосконалення технологічного процесу, комплексна його автоматизація;

        застосування засобів індивідуального захисту органів дихання;

        проведення періодичних медичних оглядів працюючих.

ВИРОБНИЦТВО ПОЛІМЕРНИХ СПОЛУК

Полімерні сполуки - це великий клас хімічних з'єднань, молекули яких складаються із групіровок (мономерних ланцюжків), які багато разів повторюються. Виробництво полімерних сполук займає одне із провідних місць в хімічній і нафтохімічній промисловості, а самі полімерні матеріали у вигляді насамперед пластичних мас і смол знаходять широке застосування в різних галузях народного господарства. Процес отримання пластичних мас, у загальному вигляді включає в себе наступні основні виробничи операції: підготовку, дозування, перемішування компонентів, що входять до складу пластика, з наступною їх полімерізацією. Основними несприятливими факторами при цьому є: забруднення повітря робітничого середовища аерозолями компонентів, які входять до складу пластичних мас, і леткими речовинами, які при цьому виділяються (хлорістий вініл, дібутілфталат, етилен, ефіри акрілової і метакрилової кислот, толуол, хлористий алліл, а також фторорганічні з'єднання - тетрафторетилен і трифторхлоретилен тощо). Всі ці з'єднання мають подібну хімічну будову і відносяться до вінилових мономерів. Серед полімерних матеріалів, які отримуються методом поліконденсації, основне місце займають фенолформальдегідні смоли і епоксидні сполуки. Основними токсичними речовинами, що виділяються при цьому є: фенол, формальдегід, епіхлоргідрін.

Під час виготовлення і переробки полімерних сполук на працюючих впливають шкідливі виробничі фактори, основними серед яких є хімічні речовини (стирол, феноли, альдегіди, розчинники).

Основні клінічні синдроми, які найбільш часто зустрічаються у виробництві, обробці і застосуванні полімерних матеріалів. Найбільш часто серед неврологічних синдромів мають місце вегетативно-судинна (нейроциркуляторна) дистонія, астеновегетативний синдром. Він спостерігається від дії багаточислених отрут, які зустрічаються у виробництві різних полімерних матеріалів, які передусім мають наркотичну дію (стирол,хлористий вініл, диметіловий ефір терефталевої кислоти, диметілформамід, гексаметілендіамін, нітріл акрилової кислоти тощо). В початкових стадіях переважають симптоми, які відображають підвищення збудності вегетативно-судинної системи, яка у подальшому може змінитися гіпореактивністю, виснаженням центральної нервової системи. На перших етапах розвитку синдрому важко відзначити специфічні його прояви. Іншою формою ураження нервової системи може бути вегетативно-сенситивний поліневрит (метилметакрилат, розчинники, фталати тощо).

Клініка хронічного отруєння метілметакрилатом. Для першої стадії інтоксикації характерний астеновегетативний синдром із явищами вегетативної дисфункції. Хворі скаржаться на загальну слабість, зниження пам'яті, головний біль, колючий біль у серці, сльозотеча.

Для другої стадії типовий розвиток вегетативно-сенситивного поліневриту із периферичним ангіодистонічним синдромом и порушенням трофіки ногтей. Порушується зір, слух, нюх. Розвиваються субатрофічні і атрофічні зміни з боку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, хронічний кон'юнктивіт.

З переходом процесу до третьої стадії у хворих посилюються скарги на слабість, апатію, зниження пам'яті. Розвиваються явища токсичної енцефалопатії із нахилом до ангіодистонічних криз з тахікардією і гіпертензією. На ЕКГ знаходять ознаки дистрофічного ураження міокарду.

При діагностиці неврологічних синдромів, обумовлених дією полімерних сполук, слід виключити інші етиологічні фактори. Відносною специфічністю володіють деякі поєднані синдроми, які протікають за участю патології нервової системи при дії певних отрут: токсичний ангіоневроз або вінілхлоридна хвороба, стирольна хвороба, при цьому одночасно мають місце шлунково-кишкові і печінково-біліарні порушення, гематологічні зрушення. Своєрідна патологія нервової системи у вигляді судинно-вегетативних кризів, які нагадують діенцефальні, можлива від впливу діізоцианатів у виробництві поліуретанових смол; судинно-вегетативний синдром - під час контакту іззначною кількістю тіураму.

Органи дихання страждають при дії токсичних речовин у виробництві полімерів досить часто. При контакті з різними речовинами подразної дії можливі гострі і хронічні (в залежності від концентрації) ураження верхніх дихальних шляхів і очей: кон'юнктивіти, ринофарінгіти, ларинготрахеїти, рідше бронхіти (стирол, метилакрилат, дініл, формальдегід, фторетілен, нітріл акрилової кислоти, каптакс тощо). При дії особливо токсичних подразюючих речовин можливі набряк легенів, токсичні пневмонії (діізоцианати, перфторізобутілен). Тривала дія значних концентрацій змішаного пилу у виробництві окремих пластмас і гумових виробів може призвести до розвитку пневмоконіозів (виробництво фенорформальдегідних, полівінілхлорідних пластмас, а також шин.

Клініка пневмоконіозу від пилу полівінілхлориду. У робітників виробництва виробів із полівінілхлориду пневмоконіоз розвивається при стажі 10 і більше років. Суб'єктивна і фізикальна симптоматика досить скудна і неспецифічна, а інколи навіть повністю відсутня. Дослідження функції зовнішнього дихання не виявляє суттєвих змін легеневих об'ємів або порушень бронхіальної прохідності. Рентгенологічно визначається зміна легеневого рисунка - посилення у прикореневій зоні або на всьому легеневому полі, а також фіброзна деформація від крупнопетлистої до сітчатої. На цьоиу фоні визначаються мілкі округлі тіні, які похожі на силікотичні вузлики. Тіні коренів легенів розширені, ущільнені, часто деформовані із збереженою структурою. Рентгенологічна картина звичайно відповідає I і рідко II стадії пневмоконіозу.

Перебіг у більшости випадків доброякісний. Ускладнень туберкульозом не спостерігається.

Гепатобіліарна система. Серед речовин, які зустрічаються у виробництві полімерних сполук, є досить багато, що мають гепатотоксичні властивості. Найбільш це виражено при дії стиролу (токсичний гепатит), вінілхлориду (ангіосаркома печінки), деяких пластифікаторів (галовакс). Токсичне ураженняпечінки може проявитися віраженими функціональними порушеннями за рахунок білкового, знешкоджувального і ферментного обміну, в меньшій мірі страждає пігментний обмін.

Патологія кровотворної системи. Ряд токсичних речовин у виробництві полімерних сполук може надавати дію на кров. Спостерігається тенденція до анемії, лейкопенії, рідше тромбоцитопенії. Зміни з боку крові можуть спостерігатися при дії стиролу, гексаметілендіаміну, толуілендіізоціанату, нітрила акрилової кислоти, метілметакрилату, розчинників тощо.

Шкірні покрови. Багато токсичних речовин при безпосередньому попаданні в значних кількостях на шкіру надають подразну дію. У виробництві полімерів захворювання шкіри частіше всього пов'язано із розвитком гіперчутливості і проявляється у вигляді дерматиту, екземи, рідше токсикодермії. В результаті сенсибілізуючої дії окремих речовин у виробництві і застосуванні епоксидних, фенолформальдегідних, мочевиноформальдегідних смол, діізоціанатів, капролактаму, гексаметілендіаміну дерматити і екземи звичайно виникають від тривалого впливу їх в невеликих кількостях, особливо у особ, що мають схильність до них.

Алергози. Алергічний синдром у виробництві полімерних сполук зустрічається досить часто. Це проявляється насамперед у вигляді дерматитів і екземи. Значно рідше розвиваються інші алергічні стани - бронхіальна астма, кропив'янка, набряк Квінке.

Гіпертермічний синдром (фторопластова або тефлонова лихоманка). У виробництві, а інколи і під час застосування фторопластів спостерігається своєрідний синдром, який нагадує металеву лихоманку.

Патогенез фторопластової лихоманки пов'язується із виділенням пірогенних речовин із макрофагів, які фагоцитують полімери.

Клініка фторопластової лихоманки. Після продромального періоду (тривалістю декілька годин) з'являється озноб, почуття жару, болі в м'язах, температура тіла піднімається до 39-40°С. В крові може спостерігатисьлейкоцитоз, в легенях вислуховуються сухі хрипи. Через 6-8-10 годин стан покращується, температура літично або критично спадає, виступає піт. На протязі декількох днів держиться слабість.

Виробництво полімерних сполук і пластичних мас характеризується високою питомою вагою зайнятості жінок. Отже, аналіз їх захворюваності показує, що у робітниць цього виробництва найбільш часто зустрічались запальні захворювання статевих органів і порушення менструальної функції (дисменорея, зміна циклічності). У вагітних робітниць основних професійних груп цього виробництва відмічались ранні і пізні токсикози, загрози переривання вагітності, мимовільні аборти, передчасні пологи.

Профілактика. Оздоровлення умов праці під час виготовлення полімерних сполук передбачає:

        удосконалення технологічного процесу; заміна високотоксичніх компонентів менш токсичними;

        раціональне планування цехів і розміщення устаткування у відповідності до гігієнічних вимог;

        використання захисного одягу, паст, протигазів;

        дотримання правил техніки безпеки і особистої гігієни;

        проходження попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих.

 

 

НАФТОДОБУВНА ТА НАФТОПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Нафтохімічна промисловість - галузь нафтової промисловості, основним завданням якої є виробництво різних хімічних речовин із нафти і продуктів її переробки. Основним технологічним процесом нафтохімічної промисловості є нафтохімічний синтез. Він включає наступні процеси: піроліз (розщеплення молекул вуглеводнів нафти і газу при температурі 630-700°С і підвищеному атмосферному тиску), гідратація (приєднання до молекули олефінового вуглеводня молекули води), дегідрування (відщеплення водню від вуглеводнів), алкілірування, полімерізацію тощо. Більшість з них протікаютьпри наявності каталізаторів (окислів хрому, нікелю, кобальту), які можуть шкідливо діяти на стан здоров'я людей, що працюють в цій галузі.

Основними несприятливими виробничими факторами під час добутку і переробці нафти є:

-   тяжка фізична праця;

-   вплив вібрації, шуму;

-   дія токсичних парів і газів;

-   несприятливі метеорологічні умови;

-   дія іонізуючого випромінювання.

Вказані фактори призводять до виникнення захворювань периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату. У бурильників, дизелістів і робітників установки комплексної підготовки нафти нерідко виникає зниження слуху - сенсоневральна приглухуватість, може розвинутись вібраційна хвороба. Повітря робочої зони забруднюється компонентами нафти і газу (метан, пропан, сірководень, аміак, вуглекислий газ). В умовах жаркого клімату, де випаровування шкідливих речовин підвищене, і в умовах півночі, де насосні і розчинні системи розміщуються в укритих блоках, вміст парів шкідливих речовин може у десятки разів перевищувати ГДР. Постійне перебування на відкритому повітрі, вплив хімічних речовин може призвести до розвитку професійного бронхіту, а у подальшому і бронхіальної астми. У робітників, які знаходяться під впливом нафти і нафтопродуктів, можливий розвиток хронічної інтоксикації вуглеводнями, або алергічних реакцій. Вуглеводні нафти і кам'яного вугілля можуть викликати розвиток професійних дерматитів: леткі фракції (керосин, бензин) викликають банальні дерматити; середні - ураження фолікулярного апарату; тверді - фотодерматити, гіперкератози, пухлини шкіри, меланодермії.

В нафтовій промисловості щорічно реєструється близько 1,2 випадків захворювання на 10000 працюючих. Близько половини із загальної кількості захворілих складають хвороби опорно-рухового апарату, на другому місці ­вібраційна хвороба. Професійний бронхіт і пневмоконіоз займають відповідно 14% і 3,5%, сенсоневральна приглухуватість - 6,2%. На долю захворювань, які безпосередньо пов'язані із впливом нафтопродуктів, приходиться близько 7%, з яких більша частина припадає на хронічні інтоксикації вуглеводнями і значно менше на професійні алергози і професійні дерматози.

Інтоксикація продуктами нафти. Нафта - це суміш органічних з'єднань, яка складається на 80-90% із вуглеводнів, метанових, нафтенових і ароматичних речовин. До її складу входять також сірчисті, азотисті, сірчані органічні з'єднання і різні доміси. Нафта, її пари, гази, а також продукти її переробки (бензини, розчинники, мастильні масла, парафіни) є високотоксичними. ГДР суми вуглеводнів у повітрі робочої зони дорівнює 300 мг/м3.

Патогенез інтоксикації продуктами нафти Нафтопродукти в разі надходження в організм працюючого надають дратівну, наркотичну і шкірно-резорбтивну дію. Нафта, продукти її переробки мають канцерогенну активність. Маючі виражену спорідненість до тканин з високим вмістом ліпідів, вуглеводні вражають центральну нервову систему, викликають наркотичну дію. Вони накопичуються в жирах, ліпідах і порушують функцію всіх органів, тканини яких багаті на ліпіди. Вуглеводні пригнічують М-холінореактивну систему: окислювально-відновлювальні процеси і тканеве дихання. Знижуються основні функції печінки (синтез білка, антитоксична), секреторна функція травлення, функція кори наднирників, щитовидної залози, яєчників, імунобіологічна активність, гемопоез. В печінці, міокарді, шкірі розвиваються дистрофічні зміни. Більша частина вуглеводнів виводиться із організма у незмінному вигляді із видихаємим повітрям і сечою. Невелика частина вуглеводнів окисляється до фенолу, дифенолів і в з'єднаннях з глюкуроновою кислотою виводяться разом з сечею.

Гостре отруєння продуктами нафти. Виділяють три ступені гострого отруєння. Легкий ступінь гострого отруєння вуглеводнями характеризуєтьсяпоявою головного болю, почуття сп'яніння, запаморочення голови, нудоти, слабості, сухості у роті. У подальшому приєднується млявість і сонливість. Дратівна дія на слизові оболонки проявляється неприємними відчуттями і дряпанням у носі і горлі, появою кашлю, почервонінням повік, сльозотечею, різзю в очах. Приглушуються тони серця, сповільнюється пульс. Такий стан триває 2-4 дні і повністю проходить.

Середній ступінь характеризується наростанням всіх проявів інтоксикації. Вони носять більш виражений і стійкий характер. Після такого отруєння можливо формування астенічного синдрому.

Тяжкий ступінь гострого отруєння характеризується появою головного болю, запаморочення голови, хитливої ходи, збудження, можуть виникати судоми клонічного і тонічного характеру. Дихання поверхневе, рідке, пульс нитковидний. Розвивається порушення ритму серцевих скорочень, артеріальна гіпотонія. Підвищується температура із розвитком токсичного пневмоніту, менінгоенцефаліту. Тяжкі гострі отруєння продуктами нафти нерідко закінчуються смертю постраждалого. Після перенесеного отруєння можливий розвиток токсичної енцефалопатії.

Токсична пневмонія може розвитись в результаті випадкового заковтування і аспірації бензину.

Патогенез токсичної пневмонії. В основі розвитку бензинової пневмонії лежить ателектаз середньої долі, частіше правого легеня, внаслідок закриття просвіту бронха. Не виключається можливість активного бронхоспазму і опіку слизових оболонок бронхів із наступним їх набряком, розвитком ателектазу і пневмонії.

Клініка токсичної пневмонії. Хворі скаржаться на ядушливий кашель з кровохарканням. Розвиваються симптоми загальнотоксичної дії: запаморочення голови, нудота, почуття сп'яніння. Через 3-6 годин розвивається плевропневмонія, яка проявляється болем в грудній клітці, частіше всього справа, затрудненим диханням, сильним кашлем, головним болем, ознобом.

Наростає задишка, виділяється харкотіння іржавого кольору. Відмічається ціаноз губ, притуплення перкуторного звуку над ураженою ділянкою легеня. Дихання стає бронхіальним, вислуховуються мілкопузирчасті вологі хрипи, інколи шум тертя плеври. Спостерігається частішання пульсу.

В крові виявляється нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, лімфопенія. В мокротинні можуть бути клітки альвеолярного епітелію до 20, лейкоцити 10-12 у полі зору. Рентгенологічно виявляється інфільтративне затемнення (пневмонічне вогнище), локалізоване в середній і нижній долях, частіше правого легеня.

Клінічне одужання наступає на 8-10-ту добу, а рентгенологічна картина нормалізується на протязі 20-25 діб. Ускладненнями бензинової пневмонії може бути ексудативний плеврит, абсцесс легеня, легенева кровотеча.

Хронічне отруєння продуктами нафти проявляються функціональним порушенням нервової системи.

Клініка хронічного отруєння продуктами нафти. Хворі скаржаться на запаморочення голови, головний біль, легку стомлюваність, біль в серці, розлади сну, схуднення, парестезії в кінцівках, судоми в литкових м'язах. З'являється дратівливість, уразливість, запальність, плаксивість, часта зміна настрою. Об'єктивно виявляються функціональні розлади нервової системи з перевагою неврастенічного або астеновегетативного синдрому. Відмічається легке тремтіння пальців витягнутих рук, повік, нестійкість в позі Ромберга, підвищення сухожильних рефлексів, зниження больової чутливості в дистальних відділах кінцівок. Зміни вегетативної нервової системи проявляються у вигляді красного стійкого розлитого дермографізму, гіпергідроза кінцівок, нестійкості частоти пульсу і артеріального тиску.

В разі переходу до виражених форм інтоксикації можливий розвиток токсичної енцефалопатії з діенцефальними кризами, з вегетативно-сенситивним поліневритом.

Стан  здоров'я  жінок  -  працівниць   нафтопереробних  заводів. Внафтопереробній промисловості до 47% використовується праця жінок. Праця в основних професіях (оператор технологічного устаткування, машиніст технологічних компресорів, хіміки-аналітики, лаборанти) не потребує великих фізичних зусиль. Однак праця на нафтопереробних заводах, особливо в технологічних цехах і лабораторіях пов'язана із значним нервовим напруженням і здійснюється у шкідливих умовах. Основними несприятливими в гігієнічному відношенні фактором на нафтопереробних заводах є постійне забруднення повітря робочої зони токсичними речовинами: вуглеводнями, сірководнем, діоксидом сірки, фенолом, парами кислот, спиртів, ефірів тощо. В концентраціях, які перевищують гранично допустимий рівень у 2-3 рази, знаходять монооксид вуглеводня, ароматичні вуглеводні, фенол. Під час виконання ручних операцій можливе забруднення шкіри хімічними речовинами, які проникають через шкіру - бензин, бензол та ін. На робітниць, які працюють на нафтопереробних заводіх діє широкополосний шум, рівень якого у багатьох приміщеннях вищий за допустимий на 3-5-10 дБА. Найбільш шкідливо вказані речовини впливають на яєчники внаслідок особливої ранливості зародкового епітелію, особливо під час менструацій. У робітниць нафтопереробних заводів спостерігається порушення менструальної функції у віці до 40 років, розвиток раннього клімаксу, несприятливий перебіг і кінець вагітності, зміни в організмі плода (аномалія розвитку, недорозвинення, гіпотрофія), зниження імунологічної реактивності і висока смертність новонароджених, погіршання показників фізичного розвитку дітей. Нерідко спостерігаються стійкі зміни внутрішніх статевих органів, порушення функції лактації.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 


Похожие статьи

І Ф Костюк - Професійні хвороби