І Ф Костюк - Професійні хвороби - страница 47

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 

Зміни в крові характеризуються розвитком залізоахрестичної (пригнічення свинцем активності ферохелатази перешкоджає включенню заліза в протопорфірін і утворенню гема) анемії. Порушення гемопоезу проявляється також підвищенням кількості ретикулоцитів і еритроцитів із базофільною зернистістю в периферичній крові, а також збільшенням вмісту проміжних продуктів порфірінового обміну в еритроцитах - протопорфірину, 5-АЛК. Надлишкова кількість проміжних продуктів порфірінового обміну виводиться із сечею у вигляді 5-АЛК і копропорфірину.

Для хронічної свинцевої інтоксикації типовим є абдомінальний синдром: диспепсичні розлади, запор внаслідок спастичного  коліту, дискинетичнірозлади шлунку, дванадцятипалої кишки, жовчних ходів, як правило по спастичному типу. Найбільш тяжкий прояв абдомінального синдрому -свинцева коліка. При ній спостерігається сильний схваткоподібний біль по всьому животу, який супроводжується блюванням, стійким запором, вираженим головним болем, інколи судомами, підвищенням АТ, брадікардією.

Зміни печінки при хронічній свинцевій інтоксикації звичайно носять функціональний характер (гепатит буває рідко).

В зв'язку з тим, що в умовах сільськогосподарського виробництва вплив свинцю на організм менший, аніж в промисловості, виражена форма свинцевої інтоксикації (тяжкі форми анемії, свинцева коліка, свинцева енцефалопатія, рухові паралічі) у робітників сільського господарства практично не зустрічаються. Більш характерним є розвиток стертих, слабовиражених клінічних проявів - мікросатурнізма, який супроводжується збільшенням вмісту свинця в крові і сечі, а також проміжних продуктів порфіринового обміну в еритроцитах і сечі.

Сенсоневральна приглухуватість. Зустрічається переважно у механізаторів сільського господарства, умови праці яких характеризуються інтенсивним шумом, а також у робітників ремонтних майстерень (ковалі, слюсарі).

Клініка сенсоневральної приглухуватості у робітників агропромислового комплексу. Перші ознаки професійної приглухуватості з'являються при великому виробничому стажі (10 і більше років); захворювання має двосторонній характер і прогресуючий перебіг. Для початкової стадії захворювання патогномонічно зниження звукосприймання в ділянки високих частот (4000 Гц). При подальшому розвиткові захворювання поступово порушується звукосприймання по всьому діапазонові частот, причому в першу чергу підвищуються пороги сприймання на високих частотах, а при виражених формах захворювання - в ділянці мовної зони і низьких частот.

В патологічний процес, обумовлений дією шуму, втягується нервова і серцево-судинна система. У механізаторів сільського господарства при діїшуму має місце вегетативно-судинна дистонія. Участь серцево-судинної системи проявляється лабільністю пульсу, підвищенням тонусу судин м'язового типу, коливаннями АТ із нахилом до гіпертензії.

В полеводстві, особливо у робітників теплиць, шкідливими факторами виробничого процесу є: тяжка фізична праця, вплив продуктів неповного горіння топлива - оксида вуглецю, оксида азоту, формальдегіду, підвищені концентрації пестицидів і мінеральних добрив, а також дія бактеріальної мікрофлори (кишкової палички, яйців гельмінтів (аскариди, власоглави). У робітників теплиць спостерігаються захворювання ЦНС (астенічний, астено-невротичний синдроми, нейроциркуляторна дистонія), захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, часто спостерігається надлишкова маса тіла і ожирінння. У робочих теплиць досить часто виникають дерматози, які обумовлені впливом пестицидів, подразненням і сенсибілізацією шкіри пилком, соком рослин, які пошкоджуються під час збирання врожаю.

В тваринництві несприятливими факторами виробничого середовища є: напруження нервово-м'язового апарату рук, охолодження їх, мікрокліматичні умови, забруднення повітря за рахунок накопичення вуглекислоти, аміаку і сірководня, пил і мікробна флора. Найбільш часто серед робітників тваринницьких ферм реєструються: захворювання периферичної нервової системи (міалгія, міозит, поліневріт, нейроміозіт верхніх кінцівок), верхніх дихальних шляхів (риніт, фарингіт, ларингіт), захворювання бронхо -легеневого апарату (хронічний бронхіт з астматичним компонентом, бронхіальна астма), захворювання шкіри (холодовий дерматит, грибкові і запальні захворювання шкіри). У тваринників і особливо птахівників досить розповсюдженою є патологія серцево-судинної системи у вигляді кардіопатії, яка обумовлена інфекційно-токсичним міокардитом в результаті латентних форм зооантропонозів (орнітозу, токсоплазмозу). Для птахівників характерними також є алергічні захворювання (алергічний кон'юнктивіт, астматичний бронхіт, бронхіальна астма), обумовлені алергізацією організмаорганічними компонентами пилу, який міститься в повітрі приміщень птахофабрик. Це частини пуху, пір'я, а також біологічно активні домішки до кормів (антибіотики, вітаміни, ферменти), різна мікрофлора, у тому числі і грибкова.

Робітники заводів по виготовленню корбікормів підлягають дії комплекса шкідливих факторів виробничого середовища: пилу, несприятливого мікроклімату, шуму. Особливістю пилу комбікормових заводів є вміст в ньому біологічно активних речовин, білкових речовин тваринного і рослинного походження. Це визначає особливості клінічного перебігу професійної патології цього контингенту працюючих. Так, серед робітників комбікормового виробництва розповсюджена патологія органів дихання, яка проявляється субатрофічними і атрофічними змінами слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і бронхів. Досить часто розвивається пиловий бронхіт (особливо у завальщиків, вантажників). Строки розвитку хронічного бронхіту у робітників кормовиробництва невеликі (інколи не більше 5 років), захворювання виникає на фоні сенсибілізації до одного або декількох компонентів комбікормів (антибіотикам, мікроелементам, вітамінам, органічним домішкам). В клінічній картині захворювання нерідко основним є астматичний синдром, можливі випадки ускладнення захворювання бронхіальною астмою. Такий бронхіт протікає із зміною функціонального стану зовнішнього дихання по обструктивному типу. Особливістю розвитку і перебігу хронічного бронхіту у робітників кормовиробництва є ранній розвиток дистальної обструкції бронхіального дерева на фоні бронхіальної гіперреактивності. Для цих робітників характерним є також розвиток синдрому токсичної дії органічного пилу, який протікає або на фоні бронхіальної гіперреактивності, або хронічного бронхіту і супроводжується обструктивними змінами функції легень, еозинофілією і лейкоцитозом периферичної крові.

Профілактика. Загальні профілактичні заходи стосовно попередження несприятливого  впливу  шкідливих  професійних  факторів  на робітниківагропромислового комплексу передбачають:

        впровадження у всі галузі сільськогосподарського виробництва індустріальних технологій, автоматизація і механізація трудоємких процесів;

        удосконалення конструкцій сільськогосподарської техніки;

        правильна організація праці, впровадження фізіологічно раціональних режимів праці і відпочинку, фізичної культури;

        проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих.

 

 

МІКРОБІОЛОГІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Мікробіологічна промисловість - галузь народного господарства, у якій виробничі процеси базуються на мікробіологічному синтезі. Сировиною, яка використовується у мікробіологічній промисловості, є вуглеводні нафти і газу, гідролізати деревини, відходи промислової переробки олійних культур, цукрового буряку, бавовни. За допомогою мікробіологічного синтезу виготовляють такі важливі продукти і препарати, як антибіотики медичного і немедичного застосування, вітаміни, ферменти, амінокислоти, вакцинні і імуногенні препарати, кормові дріжджі, засоби захисту рослин, а також спирт, ксиліт тощо. Ферментні препараті, які отримують за допомогою мікробіологічного синтезу, застосовуються в різних галузях промисловості -спиртовій, хлібопекарній, шкіряній, хутровій, паперовій, а також використовуються у побутовій хімії, сільському господарстві, косметиці тощо.

Технологічно сучасний процес мікробіологічного синтезу складається із декількох етапів: підготовка необхідної культури мікроорганізма-продуцента; підготовка живильного середовища; вирощування посівного матеріалу; культивування продуцента (ферментація); фільтрація і відділення біомаси; виділення і чистка потрібного продукта; сушка.

На робітників заводів мікробіологічного синтезу впливають цілий ряд несприятливих виробничих чинників: забруднення повітря виробничої зони життєздатними   мікроорганізмами   -  продуцентами   і   продуктами їхньоїжиттєдіяльності, шум (в цехах сепарації). Ці біологічно активні речовини можуть мати властивості алергенів, впливати на нормальну (природну) мікрофлору організму, справляти в окремих випадках помірно виражений токсичний ефект з явищами органотропності і специфічності дії. Це пов'язано із ризиком виникнення професійних захворювань у контактуючих з ними робітників, можливим впливом на екологічну рівновагу, діючи на різноманітні об'єкти навколишнього середовища: атмосферне повітря, грунт, воду, продукти харчування тощо. Проявами подразнення імунної системи організму можуть бути алергічні реакції шкіри (висип, дерматит, кропив'янка, набряк Квінке), а також алергічні захворювання органів дихання (астмоїдний бронхіт, бронхіальна астма). У робітників цехів із високою концентрацією пилу, що містить білок у повітрі виробничого середовища, частіше всього розвивається хронічний бронхіт і екзогенний алергічний альвеоліт, а у робітників цехів із незначною концентрацією пилу, який містить білок - бронхіальна астма. У працівників підприємств мікробіологічного синтезу часто спостерігаються ураження слизової оболонки дихальних шляхів (субатрофічні процеси, вазомоторний риніт, катаральне і продуктивне запалення, глосит). Такі алергічні ураження дихальних шляхів часто поєднуються із алергічними захворюваннями шкіри. Найбільш типовою особливістю захворювань органі дихання є слаба вираженість інфекційно-запальних процесів, переважне ураження дистальних відділів бронхіального дерева із приєднанням обструктивного синдрому. Явища астматичного компоненту спостерігаються у працюючих, які знаходились під впливом великої кількості спор грибів-продуцентів. Відсутність у таких робітників спадково-конституційної схильності, позитивні шкіряні тести і результати імунологічних досліджень дають можливість думати про професійний генез захворювання. Вплив підвищених рівнів виробничого шуму може викликати сенсоневральну приглухуватість.

Бактерії і гриби, які використовуються на підприємствах мікробіологічногосинтезу, можуть викликати у працівників різні захворювання (аспергільоз дихальних шляхів і плеври (пневмомікоз), професійну пароніхію, кандидозний дерматит долонь тощо).

Грибкові захворювання легень (пневмомікози) - захворювання, які виникають внаслідок дії дріжджіподібних грибів (Aspergillus, Mucor, Penicillum тощо).

Аспергільоз легенів - грибкове захворювання людини, яке викликається аспергілами. Це найбільш часта форма вісцерального аспергільоза.

Клініка аспергільозу легенів. На початку захворювання спостерігається сухий нестерпний кашель, задишка, озноб, лихоманка. У подальшому приєднується кровохаркання, зростає задишка, слабість, астенія. Над поверхнею легенів вислуховуються багаточисленні різнокаліберні хрипи. Рентгенологічно визначаються ділянки інфільтрації легеневої тканини, які мають схильність до розпаду із утворенням порожнин. Збільшуються бронхолегеневі лімфатичні вузли. При відсутності лікування захворювання набуває хронічного перебігу з ремісіями і загостреннями. Поступово збільшується кількість харкотиння, яке набуває кров'янисто-гнійного характеру. Періоди загострення супроводжуються гектичною лихоманкою, ознобом, нічними потами, зниженням ваги тіла хворого. Перкуторно визначається коробковий звук і його притуплення при умові субплеврального розташування очага ураження, аускультативно - сухі і мілкопухирчасті хрипи.

Окрім пневмонієподібної виділяють також туберкульозоподібну і ракоподібну форми аспергільозу. При туберкульозоподібній формі захворювання протікає малосимптомно, тривало. Рентгенологічно можуть виявлятись вогнищеві і дисеміновані зміни, інколи - своєрідні порожнини, частково або повністю заповнені грибковим міцелієм. При ракоподібній формі може визначатись картина, яка не відрізняється від такової при центральному раку. Більш швидке нарощення симптомів і груповий характер захворювання, поряд із наявністю міцел у харкотинні, дають підстави відказатись від діагнозуонкологічного захворювання.

Лікування ачпергульозу. Застосовують амфотерицин В, препарати йоду у поступово зростаючих дозах, ністатин, леворін у вигляді інгаляцій.

Профілактика. З метою попередження несприятливого впливу на організм працюючих продуктів мікробіологічного синтезу проводять мікробіологічний контроль, впроваджують у виробництво удосконалені методи улавлювання мікроорганізмів-продуцентів, що викидуються у повітряний басейн. Велику увагу приділяють заходам щодо удосконалення технологічного процесу і покращенню умов праці, проведенню медичних оглядів робітників.

 

 

ВИРОБНИЦТВО АНТИБІОТИКІВ ІАНТИБІОТИКОВМІСНИХПРЕПАРАТІВ

Антибіотики - продукти промислового синтезу, призначені для застосування в медицині (пеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін тощо) і сільському господарстві (для захисту рослин від мікозів, бактеріальних і вірусних захворювань - поліоксин, бластицидин, трихоцетин, а також як кормові домішки для тварин і птахів - грицин, вітаміцин, біовіт-80 тощо). Ці препарати використовують мікробіологічний синтез як основу технологічного процесу. Технологія виробництва антибіотиків і антибіотиковмісних препаратів полягає у культивуванні за спеціальних умов мікроорганізмів-продуцентів, які проходять повний цикл розвитку і синтезують названі речовини. Як продуценти використовують різноманітні культури актиноміцетів, деяких грибів і бактерій, в основному мутантні форми. Потім хімічно очищають, сушать і фасують готовий порошкоподібний продукт - антибіотик.

У виробничому середовищі деякі антибіотики можуть справляти пряму токсичну дію, для якої характерні органотропність і специфічність, а також викликати алергічні реакції. При контакті з ними можуть розвиватись шкірні захворювання (кропив'янка, дерматит, екзема) із локалізацією переважно на відкритих ділянках тіла, а також кон'юнктивіти, ринити. Особливістюпрофесіональних дерматитів і особливо екземи, які викликані контактом із антибіотиками, є швидкий розвиток гіперчутливості до них. Ураження шкіри може початись гостро, із дифузної гіперемії і набряклості обличчя, особливо ділянки повік, кистей і передпліч. При умові подальшого продовження контакту із антибіотиками, процес носить характер гострого або підгострого рецидивуючого дерматиту, а далі виникає його трансформація в професійну екзему. Розвиток кропив'янки в професійних умовах можливий за умови інгаляційного контакту з антибіотиками (синтез антибіотиків та їх напівпродуктів).

При тривалому впливі антибіотиків можуть спостерігатись зміни у верхніх дихальних шляхах: гіперемія слизових оболонок переважно носа і гортані, а також явища атрофії. Однак більш частим і більш суттєвим проявом дії антибіотиків у виробничих умовах є розвиток - хронічного обструктивного бронхіту, бронхіальної астми. Появі типових астматичних приступів нерідко передують нестерпний сухий кашель і чхання, які виникають під час перебування у виробничих приміщеннях. Можуть відзначатись дизуричні явища (часте сечовиділення, яке супроводжується свербіжом і болем). Розповсюдженість хронічного обструктивного бронхіту серед робітників такого виробництва досягає 18-25 %. Нерідко його розвитку передують субатрофічні зміни слизових оболонок дихальних шляхів, які у робітників виробництва антибіотиків (стрептоміцину, поліміксину) діагностуються у більш ніж 60 % із числа обстежених. Особливістю перебігу такого бронхіту є ранній розвиток захворювання - на протязі 3-6 років від початку роботи на даному виробництві, його прогресуючий перебіг, який нерідко призводить до розвитку бронхіальної астми. По своєму клінічному перебігу бронхіальна астма, яка викликана антибіотиками, можу бути віднесена до алергічної бронхіальної астми, в розвитку якої основним етіологічним чинником є специфічний алерген -певний антибіотик. Про це свідчить наявність певного періода сенсибілізації, який передує розвиткові бронхіальної астми, відсутність чіткої кореляції міжконцентрацією антибіотиків, стажем і тяжкістю бронхіальної астми, розвиток захворювання на фоні повного здоров'я при відсутності яких-небудь патологічних явищ в легенях, поява приступів астми під час роботи і зникнення приступів при умові припинення контакту з алергеном.

До проявів токсичної дії антибіотиків відносять ураження нервової (астенічний синдром із явищами вегетативно-сенситивного поліневриту), серцево-судинної систем (алергічний або токсико-алергічний міокардит і нейроциркуляторна дистонія гіпертонічного типу). Характерні розлади слуха, запаморочення голови, вестибулярні порушення.

Клініка токсико-алергічного міокардиту у працюючих в контакті з антибіотиками. Клінічно токсико-алергічний міокардит характеризується болями по типу кардіалгій, інколи в поєднанні із приступами стенокардії. При фізичному напруженні болі посилюються, часто з'являється задишка. Відмічається серцебиття, загальна слабість. Під час об'єктивного обстеження визначається приглушеність тонів серця, систоличний шум на верхівці серця, тахікардія.

В гострому періоді на ЕКГ виявляються первинні порушення процесів реполярізації міокарда дифузного характеру, може бути екстрасистолія. Гострофазові показники, як правило, при токсико-алергічному міокардіті залишаються в межах нормальних значень.

Особливістю даної форми міокардиту є одночасне токсико-алергічне ураження коронарних судин, про що свідчить стенокардитичний характер болю із типовою ірадіацією в ліву руку, характерні електрокардіографічні зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, позитивна динаміка їх у хворих на фоні прийому препаратів, які розширюють коронарні судини.

Серйозну проблему становлять стосунки в системі антибіотик -мікроорганізм - людина. Адже внаслідок дії антибіотиків на нормальну мікрофлору організму людини окремі її представники одержують більшу можливість для розмноження в результаті пригнічення росту чутливішихштамів. В результаті цього відбувається порушення нормального біоценозу з усіма його наслідками і розвитком дисбактеріозу.

Клініка дисбактеріозу. Характерні симптоми диспепсії, зниження апетиту, неприємний присмак у роті, нудота, метеоризм, понос або запор. Калові маси набувають різкого гнилостного або кислого запаху. Часто спостерігаються ознаки загальної інтоксикації, в'ялість, зниження працездатності. Ентероколіт, що розвивається на фоні тривалої дії антибіотиків інколи поєднується із ураженням печінки, розвитком дефіциту вітамінів Вь В2.

Окремим випадком ендогенної інфекції в результаті порушення біоценозу є тяжко перебігаючий кандидоз, що виникає на виробництві і при лікувальному застосуванні антибіотиків.

Клініка кандидозу проявляється ураженням слизових оболонок і шкіри (так званий поверхневий кандидоз), внутрішніх органів (вісцеральний кандидоз), у тому числі дихальних шляхів, травного тракту, сечовивідної системи.

Кандидоз травної системи частіше всього проявляється ураженням слизової оболонки ротової порожнини, глотки; характеризується появою мілких червоних п'ятен, а пізніше крапкових білих нальотів на слизовій оболонці язика, щок, гортані. В подальшому ці нальоти зливаються, що утворює чітко очерчені вогнища, які вкриті молочно-білими плівками. В разі видалення ціх плівок утворюється ерозована поверхня. Хворих турбує печія в роті, затруднення жування і ковтання. Ураження стравохіда частіше всього локалізується в його середній третині; проявляється набряком і гіперемією слизової оболонки, вкриванням виразками, які вкриті білуватою плівкою, болісною дисфагією. Кандидоз шлунка і кишечника зустрічається рідко і протікає у вигляді катарального або ерозивного гастриту, ентериту, ентероколіту. Хворі скаржаться на нудоту, метеоризм, пронос, біль у животі. Під час огляду слизових оболонок відмічається гіперемія, набряклість, білуваті нальоти, виразкові зміни. Тяжкі форми виразкового кандидоза шлунково-кишкового тракту можуть ускладнюватись шлунково-кишковими кровотечями,перфорацією і розвитком перитоніту.

Кандидоз легенів характеризується появою мілких пневмонічних очажків із некрозом у центрі і фібрінозним випотом в альвеолах, який оточує зону некроза. У подальшому виникає нагноєння і утворення порожнин. Мілкі бронхи уражуються постійно - в їх просвітах є нитки гриба і лейкоцитарний ексудат. Стінка бронха може некротизуватись. Хворі скаржаться на наявність лихоманки, задишки, тахікардії, болі в грудях, нестерпний кашель із виділенням скудного слизового харкотиня, інколи із прожилками крові, бронхоспастичного синдрому.

На рентгенограмі виявляються плямисті тіні, більш інтенсивні ділянки затемнення, рідше - плевральний випіт.

Кандидоз шкіри і слизових оболонок проявляється різноманітними клінічними формами - кандидоз складок шкіри, міжпальцева ерозія, кандидозна пароніхія і оніхія.

При кандидозі складок шкіри виникають великі ділянки мацерації шкіри білого кольору, які досить швидко відшаровуються. На їх місцях утворюються великі виразки червоного кольору, які постійно мокнуть. По краю вони мають мацеровану кайму. Хворих турбує свербіж, печія.

Міжпальцева ерозія виникає переважно у складці III і IV пальців. З'являється група пухирців із мацерованим накриттям, яке швидко відділяється і утворюється блескуча, гладка ерозивна поверхня із сірувато-білою каймою мацерованого епідермісу, який нависає по її периферії. Ця поверхня має колір м'яса.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57 


Похожие статьи

І Ф Костюк - Професійні хвороби