Х Гурінович - Вплив рухливих ігор на стан симпатоадреналової системи глухих дітей молодшого шкільного віку - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF L'VIV UNIV.

Серія біологічна. 2006. Вип. 41. С. 118-122    Biology series. 2006. Is. 41. P. 118-122

УДК 796.2+612.89.05:376.33-053.5

ВПЛИВ РУХЛИВИХ ІГОР НА СТАН СИМПАТОАДРЕНАЛОВОЇ СИСТЕМИ ГЛУХИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Х. Гурінович

Львівський державний інститут фізичної культури вул. Костюшка, 11, м. Львів, Україна E-mail: postmaster@lsifc.lviv.ua

Виявлено зниження вмісту адреналіну та норадреналіну в сечі глухих дітей 6-10 років. Фізичні вправи, рухливі ігри зумовлюють активізацію дія­льності симпатоадреналової системи у глухих дітей. Екскреція адреналіну та норадреналіну з сечею зростає і наближається до норм здорових дітей.

Ключові слова: адреналін, норадреналін, рухливі ігри, глухі діти.

Згідно з оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, на межі ХХ-ХІ ст. кількість людей з порушенням слуху становить 42 млн [11]. Приблизно одна дитина на тисячу народжується глухою. Окрім того, від двох до трьох тисяч дітей втрачають слух у ранньому дитинстві [13]. Втрата слуху в цей період негативно позначається на формуван­ні індивідуальності людини, розвитку фізіологічних систем, ускладнює її соціальну, по­бутову і психологічну адаптацію. Дослідження підтверджують зниження біоенергетич­них процесів, скорочувальної функції міокарда, зміни окремих показників гемодинаміки, які спричинюють порушення загального кровообігу головного мозку в глухих дітей [3­5]. Є особливості розвитку глухих дітей, які виражаються у слабкості мускулатури, дис­гармонійному фізичному розвитку (62%), дефектах опорно-рухового апарату (43,6%), затримці моторного розвитку (80%) [10]. Тому вивчення систем організму, які взаємоді­ють зі слуховою, має важливе значення для обґрунтування та вибору ефективної методи­ки реабілітації.

Мета нашого дослідження - вивчити стан симпатоадреналової системи глухих дітей молодшого шкільного віку під впливом фізичних навантажень емоційного спряму­вання.

Для цього ми використали такі методи досліджень: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, визначення катехоламінів у сечі за методикою Є.Ш. Матліної (1972) [8], авторську методику використання засобів фізичного виховання [6], методи математичної статистики. Методика використання засобів фізичного вихован­ня охоплювала 96 рухливих ігор, з яких 64 коригувальні та 32 загального розвитку. Рух­ливі ігри та комплекси вправ використовували на уроках фізичної культури, великих пе­рервах, під час прогулянок, на заняттях лікувальною фізкультурою, під час ранкової гім­настики та в позаурочний час. Запропонована добірка рухливих ігор спрямована на збіль­шення рухової активності та підвищення емоційного стану глухих дітей. За цією методи­кою глухі діти експериментальної групи займалися впродовж року. У контрольних гру­пах заняття відбувалися за традиційною програмою з фізичного виховання.

Дослідження проведено на базі Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Марії Покрови для глухих дітей та спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату м. Жовкви. В обстеженні брали участь 72 глухих дітей віком 6-10 років. Кате-холаміни визначали на кафедрі біологічних основ фізичної культури Львівського держав­ного інституту фізичної культури. Сечу збирали в посуд із темного скла за наявності кон-

© Гурінович Х., 2006сервантів, які забезпечують збереження катехоламінів. Як консерванти використовували кислоти. Адреналін та норадреналін виділяли з сечі шляхом колонкової хроматографії на окисі алюмінію, потім елюювали 0,25 Н розчином оцтової кислоти. Диференціювали ка-техоламіни шляхом окиснення їх фериціанідом калію за різних значень рН і за різними наборами світофільтрів при флюорометрії.

Згідно з сучасними уявленнями, гормони і медіатори симпатоадреналової системи впливають на працездатність серцево-судинної системи, стимулюючи скоротливу функ­цію серця, полегшують нервово-м' язове передавання і збільшують силу скорочень у ске­летних м' язах. Симпатоадреналова система сприяє гострій адаптації до безпосередньо виконуваного навантаження, та якщо навантаження дуже інтенсивне і довготривале, то обов' язково настає втома [1]. Доведено важливу роль обміну катехоламінів у розвитку порушень рухового автоматизму, м' язового тонусу, емоційної сфери, вищих форм цілес­прямованої діяльності та мислення [7, 12]. Катехоламіни, виконуючи гормональну (адреналін (А)) і медіаторну (норадреналін (НА)) функції, виявляють багатогранний вплив: посилюють збудливість центральної нервової системи, беруть участь в організації емоційних реакцій, підвищують споживання кисню скелетними м' язами і міокардом зу­мовлюють підвищення рівня цукру і жирних кислот у крові, сприяючи їх окисненню, швидко та інтенсивно прискорюють метаболічні процеси, контролюючи функціональний стан мітохондрій, посилюють роботу серця, підвищують працездатність скелетних м' язів та міокарда [7]. Найважливіше біологічне значення в організмі мають адреналін та норад-реналін, оскільки вони завершують процес утворення катехоламінів. Адреналін мобілізує енергетичні ресурси, впливає на вуглеводний обмін, сприяє сильному розпаду глікогену в печінці та м' язах, прискорює кровообіг, поліпшує легеневе дихання, розширює бронхи, прискорює перистальтику кишківника. Норадреналін стабілізує нервову систему та під­тримує гомеостаз. Вплив і механізми дії адреналіну та норадреналіну принципово одна­кові, проте ефективність адреналіну в три-п' ять разів перевищує ефективність норадре-наліну. Фізичне навантаження, емоційний стрес, уживання деяких продуктів харчування (кава, шоколад) спричинюють підвищення екскреції катехоламінів з сечею [2, 7, 12].

Уважають, що дослідження катехоламінів у сечі є одним з адекватних методів оці­нки тонусу і реактивності симпатоадреналової системи [1, 9].

Результати дослідження стану симпатоадреналової системи до експерименту пока­зано на рис. 1, 2. Ми виявили різке зниження показників екскреції адреналіну та норадре-наліну у глухих дітей 6-7 та 8-10 років порівняно зі здоровими. Наприклад, у глухих ді­тей 6-7 років (див. рис. 1) показники екскреції адреналіну є меншими на 2,33 мкг/добу <0,05), що становить 54,19%, а показники екскреції норадреналіну - на 4,72 мкг/добу <0,05), що відповідає 43,3%. Серед глухих дітей 8-10 років (див. рис. 2) екскреція адре­наліну є меншою на 4,42 мкг/добу <0,05), а норадреналіну - на 10,61 мкг/добу <0,05), що становить, відповідно, 71,29 та 64,7%.

Результати досліджень стану симпатоадреналової системи після експерименту відображені на рис. 3, 4. У результаті використання запропонованої нами програми з рух­ливих ігор у глухих дітей 6-7 років (див. рис. 3) експериментальної групи екскреція адре­наліну зросла на 0,7 мкг/добу <0,05), що становить 35,53%, а в контрольній групі - на 0,16 мкг/добу >0,05), що відповідає 8,12%.

Стосовно норадреналіну, то ми отримали такі показники: в експериментальній групі екскреція зросла на 2,81 мкг/добу <0,05), що становить 45,47%, у контрольній групі - на 0,95 мкг/добу >0,05), що відповідає 15,37%.

Рис. 3. Показники екскреції адреналіну (А) та норадреналіну (НА) глухих дітей 6-7 років після експерименту: 1 - експериментальна група; 2 - контрольна група.мкг/добу

Рис. 4. Показники екскреції адреналіну (А) та норадреналіну (НА) глухих дітей 8П10 років після проведення експерименту. Позначення ті ж, що й на рис. 3.

У глухих дітей 8-10 років (див. рис. 4) експериментальної групи екскреція адрена­ліну зросла на 0,97 мкг/добу <0,05), що становить 54,49%, а контрольної - на 0,38 мкг/ добу >0,05), що відповідає 21,35%. Екскреція норадреналіну в експериментальній групі зросла на 2,53 мкг/добу <0,05), а в контрольній - на 0,63 мкг/добу >0,05), що стано­вить, відповідно, 45,26 та 11,27%.

Отже, активність симпатоадреналової системи у глухих дітей молодшого шкільно­го віку значно нижча порівняно з практично здоровими: екскреція адреналіну і норадре­наліну у два-три рази нижча, що, можливо, і зумовлює сповільненість та дисгармонію рухів. Використання рухових ігор позитивно впливає на діяльність симпатоадреналової системи глухих дітей. Під дією рухів збільшується екскреція адреналіну та норадреналі-ну в дітей як 6-7, так і 8-10 років - вони наближаються до рівня здорових дітей. Такі зру­шення симпатоадреналової системи не тільки поліпшують фізичний стан організму глу­хих дітей, а й прискорюють їхню соціальну адаптацію.

1. Виру А.А. Гормональные механизмы адаптации и тренировки. Л: Наука, 1981. 156 с.

2. Волков Н.И., Несен Э.Н., Осипенко А.А. Биохимия мышечной деятельности. К.: Оли­мпийская литература, 2000. 502 с.

3. Гасюк О., Пархоменко В. Оцінка стану центральної та периферичної гемодинаміки у сенсорно-депривованих дітей // Культура здоров'я як предмет освіти: Матеріали Міжнар. наук. конф. Херсон, 2002. С. 50-53.

4. Грибовська І.Б. Комплексна оцінка функціонального стану вестибулярної сенсорної системи глухих дітей та його корекція в процесі фізичного виховання: Автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту. Луцьк, 1998. 17 с.

5. Грибовська І.Б., Гурінович Х.Є. Оцінка фізичного здоров'я глухих дітей // Теорія і методика фіз. виховання та спорту. 2002. № 2-3. С. 113-115.

6. Гурінович Х.Є., Трач В.М. Методика використання засобів фізичного виховання для корекції рухової функції глухих дітей молодшого шкільного віку. Львів: ДП Схід Сонця, 2005. 105 с.

7. Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия. Минск: Полымья, 1995. 310 с.

8. Матлина Э.Ш. Обмен катехоламинов в гормональном и медиаторном звеньях сим-пато-адреналовой системы при стрессе // Успехи физиол. наук. 1972. № 4. С. 92­130.

9. Меерсон Ф.З. Адаптация, стресс и профилактика. М.: Медицина, 1988. 256 с.

10. Фандикова Л. Исследования особенностей развития детей с нарушениями слуха // Олимпийский спорт и спорт для всех: IV Междунар. науч. конгресс. К., 2000.

С. 626.

11. Чудная Р. Адаптивное физическое воспитание. К.: Наук. думка, 2000. 358 с.

12. Kalinski M.I. Catecholamine metabolism and signal transduction during exercise // Medi-cina Sportiva. Krakow, 2000. Р. 144.

13. Katharine G., Butler Ph. Hearing impairment and language disorders: assessment and intervention. N. Y.: Syracuse, 1994. 231 р.

THE INFLUENCE OF ACTIVE GAMES ON THE SYMPATO-ADRENALIN STATUS OF JUNIOR DEAF CHILDREN

H. Gurinovych

Lviv State Institute of Physical Culture St. Kostyushka, 11, Lviv, Ukraine E-mail: postmaster@lsifc.lviv.ua

The decrease of contain of adrenalin and noradrenalin in the urine of 6­10 aged deaf children is found out. Physical exercises and active games cause the activization of sympato-adrenalin system activity of deaf children. Adrenalin and noradrenalin excretion with the urine growth and соню nearer to the norms of healthy children.

Key words: adrenalin, noradrenalin, active games, deaf children.

Стаття надійшла до редколегії 15.06.05 Прийнята до друку 01.08.05

Страницы:
1 


Похожие статьи

Х Гурінович - Вплив рухливих ігор на стан симпатоадреналової системи глухих дітей молодшого шкільного віку