О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

Перспективи подальших досліджень полягатимуть у систематизації та узагальненні дефініції понять "сино­нім" та "термінологічна синонімія" на прикладі термінології реабілітації французької та української мов, розроб­ці відповідного перекладного словника, детальному аналізі термінів.

Література:

1.Гринев-Гриневич С. В. Терминоведение : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / С. В. Гринев-Грине -вич. - М. : Издательский центр "Академия", 2008. - 304 с.

2.Козырева О. В. Физическая реабилитация. Лечебная физическая культура. Кинезитерапия : учеб. слов.-справ. : рек. Эксперт.-метод. советом РГУФКСиТ (ГЦОЛИФК) к использованию в учеб. процессе / О. В. Козырева, А. А. Иванов. - М. : Сов. спорт, 2010. - 278 с.

3.Кравченко А. І., Лянной Ю. О., Купина В. В. Медико-біологічна та реабілітаційна термінологія для студентів спеціальностей "Фізична реабілітація", "Фізична культура". Навчальний посібник. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Ма-каренка, 2002. - 212 с.

4.Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. - М. : Сов. энциклопедия, 1990. -685 с. : ил.

5.Мерзлікіна О. А., Гузій О. В. Тлумачний словник термінів і словосполучень фізичної реабілітації. - Л. : вид. ЛНУ ім. І. Франка, 2002. - 48 с.

6.Мухін В. М. Фізична реабілітація : підручник / В. М. Мухін. - 3-тє вид., переробл. та доповн. - К. : Олімп. л-ра, 2009. - 448 с. : іл.

7.Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. - К. : УЛТК, Фонд Третє Тисячо­ліття, 2000. - 432 с.

8.Основні поняття і терміни оздоровчої фізичної культури та реабілітації / О. Д. Дубогай, А. М. Ткачук, С. Д. Костікова, А. О. Єфімов. - Луцьк : Надстир'я, 1998. - 100 с.

9.Смычёк В. Б. Реабилитация больных и инвалидов / В. Б. Смычёк. - М. : Мед. лит., 2009. - 560 с. : ил.

 

10.Dictionnaire de kinesitherapie et readaptation. Michel Dufour, Michel Gedda. - Paris : Maloine, 2007. - 582 p.

11.http://cirrie.buffalo.edu/encyclopedia/

12.http://livre. fnac.com/a3254383/Gerard-Zribi-Dictionnaire-du-handicap

13.http://www.med.univ-rennes1.fr/iidris

14.http://www.med.univ-rennes1.fr/sisrai

www.irdpq.qc.ca/soutien... /litris.htmlУДК811. 161. 2'373. 46

Кравченко Т. П.,

Миколаївський державний аграрний університет

МОРФОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ ТЕРМІНІВ ЕКОНОМІКИ АПК

У статті визначено, що запозичені терміни, потрапивши до термінології економіки АПК, набули українських відмінкових закінчень, значення певного граматичного роду та пристосувалися до граматичної категорії числа сучасної української літературної мови.

Ключові слова: термінологія економіки АПК, термін економіки АПК, термін-запозичення, граматичне осво­єння запозичень.

Статья посвящена исследованию заимствованных терминов, которые, попадая в терминологию экономики АПК, приобретают украинские парадигматические окончания, значения определенного грамматического рода и приспосабливаются к грамматической категории числа современного украинского литературного языка.

Ключевые слова: терминология экономики АПК, термин экономики АПК, термин-заимствование, граммати­ческая адаптация заимствований.

The article states that borrowed terms, having come to terminology of economy of agrarian and industrial complex, have received the Ukrainian case values, the value of a certain grammatical gender mainly to formal signs and have adapted to a grammatical category of number of a modern Ukrainian literary language.

Keywords: terminology of economy ofagrarian and industrial complex, the term of economy ofagrarian and industrial complex, the borrowed term, grammatical adaptation of borrowings.

Обов'язковим складником процесу освоєння іншомовної лексичної одиниці є морфологічна адаптація, суть якої полягає в підпорядкуванні запозиченого слова правилам, властивим певній частині мови у граматичній сис­темі мови-реципієнта, та внесення нової лексичної одиниці іншомовного походження до парадигматичного ряду, характерного для відповідної частини мови в системі цієї мови.

Відомо, що найвільніше з усіх частин мови запозичуються лексичні одиниці, які належать до класу іменників. Оскільки у термінознавстві домінує думка про іменну природу терміна, то відсоток термінів-іменників, зокрема й запозичень, є найвищим у термінолексиці певної галузі знань.

В українській мові, як і в будь-якій іншій, "в основу виокремлення іменника покладено ономасіологічну кате­горію предметності" [2, с. 47]. В українській літературній мові визначальними засобами морфологічного оформ­лення категорії предметності є рід, число і відмінок. Усі три категорії можемо спостерігати з-поміж мов-донорів лише в латинській та німецькій, проте вони мають різне граматичне вираження.

У флективних мовах, до яких належить і українська, визначальною категорією іменника виступає категорія відмінка. Усі запозичені іменники в українській термінології економіки АПК з погляду відмінювання належать до трьох груп: 1) іменники, що мають повну відмінково-числову парадигму; 2) іменники, що мають часткові парадигми в однині або лише в множині; 3) "невідмінювані" іменники, що функціонують в українській мові з нульовою флексією.

Найбільше запозичень входить до першої групи, і в сучасній українській мові вони співвідносні з одним із чотирьох підтипів відмінювання (відміною), за яким відбувається словозміна цих термінів, що набувають від­повідних відмінкових закінчень. Найпродуктивнішими є перша і друга відміна, як і у загальновживаній питомій лексиці. Запозичені терміни, віднесені до жіночого роду із закінченням -а (-я), відмінюють за першою відміною в однині: парцела (фр.) - парцели - парцелі - парцелу - парцелою - на парцелі - парцело; ферма (англ., фр. < лат.)

-   ферми - фермі - ферму - фермою - на фермі - фермо; асоціація (лат.) - асоціації - асоціації - асоціацію - асо­ціацією - на асоціації - асоціаціє; біржа (нім.) - біржі - біржі - біржу - біржею - на біржі - бірже і в множині: парцели - парцел - парцелам - парцели - парцелами - на парцелах - парцели; ферми - ферм - фермам - ферми -фермами - на фермах - ферми; асоціації - асоціацій - асоціаціям - асоціації - асоціаціями - на асоціаціях -асоціації; біржі - бірж - біржам - біржі - біржами - на біржах - біржі. Слід зазначити, що перша відміна в аналізованій термінології об'єднує іменники-запозичення з різних мов. Найбільшу ж групу становлять терміни, прямо запозичені з латинської мови або опосередковано, частіше - через французьку, рідше - через німецьку й англійську. Пояснити це можна схожістю І відміни, до якої належать в основному іменники жіночого роду як в українській, так і латинській мові. До І відміни були віднесені слова латинського походження, які під час входження в українську термінологію економіки АПК зазнали змін у морфемному оформленні. Це в основному запозичення, у яких, відповідно до українських особливостей освоєння, відбулася заміна іншомовних суфіксів -atio, -sio суфіксами-субститутами -ацій-, -цій-, які є ознакою іменників жіночого роду, що дало їм підстави ввій­ти до І відміни: натуралізація (фр. < лат.), дистрибуція (англ. < лат.), персоніфікація (лат.) та ін.

Запозичені терміни економіки АПК у другій відміні представлені лише чоловічим родом з нульовим закінчен­ням у називному відмінку однини та основою переважно на твердий приголосний: фермер (англ.) - фермера -фермерові (-у) - фермера - фермером - на фермерові (-у) - фермере; кадастр (фр.) - кадастру - кадастру (-ові)

-   кадастр - кадастром - у кадастрі - кадастре - в однині, а в множині маємо такі закінчення: фермери - фермерів

-   фермерам - фермерів - фермерами - на фермерах - фермери; акціонери - акціонерів - акціонерам - акціонерів

-   акціонерами - на акціонерах - акціонери; кадастри - кадастрів - кадастрам - кадастри - кадастрами - у када­страх - кадастри. У термінології економіки АПК термінів-запозичень середнього роду практично не засвідчено.

Запозичених агроекономічних термінів, що належали б до третьої та четвертої відміни не зафіксовано, крім запозичень, що приєднали питомий український суфікс -ість і стали відмінюватися за зразком третьої відміни.

© Кравченко Т. П., 2012Множинні загальноекономічні терміни, що давно пристосувалися до граматичних норм української мови і ввійшли до термінології економіки АПК, також відмінюють за зразками відмінювання питомих слів, бо їхні за­кінчення відповідають закінченням множини українських іменників, напр.: фінанси (фр. < лат.), гроші (польс. < нім. < лат.).

Окрему морфологічну групу становлять "невідмінювані" терміни-запозичення, які "у сучасній українській мові... утворюють периферію морфологічних рядів словоформ, тяжіють до синтаксичних типів і реалізують ана­літичні тенденції мовної організації, оскільки їхнє відмінкове, родове та числове значення набуває вираження засобами контексту (формами координованих, узгоджуваних або керованих слів), а не афіксальними форманта­ми" [9, с. 8]. Це, безумовно, впливає на розвиток внутрішніх, потенційних засобів аналітизму української мови, завдяки чому зникає потреба пристосовувати незвичне оформлення запозичення до типових моделей української відмінкової системи, напр.:... середовище народження нового прошарку в суспільстві - сільського рантьє; Ви­моги аграрного лобі забезпечити ексклюзивні умови кредитування цілком зрозумілі. "Їх специфіка, - за тверджен­ням І. Р. Вихованця, - полягає в тому, що вони, з семантичного боку не становлячи відособленого граматичного явища, входять до своєрідного граматичного іменникового підкласу з морфологічного погляду,... і доцільно ви­окремити іменникову відміну з нульовою флексією, або іменникову нульову відміну" [2, с. 111]. До цієї відміни належать агроекономічні терміни-запозичення, що закінчуються на голосні -о, -і, -е(-є), напр.: сальдо (іт.), паблі­ситі (англ.), лобі (англ.), рантьє (фр.), які в українській мові мають нульову флексію, специфіка якої полягає в омонімії словоформ.

Усім мовам властиве природне розмежування назв істот за статтю (жіночою та чоловічою), проте не всім їм притаманна граматична категорія роду, алише тим, у яких вона має формально-граматичне вираження. У системі латинської, а пізніше німецької, французької та української мов категорія роду іменників дістала як семантико-граматичне, так і формально-граматичне вираження. Сучасна англійська мова не має граматичної категорії роду іменника, оскільки немає поділу іменників за граматичним родом на основі їх морфологічних ознак.

В українській мові "категорія роду іменника - несловозмінна (класифікаційна) самостійна морфологічна кате­горія, яка в типових виявах має диференційовану сукупність афіксів (флексій і суфіксів) для свого вираження, по­єднує семантико-граматичний зміст назв істот на ґрунті їхнього стосунку до біологічної статті або недорослості та формально-граматичний зміст назв неістот і складається з грамем чоловічого, жіночого і середнього роду" [2, с. 85]. Іменники множинної форми значення роду не виражають, як і будь-який інший іменник, ужитий у формі множини.

Граматичний рід у сучасній українській мові визначають семантично, або за граматичними ознаками іменни­ка, передусім характером основи та системою флексій, словотворчих суфіксів, а також за синтаксичним зв'язком з іншими словами в реченні. Він виконує важливу функцію узгодження в організації слів у реченні. Запозичені іменники з інших мов мають бути трансформовані на українському мовному ґрунті й співвіднесені з одним із трьох граматичних родів на підставі різних аналогій.

Входячи до української терміносистеми економіки АПК, запозичені терміни-іменники здебільшого автоматич­но набувають родової належності. Категорія роду терміна-запозичення в мові-реципієнті та в мові-джерелі, якщо вона наявна, може як збігатися, так і відрізнятися, оскількине існує міжмовної ідентичності у вираженні категорії роду. У латинській, німецькій та українській мовах співвідношення та розподіл за родами зовсім відмінний.

Рід агроекономічних термінів-запозичень може залежати від семантики, зазвичай назви осіб за фахом та ви­дом діяльності в українській мові мають чоловічий рід, напр.: фермер - англ. farmer; лендлорд - англ. landlord; акціонер - нім. Aktionar; аграрій - лат. agrarii; емфітевт - лат. emphyteus та ін.

Вагоме значення для встановлення роду терміна-запозичення має його формально-граматичне вираження, зокрема закінчення. Домінантною для жіночого роду є перша відміна з її вирізнювальною в називному відмінку флексією -а, напр.: преференція - фр. la preference; парцела - фр. la parcelle; ферма - фр. la ferme; рента - нім. die Rente; криза - нім. die Krize; альменда - нім. die Allmende; приватизація - лат. privatisatio; продукція - лат. production. Тому, щоб увійти до терміносистеми економіки АПК та підпорядкуватися граматичній системі укра­їнської мови, запозичення зберегли свій рід, але їм довелося переоформити закінчення. Такого ж висновку ді­йшла Т. І. Панько стосовно запозичень з німецької мови: "Якщо в німецькій мові терміни - іменники жіночого роду закінчуються на -е, то на українському мовному ґрунті вони, як правило, зберігають свій рід, переофор­мивши закінчення відповідно до законів української морфології на -а" [4, с. 139]. Схожих трансформацій за­знають і французькі запозичення з ідентичними граматичними характеристиками. Латинізми жіночого роду із закінчення -io в деяких випадках змінюють його в українській мові на -а. Низка агроекономічних термінів латин­ського походження змінила не лише закінчення, але й свій рід із середнього на жіночий, напр.: латифундія - лат. latifundium; субсидія - лат. subsidium, або ж унаслідок відсічення закінчення деякі з них оформилися як іменники чоловічого роду, напр.: дивіденд - лат. dividendum. Поодинокі терміни не тільки зазнали повного граматичного переосмислення, але й набули всіх морфологічних властивостей іменника, зокрема категорію жіночого роду, змінивши закінчення, пор.: оренда - arendo (наймаю). Слід зазначити, що термін "оренда", який був запозичений через посередництво польської мови, змінив кінцевий голосний ще до входження в систему української мови, пор.: укр. оренда - пол. arenda.

Чоловічий рід репрезентують іменники-запозичення другої відміни з нульовим закінченням у називному від­мінку. Найбільшу групу в термінології економіки АПК становлять терміни-англіцизми, що в мові-донорі за­кінчувалися на приголосний, який є характерним закінченням українських іменників чоловічого роду, напр.. : менеджмент - англ. management; моніторинг - англ. monitoring; бартер - англ. barter; абсентеїзм - англ. absenteeism. Характерно, що більшість із цих іменників не змінила закінчення, властивого їм в англійській мові, і набула в українській мові значення чоловічого роду. Тому усвідомлення їх на ґрунті нашої мови як іменниківчоловічого роду без формальних змін є цілком логічним і повністю відповідає граматичним нормам української мови. Сюди відносимо також ті англіцизми, які закінчуються в мові-джерелі на невимовний голосний -е, а оскіль­ки його не вимовляють, то українською мовою не відтворюють та відсікають, породжуючи таким чином основу на твердий приголосний, напр.: левередж - англ. leverage; гедж - англ. hedge; офшор - англ. off-shore. Англо­мовні терміни, які засвоєні українською мовою від форми множини і які набули в ній значення однини, були віднесені до чоловічого роду, тому що також закінчуються на твердий приголосний: futures - ф'ючерс. Варто зазначити, більшу частину агроекономічних термінів-запозичень з англійської мови українська мова засвоїла як іменники чоловічого роду.

Чоловічий рід запозичених іменників в термінології економіки АПК представлений не лише англіцизмами, а й запозиченнями з інших мов. Терміни французького походження чоловічого роду із закінченням та основою на твердий приголосний зберегли свій рід, втративши закінчення, напр.: патерналізм - фр. paternalisme; кадастр - фр. cadastre.

Велику групу становлять терміни-запозичення з латинської, німецької та французької мов, що перейшли з ка­тегорії жіночого роду до категорії чоловічого роду під час їхнього освоєння морфологічною системою української мови, напр.: бонітет - лат. bonitas; емфітевзис - лат. emphyteusis; диспаритет - нім. Disparitat; банк - фр. banque, нім. Bank, італ. banco; баланс - фр. balance; сезон - фр. saison. Трансформація роду у процесі запозичення відбула­ся внаслідок того, що іменники жіночого роду мов-донорів мають закінчення на твердий приголосний та голосний -е, який відсікають, а в українській мові - це граматичні характеристики іменників чоловічого роду із нульовим закінченням. Латинські іменники жіночого родув називномувідмінку мали закінченням -io, а в родовому відмінку, крім закінчення -is (яке вказувало на належність цього слова до третьої відміни), з'являвся ще й суфікс -on, але че­рез те що ці слова, ймовірно, були усними запозиченнями в різні мови, то на одному з етапів і в називному відмінку розвинувся суфікс -он, який на українському ґрунті став показником чоловічого роду, пор.: лат. optio (optionis) -англ. option, нім. Option, укр. опціон; лат. auctio (auctionis) - англ. auction, нім. Auction, укр. аукціон.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство