О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

Отже, провівши дослідження, доходимо висновку, що найбільш продукуючі суфікси даної підмови - -ung та -е, префікси - ver- та be-.

Терміни німецької фахової мови торгівлі - це здебільшого багатокомпонентні слова або терміни-композити, які переважно складаються з двох, трьох, чотирьох основ. Із 2255 проаналізованих - 1249 (55,4 %) багатооснов-них термінів. Серед них виявлено:

1. 1024 (82 %) двоосновних терміни (der Exportmotor - експортний двигун, der Preiskampf - цінова боротьба, das Warenangebot - пропозиція товарів);

2. 207 (16, 6 %) триосновних терміни (der Grofihandelsmarkt - ринок гуртової торгівлі, das Einzelhandel­sunternehmen - підприємство роздрібної торгівлі, die Aufienhandelsbilanz - зовнішньоторговельний баланс);

3. 18 (1,4 %) чотириосновних терміни (der Lebensmitteleinzelhandel - роздрібна торгівля продовольчими това­рами, die Bio-Supermarktkette - мережа біо-супермаркетів, die Mehrwertsteuerbefreiung - звільнення від податку на додану вартість).

У порівнянні з німецькою мовою для продукування українських термінів фахової мови торгівлі морфологіч­ним способом більш характерні безафіксальний та суфіксальний способи. Із проаналізованих 1940 термінів 37, 6 % утворені безафіксальним (мито, угода, склад, товар, оферта), 28, 4 % - суфіксальним (покупець, оферент, готівковий), 21,1 % - префіксально-суфіксальним (уцінка, збувати, нестача, знижка), 12,9 % - префіксальним (запит, приріст, розпродаж) способами. Українській фаховій мові торгівлі властиве велике різноманіття афіксів на відміну від німецької підмови: префікси - від-, з-, під-, при-, ви-, роз-, за-, по-, о- та ін. ; суфікси - -ець, -ер, -ент, -ик, -ува, -ість, -ання, -ення, -ант та ін. Серед термінотворчих суфіксів спостерігається чимало іншомов­них, які вживаються і в німецькій фаховій мові торгівлі, оскільки як показує дослідження дана підмова багата на запозичення та інтернаціоналізми (-ер, -ент, -інг, -ор, -іон), наприклад у термінах, які майже так само звучать і в німецькій мові: акціонер - der Aktionar, асортимент - das Sortiment, демпінг - das Dumping, інвестор - der Investor, аукціон - die Auktion. Також часто застосовуються питомо українські афікси, оскільки фаховій мові тор­гівлі властивий низький рівень абстрактності, тому дана українська підмова розвивається за законами своєї мови. Наприклад, суфікси -ання, -ець, -ість, -ач, -ик, -ев- та префікси від-, з-, за-, по-, роз-, о-.

Аналіз терміносистеми торгівлі обох мов також показав, що поширеним словотворчим типом даної терміно­логії виступає термін-словосполучення.

Термін-словосполучення - це граматичне поєднання двох чи більше слів, яке служить засобом номінації спеціаль­них понять і має відносно сталу дефініцію: spontane Nachfrage - спонтанний попит, den Druck auf die Preise erhohen - підвищувати тиск на ціни, inlandische Guter - внутрішні товари, zum Verkauf ausstellen - виставляти на продаж.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок: проаналізувавши дериваційні від­носини у німецькій фаховій мові торгівлі, виявлено, що більшість термінів утворюється суфіксальнм способом. Ступінь активності суфіксів неоднаковий. Найчастотнішими виявилися -ung, -e, -er, -el, -tion, -schaft. Префік­сальним способом утворено 36,9 % термінів. Найпродуктивніші префікси - ver-, be-, an-, ab-, ein-, aus-, er- (6 %). Також велика кількість термінів твориться безафіксальним способом - 20,4 %.

У порівнянні з німецькою мовою для продукування українських термінів фахової мови торгівлі морфологіч­ним способом більш характерні безафіксальний та суфіксальний способи. Із проаналізованих 1940 термінів 37,6 % утворені безафіксальним, 28, 4 % - суфіксальним, 21,1 % - префіксально-суфіксальним, 12,9 % - префік­сальним способами. Українській підмові властиве велике різноманіття афіксів, на відміну від німецької підмови. Серед термінотворчих суфіксів спостерігається чимало іншомовних, які вживаються і в німецькій фаховій мові торгівлі. Також часто застосовуються питомо українські афікси, оскільки досліджуваній підмові властивий низь­кий рівень абстрактності, тому дана українська підмова розвивається за законами своєї мови.

Література:

1.Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. - М. : Высшая школа, 1987. - 104 с.

2.Д'яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Ку-делько З. Б. - К. : Вид. дім "КМ Academia", 2000. - 218 с.

3.Журавлева Т. А. Особенности терминологической номинации / Журавлева Т. А. - Донецк : АООТ Торговый дом "Донбасс", 1998. - 253 с.

Лейчик В. М. Терминоведение : Предмет, методы, структура / Лейчик В. М. - М. : КомКнига, 2006. - 256 с.УДК 001. 4:398

М'ягкота І. В.,

Львівський державний університет фізичної культури

СТРУКТУРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРМІНОСИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

У статті здійснено аналіз основних структурних моделей терміносистеми українського фольклору, визна­чено ступінь продуктивності окремих термінологічних конструкцій, окреслено основні тенденції структурного моделювання на сучасному етапі.

Ключові слова: українська мова, термінологія, фольклористика, структурна модель, термінологічна кон­струкція.

В статье проанализировано основные структурные модели терминосистемы украинского фольклора, опреде­лено степень продуктивности отдельных терминологических конструкций, намечено основные тенденции струк­турного моделирования на современном этапе.

Ключевые слова: украинский язик, терминология, фольклористика, структурная модель, терминологическая конструкция.

The main structural models of Ukrainian folklore terminological system are analyzed in the article; the degree of productivity of individual terminological structures has been determined; the main trends of structural modeling at the present stage has been outlined.

Keywords: Ukrainian language, terminology, folklore studies, a structural model, terminological construction.

За останні роки в українському мовознавстві з'явилася низка фундаментальних праць, у яких, окрім загальних теоретичних питань термінології, досліджують і різні галузеві терміносистеми. Це праці А. Бурячка, В. Грещука, В. Даниленко, І. Кочан, Т. Панько, Л. Симоненко, Н. Родзевич та ін. Велике значення для вивчення одно- та бага­тослівних термінологічних конструкцій мають наукові розвідки авторів: С. Овсейчик (екологічна термінологія) [9, с. 219-222], Л. Козак (електротехнічна термінологія) [5, с. 250-253], Д. Шапран (термінологія маркетингу) [12, с. 153-157], Н. Ктитарова (термінологія металургійної промисловості) [6, с. 25-32], М. Шевченко (термінологія речового права) [13, с. 121-125], О. Медведь (синтаксична термінологія) [8, с. 82-86], С. Булик-Верхола (музична термінологія) [2, с. 121-124] та ін.

Оскільки немає цілісного наукового дослідження, в якому було б реалізовано системний підхід до розгляду термінолексики українського фольклору, то перспективним можна вважати напрям, пов'язаний із її дослідженням.

Основна мета публікації - описати структурно-граматичну характеристику термінів галузі фольклористики.

Для досягнення поставленої мети необхідно: 1) виокремити та розглянути основні структурні моделі; 2) ви­значити ступінь їх продуктивності; 3) окреслити основні тенденції структурного моделювання фольклористич­них термінів на сучасному етапі.

Актуальність статті зумовлена тим, що в ній зібрано й систематизовано терміни фольклористики, вивчено особливості їх структурної побудови. Матеріалом для дослідження слугують терміни з галузі української фоль­клористики та суміжними з нею науками, зафіксовані у словнику-довіднику (укладання і загальна редакція М. Чорнопиского) [10], спеціалізовані підручники, посібники, статті, наукові збірники, журнали.

У сучасних дослідженнях фіксується різна думка науковців відносно багатокомпонентних (до складу яких входить три і більше компонентів) термінологічних сполук. Одні, (наприклад, В. Даниленко та ін.) вважають тво­рення таких громіздких термінів носіями мови-спеціалістами позанормативним явищем. Проте, фіксацію цього явища здійснюють багато вчених (Ан. Загнітко, К. Авербух та ін.). Шляхи розв'язання цього питання пропону­ють різні. В. Лейчик [7] вважає, що довжину будь-якого терміна можна визначити за допомогою статистичних методів, а О. Чуєшкова [11] стверджує, що конкретної відповіді на це питання взагалі не існує.

У терміносистемі фольклористики відповідно до кількості залучення компонентів виокремлюють одно-, дво-та багатокомпонентні терміни. Проведений аналіз термінів у галузі фольклористики показав, що серед 800 термі-ноодиниць семантичне ядро досліджуваної лексики становлять терміни-словосполуки, що утворюються на базі однослівних термінів. Найуживанішими серед них є іменники, які складають 30 % від загальної кількості. Напр.: архів, вірш, жанр, культ, магія, міф, обряд, пісня, правила, ритуал, свідомість, символіка, топоніміка, фольклор, формула та ін. Більшість стали основою для творення двокомпонентних (архів фольклорний, астрофічний вірш, жанр фольклорний, астральний культ, катартична (очисна) магія, космогонічний міф, весільні обряди, жнивар­ські пісні, шлюбні правила, апотропеїчний ритуал, жанрова свідомість, символіка птахів, топоніміка народна, повстанський фольклор, ініціальні формули) та багатокомпонентних фольклористичних термінологічних кон­струкцій (жанри народної інструментальної музики, взаємодія фольклору і літератури, пісні літературного по­ходження, культ домашнього вогнища, ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості).

У фольклористичній термінології достатньо уживаними є двокомпонентні сполуки. Частинами мови можна ви­окремити такі моделі: прикметник + іменник (35 %); іменник + прикметник (12 %); іменник + іменник (9 %).

Проаналізувавши зібраний матеріал, бачимо, що модель прикметник + іменник об'єднує терміносполуки, у яких обидва компоненти мають різний ступінь термінологічності: 1) складені терміни, де обидва слова - терміни (генетичний метод, демонологічні оповідання, екзотеричні міфи, медіальні формули, зооморфні образи, парці­альна магія); 2) терміносполуки іншої галузі з новим значенням у фольклористиці (дифузна зона (хм.), ранній палеоліт, льодовиковий період, крейдяний період (арх.), кочове тваринництво, орне землеробство (іст.), звича­єве право (юр.) тощо; 3) складені терміни, у яких одне слово є терміном, а інше - загальновживаною лексемою (дитячий фольклор, любовні пісні, книжна легенда, народна творчість) та ін. ; 4) обидва слова - загальновживані

© М'ягкота І. В., 2012лексеми (вербна неділя, дарообмінні зв'язки, купальські пісні, народні ігри, тарабарська мова). У таких моделях зустрічаємо і складні прикметники, напр.: календарно-обрядова пісенність, ритуально-міфологічна основа, сус­пільно-побутові пісні, родинно-господарські колядки, казково-міфологічні істоти, казково-новелістичний цикл, обрядово-символічні билини, родинно-обрядова творчість.

Малопродуктивною є модель іменник + прикметник (акустика музична, анімізм фольклорний, ансамблі інструментальні, вертеп ляльковий, дифузія культурна, жанр фольклорний, час міфічний).

Модель іменник + іменник може мати прийменникову і безприйменникову конструкцію. Найпоширенішою серед безприйменникових конструкцій є іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку (10 %) (викуп молодої, водіння куста, документування фольклору, завивання гільця, збирач фольклору, класифікація колядок, текстологія фольклору, теорія запозичень, обряд поклонів, поетика билин, свято Купала).

Прийменникова конструкція моделі іменник + прийменник + іменник (5 %) зустрічається не часто (при­готування до весілля, прислів'я і приказки, фольклоризм у літературі, шлюб за домовленістю, шлюб із викраден­ням, пісні про кохання, пісні про родинне життя).

Багатокомпонентні (три-, чотири-, п'ятичленні) одиниці відзначаються різноманітністю структури. Терміно-логічність словосполук досягається шляхом уточнення чи конкретизації головного слова у формі іменника-но-мінатива.

Аналізуючи тричленні словосполучення, виявляємо такі словотвірні моделі: 1) прикметник + прикметник +

іменник (5 %) (живий український вертеп, українські народні танці, героїчний народний епос, звуконаслідуваль­ні дитячі твори, усна народна творчість, кантиленна наспівна мелодія, весільні обрядові пісні, речитативний нерівноскладовийритм, первісніритуалізовані тексти, релігійні народні вірування); 2) іменник + прикметник + іменник (4 %) (архітектоніка кумулятивної казки, обов'язковість інструментального супроводу, елементи народного епосу, система ритуальної поведінки, культ померлих предків, замовляння зубного болю, культ до­машнього вогнища, періоди українського фольклору, паспорт фольклорного тексту, пісні літературного похо­дження, текст фольклорного твору); 3) прикметник + іменник + іменник (1,5 %) (етнографічнерайонування України, художньо-виражальні засоби паремій, міфологічні уявлення предків-слов'ян); 4) іменник + іменник + іменник (2 %) (система культів тварин, форми поклоніння предкам, особливості композиції паремій).

Прийменникові трикомпонентні конструкції трапляються рідко і представлені такими моделями: 1) імен­ник + іменник + прийменник + іменник (1 %) (взаємозв'язок фольклору з літературою, обряд ворожіння на вінках); 2) прикметник + іменник + прийменник + іменник (2 %) (міграційна школа у фольклористиці, міфо­логічна школа у фольклористиці, історична школа у фольклористиці, фінська школа у фольклористиці, казкові зачини і кінцівки).

Малопродуктивними у досліджуваній терміносистемі є і чотиричленні номінативні одиниці, які складають 1,5 % від загальної кількості. Серед моделей виявляємо прийменникові та безприйменникові конструкції: 1) при­кметник + іменник + прикметник + іменник (художньо-стильові особливості казкового епосу, жанрово-сти­льові ознаки історичних пісень, ритуально-міфологічна основа зимового циклу, сюжетно-композиційна будова народних казок); 2) прикметник + іменник + іменник + іменник (художньо-тематичні особливості жанру романсу, досвітній ритуал обходу поля); 3) іменник + прикметник + прикметник + іменник (жанри народної неказкової прози); 4) іменник + прикметник + іменник + іменник (обряд ритуального випікання короваю); 5) іменник + іменник + прикметник + іменник (періодизація фольклору доісторичної епохи); 6) іменник + прикметник + іменник + прийменник + іменник (мова ліричних героїв і персонажів); 7) прикметник + при­кметник + іменник + прийменник + іменник (українські народні свята та звичаї); 8) іменник + прийменник + іменник + прикметник + іменник (ворожінняу час зимових свят).

П'ятикомпонентні терміносполуки в аналізованій терміносистемі представлено поодинокими прикладами: основні світоглядні системи українського фольклору, жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості. Складність терміносполуки сприяє конкретності терміна.

Крім безпосередньо складних слів, в українській фольклористичній термінології є і складноскорочені назви-абревіатури, утворені з початкових літер слів, які входять у вихідне словосполучення. У досліджуваній терміно-системі термінів-абревіатур засвідчено мало (УНТ - усна народна творчість, НТШ - Наукове Товариство імені Шевченка, ПНДЛМЕ - Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології).

Таким чином, на основі виконаного дослідження можна стверджувати, що в досліджуваній терміносистемі великий відсоток складають однокомпонентні терміни, які є структурно-семантичним ядром для творення дво-та багатокомпонентних термінів. Усі вищезгадані багатокомпонентні терміни зафіксовані в наукових текстах, де вони є мовленнєвими контекстуальними утвореннями.

Література:

1. Авербух К. Я. Терминологическая вариантность : теоретический и прикладной аспекты / К. Я. Авербух // Вопросы языкознания. - 1986. - № 6. - с. 38-49.

2. Булик-Верхола С. Структурно-граматична характеристика музичних термінів української мови / С. Булик-Верхола // Вісник Нац. ун.-ту "Львівська політехніка". - Серія "Проблеми української термінології" - 2009. -№ 648. - С. 121-124.

3. Даниленко В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания / В. П. Даниленко. - М. : Наука, 1977. - 246 с.

4.Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Морфологія / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2001. - 462 с. - С. 10.Козак Л. Типи відношень у багатокомпонентних словосполученнях в українській електротехнічній терміно­логії / Л. Козак // Вісник Нац. ун. -ту "Львівська політехніка". - Серія "Проблеми української термінології" - 2002. -№ 453. - С. 250-253.

5.Ктитарьова Н. Словотвірна структура слова в металургійній термінології / Н. Ктитарьова // Проблеми філоло­гії та перекладу. - Дніпродзержинськ : Вісн. ДнДТУ Філологічні науки. - 2000. - Вип. 1. - С. 25-32.

6.Лейчик В. М. Оптимальная длина и оптимальная структура термина / В. М. Лейчик // Вопросы языкознания. -1981. - № 2. - С. 62-67.

7.Медведь О. До проблеми вивчення української синтаксичної термінології / О. Медведь // Українська терміно­логія і сучасність: зб. наук. праць. - К., 1998. - С. 82-86.

8.Овсейчик С. Основні структурні моделі екологічних термінів / С. Овсейчик // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - Вип. 9. - К. : ВПЦ "Київський ун-т", 2003. - С. 219-222.

 

10.Українська фольклористика: словник-довідник / [уклад.-ред. М. Чорнопиский]. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. - 448 с.

11.Чуєшкова О. Про поняття оптимальної довжини терміна (на матеріалі економічної термінології) / Оксана Чуєшкова // Вісник Нац. ун.-ту "Львівська політехніка". - Серія "Проблеми української термінології" - 2008. -№ 620. - С. 95-99.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство