О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

8.Steinbeck J. East of Eden / John Steinbeck. - New York : Penguin, 1980. - 778 p.

9.Steinbeck J. The Grapes Of Wrath / John Steinbeck. - Moscow : Progress Publishers, 1978. -530 p.

 

10.Steinbeck J. The Winter Of Our Discontent / John Steinbeck. - New York : Penguin, 1986. - 180 р.

Steinbeck J. Tortilla Flat / John Steinbeck. - New York : Penguin, 1986. - 107 р.УДК81'373. 4

Павлова О. І.,

Рівненський державний гуманітарний університет

РОЛЬ І МІСЦЕ АБРЕВІАЦІЇ В СИСТЕМІ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ

У статті визначено екстралінгвістичні й інтралінгвістичні причини появи і розвитку абревіатур, дослідже­но різні класифікації морочень, виділено основні типи абревіатур у терміносистемах і вивчено їх характерні особливості.

Ключові слова: абревіація, спосіб термінотворення, абревіатура, термінологічна система, мова науки.

В статье определены экстралинвистические и интралингвистические причины появления и развития аббре­виатур, исследованы разные классификации сокращений, выделены основные типы аббревиатур в терминосисте-мах и изучены их характерные особенности.

Ключевые слова: аббревиация, способ терминообразования, аббревиатура. терминологическая система, язык науки.

In the article the extralinguistic and intralinguistic reasons for the appearance and development of abbreviations are determined, different classifications of shortenings are investigated, the main types of abbreviations in the terminological systems are singled out and their characteristic peculiarities are studied.

The key words: abbreviation, the means of terminology-building, terminology system, the language of science.

Широка дія принципу мовної економії приводить незмінно до появи досить великої кількості абревіатур у мові науки і техніки. Являючи собою особливий різновид скороченого варіанта терміна, короткого позначення спеціально-професійного поняття, абревіатури за теперішнього часу стали невід'ємною частиною сучасних тер-міносистем і фактом мови, який наочно ілюструє тенденцію до економії виражальних засобів. Тому вивчення абревіації як одного із активних способів термінотворення є досить актуальним і необхідним.

Метою статті є вивчення проблеми ролі і місця абревіації в системі термінотворення. Завданнями статті є:

1) визначення екстралінгвістичних й інтралінгвістичних причин появи і розвитку абревіатур у терміносистемах;

2) дослідження різних класифікацій скорочень у мові науки; 3) виділення основних типів абревіатур у терміноло­гії; 4) вивчення характерних особливостей різних типів науково-технічних абревіатур.

Проведене дослідження свідчить, що поява і розвиток абревіатур, або скорочень, у практичному термінотво­ренні зумовлені такими екстралінгвістичними причинами:

1) стрімкий і бурхливий темп розвитку науки і техніки і пов'язане з ним прагнення передати нові поняття, які виражені складними словами і словосполученнями, більш монолітно і компактно, у більш єдиній і цілісній формі;

2) широке використання механічних засобів зв'язку, які вимагають скорочення текстів, що передаються, і, отже, скорочення довгих мовних одиниць;

3) вирішення низки завдань у галузі теорії інформації - мається на увазі скорочення корисної і надмірної інформації в усному і писемному слові, прагнення передати корисну інформацію за допомогою найменшої кіль­кості букв [6, с. 6];

4) зміна вимог мовленнєвої комунікації, яка характеризується помітним зрушенням у напрямі писемної ко­мунікації, яка допускає велику кількість графічних скорочень без утрати комунікативної цінності повідомлення

[2, с. 66];

5)    загальна потреба і бажання людей економити час, простір та енергію в різних сферах професійної діяльності.
Можливість широкого застосування абревіації, на думку В. В. Борисова, в сучасному термінотворенні

пов'язана з такими інтралінгвістичними причинами:

1) матеріальністю мовного знака, що дає можливість створювати абревіатури - скорочену оболонку повного слова або словосполучення;

2) лінійністю мовного потоку, унаслідок чого використання абревіатур, які конденсують інформацію, дає змогу передати велику кількість інформації в одиницю часу;

3) надлишком інформації на всіх рівнях мови, що уможливлює скорочення її без втрати інформативності;

4) нерівномірністю розміщення інформації між елементами мовного потоку: із максимумом інформації, який падає - на початок слова, і мінімумом - на кінець [1, с. 47-53].

Під абревіацією в термінознавстві розуміють усічення звукової або графічної оболонки терміна-слова або терміна-словосполучення, що спричиняє появу абревіатури [4, с. 66]. А під абревіатурою розуміють будь-який скорочений варіант написання і вимови терміна-слова або терміна-словосполучення, незалежно від їх структури і від характеру одиниці, яка здобувається [6, с. 5].

Абревіатури або скорочення, які вживаються в різних термінологічних системах мови науки і техніки, можуть класифікуватися по-різному.

По-перше, залежно від уживання всі скорочення термінологічного характеру розподіляються на дві великі гру­пи: контекстуальні й стійкі. Контекстуальні - це скорочення окремих авторів, спорадичні скорочення, які з часом можуть закріпитися в мові науки і перейти до групи стійких скорочень, а можуть так і залишитися оказіональними. Зазвичай контекстуальні скорочення пояснюються авторами або в примітках, або в самому тексті. Слід зазначити, що без пояснення контекстуальні скорочення можуть бути незрозумілі для одержувачів інформації.

Стійкі скорочення - це загальноприйняті скорочення або умовні графічні зображення термінів-простих слів і термінів-складних слів, загальновживані короткі варіанти термінів-словосполучень, які фіксуються в терміноло­гічних словниках і широко відомі спеціалістам певної сфери діяльності.

© Павлова О. І., 2012По-друге, залежно від наявності чи відсутності власної звукової оболонки і лексико-граматичних особли­востей мовної одиниці, усі термінологічні скорочення поділяються на дві якісно різні групи: лексичні і графічні.

Лексичні скорочення термінологічного характеру мають свою особливу, відмінну від відповідних вихідних одиниць, звукову оболонку і свою власну графічну форму. Вони мають основні ознаки окремого слова як оди­ниці словникового складу мови, яке являє собою об'єднання лексичних і граматичних ознак, і є повноцінним одиницями комунікації. Лексичне скорочення (тобто скорочене або складноскорочене слово) - це складна і непо­дільна єдність смислової структури, звукової форми і графічного зображення, наприклад: carb - вих. carburetor (карбюратор); cyl - вих. cylinder (циліндр); prop - вих. propeller (пропелер); vel - вих. velocity (швидкість); FO

-   вих. f^l oil (нафтопаливо); FOV- вих. field of view (поле зору); EMS - вих. engine management system (система керування двигуном); LO - вих. lubricating oil (мастило); BB - вих. ball bearing (кулькова вальниця) в англійській автомобільній терміносистемі.

Слід зазначити, що лексичні скорочення в термінологіях національних мов мають такі основні особливості:

1) скорочення являють собою вторинні явища, оскільки вони виникають у мові науки не одночасно з появою відповідного поняття, а через деякий час, після того, як це поняття отримало своє мовне вираження в терміні-повному слові або словосполученні. Скорочення, як правило, існують у словниковому складі мови поряд із ви­хідними словами або словосполученнями як їх особливі паралельні еквіваленти;

2) скорочення з часом може стати самостійним словом у ряді випадків, тобто основним способом вираження самого науково-технічного поняття. Основними факторами, які сприяють перетворенню скорочень у самостій­не слово, є: а) суспільна значущість скорочення; б) можливість прочитування скорочення за нормами звукової системи мови; в) словоутворюючі можливості скорочення; г) регулярна відтворюваність скорочення в мовленні;

3) скорочення можуть виступати як нові твірні основи і цим, безумовно, збагачують словниковий склад на­ціональної мови;

4) лексичні скорочення в деяких випадках можуть являти собою продукт розвитку графічних скорочень при певних умовах [6, с. 6].

Дослідження показує, що графічні скорочення термінологічного характеру являють собою умовні графічні зображення термінів-слів і рідше термінів-словосполучень. Вони не мають власної звукової оболонки і лексико-граматичних ознак мовної одиниці і, отже, не є словами. В усному мовленні графічні скорочення виступають у повній формі похідних слів або словосполучень, які вони репрезентують. Наприклад: англ. sfc - вих. surface (по­верхня); англ. swbd- вих. switchboard (розподільний щит); англ. chq - вих. charge (заряд); англ. cnsl - вих. ттоЫ (пульт оператора); англ. cntr - вих. container (контейнер) та ін. в англійській автомобільній термінології.

Графічні скорочення в терміносистемах мови науки мають такі характерні особливості: 1) скорочення явля­ють собою вторинні найменування науково-технічних понять; 2) графічні скорочення мають умовний характер; 3) скорочення можуть переходити в лексичні за умови придбання ними незалежної звукової форми і лексико-граматичних властивостей мовної одиниці [6, с. 6].

По-третє, залежно від структури всі скорочення термінологічного характеру мови науки традиційно поділя­ються на три групи: усічення, ініціальні абревіатури і комбіновані скорочення.

Усічення, або скорочені слова, - це терміни, створені на основі наявних в мові науки термінів, які є простими, похідними або складними словами, шляхом скорочення їх фонетичного комплексу, наприклад: англ. ins - вих. instrument (інструмент); англ.comp - ^^.compartment (відсік, салон); англ. col - вих. column (колонка); англ. gar

-   вих. garage (гараж); англ. regs - вих. regulations (правила); англ. specs - вих. specifications (технічні вимоги); англ. assy - вих. assembly (монтаж); англ. effy - вих. efficiency (коефіцієнт корисної дії); англ. van - вих. сaravan (житловий вагончик) і т. ін. в англійській автомобільній терміносистемі.

Ініціальні абревіатури - це терміни, які створені шляхом скорочення термінологічних словосполучень до по­чаткових букв кожного з компонентів, наприклад: англ. EFE - вих. early fuel evaporation (система попереднього випаровування палива); англ. ECS - вих. emission control system (система контролю випуску газів); англ. EGR

-   вих. exhaust gas recirculation (рециркуляція відпрацьованих газів); англ. LC - вих. level control (контроль за рівнем); англ. CU- вих. control unit (контрольний прилад; англ. DO - вих. diesel oil (дизельне паливо) та інші в англійській терміносистемі автомобільної справи.

Комбіновані скорочення термінологічного характеру мови науки і техніки містять такі три підгрупи скорочень: а) комбінації, які використовують об'єднання ініціальних абревіатур та усічень: англ. VVcab - вих. variable venturi carburetor (карбюратор із регульованим дифузором); англ. ABC accu - вих. anti-block braking system accumulator (нагромаджувач антиблоківної гальмівної системи); б) комбінації, які складаються із ініціальної абревіатури і повного слова: англ. FRP hood - вих. fiberglass reinforced plastics hood (капот із склопластику); англ. CVCC engine

-   вих. controlled vortex combustion chamber engine (двигун із керованою вихровою камерою згоряння); в) телеско­пічні слова, створені поєднанням початкових елементів одного слова з кінцевими елементами іншого слова: англ. cargotainer (вантажний контейнер) < cargo + container; англ. gasohol (суміш бензину і спирту, газохол) < gas + almhol; англ. ecomobile -(екомобіль) < ecological + automobile; англ. motel (мотель) < motor + hotel тощо.

Слід особливо підкреслити, що абревіація є доволі активним і діючим прийомом термінотворення, який характерний для багатьох терміносистем національних мов. Порівняйте, наприклад, абревіатури в російській автомобільній термінології: АБС - вих. антиблокировочная система; МСХ - вих. механизм свободного хода; БОП - вих. блок оценки проскальзывания; ДВС - вих. двигатель внутреннего сгорания; КПД передачи - вих. коэффициент полезного действия передачи; КПД теплового двигателя - вих. коэффициент полезного действия теплового двигателя; мовел - вих. мотор + велосипед; ротель - вих. ротор + отель; термистор - вих. термо + резистор; веломобиль - вих. велосипед + автомобиль та ін. ; в українській автомобільній термінології: ГМП -вих. гідромеханічна передача; ККД - вих. коефіцієнт корисної дії; ЕРС - вих. електрорушійна сила; АКТ - вих.автоматична коробка передач; ВМТ- вих. верхня мертва точка; НМТ- вих. нижня мертва точка; АТП- вих. автотранспортне підприємство, ТО - вих. технічне обслуговування та ін.

Отже, ми можемо зробити висновок, що термінологічні абревіатури національних мов науки і техніки є невід'ємним компонентом сучасних терміносистем і мовним явищем, яке яскраво ілюструє прагнення терміно­логії до стислості назв, до економії термінологічних засобів, до семантичної конденсації позначення. Однак, хоч абревіація є доволі активним способом термінотворення, характерним для терміносистем різних мов, недоліком її є те, що вона спричиняє затемнення внутрішньої форми терміна. Утрата прозорої внутрішньої форми в скоро­ченому терміні викликає втрату його парадигматичних зв'язків у терміносистемі. Очевидно тому кількість абре­віатур у кожній терміносистемі порівняно обмежена. Так, наприклад, абревіатури складають лише 4,1 %, 7,3 % і 7,5 % всього корпусу досліджуваних одиниць в терміносистемах автомобільної промисловості, юриспруденції й обчислювальної техніки в сучасній англійській мові [2; 3; 5].

Таким чином, у розвитку різних терміносистем в сучасних національних мовах прослідковуються дві проти­лежні тенденції. Перша виражається у прагненні до точності і семантичної регулярності, тобто до відображення в структурі терміна багатьох парадигматичних відношень, що приводить до утворення термінів-складних слів і термінів-словосполучень. Друга полягає в прагненні до короткості, до економії мовних засобів, до семантичної конденсації позначення, що приводить до утворення однослівних термінів-похідних слв і термінів-скорочень. У протиборстві і взаємозв'язку цих двох тенденцій і полягає діалектика розвитку мови науки взагалі і різних тер-міносистем зокрема.

Література:

1. Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных
языках / В. В. Борисов. - М. : Воениздат, 1972. - 320 с.

2.Бялик В. Д. Структурно-семантические особенности и мотивированность научно-технических терминов в со­временном английском языке (на материале терминологии вычислительной техники) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10. 02. 04 - "Германские языки" / В. Д. Бялик. - К., 1986. - 24 с.

3.Дерді Е. Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10. 02. 04 - "Германські мови"/ Е. Т. Дерді. - К., 2003. - 21 с.

4.Никошкова Е. В. Буквенные аббревиатуры в английской психологической терминологии / Е. В. Никошкова // Проблемы нормы и вариативности в романо-германских языках. - Ярославль : ЯрГУ, 1982. - С. 65-77.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство