О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

Объектом исследования является та область терминологии автомобилестроения, которая представле­на лексикой глагольного характера. В терминоведении вопрос о статусе глагола как термина до сих пор оста­ется дискуссионным. Большинством лингвистов признается точка зрения, согласно которой все разновидности специальных понятий должны выражаться терминами-существительными. При включении в специальные слова­ри несубстантивных терминов ими отмечается, что последние используются не более как уточнители доминант в составе описательных терминов. Вместе с тем исследователями допускается возможность использования любой лексической единицы в качестве термина, в том числе и глагольных основ, обеспечивающих выражение "логи­ческих и специфических профессиональных отношений между понятиями, заданными в синтагматике научного текста" [3, с. 74], что нашло подтверждение при исследовании терминологической системы радиоэлектроники [4].

Следует признать, что всякая отдельная терминологическая система представлена двумя взаимно исклю­чающими и одновременно дополняющими друг друга элементами - статическим (имена существительные) и динамическим (глаголы). Взаимодействие и взаимопроникновение этих элементов реализуется в отглагольных существительных, в которых обнаруживаются признаки обоих знаков. Поэтому, если между именем и глаголом прослеживаются некоторые семантические отношения, то можно вести речь не только об имени как термине, но и о глаголе как о термине: и существительное transport, и образованный от него глагол to transport (1. to control the direction in which a boat, car, etc. moves; 2. (of a boat, car, etc.) to move in a particular direction) в равной степени должны быть признаны терминами, потому что оба служат выражением действительности (на уровне динамики/ динамики). В автомобильном словаре зафиксированы существительные abatement, delation, aquaplaning, beating, beat, при этом глаголы, послужившие основой для их образования, отсутствуют [5].

Ономасиологическая категория действия, процесса в английской терминологии автомобилестроения пред­ставлена глагольными формами и производными единицами субстантивного характера в дефинициях которых присутствуют семы action, process, activity, change, method.

В автомобильной терминологии имеется ряд специализированных суффиксальных терминоэлементов, марки­рующих концепт "процесс": alignment, arrangement, atomobilization, allowance, absorption, combustion,conversion, balancing, backing, breakage, warpage, removal, running, sparking. Одноранговые дериваты могут быть созданы по аналогичной модели, но с использованием различных формантов: adjustment, adjustability. Структурные особен­ности английского языка предопределяют широкое распространение конверсионной модели словообразования в формировании терминологии автомобилестроения brake, exhaust, cramp, start, transport, run, balance, roll, swivel.

Будучи частью семиотической системы, языковые знаки-термины функционируют по законам естественного языка, что, при наличии соответствующих условий, приводит к их семантическому развитию, сближаясь с лек­сическими дериватами. Так, автомобильные термины характеризуются наличием образности за счет изменений метонимического и метафорического характера: banjo картер типа "банджо", неразъемный картер ведущего мос­та), kangaroo (бронеавтомобиль), ear (проушина, ушко, петля), bellows (гофрированный чехол), washer (шайба), bodybuilding (кузовостроение), to deaden (амортизировать), to dish (выгибать), dead contact (разомкнутый кон­такт), bleeding (выпуск воздуха, слив жидкости), dog (захват).

© Рахуба В. И., 2012Выборка свидетельствует о достаточно развитой антонимии при выражении категории процесса: acceleration - deceleration, compression - decompression, greasing - degreasing, waxing - dewaxing, alignment - disalignment, placement - displacement.

Синонимические структуры также наличествуют в автомобильной терминологии. Русскому рулевая колонка в английском языке соответствуют steering column, steering post, термин кольцевой коррелирует в английском языке с annular, circular, circumferential, понятию бедный (топливо) соответствуют lean, rare; английские dent, depression, dint и stress, strain, tension обозначают выбоина и напряжение соответственно, термин перепускной канал передается как bypass, passageway, return passage, transfer passage.

Среди автомобильных терминов отмечаются случаи полисемии: end (1. головка; 2. днище, торец, конец, край; 3. наконечник). Этот список могут продолжить face, flush, follower, liner, unit, pivot, recycling.

У исследователей отсутствует единая точка зрения относительно многозначности термина. Однако боль­шинство исследователей признают факт существования этого явления и понимают полисемию как "наличие у единицы языка более одного значения - двух или нескольких", которые реализуются в контексте [6, с. 382], по­лагая, что термин ведет себя подобно слову общего языка с присущей ему способностью к изменению семанти­ческой структуры. Основное же требование к термину остается неизменным - в конкретной языковой ситуации он должен оставаться однозначным.

Природа термина предполагает единство знака и означаемого, но условия функционирования "создают целый ряд типичных ситуаций, когда нарушение симметрии знака и означаемого становится неизбежным" [1, с. 55]. Противоречие между "природой" термина и условиями его функционирования ведет к развитию синонимии и полисемии. Многозначность наблюдается в тех случаях, когда в семантике английского термин имеются значе­ния, которые передаются различными русским эквивалентами, а также когда для передачи какого-либо одного значения английского термина могут использоваться несколько различных терминов, причем выбор вариантного соответствия, как правило, обусловлен контекстом. Именно контекст позволяет проследить специфику использо­вания термина в каждом из значений.

Знание заключенных в семантике полисемантического знака значений необходимо для обеспечения точности перевода не только простых, но и составных терминов, т. к. в основе моделирования последних терминов могут лежать различные значения ключевого слова. Это положение можно проиллюстрировать на примере термина beam, имеющего значение 1. балансир; 2. балка, коромысло; 3. луч. Значения составных терминов, включающих в свой состав элемент beam, формируются на основе разных значений последнего: equalizer beam; front axle beam, split beam; traffic beam, upper beam.

Оформленные аффиксами процессуальности термины могу совмещать два категориальных признака - про­цесс и его результат: coupling: 1. an action of joining or combining two vehicles or pieces together; 2. a thing that joins together two parts of sth, two vehicles or two pieces of equipment; depression: 1. понижение; 2. выбоина; reinforcement: 1. арматура; 2. армирование, укрепление, усиление. Проявление многозначности вследствие метонимических пе­реносов по смежности в языке автомобилестроения обусловлено не только лингвистическими, но внеязыковыми факторами, особенностями познания естественнонаучных явлений.

Номинация в сфере терминологии связана с самим процессом познания, поскольку используемым механиз­мом, структурой, мотивированностью именования во многом определяется адекватность последующего воспри­ятия информации, заложенной в языковой форме термина. Анализ автомобильной терминологии в английском языке с точки зрения репрезентации ономасиологической категории процесса дает основания считать терминами все те единицы, в семантике которых содержится информация о действиях. Причем этот терминологический пласт не ограничивается лишь глаголами, но и расширяется за счет отнесения к нему отглагольных дериватов, в которых не только номинируется понятие и отражается представление о явлении, но и предопределяется способ мышления о нем.

Литература:

1. Даниленко, В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания [Текст] / В. П. Даниленко. - М. : Наука, 1974. - 264 с.

2. Звегинцев, В. А. Семасиология [Текст] // В. А. Звегинцев. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1957. - 320 с.

3. Кузьмин, Н. П. Лингвистические проблемы научно-технической терминологии [Текст] / Н. П. Кузьмин. - М. : Наука, 1970. - С. 68 - 81.

4.  Омельчук, О. С. Структурно-семантические особенности терминологической системы в области
радиоэлектроники (на материале существительных немецкого языка) [Текст] : автореф. дис. ... канд. филол. наук :
10. 02. 04 / О. С. Омельчук. - Львов, 1978. - 22 с.

5. Тверитнев, М. В. Англо-русский и русско-английский автомобильный словарь [Текст] // М. В. Тверитнев. - М. : РУССО, 2005. - 568 с.

Языкознание. Большой энциклопедический словарь [Текст] / гл. ред. В. Н. Ярцева. - 2-е изд. - М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. - 560 с.УДК811. 162. 1'373. 7-13

Сагата Ю. І.,

Львівський національний університет імені Івана Франка

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ТА КОРПУСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ФРАЗЕОЛОГІЇ

(на прикладі польських фразеологізмів з компонентом-назвою тварини)

У статті з'ясовано, яке значення при вивченні інноваційних процесів у польській фразеології (зокрема, фра­зеології з компонентом-назвою тварини) мають соціолінгвістичні та корпусні методи дослідження. Виявлено, що використання вказаних методів дає змогу виявити зміни у семантичній структурі фразеологізмів (поява но­вих значень, інноваційних денотативних та конотативних сем у традиційному фразеологічному значенні), зміни традиційних схем сполучуваності фразеологізмів з елементами контексту, виникнення змін на рівні формальної структури фразеологізмів та появу неофразеологізмів.

Ключові слова: фразеологія, фразеологічна одиниця, фразеологічна інновація, фразеологічна норма, анімаліс­тичний компонент, аспекти фразеологічного значення (сигніфікативний, денотативний, конотативний), соціо­лінгвістичні методи дослідження, корпуси текстів.

В статье выяснено, какое значение при изучении инновационных процессов в польской фразеологии (в част­ности, фразеологии с компонентом-названием животного) имеют социолингвистические и корпусные методы исследования. Обнаружено, что использование указанных методов дает возможность обнаружить изменения в семантической структуре фразеологизмов (появление новых значений, инновационных денотативних и конота­тивних сем в традиционном фразеологичном значении), изменения традиционных схем сочетаемости фразеоло­гизмов с элементами контекста, возникновение изменений на уровне формальной структуры фразеологизмов и появление неофразеологизмив.

Ключевые слова: фразеология, фразеологичная единица, фразеологичная инновация, фразеологичная норма, анималистический компонент, аспекты фразеологичного значения (сигнификативний, денотативний, конота­тивний), социолингвистические методы исследования, корпуса текстов.

The article examines the importance of sociolinguistic and corpus methods of research in the study of innovative processes in the Polish phraseology (in particular, phraseology with the component naming animals). It is found out that the use of the mentioned methods gives an opportunity to reveal the changes in the semantic structure ofphraseologisms (the emergence of new meanings, innovative denotative and connotative semes in the traditional phraseological meaning), the changes in the traditional patterns of combinatory power ofphraseologisms with the elements of context, the emergence of changes at the level offormal structure ofphraseologisms and the emergence of neo-phraseologisms.

Key words: phraseology, phraseological unit, phraseological innovation, phraseological norm, animalistic component, aspects of phraseological meaning (significative, denotative, connotative), sociolinguistic methods of research, text corpora.

1      Слідом за А. Марковським під мовною нормою розуміємо: "сукупність тих мовних елементів (слів, їх форм і сло­восполучень та інвентар способів їх творення, сполучуваності, вимови та запису), які на певному етапі розвитку мови мовна спільнота (усе суспільство, а перш за все його освічений прошарок) визнає зразковими, правильними або принаймні допустимими" [22, с. 21]. Наведене розуміння норми передбачає сприйняття її як внутрішнього елемента мови, що об'єктивно існує, а не суб'єктивно формулюється мовознавцями у вигляді сукупності наказів і заборон, а також рекомендацій стосовно уживання слів, їхніх форм та сполучень. Внутрішньомовний (об'єктивний) характер мовної норми передбачає її динамічний характер [12, с. 230; 13, с. 130; 22, с. 36], зумовлений змінністю самої мови як внаслідок внутрішніх тенденцій, так і внаслідок еволюції мовних звичок користувачів та змін зовнішньої реальності.

2      Як зазначає Ю. Дільна, "проблемним є питання ступеня загальновживаності терміна "фразеологічна інновація" [5, с. 128]. Так, якщо в польському мовознавстві його уникають лише деякі мовознавці (наприклад, Д. Буттлер користується термінами "модифікація", "зміна", "формальне перетворення" ФО), то у східнослов'янському мовознавстві у згаданому значенні він взагалі, наскільки нам відомо, не функціонує. Так, І. Єременко під фразеологічними інноваціями розуміє виключно "фразеологічні новотвори", тобто якісно нові ФО, а не свідомо чи несвідомо оновлені із використанням різноманітних прийомів вже існуючі в мові фразеологізми [6: 99]. Оновлення існуючих ФО, а також нетрадиційне введення їх у контекст східнослов'янські дослідники називають, відповідно, "структурно-семантичними" та "семантичними трансформаціями ФО" [2; 6], "індивідуально-авторськими перетвореннями фразеологізмів" [8], "авторськими змінами ФО" [9], "індивідуально-авторськими видозмінами у фразеології" [12] тощо. Терміни, що їх пропонують східнослов'янські мовознавці, вказують на усвідомлений та цілеспрямований характер змін, що лежать в основі перетворення нормативних ФО. Натомість, використання терміна "фразеологічна інновація" дає змогу окреслити як індивідуально-авторські цілеспрямовані зміни традиційної структури та значення ФО, так і зміни, що виникають спонтанно, без визначеної мети автора висловлювання.

© Сагата Ю. І., 2012


У сучасному мовознавстві переважає думка про відносний характер стійкості фразеологічних одиниць (далі ФО) [8, с. 20; 3, с. 103; 12, с. 230; 7, с. 15; 16: 14; 22, с. 160; 18, с. 163-166]. Як зазначає М. Жуйкова, "не можна ігнорувати очевидний факт, що в мовленні багато так званих стійких виразів поводяться насправді як одиниці динамічні, що допускають різноманітні модифікації, пристосовуючись до прагматичних завдань мовців" [7, с. 15]. Іншими словами, функціонування фразеології в мовленні постійно супроводжується виникненням іннова­цій, під якими у дослідженні розуміємо нові ФО, нові формальні та лексичні варіанти традиційних ФО, нові способи лексико-семантичної сполучуваності ФО та нові значення ФО, що можуть носити як оказіональний цілеспрямований індивідуально-авторський характер, так і бути узуальними фразеологічними перетвореннями, що є фактором динаміки мовної норми1, а також фразеологічними помилками (оказіональними та узуальними)2. Ознакою інноваційності ФО, фразеологічного значення чи схеми сполучуваності ФО з контекстом для нас є їхня некодифікованість.У переважній більшості досліджень, присвячених інноваційним уживанням ФО, фразеологічні інновації розглядають як прийом свідомого авторського перетворення нормативної структури ФО. Матеріалом таких до­сліджень, відповідно, є художні твори [1; 2; 10 та ін.], фейлетони [3; 17], рекламні тексти [20] тощо. Цілі, які ставлять перед собою автори таких досліджень, полягають в оцінці та інтерпретації художньої і прагматичної вартості оказіональних інноваційних уживань ФО, що не вимагає від дослідника репрезентативно масштабного збору текстового матеріалу. Натомість малодослідженими залишаються інноваційні процеси узуального харак­теру, тобто функціонально необгрунтовані фразеологічні інновації, які поширені в узусі, передбачені системою та не порушують внутрішнього образу ФО, що, відповідно, вказує на їхній нормативний характер і має бути вра­ховане при актуалізації джерел кодифікації польської фразеології з метою забезпечення адекватності кодифікації нормі1 . Нечисленними є також дослідження, присвячені аналізові фразеологічних помилок - функціонально не­виправданих інновацій як оказіонального характеру, так і тих, що є поширеними в узусі, однак виникнення яких супроводжується порушенням закладеного у ФО образу.

Очевидно, вивчення такого типу інновацій вимагає від дослідника значно масштабнішого збору текстових да­них, аналіз якого дав би змогу з'ясувати реальний стан фразеологічної норми на сучасному етапі розвитку мови. Доступ до такої сукупності емпіричних даних при відносно невеликих затратах зусиль і часу дослідника створює використання корпусів текстів, під якими розуміємо не лише "машиночитані стандартно організовані зібрання репрезентативних для певної мови, діалекту або іншої підмножини мови писемних або усних текстів, призна­чених для лінгвістичного аналізу й опису, відібраних і впорядкованих згідно з експліцитними екстра- та інтра-лінгвальними критеріями" [4, с. 53], а також спеціально неупорядковані тексти, доступні он-лайн у пошуковій системі Ґуґл (http://www.google. pl/), урахування мовознавцями яких дає змогу значно об'єктивувати результати досліджень даними, що відображають актуальний стан уживання фразеології пересічними користувачами мови2. Іншим джерелом цінних висновків про функціонування фразеології є соціолінгвістичні методи досліджень, осо­бливо метод анкетування, який дає змогу зібрати необхідну дослідникові інформацію від доволі великої аудито­рії за порівняно короткий час3.

Метою пропонованого дослідження є з'ясувати значення соціолінгвістичних та корпусних методів досліджен­ня у вивченні інноваційних процесів у польській фразеології з анімалістичним компонентом (далі АК). Поставле­на мета передбачає виконання таких завдань: дослідити функціонування польських ФО з АК у корпусах текстів польської мови PWN4 та IPI PAN5; визначити роль корпусних досліджень у вивченні процесів неосемантизації та структурної модифікації ФО з АК; з'ясувати значення проведених соціолінгвістичних опитувань у дослідженні інноваційних процесів в сучасній польській фразеології з АК.

1      А. Марковський вважає, що дистанція між нормою та кодифікацією не буде надто великою, якщо при кодифікації норми враховуватиметься її внутрішня неоднорідність (зразкова і ужиткова норми) і якщо кодифікація здійснюватиметься відносно часто (кожні 10-15 років) [22, с. 61]. Вагомим чинником адекватності кодифікації нормі є врахування останньою явища варіантності мовних форм, що, як зазначає Д. Буттлер, є невід'ємною ознакою норми і характеризується співіснування у нормі рецесивний, експансивних і факультативних варіантів [15, с. 24].

2      Важливість використання у лінгвістичних дослідженнях інтернет-текстів, зокрема, підкреслює В. Ґодзіц, який пише, що саме в Інтернеті "вирішується майбутнє польської мови", а не врахування цього мовознавцями може призвести до того, що "основні напрями мовних змін будуть визначатися без будь-якої їхньої участі" [19: 177]. Доцільність використання інтернет-текстів як характерної ознаки сучасного медійного суспільства обґрунтовує також П. Фліцінський, на думку якого незаперечними перевагами цього джерела дослідження є стилістичне різноманіття представлених текстів та егалітаризація функції автора (необмежений доступ користувачів Інтернету до публікації власних текстів, коментування чужих текстів, дискусій на Інтернет-форумах тощо) [18: 167].

3      Здебільшого анкетні дослідження фразеології мають на меті показати рівень усвідомлення носіями мови фразеологічної норми у сфері фразеології, що традиційно вважається дослідниками рецесивною (ФО, джерелом походження яких є міфи та Біблія [21], ФО з ономастичним компонентом [14].

4      Корпус PWN, включаючи прес-архів і літературну класику від часів середньовіччя, містить 100 млн. слів. Однак повна версія корпусу на даний час не призначена для широкого кола користувачів (створена для внутрішніх потреб видавництва). Найповніша (платна) версія, доступна для загалу в Інтернеті, налічує тільки 40 млн. слів. Вона складається з двох частин -сукупності текстів різних стилів та жанрів (бл. 2000 джерел - 54,5 %: белетристика (20 %), книги non-fiction (21 %), усні тексти - транскрипція записів теле- та радіопередач, транскрипція записів випадкових розмов (4,5 %), тексти "ефемерних жанрів" (5,5 %), тексти з Інтернету (3,5 %)) і текстів з газети "Rzeczpospolita" (45,5 %.). Більшість текстів походить із 1990­2005 рр. У відкритому доступі (безкоштовна версія) знаходиться демонстративна версія Корпусу, яка нараховує понад 7,5 млн. слів [PWN].

5      Корпус IPI PAN був створений в Інституті основ інформатики Польської академії наук в 2001-2004 рр. Повна версія корпусу складається з 250 млн. слововживань. Однак, детальні відомості щодо складу повної версії корпусу відсутні. Автори проекту подають інформацію лише стосовно складу 30-мільйонної, відносно збалансованої, вибірки корпусу: писемна мова -85 % (сучасна проза - понад 10 %, давня проза (ХІХ-поч. ХХ ст.) - майже 10 %, книжні тексти (в основному наукові) - 10 %, преса - 50 %, закони - 5 %), усне мовлення - 15 % (стенограми засідань Сейму та Сенату). Користувач може здійснювати пошук як на базі повної версії корпусу (250 млн. слів), так і на базі підкорпусів (відповідно, 15 та 30 млн. слів). Запитання для пошуку можна подавати, або вписуючи слово, або наводячи критерії пошуку (напр., [base=unijny][]{,3}[base=byk], де формула [base=unijny] створює можливість пошуку усіх форм словозміни лексеми unijny, а графічні елементи []{,3} вказують на те, що між словоформами вказаних у формулі пошуку слів можуть опинитися три інші слова). [IPI PAN].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство