О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

Der Duden : in 12 Bd-n: das Standardwerk zur deutschen Sprache. / [Hrsg. von der Dudenredaktion] - Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich : Dudenverlag, 2001. - Bd. 7. : Herkunftsworterbuch : Etymologie der deutschen Sprache. -[4. Aufl.] - 2007. - 960 S.УДК 811. 111-26. 81'373. 43

Янсон В. В., Лежньов С. М.,

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов

СКОРОЧЕННЯ У СКЛАДІ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ СФЕРИ ОСВІТИ

Стаття присвячена структурно-семантичному аналізу лексичних скорочень сфери освіти. У статті розгляда­ються способи творення скорочень, встановлюються їх структурні типи, визначаються функції скорочених слів. Ключові слова: скорочення, структурно-семантичні типи, функції скорочень.

Статья посвящена структурно-семантическому анализу лексических сокращений сферы образования в англий­ском языке. В статье рассматриваются структурные типы сокращений, определяются функции сокращенных слов. Ключевые слова: сокращения, структурно-семантические типы, функции сокращений.

The article deals with structural-semantical and functional characteristics of shortened educational words in English. Some peculiarities of word-building patterns are described in the article. Shortened lexemes are grouped according to the thematic and structural types they belong to.

Key words: shortened lexemes, abbreviations, clipping, blending, structural-semantical types, functions of shortened words.

Словниковий склад англійської мови сфери освіти збагачується значною мірою новими лексичними одини­цями, скороченнями, що знаходяться у центрі уваги сучасних мовознавців. Науковці вивчають способи творення інноваційної лексики, її структурні, семантичні, прагматичні і функціональні особливості [2; 3].

Метою даної статті є дослідження способів творення скорочень сучасної англійської мови освітньої сфери. Мета роботи зумовлює необхідність розв'язання конкретних завдань: 1) встановлення структурних типів скоро­чень; 2) визначення семантичних характеристик скорочених слів; 3) розкриття їх функцій. Об'єктом досліджен­ня є англомовні скорочені лексеми кінця ХХ - початку ХХІ століття. Предметом вивчення є словотворчі процеси у сфері сучасної англомовної лексики. Матеріалом дослідження слугують лінгвальні інновації сфери освіти, зафіксовані англомовними словниками неологізмів [6; 7].

Скорочення утворюють групу лексичних одиниць, неоднорідних за своїм складом, під якими слід розуміти скорочені варіанти написання або вимови слова або словосполучення різної структури та характеру, формування яких зумовлено низкою екстралінгвальних чинників, до яких належить намагання стисло передати нові поняття, що виражаються складними словами і словосполученнями. "Дія цього лінгвістичного явища зумовлюється прин­ципом економії та пошуком виражальних засобів мови" [4, с. 72]. Процес виникнення нових скорочень підпоряд­ковується і мовним законам, зокрема, тенденції до моносилабізму (в англійській мові фонетичні процеси привели до підвищення питомої ваги односкладових слів), впливу розмовної мови на літературну.

В основі класифікацій скорочених лексичних одиниць лежать різні принципи, що частково зумовлюється великою кількістю різновидів скорочень. Так, виокремлюють графічні та лексичні скорочення [1, с. 23]. Графічні скорочення поділяють на оказіональні та стандартні, загальноприйняті. Серед лексичних скорочень розрізняють синтаксичні, утворені шляхом опущення цільнооформлених елементів, і морфологічні скорочення (скорочені форми, усікання, ініціальні скорочення (абревіатури), скорочення змішаного типу, слова-телескопізми. Скоро­чення також розподіляють на абревіатури, акроніми, скорочені форми / усікання (апокопи, афереза, синкопи), слова-злитки / телескопізми [2, с. 85]. Англомовні джерела називають три типи скорочених слів, а саме, clipping, blends, acronyms [6; 7].

Процес утворення скорочених слів пов'язаний із зміною формальної структури вихідного найменування. Він приводить до появи у мові нового структурного варіанту вихідної номінативної одиниці. Спосіб скорочення лек­сичної одиниці може слугувати основним структурним параметром класифікації усіх типів скорочень. Скорочені слова сфери освіти, що досліджуються нами розподіляються за такими групами:

1) ініціальні абревіатури:

- алфабетизми (PTA ['pi: 4i: ei] - Parent Teacher Association - "Асоціація батьків та вчителів" - "As the largest volunteer child advocacy association in the nation, National Parent Teacher Association (PTA) provides parents and families with a powerful voice to speak on behalf of every child and the best tools to help their children be safe, healthy, and successful - in school and in life" [pta. org], NCLB ['en 'si: 'el bi:] - No Child Left Behind - "Жодного учня, який відстає" - "Educators have been sounding the alarm on NCLB's test-label-punish approach for more than 10years" [nea.org/home/NoChildLeftBehind];

-   звукові (акроніми) (SAT ['sat] - Standardized Achievement Test - "Стандартизований тест з перевірки успішності" - " The most popular test is the SAT-I, which measures students' verbal and math reasoning abilities and is used by colleges to predict how well a student will perform in college" [pbs.org/wgbh/pages/frontline], STAR ['sta:] -Standardized Testing and Reporting Program - "Стандартизована програма з тестування" - "The STAR Program looks at how well schools and students are performing" [cde. ca. gov/ta/tg/sr];

-   літерно-звукові (CBEST ['si: 'best] - California Basic Educational Skills Test - "Тест з перевірки основних на­вичок навчання у штаті Каліфорнія" - "The CBEST Computer-Administered Practice Test is an interactive computer program that contains practice test forms for the CBEST Reading, Mathematics, and Writing sections" [cbest. nesinc. com/CA_viewPT_open], EMAG ['i: mag] - "Ethnic Minority Achievement Grant" - "Грант за досягнення у навчанні, що надається учням, для яких англійська мова є другою мовою" - "Where schools have used it effectively, Ethnic Minority Achievement Grant funding has been a catalyst for the development of high-quality provision for minority ethnic and bilingual pupils, enabling them to achieve well" [education.gov. uk/]);

© Янсон В. В., Лежньов С. М., 20122) складові скорочення, апокопи (скорочується фінальна частина слова) - bach < bachelor, col < college, Con App < Consolidated Application - "Most, if not all, districts use the "con app" to secure funding from at least some of the programs on the application" [edsource.org/1119.html].

Телескопія є явищем проміжним між словоскладанням і деривацією. Вона розглядається як окремий, хоча і суміжний спосіб словотворення [5, с. 25]. Телескопізми, як і складні слова, утворюються на основі вільних лек­сичних одиниць і являють собою універбацію, тобто конденсацію семантики словосполучення в межах однієї лексичної одиниці. Існують різні структурно-семантичні типи телескопізмів (літери а, b позначають перший еле­мент слова-телескопізму, літери c, d - його другий елемент). За характером скорочення вихідних слів виокрем­люються телескопізми сфери освіти, що є частковими словами-злитками:

a) (a + b) + (c + d) > (a + b) + c): listserv < list service - "список адресів електронної пошти",

b) (a + b) + (c + d) > a + (c + d): Edubase < education + base - "урядова база даних про навчальні заклади Ан­глії та Уельсу" - "In November 2009, Edubase co-organised the National Chinese Cultural Immersion Camp for 17 schools" [edubase.com. sg].

З погляду вживання та призначення скорочень виокремлюються нейтральні лексичні одиниці та сленгізми, які мають яскраво виражений емоційний характер і надають мові динамічність і експресивність. Більшість з них використовуються з метою емоційно-експресивної передачі значення повного слова.

Проведене нами лінгвістичне дослідження скорочень дає можливість зробити певні висновки: наприкінці ХХ - початку ХХІ століття продовжується стрімкий розвиток абревіації, що є проявом раціоналізації мовленнєвої ді­яльності та оптималізації мовотворчих процесів; найбільш поширеним типом скорочень є ініціальні абревіатури, які стисло передають значення багатокомпонентних лексичних одиниць і належать до стандартної лексики; ціла низка складових скорочень і телескопізмів входять до складу субстандартної лексики. Їх головною мотивацією є збільшення експресивності неологізмів.

Перспектива подальшого дослідження скорочень полягає в поглибленому аналізі особливостей їх функціону­вання в текстах різних стилів та жанрів.

Література:

1.Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках / В. В. Борисов. - М. : Воениздат, 1972. - 320 с.

2.Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка / В. И. Заботкина. - М. : Высшая школа, 1989. - 126 с.

3.Зацний Ю. А., Пахомова Т. О. Мова і суспільство : збагачення словникового складу сучасної англійської мови / Ю. А. Зацний, Т. О. Пахомова. - Запоріжжя : Запорізьк. держ. ун-т, 2001. - 243 с.

4.Райлян С. В. Аббревиация - эффективное средство стилистического словообразования / Проблемы словообра­зования / С. В. Райлян. - Владивосток : Дальневост. гос. ун-т. - 1983. - С. 68-74.

5.Тимошенко Т. Р. Телескопия в словообразовательной системе современного английского языка: Автореф. дис ... канд. филол. наук : 10. 02. 04 / Киев. гос. пед. ин-т ин. яз. - К., 1976. - 26 с.

6.The Longman Register of New Words / J. Ayto. - Longman Group UK Limited, 1989. - 434 p.

New Words / O. Hargraves. - Oxford University Press, 2004. - 320 p.ПОРІВНЯЛЬНЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ

 

 

УДК 811. 111-26:81'42

Бистров Я. В.,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БІОГРАФІЧНОГО НАРАТИВУ РОМАНУ ПІТЕРА АКРОЙДА "THE LAST TESTAMENT OF OSCAR WILDE"

У статті розглядається когнітивний процес формування дискурсу шляхом встановлення зв'язків між нара-тором і читачем, а також виокремлення концептів і денотативних ситуацій у біографічному наративі. Ключові слова: дискурс, наратор, наратив, денотативна ситуація.

В статье рассматривается когнитивный процесс формирования дискурса путем установления связей между нарратором и читателем, а также выделения концептов и денотативных ситуаций в биографическом нарративе. Ключевые слова: дискурс, наратор, наратив, денотативная ситуация.

The article focuses on the cognitive process of correlation between the narrator and the reader which results in the semantic dimension of concepts and denotative situations in biographical narrative. Key words: discourse, narrator, narrative, denotative situation.

Евристичний потенціал тексту у сучасній парадигмі гуманітарного знання набуває все більшої популярності з огляду на проблему динамічного простору літературного наративу як дискурсу та його моделювання у сучасній когнітивній лінгвістиці. В рамках цієї парадигми особливої актуальності набуває розгляд когнітивних процесів, які відбуваються при сприйнятті, осмисленні та категоризації оточуючого світу. Одним із прикладів моделю­вання цих процесів є різного роду літературні наративи, зокрема когнітивна сутність біографічного наративу. Модель тексту визначається як когнітивно-комунікативна подія, яка охоплює адресанта і адресата висловлення, а також умови його творення і сприйняття [1, c. 136-137].

Посилення інтересу до статусу біографічного наративу в літературі і публіцистиці ХХІ століття, а також пер­спектива когнітивно-дискурсивного напрямку в сучасній лінгвістиці зумовлюють необхідність і можливість по­шуку комплексного різноаспектного підходу до вивчення складного стилістичного феномену художнього біогра­фічного письма, інтерпретації когнітивної інформації, втіленої у біографічному тексті з допомогою мовних засобів.

Обрана когнітивно-дискурсивна парадигма для аналізу тексту біографічного наративу дозволяє пояснити когнітивний процес його творення через встановлення зв'язку між творцем біографічного тексту, його читачем і власне текстом біографії шляхом формування і семантизації окремих когнітивних компонентів - концептів і денотативних ситуацій.

Об'єктом дослідження є визначення когнітивно-дискурсивних параметрів тексту біографічного наративу.

Предметом аналізу виступають лінгвокогнітивні параметри виділення когнітивних компонентів тексту ху­дожньої біографії у романі Пітера Акройда "The Last Testament of Oscar Wilde" (1983).

Мета статті - характеристика когнітивного механізму творення дискурсу біографічного наративу і визначен­ня загальних когнітивних процесів, які залучені для інтерпретації його макроструктур.

Літературний наратив як дискурс являє собою своєрідну, відмінну від інших стратегію текстотвірного пред­ставлення світу. Наративність як особливий спосіб текстотворення займає місце одного із способів відображення фрагмента картини світу у вигляді сюжетно-оповідних висловлень, де відбувається інтеракція автора і читача у просторі тексту. На єдності світу і тексту, цілісності світу і людини, людського буття і свідомості, і, зрештою, на комунікативній природі текстотворення як світотворення, наголошує М. М. Гіршман, визнаючи, що літератур­ний твір - це "двоєдиний процес перетворення світу в художньому тексті і перетворення тексту у світ" [3, с. 12].

Семантика тексту формується взаємодією двох аспектів: з одного боку, відношенням тексту до дійсності, її фрагмента, що становить денотативну основу тексту і визначає його предметно-змістову частину, з іншого боку, уявлення про цей фрагмент дійсності автора як суб'єкта текстової діяльності, що формує модальну рамку тексту (Л. Г. Бабенко, Т. А. ван Дейк, Н. В. Черемісіна).

На думку Н. В. Черемісіної, мінімальною одиницею членування світу є ситуація, яка співвідноситься з еле­ментарною мовною картиною світу, у межах якої виділяється "множина "можливих світів", що відповідають ти чи іншим стереотипним ситуаціям. Саме ситуація є мінімальним ситуативно-мовним мікросвітом, мінімально комунікативно значущим фрагментом мовної картини світу" [5, с. 13]. За Т. ван Дейком, семантична інтерпрета­ція дискурсу може бути двох типів: локальною, яка охоплює інтерпретацію речень та їх послідовності, а також глобальною інтерпретацією, яка необхідна для визначення теми та ідеї тексту чи окремого фрагмента тексту у вигляді семантичних макроструктур [6, c. 147].

У нашому дослідженні ядром текстотвірного дискурсу є когнітивно-денотативна ситуація, яка являє собою фрагмент дійсності (пропозитивну основу), вербалізовану концептуальними ознаками у наративі. Когнітивно-де-нотативна ситуація чітко структурована з допомогою взаємопов'язаних фреймів-сценаріїв, що дозволяє вважати її типовою змістовою інваріантною одиницею для опису ситуативних текстових фрагментів. Не можна не пого­дитись з думкою Л. Г. Бабенко, згідно з якою у межах денотативного простору тексту здійснюється категоризація

© Бистров Я. В., 2012світу, в якій особлива роль відводиться авторській свідомості і створення нею індивідуальної моделі дійсності

[2, c. 155].

До літературних особливостей роману П. Акройда "Останній заповіт Оскара Вайльда" у першу чергу нале­жить поєднання ознак різножанрових елементів біографії, автобіографії, щоденника і мемуарної літератури без надання переваг жодному з них. За блискуче відтворення Вайльдового голосу та типовий стиль письма роман П. Акройда отримав премію Сомерсета Моема. Роман написаний у вигляді передсмертного щоденника від серпня до листопада 1900 року, року смерті Оскара Вайльда.

Про модифікації жанру біографії говориться у численних літературознавчих дослідженнях, зокрема Г. Л. Ко­лесник зазначає, що роман містить характерні для акройдового стилю питання "про "правдивість" історії, гру з часом, імпровізації з мовою, запозичення чужого голосу, використання "маски" [4, c. 9].

В одному із своїх інтерв'ю письменник розповідає про свою гру з різними жанрами і маску автора: "Я вважаю, що описав процес осягнення самого себе. Коли я починаю писати біографії інших творчих особистостей, я разом з тим пишу про факти з особистого життя. В літературній традиції це називається проникненням у біографію іншої людини на іншому рівні" [8, c. 215].

Відбираючи факти з життя Вайльда, Акройд робить акцент на ситуаціях з приватного життя і становлення особистості письменника, які допомагають розкриттю основної проблематики роману - це відношення мисте­цтва і життя, естетизм творчості, суд митця над самим собою. За маскою естета Оскар Вайльд починає сприй­мати оточуючий світ, суспільне життя як нескінченний карнавал, у якому кожна людина грає якусь роль. У Вайльда своя філософія сприйняття світу, яка має вигляд різнобарвного покривала: I raised a philosophy upon it [self-consciousness] which turned the world into a multi-coloured cloak which became a net as fatal as that which Clytemnestra held out in front of her [9, c. 13].

Акройд зображає морально зламаного Вайльда через публічний осуд і період перебування у в'язниці: I longed for fame and was destroyed by it. I thought, in my days ofpurple and of gold, that I could reveal myself to the world and instead the world has revealed itself to me [9, c. 2]; In my days ofpurple and of gold, I did too many things too well [9, c. 171]. Якщо англійський публічний суд для Оскара Вайльда - карнавальна вистава, то справжній суд - це суд його сумління, де він усвідомлює, що змінюючи маски естета, він відсторонюється від реального життя. Оскар Вайльд усвідомлює, що з плином часу маска перетворюється на його справжнє обличчя: I put on a mask as easily as I adopted a mood, and as a result I became a prisoner of those masks and my moods ... [9, c. 171]. Він відкриває для себе, що в'язниця виявилась неминучим підсумком його життя і творчості, які стали результатом помилковості у першу чергу естетичних принципів (спроба замінити реальне життя ілюзією мистецтва).

Особливе місце в концептуальному просторі біографічного наративу досліджуваного роману займають кон­цепти, які формуються концептуальними ознаками (наративними висловленнями), повідомляючи певний факт, подію чи судження про об'єкт, і відповідають формулі "x є y".

Концепт SUCCESS семантизується такими концептуальними ознаками: fame is a journey to infamy, I discovered that I could earn considerable sums of money simply by being myself; self-consciousness is the essence of success;

Концепт SOCIETY - концептуальні ознаки: the world always laughs at its own tragedies; society passed sentence on the artist; the coming generation will pass its own sentence on society; society frightens me, but solitude disturbs me more; a city is like a human body; it can rise undefiled each day, and take on the raiments of wonder and of glory;

Концепт LIFE - концептуальні ознаки: life is a simple, a terribly simple, thing; everything has happened as it should happen; I saw life as a parade of shadows intoning strange syllables; the fact is that I did not know life at all; life is simple: the simple things happen always; life is a very complex thing;

Концепт NATION - концептуальні ознаки: the Englishman will do anything whatever in the name of principle; the name of that principle is self-interest; the English can laugh and at the same strike you down, without the least compunction;

Концепт LOVE - концептуальні ознаки: since love is the root of all wonder, it must also be the source of great creation; love taught me to forgive; .   the miracle occurred, the miracle which love needs in order to blossom;

Концепт ARTIST - концептуальні ознаки: the creative artist smiles where others weep and who sheds bitter tears while all those around him are lost in laughter; for an artist contact with other artists is absolutely necessary for the growth of his personality; a true artist can banish reality with one magnificent gesture; an artist's life is determined by what he forgets, not by what he remembers; an artist is not a savant: the difference is that his own personality enters and defines his work.

В контексті смислової і структурної організації наративу, взаємовідношень автора і реципієнта постає про­блема передовсім семантико-когнітивної функції мотиву, який репрезентує мережу текстотвірних смислів через специфіку ціннісно-смислової орієнтації авторської свідомості і розгортається у текст як інваріантний елемент оповіді (В. А. Кухаренко, Б. М. Гаспаров, О. Є. Сапогова, Н. В. Сподарець, В. І. Тюпа).

Одним із таких смислотвірних мотивів у романі є відомий для постмодернізму образ маски (у нашому випад­ку лінгвістичної), застосованої передовсім для відтворення письменницького стилю Оскара Вайльда. Створюючи лінгвістичну маску Вайльда, автор імітує та наслідує вокабуляр Вайльда, його знамениті парадокси, пересипаю­чи текст роману власноствореними афоризмами у новому пародійному контексті.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство